CC BY
35
Л1тература
1. Гордиенко М.И. Вейгелы и кольквиция, использование в культуре / М.И. Гордиенко, Н.М. Гордиенко, В.А. Рыбак / под ред. М.И. Гордиенко. - К., 1996. 167 с.
2. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции / под ред. С.Я. Соколова. - М.-Л., 1962. - Т. VI. - С. 302-309.
3. Метод определения доброкачественности: ГОСТ 13056.8-97. - [Введен 2000-07-01]. -К. : Изд-во "Госстандарт Украины", 2000. - 11 с.
4. Пархоменко Л.1. 1нтродукщя i культура берез (Betula L.) в Укра1'ш / Л.1. Пархоменко. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2011. - 410 с.
5. Плоды и семена деревьев и кустарников, культивируемых в Украинской ССР / под ред. Н.А. Кохно. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - С. 115-116
6. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.
7. Krussmann G. Handbuch der Laubgenolze / G. Krussmann. - Berlin, Hamburg, 1978. Band. III PRU-Z. - S. 479 - 484.
8. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs Hardy in North America / A. Rehder. -New-York, 1949. - Р. 849-852.
Весельская Р.Р. Размножение представителей рода Weigela Thunb.
Приведено результаты изучения способов размножения представителей рода вейгела (Weigela Thunb.). Установлено, что при семенном размножении целесообразно использовать свежесобранные семена, лабораторная всхожесть которых - 2897 %, почвенная - 20-60 %. При вегетативном размножении наилучшие результаты получены при использовании полуодревесневших черенков. Оптимальным сроком их черенкования есть третья декада июня, когда процент окореняемости составлял 70-100 %. В опытах по размножению вейгел одревесневшими черенками окоренялось - 50-80 %.
Ключевые слова: вейгела, размножение, плоды, семена, всхожесть семян, черенки, окоренение.
Veselska R.R. Multiplication of representatives of the genus Weige-la Thunb.
The results of studies of the multiplication methods of the genus weigela (Weigela Thunb.) representatives are given. It is found that for seed breeding it is better to use fresh seed which laboratory germination is 28-97 %, soil germination is 20-60 %. Under the vegetative reproduction the best results were obtained using semi-hardwood cuttings. The optimum term of cutting is the third decade of June, when 70-100 % of cutting, were taken roots. In the experiences of weigelas multiplication with hardwood cuttings took roots 5080 % of them.
Keywords: weigela, multiplication, fruit, seed, seed germination, сuttings,_rooting.
УДК 582.688.4:57.017.5 Acnip. Н.М. 1ванткова1 - Уманський НУС
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ АКТИН1ДН ЗДЕРЕВЯН1ЛИМИ ЖИВЦЯМИ
Наведено результати дослщжень щодо розмноження шести сор™ актинщи в умовах Правобережного Люостепу Украши. Висвгглено позитивний вплив бюлопч-но активних речовин на вкоршення та розвиток саджанщв дослщжуваних сор™ ак-тинщи.
Ключовi слова: актинвдя, сорт, живець, метамершсть
1 Наук. кер1вник: проф. О.А. Балабак, д-р с.-г. наук
Вступ. За даними багатьох дослщжень, здатшсть до кореневласного розмноження властива багатьом плодовим i япдним культурам, але трива-лiсть регенерацiйних процесiв залежить вщ сортових та видових особливос-тей [1, 2]. Актиндая характеризуеться рiзноманiтнiстю видiв i сорпв, що ви-рiзняються рiзною тривалiстю регенерацiйних процеив та бiологiчними влас-тивостями. Тому важливо вивчити регенерацiйну здатнiсть дослщжуваних сортiв актишдп [3].
Актуальн1сть теми. Плоди актишдп цiнують за 1х дiетичнi власти-восп, високий вмют бiологiчно активних речовин та багатий макро- i мжро-елементний склад. Рослини вщзначаються щорiчним рясним плодоношен-ням, невибагливiстю до умов зростання, стшюстю до хвороб та шюдниюв, що дае змогу одержувати висок врожа1 екологiчно чистих плодiв. Проте ак-тинiдiя все ще залишаеться малопоширеною культурою в садiвництвi. Чин-никами, що стримують широке впровадження актишдп в сад1вництво, е нес-тача сортового посадкового матер1алу. Тому дослщження особливостей розмноження актишдп в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни е актуальною проблемою, виршення яко1 сприятиме iнтенсивному впровадженню культури актишдп у промислове та аматорське садiвництво.
