CC BY
12
НЛТУ
УКРЛ1НИ
t ,
Hl/IUB
Науковий bIch и к НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40271009 Article received 11.12.2017 р. Article accepted 28.12.2017 р.
УДК 631.5:581.4:582.093
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author O. V. Mozol oksana.mozol@ukr.net
О. В. Мозоль, О. М. Гриник
Нацюнальний лкотехшчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗМНОЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ ВЕЙГЕЛА (ШШЬЛ)
З'ясовано особливост вегетативного i насшневого розмноження декоративних чагарниюв роду Weigela в умовах мюта Львова та його лгсопарково! частини; оцшено вплив негативних чинникiв урбогенного середовища на дослiджуванi види; дослiджено вплив еколопчних чинникiв на живцювання, що мае важливе значення для процесу коренеутворення та 1х при-живлюваностц вивчено закономiрностi оброблення стимуляцiйними розчинами на термши укоршення чагарникiв та 1х якiсть; з'ясовано особливостi вирощування посадкового матерiалу представникiв роду Вейгела стосовно термiнiв вирощу-вання i виходу якiсних здорових саджанцiв. Визначено ввдмшност мiж результатами лабораторно1 та Грунтово! схожостi на-сiння дослщжуваних видiв та перспективи використання !х. Визначено частку вiдпаду саджанцiв ввд кiлькостi висаджених на початку дослщжень та за умов пересадки у в^ритий Грунт; величину щорiчного приросту. Особливютю дослiдження вегетативного розмноження е те, що воно спрямоване на вивчення росту i розвитку придаткових коренiв стеблових живщв, що дасть змогу покращити вихiд посадкового декоративного матерiалу з одинищ площ^ а також зменшить 1хнш вдаад пiд час пересаджування у в^ритий Грунт. Репродуктивна здатнiсть дослiджуваних видiв дасть змогу вирощувати стiйкий по-садковий матерiал, що збiльшить бк^зноманптя зелених насаджень та частково покращить екологiчний фон мiста.
Ключовi слова: живцювання; коренеутворення; стимулятори росту; репродуктивна здаттсть; насшня; лабораторна схо-жють.
Вступ. Важливою фундаментальною та еколопчною проблемою сьогодення е збереження i вiдтворення бь орiзноманiття та рацюнальне !х використання в умовах урбогенного середовища. Виршення !х можливе лише за умов збагачення асортименту рослин iз ц1нними гос-подарськими ознаками та стшшстю до забруднення нав-колишнього середовища автотранспортними викидами, завдяки рацiональним прийомам розмноження та вве-денням 1х у культуру (МукоЫко, 2013; Frolova, 1994).
На сьогодш iснують рiзноманiтнi напрями дослi-джень щодо особливостей кореневласного розмноження рослин. Така зацiкавленiсть з'явилась тому, що для ба-гатьох видiв i сортiв, вiн е единим шляхом збереження бюлопчних, господарськоцiнних ознак i властивостей, а також прискорюе час для отримання як1сного посадкового матерiалу у коротка термiни. Кореневласш рослини генетично однорiднi, мають велику фiзiологiчну цшс-нiсть, у цих рослин найчиташе виявленi сортовi ознаки та властивостi (Antoniuk et а1., 1997; Bilous, 2001; Егта-ко^ 1981; Mozo1 & Нгупук, 2016Ь; Turetckaia, 1961). Чо-го, на жаль, не можна сказати про насшневе розмноження, за якого неможливо зберегти однорiднiсть генотипiв декоративних форм розмножуваних видiв.
З термшом живцювання пов'язано багато iмен вгт-чизняних та закордонних учених, таких як: М. I. Доку-
чаева (1967), О. Т. 1стратова (1968), Т. А. Жероншна (1968, 1973, 1976), Б. С. Ермакова, З. Я. 1ванова (1976, 1978, 1979, 1982), Т. В. Хромова (1980), J. L. Wetherington (1984), Л. Н. Панова (1985), Х. Б. Гасанова, Г. М. Агамиров (1985), З. В. Кожевшкова (1983, 1988). Ц видатш науковщ здшснювали живцювання та спостерь гали як за окремими видами рослин, так i за !х сукуп-шстю, що давало змогу проаналiзувати вплив багатьох чиннишв на процеси укоршення живцiв.
