CC BY
49
т при складанн анкет опитування споживачв послуг дозволяе бтьш повно оцЫити критери якост при проведены мониторингу.
Теоретичними дослщженнями науковцв визначен най-бтьш поширен пщходи та прийоми оцЫювання якост надан-ня адмУстративних послуг, що використовуються в системах мониторингу. Вони Грунтуються на анкетуваны, експрес-опи-туваны, дослщжены громадськоУ думки (проведення екзит-полу). На практиц використання певного методичного пщхо-ду, формування змюту (перелку запитань) анкети залежить вщ мети та завдань мониторингу, як визначае кервник органу влади - суб'екта надання адмУстративних послуг або ЦНАП.
При визначенн методичних пщходю оцЫки якост надання адмУстративних послуг запропоновано використову-вати рекомендаци Всесвгтнього альянсу громадськоУ учас-т СМСЫВ, згщно яких до основних ¡нструментю мониторингу та оцЫювання публ¡чних послуг належать так¡: зв™ за результатами опитування зацкавлених стор¡н; мон¡торинг та оц¡нювання з боку громади; зв^ы картки громадян; система показниюв громади; соц¡альн¡ аудити.
Методика «Таемний кл¡eнт» у порвняны з ¡ншими методиками опитування споживачв мае ряд переваг, зокрема: таемнють \ неспод¡ванка перев¡рки (дозволяе оцЫити фактичний р¡вень об-слуговування); реальнють ¡ характерн¡сть ситуац¡й (дае п¡дстави оц¡нити дГ|" обслуговуючого персоналу на практик); оц¡нювання якост¡ надання послуги з точки зору споживача (що е важливим для розробки заходв щодо полтшення якост¡ обслуговування).
На практик використання певного методичного пщходу, формування зм¡сту (перел¡ку запитань) анкети залежить вщ мети та завдань мониторингу, як¡ визначае кервник органу влади - суб'екта надання адмУстративних послуг або ЦНАП.
Визначено два основы напрями оргаызаци та проведення мониторингу: проведення мониторингу державними органами та недержавна форма моыторингу якост¡ надання ад-м¡н¡стративних послуг.
Pекомендован¡ терм¡ни проведення моыторингу якост надання адм¡н¡стративних послуг: один раз в квартал - для центра надання адмУстративних послуг та один раз на пв-рнчя - для ¡нших суб'ектв надання адм¡н¡стративних послуг. За необхщносл, органи державно" влади можуть проводити мониторинг додатково до зазначених термУв.
Зв1т за результатами проведения мсУторингу подаеться на розгляд кер1вника адмУстративного органу (суб'екта надання адмУстративних послуг) для прийняття р1шень щодо пщвищення якост надання адмУстративних послуг, усунен-ня виявлених недолив.
Список використаних джерел
1. Державне управляя: проблеми адм^стративно-правово]' теори та практики / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - К.: Факт, 2003.- 384 с.
2. Авер'янов В. Система органв виконавчо''' влади: проблеми ре-формування у свгт конституцмних вимог / Електронна б1бл1отека юридичноТ лтератури: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// pravoznavec.com.ua/period/chapter/2/30/1094#chapter.
3. Бабаев В.М. УправлЫня мюьким господарством: теоретичн та прикладн аспекти: монограф1я / В.М. Бабаев. - X.: Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2004. - 204 с.
4. Бандурка О.М., Тищенко М.М. АдмЫютративний процес: Пщ-ручник для вищих навч. закл. / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко. - К.: Итера ЛТД, 2002. - 288 с.
5. Коняева В.В. Удосконалення квалфкацмних вимог щодо дер-жавних послуг / Актуальн проблеми державного управляя: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Apdu/ 2008_2/doc/ 1/11.pdf.
6. Селванов А.О. АдмУстративний процес в УкраМ реальнють i перспективи розвитку правових доктрин / А.О. Селванов. - К.: 1н Юре, 2000. - 68 с.
7. АдмЫютративна процедура та адм^стративн послуги. Зару-бiжний досвiд i пропозици для УкраТ'ни / Автор - упорядник В.П. Тим-ощук.- К.: Факт, 2003. - 496 с.
8. Юрмач А.В., Тимощук В.П. ОцЫка якост адмiнiстративних послуг / А.В. Юрмач, В.П. Тимощук. - К.: Факт. - 2005. - 88 с.
9. Саламатов В. Методика експрес-оцЫки якост адмУстративного управляя / Вiче, №10, 2013: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.viche.info/journal/3671/
10. «Участь громадськост у монторингу надання послуг органами публiчноТ влади: нормативне регулювання та юную^ практики». КиТ'в, 2013. - 120 с.
11. Шульпна А.М. Методика дослщження якостi на туристичних пiдприeмствах Укра'ни: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.univer.km.ua/visnyk/930.pdf
УДК 338.124.4:336.717.18
В.О. ТКАЧУК,
здобувач, Академ/я ф/нансового управл/ння
Удосконалення планування на випадок кризи лшвщност у банках
Планування на випадок кризи л/кв/дност/ заслуговуе уваги банк'/р/в та регулятор/в як практичний /нструмент для пщвищення ст/йкост/ банк/в до потенцйних потряс/нь. Пропонуеться посл/довн/сть крок/в у розробц/ та використанн/ анти-кризових план/в з урахуванням передового м/жнародного досв/ду. Звертаеться увага на орган/чний зв'язок м/ж стрес-тестуванням для ризику л/кв/дност/ та плануванням заход/в на випадок надзвичайноi ситуацИ, пропонуються /ндикатори загрози кризи (тригери) та описуються орган/зац/йн/ аспекти виконання антикризових план/в.
Ключов! слова: банки, криза л/кв/дност/, ризик л/кв/дност/, стрес-тестування, антикризове планування.
В.А. ТКАЧУК,
соискатель, Академия финансового управления
Совершенствование планирования в случае кризиса ликвидности в банках
Планирование в случае кризиса ликвидности заслуживает внимания банкиров и регуляторов как практический
46 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (161)/2014
© В.О. ТКАЧУК, 2014
инструмент для повышения устойчивости банков к возможным потрясениям. Предлагается последовательность шагов при разработке и использовании антикризисных планов с учетом передового международного опыта. Обращается внимание на органическую связь между стресс-тестированием для риска ликвидности и планированием мероприятий на случай чрезвычайной ситуации, предлагаются индикаторы угрозы кризиса (триггеры) и описываются организационные аспекты выполнения антикризисных планов.
Ключевые слова: банки, кризис ликвидности, риск ликвидности, стресс-тестирование, антикризисное планирование.
Contingency planning for managing liquidity crisis deserves attention of bankers and regulators as a practical tool to improve the resistance of banks to potential shocks. Author proposes sequence of steps in the development and activation anti-crisis plan, taking into account international best practice. Attention is drawn to the organic link between stress testing for liquidity risk and planning of measures in the event of emergency, to identification of risk indicators (triggers) and organizational aspects of the contingency funding plan.
Keywords: liquidity crisis, liquidity risk, stress-testing, crisis management.
Постановка проблеми. Глобальна ф!нансова криза 2008-2010 рок!в виявила вади у плануванн! заход!в на випадок кризи лквщносп. Зокрема, Базельський комггет з банювського нагляду зазначав у своему концептуальному документ!, що плани ф!нансування у випадку виникнен-ня надзвичайних ситуац!й не завжди були доцтьно пов'язан! з результатами стрес-тест!в та !нод! не враховували потен-ц!йне закриття певних джерел ф!нансування [13]. В бага-тьох украУнських банках плани на випадок кризи лквщнос-т! залишилися н!кчемними, коли настала реальна ф!нансова криза. По-перше, так! плани були занадто оптим!стичними у припущеннях щодо масштаб!в ! тривалост! вилучення кошт!в контрагентами, а по-друге, акцюнери (власники) банк!в в!д-мовилися пщтримувати сво'У банки, осктьки сам! опинилися у ф!нансов!й скрут!. Нарешт!, держава прийшла на допомо-гу майже половин! вггчизняних банк!в шляхом надання п!д-тримки лквщност!. Проте це породило проблему безвщпо-в!дальност! банкрв («морального ризику»), що неефективно вели б!знес, але отримали допомогу з боку держави.
