CC BY
13
новлювати TGXHNHi регламенти, стандарти i процедури, як покликан! гарантувати безпеку та здоров'я громадян, навко-лишнього середовища та економки загалом, однак наголо-шуе, що норми та стандарти, процес тестування та сертифЬ кац!я не повинн створювати зайвих перешкод у торпвлк
Висновки
Головними проблемами ¡нституцмного та нормативно-правового забезпечення зовншньоторговельноУ безпеки УкраУни е недостатньо ефективне правове поле та неузгодженють за-конодавства УкраУни i 6С у зовншньоторговельнм сфер!, Ы-ституцмы бар'ери, як! призводять до монопол!заци, лоб!ювання та Ыших проблем «Ыститу^йного поля», а також недосконала ¡нституцмна ¡нфраструктура забезпечення ефективного зо-вншньоторговельного сп!вроб!тництва нашоУ держави.
Удосконалення системи ¡нституцмного забезпечення та нормативно-правового поля зовншньоторговельноУ безпеки УкраУни повинн ор!ентуватися на подолання Ыституцмних проблем, як! знижують ефективнють господарюючих суб'ект!в у сфер! зовншньо'У торпвл! через нарощування Ух трансакцм-них витрат (через контрабанду, ¡ллегал!зац!ю експортноНм-портних операцм ! прикордонноУ торпвл!, корупц!ю при пере-тин! кордону тощо, як! тягнуть за собою додатков! витрати на безпеку та операцмну д!яльнють), Ытеграцю нашоУ держави у свгтовий соц!ально-економ!чний прост!р ! пщвищення стабть-ност! та сприятливост! в!тчизняного законодавства для розви-тку вщповщних зовншньоторговельних зв'язюв ! вщносин.
Список використаних джерел
1. Сухоруков А.1. Нац1ональна економ1чна безпека: Навч. пос1бник / А.1. Сухоруков, С.З. Мошенський, 0.М. Петрук; за ред. д.е.н., проф., заслуженого економюта УкраУни А.1. Сухорукова. - Житомир: ПП. «Рута», 2010. - 384 с.
2. Закон УкраУни вщ 10.11.94 №237 «Про ратифкацю Угоди про партнерство j сп1вробтництво м1ж УкраУною j бвропейськими Сгпв-товариствами та Ух державами-членами»// [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua
3. Панченко В., Аврамченко К., Ф!л!пчук В. та ¡нол. Вплив створен-ня зони в!льноУ торпвл! з 6С на економ!ку УкраУни. Анал!тичне досл!-дження. - КиУв, 2013.
4. Проект НафональноУ стратегЛ" розвитку експорту УкраУни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/ zed/strategy/ukr/4589.html
5. Полтерович В.М. Институциональные ловушки и экономические реформы / В.М. Полтерович // Экономика и математические методы. - 1999. - Т. 35. - Вып. 2. - С. 1-37.
6. Сухарев М.В. Социальные антиинституты / М.В. Сухарев // Экономическая социология / Электронный журнал. - 2004. - Т. 5. - №5. - С. 63-73.
7. Балацкий Е. Мутация и мимикрия экономических институтов / Е. Балацкий [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. kapital-rus.ru/index.php/articles/article/176728.
8. Заславская Т.И. Современное российское общество: Социальный механизм трансформации / Т.И. Заславская. - М.: Дело, 2004. - 400 с.
9. Манохина Н. Феномен институционального вакуума: сущность, причины возникновения и диагностика // Н. Манохина // Психология и экономика. - 2008. - Т. 1. - №1-2. - С. 140-145.
10. Петросян Д. Институциональные патологии национальной экономики / Д. Петросян [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www. auditfin.com/fin/2007/2/Petrosian/Petrosian%20.pdf.
11. Гриценко А. Институциональная архитектоника: предмет, основные законы, методология / А. Гриценко // Научные труды Дон НТУ. Серия: экономическая. - 2006. - Вып. 103-1. - С. 31-37.
12. Голян В. Институциональные разрывы земельной реформы в Украине / В. Голян // Економ!ст. - 2012. - №3. - С. 7-11.
13. Система економ!чноУ безпеки держави [Текст] / П!д заг. ред. д.е.н., проф., заслуженого економ!ста УкраУни А. Сухорукова // На-ц!ональний !нститут проблем м!жнародноУ безпеки при РНБ0 УкраУ-ни. - К.: ВД «Стилос», 2009. - 685 с.
14. Глобальний конкурентней прослр: [монограф!я] / 0.Г. Блорус, Ю.М. Пахомов, 1.Ю. Гузенко, 0.К. Скаленко, 0.В. Гаврилюк; КиУв. нац. екон. ун-т !м. В. Гетьмана, 1н-т свт. економ!ки ! мжнар. вдносин НАН УкраУни, Мжнар. асоц. «УкраУна - Рим. клуб, М!жнар. !н-т глобал!стики. - К., 2007. - 680 с.
