CC BY
8
НАУКОВ1ПОВ1ДОМЛЕННЯ
УДК 331.101+330.59 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).180-189
Василь Федосшович Столяров академж АЕН Украти д-р екон. наук, проф.
ОКСЮ 0000-0002-4399-7117
e-mailistolyarovvf@ukr.net,
1нститут фiзичноí економти iм. С. А. Подолинського, м. Кшв
РОЗДУМИ ПРО ТВОРЧУ СПАДЩИНУ ВОЛОДИМИРА КИРИЛОВИЧА ЧЕРНЯКА ТА ОЛЕКСАНДРА СЕРГ1ЙОВИЧА ЕМЕЛЬЯНОВА (Частина 1. Спадщина — основа Майбутнього)
З Володимиром Кириловичем Черняком моя перша 3ycrpi4 вщбулась у 1973 рощ, коли я був аст-рантом стащонару Економiчного науково-дослiдного iнституту (ЕНД1) Держплану Украши, який очолював Олександр Сергшович бмельянов.
В Iнститутi економiки Академ!! наук Укра!нсько! РСР його директор, академж Петро Гларюнович Баг-рiй проводив методологiчнi семiнари з полггачно! еко-номп, постiйними вщвщувачами яких були аспiранти i докторанти, майбутш i дiючi кандидати i доктори наук, доценти i професори, члени-кореспонденти i академiки в сферi економiчноï науки.
Серед вiдвiдувачiв i наставников: Василь Петрович Коршенко, Юрiй Миколайович Пахомов, Воло-димир 1ванович Голiков, Леонiд Костянтинович Без-частний, бвген Романович Бершеда, В^ор Сергшо-вич Найдьонов, Василь Павлович Нестеренко, Сташ-слав Григорович Галуза, Олексiй Вiталiйович Плотш-ков, Борис бвгенович Кваснюк, Олександр Сергшо-вич Шнипко.
Науковим керiвником кандидатського i доктор-ського дослiдження В. К. Черняка був д.е.н, професор Василь Петрович Коршенко, автор концепщ! про то-варну форму робочо! сили в умовах соцiапiзму. Учас-ник Велико! вiтчизняноï вiйни 1941-1945 рр., подвиг якого описаний в m^i «Подвиг народу». Нагородже-ний Орденами Вгтчизняно! вiйни I та II ступеня, медалями «За оборону Лешнграда», «За оборону Мо-скви», «За оборону Радянського Заполяр'я».
В. П. Коршенко— один з натхненниюв м1жна-родного громадського цивiльно-патрiотичного руху по збереженню особисто! пам'ятi про поколшня Велико! Вiтчизняноï вiйни "Безсмертний полк". У Республiцi Бшорусь проходить аналопчна акдiя пiд назвою «Бь лорусь пам'ятае», на Украïнi — «Шхто не забутий, нiщо не забуте».
Немае кращого багатства, шж мудреть, немае страшншо!'бiдностi, шж неосвiченiсть, немае кращо\спадщини, шж виховашсть, i кращого захисту, шж совать.
Алi iбн Абу Талiб1
В. П. Коршенко разом з Ю. М. Пахомовим у 1966 рощ надрукували в журналi «Економжа Радянсько! Укра!ни» статтю, головна щея яко! полягала у ви-знаннi робочо! сили товаром в умовах соцiалiзму. Публiкацiя стала приводом негативно! ощнки в центральному економiчному журналi СРСР «Питання еко-номжи» та адмiнiстративно-партiйного тиску на авто-рiв. Але це не зупинило В. К. Черняка — астранта В. П. Корнiенко — у творчому пошуку науково! ютини i зацiкавленостi в отриманнi нових знань.
Особливо запам'ятався семшар, на якому ще юний в наущ Володимир Черняк виступив головним опонентом при обговоренш монографп Дмитра Васи-льовича Валового «Соцiалiзм i товарш вщносини».
Володимир Кирилович сприймався як енцикло-педист марксистсько! теорi'i додано! вартоси з влас-ними новими знаннями стосовно дво!стого характеру працi i соцiалiстичних економiчних вiдносин.
На мое прохання В. К. Черняк i В. С. Найдьонов провели ряд плщних зустрiчей з самородком з Донбасу 1ваном Iллiчем Губенко при завершенш ним монографий «Товар i антитовар при сощалiзмi», пiдготовлено'! до друку в Ростовському державному ушверситеп, який обГрунтував нову парадигму економiчно! кар-тини свiту.
Завдячуючи працелюбностi, наполегливостi i щ-леспрямованосп, В. К. Черняк став кумиром у ю^ аспiрантiв i докторанив, а невдовзi високопрофесш-ним фахiвцем фундаментально! i прикладно! еконо-мiчно! науки. Йому довiрили очолити единий на тере-нах республiк СРСР вщдш теорп i методологи полггич-но! економп соцiалiзму, незважаючи на те, що Володимир був безпартшним.
Захист у 1988 рощ свое! докторсько! дисертащ! «Розвиток економiки як об'ект пiзнання i управлшня» Володимир Кирилович Черняк перетворив в зачаро-
1 Алi î6h Абу Талiб - видатний полiтичний та громадський дiяч, двоюрiдний брат, зять i сподвижник пророка Мухаммада (601 - 661).
вану гру штелекту^в. Впевнений, що саме це доктор-ське дослщження надихнуло його на видання тсля свттово1 фiнансовоï кризи 2007-2008 рр. монографп «Актуапiтети политики розвитку» (Ктв: Знання, 2009. — 326 с.). В нш визначено конкретш шляхи переходу до ново! моделi розвитку нацiональноï еконо-мiки в посткризовий перiод на основi глибокого i все-бiчного аналiзу реально! практики державотворення в Украшь
У 1989 роцi Володимир Кирилович Черняк був обраний народним депутатом СРСР вщ Ктвського Mi-ського нацiонапьно-територiапьного округу.
На початку 90-х роив ХХ столтття Украша була найбшьш розвинутою республiкою СРСР i мала на свош територп третiй у свiтi ядерний потенщал вш-ськово! збро'1.
1нститут кибернетики й 1нститут економiки Ака-демп наук УРСР, Економiчний науково-дослiдний ш-ститут (ЕНД1) та ГоловНД1 Обчислювальних центрiв Держплану Украши були головними науковими орга-нiзацiями у сферi економiки, органiзацiï й управлiння народним господарством союзних республiк в межах СРСР. Ц структури були також головними науковими оргашзащями щодо розробки наукових засад моделю-вання, прогнозування i народногосподарського плану-вання в умовах створення галузевих та теритс^альних АСУ рiзних масштабiв господарювання i життeдiяль-ностi та Автоматизованих Систем Планування i Фь нансування на рiвнi республiк.
У 1990 рощ В. К. Черняк шщював доповщь ЕНД1 (директор — В. Ф. Столяров) i Уряду Украши (прем'ер-мiнiстр В. П. Фоюн) на засщанш в Киeвi Клубу на-родних депутатiв СРСР вiд Украши, яю були об'eднанi як легальна опозищя в Мiжрегiональну депутатську групу останнього складу Верховно! Ради СРСР. Кон-цепцiя i Програма переходу народного господарства Украши на ринковi вщносини разом з основними по-ложеннями Моделi двосекторно! (план i ринок) еко-номiки, розроблено! в ЕНД1, були ретельно обговоренi в контекси забезпечення незалежностi Украши в проект Договору про новий Союз РСР.
Концепщя i Програма з урахуванням доповнень були прийняп i затвердженi Верховною Радою Украши в жовтнi 1990 року.
В першi роки незалежностi ми разом були членами Держекономради Кабшету Мшс^в Укра'1ни (Голова — В. П. Фоюн, заступник — О. С. бмельянов).
У сiчнi 1992 року фахiвцi Держекономради розпо-чали розробку «Основ нащонально! економiчно! поль тики Украши». Був пiдготовлений проект пакету документа iз перелжом необхiдних Законiв i Указiв з ви-значенням термiнiв пiдготовки та вщповщальних ви-конавцiв.
25 лютого 1992 року на базi Держекономради була створена Державна Дума Украши (Голова — Л. М. Кравчук, заступник Голови — В. П. Фоюн, Голова колегп з питань економiчно! полгтики — Державний Радник О. С. бмельянов). Стати членом Колегп був запроше-ний i Володимир Кирилович Черняк.