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Заходи з подолання кризи лквщност! е предметом дослщження багатьох в!тчизняних та заруб!жних вчених ! практик!в. Зокрема, причини виникнення та заходи з подолання кризи лквщност! розглядаються у працях Н. ВолковоУ, В. Мищенко, Л. Примостки, а також Нацюнальним банком Укра'Уни як органом нагляду ! регулювання. Вт!м методолопчне забез-печення процесу планування антикризових заход!в практично не розроблено, а обмежуеться стислим формулюванням вимоги з розробки таких план!в ! приблизного зм!сту плану.
Значний внесок у розробку методологи антикризово-го планування зробили американськ! регулятори, зокрема Федеральна корпорац!я страхування депозит!в. Видан! ними рекомендаци та вказ!вки е конкретними, але залишають прост!р для тлумачення тригер!в, ключових припущень, роз-под!лу повноважень та перел!ку заход!в. Методичне забез-печення антикризового планування щодо ризику л!кв!дност залишаеться у б!льш!й м!р! прерогативою самих банк!в. Тому постае актуальним узагальнення кращого м!жнародного до-св!ду для його застосування в банювському сектор! УкраУни.
Метою статтI е п!двищення ефективност! планування на випадок кризи л!кв!дност! у банках УкраУни та удосконалення оц!нки прийнятност! таких план!в.
Виклад основного материалу. Призначення плану над-звичайного ф!нансування (плану заход!в на випадок кризи л!к-в!дност!) мае на мет! прийняття процедур для забезпечення на-
лежного управлЫня лквщнктю банку в стресових або кризових ситуа^ях. Такий антикризовий план зосереджуеться як на доступности так i на надмност джерел фЫансування. Викорис-тання прогнозiв грошових потокiв дозволяе аналiзувати базо-вий сценарiй та порiвнювати його з майбутнiми надлишками або нестачею фiнансування за рiзними сценарiями стресiв.
План на випадок кризових обставин щодо лквщност та фЬ нансування i запровадження порядку регулярного уточнення цього плану у банках передбачено у Методичних рекоменда-^ях Нацiонального банку щодо органiзацiï та функцюнування систем ризик-менеджменту в банках Укра'ни [2]. Зазначе-ний план представляе документ, в якому викладена послЬ довнiсть дiй банку в разi настання кризових обставин: обвалу певного ринку чи валюти, рiзкого та незапланованого вщпли-ву коотв вкладникiв. У зв'язку iз запровадженням нагляду на консолiдованiй основi за банювськими групами Нацiональний банк вню доповнення у вказанi вище рекомендаци у 2012 ро-цi щодо плану подолання кризи лквщност в разi виникнення непередбачених обставин. Рекомендуеться, що план мае мютити процедури, полiтики та заходи для вщновлення лквщ-ностi банювсько'У групи. Пщ час розроблення плану подолання кризи лквщност в разi виникнення непередбачених обставин вщповщальна особа банювсько'У групи повинна дотримувати-ся принцитв Базельського комiтету з банкiвського нагляду (БКБН) щодо ефективного управлiння лквщнютю. Зокрема, в настановах БКБН 2008 року Принцип 11 [13] передбачаеть-ся, що у банках мае бути офщйно схвалений план фЫансу-вання на випадок надзвичайних ситуацм (план), в якому чггко зазначен стратеги для подолання дефiциту лквщност в надзвичайних ситуацiях. У план слiд встановити чiтке коло вщ-повiдальностi, а процедури повинн перiодично тестуватися та поновлюватися для забезпечення операцмно'У мiцностi плану.
Цей план для банювсько'У групи мае включати: розподт повноважень, вiдповiдальностi мiж учасниками банкiвськоï групи пiд час реалiзацiï плану подолання кризи лквщнос-тi; процедури забезпечення вчасностi та безперервност Ы-формацiйних потокiв i надання керiвництву учасникiв бан-ювсько'У групи iнформацiï для прийняття ршень; заходи з1 збереження клieнтських вщносин з позичальниками та кредиторами; заходи щодо збтьшення лiквiдностi балансових активiв; заходи контролера групи з пщвищення лiквiдностi (збiльшення статутного капралу групи, надання субордино-ваних позик); заходи для забезпечення отримання креди^в вщ установ, якi не е учасниками цieï групи; плани фЫансу-вання iз зазначенням джерел фЫансування та заходи для
скорочення видатюв у сфер1 каттальних ¡нвестицй управ-лЫських видатк¡в.
Перел¡чен¡ основн¡ моменти характеризують лише в за-гальному вигляд¡ так¡ важлив¡ плани ¡ ускладнюють неза-лежну оц¡нку 'х прийнятност¡ (регулятором, рейтинговим агентством або аудиторами).
Як зазначае експерт Л. Мац, досвщ застер¡гаe нас, що перша реакцт б¡льшост¡ менеджера на загрози е зведення до мУмуму потенц¡йноí тяжкост¡ проблеми або припущення, що ця проблема швидко зникне [10]. Ось чому ключов¡ ¡ндикато-ри ризику е важливими компонентами належного плану дм на випадок непередбачених фЫансування. В управлЫы ризиком л¡кв¡дност¡ критичними щодо виршення проблем е саме пер-|±л дн¡. Так¡ ¡ндикатори, або тригери, можуть бути абсолютни-ми або вщносними, наприклад, для конкретного банку це буде гранична сума дефщиту лквщност у раз¡ реалвацп сценарю вилучення стресу л¡кв¡дност¡, а в ¡ншому - темпи зниження залишюв кошт¡в на рахунках кл¡eнт¡в. Ктьюсть таких триге-р¡в не обмежуеться, але антикризовий план активуеться, коли з'являються неодноразов¡ сигнали або сигналвують про проблеми б¡льш¡сть тригерв. Така «автоматизац¡я» у визнанн кризи дозволяе не витрачати час кервництва банку на дис-куси про наявнють проблем, а одразу переходити до заплано-ваних д¡й. Помилково вважати, що ризик-менеджменту сл¡д розглядати лише внутршы показники л¡кв¡дност¡, реалвацт системно'' кризи неминуче викличе проблеми з лквщнютю у самому банку. Тому видтяють внутр¡шн¡ ¡ зовышы тригери для активаци антикризового плану:
Внутршы - прогнози показують, що у найближч¡ перю-ди значно зросте потреба банку у фЫансуваны, буде не-прийнятно низьким рвень л¡кв¡дних актив¡в у майбутн¡х пе-р¡одах, виникае надм¡рна залежн¡сть вщ короткострокових запозичень або в¡д кредитора, що е дуже чутливими в пла-н¡ послаблення дов¡ри до банку на ринку, попршення якос-т¡ кредитного портфелю, у банку зростае серед за запози-
ченнями на ринку вщносно середнього рвня, неприпустимо низьким е р¡вень лквщних актив¡в на наступн¡ пер¡оди.
Зовышы - макроеконом¡чн¡ ¡ндикатори св¡дчать про спад в економщ, зростають значення спреду за запозиченнями вск банюв (спред як р¡зниця м¡ж цЫою даного ресурсу та об-лковою ставкою центрального банку).
