Наукове-методичне забезпечення стратегічного планування та державного регулювання регіонального людського розвитку в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 332.13:331.101.2(477) Э01: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).223-237

В. Ф. Столяров академж АЕН Украши д-р екон. наук, проф. ОКСЮ 0000-0002-4399-7117 е-та11:$1о1уагоууГ@икг.пе1,

1нститут фiзичноí економки iм. С. А. Подолинського, м. Кшв

НАУКОВЕ-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕПЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГЮНАЛЬНОГО ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРА1Н1

Вступ. В умовах соцiально-економiчноï трансформаций народного господарства та украшського су-спшьства в останне тридцятирiччя (з 1990 року) ево-люцiйними поштовхами iнституцiалiзацiï переваг за-гальнолюдських цiнностей над класовими у державо-твореннi Украши повинш були стати:

— прийняття Верховною Радою Украшсько! РСР Декларацп про державний суверенитет Украши (1990 рж);

— обрання НАН Украши положень Концепцп людського розвитку як основи цивМзащйного про-гресу (1993 рж);

— прийняття Верховною Радою Украши ново! по вiдношенню до Конституцп Украшсько! РСР Конституций Украши як суверенно! i незалежно!, демократично!, сощально! i правово! держави (1996 рж, ст.1);

— визначення Урядом показниюв 1ндексу людського розвитку в якоси стратегiчного шдикатора мо-нiторингу забезпечення розвитку людських ресурсiв на перiод до 2015 року (2006 рж);

— визначення Урядом системи показниюв узго-дження дiяльностi центральних i мiсцевих оргашв ви-конавчо! влади та оргашв мюцевого самоврядування щодо розвитку регюшв (2006 рiк);

— адаптацiя НАН Украши з визначенням нащо-нальних завдань

7-ми Цшей Розвитку Тисячолiття, обраних свь товою спшьнотою у 2000 рощ на перюд до 2015 року (2003 рж);

— розробка НАН Украши за дорученням Президента Украши i схвалення Урядом Стратеги економiч-ного i соцiального розвитку Украши на 2004-2015 роки «Шляхом европейсько! штеграцп» (2004 рiк);

— схвалення Урядом Концепщ! реформування мюцевого самоврядування та територiальноï оргашза-ц11 влади в Украïнi (2014 рж);

— схвалення Президентом Украши « Стратеги ста-лого розвитку «Украша-2020», iндикатори яко! були сформованi тд зовнiшнiм впливом (2015 рiк);

— адаптащя НАН Украши з визначенням нащо-нальних завдань 17-ти Цшей Сталого Розвитку,

Источник трудностей не в новых идеях, а в том, что старые, на которых было воспитано большинство из нас, и которые проникли в каждый уголок нашего сознания, не отвечают действительности

Дж. М. Кейнс (1936)

прийнятих у 2015 рощ свгтовою спшьнотою на перюд до 2030 року (2016-2017 роки);

— затвердження Середньострокового плану прю-ритетних дш Уряду до 2020 року (2017 рж).

В Конституцп Украши людина, п життя i здоров'я, честь i гщшсть, недоторканiсть i безпека стали розглядатися як найвища сощальна цiннiсть (ст. 3). Це остаточно засвщчило людиноцентриський пiдхiд до оргашзацп, планування i регулювання життeдiяльностi украшського народу.

Але, на жаль, новi виклики глобалiзацií кожного етапу державотворення при 5-ти змшах Президента Украши, Верховно! Ради Украши, Уряду Украши та 1х теритс^альних органiв влади значно випереджали оп-тимiстичнi намiри та практичнi заходи переходу до стратепчного планування та державного регулювання людського розвитку на загальнонащональному та суб-нацiональному (регiональному) рiвнях адмшстра-тивно-територiального устрою держави.

Обрання за основу соцiально-економiчноl транс-формацп народного господарства i украшського су-спшьства англо-саксонсько! моделi ринково! еконо-мiки навпаки призвело до сощально1 стратиф^цп украшського народу — диференщацп населення кра-!ни на вищi i нижчi класи, тобто до !х незвичайного по вiдношенню до минулого нового сощального статусу.

Енциклопедичний розгляд сощально! стратифЬ кацп засвiдчуe що 11 основою i сутнiстю е соцiальна нерiвнiсть , що виявляеться в нерiвномiрностi розпо-дшу прав i привше'ш, вiдповiдальностi та обов'язк1в, соцiальних цiнностей, влади, впливу тощо. При цьому, новий соцiальний статус — це фжсована дифе-ренщащя населення за доходами (економiчна страти-фiкацiя), за причетнiстю до влади (полттична страти-фiкацiя), за рiвнем професiоналiзму i знаннями (про-фесшна стратифiкацiя) [1, с. 346].

В Укра1ш в результатi прискорено1 лiбералiзацil народного господарства та цiлеспрямованого змен-шення ролi держави в соцiально-економiчнiй транс-формацп вiд соцiалiзму до капиатзму почало вини-кати найнебезпечнше соцiальне явище — охлократiя.

Основними ознаками охлократп соцюлопчна енцик-лопедiя визначае «демагогю, авантюризм, популiзм, а також мтливсть полтичного курсу, непередбачува-тсть, iмпульсивнiсть полтичних акцш. Охлократш максимально спрощуе складт суспыьт проблеми, часто використовуе провокацн, розпалюе масовi пристрастi, провокуе скандали. П опорою, як правило, е маргтальт i люмпетзоват прошарки населения, незадоволет свогм сощальним станом i готовi до неконтрольованих дш (вбивство, безглуздi знищення матерiальних цтностей, насильство)" [1, с. 265].

Узагальнюючи ознаки i форми прояву охлократп, соцюлопчна енциклопедiя констатуе наступне П оста-точне визначення:

По-перше, — це влада сощально-полгтичних груп, яю використовують популютсью настро! i орiентацn населення у вкрай прим^ивних формах, що створюе умови для сваволi i безправ'я у всiх сферах громад -ського життя;

По-друге, — це ситуащя безладдя, заколотiв, по-громiв, що спричиняе примiтивнi прагнення, безглуздi руйнування, безрозсуднi вбивства, нехтування ветма гарантiями життя людини [1, с. 265].

I на останне доцшьно вщмгтити, що «важливим показником охлократичного стану полтичного життя стае зневiра людей у здатностi влади подолати сощальт й економiчнi проблеми, поява прагнення виршити труд-нощi власними силами або стихшними оргатзацшми, го-товтсть до стихшних акцш протесту (аж до самосуду), вiдмова вiд участi у голосуванн^ в дотримант нормативных вимог у вiдносинах людини i держави, по-чинаючи вiд вiдмови сплати подат^в до вiдмови розра-ховуватись за комунальт послуги» [1, с. 266].

Охлокрапя (грец. Ochlos — юрба i scratos — влада) — це влада юрби ( в укра!нських реалiях — влада натовпу, як сощальна хвороба), яка проявляеться в безглуздоси, свавол^ мародерстта, ^норуванш чеси i пдносп людей. Вона домшуе у критичш для суспшь-ства перiоди (як правило, у перюди смути i громадян-сько! вiйни) i заюнчуеться диктаторськими або оль гархiчними формами правлiння.

В Укра!ш становлення та розвиток охлократп вщбувався в усi роки незалежносп, створивши перед-умови виникнення в м. Ки!в двох Республiканських Майдашв (2005 та 2013 роки), анексп Росiйською Фе-дерацiею пiвострова Крим (2014 рж), зовнiшнього розв'язання громадсько-вшськового конфлiкту на Укра!нському Донбасi (Луганська i Донецька областi, 2014-2018 роки), а також неочiкуваних результатiв ви-борiв чергового, п'ятого Президента Укра!ни В.О. Зе-ленського та оновленого «слугами народу» складу Верховно! Ради Укра!ни.

Вщновлення в державотвореннi та подальший розвиток людиноцентриського пiдходу до укладу та способу жишещяльносп укра!нського народу вимагае не тальки перегляду англо-саксонсько! моделi ринко-во! економiки (з урахуванням результатiв реально! практики !! використання), ай, насамперед, тдви-щення ролi держави в узгодженому стратегiчному пла-нуваннi та регулюванш людського розвитку на загаль-нонацюнальному та регiональному рiвнях згiдно поло-жень Декларацп про державний суверенитет Укра!ни i Конституцп Укра!ни, як основних стрижешв держа -вотворення в Укра!ш.

Укра!нське чиновництво, олiгархiчнi клани, кру-пний бiзнес та корупцшш угрупування повиннi усвь

домити суттсть i змiст причин i наслщюв, прямих i зворотних зв'язюв в лопстищ взаемодп держав-ницьких категорш «политика», «стратепя», «тактика» людського розвитку за iерархiею управлiння та повно-цiнно сприяти й органiзовувати позитивш динамiчнi змiни в часi сощально! структури укра!нського су-спшьства у напрямку створення вiдчутного прошарку середнього класу для подолання бiдностi населення: понад 30% у 2021-2023 роках та 50% у 2024-2027 роках.

Доцшьним стае освоення зарубежного досвщу використання соцiальних облiгацiй для виршення сощ-альних проблем укра!нського соцiума, а також роз-робка державою власних механiзмiв проектно-плано-вого та програмно-цшьового подолання передбачува-них кризиав ринково! економiки (тобто не тшьки за порадами заруб1жних експерпв i кураторiв "так званих реформ").

Звертае на себе увагу виступ Президента Францп Еммануеля Макрона 27 серпня 2019 року (тсля за-вершення самiта G-7 в Парижi) та традицшнш конференций французьких поатв, яка щорiчно оргашзову-еться та вщбуваеться у Елiсейському палацi.

«В поточний момент — пщкреслив Е. Макрон — ми переживаемо небувалу кризу ринковог економки, яка була придумана в бврот i для бвропи, але поступово зби-лась зi свого шляху в останне десятирiччя. Як ^дуе з теори порiвняльних переваг i вiдповiдно до того, що ми старанно вчили, ринкова економка нещодавно забезпе-чувала розподл багатств i влучно працювала на протязi десятирiчь, забезпечуючи нечутний в стори людства звершення: сотт тисяч людей в усьому свiтi змогли ви-братись з бiдностi.

Але тепер ц процеси обернулись у зворотному напрямку, що веде до сощальног нерiвностi, з яким мири-тись быьше не можливо. Нова ринкова економка фтан-сизаци i накопичуваного капiталiзму формуе небувалу со-щальну нерiвнiсть, яка призводить до глибинних змт i в полтичному вимiрi .В першу чергу, захиталась сама ле-гетимтсть щег економiчног оргатзаци. Як роз'яснити громадянам, що оргатзацм — хороша, хоча вони не зна-ходять в нш свого мкця? Крiм того, це ставить питання збереження рiвноваги наших демократш.

