Розрахунково-клірингова система ринку похідних фінансових інструментів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

- внесения змЫ або розроблення нових документа ¡нфор-мацмно' та технолог¡чноï картки адм¡н¡стративноï послуги;

- пропозици щодо впровадження ¡нформац¡йних технолог¡й в реалваци процедур надання адм¡н¡стративних послуг, у тому числк ¡нформац¡йних систем, електронного документообЬ гу, електронно'!' черги, веб-сервюу «особистий каб¡нет» тощо;

- пропозици щодо внесення зм¡н до чинних (розроблення нових) законодавчих та нормативно-правових актв в сфер¡ надання адмУстративних послуг.

Висновки

Основним результатом дослщження е розроблення рекомен-дацм з проведення ре¡нжин¡рингу адм¡н¡стративних процесс в органах державно' влади для оптимваци процедур надання адмУстративних послуг. Методичн¡ рекомендаци' включають:

- модель процесу надання адмУстративно'!' послуги «як е», и граф¡чне та табличне представлення;

- основы ц^ та завдання оптим^аци процес¡в надання адмУстративних послуг;

- методи оптимваци адм¡н¡стративних процедур;

- ¡терац¡йне формування бажано' модел¡ процесу надання адмУстративних послуг (модел¡ «як мае бути»);

- порядок проведення реЫжиырингу процесу надання ад-м¡н¡стративних послуг.

Запропонован методичн¡ рекомендаци щодо проведення реЫжиырингу процесу надання адм¡н¡стративних послуг, забезпечують можливють оптимваци процедур надання послуг, зокрема в частин скорочення термУв п¡дготовки результата послуг.

Список використаних джерел

1. PeniH 1.1. Модел1 реЫжиырингу адмУстративних процеав в органах державно! влади та оптимкзацт адмУстративних процедур / 1.1. Ретн, A.B. Дайнека, М.О. Лупна // Формування ринкових вщно-син в УкраТнг 36. наук. праць. Вип. 4 (167). - К., 2015. - С.

2. Державне управляя: проблеми адмУстративно-правово! теори та практики / 3а заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К.: Факт, 2003.- 384 с.

3. Авер'янов В. Система органв виконавчо! влади: проблеми ре-формування у свгт конституцмних вимог / Електронна 616л1отека юридично! лтератури: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// pravoznavec.com.ua/ period/ chapter/2/30/1094#chapter.

4. Бабаев В.М. УправлЫня мюьким господарством: теоретичн та прикладн аспекти: монограф1я / В.М. Бабаев. - X.: Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2004. - 204 с.

5. Бандурка О.М., Тищенко М.М. АдмУстративний процес: Пщ-ручник для вищих навч. закл. / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко. - К.: Лтера ЛТД, 2002. - 288 с.

6. Коняева В.В. Удосконалення квалфкацмних вимог щодо дер-жавних послуг / Актуальн проблеми державного управляя: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Apdu/ 2008_2/doc/ 1/11.pdf.

7. Селванов А.О. Адмнстративний процес в Укран реальнсть i перспек-тиви розвитку правових доктрин / А.О. Сeлiванoв. - К.: 1н Юре, 2000. - 68 с.

8. АдмУстративна процедура та адмУстративы послуги. 3ару-6iжний дocвiд i пропозици для УкраТни / Автор-упорядник В. П. Тим-ощук. - К.: Факт, 2003. - 496 с.

9. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе / М. Хаммер, Дж. Чампи; пер. с англ. - СПб.: Изд. С.-Петербургского университета, 2007. - 332 с.

УДК 336.761

О.В. ПАРАНД1Й,

к.е.н., доцент кафедри ф1нансов1 ринки, Кивський нацональний економЫний унверситет iм. Вадима Гетьмана

Розрахунково-кл1рингова система ринку похщних фшансових ¡нструменлв

У статт до^джено niдходи до побудови розрахунково-Ырингово! системи ринку поздних фiнансовиx iнстрyментiв та проанапзовано Хн переваги i недолки. Надано рекомендацИ' щодо п>двищення ефективност та надйностi функ^о-нування ринку деривативiв в УкраЫ.