«Основи нацiональноl економiчно! полiтики Ук-ра'1ни» були затвердженi на засiданнi Верховно! Ради Украши (доповщач — Л. М. Кравчук, ствдоповщь — народний депутат, Голова колегп — О. С. бмельянов).
У листопадi 1992 року Держдума припинила свое юнування, про що п члени дiзналися зi ЗМ1, як на-друкували Указ Президента вiд 25.10.1992 року. На мою думку, вш тим самим не тшьки зрадив державнш справi i соратникам, а й змусив тти у вiдставку прем'ер-мшстра В. П. Фок1на, який не тдтримував проведення роздержавлення власностi без переощнки нацiонального багатства, а також прискореного вве-дення власно1 нащонально1 валюти.
Перший Президент Укра1ни також не зреагував i на Звернення Учено1 Ради i колективу ЕНД1 сто-совно пiдвищення ролi вттчизняно1 економiчно! науки в державотвореннi, яке було направлено в Адмшстра-щю Президента Укра1ни i надруковано в газета Хре-щатик 19.01.1994 року. Через 27 роив — у 2021 рощ це Звернення (повшстю наведене нижче) набуло ще бшьшо1 актуальности
Шановний Леошде Макаровичу!
Ми, вчеш-економкти, як тдтримали Вас при обранн Президентом Украши, занепокоем кризовим станом економжи, рiзким падтням рiвня життя народу, звертаемося до Вас з метою привернути увагу до проблем економiчноí науки. Невiдповiдне науковому потенщалу мкце втчизняно'1 економiчноí науки у реформах, вiдчужене ставлення до вчених, Их наукових розробок i пропозищй викликае потребу в докортних змнах цього становища.
Передовiра виршення питань економiчноí полтики, механiзмiв и реалiзащi ноземним експертам рiзних шкл i рiвнiв квалiфжащi, соцiально-економiчнi перетворення без варiантних розрахунюв i регюнальних експе-риментiв, вiдсутнiсть передбачення негативних на^дюв зводять нашвець радикальна на перший погляд, ре-форми.
На попередшх виборах до Верховно¡' Ради Украни наводилися дан про досягнення економжи Украни в Ев-рот й свШ, оптимктично ощнювались перспективи переходу до ринку. Саме втчизняна наука забезпечувала передовi позици в економц освт и культурь
Ниш, в перод глибоко1 кризи економжи i сусшльства, словоучених-економiстiв повинно звучати сильнше гасел полтикашв i популiстiв, програм наслiдувачiв i дилетантiв. Реоргашзащя економiчноí науки, яка вiдбу-ваеться (створення на сумшвнихзасадах центрiв, стлок i порядз цим руйнування сталих наукових колективiв, як НДЕ1 М^коном^и Украти), веде до розпорошення наукових сил, втрати комплексного тдходу в обГрунту-ванн державно¡' економiчноí полтики.
Науково-до^дний економiчний тститут Мтстерства економжи Украни в 1993 рощ розробив для Кабшету мiнiстрiв Украни проекти: «Концепщя державного плану соцiально-економiчного розвитку Украни на 1994 рк», «Основы напрями регюнально! економiчноí полтики в УкраШ», «Програма створення державного регктру населения Украти», «Концепщя розвитку паливно-енергетичного комплексу Украни до 2010 року».
Створена двосекторна модель економЫи, яка забезпечуе взаемодш тдприемств р1зних форм власност/ в ¡нтересах держави / народу. Спещал1сти НДЕ1 активно працюють з ком1с1ями ВерховноУРади Украти / апара-том Президента. Досв1д нашоУ роботи в останш роки виявив невиршешсть питань оргашзаци, планування / фнансування економ!чно! Науки в Укранъ впровадження наукових розробок.
Досл1дження не забезпечуються сучасною матер1ально-техшчною базою, отримання статистичноУ ¡н-формаци вимагае великих кошт1в (включаючи валюту), як / перодика, / лтература. Принизлива оплата пращ вчених.
Прагнучи зберегти / сформувати нацональний науковий потенщал Украти, ¡Урегюшв, пропонуемо ство-рити Нацональну Академю економ1чних досл1джень як систему дючих науковихустанов. Головними завдан-нями якоУ повинн/ стати наукове забезпечення загальнодержавних програм, платв комплексного економ1чного / сощального розвитку регюшв, тдготовка наукових кадр1в вищоУ квал1ф1каци. Академ1я координувала б до-сл1дження тститут1в та центр1в економ1чних мнктерств / областей.
НДЕ1 быьше 30 роюв веде науково-методичну роботу поузгодженню макроеконом1чних та регюнальних проблем, досл1джуе проблематику, що входить у сферу д1яльност1 понад 20 мнктерств / комтет1в, проводить перетдготовкууправлнських / економ1чних кадр1в. Надходять пропозици щодо створення фшй НДЕ1 по групах областей. Iнститут може взяти на себе функци основного закладу у створены АкадемН.
У перод вибор1в до ВерховноУ Ради Украти зростае значения економ!чно! науки у формуванн нового еко-ном1чного мислення. Це забезпечить зворотний зв'язок соц!ально-економ!чних перетворень ¡з св1домою участю трудових колектив1в / широких верств населення.
Вважаемо за необх1дне проводити об'ективний анал1з / висв1тлення економ1чних роздшв програм партй, рух1в / незалежних кандидат1в, щоб сприяти розвитку демократа в Украш.
Дощльно також зробити науковеузагальнення пропозицй по розвитку / реформуванню економжи для реал1заци цшсноУ сощально економ!чно! полтики.
Звернення було обговорено на розширеному за-сщанш Учено! Ради i колективу ЕНД1 за участю пред-ставников Вщдшення економiки НАН Украши, серед яких був i В. К. Черняк, та депутата Ктвсько! мюько! ради.
У 1994 рощ, маючи 30-р!чний досвщ ствпращ з Держпланом УРСР, Держпланом СРСР та Держпла-нами союзних республж, ЕНД1 виступив шщатором стосовно членства Украши не тольки в ООН, а й у складi Ради Безпеки ООН як краши, що значно по-страждала у роки Велико! Вгтчизняно! вшни та аварп на Чорнобильськой АЕС. Але гасла "Плану — геть!" i "Свободу ринковим вщносинам!" перекреслили зу-силля ЕНД1 поеднати План i Ринок для зняття геопо-лггачно! напруженосп однополярного свиу тд гегемоном США.
Автор ще! стати — В. Ф. Столяров — тсля нав-чання в аспiрантурi стащонару ЕНД1 Держплану Украши (1972-1975 рр.) з наступною роботою в 1нституи на посадах зав. сектором, зав. вщдшом, заступника директора з науково! роботи (1975-1989 рр.) був звольне-ний з посади директора 1нституту 21.01.1994 року, не-зважаючи на реестращю 19.01.1994 року кандидатом в народш депутати Украши по Печерському виборчому округу м. Киева.
Надавши перевагу шоземним консультантам, вище керiвництво держави знищило престиж вгтчиз-няно! економiчноï науки, почало розпорошення Чор-номорського морського пароплавства та руйнування вугшьно! промисловостi Укра!нського Донбасу.
На початку 1994 року Володимир Черняк ввшшов до складу украшсько! групи стажування в Економ!ч-ному шституи мiста Болдер (Колорадо, США) по про-грамi пiдготовки урядових керiвних кадрiв Укра!ни з питань ринково! економiки. Вiн укрiпився в намаганш бути ефективним державотворцем незалежно! Укра-!ни.
Учена рада i колектив Науково-дослгдного економiчного шституту МШстерства економЫи Украши
Група фахiвцiв з Украши, що стажувалася в 1н-ституп Колорадського Унiверситету, вiдвiдали МВФ та групу Свггового Банку, а також Комггет радников при Президентов! США, як1 готують йому доповда для вистутв в Конгресi США стосовно макроекономiчноï динамiки економ!ки США та напрям!в майбутшх стра-тепчних реформ. Володимир Кирилович Черняк взяв на озброення досвщ д1яльносп зазначеного Комитету радник1в.