Вся справа в тому, що з XIX столття ми живемо у збалансованш систем^ в якш особистi свободи, демо-кратичт тститути та стабыьне зростання середнього класу з ринковою економкою були свого ряду триногою, яка утримувала цей процес. Якщо середнш клас, який являе собою ядро наших демократш, быьше не бачить себе в них, то у нього виникають сумтви та повтстю зрозумма тяга до авторитарних режимiв, нелiберальних демократш або до критики економiчног системи. В т-шому випадку мова йде про масштабт змти парадигми, про як ми не думали нещодавно» [2].

Ставлячи людиноцентриський пщхщ до розробки науково-методичного забезпечення стратепчного пла-нування та державного регулювання людського роз-витку в Укра!ш доречно взяти на озброення таю по-ложення з доповда Е. Макрона, яю мають методоло-пчний характер та стосуються людини i нових зусиль Уряду Францп у гумаштарнш сферь

«Ми, — нагадав присутшм Е. Макрон, — единий геополтичний простiр, який поставив людину з великог лтери Л на центральне мсце в своему процеЫ в епоху Вiдродження, Просвти та кожного разу, коли нам приходилось переосмислювати себе. Необхiдно також пере-осмислення освтнього, виробничого, сощального i еколо-

гiчного проекту в нашш крагт, що ми i намагаемось це зробити. Але ми не зможемо це зробити на одинщ, тому що хоча сощалим в кторичному плат дшсно не працюе в однш, окремо взятш крат, гуманзм в окремш взятш кран також довго не протримаеться» [2].

«Нам необхiдно, — наголосив Е. Макрон, — виро-щувати плоди в бврот та на мiжнароднш арет, де проявиться по^довтсть нашого проекту. Саме гуматзм лежить в основi плану Уряду — мова шде про новi зусилля в гуматтарнш сферi згiдно проектiв в освМ, сощальнш сферi та охорот здоров'я. Потрiбнi реформи, як дозволять нам отримати реальниш виробничиш проект i провести необхiдний перехiдний процес в екологи.

Я глибоко переконаниш, що ми повинш керуватися саме цими шляхами» [2].

Наведет вирази з доповда Президента Франщ! перед дипломатичним корпусом за учаси президента окремих кра!н-члешв 6С, прем'ер-мшстра, мшс^в i парламентариев Францп являють собою чудовий зра-зок стратепчного мислення штелектуально! ел™ держави та його сприймання керiвництвом кра!ни. Цей приклад вщображае фундаментальний поворот у по-глядах значно! частини европейсько! елгги до майбут-нього, що може призвести до далекоглядних наслщюв i для свгтово! спшьноти.

Аналопчне мислення, або його сприймання ке-рiвним складом оргашв загальнонащонально! i регю-нально! влади в Укра!ш, було вщсутне практично за уа роки незалежность Постiйне поглиблення лiбера-лiзацii нацiонально'i економiки не передбачало необ-хiдностi здiйснення стратегiчного планування.

На порядку денному були завдання роздержав-лення, приватизацп, рейдерства, iндивiдуального та колективного збагачення, участi в мжнародному гео-полiтичному бiзнесi пiд гаслом «свободи та демократа», русофобп та розв'язання громадсько-вшськового конфлiкту в Укра!нському Донбасi [3, 4].

Але у минулому саме украшсью науково-дослщш установи та вищi навчальнi заклади виконували функщ! головних органiзацiй в планово-економiчнiй, соцiально-культурнiй та iнновацiйно-промислових сферах при розробщ методологи народногосподар-ського планування та при створенш автоматизованих систем планово-фшансових розрахунюв в союзних республiках колишнього СРСР.

Незважаючи на те, що вони власноруч практично знищеш за зовнiшнiми вимогами (в першу чергу, Економiчний науково-дослiдний iнститут та Го-ловний науково-дослiдний iнститут обчислювальних центрiв Держплану Укра!ни, Рада з вивчення продук-тивних сил Укра!ни та 1нститут свiтово'i економiки i м1жнародних вiдносин НАН Укра!ни), але !х науковi звiти i архiвнi науково-методичнi наробки та моногра-фiчнi дослiдження доцiльно переосмислити та вико-ристати при уточненi моделi ринково! економiки май-бутньо! Укра!ни у складi кра!н - членiв бвропейського Союзу при одночасному пiдвищеннi !! державностi.

Поступове входження Укра!ни до складу кра!н-членiв бвропейського Союзу необхщно сформувати власними досягненнями в гумашзм^ реалiзованими, насамперед, в Укра!нському Донбаа пiд гаслами «Лю-дяшсть», «Гармошя», «Порядок» при здiйсненнi пока-яння з обох сторш щодо громадсько-вшськового кон-флiкту в умовах депопулящ! наци [3,4].

Запорукою даного намiру е наступнi досягнення Укра!ни за роки незалежность

У 1993 рощ Украша першою з держав Схщно! i Захiдноï бвропи, а також серед краïн-членiв СНД прийняла Концепцiю людського розвитку як орга-тчну складову Концепцп сталого розвитку в глобальному та нащональному вимiрi та як основу цивМза-цiйного прогресу. В цей рж Украша посiдала 45 мюце серед 189 краш i територш свiту та була вiднесена Програмою розвитку ООН (ПРООН) до краш з висо-ким рiвнем людського розвитку (таких краш було 55).Нащональний звгг про людський розвиток в Укра-ïнi, пiдготовлений пiд епдою ПРООН, вперше було пiдготовлено у 1995 рощ з наступною публжащею один раз на два роки.

У 2003 роцi Украша також стала першою на пострадянському простор^ яка адаптувала 7 iз 8 гло-бальних Цшей Розвитку Тисячолитя (ЦРТ) на перiод до 2015 року та розробила систему 15-ти нащональних завдань з 33-ма показниками — iндикаторами ïx досягнення з запровадженням з 2004 року мониторингу ïx щорiчного виконання.

Нажаль не були реалiзованi визначенi у 20052006 роках пiлотнi проекти на регюнальному рiвнi: «Луганщина — ЦРТ», «Донеччина — ЦРТ» та у 2010 рощ — «АР Крим — ЦРТ». Саме в цих регюнах виникли сепаратисью настро'1 населення, яю привели у 2014 рощ до анексп пiвострова Крим до складу Ро-сiйськоï Федерацп та до громадсько-вiйськового кон-фл^у мiж новими керiвниками органiв загальнонащонально! влади та доведеним до зубожшня та втрати моральних традицш населенням Украшського Дон-басу.

У 2015 рощ Украша приедналась до нових орiен-тирiв загального бачення майбутнього свгтовою спшь-нотою на перюд до 2030 року — до 17-ти Цшей Сталого Розвитку (ЦСР), як! у 2016-2017 роках були адаптоваш до 86 нащональних завдань з 172 стратеп-чними шдикаторами. ЦСР офщшно вступили в силу з 1 етчня 2016 року, в якому було проведено 10 регю-нальних консультащй з 23 регюшв (кр!м Лугансько! i Донецько! областей).

Уряду Украши разом з бiзнес-колами та громад-ськими органiзацiями необxiдно постшно 1х адапту-вати до регiонiв та створювати умови для повнощн-ного досягнення.

Наразi постали питання розробки ново! Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2027 року i Регюнальних стратегш адмiнiстративниx областей та мюта Киева на той же перюд, а згодом i на перюд до 2030 року з одночасним обГрунтуванням Платв заxодiв з !х реалiзацiï на 2021-2023 i 20242027 роки та на 2028-2030 роки.

Характеристика ситуацп та стан ïï розв'язання. Об'ектом дослщження статтi виступають процеси i процедури стратепчного планування та державного регулювання людського розвитку в Украш на загальнонащональному i регюнальному р1внях, а його предметом — вщповщш скюдов! науково-методичного за-безпечення, включаючи елементи органiзацiйного ме-хашзму ефективного державотворення.

Визначення системи показниюв стратепчного планування людського розвитку повинно базуватися на систем! показниюв його шформацшно-статистич-ного вим1ру, який здшснювався в Украш з 1999 року за адмiнiстративно-територiальним устроем держави: по 24 областям, АР Крим, м.Киеву i м. Севастополь (27 одиниць). Так, на нащональному р!вш 1ндекси

людського розвитку (1ЛР) обчислювались згщно з методикою ПРООН за даними про стан здоров'я, piBeHb освГти i добробут населення. Характеристики здоров'я населення надавав показник середньо'1 очГкувано'1 три-валостГ життя при народженi, освiти — показники пи-семностi дорослого населення i охоплення навчанням (шюльним i тсляшюльним) вiдповiдних його вiкових груп, добробуту — обсяг ВВП за паритетом кутвельно! спроможностi в розрахунку на душу населення.

На регюнальному (субнацiональному) рiвнi система показниюв оцiнки 1ндексу регiонального людського розвитку (1РЛР), яка була обГрунтована фахГв-цями 1нституту демографп та сощальних дослiджень iм. М. В. Птухи та Державно! служби статистики Украши, включала 92 показника за дев'ятьма основними аспектами людського розвитку в регюнах Украши: де-мографiчний розвиток (8 показниюв); розвиток регю-нальних ринюв працi (9); матерiальний добробут населення (12); умови проживання населення (20); освгта населення (8); стан та охорона здоров'я населення (10); сощальне середовище (11); економiчна си-туащя (6); фiнансування людського розвитку (8). Ця система показниюв ощнки 1РЛР була визначена нацiональною методикою, що була затверджена Ст-льною Постановою Колегп Держкомстату Украши та Президп НАН Украши у 2001 рощ (№ 182/76 вiд 05.04.2001 р. та 14.03.2001 р.).

Держкомстат Украши з 2000 року щорiчно вида-вав статистичний бюлетень «Регюнальний людський розвиток», в якому наводились результати рейтингово! оцiнки 1РЛР за 27 адмшютративно-територГальними одиницями по усiм дев'яти аспектами людського розвитку в регюнах.

За результатами ощнки 1РЛР в 2011 рощ регюни Украши були подшеш на три групи: перша — 5 регю-нiв-лiдерiв (м. Ктв, м. Севастополь, Харювська, Пол-тавська, Ктвська областi з 1РЛР 0,52-0,67); друга основна група — 18 регюшв, яю займали з 6 по 23 мюце

3 1РЛР 0,45-0,50; третя група — регiони-аутсайдери з 24 по 27 мюця (Юровоградська, Житомирська, Луган-ська, Донецька областi з 1РЛР 0,42-0,44).