Вiдповiдно до дослвджень М. Т. Тарасенка (Tarasen-ko et al., 1967), для успiшного укорiнення зелених жив-цiв е правильний вибiр оптимальних термiнiв живцювання. Деяш дослiдники (Breus, 2014) вважають, що важливими е не лише календари термiни живцювання, але i залежнiсть вiд метеорологiчниx умов. М. Т. Тара-сенко (Tarasenko et al., 1967), Б. С. Ермаков (Ermakov, 1981) стверджують, що оптимальний термш живцювання зумовлений ступенем визрiвання пагонiв.
Не менш важливою е окремо взята частина пагона. Кращу укоршювашсть живцiв з ашкальноТ частини пагона вiдзначено у працях багатьох дослiдникiв, хоча у багатьох дослщженнях живцi з медiальноi i базально! частини укорiнювались не прше, нiж з ашкальноТ (Bilo-us, 2001; Yevtushok & Hrynyk, 2011; Ivanova, 1982; Ro-hovskyi, 2011; Tarasenko et al., 1967).
1нформащя про aBTopiB:
Мозоль Оксана Bac^niBHa, MaricTpaHT кафедри ботанiки, деревинознавства та недеревних pecypciB лiсу. Email. oksana.mozol@ukr.net
Гриник Олена МиколаТвна, канд. с.-г. наук, доцент, доцент кафедри боташки, деревинознавства та недеревних ресурав лку.
Email: o.hrynyk@nltu.edu.ua. ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-2710-6118. ResearcherlD: Q-8111-2017 Цитування за ДСТУ: Мозоль О. В., Гриник О. М. Перспективи використання та розмноження представниюв роду Вейгела
(Weigela). Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2017. Вип. 27(10). С. 60-64. Citation APA: Mozol, O. V., & Hrynyk, O. M. (2017). Some Prospects of the use and Reproduction of Weigela Species. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 60-64. https://doi.org/10.15421/40271009
Зважаючи на результати дослщжень учених i оп-рацьоваш лiтературнi джерела, процес регенерацп у живцiв декоративних i лiсових культур, а також питания впливу фiзiологiчно-активних речовин, метамерносп живцевого матерiалу, процесу адвентивного коренеут-ворення вiдповiдно до сортових властивостей вивчеш недостатньо i мають гстотт вiдмiнностi пiд час прове-дення дослiджень (Mykolaiko, 2013).
Мета дослщження - визначити перспективнiсть та здатшсть декоративних чагарник1в роду Weigela до вегетативного i насiннeвого розмноження в умовах мiста Львова та його люопарково! частини, з урахуванням впливу на них негативних чиннишв урбогенного сере-довища.
Методика дослщження. Методика виконання дослщження полягае в оцiнюваннi, аналiзi та порiвняннi, пiд час обстеження територп, лггературних i виробни-чих матерiалiв минулих рок1в iз сучасним станом об'екта та поданш грунтовних висновк1в, використову-ючи метод синтезу. Для досягнення поставлено! мети використано загальноприйнятi боташчш, екологiчнi, лабораторнi, польовi, вiзуальнi та лгавничо-таксацшш методики.
Вивчаючи поширення дослщжуваних видiв рослин, враховували вплив рiзних чиннишв: режим освилення (пiд наметом дерев, чагарнишв, на галявинах, бiля дорь жок, альтанок), умови зростання, загазовашсть та лшо-рослиннi умови.Дослiдження впливу фiзiологiчно ак-тивних речовин на укоршювання стеблових живцiв проводили за методиками З. Я. 1ваново1' (1982), Р. Х. Ту-рецько! (1961), А. Ф. Рубцова (2012) (Yevtushok & Hrynyk, 2011; Maurer & Kushnir, 2008).
Вивчення морфогенно! регенерацп як здатностi ут-ворювати адвентивш коренi на вiдрiзках пагонiв проводили за загальноприйнятими методиками М. Т. Тара-сенка (1967), Б. С. Ермакова (1975) та З. Я. 1ваново1' (1979, 1982) (Veselska, 2013; Ermakov, 1981; Yevtushok & Hrynyk, 2011; Ivanova, 1982; Kuznetsova et al., 2007; Maurer & Kushnir, 2008; Tarasenko et al., 1967).
Результати дослщження. Рослини значною мiрою сприяють оздоровленню довк1лля та створенню ком-фортних, естетичних умов iснування людини. Попр-шення екологiчного фону у сучасному мiстi призводить до необхщносп пiдбору асортименту деревно-чагарни-кових рослин, забезпечують швидкий, декоративний ефект у поеднанш з високою стiйкiстю до загазованосп середовища (Mozol & Hrynyk, 2014a, 2016a).
