CC BY
35
Науковий вкник НЛТУ Украши, 2017, т. 27, № 1
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 630*181.521 Article info Received 26.01.2017
ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ КАЛИНИ ЗВИЧАИНО1
(VIBURNUM OPULUS L.)
В. О. Кислюк1, В. В. Кислюк2, О. М. Гриник2, Г. Г. Гриник2
'ДП "Костопыьське лг'соее господарство"Рiвненського ОУЛМГ, м. Костопыь, Украша
2НЛТУ Украши, м. Львiв, Украша Дослвджено вплив термшв заготiвлi на штенсившсть укоршення зелених живщв калини звичайноТ: перший термiн - перiод штенсивного росту пагонiв у довжину; другий термш - перiод здерев'янiння пагошв в умовах Захiдного Лiсостепу Украши. Також дослвджено та проаналiзовано вплив вдолшоц-товоТ кислоти (1ОК) за р!зних концентрацiй та тривалостi дй на укорiненiсть живцiв. Встановлено, що дорощування живцiв з малою площею живлення негативно позначаеться на кшькосп та якостi саджан-щв, тсдо як для рацiонального використання закритого грунту потрiбнi густiшi посадки, в яких процес укоршення проходить швидше. Для точнiшого дослвдження впливу площi живлення на розвиток i ви-хiд саджанцiв здiйснено дослiди, яш включали чотири варiанти схем розташування i прорвджування живцiв, з яких найоптимальшшим е IV варiант: прорвджування iз викопуванням двох рядюв через два -10+30x3 см. З'ясовано, що дорощування живщв з малою площею живлення негативно впливае на за-гальний вихщ i яшсть садивного матерiалу, тодi як для рацюнального використання закритого грунту пот^бш густiшi посадки, в яких процес укоршення проходить значно швидше. Встановлено, що нас-тання вегетацiйного перюду швидше проходить у непересаджуваних прорвджених саджанцiв, а далi - у саджанщв, пересаджених восени. У саджанщв, пересаджених навеснi, початок вегетацй розпочи-наеться на два тижнi шзшше, нiж у непересаджуваних саджанцiв.
Kni040ei слова: калина звичайна, живцi зелеш, живцi здерев'янiлi, стимулятори росту, термши живцювання.
Вступ. Пiд час вирощування садивного матерiалу для створення шдтску, закрiплення ярiв, балок засто-совуеться насiнний спосiб розмноження калини (Andronov, 1953; Bozhkova, 1995; Demchenko, 2004; Solodukhyn, 1985). Однак, за використання насшного розмноження шд час вирощування аянщв, через ви-соку гетерозиготшсть, формовi ознаки не збергають-ся. Саме тому для калини, як плодово!, лшарсько!, харчово! та декоративно! породи, важливо використо-вувати таю методи розмноження, що забезпечили б отримання генетично однорiдних саджанцiв, як зберь гають формову приналежнiсть, а за сво!ми госпо-дарсько-цiнними ознаками не вiдрiзняються вiд мате-ринських особин. Цiй умовi вiдповiдае вегетативний споиб розмноження, зокрема - вегетативного розмноження (Balabak, 2000; Zayachuk, 1995; Zayachuk, 2001; Kisilevskyi, 1994; Nehoda, 1995; Ryabchuk, Zayachuk, & Melnyk, 2003; Tysyachnyi, 2004; 2013).
Методи зеленого i здерев'яншого живцювання плодово--япдних рослин останнiми роками досить ус-пiшно застосовують у багатьох видах розсадниюв. Цей споиб дае змогу iнтенсифiкувати процес вирощування садивного матерiалу iз калини (Kisilevskyi, 1994; Ryabchuk, Zayachuk, & Melnyk, 2003; Tysyachnyi, 2004; 2013). У виробничо-бюлопчному аспект цей споиб е достатньо перспективним, дае змогу вирощувати у масових кiлькостях генетично од-норiдний садивний матерiал калини. При цьому, з'явились бiльшi можливосп мехашзацп багатьох ви-робничих процеав. Завдячуючи створенню виробни-чих устаткувань штучного створення туману, вико-ристанню полiетиленових плiвок i синтетичних регуляторов росту, живцювання стало одним iз провiдних способ1в розмноження дослвджуваного виду у декоративному садiвництвi Украши (Balabak, 2000;
БешсИепко, 2004; Tysyachnyi, 2013). Основою для зеленого живцювання калини, як способу розмноження, е здатшсть зеленого живця до формування придатко-вих ^чних) корен1в та вiдновлення цiлiсностi нового оргашзму, який не вiдрiзнятиметься за своши бюло-го-генетичними ознаками ввд вихiдного материнсько-го органiзму та дасть змогу отримати якiсний садивний матерiал.