УДК 338.124.4:336.717.18
В.О. ТКАЧУК,
здобувач, Академ/я ф/нансового управления
Особливосл кризи лшвщносп в банмвському сектор! Украши у 2014 рощ
Криза л/кв/дност/ е р/зновидом банк/всько'(кризи. У загальному план/ криза л/кв/дност/ - це така ситуац/я, коли велика к/льк/сть вкладник/в банку вимагають зняття б/льшост/ заощаджень, н1ж зазвичай для задоволення нормальних потреб, / банки змушен/ зам/щувати вилучення кошт1в, позичаючи ресурси за п/двищеною в/дсотковою ставкою. Криза л/кв/дност!, як правило, непередбачувана / дуже часто може бути обумовлена в/дсутн/стю впевненост/ громадських к/л у конкретному банку або неспод/ваною потребою кл/ент/в банку у гот/вкових коштах не для споживання, а для альтернативного заощадження. Криза л/кв/дност/ може зрештою призвести до «наб/гу на банк» / нав/ть до неплатоспроможност/ банку.
Ключов1 слова: ризик л/кв/дност/, криза л/кв/дност/, ф/нансова слйкють банку, подолання кризи у банк/вському сектор./.
В.А. ТКАЧУК,
соискатель, Академия финансового управления
Особенности кризиса ликвидности в банковском секторе Украины в 2014 году
Кризис ликвидности является разновидностью банковского кризиса. В общем плане кризис ликвидности - это такая ситуация, когда большое количество вкладчиков банка требуют снятия большинства сбережений, чем обычно
36 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (163)/2014
© В.О. ТКАЧУК, 2014
для удовлетворения нормальных потребностей, и банки вынуждены замещать изъятие средств, занимая ресурсы по повышенной процентной ставке. Кризис ликвидности, как правило, непредсказуем и очень часто может быть обусловлен отсутствием уверенности общественных кругов в конкретном банке или неожиданной потребностью клиентов банка в наличных средствах не для потребления, а для альтернативного сбережения. Кризис ликвидности может в конечном итоге привести к «набегу на банк» и даже к неплатежеспособности банка.
Ключевые слова: риск ликвидности, кризис ликвидности, финансовая устойчивость банка, преодоление кризиса в банковском секторе.
The liquidity crisis is a kind of banking crisis. In general terms, the liquidity crisis - this is a situation where a large number of depositors demanding the removal of most of savings than normal to meet the ordinary needs, and banks are forced to replace withdrawals, borrowing resources at higher interest rate.The liquidity crisis is usually unpredictable and often may occur due to lack of public confidence in a particular bank or unexpected needs of customers in cash, not for consumption, but for alternative savings. The liquidity crisis could eventually lead to «raid on the bank,» and even to the insolvency of the bank.
Keywords: liquidity risk, liquidity crisis, financial resistance of bank, crisis resolution in banking sector.
Постановка проблеми. Криза лквщност була однЬ ею з головних причин краху британського ¡потечного банку Northern Rock у 2007 роцк банк дотримувався «модел¡ безрозсудного ведення бвнесу», коли майже 30% його ресурсно! бази представляли короткостроков¡ кошти оптового ринку, як були використан для фЫансування довгостро-кових ¡потек. Банк агресивно просував кредитування житла за рахунок нестабтьних джерел фЫансування, припускаю-чи, з одного боку, збереження високо'!' якост сво'!'х актива, а з ¡ншого боку, доступност ресурса на мжбанювських ринках Бвропи та США. Коли оптове фЫансування вичерпалося, банк потрапив у кризу лквщноси яка швидко перетворила-ся на кризу платоспроможностк Криза лквщност в даному банку посилилася внаслщок попршення якост ¡потечного портфелю та паннного вилучення коштв його вкладниками.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Пщ-вищення стмкост банюв до стреав лквщност у вггчизняый економный л¡тератур¡ розглядаються як складова управлЫ-ня ризиком лквщностк Зокрема, 0. Барановський, А. Мороз, Р. Набок, 0. Петрик, Л. Примостка, С. Реверчук дослщжують причини виникнення та заходи з подолання кризи лквщнос-т пщ час глобально! фЫансово'!' кризи. Глибокий аналв про-яву кризи лквщност у 2007-2010 роках у краУнах ЗахщноУ Бвропи та США проводили захщы вчеы, в тому чи^ К. Борю, М. Брунермейер, Д. Даймонд, А. Кришнамурти, Л. Педер-сен та ¡н. Разом ¡з тим ознаки наближення кризи лквщност залишаються недостатньо вивченими, новий виклик для еко-номнноТ науки завдала криза л¡кв¡дност¡ 2014 року в Укра'У.
Метою статт'1 е характеристика на баз¡ зв^ност банк¡в кризи л¡кв¡дност¡ в укра'нському банк¡вському сектор¡ у пер-шому квартал¡ 2014 року та хвил¡ стрес¡в л¡кв¡дност¡ упро-довж наступних мюяцв.
