CC BY
22
3. Шкчря Т.М. Технологiя i машини люоачних роб1т. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2003. - 352 с.
4. Библюк Н.1. Еколопчна cyMicHicTb наявних технологiй лiсозаготiвлi з природнiм се-редовищем: европейський досвiд i укра'шсью реали// HayKOBi працi ЛАНУ: Зб. наук. праць. -Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 3. - С. 118 ... 132.
5. Кудра В.С., Гриджук 1.Д. Вплив первинного транспорту деревини в горах на люове середовище// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: технiкa, технология i довкшля. -Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 285.289._
УДК 631.532.535 Acnip. С.М. Шевченко - Хмельницький НУ
РОЗМНОЖЕННЯ КАРАГАНИ ДЕРЕВОВИДНО1 (CARAGANA ARBORESCENS LAM.) ЗЕЛЕНИМ ЖИВЦЮВАННЯМ
Висвiтлено особливостi вегетативного розмноження карагани дерево видно! з використанням стимуляторiв росту.
Post-graduate S.M. Shevchenko - National university of Khmelnyck Reproduction of Caragana arborescens Lam. by grafting
Here are shown bioecological peculiarities of grafting of Caragana arborescens Lam. with the use of the growth stimulators.
Зелене живцювання - один i3 способ1в вегетативного розмноження рос-лин. Важлива особливють цього способу розмноження полягае в тому, що за допомогою функцш листка забезпечуеться регенеращя коренево! системи на окремих вщ материнсько! особини частинах стебла. Якщо для деяких форм рослин - це единий спошб розмноження, то шшим вiн дае змогу зберегти шди-вiдуальнi особливостi особин. Використання способу розмноження зеленими живцями дае змогу скоротити термши отримання повноцшного посадкового матерiалу, дае змогу при невеликих витратах початкового матерiалу одержати велику кшьюсть вкорiнених живцiв, мехашзувати частину робiт. Зелене живцювання проводять в умовах закритого грунту, що ставить вирощування посадкового матерiалу в меншу залежнiсть вщ клiматичних умов [1, 4, 5].
Дослщження багатьох авторiв присвяченi розробщ теоретичних основ i практичних питань зеленого живцювання здебшьшого плодових i деяких ль сових порiд. Роботи Р.Х. Турецько! (1961) з 1нституту фiзiологi! рослин РАН присвяченi теоретичному обгрунтуванню утворення корiння у живщв [8]. У науково-дослiдному зональному шститут садiвництва Нечорноземно! смуги Росп отримали результати розмноження зеленими живцями облшихи, жимо-лостi [9]. Зеленим живцюванням плодових порщ - айви, яблуш, грушi займа-лися в Молдавському науково-дослщному iнститутi плодiвництва [4]. Безпе-речно, значне мiсце у виршенш практичних питань зеленого живцювання багатьох плодово-япдних порiд, !х теоретичного обгрунтування належить Ti-мiрязiвськiй сшьськогосподарськш академи [6].
Вiдкриття стимуляторiв росту сприяло розробцi сучасно! технологи зеленого живцювання. Багаточисленними дослщженнями встановлено позитив-ний вплив Р-шдолш-3-оцтово! кислоти (1УК) або гетероауксин; Р-шдолш-3-масляно! кислоти (1МК); у-нафтилоцтово! кислоти (НУК) та !х аналогiв на вко-рiнення зелених живцiв рiзних сортiв агрусу, яблунi, вишнi, сливи, облшихи та
Науковий ¡¡¡сник, 2007, вип. 17.1
деяких видiв жимолостi [5]. Результати дослщв з розмноження калини Карль-са i сибiрки алтайсько! зеленим живцюванням з використанням таких стимуля-TopiB росту як ростова пудра, цукор i мед дали позитивш результати [1].