Мета дослщження. Дослвдити методи пришвид-шеного та яюсного вкорiнення живцiв калини на те-ритори Дублянського лiсництва ДП "Млишвське лко-ве господарство" в умовах Захщного Лiсостепу Украши. З'ясувати вплив термшв заготiвлi на укоршення зелених живцов: перший термiн - перюд iнтенсивного росту пагонiв у довжину; другий термш - перюд зде-рев'яншня пагон1в; вплив стимуляторов росту за рiз-них концентрацш та тривалостi ди на укоршення живщв. Дослвдним шляхом вивчити дiю такого стимулятора, як шдолшоцтова кислота (1ОК).
Методика дослвдження. Пагони однорiчного приросту заготовляли на виробничо-господарських план-тацiях. Зелеш пагони рiзали на живцi довжиною 1015 см - довжину одного мiжвузля. Нижнi листки ви-даляли шляхом обрiзання листкового черешка вище бруньки, а верхнi - вiдрiзали половину з метою змен-шення випаровування. Заготовленi живцi зв'язували у пучки по 50 шт. i занурювали у водянi розчини стиму-лятор1в росту на глибину 2 см. Висаджували живцi у холодний парник, який закривали рамами iз забiленим склом. Субстратом слугував промитий рiчковий ш-сок, насипаний поверх шару грунту, товщиною 4-5 см. Перед висаджуванням, грунт поливали до повного на-сичення його водою. Висаджування пiдготовлених живц1в проводили на глибиш 2-3 см шд кутом 90 о з площею живлення 10-15 см2. Тривалкть часу ввд по-
Citation APA: Kysliuk, V., Kysliuk, V., Hrynyk, O., & Hrynyk, H. (2017). Vegetative Propagation of Viburnum Opulus. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 38-43. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/159
Науковий вкник НЛТУ Украши, 2017, т. 27, № 1 садки до укоршення становила 2-3 тижнi. Через 3035 днiв пiсля висаджування, парниковi рами починали пiднiмати з одного боку на тдставки, а у вересн -знiмали повшстю.
Результати дослщження. Результати укорiнення зелених живц1в залежно вiд термiну висаджування, ви-
ду стимулятора, часу иого ди та концентрацil наведено у табл. 1 i 2. 1з даних таблиць видно, що заготовлен пiд час здерев'янiння пагонiв живщ, незалежно вiд впливу стимулятор1в росту, дали кращi результати укорiнення. Вони мають бiльшу кiлькiсть корiння пер-шого порядку та краще розвинеш придатковi коренi.
Стимулятор № з.п. Концентращя, мг-л-1 Тривалють дй, год Вкоршешсть, частка до висаджених, % Усереднеш значения
N, шт. Б, см Ь, см т, мг
1ндолшоцто-ва кислота 1 50 4 100,0 13,5±1'1 14,2±1,' 15,4±1,3 375
2 8 100,0 13,8±1'4 14,9±1,0 16,0±1,1 407
3 12 98,3 14,1±1'6 15,6±1,2 16,7±1,4 477
4 16 100,0 14,3±2,2 15,9±1,4 17,2±1,5 496
5 150 4 97,4 14,3±1,0 14,0±1,8 17,0±1,0 441
6 8 98,2 14,8±1,4 14,3±1,5 17,5±1,' 474
7 12 98,4 15,4±1,2 14,6±м 18,2±1,6 508
8 16 100,0 15,9±1,' 14,8±1,5 18,8±1,0 521
Контроль (вода) 100,0 18,2±2,1 11,3±12 13,0±1,' 345
Примiтки: N - кшьшсть коренiв першого порядку; Б - дiаметр коренево'1 системи; Ь - довжина найдовшого кореня; т -маса у повiтряно-сухому сташ.