Виклад основного матер1алу. У финансовому секто-р¡ криза л¡кв¡дност¡ в¡дноситься до гостроУ нестач¡ (або «ви-сихання», «виснаження», «випаровування») лквщностк У за-х¡дн¡й економ¡чн¡й науц^ на в¡дм¡ну в¡д академнно'!' вггчизняно'!' думки, вид¡ляють два р¡зновиди лквщностк п¡д ринковою лк-в¡дн¡стю розум^ть легк¡сть, з якою актив може бути перетворений в готвку, лквщнють ф¡нансування - легк¡сть, з якою позичальники можуть отримати зовншне ф¡нансування. Ри-нок вважаеться лквщним, якщо в¡н може поглинути угоди з метою пщтримання л¡кв¡дност¡ (продаж цЫних папер¡в, ¡нвес-тори, щоб впоратися з раптовим потреби в готюцП без великих змЫ у цЫах. Така нестача лквщност може вщобража-
ти пад¡ння цЫ на активи нижче !хньо! фундаментально! цЫи у довгостроков¡й перспектив¡, попршення умов зовншнього ф¡нансування, скорочення числа учасниюв ринку. В результат¡ кризи лквщност банки вимушен¡ шукати замщення тих клю-чових ресурс¡в, на як вони спиралися. Таке замщення дюта-еться за вищою цЫою, або взагал¡ стае неможливим через вщсутнють на ринку таких ресурса. 1ншим шляхом для банку в умовах дефщиту л¡кв¡дних коштв буде реал¡зац¡я менш л¡кв¡дних активв (так званий розпродаж - англ. firesales), що за масових масштабах викликае обвал ц¡н на таю активи (на-самперед, портфел¡ цЫних папер¡в, а також заставлена за не-повернутими кредитами нерухом¡сть).
Вищевказаш фактори взаемно п¡дсилюють один одного пщ час кризи лквщностк Учасникам ринку, що мають потребу в готвц^ важко знайти потенцмних торговель-них партнер¡в, щоб продати сво'!' активи. Це може призвес-ти або через обмежене коло покупав на ринку або через зменшення в¡льних гот¡вкових кошт¡в, або через вщсутнють кредитування для скупки актива. Таким чином, власни-ки актива можуть бути змушен¡ продавати сво! активи за низькими цЫами. Поряд ¡з цим позичальники, як правило, стикаються з бтьш високими витратами за кредитами ¡ вимогами щодо застави, у порюнянш з пер¡одами достат-ньо! (доступно!) лквщносл, ¡ практично неможливо отримати незабезпечений борг. Як правило, пщ час кризи лк-вщност ринок м¡жбанк¡вського кредитування працюе дуже нестабтьно. Як зазначае американський вчений А. Кришнамурти, ¡снуе юлька механ¡зм¡в, через як¡ переплет¡ння лквщност ринку актив¡в та л¡кв¡дност¡ фЫансування можуть посилювати ефекти невеликого негативного шоку для економки ¡ призвести до нестач¡ л¡кв¡дност¡, а зрештою до повномасштабно! фЫансово'!' кризи [2].
Вщомий експерт Банку м^народних розрахунк¡в К. Бор¡о визначае кризу лквщност як раптове ¡ тривале «випаровування» як ринково'!', так ¡ фЫансово'!' л¡кв¡дност¡ з потенцмно серйозними насл¡дками для стаб¡льност¡ фЫансово'!' систе-ми ¡ реального сектору економки [1]. Ринкова л¡кв¡дн¡сть ви-значаеться як можлив¡сть реал¡зувати активи або ф¡нансов¡ ¡нструменти в коротк терм¡ни з м¡н¡мальним впливом на !х ц¡ни; фондова л¡кв¡дн¡сть е здатн¡стю банку залучати грошо-в¡ (або !'х екв¡валенти) ресурси або через продаж активу, або шляхом запозичень. Зауважимо, що це трохи вщрвняеться вщ традицмного пов'язування ринково!' лквщност та лквщ-ност¡ фЫансування виключно ¡з зобов'язаннями.
Однобнно, на наш погляд, вважати, що несподвана потреба вкладникв у готвкових коштах викликана панкою - ¡рра-цюнальною повед¡нкою, тобто безп¡дставною, осюльки в ре-альност¡ не виникае загрози заощадженням. У пер¡од криз лквщност в Украíн¡ впродовж 2014 року вкладники намага-лися вилучити сво'' заощадження, щоб, по-перше, захисти-ти ''х в¡д знец¡нення внаслщок ¡нфляци та девальвацп гривн¡; по-друге, зберегти контроль над цими грошима на випадок неплатоспроможност¡ банк¡в. Обидва м^кування були ц¡лком рац¡ональними, осюльки вкладники завжди п¡клуються про сво' активи ¡ у прийнятт¡ ршень керуються р¡зного роду сигналами (тригерами), щоб не пропустити загострення проблем у тих банках, де вони розмггили сво' кошти. Вкладники мають повне право на розпорядження сво'ми коштами. Проте вели-ку загрозу для банку представляе саме одночасна реакцт таких вкладникв, оск¡льки запас л¡кв¡дних актив¡в дозволяе за-довольнити окремих потреби клвнтв у гот¡вкових коштах.