На протязi уетх 13 роюв статистичних спостере-жень (1999-2012 роки) Луганська i Донецька област Украшського Донбасу за 1РЛР займали, iнколи чере-дуючись, останш мiсця — 26 та 27. Так, найбгльш бо-лючим для Донецько! областi i у 2010-2011 роках за-лишалися проблеми полшшення демографiчноï ситуаций (26 i 23 мюця), умов проживання населення (26 i 24 мюця) та стан навколишнього природнього сере-довища (27 мiсце).

У 2010-2011 роках Луганська область входила до четвiрки аутсайдерiв за аспектами демографiчного розвитку (22 i 25 мюця), умов проживання населення (24 i 26 мюця), рiвня освiти (26 i 25 мюця). Неза-довгльними для област були iндекси природнього се-редовища (22 i 21 мюця) та соцiальноï сфери (21 i 20 мюця).

У 2012 рощ Президiя НАН Украши та Колепя Державно'1 служби статистики Украши сво'1м спгльним рiшенням вiд 13 червня № 123 затвердили нову Методику вимiрювання регюнального людського розвитку в Украш, яка включала вже тшьки шiсть аспектiв по наступним блокам:

1) вщтворення населення (5 показниюв, в т.ч.

4 показники-стимулятори розвитку, 1 показник — де-стимулятор розвитку);

2) сощальне становище (6 показниюв-дестимуля-торГв);

3) комфортне життя (6 показниюв-стимуляторГв);

4) добробут (5 показниюв, в т.ч. 4 — показники-стимулятори);

5) пдна праця (6 показниюв, в т.ч. 3/3);

6) освгта (5 показниюв-стимуляторГв).

Тобто, новою Методикою 2012 року проти дев'яти аспекив i 92 показниюв попередньо'1 Методики 2001 року було визначено шють аспекив i 33 показники, з яких 22 — показники - стимулятори люд-ського розвитку i 11 — показники — дестимулятори людського розвитку.

КрГм того, Держкомстатом Украши були здшс-неш перерахунки складових 1РЛЛ за статистичною базою з 2004 року.

В Державнш стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року, яка була затверджена постановою Уряду 6 серпня 2014 року № 385 (за тдписом А. Яце-нюка), були знову видшеш три групи регюшв за Методикою вимГру 1РЛР 2012 року: 1) регюни-лщери (три област з 1РЛР бгльше 4,00 Харювська, Закарпатська, Чершвецька); 2) регюни основно'1 групи (вiсiмнадцять областей з 1РЛР 3,66-3,99); 3) регюни-аутсайдери (чо-тири област з 1РЛР менше 3,66: Херсонська, Сумська, Кгровоградська, Житомирська) [5].

КрГм того, у вказанiй постановi Уряду значення 1РЛР областей чомусь наведет за 2012 рж, а к рей-тингова ощнка — за попереднш, 2011рж. Так, а куди серед аутсайдерiв подались Луганська i Донецька обласп? Чи може тшьки змша Методики вимГру 1РЛР 2012 року у порГвнянш з Методикою 2001 року вирЬ шила уа проблеми людського розвитку в цих областях? Тим паче, що рейтингова ощнка областей Украши за 1РЛР здшснювалась за даними 2011 року, коли ще не юнувало Методики 2012 року i яка скасувала рейтинговi ощнки 1РЛР по м. Ктв i м. Севастополь серед регюшв Украши.

Постанова Уряду вщ 6 серпня 2014 року № 385 «Про затвердження Державно'1 стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року» вiдмiчала також, що «згщно з Доповщдю про людський розвиток ПРООН у 2013 рощ (рощ Другого Майдану) Украша посша 78 мюце серед 186 краш i територiй свиу з 1ЛР 0,74, покращивши свш результат проти 1990 року на 4 по-зицп». Але це не вщповщае дшсносп, як i результати рейтингових ощнок 1РЛР по Украшському Донбасу за 2011-2012 роки.

В статистичному бюлетеш «Регiональний людський розвиток» 2014 року навпаки вiдмiчаеться що Украша у 2013 рощ попршила свш результат на 5 по-зицш, порГвняно з 78 мюцем зГ 187 краш i територш у 2012 рощ [6, 7].

Але, чому не наведено мюце Украши за 1РЛР у 1990 рощ? КрГм того, у Середньостроковому плат прюритетних дш Уряду до 2020 року, який був затвер-джений розпорядженням вгд 3 кштня 2017 року № 257-р (за тдписом В. Гройсмана), передбачалось входження Украши за 1ЛР до 50 кращих краш свГту (i це проти 83 мюця у 2013 роц та 88 мюяця у 2017 рощ) та змен-шення у 2020 рощ рГвня смертносп на 10%, а рГвня бщноси — на 15% [8].

Наведет факти не вщповщають дшсносп, але глюструють рГзновиди сощально'1 стратифжацп як вщ-повщальних керГвниюв, так i пращвниюв украшського чиновництва, а також розкривають сощальш ознаки

охлократп, завдячуючи яюй вони прийшли до оргашв загальнонацюнально1 влади. При цьому були засвщ-ченi провокацiйний попул!зм i невiгласна демагогiя, упереджений авантюризм i неприкрита жадiбнiсть, то-тальне хамство i вiдверта брехня, неприкритий цишзм та приниження честi i людсько'1 гщноси населення Украшського Донбасу, яке вже тд впливом ново! загальнонащонально! влади 2014 року почали на фон! матерiального зубожшня втрачати морально-юторичш цшноси свого минулого, поточного та майбутнього буття.

Тобто, у 2011-2013 роках мала мюце наявна вщ-сутшсть чесностi, порядноси та вiдповiдальностi пра-щвниюв оргашв загальнонацюнально1 влади щодо рейтингових ощнок 1РЛЛ та виявленню, аналiзу i не-допущення в майбутньому управлшських промаxiв. А, можливо, навпаки, це здшснювалось усвiдомлено або п!д зовшшшм впливом для виправдання постшного ршення щодо запровадження АТО на Украшському Донбасi?!

Соцiальна стратифiкацiя i охлократая стали одно-часно i основою, i результатом поглиблення подшу населення на багатих i бщних та виникнення людських настро'1в фшансово! автономп Лугансько'1 i Донецько'1 областей, але в межах Украши.

Тому подальше намагання впровадження люди-ноцентриського пщходу до iнституалiзацiï науково-ме-тодичних засад на перших порах середньострокового, а надал!, i стратепчного планування людського розвитку вимагае проведення гносеолопчного аналiзу ви-хщних положень та оргашзацп його практично'1 реаль зацп у минулому, починаючи з 2000 року — дати прийняття свгтовою спшьнотою 8 Цшей Розвитку Тисячо-литя на перюд до 2015 року.

Перша цшь — «Подолання 6!дност!» — включала 3 завдання та 5 шдикатор!в, нащональний рiвень яких був визначений тшьки в ц!лому по Украш, а не по регiонам.

Пшотш проекти на Лугансьюй i Донецьюй областях, АР Крим чомусь були скасоваш, а реалiзованi тшьки по Льв!всьюй областi (за шщативою Обл-держадмiнiстрацiï, НАН Украши та Мшеконом!ки Украши) та по Чершвецьюй област! (за !н!ц!ативою Обл-держадмистрацп i НАН Украши).

Впевнеш, що подолання бщноси населення в Украшському Донбас! та АР Крим у 2003-2013 роках та впровадження фшансових норматив!в бюджету-вання людського розвитку в межах бюджетного феде-рал!зму Украши, як уштарно'1 держави, сприяло б ста-новлення вщчутного прошарку середнього класу i л!к-вщувало б передумови виникнення мюцевих референ-дум!в з ор!ентац!ею на росшсью зарплати i пенсп.

Напроти, так! сощальш хвороби л!берально1 еко-ном!ки як безробитя, бомжування, пиятство, нарко-машя, проститущя та сущиди переросли у базов! складов! охлократп, якг i використовуються в корумпова-н!й систем! ол!гарх!чного управлшня нацюнальною економжою за !н!ц!ативною i при активнш участ! М1жнародного геополггачного б!знесу.

На наше переконання необхщно здшснити пере-х!д в Украш вщ статистичних спостережень рейтингових ощнок 1РЛР до прогнозування, проектування i планування людського розвитку в регюнах на перюди до 2027 та 2030 роюв за системою показниюв накопи-ченого шформацшного забезпечення з 2004 року (з

вщновленням видання статистичних бюлетеней «Ре-гюнальний людський розвиток» за 2018 та 2019 роки).

Доцшьним е здшснення прогнозно-планових розрахунюв 1РЛР кожно'1 адмшютративнох област! на перюд до 2027 року, як основи розробки Регюнальних програм людського розвитку, за розглянутими 6-ма аспектами людського розвитку в систем! 33-х показ-ниюв-шдикатор!в. Завдяки тому, що ця система по-казниюв-шдикатор!в 1РЛР включае як показники-стимулятори розвитку, так i показники-дестимулятори розвитку, 1х прогнозно-планов! розрахунки дозволя-ють обГрунтовувати як вщповщш ц!л! Регюнальних стратегш розвитку, так i групи завдань Плану заход!в з 'к реал!зац11 [3,4,9,10].

Стимулювання впровадження людиноцентрись-кого пщходу до планування сощально-економ!чного розвитку рег!он!в та держави надасть можливосп ви-користання р!вня та динам!ки 1РЛР i для ощнки ре-зультативност! та ефективноси д!яльност! загально-нащональних i регюнальних оргашв влади.

КерГвництво i вщповщальш пращвники планово-фшансових пщроздЫв Облдержадм!н!страц!й, Департамента освгга, охорони здоров'я, сощально'1 допо-моги i захисту населення областей (як пщроздМв центральних оргашв виконавчо'1 влади), Райдержадм!-н!страц!й i оргашв мюцевого самоврядування перших десяти мюць рейтингово'1 ощнки 1РЛР за останн! три роки (а також ri област!, по яким значення 1РЛР вище середньо республжанського значення) не пщлягають замшам в трасформацшних умовах глобал!зац11 та евроштеграцп, а також при чергових змшах Президента та Уряд!в Украши. Вони заслуговуватимуть на суспшьне визнання у становленн! громадянського су-спшьства та на державн! нагороди.

Постановка i напрями вир1шення проблеми. Мета i г1потези дослщження. Стратепчне планування i дер-жавне регулювання регюнального людського розвитку в Украш стае поштовхом нового стану державотво-рення п!сля 2020 року. Пдготовку до чергово'1 зустр!ч! у Нормандському формат! Президента Украши В.О. Зеленського, Росшсько1 Федерацп В.В. Путша, Шмеччини Ангели Меркель i Францп Еммануеля Макрона у першш половин! 2020 року доцшьно здш-снювати i гад кутом зору демонстраций украшських в!дпов!дей на проблемн! питання, яю Е. Макрон поставив у свош доповщ перед французькими послами 27 серпня 2019 року щодо небувало'1 кризи ринково'1 економ!ки (переосмислення, в першу чергу, ключових вщносин Францп з Рос!ею, що були наголошеш у ц!й допов!д!, не е предметом i об'ектом даного дослщження).