Табл. 2. Вкоршення зелених живщв калини звичайно'1 при 1х заготiвлi пiд час здерев'яншня паготв
Стимулятор № з.п. Концентращя, мг-л-1 Тривалють дй', год Вкоршешсть, частка до висаджених, % Усереднеш значення
N, шт. Б, см Ь, см т, мг
1нцолшоцто-ва кислота 1 50 4 97,3 13,9±1,2 12,4±',5 13,1±13 416
2 8 100,0 14,2±м 12,6±',8 14,3±',2 437
3 12 98,2 14,6±1,6 13,9±м 14,7±',9 471
4 16 99,1 15,1±14 14,1±14 15,0±1,6 511
5 150 4 100,0 14,8±',5 13,4±1,5 14,0±1,1 451
6 8 98,2 16,9±1,7 14,9±1,1 14,4±',° 498
7 12 97,3 18,4±',4 16,3±',2 14,9±',2 530
8 16 100,0 19,5±1,3 18,8±1-0 15,3±1,6 573
Контроль (вода) 100,0 21,2±2,6 11,7±0,8 13,9±',° 440
Оброблення стимуляторами росту за високого рiв-ня укорiнення мала значниИ вплив на 1х рiст i розви-ток. Аналiзуючи вкорiненiсть зелених живщв, заго-товлених пiд час штенсивного росту пагон1в у довжи-ну, можна дiИти висновку, що зi збiльшенням концен-трацп 1ОК ввд 50 до 150 мгл-1 та тривалостi замочу -вання ввд 4 до 12 год динамша укорiненостi характе-ризуеться як стабшьно висока - понад 97 % (див. табл. 1). Разом з тим, за максимально! тривалосп ди за вищо! концентрацil' 1ОК простежено iстотне збиь-шення кiлькостi корешв першого порядку (вiд 14,3±2,2 до 15,9±1,7 шт.), дiаметра коренево! системи (ввд 15,9±1,4 до 14,8±1,5 см), довжини найдовшого кореня (ввд 17,2±1,5 до 18,8±1,0 см) та маси коренево! системи живця у пов^яно-сухому станi (вiд 496 до 521 мг).
Аналопчну тенденцию простежено тд час вкорь нення зелених живщв, заготовлених пiд час здерев'яншня пагонiв. Рiзниця полягае у тому, що за нижчо! концентрацil' 1ОК у попереднiИ серi! дослiдiв вкоршешсть е вищою, порiвняно iз зеленими живця-ми, заготовлених пiд час здерев'яншня пагон1в.
Аналiзуючи данi табл. 2, встановлено, що за максимально! тривалосп ди за вищо! концентраци 1ОК вiдбуваеться iстотне збшьшення кiлькостi корен1в першого порядку (ввд 15,1±1,4 до 19,5±1,3 шт.), дiаметра коренево! системи (вiд 14,1±1,4 до 18,8±1,0 см), довжини найдовшого кореня (вщ 15,0±1,6 до 15,3±1,6 см) та маси коренево! системи живця у повггряно -сухому сташ (ввд 511 до 573 мг).
Звичайна технолопя зеленого живцювання перед-бачае пересаджування укорiнених зелених живцiв iз стацiонарних культивацiИних споруд у шкшку розсад-ника на дорощування в рш укорiнення або на весну наступного року.
Пересаджування, як правило, спричиняе значниИ ввдпад внаслiдок слабко! приживлюваностi та вщсут-ностi стшкосп до низьких температур через слабороз-винену кореневу систему. Пiд час експериментально-го дослiдження зеленого живцювання за показниками укоршення результати були достатньо висою, але ви-хвд саджанцiв у першi роки був низьким через вели-киИ вщпад !х пiсля пересаджування у шкшку розсад-ника. Наприклад, iз укоршених у 2014, 2015 та 2016 рр. живщв калини, шсля зимiвлi в шкiлцi зберег-лись ввдповвдно 57,3, 62,4 i 74,3 %. Варто зауважити, що низьку частку збереження укорiнених саджанц1в у перюд дорощування у розсадних зазначали багато вчених (2ауаЛик, 2001; Kisilevskyi, 1994; ЯуаЬЛик, гауаЛик, & Ме1пук, 2003; Tysyachnyi, 2004; 2013). Великi ввдпади спостерiгають не т1льки за дорощування саджанщв у шкiлцi, а також i в разi !х зимування на мiсцi укорiнення.
Також здшснено дослiди iз вирощування саджан-ц1в без пересаджування. ЗазвичаИ, за наявно! техноло-гi! вирощування саджанщв iз зелених живцiв, площi живлення розрахованi тiльки для першого року куль-тури. Ширина мiж рядами i вiдстань у рядi визна-чаеться залежно вiд виду рослин i розмiрiв листково! поверхнi, яку залишають на живцях. Як наслвдок
Науковий вкник НЛТУ цього, проходить значний ввдпад укорiнених живц1в пiд час другого року дорощування. Ось чому подаль-шi нашi дослiдження було спрямовано на встановлен-ня найбиьш оптимальних площ живлення.