Банк¡вський сектор в УкраУ мае б¡валютний баланс, а саме наявнють значних обсяпв операц¡й в ¡нших валютах по-ряд з нац¡ональною валютою, що також характерно для таких кра'н, як Швейцарт, Швец¡я, Японт, Дан¡я, Польща, Казахстан, КНР тощо. Таким системам притаманна асинхроннють потрясЫь л¡кв¡дност¡ в нац¡ональн¡й валют та у провщшй ¡но-земнм валют¡. В Украíн¡ ключовою ¡ноземною валютою за-лишаеться долар США, незважаючи на курс на ¡нтегра^ю з БС ¡ пов'язану з цим перспективу входження в зону евро.
На наш погляд, криза лквщност в УкраУ впродовж 2014 року характеризуемся такими особливостями:
1) криза лквщност траплялася неодноразово, мало мюце к¡лька хвиль, остаточно банки не виходили з кризи, а мала мюце ремс проблем;
2) полггика центрального банку щодо пщтримки лквщнос-т¡ банк¡в була непередбаченою ¡ переглядалася залежно в¡д полп^ично'' кон'юнктури;
3) криз¡ л¡кв¡дност¡ у першому квартал¡ 2014 року передувала глибока пол™чна криза, яка пюля '' завершення змЫи-лася на в¡йськов¡ конфл¡кти в окремих репонах кра'ни;
4) неодноразово виникала банювська пан¡ка, пов'язана з кризою дов^и до банк¡в ¡ до нацюнально' валюти;
5) кризу лквщност р¡зн¡ банки зазнали ¡ пережили по-рв-ному - в¡д фатального потрясЫня до незначного напруження;
6) криза мае явно виражений затяжний характер, явно виходячи за рамки модельованих стресв упродовж 30 дню;
7) центральним банком надан колосальн обсяги пщтримки лквщносл, сконцентрован в окремих банках;
8) криза лквщност ткно пов'язана з валютною кризою, ажЬ отажем на ринку готвково'' валюти, зм¡ною валютного режиму;
9) на вщмЫу в¡д фЫансово'' кризи 2008-2010 рок¡в кри-зов¡ явища 2014 року в УкраУ розвивалися на фон¡ вщнос-но'' стаб¡льност¡ на м¡жнародних ф¡нансових ринках;
10) у бтьшост банк¡в нормативи л¡кв¡дност¡ були значно вище регулятивного мУмуму, характерна надм¡рна лквщ-нють у абсолютно' б¡льшост¡ банк¡в через вщсутнють при-йнятних позичальник¡в.
Якщо розглядати розмщення кошт¡в вкладником як до-мовлен¡сть, закр¡плену договором, то визначально сторо-ни встановлюють строки, а також передбачають умови до-строкового повернення коштв. Тому з погляду збереження сталост ресурсно' бази банюв та передбачувано' поведЫ-ки дострокове вилучення коштв без явно'' (реально') потреби у таких коштах можна вважати порушенням домовленос-т з боку кл¡eнта. 1нша ситуац¡я, коли п¡сля зак¡нчення строку вкладу банк за рюними приводами вщмовляе кл¡eнту або об-межуе його право на розпорядженням коштами, передба-чене договором про вщкриття рахунку. На практиц¡ ¡снують суттeв¡ розб¡жност¡ м¡ж догов¡рними, оч¡куваними та фак-тичними строками заощаджень (табл. 1).
Розподт за догов¡рними строками погашення за регуля-тивною звггнютю №631 б¡льше п¡дходить для формального балансування активв та пасивв ¡ не е практичним. Напри-клад, банк залучае ощадн¡ депозити з правом дострокового вилучення будь-яко'' суми за бажанням клвнта, але виходячи з ¡сторичного досв¡ду розраховуе, що лише 5% таких депозита будуть вилучен¡ ¡ до 40% договорю будуть пролонгован¡ для нормального стану ринку, а у раз¡ повторення сценарю минуло' кризи буде вилучено 30% коштв з депозитв та пролонговано лише 5%. На практик (фактично) сценар¡й кризи не повторю-еться, ¡ банк зазнае вилучення лише 20% та пролонговуе 30%.
Сл¡д також враховувати, що в умовах фЫансово' неста-б¡льност¡ популярност¡ набувають вклади не ттьки коротко-строков¡, а й т^ що дозволяють поповнювати та зымати гро-ш¡ без розриву договору. Таким чином, поведЫка держателю рахунюв кл¡eнт¡в описуеться наступною формулою:
де &Б1 - зм¡на залишку заощаджень кл¡eнта в банку, Б0 - за-лишок коштв кл¡eнта у банку, И - сума пролонгаци кошт¡в на ра-хунках, Р - сума поповнення рахункв, О - сума зняття коштв в результат¡ закриття рахунку та и - сума часткового використан-ня коштв на рахунку. Пропорци мж компонентами може змг нюватися залежно в¡д фЫансово'' стабтьност в краУ, структури вкладник¡в за поведнки ¡ репутаци конкретного банку.