Зеленому живцюванню карагани деревовидно! (Caragana arborescens Lam.) й до сьогодш придiлено вкрай мало уваги. Бшьшють авторiв тшьки вка-зують про можливiсть вегетативного розмноження карагани деревовидно! [2, 3, 10]. М1ж iншим, караганау деревовидну використовують як пiдлiсок у рiз-них захисних насадженнях: полезахисних люових смугах, насаджень на схи-лах балок i ярiв, для закршлення пiскiв, у придорожнiх захисних смугах тощо. I! рекомендують вводити як шдшсок i у звичайнi насадження люоексплуата-цiйного призначення, в молодi бори та дiброви. Вiдрiзняеться високою декора-тивнiстю, швидким ростом, щнна сво!ми фiтомелiоративними та господарсь-кими властивостями (шкувальними, медоносними, харчовими тощо). Культура карагани деревовидно! менш вимоглива до умов зовнiшнього середовища, нiж деякi iншi чагарниковi породи, а тому бшьш стiйкi та витривалшь
Саме тому, нами були проведет дослщження з вкорiнення живщв карагани деревовидно! залежно вщ термiну !х заготiвлi та обробки стимуляторами росту. Для дослщв вщбирали живцi з бокових пагошв материнського куща, що вiдрiзнялися за ступенем !х здерев,янiння (переважно з нижньо! та середньо! частини пагона). 1х зрiзували у другiй декадi червня, липня, серпня та вересня i висаджували у субстрат. Вкоршення живцiв проводили у закри-тому грунт. Для ефективного ризогенезу необхiдним було дотримання пев-но! температури i вологостi повiтря та субстрату. Кращим субстратом для вкоршення зелених живщв на думку 1.В. Сергеева (1992) е сумiш тску з торфом у сшввщношенш 2:1 [6]. Маса компонентiв сумiшi встановлювалась при певнiй вологостi перед висаджуванням живщв. Практикувалась така воло-гiсть, при якiй субстрат при стисканш у долонях залишав вологш необхiдно, але витиснути з нього воду не вдавалося. Температуру повггря на стади вко-рiнення живщв тдтримували в межах 18-24 °C.
Необхiдно вiдзначити, що успiх описаних вище робiт багато в чому залежав вiд правильного вiдбору живщв. Найкращим варiантом було вико-ристання однорiчно! порослi. У випадку !! вiдсутностi в рiк вiдбору зелених живщв, на початку березня, садили "на пень" кушд карагани деревовидно! на висо^ 8-10 см вщ коренево! шийки. З обрiзаних пеньюв виростали пагони поновлення. Живцi вщбирали з утворених порослевих пагонiв, а саме з тих, яю е частково здерев'яншими, але ще без сформованих сплячих бруньок. Верхнш зрiз живця над листками робили прямими, а нижнш пiд листками -косим. Довжина живщв - 7-11 см. Для зменшення випаровування вологи лис-тковi пластини вкорочували на половину, а нижш листки взагалi зрiзали. Тривалiсть часу вiд садшня до укорiнення живцiв становила 16-25 дшв. При укорiненнi рослини ставали менш вибагливими i поступово пристосовували-ся до умов зовшшнього середовища. Через 2 мюящ !х можна було тримати вже вiдкритими. До осеш деякi живцi давали прирют i не потребували особливого догляду. Укоршеш живцi можуть перезимовувати i без вкриття. До осеш другого року у живщв розвивалась розгалужена мичкувата коренева
система, висота рослин досягала 35-60 см. За сво!м розвитком вони мало в чому поступалися дворiчним сiянцям.