1з попереднх дослiдiв визначено, що без переса-джування укорiненi зеленi живцi значно краще витри-мують зимiвлю, але пот1м пiд час другого вегета-цiйного перiоду проходить значне !х розрiдження. Це вимагало поставити спещальш дослiди з рiзними пло-
Украши, 2017, т. 27, № 1
щами живлення. Живцi за допомогою спецiальних маркерiв висаджували у I варiантi на вiдстанi 4x5, у II - 5x7, у III - 6x10 та у IV - 8x12 см. На 1 м2 корис-но! площi розташовували у I варiантi 500 шт. живщв, в II - 286 шт., в III - 167 шт. та в IV - 104 шт. Значен-ня показниюв, як характеризують вплив площi живлення на вкоршення, рiст, розвиток i вихiд саджанцiв, наведено у табл. 3 та 4.
Табл. 3. Вихщ дворiчних саджанщв калини звичайно'1 у безпересаджуванш культурi залежно вщ п.кнщ живлення
Варiант дос-лiду за площею живлення Частка укорь нених живщв, % Частка живщв, яш перезимували, % вщ уко-рiнених Вихщ дворiчних саджанщв
частка вщ почат-ково'1 кшькос- тi, % вихщ саджанщв, шт. м-2 / %
всього у тому чи^
I сорт II сорт
I 97,2 100,0 44,1 220 / 100,0 64 / 29,1 156 / 70,9
II 98,3 100,0 56,3 160 / 100,0 53 / 33,1 107 / 66,9
III 96,2 100,0 66,2 110 / 100,0 39 / 35,5 71 / 64,5
IV 98,1 98,4 87,3 90 / 100,0 47 / 52,2 43 / 47,8
Табл. 4. Значення показникЧв саджанщв калини звичайно'1 у безпересаджуванiй культурi залежно вщ п.кнщ живлення
Варiант дослщу за пло-щею живлення Перший рш Другий рш
кшьшсть корешв першого порядку, шт. загальна дов-жина корешв першого порядку, см прирiст у висо- ту, см площа лис-тково'1 по-верхнi, см2 кiлькiсть ко-ренiв першого порядку, шт. загальна дов-жина коренiв першого порядку, см висота са-джанцiв, см юльюсть па- гонiв першого порядку, шт. площа листково'1 поверхнi, см2
I 27±2 98,2±и,8 14,1±1),8 136,2±1,4 11±2 165,2±',5 67,2±м 1,3±°'5 1376,3±11,1
II 23±' 83,1±0,8 12,2±м 109,4±2,4 9±3,5 187,4±9,4 63,4±0,8 1 7±0,8 1539,4±13,2
III 21±1р 69,2±м 11,3±°,у 101,3±3,5 8±4,5 162,5±10,3 68,5±1,1 1 9±0,8 1864,4±и,9
IV 17±2 51,3±1,3 9 2±0,9 127,2±4,' 10±2,5 234,4±1М 79,3±2,3 2,3±",7 2348,1±16,7
У дворiчних живщв калини вщзначено зменшення кiлькостi корешв першого порядку, пор1вняно iз кшь-кiстю в однорiчних. Особливо помино проявилась за-лежнiсть мiж площею живлення i розвитком у са-джанцiв надземно! частини на другий рш. Iз збшьшен-ням площi живлення збiльшилась i кiлькiсть паготв першого порядку, i площа листково! поверхнi.
Встановлено, що у безпересаджуванш культурi за рiзних варiантiв площi живлення саджанцiв найбшь-шою часткою укорiнених живц1в характеризуються II та IV варiанти - 98,3 та 98,1 % вщповвдно. Разом з тим, частка живц1в, якi перезимували е стабiльною для варiантiв з I по III i становить 100,0 %, тодi як найменша частка характерна для IV варiанта - 98,4 % (див. табл. 3). Якщо за критерiй вибору з-помiж варь ант1в площi живлення окремо! рослини оберемо кшь-юсть саджанц1в I та II сортав, то, не зважаючи на к-тотну частку вiдпаду (44,1 %), оптимальним мае бути I варiант: вихiд саджанцiв загалом становить 220 шт.-м-2, зокрема: I сорту - 64, а II - 156 шт.-м-2, що е найвищими значениями серед аналопчних показни-юв для шших варiантiв (див. табл. 4). Якщо ж за кри-терш вибору використати значення бiометричних по-казник1в дворiчних саджанц1в, то за загальною довжи-ною коренiв першого порвдку, за висотою саджанцiв, за кшьюстю пагонiв першого порядку та за площею листково! поверхш перевагу дощльно надати IV варь анту. За цим варiантом середнi значення перерахова-них бiометричних показникiв е максимальними, по-рiвияно iз рештою варiантiв. Це можна пояснити найвищим значенням площi живлення окремо! рослини та об'емом простору, який вона може зайняти. Зважаючи на високе значення виходу частки дворiчних
саджанщв (87,3 %), цей варiант доцiльно використо-вувати у випадку, коли потрiбно отримати ввдповвдну кiлькiсть дворiчних саджанцiв iз максимальними значенными бiометричних показник1в. Якщо потрiбно отримати в безпересаджуванш культурi максимальну кiлькiсть дворiчних саджанщв як загалом, так i окремо за сортами, дощльно застосувати I варiант.