Непередбачен¡ поди лквщност - це так¡ несподваы ситу-аци або умови ведення бвнесу, як¡ можуть зб¡льшити ризик лквщностк Поди можуть бути внутршыми для дано'' установи або виникати внаслщок ди зовн¡шн¡х фактор¡в ¡ можуть вклю-чати в себе [8]: нездатнють установи ф¡нансувати зростання активв; нездатн¡сть установи в¡дновити або замЫити пога-шення зобов'язань по фЫансуванню; неоч¡куван¡ в¡д кл¡eнт¡в реалвацт можливост¡ вилучити депозити або використати позабалансов¡ зобов'язання банку; зм¡ни в ринковм вартост¡ ¡ м¡нливост¡ цЫ на р¡зн¡ види актив¡в; змЫи в економ¡чних умо-вах, сприйняття ринком або дислокацтх на фЫансових ринках; збо'' в робот плат¡жних ¡ розрахункових систем у зв'язку з операфйними неполадками або природними лихами.
У загальному вигляд¡ тригери класифкуються на поди щодо репутацп банку, якост¡ активв, ресурсно'' бази, економ¡ки в цтому, катталЬацм, регулювання та порушення нормати-в¡ л¡кв¡дност¡.
Планування мае враховувати загрозу несподваного вщ-току грошових кошт¡в поза межами прогнозного балансу. Вкрай важливо, щоб банк пщтримував достатнм обсяг лк-в¡дних актива в якост¡ захисту в¡д можливих збитюв у ра-з¡ надзвичайно'' ситуаци. Ф¡нансов¡ ресурси можуть вичер-патися швидко за несприятливими сценартми, змушуючи банк в ¡ншому мюц шукати ф¡нансування або розпродавати активи за цЫою нижче середньоринково''.
План на випадок кризи лквщност (або надзвичайного фЬ нансування)мае слугувати основою для задоволення потреб банку у фЫансуваны своечасно ¡ за розумною цЫою. В¡н опи-суе полггику та процедури для нормалвацп грошових потоюв
Таблиця 1. Пор1вняння вдалого i невдалого планування на випадок кризи лквщносп
Банк А Банк Б
Причина скрути Помилкове повщомлення у прес про пог¡ршення ф¡нансового стану банку, неминуле його закриття Банк зазнав попршення якост кредита протя-гом дек¡лькох м¡сяц¡в. Кредитори типу брокера в¡дгукнулися за готовнють банку залучати ресурси за високими ставками
Насл¡дки поди Значний обсяг депозита було вилучено за чотири днТ, гот¡вков¡ кошти були вичерпаы, вкладники -обурен¡ Збитки за кредитами стали в¡дом¡ б¡льш широкому загалу, основы вкладники були занепокоеы падЫням кап¡талу ¡ рентабельност
Заходи реагування Зпдно з планом кожен член команди кервниюв д¡яв за сво'ми обов'язками на випадок кризи. Банк оперативно скористався лУею дисконтного вкна вщ ФРС та кредитування за програмою Federal Home Loan Bank (FHLB) Кер¡вництво банку запевняло вкладник¡в у гарантах Федерально' корпорацп страхування депозита, але це стримало панку. План Банку не мютив ключо-вих компонента: ролей ¡ обов'язк¡в, програми дй альтернативних джерел ф¡нансування (кервництво не змогло знайти ф¡нансування)
lнформац¡йне забезпечення Комункацт залишалася в¡дкритою усередин¡ банку Т з сп¡льнотою. Вище кервництво проводило переговори з великими вкладниками, щоб заспоко'ти 'х, призначений сп¡кер спткувався з пресою, випущен¡ ¡нформац¡йн¡ повщомлення. 1нформацмы систе-ми зв¡тност¡ забезпечували безперервний аналв л¡кв¡дност¡ банку з пщвищеною частотою зв¡т¡в В банку не була налагоджена звггнють про внутршньоденну л¡кв¡дн¡сть, в¡дсутня комункаци з кл¡eнтами. Поставлене в банку прогнозуван-ня ситуаци не пщтримувалося як¡сним керуван-ням, сценари не врахували того, що вщбулося в реальность План так ¡ не був задтний
Результати Банк вщновив свою нормальну роботу Банку був закритий за ¡нщативою Корпорацп з гарантування вклада
Джерело: складено автором за [6].
у стресових ситуацтх. Швидк¡сть та адекватн¡сть реакци на кризу вс¡х п¡дрозд¡л¡в банку визначае сталий усп¡х справи. Осктьки банк¡вська л¡кв¡дн¡сть дуже чутлива до негативних тенденцм в кредитуванн¡, капгталвацп або репутац¡í, то спон-танн процедурн¡ заходи повинн¡ бути легко реал^оваы для того, щоб бтьш ефективно ¡ результативно вир¡шувати про-блеми надзвичайного коливання л¡кв¡дност¡.
План на випадок кризи лквщност е проекц¡eю майбутн¡х грошових поток¡в та джерел фЫансування банку при стресових сценартх ринку, включаючи раптове попршення якост актив¡в або вилучення коштв контрагентами. План мае охо-плювати зм¡ни балансових та позабалансових позицм
Пор¡вняeмо планування двох американських банюв, як зазнали у 2011 роц кризи л¡кв¡дност¡ у форм¡ вилученн¡ ко-шт¡в кл¡eнт¡в (табл. 1): в одному випадку керюництво банку ставилося до планв дуже серйозно, а в ¡ншому - суто формально. У план банку «Б» розвиток кризи лквщност не був передбачений у прогнозованих сценартх. Тому кер¡вництво цього банку дмшло висновку, що план не може бути реалво-ваний, ¡ просто в¡дклало його, коли певн поди, передбачен¡ у документ¡, не сталися.
Ми пщкреслюемо, що важливим е не сам план як документ, а процес планування - вщ оцЫки результат¡в стрес-тесту-вання ¡ розробки плану до його перев^ки, оновлення, а у раз1 под¡й ризику л¡кв¡дност¡ - правильне його використання.
У вимогах регулятора до планування на випадок кризи лквщност мае бути чгтко зазначено: по-перше, цей план мае розроблятися за результатами стрес-тестування (зо-крема, Базельський комтет з банк¡вського нагляду реко-мендуе, щоб банки враховували стрес-тестування в про-цес¡ управлЫня внутр¡шньоденною л¡кв¡дн¡стю, щоб оц¡нити, насктьки "х внутр¡шньоденна л¡кв¡дн¡сть буде змЫюватися в умовах стресу ¡ враховувати в плануванн на випадок над-звичайних обставин [11]); по-друге, план не може припус-кати покладання на замЫу вилучення кошт¡в контрагент^ реф¡нансуванням центрального банку (наприклад, КомЬ тет з плат¡жних розрахункових систем при Банку м^народ-них розрахунюв у своему документ¡ щодо принципа робо-ти ¡нститут¡в фЫансово! ¡нфраструктури п¡дкреслив, що так установи не повинн припускати наявн¡сть надзвичайного кредитування вщ центрального банку в рамках своУх план¡в л¡кв¡дност¡ [12]); по-трете, план мае регулярно перев¡рятися в частин припущень ¡ моделей, щоб зберкати свою актуаль-н¡сть (у тому чи^ це передбачае перев^ку наявност¡ ¡ необ-тяженост¡ лквщних актив¡в банку, на що вказуеться у доку-мент¡ Федерально" резервно" системи США [8]).
Ми пропонуемо видтяти чотири посл¡довн¡ фази планування на випадок кризи лквщност (рис. 1), припускаючи, що остання 5 фаза може так ¡ нколи не бути реал^ована. На рисунку ми показуемо, що таке планування, по суй е без-перервним процесом перев¡рки готовност¡ банку до стресю.
Загалом, сценари можуть бути розд¡лен¡ на два типи напру-ження з л¡кв¡дн¡стю: 1) специфнний (для конкретного банку) \ 2) системний (для всього ринку). Особлива небезпека вщно-ситься до сценарив, характерних для конкретного банку або невелико" групи однорщних банюв. Цей вид сценар¡ю може змЫюватися в широких межах, оск¡льки фактори розрвня-ються по кожному банку. Системний сценарм в¡дбуваeться в контекст нац¡онального чи глобального стресу. Системний сценарм може визначатися як комбЫацт недоступност¡ де-к¡лькох ринк¡в, невпевненост учасник¡в ринку в платоспро-можност ф¡нансових установ ¡ вартост¡ фЫансових актив¡в.