Укра1на спроможна продемонструвати ка'1нам-членам бвропейського Союзу людиноцентриський п!дх!д сво!Сх нам!р!в щодо уточнення д!ючо1 модел! ринково'1 економ!ки для вщновлення та розбудови миру в схщних рег!онах в межах бюджетного федера-л!зму нашо'1 ун!тарно1 держави.

Продовжуючи гад гаслом «Укра'1'нському народу — планом1рнии людський розвиток» моральн! традицГх французького гуманГзму укра'1нський евроштеграцш-ний проект повинен продемонструвати прогнозну зба-лансованГсть НацГонально1 i Регюнальних програм людського розвитку уах адмш!стративних областей Укра1ни (включаючи Луганську i Донецьку област! Укра1нського Донбасу в межах державного кордону з Росшською Федеращею у 2013 роц!) з нацюнальними

завданнями 17 Целей Сталого Розвитку световоё спель-ноти на перюд до 2030 року.

Перехщ вед статистичних спостережень показниюв людського розвитку в регюнах Украши з 1999 року до його середньстрокового планування на перюд до 2027 та стратепчного планування на перюд до 2030 року в узгодженосп нащональних i регюнальних завдань Целей Сталого Розвитку в темпах i пропорщях розвитку сощальних процеав стане новим змютом со-щального планування (при обов'язковому аналГзу ди-намГки 1РЛР усГх областей зГ станом досягнення нацюнальних завдань 7 Целей Розвитку Тисячолеття, яке дГяли у 2003-2015 роках).

Термш «Сощальне планування» вперше ужив Ф.-Д. Рузвельт при обГрунтуванш шляхГв виходу США з Великоё депреаё. НадалГ в американськей соцюлопё це поняття аналГзувалось в тюному зв'язку з формами i методами здшснення сощальноё полетики та забезпе-чення сощального захисту населення [1, с. 279].

Шаля Другоё световоё вшни в розвинутих краёнах Заходу сощальне планування починае використовува-тись вже як шструмент державного регулювання сощ-ально-економГчного розвитку та намГченого системо-утворювання.

Спочатку у Франщё, яка розробила свш перший п'ятирГчний план на 1947-1953 рр. (План Монне), а потам в ГолландГё, Великобриташё, ФРН, ГталГё, Япошё та у шших краёнах свету [11, с. 67].

Державне регулювання регюнального людського розвитку в Украёш стае можливим завдяки наявним можливостям використання 1РЛР в якосп критерГя ефективносй державноё сощально-економГчноё, швес-тицшноё, регюнальноё i еколопчноё полетики. Це за-безпечить досягнення единих сощальних стандарта i норм життед1яльноси украёнського народу на усш те-ритсрё суверенноё i незалежноё держави.

Оргашзащя розробки за 3-х — 5-ти та 10-рГчний термш (з перемшною базою) Нацюнальноё i Регю-нальноё програм людського розвитку стане оргашчною складовою сощально адекватного менеджменту уз-годження Середньострокових плашв прюритетних дш та Середньострокових державного i мюцевих бюджетГв Гз завданнями Державноё i Регюнальних стратегш розвитку на 2021-2027 рр. та на 2014-2030 роки, а також Плашв заходГв з ёх реалГзащё у 2021-2023, 20242027 та 2028-2030 роках.

До складу Нацюнальноё програми людського розвитку пропонуеться включити загальнонащональш цельовГ програми та швестицшш проекти, яю були прийнят в Програмах сощально-економГчного роз-витку починаючи з 2001 року (за станом виконання та обсягами недофшансування) та ri, як! намГчено здшс-нити на перюд до 2027 та 2030 роюв. Саме щ програми i проекти повинш стати системоутворюючими у фор-муванш доцентровосп економГки регюшв до загаль-нонацюнальноё економГки.

Фшансування Нацюнальноё програми людського розвитку спроможш здшснити украёнський олГгархат (у своёй промовГ Е. Макрон любовно назвав олГгархГв "чемтонами" бГзнесу) та крупний мГжнародний та ветчизняний бГзнес на засадах сощального партнерства з державою з використанням сощальних облГгацш (значний досвщ накопичено у Великобриташё).

Регюнальш програми людського розвитку реко-мендуеться формувати за пщпрограмами, яю адекватно визначають шють блок-сегменпв вимГру 1РЛР з

використанням 33-х показникев-шдикаторГв на стати-стичнш баз! 33-х показникев з 2004 року[6,7]:

1) «Вщтворення населення»; 4) «Добробут»;

2) «Сощальне середовище»; 5) «Пдна праця»;

3) «Комфортне життя»; 6) «Освгта».

Стратепчш прюритети сощально-економГчного

розвитку держави i регюшв тд гаслом «Украшському народу — планомпрнии людський розвиток» можуть бути визначеш за результатами аналГзу тенденцш складових 1ЛР та 1РЛР за перюд з 1999 та з 2004 роюв, ёх про-гнозно-проектних значень як стратепчних шдикаторГв на перюд до 2027 року та сощальних бачень експер-тами на перюд до 2030 року.

ОбГрунтування стратепчних i операцшних целей, завдань та шдикаторГв сощально-економГчного розвитку будуть здшснюватись шляхом визначення бажа-ного за сощальними стандартами рГвня 1ЛР та 1РЛР.

Завдячуючи цьому Державна стратепя i Нащона-льш плани прюритетних дш, Регюнальш стратепё i Плани заходГв з ёх реалГзащё на перюди до 2027 та 2030 роюв будуть сформован! на засадах сталого людського розвитку. Його основою стануть невщ'емш права людини на життя та повнощнний розвиток за економГчним, сощальним, i еколопчним вимГрами. Безумовно, що це буде здшснюватись вщповщно до сощальних стандартав i норм, аналопв i еталошв в кра-ёнах-членах бвропейського Союзу та передбачуваного прогнозування динамГки ёх складових в межах вщпо-вщних матерГально-фшансових ресурсГв (з позицш зменшення негативно'1 динамки та рiвня 11-ти показ-никiв-дестимуляторiв людського розвитку та збЛь-шення позитивноï динамки та рiвня 22-х показни^в-стимуляторiв людського розвитку).

На основ! людиноцентриського тдходу подаль-шого державотворення в Украёш доцельно передба-чити випереджаючу (по вщношенню до зовнштх впливГв) розробку Державноё стратепё збалансованого сощально-економ1чного розвитку Украёни та НацГо-нального плану дГй з досягнення завдань Целей Сталого Розвитку на перюди до 2027 та 2030 роюв.

Ор1ентащя на людиноцентриський тдхщ забез-печить доопрацювання та впровадження Державноё стратепё загальнонацГональних реформ за основними складовими людського розвитку — освети, охорони здоров'я, соцГальноё допомоги та захисту населення, що буде сприяти прискоренню встановлення та розбу-дови миру в схщних регюнах Украёни.

Виходячи з! стисло розглянутих характеристик та напрямГв виршення проблеми за предметом i об'ек-том аналГтичного дослщження статтГ, його метою е об-Грунтування можливостей та доцельност! використання Методики вимГрювання регГонального людського розвитку 2012 року для стратепчного планування людського розвитку в регюнах Украёни в узго-дженосп з адаптованими нацюнальними завданнями досягнення Целей Сталого Розвитку на перюд до 2030 року.

Досягнення поставленоё мети буде сприяти ви-значенню заходГв щодо уточнення кумовсько-коруп-цшно-рейдерськоё моделГ украёнського варГанту ан-гло-саксонськоё моделГ ринковоё економГки до моделГ соцГально-орГентованоё ринковоё економГки згГдно по-ложень ДекларацГё про державний суверенитет Украёни (1990 р.) та Конститущё Украёни (1996 р.) за прикладом Китайськоё народноё республГки та Швещё, якё

побудували ринковий сощалГзм i вв!йшли до складу розвинутих краш свГту.

Напроти, Украша, проголосивши шлях побудови соцiально-орiентованоï ринково'1 економ!ки, насправ-д! тшла лiберально-капiталiстичним шляхом, який призв!в до сощально'1 стратифжацп населення, а в Украшському Донбас! — до сощально'! експлюзп (роз-межування груп населення з нер!вними можливос-тями); сощально'1 мГмжрп (приховування з метою ви-живання !стинно'1 системи ц!нн!сних орГентацш та справжн!х нам!р!в); сощально'! поляризацп (високого р!вня економГчно'1 i сощально'! нер!вност!) [1, с. 340, 341, 343].

Основною робочою гшотезою дослщження е оц!нка наявност! передумов впровадження бюджетного федерал!зму в Украш як ун!тарн!й держав!, що обрала шлях вступу до 6С у склад! яко'1 д!ють так! фе-деративн! держави з елементами державного регулювання нацюнально'1 економ!ки, як Швейцар!я, Шмеч-чина та Австр!я (в контекст! використання 1х досвщу).

Проведення сощально-економ!чно'1 пол!тики в Украш з використанням як товарно-грошових ринко-вих вщносин, так i централ!зованого планового керГв-ництва народним господарством передбачало оргаш-зац!йно-ф!нансове забезпечення виконання Комплек-сно'1 програми соцiально-економiчного розвитку Донбасу (за розпорядженням Уряду вщ 16.09.1992 року), Програми розвитку вупльно!' промисловостi Украши та ïï со-шальноТ сфери до 2005 року ( затверджене р!шенням спшьно'1 колегп М!неконом!ки Украши та Держвугле-прому Украши вщ 23.02.1993 року №4/3), а також «Концепцп розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу на перюд до 2010 року» (схвалена Верховною Радою Украши 01.04. 1994 року).

Але, обраний у 1994 рощ курс «Шляхом реформ» на засадах та щеях англо-саксонсько'1 модел! ринково'1 економ!ки змарнував планов! основи державотво-рення, що не призвело до практично'1 реалГзацп зазна-чених Програм i Концепци.

ЕНДЕ1 Держплану Украши та РВПС Украши НАН Украши (створений ще Володимиром 1ванови-чем Вернадським), що розробляли вказан! Програми i Концепщю та були разом з 1нститутом економ!ки промисловост! НАН Украши головними науковими закладами з методологи розробки комплексних плашв економ!чного i соц!ального розвитку рег!он!в, були ад-м!н!стративно лiквiдованi. Тобто, не на пщстав! вщ-сутност! конкурентних переваг перед штучно створе-ними грантовими громадськими орган!зац!ями зов-ншнього впливу, наприклад ГО «1нститут громадян-ського сусп!льства».