Дослвди показали, що дорощування живщв з малою площею живлення негативно позначаеться на кшьюсному виходi та якiсному станi саджанщв, тодi як для рацiонального використання закритого грунту потрiбнi густiшi посадки, в яких процес укорiнения проходить швидше. Це визначило потребу пошуку вдосконалення технологi! вирощування стандартних саджанщв iз вкорiнених живцiв на основi поеднання густого розмiщения живцiв при висаджуванш на уко-рiнения iз наступним прорiджениям.
Прорiджения полягае у вибиранш укорiнених са-джанц1в щлими рядками iз грудкою землi, що не вносить великих змш у кореневу систему всх рослин: як тих, що залишаються, так i тих, що вибирають. Через те, що загальний пiдхiд стандартних живщв потрiбно виз-начати за результатами розвитку та збереження саджан-щв не тальки тих, як залишились, а також i тих, як1 ви-копали пiд час прор^дження, виявилась потреба у вив-ченнi способов дорощування пересаджених саджанц1в.
Рослини краще приживлюються пiд час переса-джування !х з грудкою землi, але шд час масового пе-ресаджування живц1в за допомогою лопат i совочк1в, навiть за велико! обережноста, грудка землi навколо коренево! системи зазвичай руйнуеться.
На розвиток i вихiд саджанпiв також впливае не т1льки площа живлення, а також конф^уращя дщян-
Науковий вкник НЛТУ ки. Для точшшого визначення площi живлення на розвиток i вихiд саджанцiв здiйснено дослiди, як1 включали такi схеми розташування i прорiдження живц1в: I варiант - без прорiджування 10*3 см; II -прорщжування з викопуванням одного рядка через два 10+20^3 см; III варiант - прорщжування з викопуванням одного рядка через ряд 20*3 см; IV варiант -прорщжування з викопуванням двох рядюв через два 10+30*3 см. Значення показник1в, якi характеризують вплив схеми прорiджування на вкоршення, рiст, розвиток i вихвд саджанцiв, наведено у табл. 5 та 6.
Пвд час висаджування зелених живцiв калини в рядках з ввдстанню 3 см, встановлено, що укорше-нiсть становить 100 %. Однак, у тако! культури, яка легко вкоршюеться, густе розташування спричинило вiдпад третини живцiв. Кращий розвиток надземно! та коренево! систем спостережено у II i IV варiантах. При вибиранш рядкiв через два на третш, коренева система порушувалась тшьки з одного боку. Слабший розвиток i менший вихiд саджанц1в першого сорту вiдзначено в III варiантi, де прорiджування велося через ряд i коренева система пошкоджувалась з обох бо-
Украши, 2017, т. 27, № 1 юв. Вихвд саджанцiв другого сорту в III варiантi був значно вищий, нiж у двох iнших варiантах iз прорi-джуванням, тому показники загального виходу са-джанц1в за варiантами близькi мiж собою i збшьшу-ються вiдповiдно iз зростанням площi живлення (див. табл. 5). Разом з тим, за IV варiанта схеми прорвджу-вання встановлено, що значення частки виходу дво-рiчних саджанцiв е максимальним i становить 92,2 %. Окрiм цього, частка виходу дворiчних саджанцiв першого сорту для цього варiанта е максимально i становить 77,3 %. У кiлькiсному вираженнi значення цього показника е нектотно вищим для II варiанта схеми прорщжування: 119 шт. для IV варiанта та 122 шт. -для II (див. табл. 5). Так само за IV варiанту прозрь дження для дворiчних саджанц1в характерними е мак-симальнi значення бюметричних показник1в: висота саджанця i дiаметр коренево! шийки, кiлькiсть пагон1в та кшьюсть коренiв першого порядку, площа листко-во! поверхнi, загальна довжина корешв першого порядку та загальний об'ем коренево! системи (див. табл. 6).