Вегетативне розмноження характерне для вах сис-тематичних груп рослин завдяки здатностi рослинного оргашзму до регенерацп'. Розрiзняють природне, яке вщбуваеться без втручання людини, i штучне розмноження рослин, яке здшснюеться пiд впливом спря-мовано! людсько! дiяльностi (Mozol & Hrynyk, 2014b, 2016b). За умови вегетативного розмноження наступно-му поколiнню передаються усi господарсько цiннi й бь ологiчно кориснi материнськ ознаки та !х особливостi, що дае змогу розмножувати декоративнi форми, сорти, пбриди (Veselska, 2013).
Процес самого коренеутворення потрiбно розгляда-ти як серш рiзних бiохiмiчних, фiзiологiчних i пстоло-гiчних процесiв. Адвентивнi коренi у живщв утворю-ються в рiзних тканинах. Адвентивнi коренi у живщв трав'яно! консистенцп виникають ендогенно iз паренхь ми, у напiвздерев'янiлих - у флоем^ у здерев'янiлих - у
30HÍ камбiю. М1сце формування KopeHiB залежить вiд bí-ку материнсько! рослини та само! метамерносп naroHÍB, а також вiд термшв i умов живцювання. Найвища здатшсть до вкоршення стеблових живщв вщбуваеться у початковий ювенiльний перюд життя маточно! рослини (Mozol & Hrynyk, 2014a, 2014b, 2016a, 2016b). 1з збшь-шенням вiку здатшсть до придаткового коренеутворення рiзко спадае, а потiм i зовам зникае, про що й свщ-чать данi багатьох дослiдникiв.
У сучасних великих мютах з !х розвиненою мережею транспорту, щшьною житловою i громадською за-будовою створюються умови, що несприятливо вплива-ють на стан атмосфери i здоров'я людини. Повиря заб-руднюеться газоподiбними викидами виробництва, вих-лопними газами автомобшв та пилом. Мертва шд-стильна поверхня забудови i замощень погiршуе мж-роклiматичнi умови, особливо в линю пору року. Тому одним iз наших завдань е вивчення та визначення здат-носи коренетворення декоративних чагарникових видiв в умовах урбогенного середовища та !х здатшсть до на-сiнневого розмноження.
Для досягнення поставлено! мети пвдбрано найпо-ширенiшi представники роду Weigela - вейгела квиуча (Weigela florida DC.), вейгела рясноцвiта (Weigela floribunda (Sied. et Zucc.) C. Koch) та вейгела пбридна (Weigela hybrida Jaeg.), що ростуть у межах Львова. На ос-новi зiбраного та опрацьованого матерiалу проведено живцювання дослiджуваних видiв. Даш наведено в табл. 1. Анатзуючи здатшсть живщв дослщжуваних видiв до коренеутворення, можна стверджувати, що по-ява перших коренiв вiдбуваеться уже на четвертий тиж-день, а актившше наростання коренiв - через 5-7 дшв вiд початку коренеутворення.
Табл. 1. Укоршешсть напiвздерев'янiлих живщв _ представниюв роду Weigela _
Вид Довжина пагона, см Укорiненiсть живщв, % Початок коренеутворення, дт
дистильована вода 1МК 100
Вейгела квггуча 22,8±0'2 80,0 93,3 28±0,2
Вейгела рясноцвгга 22,47±0'3 73,2 80,1 26±0,3
Вейгела пбридна 12,91±0'2 56,4 67,0 25±0,3
Позитивний вплив мае оброблення живщв стимулятором росту, що шдтверджуе наш дослщ. Отже, найви-щий показник укорiнення мае вейгела квггуча - 93,3 %. Iндолiлмасляна кислота у дозi 100 мг/л (1МК 100) шд-вищуе укорiненiсть у середньому на 15 % для уах ви-дiв. Характер утворення придаткових коренiв проiлюс-тровано на рис. 1.
Технологiя проведення зеленого живцювання мю-тить пересаджування укорiнених живцiв у грунт. Такий процес супроводжуеться вiдпадом, внаслщок слабо роз-винено! коренево! системи, мало! частки приживлюва-ностi через змшу грунтових умов та змiни мшроклша-ту, в яких спочатку вирощувалися саджанцi. Спочатку укорiненi живцi було пересаджено до контейнерiв, а на другий рiк - у вщкритий грунт. Характернi змiни у мор-фологiчних показниках дослiджуваного виду Weigela florida DC. наведено у табл. 2.