Ця громадська оргашзащя д!яла на грантових умовах зовншшх «ляльковод!в» п!д кураторством центрального органу виконавчо'1 влади — Каб!нету МГ-н!стр!в Украши та М!нрег!онбуду Украши.

Переосмислюючи прорахунки у становленн! лГбе-рально'1 ринково'1 економ!ки, динам!ку рейтингових ощнок 1РЛР з 1999 року, а також враховуючи результата виконання Угоди щодо регюнального розвитку Донецько'1 област! м!ж Каб!нетом МшстрГв Украши та Донецькою обласною радою вгд 15 вересня 2007 року на 2008-2011 рр. i виконання Додатково'1 Угоди вгд 20 жовтня 2010 року на 2011 рж були визначеш меж! бюджетного федералГзму уштарно'1 Украши стосовно регГонального людського розвитку в Луганськгй та До-нецькгй областях Украшського Донбасу [3, 4, 12, 13].

Головною причиною невиконання вказано'1 Угоди щодо спгльних заходГв Уряду i Облради стало ïï недофшансування на 50,6 %, в тому числГ, за рахунок коштГв державного бюджету — на 52,5%, мюцевих бюджета — на 34,7%, Гнших джерел — на 44,2%. Але найбгльший рГвень фГнансування спгльних заходГв Угоди був забезпечений саме за рахунок кошта мюце-вих бюджета — 65,3% [12, с.248].

Серед 25-ти стратепчних шдикаторГв реалГзацГ! СтратегГ! сталого розвитку «Укра'1ни — 2020» 17-й ш-дикатор був визначений таким чином: «питома вага мсцевих бюджетiв становитиме не менше 65-ти eid-comKie у зведеному бюджетi держави» [14, с.7]. Тобто, е пщстави регламентувати фГнансування регГонального людського розвитку за рахунок мюцевих бюджета у стввщношенш з коштами державного бюджету, використовуючи гармоншну пропорщю «Золотого Перетину» : 62% / 38% [15]. При цьому, якщо 62% кошта Зведеного бюджету держави на людський розвиток за-безпечуеться за рахунок кошта мюцевих бюджета, то це е верхньою межею бюджетного федералГзму, а 38% — нижньою межею бюджетного централГзму [3, 4, 9, 10, 13].

Граничш пропорцп «Золотого Перетину» аде-кватш спгльним межам бюджетного централГзму i бюджетного федералГзму, якг вщображають рГвень автономност! i глибину сумГсноси загальнодержавних i територГальних вГдтворювальних процесГв людського капГталу.

Тим самим вони утворюють зону вибору узгодже-них ршень щодо спГвфГнансування вГдповГдних проекта i заходГв при сощальному дГалоз! органГв загаль-нонац!онально'1 i регюнально'! влади в розмГр! 24% (62%-38%) вГд загального обсягу бюджетних коштГв на людський розвиток регюну.

Таким чином, до 24% коштГв Зведеного бюджету держави можуть бути використаш для узгодженого спгльного фГнансування завдань i заходГв Нащональ-но'1 i РегГональних програм людського розвитку (див. рисунок).

Реформування фшансово'1 структури видаткгв бюджетного унГтаризму доцгльно розпочати з визначення обсягу бюджетних коштГв для простого вщтво-рення наявного людського капГталу кожного регюну, частка яких повинна складати не менше 38% Зведе-ного бюджету держави на людський розвиток за раху-нок мюцевих бюджета.

Розширене вщтворення людського капГталу тери-торп необхГдно передбачати шляхом планового збгль-шення частки коштГв мюцевих бюджетГв на людський розвиток до 62% у Зведеному бюджет! держави.

Застосування стисло розглянуто'1 лопчно'! схеми планового реформування бюджетного унГтаризму за-безпечуе досягнення стввщношення коштГв з державного та мюцевих бюджетГв на розвиток людського капГталу згщно пропорцш «Золотого Перетину». За-вдяки цьому можливе досягнення структурно'1 гармони бюджетно'1 системи держави, яка, з одного боку, забез-печить узгоджешсть i збалансованГсть соцГально-еко-номГчних штереав (вГдносин) органГв загальнонацГо-нально'1 i регюнально'! влади. З Гншого боку, стане свого роду Генератором покращення рГвня i якоси життя украшського народу в уштарнш держав!, народу, який виконуе таким чином свою планетарну мГ-сГю в розвитку бвропейського ГуманГзму.

Загальнодержавний ревень

Г

В

Б

\/

Нижня межа

А

Верхня

/\

межа

Регюнальний ревень

Рисунок. Фтансова структура видатюв бюджетного унтаризму (100% — Зведений бюджет: кошти державного i мсцевих бюджетiв)

Формула гармоншноЁ пропорцп «Золотого Перетину»

Число Творця Краси, = ГБ/БА = 1,618 = АГ/ГБ = Структуроутворюючий Природи, Свгту, Людини параметр ДНК

Виходячи з положень системно! методологи кошти державного i мiсцевих бюджетiв в Зведеному бюджетi держави являють собою оргашчне ц1ле й од-ночасно дiалектично розпод1лену едшсть. Саме тому гармоншш пропорцп «Золотого Перетину» спроможш в1добразити гармонiю структурного порядку кошпв Зведеного бюджету через зв'язок i спiввiдношення коштiв державного i мюцевих бюджетiв.

Пропорцп зв'язкiв i сшвв^дношень складових щ-лого будуть вважатися гармоншними, якщо вони бу-дуть розподiленi у вiдношеннi 62% / 38% вщ точки початку вимiру цiлого як у разi оцiнки розмiру вiдрiзка вiдстанi, так i у разi оцiнки розмiру обсягу, що мiстить однорiдну складову (це грошовi кошти, як! мають еди-ний неподiльний елемент — будь-який номiнал гривнi).

Виходячи з положень структурно-в^дтворюваль-ного подходу до розгляду розподiлу загальнонащональ-них в^дтворювальних процесiв на регiональнi, галузевi та iндивiдуальнi стае можливим видтення з них таких, якi автономно та у взаемодп за масштабами господа-рювання забезпечують людський розвиток у розгляну-тому вимiрi. Джерелами в^дтворювальних циклiв люд-ського кашталу регiону доречно вважати кошти державного та мюцевих бюджетiв, а також власш доходи населення.

Шсля досягнення гармонii взаемозв'язку, час-тини цлого можуть дiяти автономно, але тiльки у взаемодп з цлим, не будучи спроможними змшити його рiвновагу як системи, що характеризуються такою и властивiстю як цiлiснiсть або емерджентнiсть. Результатом взаемодп частин цлого стае синерпя, яка розк-ривае надлишок мш: арифметичною сумою частин та цшсшстю системи.

Зпдно з принципом демократичного централiзму бюджетний федералiзм в унгтарнш державi полягае в регламентацii таких масштабiв фшансово! самодостат-ностi оргашв репонально! влади та мiсцевого самовря-дування, якi визначають видатковi повноваження в соцiально-економiчному, в тому числ^ i людському розвитку. Завдяки бюджетно-фiскальнiй децентралiза-цп за доходами видатковi повноваження органiв влади на мюцевих рiвнях мають в^дпов^дати обсягу фюкаль-них надходжень.

Забезпечуючи виконання та подальший розвиток 17-го шдикатора Стратеги сталого розвитку «Укра-ша — 2020», Мiнiстерство фiнансiв Украши в розроб-лених та схвалених Основних напрямах бюджетно! политики на 2018-2020 роки (червень 2017 р.) передба-чило забезпечення самостшносп мiсцевих бюджетiв позитивною динамiкою частки доходiв мiсцевих бюджетiв у загальному обсязi доходiв Зведеного

бюджету, яка не повинна бути менша, нгж 20% [16, с.22].

Визначаючи стратепчш спГввГдношення державного i мюцевих бюджетГв в Зведеному бюджет! держави по доходах i видатках, доречним та доцгльним стае розгляд сощально! гармони, яка «характеризуе яксть сощальних зв'яз^в i сощально'1 системи в цыому, що передбачае едшсть у рiзнoманimнocmi» [1, с. 77].

Соцюлопчна енциклопедГя, розглядаючи гармо-шю сощальну, наголошуе, що «у сощальнш фыософи гармоншними вважають зв'язки, яким притамант: уз-годжена едтсть елеменmiв, що дае змогу кожному з них якнайповнше виявити свою iндивiдуальнicmь; cимеmрiя, або дoмiрна рiвнoвага; наявшсть функщонального ритму; здаттсть до стшкого розвитку. Сощальну систему вважають гармоншною, коли кожен з ïï елеменmiв як свою передумову передбачае наявтсть тших, а ïx взаемoдiя породжуе сощальну синергш. Яккш змши mакoï системи характеризуються наступтстю та переважанням ево-люцшних форм переходу над революцшними»[1, с. 77].

Першим, вихщним аспектом людського розвитку е «Вщтворення населення». Тому, сощально адекват-ний менеджмент регюнального людського розвитку повинен бути нацглений на досягнення гармоншно! симетрГ! та рГвноваги по ГерархГ! управлшня та дина-мГчно! синхрошзащ! у час! територГальних i загально-нацюнальних вщтворювальних процесГв людського капГталу.

Враховуючи розглянуи положення ппотези, стае можливим та доцгльним забезпечувати гармошзащю вщтворювальних процесГв населення з використанням гармоншних пропорцш «Золотого Перетину» у вста-новленн! еталонних спГввГдношень обсягГв та дина-мГки коштГв з державного та мюцевих бюджетГв ( вклю-чаючи кошти ОрганГв мюцевого самоврядування i Об'еднаних територГальних громад на людський роз-виток).

Завдяки визначеним положенням планового реформування фшансово! структури видатюв бюджетного унГтаризму вартюш варГанти проектних рГшень ПланГв заходГв з реалГзацп Державно! та регГональних стратегГй розвитку, як форми прояву власних та спгльних штереав сумгжних масштабГв життедГяльност! населення, повинн! знаходитись в межах сощального дГалогу сумгжних рГвшв державного управлГння для досягнення узгодженосп спГвфГнансування процесГв людського розвитку (див. рисунок).

Результати дослщження. Проведений аналГз ево-люцГйних поштовхГв та етапГв штитуалГзацГ! людино-центриського пщходу до стратегГчного планування та державного регулювання регюнального людського розвитку в Укра!ш засвщчив наступн! результати.