Варiант схеми зрвджування Кшькють саджанцiв на 1 м2 шсля прорщжування Середнш вихiд саджанщв з 1 м2
всього I сорту II сорту
шт. % шт. % шт. %
I 333 223 67,0 76 34,2 147 65,8
II 222 176 79,3 122 69,5 54 30,5
III 167 148 88,6 81 54,5 67 45,5
IV 167 154 92,2 119 77,3 35 22,7
Табл. 6. Значення показникЧв дворiчних саджанщв калини звичайно'1 без пересаджування за рiзних схем прорiдження
Варiант схеми зрвджу-вання Висота са-джанця, см Кiлькiсть пагонiв, шт. Площа листково'1 ■ 2 поверхнi, см Дiаметр коре-нево'1 шийки, см Кiлькiсть коре-нiв першого порядку, шт. Загальна довжина коренiв першого порядку, см Об'ем коре-нево'1 системи, мл
I 63,2±0'9 2,5±0,2 1357,4±11,4 0,8±0,1 17±2 278,4±2,6 33,1±0,2
II 68,4±1'1 2,9±0,3 2298,7±17,2 0,9±0,2 19±2,5 349,2±3,5 39,2±0,3
III 67,2±1-0 3,0±0,3 2176,5±14,3 0,9±0,1 19±2 357,3±3,2 38,1±0,2
IV 74,1±1,2 3,6±0,4 2748,3±19,2 1,1±0,2 22±3 426,3±2,9 45,2±0,5
Також здшснено пор1вняльне вивчення штенсив-носп росту прорiджених i пересаджених саджанщв. Ранiше за всiх початок вегетацшного перiоду зафшсо-вано у непересаджених прорiджених саджанцiв, а тс-ля них - у пересаджених саджанщв восени. У саджанщв, пересаджених навесш, настання вегетаци починалось на два тижш пiзнiше, шж у непересаджуваних саджанц1в. Важливо зазначити, що саджанщ, вироще-нi iз живцiв без пересаджування з прорщжуванням, ростуть найактивнiше i до закшчення вегетацiйного перiоду досягають кращого розвитку, шж пересадже-нi. Друге мкце за iнтенсивнiстю розвитку займають саджанщ, як були висадженi восени.
До агротехшчних прийом1в, якими можна вплива-ти на кращу пiдготовку живщв до зимiвлi, належить осiнне мульчування. Незамульчованi укорiненi живцi iз слаборозвиненою та слабо розгалуженою корене-вою системою навеснi за значного коливання темпе-ратури повiтря впродовж доби зазнають випирання.
Пiд час вивчення реакцп живцiв на мульчування, випробовували такi матерiали: торф низинний, фре-
зерний, стружку хвойних порiд, дубове листя, сфагно-вий мох, хвойну лапку ялини i солому.
Механчний i агрегатний стан, структура i воло-гiсть грунту у в«х варiантах були однаковi. Нахил, орiентування дiлянки i грядок, а також сшговий i рос-линний покрив були однаковими. Контролем слугував варiант без мульчування укорiнених живцiв. Облш стану живц1в пiсля зимiвлi, зпдно iз варiантами, проводили навесш шсля розпускання бруньок.
Iз здшснених спостережень можна зробити висно-вок, що за низько! температури пов^я в малоснiжнi зими мульчування грунту може зумовити певний вплив на зимiвлю живц1в, i вiдповiдно, на яюсний ви-хiд посадкового матерiалу iз них. Живцi калини у кон-тролi перезимували на 93-95 %, а пiд мульчею, у се-редньому за усiма варiантами - 99-100 %.
Висновки. За максимально! тривалосп дi! (12 год) та за концентраци ЮК 50 та 150 мг л-1 максимальнi значення коренево! маси у повггряно-сухому стан притаманнi живцям, заготовленим пiд час здерев'янш-ня пагонiв - вщповщно 511 та 573 мг. Разом з тим,
Науковий вкник НЛТУ максимальнi значения тако! ознаки, як довжина найдовшого кореня притаманнi живцям калини, заго-товлених пiд час iнтенсивного росту у довжину за ycix концентрацiй 1ОК та тривалостi дп. Також вста-новлено, що оптимальнi показники морфолопчних оз-нак кореневих систем ввдповвдають концентраци 1ОК 150 мг-л-1 та тривалостi дп 12 год для живщв, заготов-лених пiд час здерев'янiння пагонiв.