Ключов'1 слова: деривативи, маржа, похifi^i фiнансовi нструменти, розрахунково-шрингова система, центральний контрагент.

О.В. ПАРАНДИЙ,

к.з.н., доцент кафедры финансовые рынки, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана

Расчетно-клиринговая система рынка производных финансовых инструментов

В статье исследованы подходы к построению расчетно-клиринговой системы рынка производных финансовых инструментов и проанализированы их преимущества и недостатки. Представлены пути увеличения эффективности и надежности функционирования рынка деривативов в Украине.

Ключевые слова: деривативы, маржа, производные финансовые инструменты, расчетно-клиринговая система, центральный контрагент.

O.V. PARANDII,

PhD, associate professor, Department of Financial Markets, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

Clearing and settlement system of futures market

The paper describes ways of clearing and settlement system's formation. The author shows their advantages and disadvantages. Special attention is paid to the ways of improving futures market in Ukraine.

Keywords: central counterparty, clearing and settlement system, derivatives, margin.

© O.B. ПАРАНД1Й, 2015

Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 5 (168)/2015 31

Постановка проблемы. Одним ¡з найбтьш перспектив-них напрямв розвитку в¡тчизнянoí екoнoм¡ки е забезпечення мoжливoст¡ управл¡ння ризиками шляхом хеджування. Неoбх¡дн¡сть цьoгo дoсить яскравo прoявилась в умoвах не-стаб¡льнoгo валютнoгo курсу з рвкими йoгo скачками. Для забезпечення гампанм ¡нструментами захисту в¡д пoд¡бних пoд¡й неoбх¡днo рoзвивати ефективнo функц¡oнуючий ри-нoк пoх¡дних ф¡нансoвих ¡нструмент¡в. ^рмальне функцю-нування ринку дериватив¡в немoжливе без наявнoст¡ рoзви-ненoí рoзрахункoвo-кл¡рингoвoí ¡нфраструктури та як¡снoгo управл¡ння ризиками невиганання зoбoв'язань. 1снуюча в Укра'У система пoтребуe вдoскoналення як на oрган¡зац¡й-нoму, так ¡ на функц¡oнальнoму р¡внях.

Анал13 дослщжень та публкащй з проблемы. Опис загальних oснoв функц¡oнування рoзрахункoвo-кл¡рингo-вoí системи ринку пoх¡дних ф¡нансoвих ¡нструмент¡в мoжна знайти в рoбoтах Г. Александера, А. Балабушк¡на, I. Бурден-га, А. Бурен¡на, Дж. Кoкса, Р. Юэлба, К. Люфта, П. Нoрмана, М. Руб¡нштейна, П. Сoлoвйoва, О. Сoхацькoí, Дж. Халла та ¡н. Прoте анал¡з й сучаснoгo стану в Украй-л та фoрмування ре-кoмендац¡й щoдo рoзвитку пoтребуe пoдальших дoсл¡джень.

Метою статт'1 е дoсл¡дження п¡дхoд¡в дo пoбудoви рoзра-хункoвo-кл¡рингoвoí системи ринку пoх¡дних ф¡нансoвих ¡н-струмент¡в та анал¡з íх переваг ¡ недoл¡к¡в; фoрмування ре-гамендацм щoдo п¡двищення ефективнoст¡ та над¡йнoст¡ функц¡oнування ринку дериватив¡в в УкраУ.

Виклад основного матер!алу. Рoзвитoк украíнськoгo б¡ржoвoгo ринку пoх¡дних ф¡нансoвих ¡нструмент¡в прoхoдить в умoвах малoí ктьгаст учасник¡в тoрг¡в, як¡ дoсить часто не мають неoбх¡днoí бази для здмснення ефективнoгo ризик-менеджменту. 3 ц^ причини управл¡ння ризиками майже пo-вн¡стю бере на себе б^жа, кoнтрoлюючи д¡яльн¡сть як торпэв-ц¡в, так ¡ !хых клюнтв. 0сoблив¡стю сучаснoгo б¡ржoвoгo ринку деривативв Украпни е oбмежен¡сть ф¡нансoвих ¡нструменти та низький р¡вень 1х л¡кв¡днoст¡. Саме тoму oдним з першючер-гoвих завдань зараз е пoбудoва тага! системи управл¡ння ризиками та рoзрахункoвo-кл¡рингoвoí системи в ц^му, щo не oбмежуватиме л¡кв¡дн¡сть та сприятиме прихoду на ринoк хеджера ¡з реальнoгo та ф¡нансoвoгo сектoр¡в екoнoм¡ки. Разoм ¡з тим не мoжна жертвувати й надмнютю системи.

1нструменти управл¡ння ризикoм дoц¡льнo пoд¡лити на кть-ка груп (див. табл.). Першюю oзнакoю для цьoгo е наявн¡сть абo ж вщсушсть руху грoшoвих кoшт¡в. Boна пoказуe, чи здм-

снювалась сплата грoшей кл¡рингoвим членoм на гаристь центральнoгo кoнтрагента. Другoю oзнакoю е умoви дтль-нoст¡ ЦКА, в яких застомвуеться тoй чи ¡нший ¡нструмент: де-як¡ з них вигаристовуються т¡льки за надзвичайних oбставин.

Найб¡льш важливим ¡нструментoм управл¡ння ризиками центральнoгo кoнтрагента е викoристання р^них вид¡в забезпечення в¡дкритих пoзиц¡й учасник¡в тoрг¡в. Таке забезпечення називають маржею. Зазвичай викoристoвують так¡ и види: пo-чаткoва маржа, пщтримуюча маржа, вар¡ац¡йна маржа.

На oснoв¡ анал¡зу заруб¡жнoгo та в¡тчизнянoгo дoсв¡ду пo-будoви систем управл¡ння ризиками б¡ржoвoгo ринку де-риватив¡в мoжна вид¡лити два п¡дхoди дo застосування ¡н-струмент¡в ризик-менеджменту. Першим е викoристання жoрсткoí системи, oр¡eнтoванoí на кoнтрoль руху грoшoвих кoшт¡в учасниюв тoрг¡в. Мoжна вид¡лити так¡ и oсoбливoст¡:

- oр¡eнтац¡я на ¡нструменти управл¡ння ризикoм, як¡ пе-редбачають рух учасник¡в тoрг¡в;

- в¡днoснo висoкий р¡вень марж¡;

- внесення марж¡ переважнo абo виключнo гoт¡вкoю, час-тo лише в нацюнальнм валют¡;

- встанoвлення жoрстких л¡м¡т¡в зм¡н ц¡ни;

- прив'язування марж¡ дo л¡м¡т¡в зм¡н цЫи.

Такий п¡дх¡д дoзвoляe забезпечити дoсить висoкий р¡-вень над¡йнoст¡ функцюнування ринку нав¡ть у несприятли-вих умoвах. Прoте йoгo недoл¡кoм е oбмеження л¡кв¡днoст¡ на ринку та мoжливoстей учасник¡в тoрг¡в.

Другий пщхщ передбачае викoристання гнучкoí системи, oр¡eнтoванoí на кoнтрoль за д¡яльн¡стю учасниюв тoрг¡в та швидку адаптац¡ю дo зм¡н ринкoвих умoв. Дo oснoвних oсo-бливoстей такoí системи мoжна в¡днести:

- максимальне викoристання вах дoступних ¡нструмент¡в управл¡ння ризикoм;

- в¡днoснo невисoкий р¡вень марж¡;

- маржа внoситься р¡зними видами фЫанмвих актив¡в;

- маржа встанoвлюeться вихoдячи з вoлатильнoст¡ oснo-ви ¡ переглядаеться у випадку зм¡ни ринкoвoí кoн'юнктури;

- зд¡йснюeться жoрсткий кoнтрoль як за складoм кл¡рин-гэвих член¡в, так ¡ за íхньoю д¡яльн¡стю.

Не мoжна oднoзначнo стверджувати, щo другий п¡дх¡д е кращим. Багато залежить в¡д умoв рoбoти рoзрахункoвo-кл¡-рингoвoí ¡нфраструктури. На нoвих нерoзвинених ринках, як правилo, викoристoвуються жoрстк¡ системи управл¡ння ри-зигам. Boни забезпечують б¡льшу стаб¡льн¡сть та прoст¡ш¡ в

Основн1 ¡нструменти управлшня ризиком центральних контрагент1в

Рух г рошових коштiв

наявний вiдсутнiй

Умови звичайнi Початкова маржа □¡дтримуюча маржа Bарiацiйна маржа Резервнi та страховi фонди Лiмiти коливань цш Лiмiти позицiй Контроль за найбiльшими позицiями Стрес-тестування Вимоги до показнимв дiяльностi клiрингових членiв Дублювання операцiйних систем

надзвичайнi Примусова лiквiдацiя позицiй Кредитш лiнil в банках Страхування на випадок дефолту ГарантГ! материнських компанш Вимоги додаткового внесення кашталу контрагентами Передача позицiй ¡ншому контрагенту

Джерело: складено автором.

застoсуванн¡. Та^ж жoрстк¡ системи набапатo менше зале-жать в¡д р¡вня рoзвитку ф¡нансoвoгo ринку крайни в ц¡лoму. Наприклад, для тoгo, щoб внoсити маржу вщмЫними в¡д на-ц¡oнальнoí валюти активами, мають ¡снувати рoзвинен¡ ринки ¡нших ф¡нансoвих актив¡в (бoрпoвих ¡нструмен™, акц¡й тoщo).

Прoте на рoзвинених ринках переважае другий п¡дх¡д. Гнучка система дoзвoля6 учасникам ринку в¡двoл¡кати менш¡ oбсяпи кoшт¡в для здмснення oперац¡й з пoх¡дними ф^ан^-вими ¡нструментами. Такoж вoна менше oбмежу6 л¡кв¡дн¡сть дериватив¡в. Це рoбить ринoк ПФ1 б¡льш ефективним та при-вабливим. У випадку в¡льнoí кoнкуренц¡í м¡ж пнучкoю та жoр-ст^ю системами учасники тoрп¡в схильн¡ вибирати oстанню. B¡дзначимo, щo ¡снуе та^ж значна к¡льк¡сть прoм¡жних ва-р^н™, як¡ пo6днують два oписаних п¡дхoди. Для укра^нських рoзрахункoвo-кл¡ринпoвих систем дoц¡льним в рух в¡д жoр-дo пнучкoí мoдел¡ паралельнo з рoзвиткoм ринку.

В УкраУ тривалий час булo практичнo в¡дсутн6 закoнo-давствo, щo регулюе питання, ^в'язаы з рoбoтoю системи управл¡ння ризиками б¡ржoвoгo ринку дериватив¡в, не булo визначенo статус центральнoпo кoнтрапента (ЦКА). №вий 3акoн «Прo депoзитарну систему Укради» [2] та супутн¡ змЬ ни не справили значнoпo впливу на рoзрахункoвo-кл¡рин-

пoву ¡нфраструктуру ринку ПФ1. Нoвoствoрений централь-ний ^нтрагент Рoзрахункoвий центр oбмежився рoбoтoю на фoндoвoму ринку. Кoристуючись прoписаним у закoнo-давств¡ правoм, кл¡ринпoм дериватив^ в УкраУ пo сут¡ за-ймаються сам¡ б¡рж¡.

Якщo рoзглядати oрпан¡зац¡йну будoву рoзрахункoвo-кл¡-ринпoвoí ¡нфраструктури на макрoр¡вн¡, мoжна пoбачити, щo ¡нтепрац¡йн¡ прoцеси, притаманн¡ сучаснoму ф¡нансoвoму ринку, в пoвн¡й м¡р¡ прoявляються й тут. Мoжна вид¡лити дв¡ кардинальнo в¡дм¡нн¡ структури за участ центральних ^нтр-апент¡в, щo сфoрмувались впрoдoвж oстанн¡х десятил¡ть:

1. Bертикальнo ¡нтепрoван¡ центральн¡ кoнтрапенти. Boни е частинoю б¡рж¡ абo вхoдять дo складу групи кoмпан¡й. При цьoму забезпечуеться весь кoмплекс пoслуп: тoргoве oбслупoвуван-ня, кл¡ринп та рoзрахунки. Bертикальнo ¡нтепрoван¡ центральн¡ кoнтрапенти зазвичай працюють з метою максим^ацп прибутку. Схема ¡нфраструктури такoпo типу зoбражена на рис. 1.

2. Гoризoнтальнo ¡нтепрoван¡ центральн¡ кoнтрапенти. Bo-ни oбслугoвують к¡лька ринк¡в з oднакoвими абo р¡зними видами актив¡в. Як правилo, власниками та управляючи-ми гoризoнтальнo ¡нтепрoваних центральних кoнтрапент¡в е гх кл¡6нти, а тoму цЫи на пoслупи встанoвлюються на р^ы,

Б1ржа А Центральний контрагент А

Бфжа Б Центральний контрагент Б

Б1ржа В I 1рнтпяльний кпнтпягрнт 13

Рисунок 1. Вертикальна ¡нтегращя бiрж та центральних контрагенлв

Джерело: побудовано автором.

Рисунок 2. Горизонтальна ¡нтегращя центральних контрагенлв

Джерело: побудовано автором.

близькому до co6iBapToc"ri. Схема ¡нфраструктури такого типу зображена на рис. 2.

Розглянемо формування вертикально та горизонтально ¡нтегрованих poзpaхункoвo-клipингoвих систем на ринку похщних фiнaнcoвих iнcтpументiв на пpиклaдi США. Ключо-ву роль у цьому пpoцеci вiдiгpaли регулятори ринку. Кoмiciя з тopгiвлi товарними ф'ючермми (англ. Commodity Futures Trading Commission, CFTC) була cтвopенa в 1975 роц^ за-мiнивши неефективне УправлЫня товарних 6ipœ, яке за-ймaлocя pегуляцieю тopгiвлi виключно ciльcькoгocпoдap-cькoю пpoдукцieю. Пiд юpиcдикцiю CFTC пiдпaдaють уci ф'ючеpcнi контракти (в тому чи^ на фoндoвi активи), а та-кож oпцioни на валюты ф'ючерзд. Кoмiciя з тopгiвлi товарними ф'ючеpcaми тicнo ^впрацювала з вертикально ¡нтегро-ваними чиказькими ф'ючерсими бipжaми i виходила з того, що укладення угод за ф'ючермми та клipинг е невщ'емними компонентами одного продукту.

1ншо'1' думки притримувалис у Кoмiciï з цЫних пaпеpiв та 6ipœ США (англ. Securitiesand Exchange Commission, SEC). Вона здiйcнюe регулювання pинкiв цiнних пaпеpiв та oпцioнiв на ак-ци'. Вiд учacникiв ринку SEC вимагала забезпечення функцю-нально'' cумicнocтi постторпвельно''' iнфpacтpуктуpи та cпpиялa кoнcoлiдaцiï шрингових opгaнiзaцiй. Кoмiciя з цiнних пaпеpiв та бipж cпpиялa cтвopенню 0пцюнно'' шрингово'' корпораци (англ. Options Clearing Corporation, 0СС) на бaзi шрингово'' корпораци CBOE, долучивши бipжу AMEX та Фiлaдельфiйcьку бipжу. 0СС зараз зaймaeтьcя клipингoм уciх американских oпцioнiв на фoндoвi активи. Нapaзi вона е нaйбiльшoю у cm оргаыза-цieю з клipингу фондових дериватиУв.

1з вищеcкaзaнoгo можна зробити висовок, що opгaнiзaцiï розрахунково-клГрингово'' ¡нфраструктури тяжiють до вертикально'' ¡нтеграцГ'. Горизонтальне об'еднання cтae можли-вим лише за активно'' учacтi регулятора ринку. Таке втручан-ня до^ть чacтo мае cенc, адже до^щження показують, що вертикальна iнтегpaцiя може шкодити ринку. Для пщтвер-дження можна нaвеcти виcнoвoк ввропейско'' комГа'': «Вертикальна iнтегpaцiя може мати результатом обмеження ви-бору на вах piвнях цiнoвoгo ланцюжка, призводячи до втрат добробуту. Хоча при цьому може зростати ефективнicть, Ко-мiciя не знайшла переконливих дoкaзiв ocтaнньoгo» [3].

Укра'нский ринок, попри його низький ступЫь розвитку, е дocить фрагментарним. Зараз для нього характерною е вертикально ¡нтегрована poзpaхункoвo-клipингoвa ¡нфраструк-тура. Законодавча ¡нщатива щодо cтвopення Розрахункового центру, який мав би взяти на сбе роль центрального контрагенту, на ринку похщних фЫанмвих ¡нструмен^в не отрацю-вала. Нapaзi пеpехiд до горизонтально'' структури виглядае мaлoймoвipним. Проте юнуе пpoмiжний вapiaнт, який дозво-ляе зменшити негaтивнi нacлiдки вертикально' ¡нтеграцГ'. Bi4 полягае у стандартизаци пpoдуктiв розрахунково-клГрингово'' iнфpacтpуктуpи, нaлaгoдженнi операцмно'' взаемоди мiж р!з-ними оргаыза^ями. При цьому мае дoтpимувaтиcя принцип взаемозамЫност^ коли контракт, отриманий ЦКА вiд певно' торгово'' платформи, може бути оброблений через будь-яку ¡ншу торгову платформу. 0coбливo актуально це для похщних фЫанмвих iнcтpументiв з однаковою осовою. За ними можна здмсювати кpoc-мapжувaння, тобто взаемозалк пози-цiй, вiдкpитих на piзних ринках.

На початку 2015 року на украинских бipжaх було розпо-чато торги валютними деривативами. На piзних майданчи-ках пеpелiк ¡нструмен^в дещо вiдpiзняeтьcя, проте на кожному пpиcутнi ф'ючеpcи на пару гривня / долар. Це створюе мoжливocтi для взаемоди на piвнi poзpaхункoвo-клipингoвoï iнфpacтpуктуpи, що дacть змогу бiльш повно задовольни-ти потреби клГенлв, не зменшуючи нaдiйнicть cиcтеми в цЬ лому. 0птимальною е така cитуaцiя, в якiй клГент може оби-рати центрального контрагента для проведення принту та управлЫня ризиками за його пoзицiями. Це стимулювати-ме кoнкуpенцiю в cфеpi poзpaхункoвo-клipингoвих пocлуг та дозволить бтьш повно врахувати iнтеpеcи учacникiв ринку похщних фЫанмвих iнcтpументiв.

В Еврот налагодження oпеpaцiйнoï взаемоди було одним ¡з фaктopiв cтpiмкoгo зниження тapифiв на операци цен-тральних контрагент. 0coбливo значно впали цiни на клЬ ринг за угодами з ащями. Кaтaлiзaтopoм цього cтaв ви-хiд у 2008 poцi на европейский ринок дочГрньо'' cтpуктуpи горизонтально ¡нтегровано'' aмеpикaнcькoï компани DTCC, яка працювала за coбiвapтicтю. За два роки тарифи на клЬ ринг впали подекуди на 80%. Деяк компани, наприклад, LCH. Clearnet, нав^ь пропонували безкоштовний клГринг для клЬ ентГв, якщо кiлькicть цЫних пaпеpiв в 'хых угодах перевищу-вала 150 000 в день [3, с. 539].

Необхщно вщмГтити, що комГайы плaтежi виcтупaють не единим джерелом отримання прибутку для центральних контрагент. 1нший шлях заробгтку - ¡нвестування активГв, внеcених як маржа та в страхов! фонди. Сумарна частка ви-ручки вертикально ¡нтегрованих центральних контрагент у доходах бГрж подекуди доходила до понад 50% [3, с. 636]. Це пояске бажання бГрж надавати повний цикл по^уг ¡з торпвельного та постторпвельного oбcлугoвувaння.

Проте зараз зниження тарифГв призводить до того, що прибутки центральних контрагент cуттeвo знижуютьcя. У них може виникнути бажання пом'якшити cвoï вимоги щодо внеcення маржГ та ¡нших iнcтpументiв управлЫня ризиками з метою приваблення ^¡енлв. Так ди матимуть нега-тивний вплив на ринок, адже у раз! настання неcпpиятливих подм ЦКА не завжди зможе виконати coï зобов'язання. Саме тому можна ^азати, що конкуренцГя в цм cфеpi може мати неcпpиятливi на^щки. 0дним ¡з варГантГв виршення ^eï проблеми е вcтaнoвлення регулятором певних мУмаль-них вимог щодо ¡нструмен^в та процедур ризик-менедж-менту. Проте дане питання е диcкуciйним, оцЫити необхщы р!вн показниюв надзвичайно хладно.

Для того щоб подолати негативы на^щки обмеження конкуренцГ' в результат! ¡нтеграцмних пpoцеciв, необхщно виршити два ключових завдання:

- забезпечити втьний та безперешкодний дocтуп до роз-рахунково-клГрингово'' iнфpacтpуктуpи на рГвних умовах для учасиюв ринку;

- забезпечити стимули для впровадження ¡нновацм роз-рахунково-клГринговими оргаыза^ями.

Перше з цих завдань можна виршити на р!вн прийняття вщповщних нормативно-правових актГв та нагляду за чгтким 'х виконанням. Друге вимагае кoмплекcнoгo тдходу. Для його виконання необхщна наявнють упpaвлiнcьких мехаызмГв, як! б забезпечували врахування власиками i менеджмен-

том розрахунково-кл1рингових оргаызацм ¡нтересю корис-тувачю Тх послуг. Найб¡льш простим шляхом забезпечення цього е участь кл¡eнт¡в ЦКА в управлЫы ними.

Як правило, централью контрагенти е незалежними суб'ектами, як¡ в той же час зазвичай тюно пов'язан¡ з бужами, банками та ¡ншими учасниками ринку. Вони не е монопо-л¡зованими державою, хоча досить часто одним ¡з спввлас-ник¡в е регулятор ринку. Це дозволяе здмснювати ефективний нагляд та т¡сний контроль за дтми учасник¡в торг¡в, адже вс Тх операци в¡дображаються в документах центральних контрагента. Разом ¡з тим наявн¡сть регулятора у склад¡ акцюне-р¡в може призвести до виникнення морального ризику. Якщо ЦКА знаходиться у власност учасниюв ринку, вони прийма-ють ва р¡шення та несуть в¡дпов¡дальн¡сть за них. У випад-ку регулятора-акцюнера частина в¡дпов¡дальност¡ (а в дея-ких випадках - ¡ коштв для покриття затрат) перекладаються на державу. Наслщком може бути схильнють учасник¡в ринку приймати б¡льш ризикован р¡шення.

На в¡дм¡ну в¡д американських ОСС та ОТСС кл¡eнти европей-ських центральних контрагент¡в серед акцюнерв майже вщ-сутн¡. Така ситуацт характерна для вертикально ¡нтегрованих оргаызацм. Також eвропейськ¡ ЦКА е акцюнерними компант-ми, як¡ працюють з метою отримання максимального прибутку.

Така ситуацт може стати основою для конфлкту ¡нтере-с¡в. lлюстрац¡eю цього е поди на Фондов¡й б¡рж¡ Осаки (ОВБ) у 2005 роц [3, с. 367]. П¡сля переведення в акцюнерну форму одним ¡з власник¡в б¡рж¡ став ¡нвестицмний фонд, контр-ольований Й. Муракамк Пакет у 10% акц¡й робив його най-б¡льшим акц¡онером. Користуючись цим, Й. Муракам¡ почав чинити тиск на раду директора з вимогою пщвищення ди-в¡денд¡в. ОБЕ була основним японським ринком деривати-в¡в з¡ значним обсягом коштю, акумульованих центральним контрагентом на випадок дефолту одного з учасниюв тор-г¡в. Пол¡тика ¡нвестиц¡йного фонду змушувала б¡ржу вивести з ЦКА частину фЫансових ресурс¡в. Це могло завдати сер-йозно'Т школи над¡йност¡ системи управлЫня ризиками ринку деривативю. Подолання конфл¡кту потребувало втручан-

ня японського регулятора, який заборонив ¡нвестицмному фонду подальше нарощування пакету його акцм.

Наведена вище ¡стори пщкреслюе необх¡дн¡сть достатньо'Т м¡ри автономност¡ центральних контрагента. Особливо актуально це для вертикально ¡нтегрованих ЦКА у склад¡ акцюно-ваних корпорац¡й. Кошти в систем¡ управл¡ння ризиками мають бути адресними та не пщлягати використанню на ¡нол потреби.

Висновки

Отже, оптимальною розрахунково-кл¡ринговою системою можна вважати горизонтально ¡нтегрованого центрального контрагента, в управлЫы яким беруть участь його кл¡eнти. Проте конкретна реалвацт системи залежить в¡д умов дЬ яльност¡ учасник¡в ринку. Конкуренцт м¡ж ЦКА, що обслуго-вують однаков¡ ринки, е небажаною, тому що може призвести до зниження загального рвня надмнос^ системи.

Список використаних джерел

1. Аксенова Г. Обзор фондовых рынков и депозитарных систем стран - участниц АЦДЕ: Азербайджана, Армении, Беларуси, Грузии // Депозитариум. - 2007. - №12. - С. 22-27.

2. Закон Укра'1'ни «Про депозитарну систему УкраТни»: за станом на 01.03.2014 [Електрон. ресурс] / Верховна Рада УкраТни.

- Офщ. сайт. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/5178-17.

3. Норман П. Управляя рисками. Клиринг с участием центральных контрагентов на глобальных финансовых рынках / Питер Норман; перевод с англ. - М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. - 704 с.

4. Расчетно-клиринговые системы по ценным бумагам в Польше и в Европейском союзе [Електрон. ресурс] / [Б. Врубель, А. Зелиньска, Э. Будревич и др.]: под ред. Б. Врубель, К. Наконечны. - Национальный банк Польши. - Офиц. сайт. - Режим доступа: http://www.nbp.pl/ en/system_platniczy/securities_settlement_systems_rus.pdf.

5. EuropeanMarketInfrastructureRegulation (ЕМ!Я) [Електрон. ресурс] / EuropeanSecuritiesandMarketAuthority. - 2012. - Officialcite.

- Режим доступу: http://www.esma.europa.eu/page/European-Market-Infrastructure-Regulation-EMIR.

УДК 658.012.8

Б.О. Д1ДЕНК0,

к.е.н., доцент, Киюський нацюнальний ун\верситет технолопй та дизайну

Управлшня економ1чною безпекою шдприсмства на основ! формування стратеги його безпечного розвитку

Стаття присвячена питанням управпння економ'мною безпекою, яке Грунтуеться на застосуванн чотирьох тип'в стра-тепй безпечного розвитку суб'екта п'щприемництва. Розробка та реал'зацт цих стратегий здйснюеться за функцюналь-ними напрямами економЧно1 безпеки, як\ залежать в\д низки факторв, зокрема сфери дяльност/ п\дприемства.

Ключов! слова: економ/чна безпека, етапи життевого циклу, стратепя.

ЕА. ДИДЕНКО,

к.з.н., доцент, Киевский национальный университет технологий и дизайна

Управление экономической безопасностью предприятия на основе формирования стратегии его безопасного развития

Статья посвящена вопросам управления экономической безопасностью, основанном на применении четырех типов стратегий безопасного развития предприятия. Разработка и реализация этих стратегий осуществляется по функциональным направлениям экономической безопасности, которые зависят от ряда факторов.

Ключевые слова: экономическая безопасность, этапы жизненного цикла, стратегия.

© е.О. ДЦДЕНКО, 2015

Формування ринкових вщносин в УкраУ № 5 (168)/2015 35