Державна стратепя регГонального розвитку на перюд до 2015 року (затверджена постановою Уряду вiд 21 липня 2006 р. № 1001 за тдписом прем 'ер-мшстра Украти Ю. бханурова) визнала людський потенщал основним стратепчним ресурсом i чинником еконо-мГчного зростання в регюнах [17].

В постанов! констатувалось, що процес викорис-тання людського потенщалу в регюнах уповгльнився через ситуащю, що склалася на ринку пращ, низький рГвень якост! надання сощальних послуг та освГти, зниження доходГв та рГвня особистого споживання, поширення бщность

Розв'язання потребувала проблема збереження i змГцнення трудового потенщалу, що мае велике значення для сталого сощально-економГчного розвитку Украши.

Кгльюсш та якгсш параметри трудового потенщалу в умовах кризових явищ в економщ та сощальних протирГчь у суспгльств! були визнаш основним чинником розвитку регюшв.

Саме тому основною метою державно! регюналь-но! полГтики Украши на перюд до 2015 року стало створення умов, що надали б змогу регюнам повшстю реалГзувати наявний потенщал, зробити максималь-ний внесок в нацюнальну економГку, здобути конку-рентн! переваги на зовнГшньому ринку.

Забезпечення розвитку людських ресурсГв було визнано другим стратепчним завданням Державно! регюнально! полГтики на перюд до 2015 року поряд з пщвищенням конкурентоспроможносп регюшв та змГцнення !х ресурсного потенщалу (перше завдання), розвитком мГжрегюнального ствробГгаицтва (трете завдання), створення шституцюнальних умов для регГонального розвитку (четверте завдання).

Стратепчними шдикаторами монГторингу виконання другого стратегГчного завдання були визначеш показники 1ндексу людського розвитку, рГвня освГче-носи населення, середньомГсячного рГвня доходГв у розрахунку на одну особу, кглькгсть зареестрованих злочинств (правопорушень), у тому числ! серед пщ-ли-юв.

КрГм того, прГоритетними напрямами забезпечення розвитку людських ресурсГв були наголошеш, по-перше, забезпечення високих стандартГв навчання, доступного для пращвниюв протягом усього перюду !х виробничо! дГяльностГ, по-друге, активГзащя спГвпрац! у сфер! освГга i науки, по-трете, забезпечення повно! зайнятост! працездатного населення. Зрозумгло, що мошторинг цих трьох прГоритетних напрямГв повинен був здГйснюватись системою стратепчних ГндикаторГв, передбачених постановою Уряду вщ 24 липня 2006 року № 1001 [ 17, с. 59-63].

Серед 9 основних принцитв полГтики регГонального розвитку в Укра!ш на перюд до 2015 року (про-грамування, концентраций, синхрошзащ! дш, поляри-зованого розвитку, додатковост! , субсидГарносп, зба-лансованого розвитку партнерства i едносп) принцип едност! одночасно ставав одшею з цглей регГонального розвитку.

Досягнення оргашчно-дГалектично! едност! пе-редбачалось забезпечити в усГх трьох вимГрах [17, с. 26]:

1. Суспгльно! едност!, яка полягала у зменшенн! вГдмГнностей мГж окремими регГонами у використанн! людських ресурсГв та рГвш життя населення.

2. ЕкономГчно! едност!, яка полягала у зменшеш вГдмГнност! в економГчному розвитку мгж регГонами.

3. Просторово! едност!, яка полягала у створенш Гнфраструктурних умов для розвитку перифершних регГонГв.

Але, незважаючи на те, що Державною стратепею регГонального розвитку на перюд до 2015 року була передбачена також система 24 показниюв взаемоуз-годження дГяльноси центральних i мГсцевих органГв виконавчо! влади та органГв мюцевого самоврядування щодо розвитку регГонГв, нова, чергова Державна стратепя регГонального розвитку на перюд до 2020 року (затверджена постановою Уряду вiд 06 серпня 2014 року

№ 385 за тдписом А. Яценюка) не включала результаты аналiзу виконання стратепчного завдання до 2015 року щодо забезпечення розвитку людських ресурсев на основi принципу едноси та партнерства меж Урядом та обласними радами шляхом укладання Угод щодо регюнального розвитку [5].

Тобто, формування нормативно-правово! бази за-провадження нових механiзмiв стимулювання розвитку регiонiв не було завершено зпдно iз Законом Украши «Про стимулювання розвитку репошв», який був прийнятий 08.09.2005 року i набрав чинностi з 01.01.2006 року.

Ретельному аналiзу повинно було приделено проблемам взаемоди оргашв загальнонащонально! та ре-гюнально! влади при виконаш статтi 66 «Збалансу-вання мiсцевих бюджетiв Закону Украши «Про мю-цеве самоврядування в Укра'!ш» вiд 21.05.1997 року № 280/97-ВР; статтi 17 «Повноваження в галузi соща-льно-економiчного розвитку» Закону Украши «Про мiсцевi державнi адмшютрацп» вiд 09.04.1999 року № 586-Х1У та статтi 20 «Основнi засади фшансового забезпечення надання державних сощальних гарантiй» Закону Украши «Про державш соцiальнi стандарти та державнi сощальш гаранте! » вiд 05.10.2000 року № 2017-Ш.

Крiм того, в Державнiй стратеги регiонального розвитку на перюд до 2020 року вiдсутня ощнка виконання розпорядження Кабiнету Мшстрев Украши вiд 13 березня 2013 року № 208-р «Про затвердження плану заходiв на 2013-2015 роки щодо реалезацп Стратеги реформування системи надання сощальних по-слуг (за тдписом М.Я. Азарова).

Насамперед необхщно було своечасно затвердити 15 державних стандарта сощальних послуг, якими ви-значеш змiст, обсяг, норми, нормативи, умови та порядок надання сощальних послуг, показники якоси !х надання [18].

Основними принципами державно! регюнально! полiтики на перюд до 2020 року визнаш: конституцш-нiсть i законнiсть; спiвробiтництво; паритетшсть; вщ-критiсть; субсидiарнiсть; координацiя; едшсть; ютори-чна спадкоемнiсть; сталий розвиток (дев'ять уточне-них принципiв проти дев'яти принцитв регюнально! полiтики на перюд до 2015 року).

Натомють, не вистачае принципу «чесносп 1 В1Д-повщальносп влади» як духовно! складово! менталiтету украшського чиновництва. Крiм того, змiстовне роз-криття сталого розвитку повинно було б здшснено не технократично, а гуманiтарно, як основи невщ'емних прав людини на життя та повноцiнний розвиток за економiчними, соцiальними та екологiчними виме-рами.

Метою стратегiчною спрямування державно! регюнально! полiтики до 2020 року були визначеш три оргашчш складовi:

1. Розвиток та едшсть, орiентованi на людину.

2. Досягнення економiчного зростання регiонiв шляхом використання власного потенщалу та реалеза-цп ефективно! державно! регюнально! полiтики е, як наслiдок пiдвищення рiвня життя населення.

3. Iнтеграцiя регiонального, економiчного, ш-формацiйного, освiтнього, культурного простору до загальноукрашського простору, в якому особа мае змогу для самореалезацп та пiдвищення якостi життя незалежно вiд мiсця проживання (еднiсть загальноукрашського простору).

Виконанням зазначено! мети передбачалось досягнення бшьш вищих рiвнiв стандартiв i якостi життя людей, зростання можливостей для створення та ефективного функщонування партнерських ведносин м1ж суспельством, державою \ безнесом.

Целями державно! регюнально! полетики до 2020 року були визнаш: «Пдвищення ревня конкуренто-спроможноси регюшв», «Територеальна сощально-економечна штегращя \ просторовий розвиток», «Ефективне державне управлшня у сфере регюналь-ного розвитку».

Входження нашо! держави до 50 кращих кра!н свету за 1ндексом людського розвитку передбачено Середньостроковим планом прюритетних дай Уряду на перюд до 2020 року, який був затверджений розпо-рядженням Уряду вед 03.04.2017 року № 275-р (за тдписом В. Гройсмана). I це при умовах, що Украша за 1ндексом людського розвитку посщала 83 месце у 2013 рощ, попршив цей результат проти 78 месця у 2012 рощ, та 88 месце у рек затвердження вказаного розпорядження, тобто у 2017 рощ. Тобто за 4 роки (20172020 роки) необхщно було подолати вщстань у 38 месць (88-50).

Виникають питання щодо невиконання вщповщ-них статей вказаних Закошв Украши та стратепчних шдикаторев регюнального та загальнонащонального розвитку як до 2015, так \ до 2020-х роив.

Насамперед, що це — цишчний популезм чи стале невегластво? Чи може це правовий шгЫзм, чи нега-тивш дп об'ективних обставин? Чи можливо наслщки порад (не умисних або умисних) недостатньо квалефЬ кованих грантових межнародних консультанта \ екс-перта? Чи можливо вщсутшсть професшно! фахово! подготовки пращвниюв \ керевниюв загальнонащонально! та регюнальних \ месцевих оргашв влади?

Питань значно бшьше н1ж маемо вщповщей.

А в]дпов]дь одна. Це вщсутшсть обов'язкових процедур подготовки \ прийняття загальнодержавних ре-шень за учаси ветчизняно! гумаштарно'!, фундаментально! та прикладно! економечно! науки. Це результат знищення ЕНД1 Держплану Украши, РВПС Украши НАН Украши, ряду ВНЗ МОН Укра!ни, наукове роз-робки, рекомендацп та пропозицп яких були обов'яз-ковими для впровадження в життед1яльшсть укра!нсь-кого народу.

Але шхто \ досе не понес шяко! юридично визна-но! вщповщальноси або публечного осудження за сво! популютсью ршення.

Сощальна стратифжащя не тшьки населення, але \ украшського чиновництва за доходами, за причет-шстю до влади, за ревнями непрофесюналезму сприяла на засадах охлократп формуванню олегархечно! системи управлшня не тшьки регюнальною, а й нацю-нальною економекою.

Виходячи з предмету \ об'екту аналетичного до-следження статп, основними напрямками переходу до стратепчного планування та державного регулювання людського розвитку в сучасних умовах стають:

— посилення роле держави у визначенш та регла-ментуванне адмшстративно-фшансово! педтримки менемально припустимих соцеальних стандарта \ норм життедеяльносте людей шляхом оргашзацп розробки \ контролю реалезацп Нацеонально! \ Регеональних програм людського розвитку на перюди до 2027 та до 2030 роив з внесенням вщповщних змш до Бюджетного Кодексу Украши;

— впровадження елеменпв i положень бюджетного федералГзму та сощально адекватного менеджменту в мехашзм ефективного державного управлшня та врядування на загальнонащональному, регюнальному та мюцевих масштабах господарювання;

— розробка Планового Кодексу Украши (поряд з Бюджетним i Податковим Кодексами) щодо регламентации форм, термшв дп i строив формування, вщповщальност! центральних i територГальних органГв законодавчо! та виконавчо! влади за пГдготовку, прийняття i виконання планових рГшень щодо пщвищення ефективност! ринкових соцГально-економГчних вщносин за участ вГтчизняно! гумаштарно'1 науки.