Для дослщжень використано укоршеш живщ, виро-щенi iз використанням стимулятора росту (1МК 100) та дистильовано! води (контроль). На другий рж вирощу-вання к1льк1сть корешв першого порядку зменшуеться в
обох випадках. Укоршення живщв Í3 застосуванням 1МК 100 мае позитивнi результати: зб№шуеться при-picT як у перший, так i у другий роки вирощування; за-гальна довжина е значно бiльшою, поpiвняно Í3 тими са-
джанцями, де початкове коренеутворення вiдбувалоcя без застосування cтимулятоpiв росту. Проте, внаcлiдок використання 1МК 100, частка cаджанцiв, що прижились, зменшилася до 63,6 % вщ кiлькоcтi висаджених.
Табл. 2. Значення показникав Weigela florida DC. пвд час вирощування двор1чних саджанщв
Ваpiант укоршення живщв Перший рж Другий piк
кшьюсть коре-нiв першого порядку, шт. загальна довжина коpенiв першого порядку, см середня довжина корешв одного живця, см при-picт, см кiлькicть ко-решв першого порядку, шт. загальна довжина коpенiв першого порядку, см висота саджан-ця, см залишок саджанщв пicля першого року, %
1МК 100 4,6±°'2 339,7 22,6±°,2 21,8±°'3 3,2±°'4 512,0 55,6^ 63,6
Вода 3,1±и-1 132,6 8,84±°,3 19,8±и'4 1,3±°,3 237,2 45,2±"р 81,8
папер1, за температури +20-22°С, шдтримуючи поспйну волопсть. Дослщження проводили в чотириразов1 пов-торюваносп, по 100 шт. нашнин у кожному вар1анп (спостереження проводили щоденно). Стратифшащю проводили впродовж 14 дшв, за температури -2 °С.
в> . .
Рис. 1. Утворення придаткових коpенiв Weigela flоridа DC.:
а) б) застосування 1МК 100; в) г) вода (контроль)
О^м вегетативного розмноження, встановлено лабораторну схож1сть наciння дослщжуваних видiв. Пророщування наciння вейгели квпучо^ вейгели ряс-ноцвiтоi (рис. 2) та вейгели пбридно! проводили у piз-ш теpмiни пicля заготiвлi наciння та його збеpiгання, iз використанням cтpатифiкацii (табл. 3). Наиння про-рощували в чашках Петpi на бiлому фiльтpувальному
Рис. 2. Пророщення намння вейгели рясноцвгго! (Weigela floribunda (Sied. et Zucc.) C. Koch)
Здатшсть до вщтворення дослщжуваних вид1в по-казуе досить добр1 результати за умови, що матер1ал для дослщжень з1брано в умовах поспйного забруд-нення середовища автомобшьними викидами. Вщпо-в1дно до результата, наведених у табл. 3, на лабораторну схож^ть впливае стратифшащя холодом для вейгели рясноцвгго! на р1вт 41,2 %, для вейгели квь тучо! - 69,25 % i вейгели пбридно! - 81,25 %. Окр1м цього, стратифшащя тдвищуе енергда проростання наиння пор1вняно 1з нестратифшованим. Встановлено, що тд час пророщування незначна частка наинин загнивае або вкриваеться плюнявою, що може св1дчи-ли про !х зараження та ушкодження уже тд час дозрь вання.
Дослщження грунтово! схожост проводили у зак-ритому грунп, шляхом виивання св1жоз1браного насшня дослщжуваних вид1в у поивт ящики на глиби-ну 0,2-0,3 см. Як субстрат було використано грунтова сумш (тсок + дернована земля (1:1)). Результати дослщжень наведено у табл. 4.
Табл. 3. Лабораторна схож1сть насшня декоративних чагарникових рослин роду Вейгела (Weigela), %
Вид | Енерпя проростання Лабораторна схож^ть | Здорових | Загнилих | Поpожнiх
Свiжозiб] эане насшня
Вейгела квiтуча 33,75 69,25 69,25 0,6 30,15
Вейгела pяcноцвiта 29,5 41,2 41,2 1,1 57,7
Вейгела пбридна 58,0 81,25 81,25 2,0 16,75
3 мicяцi сухого збертання
Вейгела квiтуча 28,0 83,25 83,25 1,5 15,25
Вейгела pяcноцвiта 28,5 43,0 43,0 2,6 54,4
Вейгела пбридна 53,3 83,5 83,5 1,2 15,3
3 мюящ сухого збертання + cтpатифiкацiя холодом (-2 оС)
Вейгела квiтуча 35,5 81,0 81,0 4,9 14,1
Вейгела pяcноцвiта 28,0 56,5 56,5 3,9 39,6
Вейгела пбридна 53,5 82,0 82,0 4,3 13,7
Табл. 4. Грунтова схожкть насшня рослин роду Вейгела _(Weigela), % _
Вид Грунтова схожгсть
Вейгела кытуча 68,2±0'5
Вейгела рясноцвгга 55,6±4-'
Вейгела пбридна 79,3±°'9
Аналiзуючи данi, можемо стверджувати, що найви-щу грунтову схожють мае вейгела гiбридна (79,3 %), nopiBHaHO i3 лабораторною схож1стю li показники е де-що меншими. Грунтова схожють вейгели рясноцвгго! е вищою нiж лабораторна. Так показники можуть харак-теризувати piзнi бюеколопчш oсoбливoстi рослин та пристосування до умов мюцезростання. Пеpшi сходи з'явилися на 5-6-й день, pяснi сходи можна було спосте-piгати на 12-й день дослщження.
Треба зазначити, що дослщжуваш види мають добру тенденщю та перспективу до розмноження як вегетативно, так i генеративно. Правильний i ращональний пiдхiд до вибору способу розмноження дасть змогу, на базi люового господарства, pацioнальнo та перспективно використовувати природний пoтенцiал рослин для отримання як1сного посадкового матеpiалу.
Висновки. Важливе значення для процесу коренеут-ворювання у стеблових, особливо зелених, живщв де-ревних рослин мають ктматичш (температура, воло-гiсть грунту та повиря, oсвiтлення) та едафiчнi чинники, тому пoтpiбнo створювати оптимальш умови для укopiнення живцiв. Процес коренеутворення краще вiдбуваеться у живщв, заготовлених у нижнiй частинi крони, пopiвнянo iз живцями, взятими з верхшх яpусiв. Виявлено, що бшьштсть дослщжуваних видiв позитивно реагуе на оброблення стимуляцiйними розчинами, зокрема за результатами дослщжень найкраще себе за-рекомендував розчин 1МК 100. Насшня дослщжуваних видiв роду Weigela проростае на 5-6-й день, рясш сходи дае на 7-8-й - за лабораторно! схoжoстi, на 12-13-й - за грунтово! схoжoстi. Асортимент вирощуваних видiв pанньoквiтучих декоративних чагарникових рослин на цей час е вкрай низьким, i знаходиться в межах 2-6 %, що призводить до мшмального задоволення потреб споживача та низько! конкурентно! спpoмoжнoстi на ринку збуту. Висока репродуктивна здатнiсть дослщжу-ваних видiв дае змогу вирощувати стiйкий посадковий матеpiал, що збшьшить бiopiзнoманiття зелених наса-джень та частково покращить екoлoгiчний фон мюта.
Перелiк використаних джерел
Antoniuk, N. E., Borodyna, R. M., Stopkan, V. V., & Skvortsova, L. S. (1997). Dekoratyvni roslyny pryrodnoi flory Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka. 224 p. [in Ukrainian]. Bilous, V. I (2001). Sadovo-parkove mystetstvo: korotka istoriia rozvytku ta metody stvorennia khudozhnikh sadiv. Kyiv: Naukovyi Svit. 299 p. [in Ukrainian]. Breus, N. Yu. (2014). Dekoratvnist harnokvituchykh kushchiv ranno-vesnianoho periodu v kolektsiinykh fondakh botanichnykh sadiv Kyi-eva. Scientific Bulletin of UNFU, 24(10), 40-44. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2014/24 10/9.pdf [in Ukrainian].
Ermakov, B. S. (1981). Razmnozhenie drevesnykh i kustarnikovykh rastenii zelenym cherenkovaniem. Kishinev: Shtiintca. 226 p. [in Russian].
Frolova, V. A (1994). Otcenka esteticheskikh dostoinstv prirodnykh landshaftov. VestnikMGU. Seriia: Geografiia, 5, 27-33. [in Russian].