P¡зниця м¡ж специф¡чним Т системним сценар¡ями дуже важлива, осктьки це допомагае обрати в¡рн¡ ршення щодо вибору п¡дход¡в до подолання кризи.
Ктьюсы прогнози мають бути використан як ¡нструмен-ти оцЫки ризик¡в. К¡льк¡сний компонент повинен служити оцЫц ризику, який ¡дентиф¡куeться, осктьки р¡зн¡ активи \ зобов'язання можуть реагувати по-рвному на стрес. Кть-к¡сн¡ прогнози повинн¡ супроводжуватися яюсним описом -так, щоб ус в «команд¡» розум¡ли, як реагувати в напружено-му середовищ¡. Прогнози мають виршальне значення, але реальний процес крок за кроком для прогнозування мае бути також детал^ованим. Ц кроки можуть бути не насттьки очевидна коли криза наближаеться.
Пер¡од часу стресу мае враховувати рвы р¡вн¡ тяжкост¡ для сценарив подм. Використовуються два вдозки: нетривалий, але глибокий стрес (наприклад, вщ одного до двох тижыв) \ б¡льш тривалий пер¡од часу менш важкого потряс¡ння (наприклад, до одного мюяця). Таким чином, банк може оцЫю-вати потребу у пщтриманы буферу л¡кв¡дност¡.
Може бути складно для банку визначити конкретн при-пущення на бтьш довгострокову перспективу. Зм¡на в по-вед¡нц¡ р¡зних ринкових фактор¡в мае враховуватися у скла-дання сценарив довготривалих стреав. Кр¡м того, криза протягом бтьш тривалого пер¡оду може швидко вплинути на р¡вень дов^и з боку кл¡eнт¡в та / або ¡нвесторю. Проте сл¡д зазначити, що бтьш коротк горизонти могли б пропускати част стреси лквщностг
Ситуац¡ю з кризою л¡кв¡дност¡ можна порюнювати з поже-жею. ТушЫня пожеж¡ вимагае, щоб ус¡ вщповщальы особи д¡яли р¡шуче, компетентно, скоординовано. Хаотичнють або
Стрес-тестування та анатз ¡сторичних I ,_
гшотетичних подай та криз лгквщносп в ( I шших банках
Складання плану, визначення сфер в1дпов1дальност11 виконавщв
Оновлення плану з урахуванням зм1ни середовнща та структури балансу банку
нсу оа
д
Виконання плану (у раз! матер1алыаци ризику) за вщповщними I
_. Апробащя плану шляхом шггаци
I ) стресових подай, оцшка актуальное^ плану
Стадм планування на випадок кризи лшвщносл
HepirnynicTb можуть поглибити кризу i довести банк до краху. Тому poëi та обов'язки слщ роз'яснити не в момент «пожежЬ» а заздалегщь, пеpевipивши процедури i ïx знання на iмiтацiï пoдiй. Перша група оаб мае вiдпoвiдaти за фiнaнcoвий менеджмент (контакти з ключовими вкладниками i кредиторами, ïi очолюе кеpiвник казначейства банку); друга група - за спткування з пресою (це мае бути принайми член правлЫня банку, а краще кеpiвник банку або голова спостереженоУ ради), третя - за комунка^ю з регуляторами (службою нагляду i пщроздтом, що вщповщае за видтення pефiнaнcyвaння), четверта - за безпосередне yпpaвлiння гoтiвкoю в мере-œi в^лень. Одна людина або нав^ь один пiдpoздiл не мо-же контролювати розвиток кризи лiквiднocтi. План мае охо-плювати всю установу, забезпечувати всеосяжне командне антикризове управлЫня. Плани дм та poзпoдiл обов'язюв для здiйcнення цих плaнiв мають бути реалютичними i фор-мaлiзoвaнi в пиcьмoвiй фopмi. Ми вважаемо, що до складу спе^ального антикризового кoмiтетy банку з управлЫ-ня кризою лiквiднocтi (дaлi - Антикризовий комгтет) мають входити: голова правлЫня, кеpiвник апарату голови правлЫ-ня, заступник голови пpaвлiння з ризиюв, кеpiвники бiзнеciв та казначейства, бек-офюу банку, пiдтpимки фpoнт-oфicy, фоального бiзнеcy, 1Т-служби, функцп кoмyнiкaцiй та вщ-пoвiдaльний за внyтpiшнiй контроль. У деяких банках вщпо-вщальнють за pеaлiзaцiю антикризового плану щодо лквщ-нocтi покладаеться на фЫансового менеджера.
Оперативне yпpaвлiння pеaлiзaцieю антикризового плану полягае в таких видах дiяльнocтi: aнaлiз лiквiднocтi банку та позици в готац на щoденнiй ocнoвi (в умовах апогею кризи - внутршньоденна лквщнють), мoнiтopинг потреб у викopиcтaннi кредитних лУй за piзними джерелами, влас-не використання кредитних лiнiй та погашення за piзними джерелами фЫансування, мoнiтopинг дотримання вимог до будь-яких кoвенaнтiв щодо piзниx джерел фЫансування, пе-pевipкa дocтyпнocтi джерел фЫансування, мoнiтopинг три-геpiв, pеaлiзaцiя зaxoдiв на попередження кризи, звiтнicть на адресу кеpiвництвa, КУАП, спостережноУ ради про поди ризику або cyттeвi змЫи у пoтенцiaлi зазначеного плану.
У табл. 2 наведено приблизне наповнення зaxoдiв плану за вщповщальними пщроздтами умовного банку за кращою мiжнapoднoю практикою.
План повинен визначити вс cyттeвi pезеpвнi джерела лк-вiднocтi i обговорити той порядок, за яким будуть pеaлiзo-вaнi альтернативи. В деяких краУнах регулятори рекоменду-ють банкам укладання угод про фЫансування зaздaлегiдь (наприклад, операци «дисконтного вiкнa»). Вiдoмo, що юлька бaнкiв в УкраУн зазнали краху саме через вщсутнють до-мовленостей про pефiнaнcyвaння, а також забезпечення для такого кредиту. Додаткове залучення кошта вщ Ыших бан-кiв (або пpoлoнгaцiя) може бути унеможливлено, якщо буде вичерпано можливост надання майна у заставу. Пщ час фЫансово'У кризи 2008-2010 роюв та у перюд новоУ xвилi кризи у першому-другому кварталах 2014 року yкpaУнcькi банки надавали у заставу нетрадицмы види aктивiв, у тому чи^ вимоги за кредитами клieнтaм, нерухомють, влас-нi акци зi значним дисконтом. Слщ враховувати, що пщ час системноУ кризи на ринках aктивiв вiдбyвaeтьcя значне зне-цЫення (oднopiднi пopтфелi кpедитiв, неpyxoмicть), а в дея-
ких випадках ринки взaгaлi закриваються (як це сталося в США з ринком похщних фЫансових Ыструмента за тоте-кою). Це може викликати необхщнють додаткового забезпечення. При визначенн джерел фЫансування пояснення мае мicтити коментар щодо подолання потенцмних перешкод у доступ до альтернативного фiнaнcyвaння.
План мае передбачати диверсифкацю фiнaнcyвaння, але враховувати, що в умовах кризи проблеми з лквщнютю мають тенденцю поширюватися вiд одного джерела фЫансування на iншi. Документ мае звертати увагу на нaявнicть кiлькox вapiaн-тiв фiнaнcyвaння й уникнення нaдмipниx кoнцентpaцiй.
Сценарний aнaлiз i планування на випадок кризи лквщнос-т нерозривно пoв'язaнi. Слiд моделювати cтpеcoвi поди так, щоб кеpiвництвo уявляло мoжливi нacлiдки до настання по-дiй. Мета цieУ вправи - не передбачення самоУ кризи, осюльки жодний cценapiй не охоплюе вск можливих cитyaцiй.
Бaнкipи не повинн вiдкидaти aнтикpизoвi плани тiльки тому, що вони передбачають заходи, як в^зняються вiд того, що вщбуваеться на пpaктицi. Реaльнicть часто вдозняеться вiд пpoгнoзiв. Сценарний aнaлiз вимагае вiд кеpiвництвa банку бачення наслщюв своУх кpoкiв, дае мoжливicть пщготуватися до кризи зaздaлегiдь i навгть уникнути УУ. При вибopi сценарив cлiд розглядати piзнi чacoвi рамки стресу. Як показала криза в УкраУн потрясЫня щодо лквщност може займати багато мicяцiв i приймати piзнi форми в план пocлiдoвнocтi розвитку пoдiй, пеpеплетiння з валютною кризою, пoлiтичнoю кризою в краМ Кеpiвництвo банку мае розглянути пoдiУ, якi найкра-щим чином вщображають господарську дiяльнicть opгaнiзaцiï, в операци i схильност до ризиюв лiквiднocтi.
Головну проблему у cценapiяx стресу представляють не за-надто оптимктичы припущення (тaкi помилки можна легко ви-явити i виправити), а суперечливють припущень. Припущення стресу та його подолання мають бути взаемодоповнюючими. Наприклад, якщо сценарм моделюе кризу дoвipи, заходи ре-агування не можуть припускати адекватне збтьшення клю-чових депoзитiв, а у paзi пaдiння кaпiтaлiзaцiУ некоректно припускати легкий доступ до ринку капгтал^ або для ситуаци панки серед вкладниюв - запозичення нових кошта на депозити, якщо регулятор у таких ситуа^ях прямо забороняе банку залучення нових вклaдiв. Сценари, що припускають дестаб^зацю ринку, не повинн гнорувати ймoвipнicть зниження вapтocтi застав та виникнення вимог кpедитopiв до збтьшення забезпечення. Сценари, що зображують вилучення депозита, повинн1 також враховувати змЫи у cтpyктypi вклaдiв.
План мае розглядатися та активуватися Комтетом з управлЫня активами та пасивами або за ршенням Антикризового комгтету, при цьому aктивaцiя плану потребуе за-твердження головою правлЫня. В американських банках, наприклад, актива^я плану мае наступати у paзi появи три-вожних cигнaлiв: частка проблемних кредита у загальних активах перевищуе 5%, чисте списання як частка вщ акти-вiв бтьше 2%, кaпiтaлiзaцiя падае нижче нормативного piв-ня, вилучення кoштiв з вклaдiв перевищуе 10% ycix депозита ^ента, збитки за квартал е результатом резервування.
Активaцiя плану передбачае кoopдинaцiю характеру i на-пpямiв пoтoкiв iнфopмaцiУ, а також дiяльнocтi вiдпoвiдниx пiдpoздiли, якi будуть зaдiянi в pеaлiзaцiï плану. Антикризова команда i вщповщы пiдpoздiли негайно сповщаються cеpieю
Taблиця 2. Poзпoдiл вiдпoвiдaльнocтi у peaлiзaцiï плaну зaxoдiв нa випaдoк кpизи лiквiднocтi
Зaxoди плaну Biдпoвiдaльнicть
Ïeprna фaзa - пepeшкoджaння виникнeнню кpизи лiквiднocтi
Bивчення глибиннoï пpичини пpизи для визнaчення: пoдiй-тpигеpiв тpивaлocтi кpизи зaxoдiв pеaгyвaння для yникнення кpизи, yзгoдження зoвнiшнix/ внyтpiшнix пyблiчниx зaяв Члени Aнтикpизoвoгo гам^гету
Bкaзiвки вiдпoвiдним пiдpoздiлaм бiзнеcy Гoлoвa пpaвлiння
Aнaлiз пopтфелю лiквiдниx aктивiв тa pинкoвиx aктивiв нa пpедмет нaявнocтi тa pинкoвocтi Kеpiвник кaзнaчейcтвa
Poзпoвcюдження cтaндapтнoгo звггу пpo мoнiтopинг; вcтaнoвлення бiльшoï чacтoти cклaдaння тaкoгo звiтy Aнтикpизoвий кoмiтет тa KУAП зa yчa-cтю кеpiвникiв пiдpoздiлiв
Пiдгoтoвкa cтpaтегiï pеaлiзaцiï (лiквiдaцiï] aктивiв тa cтвopення плaнy pезеpвy-вaння нa ™й випaдoк, кoли кpедитнi лiнiï вщ кpедитopiв cтaють недocтyпними KУAП
Äpyra фaзa - мaтepiaлiзaцiя кpизи
Koмyнiкaцiï iз зaцiкaвленими cтopoнaми. Cкликaння нaдзвичaйнoгo зaciдaння KУAП для aнaлiзy кpизи; пoгoд-ження змicтy зoвнiшнix / внyтpiшнix звiтiв; делегyвaння зaвдaння i cфеp вiдпoвiдaльнocтi Гoлoвa пpaвлiння
KУAП тa Koмiтет з пoдoлaння кpизи лiквiднocтi негaйнo iнфopмyeтьcя пpo бyдь-якi нoвини щoдo ^изи; пpoвoдитьcя oцiнкa гoтoвнocтi piзниx ^ужб / фyнкцiй бaнкy Pизик-менеджеp, фiнaнcoвий ме-неджеp, кеpiвники cлyжб пiдтpимки тa фiлiaльнoï меpежi
Haдaння вкaзiвoк нa пocтiйнiй ocнoвi щoдo кoмyнiкaцiï з piзними вклaдникaми тa Ышими кpедитopaми, пеpcoнaлoм бaнкy i пpеcoю KУAП, Aнтикpизoвий кoмiтет чеpез кеpiвникa пiдpoздiлy з кoмyнiкaцiй
Iнфopмyвaння центpaльнoгo бaнкy пpo ^изу тa зaпpoпoнoвaнi зaxoди pеaгy-вaння, якщo це здaeтьcя дopечним Гoлoвa пpaвлiння, кеpiвник кaзнaчей-cтвa
Hapaдa з тpейдеpaми тa iншими зaцiкaвленими ocoбaми в кaзнaчейcтвi Kеpiвник кaзнaчейcтвa
Hapaдa з клieнт-менеджеpaми, кеpiвникaми вiддiлень тa вiдпoвiдним ctkho-вим пеpcoнaлoм Kеpiвники cлyжби пiдтpимки, yпpaвлiння фiлiaлaми, фiнaнcoвий менеджеp
Äpyra фaзa - вжиття зaxoдiв
Пiдтвеpдження пopтфелю лiквiдниx тa pинкoвиx aктивiв для пoчaткoвoï вибipкoвoï pеaлiзaцiï Kеpiвник кaзнaчейcтвa згiднo зi cxвa-ленням KУAП
Делегyвaння вiдпoвiдaльнocтi тa пoвнoвaжень; кoнкpетизaцiя зaвдaнь для викoнaння в paмкax вiдпoвiдниx пiдpoздiлiв (лiнiï пiдпopядкyвaння]; пpизнaчення oднoгo aбo бiльше пpaцiвникiв y pезеpв Гoлoвa пpaвлiння чеpез вiдпoвiдниx кеpiвникiв пiдpoздiлiв
Звеpнення дo центpaльнoгo бaнкy зa pефiнaнcyвaнням пiд зacтaвy Kеpiвник кaзнaчейcтвa
Oцiнкa piвня здaтнocтi пoзичaти нa мiжбaнкiвcькoмy pинкy тa зaлyчення pеcypciв для зaбезпечення лiквiднocтi з нaйбiльш нaдiйниx джеpел Kеpiвник кaзнaчейcтвa
Pетельний мoнiтopинг тa oцiнкa пoведiнки кoнтpaгентiв y вилyченнi кoштiв Kеpiвники в^лень чеpез кеpiвникiв ^ужби пiдтpимки, пiдзвiтнicть кеpiвникy кaзнaчейcтвa
Hедoпyщення дocтpoкoвoгo вилучення кoштiв з депoзитiв без кoнкpетнoгo cxвaлення гoлoвoю пpaвлiння тa кеpiвникa кaзнaчейcтвa Kеpiвники aпapaтy гoлoви пpaвлiння, cлyжби тдфимки, yпpaвлiння фiлiaлaми
Oцiнкa зaгaльнoгo кpедитнoгo пopтфелю, aктивaцiя плaнy зycиль з пoгaшення бopгy клieнтaми Kеpiвники cлyжби фiнaнcoвoгo менеджменту, cлyжби пiдтpимки, yпpaвлiння фiлiaлaми