Методика досл1джень. Об'ектом наших дослщжень були стебловi живцi шести сорпв актишдп, внесенi до Реестру сорпв рослин, придатних для поширення в Укра!ш - Ки1вська пбридна, Ки1вська крупноплiдна, Пурпурна садова, Надiя, Сентябрьська, Ананасна Мiчурiна. Маточш рослини ви-рощували на колекцшних дiлянках кафедри лiсового господарства Умансько-го нацiонального унiверситету садiвництва та Нащонального дендролопчно-го парку "Софпвка" - НАН Укра1ни. Субстратом для проведення дослщжень була сумiш торфу i чистого рiчкового пiску у сшввщношенш 3:1 за об'емом.
Стебла для дослщного живцювання заготовляли з маточних рослин, де живщ були частиною стебла однорiчного приросту з ашкально!, медiаль-но1 та базально! його частини. Живцевий матерiал перед висаджуванням об-робляли бiологiчноактивними речовинами в концентращях 5-40 мг/л, в кон-тролi обробляли дистильованою водою.
Результати дослщжень. Для дослiдження впливу метамерностi пагона, живцi актишдп сорту Ананасна Мiчурiна висаджували з рiзною кшьюстю вузлiв.
Вихiд укорiнених одновузлових живщв з ашкально! частини пагона становив 28,3 %, з медiальноl - 37,2 %, а з базально! - 45,4 %. При цьому кра-щий вихiд укоршених живцiв вiдзначено в одновузлових живщв, заготовле-них з базально! частини пагона. 1стотну перевагу пiд час вкоршювання мали тривузловi живцi, незалежно вщ частини пагона (табл. 1). Вихщ укорiнених тривузлових живцiв з ашкально! частини пагона в середньому за роки досль джень становив 42,4 %, що на 14,1 % вищий, нiж одновузловi, та на 9,9 % ви-щий, нiж двовузловi живцi. Вихiд укоршених тривузлових живщв, заготовле-них з медiальноl частини пагона, також перевищуе показники одновузлових та двовузлових живщв на 15,3 % та 7,7 %. Вихщ тривузлових базальних живщв становив 62,7 %, тодi як одновузлових - 45,4 %, а двовузлових - 55,4 %. За умови збiльшення кiлькостi вузлiв до 4-х здатнiсть до коренеутворення
Перспективи розмноження декоративних, лiсових та плодових рослин
351
знижуеться. Так вихщ укорiнених живщв, заготовлених з аткально! частини пагона, становив 26,4 %, з медiальноl - 38,8 %, з базально! - 49,7 %.
Табл. 1. Вихiд укоршених стеблових живщв актишди сорту Ананасна Мiчурiна, залежно вид млькост1 мiжвузлiв i метамерностг,
живцювання 1-10 квтня 'середш дат за 2005-2007 рр.)
Кшьюсть м1жвузл1в, шт. Частина пагона 2005 р. 2006 р. 2007 р. Середт дат 2005-2007 рр.
А 26,7 29,4 28,9 28,3
1 М 37,2 36,8 37,5 37,2
Б 45,3 44,7 46,1 45,4
А 32,4 31,4 33,8 32,5
2 М 44,1 45,6 44,6 44,8
Б 56,2 54,1 55,8 55,4
А 41,3 44,6 41,2 42,4
3 М 53,4 53,9 50,3 52,5
Б 62,6 64,6 60,9 62,7
А 26,5 25,8 26,9 26,4
4 М 38,7 39,3 38,5 38,8
Б 49,3 50,2 49,7 49,7
Н1Р 05 1,2 1,0 0,9 1,1
Внаслщок проведених дослщжень ми встановили тюний зв'язок мiж укорiнюванiстю живцiв актишдп з правильним добором !х на пагонах маточ-них рослин, тобто !х метемернютю. Живцi заготовленi з базально! частини па-гонiв мають найвища частка укоршювання, нiж живцi, заготовленнi з аткально! частини пагошв. Цю закономiрнiсть спостерiгали у всiх дослщжуваних сор-тiв актишдп з обробкою i без оброблення бiологiчно активними речовинами.