Ivanova, Z. Ya. (1982). Byolohycheskye osnovm y pryembi vehe-tatyvnoho razmnozhenyia drevesnbikh rastenyi steblevbimy cheren-kamy. Kyev: Nauk. dumka. 236 p. [in Russian].
Kuznetsova, S. I., et al. (2007). Istoriia introduktsii derevnykh roslyn v Ukraini: korotkyi narys. Kyiv: Vyd-vo "Fitosotsioner". 67 p. [in Ukrainian].
Maurer, V. M., & Kushnir, A. I. (2008). Metodychni rekomendatsii z rozmnozhennia derevnykh dekoratyvnykh roslyn Botanichnoho sa-du NUBiP Ukrainy. Kyiv: Vyd-vo NUBiP Ukrainy. 55 p. [in Ukrainian].
Mozol, O. V., & Hrynyk, O. M. (2014a). Vehetatyvne rozmnozhennia ta perspektyvy vykorystannia derevno-chaharnykovykh deko-ratyvnykh roslyn. Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku bio- i ah-rotsenoziv v umovakh postiinoho tekhnohennoho zabrudnennia: mater. III mizhnar. nauk.-prakt. konf. molodykh vchenykh ta stud. (pp. 179-182). Drohobych: Drohobytskyi DPU im. I. Franka. [in Ukrainian].
Mozol, O. V., & Hrynyk, O. M. (2014b). Dekoratyvni osoblyvosti rannokvituchykh derevno-chaharnykovykh roslyn ta perspektyvy yikh vykorystannia. Vedennia lisovoho, myslyvskoho i sadovo-par-kovoho hospodarstva: mater. 66-i stud. nauk.-tekhn. konf. (pp. 4651). Lviv: NLTU Ukrainy. [in Ukrainian].
Mozol, O. V., & Hrynyk, O. M. (2016a). Rozmnozhennia ta perspektyvy vykorystannia introdukovanykh derevno-cha-harnykovykh rannokvituchykh dekoratyvnykh roslyn. Biolohichni doslidzhennia - 2016: zb. nauk. prats VII vseukr. nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastiu (pp. 364-366). Zhytomyr: PP "Ruta". [in Ukrainian].
Mozol, O. V., & Hrynyk, O. M. (2016b). Zberezhennia ta vidtvoren-nia rannokvituchykh chaharnykovykh vydiv roslyn v konteksti sta-loho vedennia lisovoho hospodarstva. Zakhyst navkolyshnoho sere-dovyshcha. Zbalansovane pryrodokorystuvannia: mater. III stud. konhresu. (pp. 101-102). Lviv. [in Ukrainian].
Mykolaiko, I. I. (2013). Ryzohenetychna zdatnist zelenykh steblovykh zhyvtsiv oblipykhy krushyno podibnoi (Hippohae rhamnoides L.). Scientific Bulletin of UNFU, 23(5), 369-379. http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2013/23 5/369 Myk.pdf [in Ukrainian].
Rohovskyi, S. V. (2011). Osnovni zavdannia ta metody doslidzhennia etapiv introduktsii roslyn. Scientific Bulletin of UNFU, 21(12), 7287. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2011/21 12/72 Rog.pdf. [in Ukrainian].
Tarasenko, M. T. et al. (1967). Razmnozhenie rastenii zelenymi che-renkami. Moscow: Kolos. 252 p. [in Russian].
Turetckaia, R. Kh. (1961). Fiziologiia korneobrazovaniia u cherenkov i stimuliatory rosta. Moscow: AN SSSR. 280 p. [in Russian].
Veselska, R. R. (2013). Rozmnozhennia predstavnykiv rodu Weigela Thunb. Scientific Bulletin of UNFU, 23(6), 40-44. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2013/23 6/71.pdf. [in Ukrainian].
Yevtushok, O. O., & Hrynyk, O. M. (2011). Osoblyvosti vehetatyvno-ho rozmnozhennia dekoratyvnykh derevno-chaharnykovykh vydiv v umovakh DP "Turiiske LH". Zakhyst navkolyshnoho sere-dovyshcha. Zbalansovane pryrodokorystuvannia: mater. 4-oi stud. nauk.-prakt. konf., 27-28 zhovtnia 2011 roku, Lviv (pp. 123-127). Retrieved from: https://scholar.google.com.ua/scho-
lar?oi=bibs&cluster= 1941648203452044211 &btnI= 1 &hl=uk. [in Ukrainian].
О. В. Мозоль, Е. М. Гриник
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ И РАЗМНОЖЕНИЯ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА ВЕЙГЕЛА (WEIGELA)
Выяснены особенности вегетативного и семенного размножения декоративных кустарников рода Weigela в условиях города Львова и его лесопарковой части; оценено влияние негативных факторов урбогенной среды на исследуемые виды; исследовано влияние экологических факторов на черенкование, которое имеет важное значение для процесса корнеобразова-
ния и их приживления; изучены закономерности обработку стимулирующими растворами на сроки укоренения кустарников и их качество; выяснены особенности выращивания посадочного материала представителей рода Вейгела, относительно сроков выращивания и выхода качественных здоровых сеянцов. Определены отличия между результатами лабораторного и Грунтового сходства семян исследуемых видов и их перспективы использования. Определены часть отпада саженцев от количества высаженных у начале исследований и при условиях пересадки в открытую почву; величина ежегодного прироста. Особенностью исследования вегетативного размножения является то, что оно направлено на изучение роста и развития придаточных корешков стебельковых черешков, что позволит улучшить выход посадочного декоративного материала из единицы площади, а также уменьшит их отпад при пересадке в открытую почву. Репродуктивная способность исследуемых видов даст возможность выращивать стойкий посадочный материал, который увеличит биоразнообразие зеленых насаждений и частично улучшит экологический фон города.
Ключевые слова: черенкование, корнеобразование; стимуляторы роста; репродуктивная способность; семена; лабораторная схожесть.
O. V. Mozol, O. M. Hrynyk
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
SOME PROSPECTS OF THE USE AND REPRODUCTION OF WEIGELA SPECIES
Weigela is a genus of between six and 38 species of deciduous shrubs in the family Caprifoliaceae, growing to 1-5 m tall._Having a plant like this encourage you into the garden and help you get some of the all important Vitamin G. Therefore, the purpose of the research is to define perspective and ability of decorative bushes of Weigela species to vegetative and seminal reproduction in the conditions of the city of Lviv and to forest-park part, taking into account influence of negative factors of urbogenical environment on the species. In the course of research the generally accepted botanical, ecological, laboratory, field, visual, and forestry assessment methodologies were used. The authors have chosen most distribution representatives of Weigela species such as Weigela florida DC., Weigela floribunda (Sied. et of Zucc.) C. Koch and Weigela hybrida Jaeg. Analysing the capacity of cutting of the investigated species for root formation, it is possible to assert that appearance of the first chums is observed already on the fourth week, and more active growth of chums are observed on 5th -7th days from the beginning of root formation. Cutting treatment has positive influence on a growth-factor that our experience confirms. Thus, Weigela florida DC. has the greatest index of root formation - 93.3 %. A dose of indolebutyric acidin of 100 mg/l (IBA 100) promotes taking root on the average on 15 % for all species. In addition to vegetative reproduction, the laboratory similarity of seed species was also studied. Seed-germinating of Weigela florida DC., Weigela floribunda (Sied. et Zucc.) C. Koch and Weigela hibrida Jaeg. conducted in different conditions after the seed purveyance and storage, and with the use of stratification. Seeds were couched in Petri dishes on a white filtration paper, at temperature +20-22°С, supporting permanent humidity. Research was conducted in fourfold repetition, for 100 seeds in each variant (supervision was conducted every day). Stratification was conducted during 14 days, at temperatures -2°С. We have made the following conclusions. Firstly, the root formation of cuttings, harvested at the bottom of the crown, is better than the cuttings from the upper storeys. Secondly, most species respond positively to cultivating stimulant solutions. According to the results of the research, the IMC 100 solution was best recommended. Thirdly, seeds of species of the genus Weigela germinate on 5th -6th days; abundant seedlings appear on 7th - 8th days at laboratory similarity, 12th -13th days with soil similarity. Fourthly, the range of cultivated species of early-flowering ornamental shrubs is currently quite low and varies from 2 to 6 %, leading to the minimum satisfaction of the consumer's needs and low competitiveness in the market. Finally, the high reproductive capacity of the test species enables growing sustainable planting material, which will increase the biodiversity of green plantations and partially improve the ecological background of the city.
Keywords: cuttings; root formation; growth stimulants; reproductive capacity; seed; laboratory similarity.