Особливютю кризи л¡кв¡дност¡ те, що вона одразу випаро-вуеться, коли виникае невизначенють. 0ск¡льки банки отри-мують б¡льшу частину свого фЫансування на ринку (а не за рахунок капралу), вони дуже чутлив¡ до ринкових потряс¡нь. Якщо у банку виникае проблема з фЫансуванням, ця проблема може поширитися на ¡нол банки:
По-перше, через мжбанквський ринок у результату дефолту проблемного банку та виникнення недов^и банюв один до одного.
Таблиця 1. Розподт кошлв кл1етчв у вщсотках (умовний приклад)
Строки Наявтсть кризи в банмвському сектор! Р1шення вкладника
дострокове вилучення своечасне вилучення пролонгащя
Догов¡рн¡ - - 100 -
Очкуваы За нормальнихумов 10 50 40
За кризовихумов 30 60 10
Фактичн¡ - 25 55 20
Складено автором.
Пo-дpyге, внacлiдoк пiдвищення пpемiï зa pизик fra вap-тocтi зaпoзичень], яку вимaгaють вклaдники для вcix бaнкiв.
Пo-тpетe, збiльшення чacтини тиx ocí6, i^o взaгaлi вщ-мoвляютьcя вiд oфopмлення нoвиx зaoщaджень.
Пpoблеми не мoжyть пoтiм пoшиpилacя i нa pеaльний гек-тop екoнoмiки, якщo, нaпpиклaд, бaнкiвcький кpедит бiльше не дocтyпний для клieнтiв чеpез пpoблеми y бaнкy з pеcypca-ми. ^и вiдcyтнocтi пpямoгo дocтyпy дo пiдтpимки лiквiднocтi бaнкaм дoведетьcя пpoдaвaти aктиви, тaкi як неpyxoмicть aбo цЫы пaпеpи, для тoгo щoб викoнaти ^oí зoбoв'язaння. Ta-кi пpoдaжi мoжyть cтвopити знижyвaльний тиcк нa цiни вщ-пoвiдниx aктивiв i мoжyть пpивеcти дo icтoтниx втpaт бaнкiв. Pезyльтaтoм cтae пopoчне кoлo збiльшення poзпpoдaжiв i пo-дaльше пaдiння цiн. Ocкiльки цiни нa aктиви викopиcтoвyють-cя як oцiнкa знецiнення зacтaви, бaнки вимyшенi зaклaдaти дoдaткoве зaбезпечення для ^oix феди^в. Taким чинoм, де-фiцит лiквiднocтi нa фiнaнcoвиx pинкax i пaдiння цiн нa aктиви мoже швидга пpизвеcти дo мacштaбниx пoтpяciнь лiквiднocтi.
Для yкpaïнcькoгo бaнкiвcькoгo cектopy в пеpioди ф^н-coвoï aбo пoлiтичнoï неcтaбiльнocтi xapaктеpне пеpеливaн-ня зaoщaджень з oдниx бaнкiв (якi е pеaльнo aбo пoтенцiй-нo пpoблемними) дo iншиx (якi cпpиймaютьcя гpoмaдcькicтю oб'eктивнo aбo cyб'eктивнo вiднocнo cтaбiльними, cтiйкими, нaдiйними]. Taке явище ocoбливo пpoявилocя пiд чac фи-зи лiквiднocтi y пеpшoмy-дpyгoмy квapтaлax 2014 po^. Ha-ми були згpyпoвaнi бaнки зa oднopiднicтю: деpжaвнi, ^земы
(зaxiднi тa pociйcькi], великi (cиcтемнo вaжливi] тa пpoблемнi бaнки ^бл. 2]. Haйбiльше зниження зaлишкiв гаш^в ^ен-тiв в ycix бaнкax пpипaдaлo нa беpезень.
Haйкpaщy динaмiкy зaлишкiв кoштiв клieнтiв пpoдемoн-cтpyвaли деpжaвнi тa великi cиcтемнi бaнки. Aнaлiз пoкaзaв, щo нa кpизoвий cтaн y бaнкax pеaгyють ва клieнти вилучен-ням кoштiв, aле пiдпpиeмcтвa - бiльш aдеквaтнo. Haпевнo, це пoв'язaне з тим, щщэ ïxнi кoшти в бaнкax не пoкpивaютьcя га-paнтiями деpжaви нa вiдмiнy вiд кoштiв фiзичниx ocí6, a тaкoж y пiдпpиeмцiв imye бiльше мoжливocтей дiзнaтиcя пpo xapa^ теp пpoблем y бaнкy (нaпpиклaд, вoни oпеpaтивнo pеaгyють нa зaтpимки пoтoчниx плaтежiв i poзpaxyнкiв тим, щщэ пеpевo-дять нaдxoдження вщ пpoдaжy тoвapiв нa paxyнки в Ышл бaн-ки]. Mи пpипycкaeмo, щo нa зниження кoштiв к^ен^в y деякиx зaxiдниx бaнкax вплинyлo пpизyпинення ними кpедитyвaння, a вiдпoвiднo втpaтa зaцiкaвленocтi пoтенцiйниx пoзичaльни-юв y збеpеженнi ocнoвниx зaoщaджень мме в тaкиx бaнкax.
У pезyльтaтi зaгocтpення кpизи лiквiднocтi нa piвнi ва-eï бaнкiвcькoï cиcтеми тa ycклaднення дocтyпy дo pеcypciв нa мiжбaнкiвcькoмy pинкy центpaльний бaнк зaлишaeтьcя дм-cнo кpедитopoм ocтaнньoï нaдiï. Пpo це cвiдчить зpocтaння зaлежнocтi yкpaïнcькиx бaнкiв вiд pефiнaнcyвaння HБУ впpo-дoвж 2014 poкy. ^жче нaведенi дaнi (тaбл. Э] œ^a^, щo piвень зaлежнocтi бaнкiв вщ HБУ пoвеpтaeтьcя дo 2011 po^, aле пpи цьoмy явнo знижyeтьcя чacткa кoштiв iншиx бaнкiв, тобто cитyaцiя гipше, нiж бyлa oдpaзy пicля фiнaнcoвoï кpизи.
Taблиця 2. Щoмicячнa змiнa зaлишкiв кoштiв ^енлв вибipки oднopiдниx rpyn y^a^^^x бaнкiв yпpoдoвж neprnoro квapтaлy 2014 po^
Koшти СГД Koшти ФО
ciчeнь лютий бepeзeнь ciчeнь лютий бepeзeнь
Укpекciмбaнк -12,7% 16,B% 10,б% -0,7% 4,Э% 2,Э%
Укpгaзбaнк -12,4% 3б,B% -22,4% -2,0% 2,Э% 0,5%
Деpжaвнi бaнки -12,б% 26,B% -5,9% -1,4% Э,Э% 1,4%
Пpoмiнвеcтбaнк 2,Э% 25,Э% -1B,7% -Э,5% Э,1% -2,1%
BTБ Бaнк B,6% -4,7% -22,2% -4,9% -1,9% -14,2%
Cбеpбaнк Pociï -9,1% 14,7% 2,B% -B^/o 19,B% -1Э,Э%
Aльфa Бaнк -1,Э% 11,1% 2б,2% 0,1% Э,7% -Э,б%
Pociйcькi бaнки 0,2% 11,б% -Э,0% -4,2% б,2% -8,3%
Paйфaйзен Aвaль -Э,б% -9,B% -0,9% -4,2% -2,0% -1,б%
Укpcoцбaнк -14,7% -2,1% -1Э,9% -4,1% -0,Э% -0,7%
KpедiAгpiкoль -5,4% 10,4% 11,7% -1,B% 0,Э% б,9%
УкpCиббaнк 1,B% -1Э,2% 11,9% -5,5% -5,2% 0,1%
Пpoкpедит -2,б% 6,B% 10,Э% -2,9% Э,9% 10,B%
Kpедoбaнк 2,4% 9,4% 1,B% -1,9% 0,Э% -1,5%
OTП бaнк -14,0% 11,9% B,9% -2,9% 7,2% б,2%
Зaxiднi бaнки -5,1% 1,9% 4,Э% -Э,Э% 0,б% 2,9%
ПpивaтБaнк -2,5% 1Э,5% 0,B% -0,4% Э,5% -1,0%
Дельтa Бaнк 10,1% 5,2% -19,Э% 0,B% 2,7% -2,1%
Фiнaнcи тa Kpедит 1,9% б,4% 1,9% -0,4% B,3% 1,0%
Haдpa Бaнк -0,б% 1B,0% B,5% 2,0% 5,б% -5,7%
ПУMБ 10,7% Э4,б% 11,Э% -0,7% 17,0% Э,2%
BiEйБi бaнк 11B,1% 0,4% -б,1% 2,б% б,0% 0,0%
Bеликi пpивaтнi бaнки 2Э,0% 1Э,0% -0,5% 0,б% 7,2% -0,7%
Бpoкбiзнеcбaнк -B,7% 1Э,7% 5,5% 4,2% -27,2% 2,B%
Фopyм бaнк б,1% -Э,5% -16,B% -Э,0% 12,4% Эб,1%
Bеликi пpoблемнi бaнки -1,Э% 5,1% -5,7% 0,б% -7,4% 19,4%
Cклaдeнo aвтopoм зa дaними фiнaнcoвoï звiтнocтi бaнкiв.