Для бюхiмiчно! стимуляци ризогенезу застосовували стимулятори росту - гетероауксин (|3-шдолш-3-оцтова кислота) та корневш (4-[шдол-3-iл]-масляна кислота). Живщ обробляли стимуляторами безпосередньо перед висаджуванням у субстрат. При цьому живщ, зiбранi у пучки, занурювали в розчини стимуляторiв росту приблизно на 2,5-3,0 см на 16-24 години. Цю процедуру здшснювали при юмнатнш температурi у затемненому мющ. Контролем у кожному варiантi служили такi живцi, яких тримали перед посадкою у водi протягом такого ж часу. Живщ висаджували у вегетацiйнi ящики. Живцювання проводили у серединi червня, липня, серпня та вересня. Одразу ж шсля вкоршення живщв (через 1,5-2 мюящ) при необхщносл застосовували шдживлення рослин мiнеральними речовинами, щоб забезпечити !х кра-щий рют при пересадцi в шкiлку.
Результати вкоршення зелених живщв карагани деревовидно! наведено в табл. 1. Дослщи показали, що при застосуванш нами стимуляторiв росту збшьшувався вихщ вкорiнених зелених живцiв порiвняно з контролем. У вЫх живцiв, оброблених стимуляторами росту, спостер^ався бiльш могутнш роз-виток коренево! системи, бшьша кiлькiсть корiння порiвняно з контролем, розгалуження коренiв другого порядку, а також пробудження прикореневих i бокових бруньок.
Використання як стимуляторiв росту гетероауксину та корневшу знач-ною мiрою активiзували утворення та рют корiння. Крiм цього, при обробщ живцiв цими розчинами зменшувався вщсоток загнивання тканин рослин. Можна передбачити, що гетероауксин та корневш шдсилюють поглинання коршням живцiв елементiв мшерального живлення.
Як показали нашi дослщження, вiдсоток вкорiнення оброблених стимуляторами росту живщв, змшювався залежно вщ термiну живцювання. При живцюваннi у вересш вiдсоток вкорiнення найбiльш високий у вЫх живцiв. Порiвняно з живцюванням у червнi вiдсоток вкоршення контрольних живщв зростав з 39 до 68 %, тодi як вщсоток вкоршення живщв, оброблених водним розчином корневшу, - з 56 до 81 %. Даний показник при використанш гетероауксину найбшьш високий - з 71 до 89 %.
Одночасно з бшьш шзшм термшом живцювання збшьшувались пара-метри коршня одного живця та !х кiлькiсть. При застосуваннi гетероауксину з концентращею 10 мг/л для обробки живщв у червш кшьюсть утвореного корiння на одному живщ у середньому становила 15 шт., маса коршня
оо±0,06 • 1 оп±4,7 т-т
1,32 г, а загальна довжина корiння - 189 см. При живцюванш у вересш дат показники становили вiдповiдно - кшьюсть коршня 31 шт., маса коршня
О л с±0,07 • ллг±3,6 -гт
2,45 г, а загальна довжина коршня - 235 см. При застосуванш корневь ну з концентращею 1000 мг/л для обробки живщв у червш кшьюсть утвореного коршня на одному живщ у середньому складала 21 шт., маса коршня 2Д1±0,05 г, а загальна довжина коршня - 197±51 см. При живцюванш у вересш дат показники становлять вщповщно - кшьюсть коршня 27 шт., маса коршня 2,60±0'°8 г, а загальна довжина коршня - 260±5'5 см. Як показали нашi досль
Науковий вкник, 2007, вип. 17.1
дження, параметри коршня одного живця при обробщ корневiном дещо вищi шж при обробцi гетероауксином, особливо на раншх термiнах живцювання.
Табл. 1. Вплив стимулятор'квросту на вкортення живщв карагани деревовиднон
Показники Стимулятори росту
корневш гетероауксин контроль
Концентрация, мг/л 1000 10 -
Ч е р в е н ь
Кшьшсть вкоршених живщв, % 56 71 39
Параметри коршня одного живця:
- кшьшсть, шт. 21 15 11
% 191 136 100
- маса, г 2,11±0'°5 1,3 2±0'06 1,29±0'04
% 164 102 100
- загальна довжина, см 197±51 189±4/ 127±3'9
% 155 149 100
Л и п е н ь
Кшьшсть вкоршених живщв, % 77 83 48
Параметри коршня одного живця:
- кшьшсть, шт. 23 26 18
% 128 144 100
- маса, г 2,37±0'0/ 1,61±0'04 1,23±0'03
% 193 131 100
- загальна довжина, см 211±5'3 193±54 148±3''
% 143 130 100
С е р п е н ь
Кшьшсть вкоршених живщв, % 78 87 65
Параметри коршня одного живця:
- кшьшсть, шт. 24 26 22
% 109 118 100
- маса, г 2,61±0'0/ 2,15±0'0/ 1,71±0'04
% 153 137 100
- загальна довжина, см 259±5'4 247±3'9 159±3'5
% 163 155 100
В е р е с е н ь
Кшьшсть вкоршених живщв, % 81 89 68
Параметри коршня одного живця:
- кшьшсть, шт. 27 31 21
% 129 148 100
- маса, г 2,60±0'08 2,45±0'0/ 1,76±0'05
% 148 139 100
- загальна довжина, см 260±5'5 235±3'6 162±3'2
% 160 145 100
При живцюванш в липш наведет вище показники мали промiжнi значен-ня. З наведених даних видно, що найбшьш сприятливим термiном зеленого живцювання карагани деревовидно! е перiод з середини серпня до середини вересня.
Встановлено, що при збiльшеннi часу обробки живщв стимуляторами з 24 до 48 годин i бшьше спостер^аеться посилення д11 препарату. Зростав i за-гальний вихiд вкоршених живцiв. Таким чином, при недостатнш кiлькостi пре-
парату можна значно збшьшити вихiд вкорiнених живщв за рахунок бiльш протяжного оброблення.
Результати наших дослщжень дають змогу рекомендувати для вико-ристання в лiсових розсадниках при масовому розмноженш посадкового ма-терiалу карагани деревовидно! гетероауксин у концентрацп 0,01 г/л при об-робцi протягом 24 год. Цей препарат збшьшуе вихiд вкорiнених живщв, масу i довжину !х корiння.
Оскiльки при осiннiй пересадцi частина посадкового матерiалу гине, рекомендуеться залишати живцi до наступно! весни в теплицях, адже через порушення коренево! системи при викопуваннi i змш середовища при посад-цi розвиток живщв послаблюеться, затримуеться пiдготовка !х до зими. Весною вкоршет живцi пересаджують в шкiлку на дорощування.
Л1тература
1. Балабушка В.К. О летнем черенковании калины Карльса и сибирки алтайской с помощью стимуляторов роста. - К.: Наук. думка, 1985. - 67 с.
2. Беспалова З.Г., Борисова И.В., Колесник М.Н. Всхожесть и характер прорастания семян некоторых монгольских видов рода Caragana (Fa.bacea.ey/ Ботанический журнал. -1984, т. 69, № 6. - С. 792-799.
3. Бяллович Ю.П. Посадка желтой акации неукорененными черенками в засушливых условиях// Лесное хозяйство. - 1952, вып. 35. - С. 43.
4. Ермаков В.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зеленым черенкованием. - Кишинев: Штиинца, 1981. - 210 с.
5. Поликарпова Ф.Я., Пилюгина В.В. Выращивание посадочного материала зеленым черенкованием. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 96 с.
6. Сегеев В.И. Азбука садовода. - М.: Колос, 1992. - 495 с.
7. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелеными черенками. - М.: Колос, 1967. -
352 с.
8. Турецкая Р.Х. Влияние температуры на активное и пассивное поглощение воды корневой системой растения// Физиология древесных растений. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. -С. 32-41.
9. Хохлов С.С., Ковалева А.С. Деревья и кустарники Нижнего Поволжья. - Саратов, 1950. - 176 с.
10. Шиманюк А.П. Биология древесных и кустарниковых пород СССР. - М.: Просвещение, 1964. - 478 с. _