Повернувшись в Украшу, Володимир Кирилович разом з членами групи Олегом 1горевичем Сосконим (заступником директора з науки 1нституту свггово! економ!ки i м!жнародних вщносин НАН Украши) i Володимиром Мефодшовичем Пилипчуком (народ-ним депутатом, головою комюи з питань економ!чно! реформи i управлшня народним господарством) зу-стролися з Л. М. Кравчуком i запропонували себе в якосп провОдников економ!чних реформ в Укра!ш на мшстерських посадах з реоргашзащею уете! системи державного управлшня. Але к пропозищ! були про!г-норованО, тому що той був тд впливом американських радник1в як пров!дник1в впровадження в Украш англосаксонсько! модел! ринково! економ!ки в!дкри-того типу гад гаслами л!берально! демократ!!.
Володимира Кириловича Черняка не п!дтримав i О. С. бмельянов, який був "особисто причетним" до зустр1ч1 в Болому Дом! у Вашингтон! в травш 1992 року з Джорджем Бушем при обговоренш «Основ нащо-нально! економ!чно! пол!тики», п!дготовлених Держ-економрадою i Держдумою.
У 1994 рощ В. К. Черняк балотувався в мери Киева, викриваючи бандитсью методи i системн! фаль-сиф1кащ! вибор!в.
Невдовз!, була про!гнорована розроблена у 1996 рощ В. К. Черняком «Програма боротьби з бщшстю» як один з далекоглядних нам1р1в д!яльност! Народного Руху Укра!ни, де вш був одним з засновниюв i за-
ступником Голови — В'ячеслава Максимовича Чорно-вола (з 1988 р.), а з 1999 року В. К. Черняк був членом Украшського народного руху, згодом Украшсько! народно! партп.
В Народному Рус Украши науковими соратниками В. К. Черняка були вихщщ з ЕНД1 Держплану Украши: доктор географiчних наук Валерiй Аркадшо-вич Поповюн та кандидат економiчних наук Валерiй Павлович Кузьменко. В 1нституп дiяла первинна ор-гатзащя Народного Руху на чолi з бдуардом 1ванови-чем Добжанським.
Завдяки В. К. Черняку ЕНД1 провiв спiльнi конференций з Народним Рухом Украши в м. Ктв i м. Львiв щодо Стратеги виходу Украши з економiчноï кризи перших роив незалежноси. Але рекомендаций i пропозицп конференций були, нажаль, тшьки част-ково використанi Центральними органами законодав-чо! i виконавчо'1 влади Украши.
У розробцi програм боротьби зi злиднями украш-ського народу з перших роив незалежноси Володимир Кирилович Черняк випередив свггову спшьноту ПРООН, яка тшьки у 2000 роцi прийняла ЦЫ Розвитку Тисячолiття на перюд до 2015 року (8 цшей), а у 2015 роцi — Цiлi Сталого Розвитку на перюд до 2030 року (17 цшей). Серед них першою була визначена цшь «Подолання бщноси».
Оксфордська шщатива боротьби з бiднiстю та людським розвитком (ОРН1) за результатами ощнки 1ндексу багатовимiрноï бiдностi у 2007-2012 рр. роз-мiстила Украшу (0,0042) м1ж арабською державою Палестина (0,0041) та африканським Тунiсом (0,0044). За Тушсом розмiстились Мексика (0,0048), Албатя (0,0051) i Лiберiя (0,0055).
Значно «пощастило» Казахстану, Вiрменiï i Турк-менiстану — колишнiм братським республiкам планового СРСР, яю за 1ндексом Багатовимiрноï Бiдностi займали першi три мiсця (0,001).
Шсля свiтовоï фiнансовоï кризи 2007-2008 рр. в передмовi свое! монографiï «Акгуалггети полiтики розвитку» В. К. Черняк наголосив, що за масштабами бщноси Украша е на третьому мющ в бврот (пiсля Албанп i Молдови). На сьогодт Украша за даними Свггового банку — найбщнша краша бвропи.
Законодавча i виконавча влада пiд зовнiшнiм впливом вщмовились вiд ухвалення Програм боротьби з бщшстю i тим самим ухилились вiд соцiальноï вщ-повiдальностi за 1х реалiзацiю в ринкових умовах у по-рiвняннi з вимогами планово! економiки.
Починаючи з 1993 року, Украша першою серед пострадянських республж використовувала поло-ження Концепщ! людського розвитку як основу цивь лiзацiйного прогресу, а в 2003 рощ — адаптувала на-щональними завданнями прийнятi свiтовою спшьно-тою Цiлi Розвитку Тисячолiгтя (ЦРТ) на перюд до 2015 року в пшотних проектах: «Луганщина-ЦРТ», «Донеччина-ЦРТ», «Львiвщина-ЦРТ», «АР Крим-ЦРТ».
Пiлотнi проекти були призван адаптувати 15 на-цiональних завдань i 33 стратепчних iндикатора 7 щ-лей ЦРТ: 1) Подолання бщноси (3 завдання та 5 шди-каторiв); 2) Забезпечення яюсно! освiти впродовж життя (2 завдання та 6 шдикатс^в); 3) Забезпечення гендерно! рiвностi (2 завдання та 4 шдикатори); 4) Зменшення дитячо! смертностi (1 завдання та 2 ш-дикатори); 5) Полшшення здоров'я матерiв (1 завдання та 2 шдикатори); 6) Обмеження поширення
ВШ-шфекцп/СНЩУ та туберкульозу i започаткування тенденцiй до скорочення !х масштабiв (2 завдання та 6 iндикаторiв); 7) Сталий розвиток довкглля (4 завдання та 8 iндикаторiв).
Реальне здiйснення цих проектгв в Украшському Донбасi i АР Крим, де першою цгллю було «Подолання бщноси», лiквiдувало б передумови вщповщних сепаратистських настро'ш i намiрiв автономГзацп та вщдглення з орiентацiю на росiйськi зарплати i пеней. Не були створеш «критична маса» малого бiзнеус i се-реднього класу.
«Новий Уряд» 2014 року не спромГгся узагаль-нити позитивний досвiд реалГзацп пглотного проекту «ЛьвГвщина-ЦРТ» з розповсюдженням його на АР Крим i Украшський Донбас та й на ус регiони Украши. Саме завдячуючи реалГзацп пилотного проекту «ЛьвГвщина-ЦРТ», в уточненш у 2014-2015 роках Ре-гiональнiй стратеги розвитку областi на перюд до 2020 року та у Плат заходiв з П реалГзацп на 2016-2018 роки з'явилася Програма 2 «Якгсть життя», яка включала 18 стратепчних шдикаторГв стшкого людського розвитку.
Розв'язання проблем бщноси широких верств на-селення В. К. Черняк пропонував проведенням радикально! реформи полгтики заробГтно! плати шляхом забезпечення виконання нею вщтворювально!, стиму-люючо! i регулюючо! функцп. Зростання заробГтно! плати як основи пщвищення пенсiй та стабтзацп i зменшення споживчих щн вш бачив у випереджаю-чому зростант продуктивноси працi на основГ шно-вацiйного науково-технiчного прогресу.
ЕкономГчт закони передбачають зниження собГ-вартостi продукцп на 0,3-0,5% при пiдвищеннi продуктивноси працi на 1,0%. ТодГ вiдбудеться стiйке зростання нацiонально! економiки та платоспромож-ного попиту населення.
Ми разом були членами Держекономради КМУ, комгсг! з питань науки при першому Президента Украши, одночасно працювали головними науковими ствробГтниками Науково-дослiдного фiнансового ш-ституту (НДФ1) при МшГстерствГ фшанмв Укра1ни.
Орипнальт до! Володимира Кириловича Черняка завжди надихали члешв Вчено1 ради та СпещалЬ зовано1 вчено1 ради по захисту дисертацш НДФ1 на пошуковГ науковГ розробки, !х експериментальну ап-робащю та впровадження. Вш був членом докторсько1 ради у Вщкритому мГжнародному утверситета розвитку людини "Украша" та ВНЗ "Нацюнальна акаде-мГя управлшня" Мшстерства освГти i науки Укра1ни. Його яскравГ глибоко професюнальт виступи надовго вражали присуттх, мотивували на подальше поглиб-лення наукових дослщжень.