Дослвди показали, що дорощування живц1в з малою площею живлення негативно позначаеться на за-гальному виходi i якостi саджанцiв, тодi як для ращ-онального використання закритого грунту потрiбнi гyстiшi посадки, в яких процес yкорiнення проходить швидше.
Встановлено, що вегетацшний перiод найшвидше розпочинався у непересаджуваних прорiджених саджанщв, а опiсля - у пересаджених саджанщв восени. У саджанцiв, пересаджених навесш, вегетацiя починалась на два тижш пiзнiше, нiж у непересаджуваних саджанщв. Важливо зазначити, що саджанщ, вироще-нi iз живц1в без пересаджування iз прорiджyванням, ростуть найбшьш активно i до заюнчення вегета-цiйного перiодy досягають кращих резyльтатiв, нiж пересадженi. Друге мкце за iнтенсивнiстю розвитку займають саджанщ, як пересаджено восени.
Пiд час вибору матерiалiв для мyльчi, варто врахо-вувати його достyпнiсть для господарства та зручшсть у використанш. За цими показниками найбiльш до-ц1льно використовувати торф, який краще утримуе во-логу та мае доступ кисню, тим бiльше, що навесш, шд час видалення, частина торфу залишаеться i сприяе покращенню агрофiзичних властивостей грунту.
YKpaÏHH, 2017, t. 27, № 1
nepe^ÍK BHKopHCTaHHX g^epe.n
Andronov, N. M. (1953). Osobennosti razvitie vshodov u nekotoryh vidov kaliny. Lesnoe hozjajstvo, 6, pp. 65-71.
Balabak, A. F. (2000). Sposoby pidvyshchennia reheneratsiinoi zdatnosti steblovykh zhyvtsiv kalyny. Zb. nauk. pr. Umanskoi SHA prysviachenyi 100-richchiu z dnia narodzhennia S. S. Rubina, pp. 321-326.
Bozhkova, S. P. (1995). Biolohichni i ahrotekhnichni osoblyvosti vyroshchuvannia kalyny zvychainoi v umovakh Tsentralnoho Li-sostepu Ukrainy: PhD Abstract. Kyiv: Nats. ahr. un-t, p. 240.
Demchenko, O. O. (2004). Biolohichni osoblyvosti vydiv rodu Viburnum L. u zviazku z introduktsiieiu u Pravoberezhnomu Lisos-tepu Ukrainy. Abstract of candidate dissertation. Kyiv: Ukr. derzh. ahr. un-t, p. 264.
Kisilevskyi, I. R. (1994). Vidbir i rozmnozhennia perspektyvnykh form kalyny zvychainoi (Viburnum opulus L.). Abstract of candidate dissertation. Kyiv: Ukr. derzh. ahr. un-t, 18 p.
Nehoda, O. V. (1995). Rozroblennia elementiv tekhnolohii vyrosh-chuvannia sadzhantsiv ozhyny i kalyny z izolovanoiu korenevoiu systemoiu v umovakh pivnichnoho Lisostepu Ukrainy. Abstract of candidate dissertation. Kyiv: Nats. ahr. un-t, p. 320.
Ryabchuk, V. P., Zayachuk, V. Ya., & Melnyk, Yu. A. (2003). Shli-akhy pidvyshchennia produktyvnosti lisovykh plodovykh roslyn. Lisove hospodarstvo, lisova, paperova i derevoobrobna promyslovist, 28, pp. 11-17.
Solodukhyn, E. D. (1985). Kalyna. Moscow: Lesnaia prom-st, p. 252.
Tysyachnyi, O. P. (2004). Udoskonalennia tekhnolohii vyroshchuvannia sadyvnoho materialu kalyny zvychainoi zelenymy zhyvt-siamy v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy. Abstract of candidate dissertation. Uman: Uman. derzh ahr. un-t., 17 p.
Tysyachnyi, O. P. (2013). Vplyv kontsentratsii rostorehuliatyvnykh rechovyn na ukoriniuvanist zelenykh zhyvtsiv kalyny zvychainoi. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 23(6), pp. 372-378.
Zayachuk, V. Ya. (2001). Kalyna zvychaina. Lviv: Kameniar, p. 340.