Таблиця 3. Залежшсть укра!нських банмв вщ кошпв Нацюнального банку (частка в зобов'язаннях), 2011-2014 роки
Дата Частка кошлв НБУ, % Частка кошлв банмв, %
01.01.2011 8,79 23,08
01.01.2012 7,8 20,05
01.01.2013 7,73 14,51
01.07.2013 6,38 12,78
01.01.2014 6,89 12,25
01.02.2014 7,14 14,2
01.03.2014 7,93 13,93
01.04.2014 9,3 14,16
01.05.2014 9,47 14,96
01.06.2014 9,57 14,97
01.07.2014 9,7 15,01
01.08.2014 9,71 14,36
01.09.2014 9,05 14,51
01.10.2014 9,39 13,76
Складено за даними финансовоI звтност банк/в.
Дан показують, що залежнють банкв вщ коштв центрального банку заради пщтримки лквщност суттево зростае у пе-рюди кризових потряань ¡ може слугувати ¡ндикатором початку, розгортання ¡ завершення кризи лквщносл. Разом ¡з тим на рвы окремих банкв концентрац¡я такого ресурсу значно ди-ференц¡юeться в¡д 0 рвня до 54% зобов'язань, зокрема всьо-го нараховувалося 13 банкв, що мали на к¡нець третього кварталу 2014 року бтьше 1 млрд. грн. рефЫансування, на них припадае 91% ус¡х коштв НБУ, розм¡щених у банках. (Для по-р¡вняння: на 01.01.2014 також було 13 банкв-«мтьярдерв» з часткою 91%, що вже св¡дчить про певну законом^нють.)
Суттеву частину залучених ресурсв 56 банкв-позичаль-ник¡в у НБУ використовують для наступного розмщення гривневих ресурсв в ¡нших украУнських банках на загальну суму 11,89 млрд. грн., або 10,5% вщ загального рефЫансу-вання станом на 01.10.2014.
Проте найбтыхл обсяги отриманоУ реф¡нансування були використан¡ банками на спекуля^ю з валютою: банки грали на ринку в рол¡ «бикв», розраховуючи на девальвац¡ю гривн¡.
У 2014 роц у пер¡од кризи лквщност м¡жбанк¡вський ри-нок не виконував своУ функци поглинання коливань попиту ¡ пропозици на ресурси. Спостергаеться синхронне коливан-ня ставок та обсягв ресурс¡в: зростання ставок вщбувало-ся поряд ¡з падЫням обсяг¡в розм¡щення ресурс¡в та навпа-ки (рис. 1).
По суи можна побачити у 2014 роц схожу для 2008-2009 рок¡в картину. Нижчий рвень ставок може бути пов'язаний певною м^ою з¡ згортанням ринкових операцм та збережен-ням спецвльних операц¡й на м¡жбанк¡вському ринку: угоди мж давн¡ми партнерами, репо-операци, валютн¡ свопи, зу-стр¡чн¡ операци в одн¡й валют¡. Компенсац¡йна дт центрального банку як надавача ресурсв виявилася занадто дорогою
25,0
20,0
15,0
10,0
5,0
кг/Ъ —,
Ш
2 000 000 |- 1 800 000 1 600 000
- 1 400 000 1 200 000
- 1 000 000 800 000
- 600 000 400 000 - 200 000
'^Й^'тОЗа-КСХ^ЮН^ У и ВД Н >, ^¡Й^ тСЧСЬЕО-,^
^Ка-Й^си^^схоосц ^ сх о о £ ^ЕсьНс^ф^фо.
»ГИ' У^увГ ^ и к г Ш й рг ¡^ ^ 0
лп " 1-1 (л " г-«
И
и
■ У сього пр оцентна ставка, %
■Усього обсяги, млн. грн.
Рисунок 1. Динамша процентних ставок та обсяпв м1жбанк1вських операцш за кредитами \ депозитами
Складено за даними: Нацональний банк Укра'Ш. Оф1ц1йне ¡нтернет-представництво. Грошово-кредитна статистика. - [Електрон. ресурс] Режим доступу http://bank.gov.ua/
Рисунок 2. Динамша процентних ставок м1жбанмвського ринку в 2014 рощ
Складено за даними: На^ональний банк УкраШи. ОфЦйне ¡нтернет-представництво. Грошово-кредитна статистика. - [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://bank.gov.ua/
для банюв. Анал1з млжбанювських операцм у po3pi3i валют показав дуже високу мЫливють цiни pecypciB у гривы (рис. 2).
Пщвищення oблiкoвoí ставки НБУ cпiвпалo з паралель-ним зpocтанням cтавoк у гpивнi на мiжбанкiвcькoмy ринку. Центральний банк не заcтocyвав пoлiтикy низьких пpoцент-них cтавoк для cтимyлювання кpедитнoí активнocтi банкiв. Замicть цьoгo цiна pecypcy oвеpнайт вiд НБУ пiдcкoчила дo cпекyлятивнoгo piвня та перевищила ставку на ринку.
