CC BY
27
На I и II стадиях рекреационной дигрессии при Кр<0,10 доля нарушенных и сильнонарушенных участков травостоя составляет менее 16%. На III и IV стадиях дигрессии их доля составляет в сумме более 50%.
Воздействие рекреации приводит к снижению общего проективного покрытия травостоя с 60 -70% на I стадии дигрессии до 10-20% на IV стадии, уменьшению проективного покрытия коренных видов травянистых растений и стимулирует внедрение сорных видов. В большей степени их внедрению подвержен травяной покров на стационарах «Аязьма» и «Изумруд».
Список литературы
1. Временная методика определения рекреационных нагрузок на природные комплексы при организации туризма, экскурсий, массового повседневного отдыха и временные нормы этих нагрузок. -М., 1987. - 34 с.
2. Крайнюк Е.С. Ценопопуляционная структура травяного покрова как показатель устойчивости фитоценозов к рекреации (на примере можжевеловых лесов Южного берега Крыма) // Труды Никит. ботан. сада. - 1988. - Т. 104. - С. 47-62.
3. Ларина Т.Г. Принципы организации мониторинга рекреации // Бюл. Никит. ботан. сада. -1988. - Вып. 66. - С. 10-12.
4. Методические рекомендации по организации мониторинга растительности при рекреации (на примере Крыма) / Молчанов Е.Ф., Ларина Т.Г., Крайнюк Е.С. - Ялта: Гос. Никит. ботан. сад, 1992. -18 с.
5. Молчанов Е.Ф., Ларина Т.Г., Крайнюк Е.С. Мониторинг растительности при рекреации на Южном берегу Крыма / Гос. Никит. ботан. сад. - Ялта, 1994. - 135 с. - Деп. в ВИНИТИ 27.09.94. № 2263.
6. Определитель высших растений Крыма / Под общ. ред. Н. И. Рубцова. - Л.: Наука, 1972. -
550 с.
7. Спиридонов В.Н. Устойчивость естественных насаждений в условиях высокой антропогенной нагрузки: Автореф. дис. ... канд. с-х. наук. - Свердловск, 1974. - 22 с.
8. Тягнирядно В.В. Оценка рекреационной нарушенности высокоможжевеловых лесов Южного берега Крыма // Заповедники Крыма - 2007: Матер. IV междунар. науч.-практич. конф. (Симферополь, 2 ноября 2007 г.). - Симферополь, 2007. - Часть 1: Ботаника. Общие вопросы охраны природы. - С. 377382.
9. Тягнирядно В.В. К проблеме рекреации в высокоможжевеловых лесах Южного берега Крыма // Бюлогия: вщ молекули до бюсферы: Матер. II м1жнар. конференцп молодих учених (Харшв, 19-21 листопада 2007 р.) - Харшв, 2007. - С. 413-414.
Рекомендовано к печати д.б.н. Клименко З.К.
ДЕНДРОЛОГИЯ И ДЕКОРА ТИВНОЕ САДОВОДСТВО
ПРИСКОРЕНЕ ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ GINKGO BILOBA L. НА П1ВДЕННОМУ СХОД1 УКРА1НИ
О.З. ГЛУХОВ, доктор б1олог1чних наук; Н.Ф. ДОВБИШ, кандидат б1олог1чних наук; Л.В. ХАРХОТА Донецький боташчний сад НАН Украши
Вступ
Використання в ландшафтному дизайш нових декоративних деревних рослин повинно йти шляхом впровадження рщшсних та малопоширених рослин, як вже проявили свою стшшсть i щншсть ознак в умовах посушливого степу та техногенного забруднення. Перспективи впровадження цих рослин визначаються ступенем вивченосп !х бюлопчно! здатносп до розмноження та розробкою нових теоретично обгрунтованих елеменпв технологи промислового розмноження, що тдвищуе ефектившсть !х широкого використання.
Пнкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) - единий представник родини Ginkgoaceae Englm., мезозойський релжт, який через м№йони рошв незмшним дшшов до наших чаав. В Укра!ш зус^чаеться часпше в боташчних садах та старовинних парках, мае достатню посухостшшсть та зимостшшсть, стшшсть до диму i газу, а також до хвороб та шюднишв, що вказуе на повну можливють широко! культури ще! цшно! деревно! породи в зелених насадженнях промислових мют [9]. В сучасному
озелененш часто використовують pi3Hi за декоратившстю культивари даного виду.
На сьогодш в м. Донецьку та Донецькш обласп нараховуеться близько десяти рослин G. biloba вжом 30-40 рок1в, як1 не вступили в генеративну фазу. Тому доцшьне поглиблене вивчення особливостей його вегетативного розмноження. Важливим моментом щодо вегетативного розмноження G. biloba е те, що опублiкованi данi обмежеш, дуже рiзнi, стислi, навiть суперечш та стосуються iнших регiонiв: живщ вкорiнюються погано i лише при дп стимуляторiв, процес вкорiнення живщв тривалий [5]; вкорiнюеться 36% лигах живцiв G. biloba без обробки стимуляторами росту [2].
Мета роботи полягала в розробцi прийомiв прискореного вегетативного розмноження на основi всебiчного вивчення бiоекологiчних особливостей росту i розвитку рослин G. biloba, i особливо !х пагонiв, на твденному сxодi Укра!ни.
Об'екти та методи дослщження
Дослiдження щодо розмноження живцями G. biloba виконували з урахуванням методичних рекомендацiй М.Т.Тарасенка [10], О.В. Бшик [1], З.Я. 1ваново! [4]. Як експериментальний матерiал використовували стебловi живцi рослин G. biloba. Укоршення живцiв проводили в оранжере! тепличного комплексу Донецького боташчного саду НАН Укра!ни зi штучним зволоженням повпря.
Ризогенну здатнiсть живцiв визначали за наступними критерiями: укорiнюванiстю; перiодом вкоршення; ступенем розвитку коренево! системи; сумарною довжиною коренiв; приростом надземних пагошв.
Фенологiчнi спостереження проводили за «Методикою фенолопчних спостережень ...» [6], динашку приросту пагонiв - за методикою А.А. Молчанова i В.В. Смiрнова [7].
Результати i обговорення
В еколопчних умовах пiвденного сходу Укра!ни вегетацiя маточних рослин G. biloba розпочинаеться значно шзшше, нiж у аборигенних видiв, тому живцювання його проводили в першш -другш декадi липня напiвздерев'янiлими живцями в фазу затухання активного росту пагошв. Укорiнюванiсть живцiв при цьому досягала лише 40,3 %, а перюд !х вкорiнення був тривалий - 29 дiб. Вкорiненi живцi шсля пересадки !х в контейнери на дорощування в третiй декадi серпня не встигали пройти всi фази повно! бюлопчно! подготовки до зимiвлi i пiд час зимiвлi значна частина !х гинула. Вихвд садивного матерiалу виду складав лише 28% [3]. Отже, при живцюванш G. biloba нашвздерев'яншими живцями не використано повшстю його природний регенерацiйний потенщал, що не дало можливостi отримати максимальну к1льк1сть садивного матерiалу.
Подальше удосконалення способу вегетативного розмноження G. biloba полягало в розробцi комплексу прийомiв, що забезпечують повне використання коренеутворюючо! здатностi живцiв для отримання масового садивного матерiалу та сприяе бiльш широкому впровадженню G. biloba в озелененш та промисловому вирощуванш на пiвденному сxодi Укра!ни.
Детальне вивчення ритму росту i розвитку материнських рослин, а також розвитку !х пагонiв в умовах твденного сходу Укра!ни сприяло першим спробам використання стеблових живцiв "з п'яткою". Навеснi брали молодi пагони в фазу початку активного росту, ввдокремлювали !х вiд стебла маточних рослин зi шматочком торшньо! кори - живщ "з п'яткою". Таким чином, на базальному кiнцi залишаеться "п'ятка" - шматочок кори i деревини, в якш мiститься скупчення сплячих бруньок, навколо яких сконцентровано багато поживних i ростових речовин, меристематичних клiтин. Сенс подiбного прийому заготiвлi стеблових живцiв полягае в тому, що така "п'ятка" забезпечуе живцям коренеутворення, захищае !х вiд загнивання, а також забезпечуе високий вщсоток вкорiнення живцiв за короткий термш, що дае можливiсть пройти стебловим живцям повну бiологiчну подготовку до зимiвлi при !х дорощуваннi та значно шдвищуе вих1д садивного матерiалу.
Встановлено, що за ритмом розвитку в умовах регюну G. biloba починае вегетащю лише в третш декадi березня-першiй декадi квiтня, тому живцювання живцями "з п'яткою" проводили значно ранiше, н1ж напiвздерев'янiлими живцями, а саме: в третш декадi травня - першiй декадi червня в фазу початку активного росту пагону. Проведення живцювання саме в цей перюд сприяе формуванню на живцях иридаткових корешв шсля створення для них оитимальних умов. Температура повпря в ncpioj вкор1нення живщв складала: вранщ 18,2-24,8°С, ошвдш - 24,6-36,5°С, увечер1 - 22,6-30,3°С; температура субстрату (шсок) - 18,4-26,7°С; вадносну вологють пов1тря шдтримували в межах 70-98%; освплешсть у перiод вкоршення - 7000-15000 лк.
Шсля висаджування живщв в субстрат меристематично активш клгшни здатнi змiнити свiй детермшований подiл на новоутворення адвентивних оргашв. В той же час настае максимум накопичення в базальнiй частиш живцiв фiзiологiчно активних речовин.
Вивчення ризогенно! здатностi рiзниx типiв живщв G. biloba - нашвздерев'янших, здерев'янших та "з п'яткою" показало, що найкращi показники ризогенезу мали саме живщ "з п'яткою"(таблиця).
Таблиця
Ризогенез у живщв Ginkgo biloba L рпних типiв
Тип стеблових живщв Укорiнюванiсть, % Перюд вкоршення, доба Загальна довжина корешв, см Кшьшсть корешв, шт. Вихвд садивного матерiалу, %
Здерев'янш 24 47 18,1±1,4 11,6±1,8 46
Нашвздерев' янш 40 29 37,2±1,5 22,5±0,4 28
"З п'яткою" 100 19 82,4±3,2 28,7±2,3 94
Укорiнюванiсть стеблових живцiв "з п'яткою" була найвищою i досягала 100%. Найкоротшим був псрюд i'x вкоршення (19 jio). пор1вняно i3 здерев'яншими та нашвздерев'яшлими стебловими живцями. Розвиток коренево! системы був найкращим - довжина корешв досягала 82,4 ±3,2 см, a i'x шлыасть -28,7 ± 2,3 шт., що забезпечувало приживлювашсть вкоршених стеблових живщв при i'x дорощуванш.
На дорощування вкорiненi стебловi живцi "з п'яткою" G. biloba було висаджено в третiй декадi липня в контейнери дiаметром 15 см з чорно! полiетиленовоi' плiвки. На кшець вегетацiйного перiоду стебловi живцi пройшли всi фази бiологiчноi' пiдготовки до зимiвлi. Тому у вкорiнених стеблових живщв "з п'яткою" був найбiльший вих1д садивного матерiалу пiсля перезимiвлi - 94%. Протягом другого вегетащйного перюду кореневласш рослини добре росли i розвивались. Надземний npupicT на кшець вегетащйного перюду склав 18,3 ±1,7 см.
Таким чином, було отримано масовий садивний матерiал кореневласних рослин G.biloba у короткий термш. Такий садивний матерiал iз закритою кореневою системою можна висаджувати на постшне мiсце зростання протягом усього вегетащйного перюду [8].
Висновки
Розроблено прийоми прискореного розмноження G. biloba для отримання масового садивного матерiалу в умовах пiвденного сходу Укра!ни. Встановлено що полягають оптимальнитм строком живцювання е третя декада травня-перша декада червня в фенофазi - початок активного росту пагошв.
Показано можливiсть отримання в коротка термiни садивного матерiалу при дорущуванш вкоренених живцiв у контейнерах.
Використання розроблених прийомiв вегетативного розмноження е ефективними для збереження унiкального генетичного матерiалу G. biloba, впровадження його в практику вирощування для поповнення асортименту рослин для озеленення промислових мiст Донбасу.
Список л1тератури
1. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой. - Киев: Наук. Думка, 1993. - 94 с.
2. Древесные растения Главного ботанического сада им. Н.В. Цицина РАН: 60 лет интродукции / Гл. ботан. сад. - М.: Наука, 2005. - 586 с.
3. Довбыш Н.Ф. Ризогенез стеблевых черенков Ginkgo biloba L. при вегетативном размножении // Геоэкологические и биоэкологические проблемы северного Причерноморья: Матер. Междунар. науч. - практ. конф. (Тирасполь, 28-30 марта 2001 г.) - Тирасполь: Б. и., 2001. - С. 90.
4. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. - Киев: Наук. думка, 1982. - 288 с.
5. Маланкина Е. Гинкго двулопастный // Цветоводство. - 2001. - № 2. - С. 39.
6. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Б.и., 1975. - 27 с.
7. Молчанов А.А., Смирнов В.В. Методика изучения прироста древесных растений. - М.: Наука, 1967. - 95 с.
8. Пат. 26216 UA, МПК (2006) A01G 1/00, A01G 7/00. Споаб вегетативного розмноження гшкго дволопатевого (Ginkgo biloba L.) : Патент на корисну модель / О.З. Глухов, Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота. -№ U 2007 04661; Заявл. 26.04.07; Опубл. 10.09.07. - Бюл. № 14. - 6 с.
9. Пржегорлинская Т.В., Щепотьев Ф.Л. Биоморфологические особенности роста гинкго двулопастного в условиях города Донецка // Матер. вуз. науч. конф. - Донецк: Изд-во Донецкого ун-та, 1997. - С. 35 - 37.
10. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелеными черенками. - М.: Колос, 1967. - 252 с.
Рекомендовано к печати д.б.н. Захаренко Г.С.