«Учиться — это духовно, потому что знание разрушает невежество, предрассудки и алчность».

Сильвия Браун, Общество «NovusSpiritus» 1, г. Кэмпбелл, штат Калифорния, США

Висновок та рекомендацп. Пщвищення рГвня конкурентоспроможност! регюну, як цгльова орГентацГя регюнально! полГтики до 2020 року (те ж саме мало мюце у прогнозно-плановш регламентации цглеспрямо-ваност! регГонГв на перюд до 2015 року) при одночас-ному наголошенш людиноцентриського пщходу до соцГально-економГчного розвитку було методолопчно помилковим.

У соцГально орГентованГй економщ першою цгллю регГонального розвитку (або його першим зав-данням) завжди повинно бути пГдвищення рГвня i якосп життя населення як основи державность

1ндекс конкурентоспроможност! регГону та 1н-декс регГонального людського розвитку мають рГзш соцГальн! рол! в державотворенш. Перший критерГй сприяе вщцентровосп розвитку регГонГв вГд единого стриженя загальнонацГонально! економГки — ïï гу-манГтарностГ. Другий критерГй забезпечуе досягнення доцентровосп i розвитку регГонГв до ':Сх органГчно'1 едност! в межах територГально'х цЫсноси держави.

Причинно-наслГдковГ зв'язки розглянутих критериев формують визначення гх субординацп при вико-ристанш людиноцентриського пГдходу до соцГального планування таким чином: рГвень та динамГка складо-вих i в цглому 1ндексу конкурентоспроможност! регГонГв е засобами пГдвищення рГвня та динамГки 1ндексу регГонального людського розвитку.

У зв'язку з цим, найважливГшим стае недопу-щення критерГальних промахГв та управлшських про-рахунив у визначенш цглеспрямованоси державно'1 регГонально'1 полГтики на перюди до 2027 та 2030 роив.

Революцшним поштовхом шституалГзацп людиноцентриського пГдходу у державотворенш Украши стали поди Другого Майдану в м. Киев! та у шших мютах нашо'1 суверенно'1 i незалежно'х держави (листопад 2013 — лютий 2014), якг були визнаш украшським народом, як Револющя ГГдностГ.

АктивнГсть дГйсних членГв Академи економГчних наук Украши проявилась i в додатковому випуску разом з ствзасновником — 1нститутом економГки про-мисловост! НАН Украши — випуску наукового журналу «Вюник економГчно'1 науки Украши». ЗамГсть традицшних двох випускгв журналу щороку протягом 13-ти роив (з 2001 р.) у 2014 рощ було видано 3 жур-нали: планов! 25 i 26 та додатковий — 27, який за

змютом був насичений розглядом найактуальшших проблем того часу.

СимволГчними ознаками можна вважати розмГ-щення першими статтями «Людський каттал та його роль в систем! стратегГчного розвитку промислового пщприемства» украшських авторГв д.е.н. А.Я. Берсуць-кого i к.е.н. О. О. Каменсько'1 та «Анализ социальной ответственности бизнеса: экономический аспект» бГ-лоруського автора к.е.н. Г.Г. Винагорова, як свщоцтва ГнтернацГонально'1 природи знань слов'янських наро-дГв.

В цьому ж номер! журналу вийшла i стаття В.Ф. Столярова i О.В. Шинкарюк «Науково-освгтян-ське забезпечення механГзму державного управлшня «Життям по-новому (в умовах децентралГзацп влади)», як продовження статт! авторГв «ПровГднГ складов! механГзму державного управлшня «Життям по-новому (в умовах децентралГзацп влади)», надрукованш у 26-му номер! Вюника економГчно'х науки Украши.

У наведених статтях знайшли розширеш обГрун-тування i розвиток «Наукових основ подальшого роз-витку та вдосконалення концептуальних положень оновленого у 2010 рощ Бюджетного кодексу Украши» як передмова «Науково-практичного коментаря до Бюджетного кодексу Украши (вщп. виконавець проекту i науковий редактор — В.Ф. Столяров, 2011 рГк). Цей коментар був пщготовлений колективом авторГв з уете'х Украши з узагальненням фахГвцями Украшського державного унГверситету фГнансГв та мгжнародно'х тор-гГвл! та Державно'1 навчально-науково'1 установи «Ака-демГя фшансового управлГння», яких незабаром стт-кае доля ЕНД1 Держплану Украши та РВПС Украши НАН Украши [19].

В краш з олГгархГчною системою влади вичиз-няна економГчна наука також зазнала професшно'х со-щально'х стратифГкацп мгж державними науковими закладами, якг не мали достатньо'1 фшансово'х пщ-тримки, та громадськими «науковоподГбними» оргаш-зацГями, якг дГяли за грантами.

Адмшстративним поштовхом переходу до стратегГчного планування регГонального сощально-еконо-мГчного, в тому числ! i людського розвитку, слгц вважати повщомлення МГнрегГону Украши вщ 13.03.2019 року «Про початок розроблення Державно'1 стратеги регГонального розвитку Украши на перюд до 2027 року». Пропозицп до проекту Стратеги необхщно було надсилати електронною поштою в термш до 01.04.2019 року (тобто на протяз! 17 дшв) та ще й без поперед-нього публГчного обговорення ïï концептуальних Гдей i положень.

Враховуючи негативний досвщ ствпращ з Мш-регГоном Украïни та його кураторами з Уряду у 2017 рощ щодо впровадження Методики здшснення планових розрахунив 1РЛР, як основи формування Регюнальних програм людського розвитку, та пглотного проекту «Державне регулювання регГонального людського розвитку на рГвш адмiнiстративноï обласи», якг були розроблен! та частково апробоваш у 2016-2017 роках на Хмельниччиш [9, 10], нами було виршено надати своï пропозицп публГчно, в цГй публiкацiï.

На сьогодш бгльш зрозумглими стали несприят-ливими Д11 можновладцГв стосовно вГтчизняних науко-вих розробок у порГвнянш з грантовими рекомендащ-ями ГО « 1нститут громадянського суспгльства» та Асо-цiацiï мГст Украïни, а також проекив ПРООН щодо

децентралiзацiï влади в Украёш. Пдтвердженням такого становища стала вщсутшсть впчизняних наробок науково-методичного забезпечення державних ршень при пщготовщ проекту Закону Украёни «Про внесення змш до Конститущё Украёни (щодо децентралiзацiï влади)», який був внесений новим Президентом Украши в IV кварталi 2019 року, а потам та був знятий з розгляду у Верховнш Радi Украши.

На пiдставi власних наукових дослщжень та ана-лiтичних результатiв стати вважаемо доцшьним надати наступнi рекомендацп щодо формування остаточного варiанту Державноё стратепё регiонального розвитку до 2027 року (в межах предмета i об'екта, досягнутоё мети та розв'язаних завдань).

В стратепю доречно включити [23]:

1. Аналiз результатiв виконання аналопчних Стратегiй i Планiв заходiв з ёх реалiзацiï на перюди до 2015 та до 2020-х роив, насамперед щодо розвитку людського катталу в репонах Украёни (в т.ч. шляхом ощнки рiвнiв та динамiки 1РЛР та його складових за Методикою вимiру 2012 року на статистичнш базi 2004-2018 роив).

2. Аналiз практики укладання i реалiзацiï Угод м1ж Кабiнетом Мшс^в Украёни i Обласними радами щодо регюнального розвитку (в т.ч. в частиш впро-вадження системи показникёв узгодження дiяльностi центральних i мюцевих органiв виконавчоё влади та оргашв мюцевого самоврядування щодо прiоритетних напрямiв розвитку регiонiв).

3. Аналiз виконання адаптованих до регюшв на-цюнальних завдань семи Целей Розвитку Тисячолитя, як1 дiяли в Украïнi з 2003 до 2015 року з визначенням заходiв щодо ёх досягнення у 2021-2023 роках [20].

4. Комплексний фiнансово-економiчний аналiз нормативно-правових i практичних дш у взаемовщно-синах оргашв регюнальноё i загальнонацiональноï влади у 2000-2018 роках (у 2000-2013 роках на непщ-контрольних частинах областей Украшського Дон-басу) у виконанш наступних Закошв Украши:

- Стаття 66 «Збалансування мюцевих бюджетав» Закону Украёни «Про мiсцеве самоврядування в Украёш» вiд 21.05.1997 року №280/97-ВР;

- Стаття 17 «Повноваження в галузi сощально-економiчного розвитку» Закону Украёни «Про мiсцевi державш адмiнiстрацië» вiд 09.04.1999 р. №586;

- Стаття 20 «Основш засади фшансового забезпечення надання державних сощальних гарантш» Закону Украёни «Про державш сощальш стандарти та державш сощальш гаранпё» вщ 05.10.2000 р. №2017-111.

5. Аналiз стану виконання Угоди про асощащю Украёни з краёнами-членами бвропейського Союзу в частиш наукового обГрунтування новоё регюнальноё карти нашоё держави вiдповiдно до усталених на евро-пейськш теритсрё економiко-статистичних положень NUTS—системи.

6. Аналiз стану виконання 25-ти стратегiчних ш-дикаторiв Стратегië сталого розвитку «Украёна — 2020» та Цiлi 2 «Ефективне врядування» i Цiлi 3 «Розвиток людського катталу» Середньострокового плану прюритетних дш Уряду на перiод до 2020 року.

7. Аналiз практики створення Об'еднаних тери-торiальних громад (ОТГ) на базi нацiонально визначе-них «точок економiчного зростання» та розробки ними або для них Стратепчних плашв розвитку з ура-хуванням майбутнього впровадження загальнонацю-

нальних i регiональних системоутворюючих доцентро-востi iнвестицiйно-iнновацiйних проектiв на перюд до 2027 року.

8. Аналiз практики використання ОТГ переданих з державноё власносп земельних ресурсiв для оренди, продажу, безоплатного видшення та застави для отри-мання кредитiв щд розвиток.

9. ОбГрунтування повноважень (прав i вщповщальноси) структури i функцш Обл-райдержадмшстра-цiï в умовах ди ОТГ при визнаннi 1РЛР в якостi кри-терiя ефективносп ёх дiяльностi на противагу використання для цього 1ндексу конкурентоспроможноси ре-гiону.