Пopiвняння з антикpизoвими захoдами центральних бан-кiв Ыших кpаíн cвiтy пoказалo, щo НБУ в oбмежених ма^-табах та вибipкoвo надавав pефiнанcyвання на бтьш трива-лий теpмiн, нiж звичайнo, не надавалиcя кредити в ^земних валютах, poзшиpивcя пеpелiк пpийнятнoгo забезпечення за pефiнанcyванням, але не вcтанoвив пpoзopi пpoцедypи цЬ нoyтвopення за кредитами та припустив пщвищену ганцен-тpацiю фiнанcoвoí дoпoмoги oбмеженим кoлoм банкiв. Ви-явленo, щo pеcypcами НБУ cкopиcталиcя кiлька пpoблемних банюв, щo згoдoм були визнанi неплатocпpoмoжними.
0cкiльки не виключаeтьcя пoвтopення кризи лiквiднocтi в майбyтньoмy, банкiвcький cектop мае краще пiдгoтyватиcя дo таких криз, а cаме вимагати вщ банкiв pегyляpнoгo тесту-вання CTMraCTi дo криз:
1) cтpyктypy poзpивiв лiквiднocтi у гpивнi та ocнoвних Ы-валютах;
2) poзpахyнoк запаcy пoкpиття лiквiднocтi на випадoк cтpеcy, включаючи мoделювання гpoшoвих пoтoкiв за па^-вами i активами;
3) пеpевipки наявнocтi дocтатньoгo запаcy активiв, якi мoжyть бути надан у забезпечення абo пеpетвopенi у гoтiвкoвi кoшти;
4) пщтвердження чиннocтi yгoд пpo надання пщтримки лк-вiднocтi вiд iнших банюв та материн^^ cтpyктypи (у фopмi кpедитiв абo cyббopгy);
5) дocтyпy банку дo pефiнанcyвання НБУ, включаючи ви-мoги кpедитopа дo забезпечення, дocтyпнi cyми та cтpoки;
6) результати аналiзy icтopичнoí i гiпoтетичнoí пoведiнки ключoвих груп кpедитopiв (у ™му чиcлi oднopiдних за пoве-дiнкoю вкладникiв та найбiльших кpедитopiв).
Для надзвичайнoí пiдтpимки лiквiднocтi банюв в yмoвах cиcтемнoí кризи дoцiльнo cтвopити за аналoгoм iнших кра-|'н Стабiлiзацiйний фoнд. Наприклад, у Швецп такий фoнд був cтвopений у 2008 poцi як pеалiзацiя плану захoдiв на забезпечення фiнанcoвoí cтабiльнocтi [3]. Базoвим пpинципoм в дiяльнocтi цьoгo фoндy бyлo пеpедбаченo, щo фЫанм-вi ycтанoви у майбyтньoмy будуть приймати на cебе витрати на антикpизoвi захoди. Це cпpиятиме cтабiлiзацií державних фЫанав, а такoж пocлабить зацiкавленicть банюв у при-йняттi надмipнoгo ризику. Перший внемк у цей фoнд зpo-бив уряд Швеци в poзмipi 16 млрд. шв. кpoн з бюджету. Bci кpедитнi ycтанoви мають cплачyвати щopiчний збip (вне^и). Рoзмip акyмyльoваних кoштiв фoндy (pазoм iз Фoндoм га-рантування вкладiв) дocягне 2,5% ВВП пpoтягoм 15 po^.
Висновки
Кризи лiквiднocтi стають cиcтематичними i pyйнiвними для банкiвcькoí cиcтеми, якщo дo таких криз не ^туют^я як регулятор, так i cамi банки. Пщизтовка дo криз передбачае не лише cтвopення запаciв лiквiднocтi, cтабiлiзацiйних фoндiв абo антикpизoвих планiв, а й стримування апетиту дo фi-нанмвих pизикiв та кoнтpoль cтiйкocтi банюв дo пoтpяciнь piзнoгo cтyпеню. Зpocтаe poль центpальнoгo банку у пoпе-pедженнi кризи лiквiднocтi та пщтрим^ банкiв у pазi матеpi-алiзацií кризи.
Список використаних джерел
1. Borio C. Tenpropositi on sab out liquidity crises. - BIS WorkingPapersNo 293. - November 2009. - [Електpoн. pеcypc] Режим дocтyпy: www.bis.org
2. Krishnamurthy A. Amplification Mechanismsin Liquidity Crises. - American Economic Journal: Macroeconomics. - N 2(3), 2010. -С. 1-30. - [Електpoн. pеcypc] Режим дocтyпy: https://www.aeaweb. org/articles.php?doi=10.1257/mac.2.3.1
3. The Stabilisation fund: - Doesitliveup to its name? - The Swedish National Audit Office. 10 October 2011. - [Електpoн. pеcypc] Режим дocтyпy: http://www.riksrevisionen.se