Визнаючи прюритеттсть розвитку пщприем-ництва в евроштеграцшних процесах Укра1ни, В. К. Черняк приймав активну участь у 2000-2001 рр. у дГяльноси Робочо1 групи КМУ щодо проведення МГжнародних форумГв з бГзнесу, швестицш i привати-зацп шд гаслом "Укра1на та бвропейський Союз — разом у ХХ1 столГття" (за шщативою Серпя 1вановича Пачковського).
Ми з Володимиром Кириловичем презентували швестицшт програми i проекти наших пщприемств i реггонгв у австрг! (м. Вщень), шмеччиш (м. Мюнхен, м. Берлш, м. Гановер), 1талГ1 (м. Рим), Великобританп (м. Лондон), Францп (м. Париж) та ОАЕ (м. Дубай).
Володимир Кирилович, маючи досвщ депутатства та ствпращ в 1нституи законодавства Верховно! Ради Укра!ни, проявляв наполегливий дипломатичний такт на Форумах в питаннях нормативно-правого i законо-давчого забезпечення масштабноси нацiональних ш-тересiв Укра!ни в розвитку внутрiшнього ринку та ви-соко! купiвельно! спроможностi населення для забезпечення окупносп шоземних кредитiв та iнвестицiй.
В. К. Черняк вважав, що основними критерiями ощнки ефективностi дiяльностi влади повинш бути динамiка 1ндексу людського розвитку, зростання се-редньо! тривалостi життя, полiпшення спiввiдношення народжуваностi та смертность В сво!й монограф!! «Ак-туалггети полiтики розвитку» (2009 р.) вш констатував, що вщ бiдностi та хвороб населення Укра!ни вимирае темпом 300 тис. оаб на рж. На порядок денний було поставлено питання про порятунок популяц!! та поря-тунок нац!!. Тобто, прюритетним ставала складова «Вiдтворення населення» в планово-аналггачнш ро-ботi i прогнозних розрахунках 1ндексу регiонального людського розвитку (1РЛР).
Оцiнки за метрологiею В. К. Черняка вщтворення населення Лугансько! i Донецько! областей Укра!н-ського Донбасу надають наступнi результати.
В аналгтичшй частинi Державно! стратег!! регю-нального розвитку на перiод до 2020 року (затверджена Урядом 06.08.2014 р.) Луганська i Донецька област за рiвнем народжуваностi були вщнесеш до тих (Сумська, Чернтвська. Полтавська i Харювська), яким прита-манна надзвичайно низька народжуванiсть, що навиъ наполовину не забезпечуе вщновлення чисельностi населення. Але жодно! операщйно! цiлi щодо подо-лання ще! негативно! тенденц!! не було запропоно-вано.
В Державнш стратег!! регiонального розвитку на 2021-2027 рр. (затверджена Урядом 05.08.2020 р.) вже констатовано про те, що Укра!на швидкими темпами наближаеться до демографiчно! кризи за рахунок старшня населення i низького рiвня народжуваностi. Природний рух населення у 2019 рощ характеризу-вався суттевим перевищенням числа померлих над живонародженими.
Основним чинником, що обумовлюе скорочення чисельностi населення, е низьк темпи його вщтворення, яю характеризуються тенденцiями зростання депопуляц!! (смертнiсть перевищуе народжуванiсть, що не забезпечуе навиъ простого замщення поко-лiнь).
Рiвень народжуваностi неухильно знижуеться, не-зважаючи на тенденщю зменшення смертностi не-мовлят до року. Серед основних чинниюв процесу депопуляц!! — старшня населення з одночасним скоро-ченням чисельноси та змiною його складу та струк-тури.
Наведенi тенденц!! в процесах вщтворення населення найбшьш характеры для Лугансько!, Донецько!, Чершпвсько!, Черкасько!, Сумсько!, Запорiзько! i Ю-ровоградсько! областей. У цих регюнах низькою е частка дiтей до 17 роив в структурi населення. Най-менше дiтей у Донецькш, Луганськш, Сумськш та Че-рнтвськш областях.
Луганська i Донецька обласи стали регiонами де-мографiчно! кризи як i Чернiгiвська, i Сумська область
В аналиичнш частит Державно! регюнально! стратег!! на 2021-2027 рр. визнано, що серед головних
причин демограф!чно! кризи, кр!м старшня населення та зниження народжуваноси, е м1гращя з Укра!ни, яка помино поступаеться б!льшоси европейських кра!н за р!внем та яюстю життя населення. Саме це спонукае до пере!зду за кордон частини активних i амбиних оаб, яю вбачають у м1гращ! надшний споаб полш-шення свого життя.
М!гранти прагнуть не т!льки вищих заробиюв, а i споюйного стаб!льного життя у мюцях, де безпечне середовище, доступна як!сна медицина, гарш дороги i транспорт, чист! вулищ й подв!р'я. В 2017 рощ серед трудових маранта, яю прибували до Польщ! завдяки безв!зовому режиму з 6С, громадяни Укра!ни стано-вили 94%.
При таких результатах державотворення поза ува-гою залишаеться саме населення працездатного вжу, про що свщчать державш ршення щодо економ!чно!, а не сощально-економ1чно! штеграц!! окремих райошв Лугансько! i Донецько! областей у територ!альну ед-шсть з уама регюнами Укра!ни.
В умовах сощально-економ!чно! рештегращ! окремих райошв Лугансько! i Донецько! областей пор!в-няльш ощнки населенням практичних результата впровадження моделей ринково! економ!ки в Укра!н-ському Донбаа здшснюватимуться насамперед щодо вступу Украши до 6С i НАТО, впровадження ринку земл!, розм!р!в заробино! плати, пенс!! й сощально! допомоги, вартоси тариф!в житлово-комунального господарства й громадського транспорту, розм!р!в субсидш, оплати за навчання й медичш послуги, п!льг з оподаткування малого й середнього б!знесу тощо.
На другому мющ виникатимуть питання щодо ад-мшстративно-територОального устрою i створення об'еднаних територ!альних громад, стввласноси трудових колектив!в i приватних швестор!в вуг!льних шахт, металургшних комбшата, машинобущвних i хь м!чних завод!в, комунально! власносп тощо. Якою буде роль професшних сп!лок?
Вщсутшсть належного р!вня планово-аналиично! i прогнозно! роботи укра!нського чиновництва засвщ-чують матер!али названих урядових документа. Так, числове значення 1ндексу людського розвитку (1ЛР) на загальнонащональному р!вш змшюеться вщ 0 до 1, визначаючи рейтингове мюце конкретно! держави чи територ!! у свиовому вим!рь Ощнки динам!ки 1ЛР, як! наведен! в Державних стратепях регюнального розвитку на перюди до 2020 та на 2021-2027 рр. е не коректними у пор1внянш з анал!зом змш мюця, яю займала наша держава в базових 1990, 1995, 2000, 2005, 2010, 2015, 2020 роках.
У 1993 рощ Украша вперше була ощнена ООН по р!вню 1ЛР (довготривале та здорове життя; р!вень знань та доступ до навчання та знань; гщний р!вень життя) i розмщена на 45 мющ серед 174 кра!н i тери-торш. У 2019 рощ Укра!на займала вже 88 мюце серед 189 кра!н i територш. А в Державнш стратег!! регюнального розвитку на 2021-2027 рр. визначена дина-м!ка 1ЛР з констатащею про перенесення Украши до високо! категор!! людського розвитку, хоча за метро-лопею ПРООН до ще! категор!! вщносяться т!льки перш! 50-55 кра!н. Явне окозамилювання укра!нського народу як електорату.
Як можна це стверджувати на пщстав! даних ПРООН про зб!льшення 1ЛР з 0,705 у 1990 рощ до 0,75 у 2018 рощ, коли благополуччя населення Украши, ощненого як р!вень життя на основ! вим!ру Валового
нацюнального доходу (ВНД) на душу населення про-тягом 1990-2018 рр. скоротилося на 25,6% тсля переходу вщ планово! економiки до ринково!.
В остаточнiй редакщ! Державно! стратеги регю-нального розвитку на 2021-2027 рр. зазначено, що ВНД на душу населення Украши у 2017 рощ збГльши-вся порiвняно з 2015 роком. Так це ж тому, що змен-шилась чисельшсть населення, тобто число душ (в знаменнику формули), а не завдяки економiчному зростанню.