Пpoдaж цiнниx пaпеpiв y тopгoвельнoмy пopтфелi iнвеcтицiй Kеpiвник кaзнaчейcтвa
Oцiнкa iншиx джеpел лiквiднocтi, якщщэ пеpшopядний тa дpyгopядний вapiaнти не вдaлocя pеaлiзyвaти для зaбезпечення пoтpеби бaнкy в лiквiднocтi Aнтикpизoвa гpyпa, KУAП, зoкpемa го-лoвa пpaвлiння, кеpiвник кaзнaчейcтвa
Пеpевipкa дoтpимaння cxвaленoгo плaнy зaбезпечення лiквiднocтi, зaкoнoдaв-чиx тa iншиx pегyлятивниx вимoг Пocaдoвець з внyтpiшньoгo кoнтpoлю, фiнaнcoвий менеджеp, гoлoвa пpaвлiння
Cxвaлення звiтy пpo винятки, i^o мicтить iнфopмaцiю пpo будь-яку дю якa пopyшye пoлoження плaнy зaxoдiв нa випaдoк кpизи лiквiднocтi, aле випpaвдaнi oбcтaвинaми, щo cклaлиcя Гoлoвa пpaвлiння зa pекoмендaцieю KУAП aбo Aнтикpизoвoï гpyпи
Bизнaчення мoментy, кoли caме пpoблемнa cитyaцiя вpегyльoвaнa, a aнтикpи-зoвий плaн - бiльше не aктивoвaний Гoлoвa пpaвлiння зa pекoмендaцieю KУAП aбo Aнтикpизoвoï гpyпи
Aнaлiз зaвеpшенoï кpизи i вpaxyвaння вcix фaктopiв, якi не oxoпленi юнуючим меxaнiзмoм yпpaвлiння pизикaми (нaпpиклaд, CTpy^ypa внyтpiшньoгo кoнтpo-лю, вимipювaння пoтpеби y лiквiднocтi, звiтнicть пpo винятки ^щ^] Aнтикpизoвa гpyпa, KУAП тa pизик-менеджеp
¡Jœepeno: cклaдeнo зa [9J.
Таблиця 3. Антикризов1 комужкаци на випадок кризи [загрози кризи) лквщносп
Комун1кацГ|
Р!вень комун!кац!й Внутр!шн! Зовн!шн!
0тримувач! ^формаци Персонал. Кер!вники п!дрозд!л!в. Акц!онери Преса. Банки-кредитори. 0ргани регулювання. Ключов! кл!енти. 1нш! кл!енти
Нос!' !нформац!'' Кер!вники п!дрозд!л!в, члени КУАП, Антикризового ком!тету Голова правл!ння/ кер!вник служби комун!кац!й банку
Повнота, зм!стовн!сть ^формаци Конф!денц!йна !нформац!я у певних рамках Публ!чна !нформац!я, обмеження на роз-криття комерц!йно'' тайни
дзв!нк!в або повщомлень внутр!шньою поштою. Для збере-ження дов!ри банк мае пщтримувати комункаци з учасниками ринку та засобами масовоУ ¡нформац¡í, а також усередин орган!зацп (табл. 3).
Звичайно, преса, !нвестори, учасники ринк!в ! персонал банку буде по!нформований через фах!вц!в пщроздт!в з ко-мун!кац!й або вщносин !з кл!ентами. Сл!д пщкреслити важ-лив!сть надання у значних обсягах !нформац!У в!дпов!дним регулюючим органам та найбтьшим !нституц!йним кредиторам, зокрема шляхом бтьш частих зустр!чей член!в КУАП з представниками нагляду.
План мае описувати види ! частоту управл!нських звтв в умовах кризи. Зв!ти по лквщност! за нормальних умов, як правило, готуються на тижнев!й або декадой основ!. Кер!в-ництво повинно мати можлив!сть збтьшити частоту звтв про ризик лквщност! одразу, як виникае стресова под!я. Позици у звггах можуть включати, але не обмежуватися, анал!з розрив!в (актив!в та пасив!в за строками погашення), ф!нан-сових показник!в, концентраци актив!в ! ф!нансування, наяв-ност! високолквщних кошта, використання застави, статусу резервного ф!нансування, поток!в грошових кошта.
На жаль, у деяких банках план на випадок кризових обста-вин щодо лквщност! розглядаеться як разова робота, як документ, про який згадають, лише коли банк перев!ряеться !н-спекторами нагляду або аудиторами, ! на практиц! н!коли не використовуеться як !нструмент антикризового регулювання.
План пщлягае перегляду на регулярна основ! на р!вн правл!ння та КУАП щонайменше щор!чно, з умовою, що пев-н! умови можуть служити пщставою для бтьш частого перегляду. Суттевими под!ями, що вимагають перегляду плану, е: значне скорочення обсяпв кредитних л!н!й за коштами оптового ф!нансування, негативн! пов!домлення преси про банк, заходи впливу, додавання нового ресурсу оптового ф!-нансування, прийняття додаткових регулятивних настанов. Прогноз грошових поток!в у сценар!ях стресових под!й мае оновлюватися щоквартально та анал!зуватися КУАП.
Кер!вництво банку також повинно пер!одично перев!ряти складов! плану, включаючи документац!ю, процедури та доступ до запасних джерел лквщност!. Деяк! !ноземн! банки також проводять щор!чне тестування сво'х план!в. В реальност неможливо перев!рити кожен компонент заход!в, наприклад реал!зац!ю актив!в, але банк може перев!рити б!знес-процес продажу майна, наявн!сть, доступн!сть резервних л!н!й отри-мання лквщност!, розум!ння сп!вроб!тниками банку свое'' рол! та здатност! д!яти без необхщност! надм!рних вказ!вок пщ час реал!заци антикризових заход!в. Кер!вництво мае пере-
конатися в наявност! вс!еУ необхщно' документаци для зд!й-снення вщповщних процедур, коли доречно - стан застави. Перев!рка актуальност! плану дозволяе визначити потребу у вдосконаленн! планування.
0сновна частина укра'нських банк!в у ресурсах спира-еться на кошти ф!зичних ос!б за м!жнародною практикою -«роздр!бн! депозити». Альтернативними ресурсами на випадок кризи лквщност! е оптове ф!нансування, яке значно вщр!зняеться вщ роздр!бних депозита строками ! умовами залучення. Ресурси вщ населення, по сут!, залучаються п!д чесне слово банк!ра, а кошти на м!жбанк!вському ринку, як правило, п!д забезпечення.
1снуе практика в деяких захщних банках встановлення л!-мтв на залучення оптового ф!нансування як вщсоток в!д за-гальних зобов'язань або вщ актив!в. Ця межа може бути в д!апазон! 30-40% в залежност! в!д модел! б!знесу конкретного банку (табл. 4). Наприклад, для роздр!бного банку ця частка буде нижча, н!ж для корпоративного банку.
Змщнення ресурсно'' бази за коштами кгиентв на вимогу до-сягаеться за рахунок тактики як!сного обслуговування, а на строков! рахунки - тактики конкурентного ц!ноутворення. В!д-крит! банку л!ни кредитування проходять перев!рку на практиц!, коли використовуються у ситуац!ях з напруженням лквщност!.