10. Аналiз стану виконання заходiв щодо вщнов-лення життедiяльностi населення як пiдконтрольноë, так i не пщконтрольноё органам загальнонацюнальноё влади частин Луганськоё та Донецькоё областей.

11. Аналiз стану виконання Державноё цшьовоё програми вiдновлення та розбудови миру в схщних репонах Украёни.

12. Проведення прогнозних розрахункёв 1РЛР по усiх репонах (адмшстративних областях) Украёни на перюд до 2027 року у складi 33-ох показникёв Методики вимiрювання людського розвитку 2012 року з визначенням прюритетних стратепчних ^ди^те^в та ёх динамiки.

13. Адаптащя до регiонiв нацiональних завдань Целей Сталого Розвитку (ЦСР) на перюд до 2027 року з встановленням ёх прогнозноё узгодженосп з показ-никами 1РЛР.

Серед 17-ти ЦСР до 2030 року, якё були прийнята на самiтi ООН у вересш 2015 року « Зi сталого розвитку та прийняття Порядку денного розвитку тсля 2015 року» й адаптоваш до Украёни, доцшьно виокремити вiсiм цiлей, якё безпосередньо пов'язаш з монiторин-гом 1ЛРЛ [21]:

Ц1ль 1. Подолання бщноста (3 завдання/5 iндика-торiв).

Цшь 2. Подолання голоду, розвиток сшьського-господарства (4/9).

Ц1ль 3. Мщне здоров'я i благополуччя (9/16).

Цшь 4. Яюсна освiта (7/11).

Цшь 5. Гендерна рiвнiсть (6/12).

Цшь 6. Чиста вода та належш саштаршумови (5/13).

Ц1ль 8. Гiднапраця та економiчне зростання (6/16).

Ц1ль 11. Сталий розвиток мiст i громад (6/18).

Наявна збережешсть ц1льовоё орiентацië людського розвитку в Украёш при переходi вщ реалiзацië ЦРТ на перюд до 2015 року до досягнення ЦСР на перюд до 2027 та 2030 рр. На першому мющ знову цшь — «Подолання бщноста» (три завдання, п'ять iндикаторiв) (див. таблицю) [22].

Мошторинг 1РЛР необхiдно здiйснювати в узгодженосп з монiторингом 17 ЦТР, якё включають 87 завдань та 149 iндикаторiв.

Ознаками дезагрегування та адаптащё нацiональ-них завдань ЦСР стали також ознаки «за типом мюце-востi проживання — мюька або с1льська», яка мiститься в 21-му завданш i 24-х шдикаторах, а також ознака « за регюнами», яка мiститься в 11-ти завданнях i 17-ти шдикаторах.

Тобто, iнституалiзацië пщлягае така система мониторингу складових та рейтингових оцiнок в

ц!лому та за складовими 1РЛР регюшв, яка забезпе-чить реалiзацiю нацiональних завдань ЦСР на перюди до 2027 та до 2030 роив

Впровадження стратепчного планування та державного регулювання регiонального людського роз-

витку Укра!ни з використанням осмислених елементiв бюджетного федер^зму на основi пропорцiй «Золотого Перетину» стане першим результатом удос-коналення ддачо! в нашш сувереннiй i унiтарнiй дер-жавi моделi ринково! економiки.

Таблиця

Цыь 1 Подолання бiдностi

Завдання

1ндикатор Дезагрегування Ц!левизна-чення

1.1.1. Частка насе-лення, чи! серед-ньодушов! екшва-лентнi сукупн! витрати е нижче в!д фактичного* (роз-рахункового) про-житкового мшмуму, % • За в!ком (до 18 роив, 18—34 роки, 35—59 роив, понад 60 роив) • За статтю • За наявшстю д!-тей у домогосподар-ств! 2015 - 58,3 2020 - 30,0 2025 - 20,0 2030 - 15,0

1.1.2. Частка ос!6, добове споживання яких е нижче 5,05 дол. США за ПКС, % 2015 - 2,2 2020 - 0,5 2025 - 0,0 2030 - 0,0

1.2.1. Частка б!д-них**, як! охоплеш державною сощаль-ною п!дтримкою, у загальнш чисельно-ст! б!дного насе-лення, % • За в!ком (до 18 роив, 18—34 роки, 35—59 роив, понад 60 роив) • За статтю • За наявшстю д!-тей у домогосподар-ств! 2014 - 56,3 2020 - 65,0 2025 - 75,0 2030 - 85,0

1.3.1. Стввщно-шення р!вн!в б!дно-ст!*** домогоспо-дарств з диъми та домогосподарств без д!гей, рази • За типом мюце- воси проживання (м/с) • За статтю голови домогосподарства 2015 - 1,77 2020 - 1,60 2025 - 1,40 2030 - 1,27

1.3.2. Частка витрат на харчування в су-купних витратах до-могосподарств, % • За типом мюце-воси проживання (м!ська / с!льська) 2015 - 54,6 2020 - 50,0 2025 - 40,0 2030 - 30,0

1ндикатори 1РЛР

Джерело

1.1. Скоро-тити в 4 рази рiвень б!дно-стi, зокрема шляхом лж-вщащ! Ii крайнiх форм

1.2. Зб!ль-шити охоп-лення б!д-ного насе-лення адрес-ними про-грамами сощально! пiд-тримки

1.3. Пдви-щити житте-стiйкiсть сощально враз-ливих верств

Блок 4. Добробут

4.1. Рiвень бiдностi за вiдносним критерieм (питома вага насе-лення, екывалентш сукупнi витрати якого не перевищу-ють 75% медiанного рiвня), %.

4.2. Питома вага до-могосподарств, як! робили заощадження, або купували нерухо-мiсть, %.

4.3. Кшьюсть мiнiма-льних продуктових кошик1в, як! можна придбати за серед-ньодушовий дохiд.

4.4. Валовий регюна-льний продукт (на одну особу).

4.5. Питома вага до-могосподарств, як! мають всi товари три-валого користування базового набору (те-левiзор, холодильник, пральна машина), %

1ДСД НАНУ, Держстат

1ДСД НАНУ, Держстат

1ДСД НАНУ, Держстат

1ДСД НАНУ, Держстат

Держстат

Список використаних джерел

1. Соцiологiчна енциклопедiя / укладач В. Г. Го-родяненко. Ки!в: Академвидав, 2008. 456 с. (Серiя " Ен-циклопедiя ерудита").

2. Речь Эммануэля Макрона 27 августа 2019 года. URL: https://jim-garrison.livejournal.com/1292633.html/

3. Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Сощально аде-кватний менеджмент регiонального людського розви-тку в Укра!нському Донбаа та на Подiллi (виклики, намiри та реал!1 вимiру 2003-2013; 2017-2027): частина

1 Метролопя людського розвитку та проблеми менеджменту в регюн! Економнний всник Донбасу. 2019. № 2 (56). С. 229-256.

4. Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Сощально аде-кватний менеджмент регюнального людського розвитку в Укра!нському Донбаа та на Подiллi (виклики, намiри та реал!1 вимiру 2003-2013; 2017-2027): частина

2 Парадигма людяносп, гармон!! та мю!1 регiону. Економнний eicHUK Донбасу. 2019. № 3 (57). С. 241-281.

5. Про затвердження Державно! стратег!! регюнального розвитку на перюд до 2020 року: Постанова Кабшету Мшс^в Украшивщ 6 серпня 2014 року

№ 385. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF/.

6. Регiональний людський розвиток. Статистич-ний бюлетень. Ки!в: Державна служба статистики Укра!ни, 2013. 73 с.

7. Регюнальний людський розвиток. Статистич-ний бюлетень. Ки!в: Державна служба статистики Укра!ни, 2014. 73 с.

8. Про затвердження середньострокового плану прюритетних д!й Уряду до 2020 року: Розпоряд-ження Кабшету Мшютр!в Укра!ни в!д 3 квггня 2017 року № 275-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/ 275-2017-%D1%80.

9. Корншчук О.О., Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Формування мехашзму державного регулювання стшкого людського розвитку Хмельницько! областi(вiд !де! до експерименту: Ч. 1 — стан i проблеми державного регулювання). Економка та держава. 2017. № 3 (березень). С. 4-15.

10. Корншчук О.О., Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В. Формування мехашзму державного регулювання стшкого людського розвитку Хмельницько! обласп

(вщ ще1 до експерименту: Ч. 2 — перспективи державного регулювання по-новому). Економка та держава. 2017. № 4 (кытень). С. 4-15.

11. Економiчний словник-довщник: за ред. док.екон.наук, проф. С.В. Мочерного. Киёв: Фемна, 1995. 368 с. (NotaBene).

12. Романюк С.А. Розвиток регюшв у вщкритш економщ: теорiя, политика, практика: монографiя. Ктв: НАДУ, 2013. 408 с.

13. Столярова В.В., Овчаренко Т.В., Калашшкова Л.М. Становлення бюджетного федералiзму в Украïнi та особливоси сучасного Донбасу. EKOHOMinHuü всник Донбасу. 2019. № 3 (57). С. 89-102.

14. Про Стратепю сталого розвитку «Украша — 2020»: Указ Президента Украши вщ 12 ачня 2015 року № 5/2015. URL: https://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/ 5/2015.

15. Стахов А., Слученкова А., Щербаков И. Код да Винчи и ряды Фибоначчи. СПб:Питер, 2007. 320 с.

16. Основш напрями бюджетно'1 политики на 2018-2020 роки. Мшстерство фшанетв Украши. Ктв, 2017, 33 с.

17. Про затвердження Державно'1 стратеги регюнального розвитку на перюд до 2015 року: Постанова Кабшету Мтс^в Украши вщ 21 липня2006 року № 1001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1001- 2006-%D0%BF.

18. Про затвердження плану заходiв на 2013-2016 роки щодо реалiзацiï СтратегИ реформування системи надання сощальних послуг: Розпорядження Кабшету Мтс^в Украши вщ 13 березня 2013 року № 208-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/208-2013-%D 1% 80.

19. Нуково-практичний коментар до Бюджетного Кодексу Украши // кол.авторiв.; за загальною редак-цiею Ф.О. Ярошенка; наук. ред. В.Ф.Столярова. 2-е вид., доп. та перероб. Ктв: Державна навчально-нау-кова установа «Академiя фiнансового управлiння», Ук-рашський державний ушверситет фiнансiв та м1жна-родно'1 торгiвлi, 2011. 560 с.

20. ЦМ розвитку тисячолiття «Украша — 2010». Нацюнальна доповiдь. Ктв: Мшстерство економiки Украши, 2010. 108 с.

21. ЦЫ сталого розвитку «Украша — 2030». Нащ-ональна доповщь. