CC BY
19
Перспективи подальших розвiдок у даному напрямi полягають в отри-маннi формул для обчислення величини ризиково! надбавки, коли величина збитку розподшена за нормальним законом розподiлу.
Лiтература
1. Корнилов И. А. Основы страховой математики: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИ-ТИ-ДАНА, 2004. - 400 с.
2. Фалин Г.И., Фалин А.И. Теория риска для актуариев в задачах. - М.: Мир, "Научный мир", 2004. - 239 с.
3. Кутуков В.Б. Основы финансовой и страховой математики. Методы расчета кредитных, инвестиционных, пенсионных и страховых схем. - М.: Дело, 1998. - 302 с.
4. Шумелда Я. Основи актуарних розрахунюв. Навч. поабник для студ. спец. "Фшан-си". - Т: Пщручники. Поабники, 2000. - 120 с.
5. Страхування. Пщручник/ Кер1вник авт. кол. 1 наук. ред. С.С. Осадець. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.
УДК 330.142.26+658.4 Р. С. Сорока -Rbeiecbrn КА
ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ОБ1ГОВОГО КАП1ТАЛУ ШДПРИСМСТВА
Розглянуто питання формування джерел оборотного катталу торговельних пiдприeмств в умовах трансформацп економiки Украши.
R.S. Soroka - L 'viv commercial academy Determination of sources the forming of floating capital on enterprise
The questions of forming of turnover capital of trade enterprises in the conditions of transformation of economy of Ukraine are explored in the article.
У процес кругооб^у оборотного катталу джерела його формування не розр1зняються. Так, у торговельно-комерцшному процес шформащя про те, за рахунок яких кошт1в закуповували товарт запаси, тяк не використовуеться. Однак система формування об1гового катталу впливае на швидюсть об1гу, сповшьняючи або прискорюючи його [1, с. 86]. Кр1м того, характер джерел формування i принципи р1зного режиму використання власних i позичених фь нансових ресурсiв е виршальними чинниками, якi впливають на ефективтсть використання як i об^ового, так i всього капiталу. Рацюнальне формування i використання обiгового катталу активно впливае на хщ торговельно-комер-цiйного процесу, на фiнансовi результати i фiнансовий стан пiдприемства, доз-воляючи досягати успiху iз мшмально необхiдним у теперiшнiх умовах розмь ром обiгового капiталу. Тому, необхщною умовою ефективно! дiяльностi тд-приемств е визначення джерел формування обтового катталу тдприемства.
Незважаючи на висвгглення ще! проблеми у численних публжащях у науковiй лiтературi, треба визнати, що дотепер вiдсутня едина точка зору що-до визначення джерел формування об^ового капiталу пiдприемств та порядку 1х формування.
Актуальтсть вказаних питань, вiдсутнiсть глибоких i всебiчних досль джень джерел формування об^ового капiталу торговельних пiдприемств зi
врахуванням специфжи умов трансформацшно! економiки та торговельно! галузi зумовили вибiр теми та завдань наукового дослщження.
Джерелами формування об^ового капiталу i забезпечення його круго-обiгу е власнi i позиченi фiнансовi ресурси. Деякi росшсью та украшсью еко-номiсти у складi джерел формування обiгового кашталу ще видiляють залу-ченi кошти [2, с. 123; 3, с. 210; 4, с. 182]. На наш погляд, залучеш засоби, за своею суттю, е частиною позичених джерел формування об^ового капiталу. Як вщомо, вони тiльки тимчасово перебувають в обiгу пiдприемства, за !х ви-користання впродовж визначеного перiоду часу необхiдно платити, оскiльки в умовах ринку ресурси не бувають безкоштовними.
Власнi ресурси пiдприемств з розвитком шдприемницько! дiяльностi вiдiграють важливу роль, оскiльки забезпечують фiнансову стшюсть та майнову i операцiйну самостшшсть господарюючого суб'екта, яка е необхщ-ною для рентабельно! дiяльностi. Власний об^овий капiтал - це частина власних ресурЫв пiдприемств, авансованих в обiговi активи для забезпечення неперервного торговельно-комерцшного процесу. Для нормального забезпечення господарсько! дiяльностi обiговим кашталом його величина встанов-люеться в межах 1/3 величини власного кашталу [1, с. 81; 5, с. 201]. В еконо-мiчнiй лiтературi цей показник ще називають власними об^овими засобами, чистим обiговим кашталом, робочим, працюючим кашталом [6, с. 6], чисти-ми поточними активами [7, с. 137].
Треба зазначити, що в юнуючш на сьогодш навчальнiй, довiдниковiй та iншiй лiтературi з фiнансiв вiдсутня едина методика визначення фактично! наявностi власного об^ового капiталу.
Так, деякi економiсти фактичну наявшсть власних та прирiвняних до них джерел формування об^ового кашталу пропонують визначати за балансом рiчного зв^у пiдприемства як рiзницю мiж пiдсумком першого роздiлу пасиву балансу та шдсумком першого роздшу активу балансу [8, с. 183]. Не-долiком ще! методики е те, що у складi власних i прирiвняних до них фшан-сових ресурсiв, якi спрямовують на формування об^ового капiталу не врахо-вуються довготермiновi зобов'язання та обсяги забезпечення наступних вит-рат i платежiв. Згiдно з чинною методикою [9, с. 64], для визначення суми на-явного у тдприемства власного обiгового капiталу роблять такий розраху-нок: пiдсумок роздiлу 1 пасиву балансу "Власний каштал" плюс шдсумок роздiлу 2 пасиву балансу "Забезпечення наступних витрат i платежiв", плюс пiдсумок роздiлу 3 пасиву балансу "Довготермiновi зобов'язання" мiнус шдсумок роздшу 1 активу балансу "Необоротш активи" i мiнус роздш 3 активу "Витрати майбутнiх перiодiв". Тобто за цiею методикою до оборотного кашталу не включаються витрати майбутшх перiодiв. Зазначений вище недолiк характерний i для методики, яка пропонуе визначати власний оборотний каштал як рiзницю мiж II роздшом активу i IV роздшом пасиву балансу [10, с. 96]. Ми вважаемо, що витрати майбутшх перiодiв за економiчним змютом е обiговим капiталом шдприемства*.
* Ввднесення витрат майбутшх перюд1в до обтзвих актив1в пояснюеться таким: незважаючи на те, що це витрати, оплачеш наперед, тобто здшснет заради отримання прибутку, оч1куваного в майбутньому, цiлком ймо-
Враховуючи викладене, наведемо формулу для визначення власного об1гового капiталу (ВОК), який розраховують на пiдставi даних Балансу: ВОК = [Обiговi активи (ряд. 260) + Витрати майбутнiх перiодiв (ряд. 270) -- Поточш зобов'язання (ряд. 620) - Доходи майбутшх перiодiв (ряд. 630)].
До ресурЫв, якi прирiвнюють до власних, належать стшю пасиви. За сво!м економiчним змiстом, цi ресурси не належать шдприемству, але вони у силу ддачо! системи розрахункiв постшно знаходяться в його обiгу та у сумi мiнiмального незнижувального залишку використовуються в ролi джерела формування власного об1гового капiталу.
Розглянемо методику розрахунку стшких пасивiв. Мiнiмальна пере-хiдну заборгованiсть iз зароб^но! плати визначають часом мiж закiнченням розрахункового перюду i встановленою у колективному договорi датою вип-лати. Так, якщо дати виплати 4 i 19-го числа кожного мiсяця, то це означае, що мiнiмальна заборговашсть iз оплати працi перед пращвниками становити-ме 3 днi (розрахунковi перiоди з 1-го по 15-те i з 16-го по 30-те). Обсяг стiйкого пасиву визначаеться добутком одноденного фонду заробггно! плати у вщповщному кварталi на кiлькiсть дшв мшмально! заборгованостi, яка склалася. Аналопчним чином здiйснюеться розрахунок за вЫма вщрахуван-нями на соцiальнi заходи, як вiдносяться до фонду оплати пращ.
Мш1мальна заборгованiсть резерву на покриття майбутнiх платежiв -це сума резерву на оплату вщпусток пращвниюв. Стабiльний залишок резерву на виплату вщпусток розраховуеться у розмiрi фактичного мiнiмального залишку, визначеного за зв1тними даними за минулий рж зi врахуванням змь ни фонду заробггно! плати у запланованому рощ.
Чинна система оподаткування в УкраАт передбачае розрив (незб1г) в чаш мiж виконаними нарахуваннями та встановленими строками сплати цих податкових платежiв. Тому на кшець кожного мюяця у пiдприемства постшно е заборгованiсть бюджету i державним цшьовим фондам, яка переходить на наступний мюяць. Ця заборговашсть мае постшний характер i врахо-вуеться у складi стiйких пасивiв у мiнiмальних розмiрах.
вiрно, що частина цього прибутку може бути отримана протягом одного року або операцшного циклу шд-приемства. Таким чином, витрати майбутшх перюд1в збертають грошовi кошти шдприемства. Згiдно з вимогою 13 МСБО 13 "Подання поточних активiв i поточних зобов'язань", серед статей, що включаються до складу поточних активiв, повиннi бути витрати майбутшх перiодiв, якi, як очжуеться, будуть повнiстю використанi (списат) протягом одного року починаючи з дати балансу.
Зпдно з П(С)БО 2, витрати майбутнiх перiодiв ввдображаються в роздiлi III активу балансу у рядку 270. Прикладом таких витрат е витрати, пов'язат з щдготовчими роботами у сезонних галузях промисловостi, оп-лаченi авансом орендш платеж!, оплата страхового полiсу, передплата на газети, журнали, перiодичнi i до-вiдковi видання та ш.
Отже, у рядку 270 Балансу у склад! витрат майбутнiх перюдав враховують витрати, як1 пвдлягають списанню як протягом 12 мюяшв з дати балансу, так ! в бшьш шзнш час.
Доречно нагадати, що стат Балансу, як1 включають активи або зобов'язання, що тдлягають використанню (погашенню) як протягом перюду менше 12 мюяшв з дати балансу, так ! у бшьш тривалий перюд часу, по-винш бути розкрип у примпгсах до фшансово! звггаоеп в тш и частит, яка буде використана (погашена) протягом термшу, що перевищуе 12 мюящв з дати балансу.
Таким чином, шформацш про витрати майбутшх перюд!в, як! шдлягають списанню протягом 12 мюяшв з дати балансу можна отримати, використовуючи дан! рядка 270 Балансу ! примите до звггносп. Також необ-хщно зазначити, що до поточних зобов'язань слщ ввднести ту частину доход!в майбутшх перюд!в, погашення яких очшуеться протягом 12 мюяшв з дати балансу. Ця вимога мютиться у пункт! 13 "Подання поточних актив!в ! поточних зобов'язань". Ця стаття аналопчна стат "Витрати майбутшх перюдав" ! повинна бути розкрита у примитах до звиносп.
Взаемовщносини з постачальниками i покупцями, чинна система без-готiвкових розрахункiв дають змогу тимчасово використовувати в o6iry шдприемства кошти iнших господарюючих суб'екпв i окремих осiб. У разi наяв-ностi у пiдприемств розрахунюв i3 застосуванням попередньо1' оплати або ви-дання авансiв ïx суми в мшмальних розмiрах враховуються у складi стiйких пасивiв. 1снування i використання нормальноï кредиторськоï заборгованостi е правомiрним, але в межах встановлених строюв завершення розраxункiв.
Необxiднiсть у власному капiталi зумовлена вимогами самофшансуван-ня пiдприемств. Власний обiговий каштал е основою самостiйностi i незалеж-ностi пiдприемств та створюе необхщну матерiальну зацiкавленiсть у ращ-ональному його використаннi. Як правило, за рахунок власного кашталу шдприемства покриваеться тшьки мшмальна потреба в об^ових активах. Однак внаслiдок цiлоï низки об'ективних причин (iнфляцiя, рют обсягiв товарообiгу, затримка в оплат раxункiв клiентами, змiна перiоду обертання об^ового каш-талу) у шдприемства виникае додаткова тимчасова потреба в об^овому каш-талi. У цих умовах формування об^ового капiталу тшьки за рахунок власних джерел, виходячи з максимальноï потреби, неминуче призвело б до постшного утворення його надлишку, а при формуванш його за мшмальною потребою -недостач^ тобто практично зробило б неможливим планування i стимулюван-ня бшьш рацiонального його використання, а також призвело б до необхщнос-т у загальному збiльшеннi обiгового кашталу для забезпечення неперервност торговельно-комерцiйного процесу. У цих випадках фшансове забезпечення господарсько!" дiяльностi супроводжуеться залученням позичених джерел:
• кредиттв баншв;
• кредиторсько1 заборгованостц
• додатковим залученням засоб1в юридичних i ф1зичних ос1б (видат вексел^ додаткова емiсiя акцш, випуск i реал1защя обтгацш).
У розвинутих крашах свiту нестачу власних фшансових ресурсiв шд-приемства задовольняють за рахунок позиченого капiталу - в основному, кредитив в ушх його формах. Водночас, трансформащя економiки Украши зумови-ла певну деформацiю складу позичених джерел формування об^ового капiталу. Для переважно1' бшьшосп торговельних пiдприемств так джерела фшансуван-ня обiгового капiталу як довготермiновi позички та емiсiя цiнниx паперiв мають бiльш гiпотетичне, нiж практичне значення, адже держава не мае фшансових можливостей пiдтримки пiдприемств, а комерцшш банки не проводять у дос-татньому обсязi довготермiнове кредитування через високий ступiнь ризику.
Через вказаш вище причини, якi роблять шдприемства мало приваб-ливими для потенцшних iнвесторiв та через недостатню розвинешсть вгтчиз-няного ринку цшних паперiв торговельнi пiдприемства мають обмежеш мож-ливостi проводити емiсiю цшних паперiв.
У разi позичених джерел для покриття потреби в об^овому капiталi пiдприемства можуть використовувати короткотермiновi фiнансовi позички, якi вони мають змогу отримувати у комерцiйниx банках у формi рiзноманiт-них видiв кредиту, спрямовуючи 1'х на фшансування як тимчасово1', так i пос-тiйноï частини обiгового капiталу. Кредити банку дають змогу оргашчно по-
в'язати всi джерела формування обiгового кашталу i справляють активний вплив на рацюнальне формування товарних запаЫв. Поповнення недостачi за рахунок цього джерела звичайно виявляеться бшьш зручшшим i ефективш-шим, оскiльки вiн е строго цшьовим, з чiтко визначеним строком погашення. Крiм того, постшний контроль з боку банку за рухом наданих коштв з метою ïx своечасного повернення змушуе позичальника забезпечити максимальну ефективнiсть використання ще1' частини ресурсiв. Висока вартiсть залучення банкiвського кредиту у переxiдний перюд внаслiдок високого ризику непо-вернення, шфляци, високо1' банкiвськоï маржi дещо стримуе масштаби залучення цього джерела формування об^ового капiталу. Проте, в мiру станов-лення ринкових вщносин кредити будуть вiдiгравати все бшьшу роль.
Як вiдомо, за вщсутност доступу до кредитних ресурЫв зростае на-вантаження на iншi фiнансовi джерела поповнення обiгового кашталу. За-мiсть своечасного виконання сво1'х зобов'язань торговельнi пiдприемства зму-шеш авансувати у кругообiг кредиторську заборговашсть. Тодi, коли шдпри-емства знаходяться у замкнутому колi неплатежiв, одним з основних джерел формування ïx об^ового капiталу виступае не прибуток у складi виторгу вiд реалiзацiï i не короткотермiновi кредити банюв, а кредиторська заборгова-нiсть. При цьому, кредиторська заборговашсть нав'язуе певний тип фшансових вщносин, тобто виштовхуе з фiнансового обiгу банювсью кредити через нижчу свою вартють i замiщуе власний обiговий каштал.
Як наслщок, у сучасних умовах основною формою позичених джерел формування об^ового кашталу е кредиторська заборговашсть, а для багатьох торговельних шдприемств вона стае виршальним (за питомою вагою) джере-лом формування об^ового кашталу. А вона володiе одшею важливою особ-ливiстю: на вщмшу вiд власних коштiв i банювського кредиту, якi вступають в господарський об^ пiдприемства в грошовiй форм^ залучення коштiв кре-диторiв вщбуваеться переважно в товарнiй формi. Величина i тривалють кре-диторсько1' заборгованост^ подiбно до резини "витягуються" залежно вiд кон-кретних умов оргашзацп i використання обiгового капiталу, головним чином, вщ обсягу i тривалост прострочено:' дебiторськоï заборгованостi. Чим бшьше в економiчному обiгу пiдприемства-покупця "чужих" товарiв i грошей, тим бшьше незалежно вiд форми власностi це його задовольняе. Але такий перелив кашталу - нехай нав^ь тимчасовий - дуже пагубно вщображаеться на сташ економши краши в цшому i всix ïï ланок.
Як вщомо, органiзацiя неперервного торговельно-комерцшного про-цесу будь-якого торговельного шдприемства неможлива без iнвестування ресурЫв, яке допомагае сформувати власний оборотний каштал. М1ж обсягом товарообiгу i величиною об^ового капiталу пiдприемства юнуе пряма залеж-нiсть: чим бшьший обсяг дiяльностi, тим бiльша потреба в оборотному кат-таль Однак темп росту об^ових активiв повинен вщставати вiд темпiв росту обсяпв товарообiгу, iнакше неминуче погiршення ефективност використання обiгового капiталу, сповшьнення його обiговостi.
Без глибокого розумшня джерел обiгового капiталу, змiн, що стаються у джерелах, важко оцшити те, чого досягло шдприемство i в якому напрямку
воно розвиваеться. Опрацювання правильно! фшансово! полiтики допоможе багатьом шдприемствам пiдвищити ефективнiсть свое! дiяльностi. Перспек-тивним напрямом дослщження в цiй сферi е обгрунтування методичних шд-ходiв до анашзу джерел формування обiгового капiталу та його проведення, що надасть змогу визначити, до яко! межi шдприемство покладаеться на борги або на власний каштал.
Лiтература
1. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. - М., ИНФРА-М, 1998. - 343 с.
2. Зятковський 1.В. Фшанси тдприемств: Навч. пос. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Кондор, 2003. - 364 с.
3. Финансы/ Под ред. А.М. Ковалевой. - 3-е изд. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 210 с.
4. ФШмоненков О.С. Фшанси пщприемсгв: Навч. пос. - К.: Ельга, Кка-Центр, 2002. - 360 с.
5. Фшансовий менеджмент: Навч. пос./ За ред. проф. ГГ. Крейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 496 с.
6. Стоянова Е.С, Быкова Е.В., Бланк И. А. Управление оборотным капиталом. - М.: Изд-во "Перспектива", 1998. - 128 с.
7. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. Российская практика. - М.: Перспектива, 1994. - 437 с.
8. Фшанси тдприемств: Навч. пос.: курс лекщй/ За ред. д-р екон. наук, проф. ГГ.Кь рейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 268 с.
9. Фшансова д1яльнють шдприемства: Пвдручник/ О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, П.1. Орлов, К.Я. Петрова - 2-ге вид. - К.: Либщь, 2002. - 384 с.
10. Б|ла О.Г. Фшансове планування i прогнозування: Навч. пос. - Льв1в: Компакт-ЛВ, 2005. - 312 с.
УДК 674:504.064 Acnip. У.П. Федуник - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВАЖЛИВ1СТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ У ДЕРЕВООБРОБН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРАШИ
Розкрито важливють запровадження еколопчного аудиту у деревообробнш про-мисловостi. Висвiтлено вплив тдприемств деревообробно'1 промисловостi на навко-лишне середовище.
Ключов1 слова: екологiчний аудит, деревообробна промисловють, навко-лишне середовище, шдприемство.
Post-graduate U.P. Fedunyk-NUFWTof Ukraine, L'viv
The importance of introduction of the ecological audit in Ukrainian
woodworking industry
The importance of introduction of the ecological audit in woodworking industry is exposed. The environmental impact of enterprises of woodworking industry is reflected.
Keywords: ecological audit, woodworking industry, environment, enterprise.
Одшею з глобальних проблем сучасност е збереження природних ре-сурЫв та навколишнього середовища, адже саме вони е основним чинником вщтворення життя на планет!. Ефективний захист навколишнього середовища вщ забруднення промисловими викидами, стоками та вщходами е акту-альним для Украши, особливо в умовах еколопчно! кризи.
Система контролю за дотриманням вимог природоохоронного законо-давства Украши не забезпечуе належного захисту навколишнього середовища. До недавнього часу у державнш практищ були вщом1 i поширеш дв1 ос-