Серед оперативних заход!в стабт!зацп сл!д вид!лити три р!вн!: першочергов!, другорядн! та найменш ефективн!.
До першого р!вня можна в!дносити гот!вков! кошти (з ц!ею метою деяк! банки встановлюють пщтримання в середньому 5% частки гот!вкових коштв в активах), кошти в центральному банку, кошти в !нших банках, вкладення в державы ц!нн! папери.
До другого р!вня - кошти доступного реф!нансування в центральному банку, д!юч! кредитн! л!н!' з банками, корпора-тивн! ц!нн! папери.
Трет!й р!вень включае емою боргових зобов'язань, продаж основних засоб!в та нарешт! отримання стаб!л!зац!йних кредита за спец!альними програмами пщтримки з боку центрального банку.
Додатковими заходами щодо стабт!заци лквщност! можуть бути: недопущення затримок у видач! кошта за заявками кл!ента; пропозиц!я пщвищених ставок за депозитами та р!зних бонус!в вкладникам, щоб запоб!гти зняття кошта; тимчасове призупинення видач! нових кредит!в; знижен-ня л!м!ту на зняття кошт!в у мереж! банкомата; скорочен-ня банк!вських операц!й у в!дд!леннях з метою недопущення черг; оптимальне згортання неключових функц!й та передача некритичних функц!й п!дрядникам; реорган!зац!' банку шляхом злиття з !ншою б!льш мщною установою; залучення
Таблиця 4. Приклад л1мтв банку на джерела фшансування_
Джерело ресурЫв Л1м1т, % вщ актив1в
Спецвльы програми центрального банку 25
Депозити брокера 25
Репо-угоди 15
Дисконтне в¡кно центрального банку 20
Джерело: складено за [7].
додаткового кап¡талу в¡д зовшшшх ¡нвестор¡в (якщо це мож-ливо); розширення ¡ пол¡пшення послуг для вкладниюв, щоб усп¡шно конкурувати з ¡ншими банками за нец¡новими параметрами; розробка нових депозитних продукт; залучен-ня альтернативних ф¡нансувань, враховуючи "хню потенцм-но велику мЫливють ¡ вищу варт¡сть; п¡двищення вимог до кредитування, що мае збтьшити яюсть кредит¡в та чисту процентну маржу, попиту на кредити; продаж портфелю кредита; змЫа структури активв, зокрема, оптим¡зац¡я частки високолквщних актив¡в та вкладень в цЫы папери; розраху-нок на змЫи у нормативно-правов¡й баз¡ на користь банюв як кредитор¡в ¡ позичальниюв, наприклад, зб¡льшення рюня покриття страхування; варто звернути увагу на те, що таю плани у стислому вигляд¡ розкриваються публнно деякими банками з метою змщнення дов¡ри з боку учасниюв ринку.
Як приклад розглянемо сценарм стресу у форм¡ вилучення ключових депозит¡в. Так¡ депозити складають ядро шентсько"" бази умовного банку ¡ е найб¡льш стабтьним ¡ найменш дорогим джерелом ф¡нансування для банк¡в. У раз¡ масового вилучення ключових депозитв зменшуеться потенц¡ал фЫансу-вання активних операцм. Це може завдати непоправно" шкоди репутаци банку та спровокувати вщтк кошт¡в ¡нших кл¡eнт¡в.
Тригером буде обиратися суттеве скорочення депозит^ виходячи з того, що таю депозити складають 30% коштв до запитання ¡ 40% строкових вклада. Протягом тижня вилучення коштв з рахунк¡в банк розраховуе використовувати наявний запас готвкових кошт¡в, включаючи кошти в центральному банку, а також до 20% коштв в ¡нших банках. Якщо цей ресурс продовжуе зменшуватися ще на 35% протягом другого тижня, банк зможе використовувати до 100% коштв, розмщених в ¡нших банках. Продовження стресу на три тижн у форм¡ скорочення коштв ще на 25% буде вима-гати вщ банку використати залишок кошт¡в в ¡нших банках та продажу до 100% цЫних паперв у портфел¡ на продаж.
Банк може також зробити наступне: продати частину кредитного портфелю та доповнити традицмы джерела фЫан-сування новими, потенцмно стабтьними ¡ менш дорогими ¡нструментами ф¡нансування. Ще одним ршенням пробле-ми буде розробка нових депозитних продукт та запрова-дження б¡льш жорстких стандарт¡в кредитування.
Бажано, щоб план мютив аналв стресу виходячи з фактичного стану ресурсно" бази. Наприклад, ставиться завдан-ня фЫансувати можливе вилучення коштв великими корпо-ративними клвнтами. Припустимо, що в даному банку велик корпоративн¡ кл¡eнти на звгтну дату мали лише 50 рахунюв ¡з залишком не нижче 10 млн. грн., але формували майже 60% загальних коштв кл¡eнт¡в даного банку. Також ще 35% уск коштв кл¡eнт¡в залучено в¡д бюджетних пщприемств та ор-ган¡зац¡й. Така картина означае, що банк мае високу залеж-н¡сть в¡д великих депозита. Для деяких банк¡в в УкраУ подЬ
бна ситуац¡я регулярно виникала внаслщок адм¡н¡стративного впливу на бюджеты органваци у вибор¡ ними банку для об-слуговування рахунюв. Зокрема, у 2014 роц розглядалася можливють консол¡дац¡í рахунк¡в ус¡х державних оргаызацм у державних банках. Нерщко в¡дбуваються переведення кошт¡в рахунк¡в системними клвнтами на обслуговування в ¡нол банки, наприклад внасл¡док вигщних умов зарплатних проект¡в з вщповщною мотивац¡eю вищих кер¡вник¡в.
Пол¡тична дестабУзацт спричиняе масове вилучення коштв з банк¡в, тому це слщ враховувати у сценар¡ях стресу. В деяких банках, де бере участь держава в капгтал^ вщбу-ваються част ротаци вищого кер¡вного складу з пол™чних причин, ¡ це може негативно вплинути на ефективнють ро-боти таких банк¡в.
Репутацт банку серйозно постраждае, якщо будуть опри-люднен¡ дан¡ про погану результативнють його роботи. Такими тривожними сигналами е перевищення частки проблем-них актив¡в р¡вня 20% активв, пад¡ння адекватност¡ кап¡талу до мУмального нормативного р¡вня, збитков¡сть роботи. На репута^ю банку вкрай негативно впливають повщомлення про застосован¡ до нього санкци за порушення певних регу-лятивних вимог, оск¡льки клвнти будуть уникати партнерства з таким банком. Провокуе масове вилучення коштв вкладни-ками, поява довгих черг клвнтв в касу у вщдтеннях, у резуль-тат¡ запас готвкових кошт¡в швидко виснажуеться. Доступ-нють до рахунк¡в для вкладник¡в спричиняе дуже позитивний ефект на заспокоення стурбованих клвнтв. У раз¡ тривалого масового вилучення коштв системними клвнтами банку за-лишаеться звернутися до кредитних лУй центрального банку.
Планування на випадок кризи лквщност мае враховувати також певн ¡сторичн¡ поди: крах провщних банк¡в краТни, зокрема банюв першо" групи за розм^ом актив¡в або першо" п'ятрки банк¡в, як¡ можуть створити хвилю потрясЫь в усьо-му банювському сектор¡; валютн¡ кризи, наприклад рапто-ву девальвац¡ю гривн¡, под¡бну тй, що траплялася у 2008 та 2014 роках; глобальна фЫансова криза 2008-2010 роюв; криза на ринку нерухомост 2009-2010 рок¡в; збройн¡ кон-фл¡кти, тривал¡ страйки, атаки терориств; стих¡йн¡ лиха.