Уряд Укра!ни 20 грудня 2017 року прийняв Постанову № 1029 «ДеякГ питання удосконалення сис-теми монiторингу та ощнки результативноси реалГза-цiï державно! регюнально! полiтики», в якГй затвердив спрощену Методику та Порядок проведення розра-хункГв 1РЛР.
Спрощена методика вимiру 1РЛР 2017 року вклю-чае три блоки з 8 показниками, яю начебто характе-ризують складовi регiонального людського розвитку. У спрощенш системi оцiнки 1РЛР тшьки один показ-ник використовуеться як дестимулятор — коефщент смертностi вiд навмисного самоушкодження, на 100 тис. оаб наявного населення, просантимГле.
У попереднш Методицi 2012 року з 33 показникГв 22 розглядались як показники-стимулятори людського розвитку, а 11 — як показники-дестимулятори, то ре-зультати !х прогнозних розрахункГв ставали основою обГрунтування конкретних пропозицiй у Планах захо-дiв на 2015-2017 рр. та 2018-2020 рр. для реалiзацiï Ре-гiональних стратегiй на перюд до 2020 року.
Регюнальш програми людського розвитку реко-мендуеться формувати за тдпрограмами, яю адекватно визначають шють блок-сегментiв вимiру 1РЛР з використанням 33 показникiв-iндикаторiв на !х ста-тистичнiй базi з 2004 року: 1) «Вщтворення населення» (5 показниюв, 4 стимулятори розвитку, 1 дестимулятор); 2) «Сощальне середовище» (6 показниюв — дес-тимуляторГв розвитку); 3) «Комфортне життя» (6 показниюв — стимуляторГв розвитку); 4) «Добробут» (5 показниюв, 4 стимулятори розвитку, 1 дестимулятор); 5) «Пдна праця» (6 показниюв, 3 стимулятори розвитку, 3 дестимулятори розвитку); 6) «Освгга» (5 показниюв стимуляторГв розвитку).
У вересш 2018 року Директорат регюнального розвитку Мшрегюну Укра!ни надрукував розрахунки 1РЛР за 2017 рiк за 8 показниками регюнального людського розвитку в 22 адмшстративних областях Украши (крiм Лугансько!, Донецько! i АР Крим).
Ощнки 1РЛР за 2017 рж по областях представлен не як аспекти регiонального людського розвитку, а як напрями дослщжень: «Довге та здорове життя», «Добробут та гщш умови пращ», «Освгга». При цьому ди-намГка змши iнтегральних значень 1РЛР була наведена починаючи з 2013 року по вмх областях та в цГлому по Укра!ш (тобто, з дати Другого Майдану в м. КиевГ).
По ЛуганськГй i ДонецькГй областях та АР Крим з 2014 року здшснення розрахункГв 1РЛР визнано не-коректним у зв'язку з вщсутшстю iнформацiï по частит тимчасово окупованих територiй Украши.
У 2017 рощ в цГлому по Укра!ш за цiею методикою (три аспекти, в1ам показникГв-ГндикаторГв, як! не були перевiренi на дшсшсть вимГру людського розвитку) 1РЛР склав 0,65. Числове значення 1РЛР в щ-лому по Укра!ш одного порядку зГ значенням 1ЛР при порГвнянш кра!н у свгговому вимГрь
Тобто, складаеться враження, що придуманий Мшрегюном за шщативою Уряду новий метод вимГру 1РЛР для того, щоб продемонструвати наступне: тсля РеволюцГ! Пдноси 2014 року Украша дшсно ввшде до 50 кращих кра!н свГту у 2020 рощ згщно з «Середньо-строковим планом прГоритетних дГй Уряду на перюд до 2020 року» (за розпорядженням Кабшету Мшст-рГв Украши вщ 03.04.2017 р. №275-р за пщписом В. Б. Пройсмана). Можливо керГвництво Уряду не вщ-рГзняло показники 1ЛР (1ндекс людського розвитку) вщ 1РЛР (1ндекс регГонального людського розвитку)!
ПершГ десять мГсць рангово! оцГнки 1РЛР за результатами 2017 року згщно спрощено! Методики зайняли м. Ки!в (0,80) та наступи областi: Львiвська (0,71), Ки!вська (0,70), Чернiвецька (0,69), Харкiвська (0,68), Тернопшьська (0,67), Закарпатська (0,66), Во-линська (0,65), 1вано-Франк1вська (0,65), РГвжнськн (0,65).
ЧисловГ оцГнки 1РЛР для адмИстративних областей за Методикою 2017 року визначет однаковими для наступних груп областей: 0,65 — Волинська, 1вано-Франкiвська, Рiвненська, Укра!ни в цшому; 0,64 — Дншропетровська, Сумська, Черкаська, Хмельницька; 0,63 — Полтавська, Микола!вська, Одеська, ВГнни-цька, Закарпатська; 0,62 — Житомирська, Херсонська; 0,61 — КТровоградська i Чернiгiвська.
Тобто, спрощена Методика 2017 року не дозволяе здшснювати рейтинговi оцГнки мГсць кожно! областi на единГй шкалГ вимГру !х 1РЛР, а також здшснювати порГвняння 1РЛР областей з середтм значенням 1РЛР Укра!ни в цГлому, як критерГю фГнансового вирГвню-вання регГонального людського розвитку, а також можливого критерГю розподГлу коштГв з Державного фонду регГонального розвитку.
КрГм того, наявна вГдсутнГсть диференщащ! рей-тингово! оцГнки складових та штегрального значення 1РЛР адмГнГстративних областей Украши для оцГнки ефективносп державно! регюнально! полГтики та для обГрунтування заходГв щодо ïï пГдвищення тшьки за вказаними трьома «напрямами» людського розвитку i з використанням тшьки 8 показниюв-шдикаторГв, з яких тшьки один — деструктивний, як дестимулятор.
Але в серпт-верест 2018 року за даними Держ-стату Украши рейтинговГ оцГнки 1РЛР 2017 р. за Методикою 2012 р. залишались бГльш продуктивними для обГрунтування вщповщних заходГв за результатами оцГнки динамГки 33 показниюв — ГндикаторГв усГх 6 аспектГв людського розвитку в регюнах.
У ДержавнГй стратеги регГонального розвитку на 2021-2027 рр. констатоват значт вГдмГнностГ за по-казником людського розвитку серед регютв, який розрахований за спрощеною методикою 2017 року. За розрахунками Мшстерства громад i територш за даними 2018 року у 9 регюнах (у 2017 рощ — у 13 регюнах) значення 1РЛР е нижчим за середнш показник по Укра!т (Херсонська, Житомирська, КГровоградська, РГвненська, ЧернГгГвська, Черкаська, Дншропетровська, Хмельницька, Сумська).
Використання спрощено! методики оцГнки 1РЛР розраховано на отримання середнього значення по Укра!т i порГвняння з даними конкретного регюну: якщо 1РЛР областГ нижче середнього 1РЛР по Укра!нГ, то повинна придшятись бГльша увага центральними, регГональними i мГсцевими органами влади. ОбластГ Укра!ни з 1РЛР бГльше середнього 1РЛР недостойнГ уваги.
Б!льш доц!льним е використання Нащонально! методики вим!рювання регюнального людського розвитку 2012 року, яка дозволяе виявити тенденц!! змши складових i визначити стратепчш i оперативш цМ, стратепчш прюритети i стратепчш шдикатори при прогнозних розрахунках 1РЛР.
Основними вадами сощально-економ!чно! поль тики в Укра!ш В. К. Черняк вважав брак концептуального мислення, брак стратепчних ршень, брак си-стемних дш. Утвердження ново! якоси сощально-еко-ном!чного розвитку потребуе виведення Украши на траекторда сталого або екосощального розвитку.
В монограф!! «Актуалггети полггаки розвитку» (2009 р.) висвилено найб!льш гостр! й актуальш про-блеми фшансово! кризи, економ!чно! i сощально! политики, бюджетобудування, швестицшно!, грошово-кредитно!, валютно-курсово! та щново! полггаки. Ви-значено конкретш шляхи переходу до ново! модел! розвитку нащонально! економ!ки у посткризовий пе-рюд. Значну увагу прид!лено репональнш полггащ та мюцевому самоврядуванню. Водночас запропоновано конкретш шляхи, способи i мехашзми к розв'язання.
У заключному слов! монографп В. К. Черняк на-голосив: «Вступивши на самостшний шлях розвитку, Украша змогла лише в найзагальнших рисах визначити куди йти i ще менше — як це робити. Нщо так не шкодить Укра!ш, як невизначешсть.
Державотворщ поки що не спромоглися вирь шити винятково принципову проблему — реально та безповоротно вщокремити полггаку i б!знес, владу i власшсть, право i силу. Недоощнка, якщо не сказати !гнорування, ще! сусп!льно! потреби призвела до того, що впродовж роков незалежноси вичизняна економ!ка i держава рухались уперед дорогою, яка веде вниз» (С. 322-323).
В. К. Черняк виступив шщатором Всеукраш-ського проекту «Наше сп!льне майбутне», в якому ви-значеш напрями i заходи досягнення едносп еколо-пчного, сощального i економ!чного аспекпв сталого розвитку нащонального господарства. Цей проект став штелектуальною власшстю украшських вчених i екс-перив у бущвнищга сильно! процвггаючо! держави, формуванш конкурентоздатно! структури укра!нсько! економ!ки, що д!е за европейськими стандартами, створенш надшного базису для зовншньо! пол!гаки i безпеки.
Складов! i мехашзм впровадження проекту «Наше сп!льне майбутне» були викладеш в монограф!! «Розвиток заради порятунку» (Ки!в: Геопринт, 2016. 227 с.).
У монограф!! обГрунтовано еколого-сощальну модель розвитку, дано вщповда як здшснити: модер-шзащю економ!ки, викоршити бщшсть i розширити внутршнш ринок; обГрунтування стратег!!, концепц!! i програми розвитку нащонального господарства та основних його сектор!в i кластер!в; шляхи досягнення Ц!лей Сталого Розвитку на перюд до 2030 року заради сп!льного майбутнього.
Як i в першш, так i в другш монограф!ях основними соратниками В. К. Черняка виступили д.е.н., професор, заслужений д!яч науки i техшки Укра!ни Трохим Тихонович Ковальчук та д.е.н., професор Василь Якович Шевчук.
У монограф!! «Розвиток заради порятунку» (2016 р.), розглядаючи 1ндекс людського розвитку як дзеркало вщповщальноси, В. К. Черняк резюмуе:
«Украша сто!ть на роздор!жж! — з одного боку, наш! вчеш i фах!вщ беруть активну участь у розробщ шформативних та штелектуальних технологш для про-в!дних свиових компанш, а з шшого — вони не знахо-дять для себе достойного мюця у сво!й кра!ш, модель розвитку яко! залишаеться застар!лою i продовжуе гнати на експорт сировину, зерно i людей.
Влада мае покладатися на власну науку i змшити свое зневажливе ставлення до нащонального економь чного мислення» [С. 224-225].
Набуттю економ!чного суверенитету соборно! Ук-ра!ни передували значш зусилля фах!вщв вгтчизняно! фундаментально! та прикладно! економ!чно! науки щодо майбутнього державотворення. Особливу роль при цьому вдаграв колектив Економ!чного науково-дослщного шституту (ЕНД1) Держплану Укра!ни п!д кер!вництвом доктора економ!чних наук, професора, члена-кореспондента Академ!! наук Украши Олек-сандра Сергшовича бмельянова (з 1971 року).
У 1991-1992 рр. О. С. бмельянов зшщював ство-рення Комю!! Президента Украши з питань науки, посад Державного Мшстра i Державного Радника, Державно! економ!чно! ради Кабшету Мшютр!в Укра!ни та Державно! Думи. Колег!! Думи очолювали Державш Радники з питань: економ!чно! пол!гаки — О. С. бмельянов, науково-техшчно! пол!гаки — I. Р. Юхнов-ський, гумаштарно! пол!гаки — М. Г. Жулинський, правово! полггаки — О. I. бмець.
Розроблеш економ!чною Колепею «Основи нащонально! економ!чно! пол!гаки Укра!ни» були схва-леш конституцшною бшьшютю парламенту.
У свш час д.е.н., професор В!ктор Михайлович Шнзеник та д.е.н., професор, член-кореспондент НАН Укра!ни 1гор Германович Манцуров публ!чно заявляли про те, що нащонально-св!домими, квал!фжо-ваними економютами !х зробив саме О. С. бмельянов. Автор стати здшснював сп!льну наукову i громадську д!яльшсть з ним протягом 42-х роив — з 1972 по 2014 рж.
У 2012 рощ у зв'язку з 80-р!ччям О. С. Емельянова колектив ЕНД1 здшснив друге, перероблене i до-повнене видання його книги «Особисто причетний», в як!й було наголошено, що « Ринку потр!бна допомога... Держплану» з використанням наукових наробок ЕНД1. Перше видання ще! книги побачило св!т у 2002 рощ з нагоди 70-р!ччя О. С. бмельянова.
Обидв! книги видан! у форм! мемуарно-аналггач-них огляд!в «Ринок Укра!ни: !стор!я та проблеми фор-мування в публ!кац!ях, наукових та службових допов!-дях автора».
У 2012 рощ напередодш Другого Майдану в м. Киев! (2013-2014 рр.) О. С. бмельянов дшшовши висновку, що «Ринку потр!бна допомога^ Держплану», обГрунтував п!двищення рол! держави в розвитку економ!ки, вважаючи за доц!льне:
«— регламентувати найвищим державним ршен-ням Державну програму економ!чного i сощального розвитку Укра!ни як плану дш владних структур функ-щонального, галузевого й рег!онального р!вн!в !з залу-чення суб'ект!в ринково! економ!ки до реал!зац!! за-гальнонац!ональних ц!лей, задекларованих Президентом Укра!ни;
— така програма мае м!стити планов! ор!ентири й завдання з формування макроеконом!чних показни-к1в, основних узагальнених i синтезуючих показник1в, а також учасп в !хньому формуванн! галузей i рег!он!в;
— зобов'язати мшстерства, вщомства, регюна-льш адмшютрацп розробляти щорiчно на основi прю-ритетiв i завдань Державно1 програми п вiдповiднi га-лузевi й регiонапьнi роздали.
Методичне й оргашзацшне керiвництво, а також контроль над розробкою й виконанням Державно1 програми покласти на Мiнiстерство економiчного розвитку й торгiвлi (можливо, для цього звшьнити Мiнекономрозвитку вщ деяких невластивих цьому державному органу управлшня економiкою функцiй, наприклад: проведення тендерiв тощо).
З метою забезпечення державного впливу на формування й розвиток галузей економiки й промис-ловостi було б доцшьно розглянути питання про створення в Мшстерстта економiчного розвитку i його НД1 галузевих пiдроздiлiв, поклавши на них прог-нозно-аналiтичну роботу й формування завдань для галузевих роздМв програми.
Пд час розробки Державно1 програми, а також п галузевих i регюнальних роздiлiв, необхiдно передба-чити:
— забезпечення прюритетних напрямiв розвитку джерелами й обсягами фiнансування, вiдповiдними трудовими ресурсами тощо;
— проведення необхщних структурних зрушень;
— заходи щодо залучення до реалiзацil державних програм економiчного й соцiального розвитку швес-торiв, у тому числi з недержавного сектору;
— стимулююче використання державного замов-лення на прюритетних напрямах;
— прискорення шновацшних процеав за рахунок структурних зрушень в швестуванш.
Ураховуючи важливiсть для виробниюв, особливо недержавних, гарантованого збуту виготовлено1 про-дукцп, функдiональним i галузевим мiнiстерствам не-обхiдно пiдготувати пропозицп в частинi можливого покладання на галузевi мiнiстерства (або знову ство-рюванi для цих цiлей спещальш збутовi структури), функдiй з надання допомГжних послуг ринку в частит вивчення й прогнозування потреб, особливо для недержавних виробниюв. Це дало б змогу державi висту-пити гарантом зi збуту та фшанетв.
Разом зi стимулюючими та шшими важелями та-кий пщхщ забезпечуе справжню зацiкавленiсть для всГх суб'ектiв ринку до включення в Державну про-граму на ринкових конкурентних засадах».
ОбГрунтувавши сво! пропозицп щодо пщвищення ролi держави в управлшш ринковою економiкою, бмельянов О. С. робить наступний висновок:
«Я усвщомлюю, що деяю чиновники та !х при-бiчники сприймуть позицiю в частит посилення ролi держави в розвитку економiки вкрай негативно. Одт — через неграмотнiсть i фетиш ринкових гасел, iншi — пщ диктовку рiзних консультантiв та !х шефiв. Головним аргументом при цьому ва як один висува-тимуть тезу про те, що йде «повернення», «реставра-цiя» тощо.
Усе це блеф. I ми маемо бути готовi переступити через це. Йдеться про те, що держава, особливо держава, яка утворилася лише недавно, не може стояти осторонь вщ розвитку економiки, не може не впливати активно на процеси формування економiчних меха-нiзмiв, у тому чист й ринкових.
Йдеться про те, щоб науково обГрунтовано визна-читися з процесами синтезу державного регулювання й свободи пщприемництва. Кожний пiдприемець, не-
залежно вщ пГдвищення ролГ держави, повинен мати право робити те, що йому вигщно й реалГзовувати це тому, кому йому вигщно.
бдиною перевагою в його дГяльноси за Гнших рГвних умов (цша, обсяги виробництва, умови реалГзацп та шшГ форми свободи пщприемницького ви-бору) мае бути наявшсть державного замовлення.
I тому наостанок. Шановт колеги! Не бштеся ринку, а отже, й не бштеся державного управлтня» (бмельянов О. С. Особисто причетний... Ринок Украши: 1сторГя та проблеми формування в публжащях, наукових та службових доповщях автора. Видання друге. Ки!в: НДЕ1, 2012. С. 58-59).
З огляду на те, що це — загальнодержавна справа, то керГвником Державно! програми економГчного i со-щального розвитку Украши, вважав О. С. бмельянов, мае бути чиновник найвищого рангу як головна дшова особа в цьому питанш. ЦГею особою мГг би стати тГльки Володимир Кирилович Черняк.
Наведет мемуарно-аналГтчш спогади Олексан-дра бмельянова набули актуальности пГсля прийняття 03.11.2011 року Верховною Радою Украши в першому читанш законопроекту № 9407 «Про державне страте-пчне планування». За ухвалення вГдповГдного рГшення проголосували 249 народних депутатГв з мшмально необхГдних 226. Але остаточна редакщя закону не прийнята й дониш.
Розвиваючи спадщину О. С. бмельянова, пропо-нуеться розробити Кодекс стратегГчного планування розвитку Украши поряд Гз Господарським, Бюджет-ним i Податковим. Цей кодекс повинен базуватись на положеннях СоцГально-адекватного менеджменту i включати регламент розробки СтратегГй розвитку: довгострокових (на 21-28 рокГв); перспективних (на 14-21 рГк); середньострокових (7-14 рокГв); коротко-строкових (3-7 рокГв). Плани заходГв з реалГзацГ! СтратегГй розвитку будуть складатися з етатв в 3 i 4 роки. Вш також повинен закласти основи формування у по-дальшому окремо! гГлки влади Стратегування розвитку краши.
Кодекс стратегГчного планування розвитку Украши повинен також включати регламент розробки що-рГчних Послань Президента Украши до Верховно! Ради у вщповщностГ з Програмою Президента на 5 рокГв. Теж саме стосуеться i Плану дш Уряду та його ЗвГ-тГв перед Верховною Радою Украши як парламент-сько-президентсько! республГки (3-рГчш зГ змГнною базою: базовий, звГтний i плановий роки).
Державне регулювання регГонального людського розвитку в Укра!ш стае можливим завдяки наявним можливостям використання 1ндексу регГонального людського розвитку (1РЛР) в якостГ критерГю ефек-тивностГ державно! соцГально-економГчно!, Гнвести-цшно!, регГонально! та екологГчно! полГтики. Це забез-печить досягнення единих сощальних стандартГв i норм життедГяльностГ украшського народу на всГй те-риторГ! суверенно! i незалежно! держави.
Оргашзащя розробки на 3-х - 5-ти та 10-рГчний термГн (з перемшною базою) НацГонально! i РегГонально! програм людського розвитку стане оргашчною складовою СоцГально-адекватного менеджменту уз-годження Середньострокових планГв прГоритетних дГй та Середньострокових державного i мюцевих бюджетГв Гз завданнями Державно! i Регюнальних стратегш розвитку на 2021-2027 та на 2024-2030 роки, а також ПланГв заходГв з !х реалГзацп у 2021-2023, 2024-2027 та 2028-2030 роки.
На жаль, тсля Другого Майдану в м. Ки!в органи загальнонацГонально1 влади скасували Нащональну методику вимГру регГонального людського розвитку, яка була затверджена рГшенням Президп НАН Украши та колегп Державно1 служби статистики Укра1ни 13.06.2012 року № 123-м. Вщмшено також випуск що-рГчного статистичного бюлетеня «Регюнальний люд-ський розвиток», який включав аналГтичнГ матерГали рейтингово1 ощнки адмГнГстративних областей на еди-нш шкалГ вимГру 1РЛР за складовими та в цглому по-чинаючи з 2004 року. МатерГали Бюлетеня надавали статистичну базу для виконання прогнозних розра-хункгв 1ндексу з оптимГзащею його складових.
Вперше прогнозш розрахунки 1РЛР на 20162020 роки були виконаш в Регюнальнш програмГ людського розвитку Хмельниччини (2015 р.).
Базуючись на положеннях Концепци людського розвитку, Володимир Кирилович у 2019-2020 рр. im-щативно виступив консультантом i рецензентом серп статей Дискусшного клубу журналу «ЕкономГчний вГсник Донбасу» (ЕВД) щодо майбутнього Украш-ського Донбасу. ВГн надрукував програмну статтю «Укра1нському народу — стабгльний планомГрно-стш-кий людський розвиток (ощнка стану науково-адмш-стративного забезпечення). Частина 1. Загальна ситу-ащя зГ стратегГчним плануванням людського розвитку в УкраМ» (ЕВД, 2020, № 1(59), С. 199-217).
В. К. Черняк працював над Частиною 2 стати «Планетарна мюГя самостГйного Украшського Донбасу», але 18.01.2021 року Володимир Кирилович вГ-дГйшов в шший свГт: Бог, забираючи кращих, !х спад-щину даруе живим.
"Увы, земной недолог путь,
И все ж во власти человека —
Великое творя, шагнуть
За рамки собственного века"
(Иоганн Вольфганг фон Гёте, "Что остаётся после жизни человека")
Розглядаючи мистецтво економГчно1 та сощаль-но! полГтики як устшне поеднання ринкових меха-шзмГв i державного регулювання, Володимир Кирилович сприяв виданню колективно1 монографп Бердян-ським унГверситетом менеджменту i бГзнесу «Страте-гГчнГ прюритети соцГально-економГчного розвитку Укра1ни» (Ки1в, Талком, 2020, 471 с.).
Виконуючи тщативну науково-дослГдницьку роботу в реальному секторГ економГки, автори були нацглеш на обГрунтування рекомендацГй i пропозицГй щодо тдвищення рГвня планово-аналГтично1 та про-грамно-прогнозно1 i проектно1 роботи на промислових i сгльськогосподарських пГдприемствах, комерцшних банках, закладах освГти, охорони здоров'я, туризму, ш-формацГйних агентствах, в органах регюнально1 i за-гальнонацГонально1 влади.
Виходячи з нацГональних штереетв та виявлених тенденцГй i викликгв, ризикгв i загроз особливу увагу в монографГчному дослГдженнГ було придглено питан-ням обГрунтування i визначення прюритета сощ-ально-економГчного розвитку на усГх рГвнях державного регулювання як шструмента стратегГчного пла-нування й управлшня в сучасних умовах.
Переконання В. К. Черняка у економГчнш суве-ренностГ Укра1ни у ствдружноси незалежних слов'ян-ських держав Бглорусп, Укра1ни i РосГ! знайшли свою
матерiалiзацiю в перелiку вщповщних законiв i указiв, пiдготовленого Держекономрадою та Держдумою.
Ставши народним депутатом Украши III скли-кання (1998-2002 рр., фракщя Народного Руху Украши) i виконуючи обов'язки першого заступника Го-лови Комiтету з питань економiчноl полiтики, управ-лшня народним господарством, власностi i швестицш та IV скликання (2002-2006 рр., у складi блоку "Наша Украша", що входив у фракцiю "Реформи i порядок") з повноваженнями Голови пщкомтету з питань пiд-приемництва, швестицшно1 полiтики та антимонопольного законодавства того ж Комитету, В. К. Черняк як суб'ект права законодавчо1 шщативи подав 6 законопроекта (1 — Господарський кодекс Украши став чинним актом) та 25 Постанов Верховно1 Ради Украши (17 стали чинними актами).
Володимир Кирилович Черняк був членом По-стшних делегацш в м1жпарламентських оргашзащях "Постiйна делегацiя у Парламентськ1й асамбле1 Орга-нiзацil Чорноморського економiчного ствробгт-ництва" та "Постiйна делегацiя у М1жпарламентськш асамбле1 держав — учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав", а також членом груп по м1жпарламент-ським зв'язкам з рядом кра'ш бвропи i азг1.
Будучи короткий час його помiчником як народного депутата IV скликання, я особисто ще бшьше вщ-чув його людськ1 якостi чесностi, порядноси, непiд-купностi, чутливо1 уваги до виборщв, турботи про дру-зiв i соратников, невичерпний гумор в афоризмах.
Новаторсью ]де1 i настанови Володимира Кири-ловича ще чекають свого усвщомлення i впровадження в життя: «Сусптльство не може жити ^ тим больше, розвиватися без сенсу i нзд!!. Пригнiчений народ втра-чае сприйняття цивiлiзацiйних цшностей. I навпаки, усвiдомивши свое конституцшне право бути "единим джерелом влади в УкрашГ (ст. 5 Конституцп в Укра-lнi), народ врештьрешт глибоко замислиться над май-буттм свое1 держави i цього ж вимагатиме в;д владних структур.
б вщповщальшсть не ттльки влади перед народом, а й народу за владу, яку вш обрав. Коли виборець кидае бюлетень а урну, вш бере на себе вщповщаль-нiсть за владу. В Укра1ш такого почуття немае як у влади, так i у народу». Кругом аморальшсть, брехня, розпуста i злодiйство. Кумiвство, корупцiя i рейдер-ство створили трикутник соцiальноl безвщповщально-стi, порушити який мае кримшальна вiдповiдальнiсть.
"Слуги народу" в ус1х г1лках влади! Читайте, ви-вчайте 1 усвщомлюйте спадщину Володимира Кирило-вича Черняка 1 Олександра Сергшовича Емельянова! Вчитися — це духовно, тому що знання руйнуе нев1-гластво, забобони 1 жад1бн1сть^ I, щоб остаточно не стати рабами колони М1жнародного геопол1тичного б1з-несу, пам'ятайте: «Нет рабства безнадёжнее, чем рабство тех рабов, себя кто полагает свободным от оков» (Иоганн Вольфганг Гёте).
Володимир Кирилович Черняк сво1м заключним словом благословив: «Влада не стане справжшм проводником суспшьства до кращого життя, якщо збереже монополiю на формування концептуально1 парадигми сусптльного розвитку. Мае вщбуватися справжня бо-ротьба м1ж рiзними концепцiями i лише та з них, яка зумiе завоювати бшьшу пiдтримку громацськостi, отримае право на втшення.
Президентськ! i парламентсью вибори мають стати змаганнями, в яких боротьба за голоси виборщв
буде вщбуватися не м!ж особами та угрупованнями, а м!ж економ!чними та сощальними концепщями, про-грамами. Та полггачна сила, яка висуне найкращу програму сощально-економ!чного розвитку, повинна здобути перемогу, сформувати уряд i втшювати свою програму в життя.
Дос практика формування уряду зводилася до того, що народш депутати затверджували на посаду прем'ера конкретну особу, подану президентом. Жод-ного разу претендент на вищу посаду у виконавчш влад! не подавав на розгляд народних депутата цЫс-но! сощально-економ!чно! програми, якою мае нам!р керуватися у сво'ш д!яльноси.
В основ! концепци правово! держави i громадян-ського суспольства, яке ми прагнемо збудувати, лежить принцип свободи вибору народом свого сощального i полгтичного устрою.
Однак внутршня i зовшшня политика Укра!н-сько! держави багато в чому е вщображенням домов-леносп б!знес-елгт i наслщком лобютських зусиль най-впливовших фшансово-промислових груп. У випадку посилення яко'1-небудь б!знес-групи або здобуття влади контрелггою прюритети державно! политики змь нюються.
«Дай бог, чтобы твоя страна тебя не пнула сапожищем. Дай бог, чтобы твоя жена тебя любила даже нищим.
Дай бог поменьше рваных ран, когда идет большая драка.
Зазначеними вище чинниками зумовлеш перманенты проблеми в соцiально-економiчному розвитку кра!ни. У встановленш шляхiв розв'язання таких проблем полягае пафос ще! книги. Автори прагнули не лише поставити дiагноз, а й виписати рецепт» ("Актуалггети полггаки розвитку". 2009. С.324).
На базг переосмислення 60-ргчного досвгду планового управлшня народним господарством союзног республки СРСР, единим розумним ршенням е розробка власног мо-дел1 планово-регульованог ринковог економки, яка за прикладом Францн та Китаю, буде опиратися на триптих державностг: безпека, суверентет та вплив (див. "Еммануель Макрон (Президент Французьког Респуб-лжи). Промова на нарад1 французьких посл1в (27 серпня 2019 р., блюейський палац, Париж)"; Повний текст доповда, з яким виступив О Цзшьшн на 19 з'щщ КПК, 2017 р.).
Використовуючи накопичет знання, ¡дег I наста-нови могх соратникгв — Володимира Кириловича Черняка I Олександра Сергшовича Смельянова, а також заповти Марго де Андраде "Моя душа торопится..." I Свгена Свтушенко "Дай Бог ", маю намгри сприяти вгдновленню та розбудовг Миру I Добра на Р1Дному Украгнському Донбас1, гордий та незламний Дух якого веде за собою багатонащональт народи до вгдродження.
Дай бог побольше разных стран, не потеряв своей, однако.
Не крест - бескрестьемы несем, а как сгибаемся убого.
Чтоб не извериться во всем, Дай бог ну хоть немного Бога!»
Евгений Евтушенко, "Дай Бог", 1990
«Я подсчитал свои годы и обнаружил, что у меня осталось меньше времени на жизнь, чем прожито.
У меня нет времени для бесконечных конференций, посвященных уставам, законам, процедурам и внутренним правилам, зная, что ничего не будет достигнуто. У меня нет времени выносить абсурдных людей, которые ведут себя не в соответствии их возрасту. У меня нет времени на борьбу с посредственностью. Я не хочу быть на собраниях, где накачиваются эго.
Я не могу терпеть манипуляторов и оппортунистов. Меня беспокоят завистливые люди, которые пытаются дискредитировать более способных, чтобы захватить себе их позиции, таланты и достижения. Мне осталось слишком мало времени, чтобы обсуждать заголовки. Я не хочу этого, потому что моя душа торопится.
Я хочу жить с людьми, которые очень человечны. Люди, которые могут смеяться над своими ошибками, которые достигли своих успехов. Люди, которые понимают свое призвание и не прячутся от своих обязанностей. Те, кто защищают человеческое достоинство и хотят только быть на стороне истины, справедливости и праведности. Это то, что делает жизнь достойной жизни.
Я хочу окружить себя людьми, которые знают, как прикасаться к сердцам других. Люди, которые через тяжелые удары жизни научились расти и сохранили нежные прикосновения души. Да, я спешу, я спешу жить с интенсивностью, которую может дать только зрелость.
Моя цель — достичь конца, в согласии с самим собой, с моими близкими и совестью.
Вы думали, что у вас две жизни, и вдруг вы понимаете, что у вас была и есть только одна».
Марио де Андраде (1893-1945, Сан-Паоло), "Моя душа торопится" Стаття надшшла до редакци 07.05.2021
Формат цитування:
Столяров В. Ф. Роздуми про творчу спадщину Володимира Кириловича Черняка та Олександра Сергшовича бмельянова (Частина 1. Спадщина — основа Майбутнього). Вкник економiчноi науки Украти. 2021. № 1 (40). С. 180-189. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).180-189
Stolyarov, V. F. (2021). Reflections on the Creative Legacy of Vladimir Kirillovich Chernyak and Alexander Ser-geevich Emelyanov (Part 1. Legacy is the Basis of the Future). Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 180-189. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).180-189