Zayachuk, V. Ya. (1995). Bioekolohichni osoblyvosti zrostannia ta plodonoshennia kalyny zvychainoi v umovakh Prykarpattia. Abstract of candidate dissertation. Lviv: UkrDLTU, 18 p.
B. A. KuCAWK, B. B. KuCAWK, E. H. rpUHUK, r. r. rpUHUK
ВЕГЕТАТИВНОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ КАЛИНЫ ОБЫКНОВЕННОЙ (VIBURNUM OPULUS L.)
Исследовано влияние в условиях Западной Лесостепи Украины сроков заготовки на укоренение зеленых черенков калины обыкновенной: первый срок - период интенсивного роста побегов в длину; второй срок - период одеревенения побегов. Также исследовано и проанализировано влияние индолилуксусной кислоты (ИУК) при различных концентрациях и продолжительности действия на укоренение черенков. Установлено, что доращивание черенков с малой площадью питания негативно отражается на общем выходе и качестве саженцев, в то время как для рационального использования защищенного грунта требуются более густые посадки, у которых процесс укоренения проходит быстрее. Для более точного исследования влияния площади питания на развитие и выход саженцев проведены опыты, которые включали четыре варианта схемы размещения и прореживания черенков, из которых оптимальным является IV вариант: прореживание с рытьем двух грядок через две - 10+30x3 см. Опыты показали, что доращивание черенков с малой площадью питания негативно отражается на общем выходе и качестве саженцев, в то время как для рационального использования защищенного грунта требуются более густые посадки, у которых процесс укоренения проходит быстрее. Установлено, что раньше всех вегетация начиналась у непересаживаемых изреженных саженцев, а после - у пересаженных саженцев осенью. У саженцев, пересаженных весной, вегетация начиналась на две недели позже, чем у непересаживаемых саженцев.
Ключевые слова: калина обыкновенная, черенки зеленые, черенки одревесневшие, стимуляторы роста, сроки черенкования.
V. O. Kysliuk, V. V. Kysliuk, O. M. Hrynyk, H. H. Hrynyk VEGETATIVE PROPAGATION OF VIBURNUM OPULUS
The methods of reproduction, which could ensure obtaining genetically uniform plants both retaining the form identity and having the same economic valuable features as their parent species, are important to use for Guelder rose as fruit, medicinal, food and decorative species. A vegetative propagation method meets these requirements micropropagation in particular. Thus, the aim of the study is to explore accelerated high quality methods for viburnum graftings rooting and also to investigate the influence of harvesting timing on green graftings rooting in the territory of Dublyany Forestry Enterprise "Mlyniv Forestry" in western steppes of Ukraine. The results of the study enable defining the following two effects. The first period is the period of the intensive growth of shoots in length; the second period is the period of woodiness shoots. We have also investigated and analyzed the impact of indole-3-acetic
Науковий вкник НЛТУ Украши, 2017, т. 27, № 1
acid (IAA) on various concentrations and duration of action of grafting rooting. Secondly, we have revealed that the rearing of grafting with a small area of supply has a negative impact on overall output and quality of seedlings, while for sustainable use of soil helps secure more dense planting, which is characterised by faster rooting process. Then, for a more exact result of the studying influence area of nutrition on the development and yield seedlings, we conducted experiments that contained four options for layout and thinning grafting from which most optimum was the second option: the decimation of digging two line from two: 10+30x3 cm. The experiments have shown that rearing grafting with a small area of supply has quite a negative impact on overall output and quality seedlings, while for sustainable use of soil we must secure more dense planting, which is faster rooting process. The study has found that before all vegetation began in not transplanted thinned seedlings, and after the seedlings transplanted in the fall. The seedlings transplanted in the spring, have vegetation started two weeks later than of not transplanted seedlings. Keywords: Guelder rose; green grafting; grafting stiff; growth stimulants; terms grafting.
1нформащя про aBTopiB:
В. О. Кислюк, директор, ДП "Костошльське люове господарство" PiBHeHCbKoro ОУЛМГ, E-mail: kyslyuk@ukr.net В. В. Кислюк, студент, НЛТУ Украши, м. Львiв, УкраТна. E-mail: vlad.kyslyuk@icloud.com О. М. Гриник, канд. с.-г. наук, доцент, НЛТУ Украши, м. Львiв, УкраТна. E-mail: o.hrynyk@nltu.edu.ua Г. Г. Гриник, д-р с.-г. наук, професор, НЛТУ УкраТни, м. Львiв, УкраТна. E-mail: h.hrynyk@nltu.edu.ua