Табл. 2. Укоршювашсть стеблових живщв актинШТ (без оброблення; живцювання 1-10 квтня), %
Сорт Частина пагона 2005 р. 2006 р. 2007 р. Середне
Кигвська крупноплщна А 41,5 43,4 40,7 41,9
М 55,6 56,8 53,1 55,2
Б 63,1 65,5 63,7 64,1
Кигвська пбридна А 30,4 29,3 28,0 29,2
М 43,8 43,3 41,1 42,7
Б 53,6 52,9 51,0 52,5
Ананасна М1чурша А 41,3 44,6 41,2 42,4
М 53,4 53,9 50,3 52,5
Б 62,6 64,6 60,9 62,7
Сентябрьська А 33,5 34,5 32,1 33,4
М 50,8 50,3 48,3 49,8
Б 61,3 59,7 57,8 59,6
Пурпурова садова А 39,6 39,8 37,1 38,8
М 53,8 52,4 49,8 52,0
Б 64,4 63,5 61,5 63,1
Над1я А 32,3 33,2 31,5 32,3
М 49,6 49,6 47,6 48,9
Б 59,5 59,4 57,6 58,8
Н1Р 05 1,3 0,9 0,8 1,3
Кращi результати вкоршювання протягом роюв дослiджень зафжсова-но пiд час живцювання стебловими живцями 1 -5 квиня. Так укоршювання базальних живцiв у сорпв Ки!вська крупноплiдна становило 64,1 %, у сорту Ананасна Мiчурiна - 62,7 %, а Пурпурова садова - 63,1 %. Найнижчi результати вкоршювання спостершали у живщв, заготовлених з аткально! частини пагона сорту Ки1вська гiбридна i становили 29,2 %, тодi як у аткальних жив-цiв сорту Ки1вська крупноплiдна цей показник становив 41,9 % (табл. 2).
Внаслщок проведених дослщжень було встановлено, що бюлопчно активнi речовини позитивно впливають на вкоршення стеблових живцiв дос-лщжуваних сортiв актитдп, а також на 1х подальший рiст i розвиток. Так, об-роблення живцiв розчинами Р-1МК у концентрацп 10-15 мг/л i а-НОК в опти-мальнш стимулятивнiй дозi 15-20 мг/л ютотно збiльшували вихiд укорiнених живцiв, порiвняно з контролем. За роки дослщжень було встановлено, що краще вкоршювались живцi, заготовленi з базально1 частини пагона, цей показник знаходився в межах 60,0-96,8 % залежно вщ сорту. Тодi як показники живщв, заготовлених з аткально! частини пагона вартовали в межах 45,072,5 %. Результатами дослiджень було встановлено, що за рiвнем стимулю-вання достовiрно вищою виявилась р^ндолилмасляна кислота, дещо меншою а-нафтилоцтова кислота. Тому найефективн^ концентрацп Р-ГМК (15 мг/л) були достовiрно меншими, шж концентрацп а-НОК (20 мг/л) i частка укорь нення у живщв оброблених Р-1МК був iстотно вищим, порiвняно з а-НОК.
Висновки. Таким чином, залежно вщ впливу бюлопчно активних ре-човин ауксиново1 природи, строюв живцювання, типу живця його зде-рев'янiння i метамерностi, спостер^аемо вiдмiнностi в утвореннi коренiв у стеблових живщв дослщжуваних сортiв актитдп. Вища здатнiсть до корене-утворення проявляеться у живщв, як були заготовлен з базально1 частини пагона, бшьш низька - з медiальноl частини, а найнижча - у сегменпв, заготовлених з аткально! частини пагона.
Л1тература
1. Андр1енко М.В. Малопоширеш ягщш i плодов! культури / М.В. Андр1енко, 1.С. Роман. - К. : Изд-во "Урожай", 1991. - 168 с.
2. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i ягщних культур / А.Ф. Балабак. - Умань : Вид-во "Оперативна жшграф1я", 2003. - 109 с.
3. Скрипченко Н.В. Актиндая (сорти, вирощування, розмноження) / Н.В. Скрипченко, П.А. Мороз. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2002. - 44 с.
Иванникова Н.Н. Особенности размножения актинидии одревесневшими черенками
Представлены результаты исследований по размножению шести сортов актинидии в условиях Лесостепи Украины. Выяснено положительное влияние биологически активных веществ на укоренение и развитие саженцев исследованных сортов актинидии.
Ключевые слова: актинидия, сорт, черенок, метамерность
Ivannikova N.M. The features of breeding the actinides by lignified cuttings
The results of researches about reproduction of six varieties of actinides under conditions of the Right-Bank the Forest-Steppe zone in Ukraine have examined. The biologically active substances have influenced positively on rooting and development of seedlings these varieties actinides.
Keywords: actinides, variety, engraftment, metamerism.
Перспективы розмноження декоративных, лкових та плодових рослин
353