Зазначен¡ поди можуть суттево знизити ¡нвестиц¡йну при-вабливють нац¡ональноí економ¡ки, в тому чи^ украГнських банк¡в, ¡ це ускладнить залучення капгталу банками. Повщо-млення про попршення доступу до мжнародних ринк¡в капЬ талу може також спровокувати масове вилучення коштв з рахунюв, а економнний спад - загострити проблему безро-б¡ття ¡ згодом призвести до скорочення заощаджень.
План мае оновлюватися на п¡дстав¡ змЫ у середовищ¡, при-пущень, доступу до ресурса, нормативно-правово" бази. Де-як¡ зах¡дн¡ банки оновлюють компоненти планв щоквартально (наприклад, модифкують стреси або альтернативн¡ джерела фЫансування), ¡нш¡ - щор¡чно або за необхщност - част¡ше.
Bmchobkm
ypaxoByrann Bii^e BiKnafleHe, npoiiec nnaHyBaHHA 3axofl¡B Ha BMnaflOK 3arocTpeHHn npo6neMi 3 n¡KBÍflH¡cTo y 6aHKy flo-öinbHO npoBofliTi nocn¡floBHo, Bi/iflinaoHi $a3i ifleHTH$ÍKai4¡í cTpecoBMx noflié, oiíhkm p¡bha cepéo3HocT¡ i TpiBanocTÍ npo-6neM, o|¡hkm flxepen pecypc¡B ¡ noTpe6 6aHKy, BiflBneHHfl no-TeH|¡éHMx (anbTepíaTMBHMx) flxepen ^¡HaHcyBaHHn, 3anpoBa-flxeHHA npoiecy ynpaBniHHA 3axoflaMi, cTBopeHHn MexaH¡3My MoH¡TopiHry Hafl3BHHaéHi/ix noflié.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepe.n
1. BonKoBa H.l. MexaHÍ3M 3a6e3neneHHH nlKBlflHocTl KoMepqluHiix 6aHKÍB b yMoBax <£¡HaHcoBoí Kpi3ii / H.l. BonKoBa // EKoHoM¡Ka I opra-H¡3aq¡fl ynpaBn¡HHn. - 2010. - C. 52-61.
2. MeTofliHH¡ peKoMeHflaqíí ^oflo opraH¡3aMÍí Ta <£yHKqloHyBaHHH cicTeM pii3MK-MeHefl*MeHTy b 6aHKax yKpaíHi. l3 3M¡HaMii, BHeceHMMM nocTaíoBoo npaBn¡HHn HaqloHanbHoro 6aHKy yKpaíHi Blfl 21.06.2012 №255, peecTp. №1692 Blfl 09.07.2012. - Pe^iiM flocTyny: http:// www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=36985.
3. Ml^eHKo B.l. FIlKBlflHlcTb 6aHK¡BcbKoí cicTeMi: eKoíoMlHHa cyr-H¡cTb, cTpyKTypa l MeToflonorlHHié nlflxlfl flo aían¡3y / B. Ml^eHKo, A. Commk // BIchmk HBy. - 2008. - №11. - C. 6-9.
4. Pe6piK ro.C. AHTiKpi3oBe ynpaBnlHHH nlKBlflHlcTo 6aHKy: aBTope-<£epaT flic.... Kaífl. eKoí. HayK: 08.00.08 / Pe6piK W.C. - «yKpaíHcbKa aKafleMln 6aHK¡BcbKoí cnpaBii HaqloíanbHoro 6aHKy yKpaíHi». - Kmíb, 2011. - 20 c.
5. PerynioBaHHfl fllnnbíocTl 6aHK¡B b yMoBax rno6anbíix BiKniKlB. -Moíorpa^ln. [npiMocTKa n.O. Ta Ih.]; 3a pefl. n.O. npiMocTKa; K.: KHEy. - 2012. - 459 c.
6. Bryant R. Contingency Funding Plan: Banking Busywork or Essential Management Tool? - Federal Reserve Bank of Atlanta. - June 2013.
- PeœièM flocTyny: http://www.communitybankingconnections.org/ articles/2013/Q2/Contingency-Fundin g-Plan.cfm
7. Contingency Funding Plan (template). - PeϏM flocTyny: http:// www.kpnconsulting.net/s/CFP-SAMPLE-50ow.pdf
8. Interagency policy statement on funding and liquidity risk management. - March 17, 2010. - The Office of the Comptroller of the Currency (OCC), Board of Governors of the Federal Reserve System (FRB), Federal Deposit Insurance Corporation (FDIC), the Office of Thrift Supervision (OTS), and the National Credit Union Administration (NCUA). - PeϏM flocTyny: http://www.federalreserve.gov/ boarddocs/srletters/2010/sr1006a1.pdf
9. Liquidity Contingency Funding Plan. - Postbank. - PeϏM flocTyny: http://www.postbank.gov.ph/content/liquidity-contingency-funding-plan
10. Matz L. Defining and Using Li quidity KRIs. - Bank Accounting & Finance. - August-Septermber 2008, Vol. 21 Issue 5, p. 39-49.
11. Monitoring tools for intraday liquidity management. - April 2013. -Basel Committee on Banking Supervision. - PeϏM flocTyny: www.bis.org
12. Principles for financial market infrastructures: Disclosure framework and Assessment methodology. - December 2012.
- Committee on Payment and Settlement Systems. Board of the International Organization of Securities Commissions. - PeϏM flocTyny: http://www.bis.org/cpmi/publ/d106.pdf
13. Principles for Sound Liquidity Risk Management and Supervision.
- September 2008. - Basel Committee on Banking Supervision. - Pe-ϏM flocTyny: www.bis.org
14. Stragiotti Franco. Stress testing and contingency funding plans: an analysis of current practices in the luxembourg banking sector December 2009. - Cahier D'études Working Paper N42.
15. The management of liquidity risk in financial groups. - May 2006.
- Basel Committee on Banking Supervision. - The Joint Forum. - Pe-ϏM flocTyny: www.bis.org
УДК 336.1
P.B. ЦИЦИК,
acnipaHT, Академ/я ф/нансового управл/ння
Сучасш мехашзми управлшня фокальною стшмстю
Стаття присвячена проблемам забезпечення фскально! ст/йкост/ в Укра!н/ за допомогою використання сучасних н-ституц/йних механ/зм/в. Розглянуто заруб/жний досв/д управл/ння фскальною ст/йк/стю. Запропоновано шляхи вдоско-налення /снуючих та впровадження ряду нових /нструмент/в та механ/зм/в фюкально! пол/тики. Проанал/зовано íx потен-ц/йний вплив на середньо- та довгострокову слйксть державних ф/нанав.
Ключов! слова: фискальна ст/йк/сть, фискальна полтика, правила збалансованост/' бюджету, фонд дощового дня, пен-с/йне забезпечення, /нфраструктурна обл/гац/я, приватизац/я.
P.B. ЦИЦИК,
аспирант, Академия финансового управления
Современные механизмы управления фискальной устойчивостью
Статья посвящена проблемам обеспечения фискальной устойчивости в Украине с помощью современных институциональных механизмов. Рассмотрен зарубежный опыт управления фискальной устойчивостью. Предложены пути совершенствования уже существующих и внедрение ряда новых инструментов и механизмов фискальной политики. Проанализировано их потенциальное влияние на средне- и долгосрочную устойчивость государственных финансов.
Ключевые слова: фискальная устойчивость, фискальная политика, правила сбалансированности бюджета, фонд дождливого дня, пенсионное обеспечение, инфраструктурная облигация, приватизация.
R.V. TSYTSYK,
doctoral student, Academy of Financial Management
Modern fiscal sustainability management mechanisms
The article is devoted to the problems of ensuring fiscal sustainability in Ukraine using modern institutional mechanisms. Foreign experience of the fiscal stability management is considered. The ways of improvement of existing fiscal policy
54 Фopмyвaння pинкoвиx вд^ин в УкpaÏнi № 1G (161)/2G14
© PB. ЦИЦИК, 2014
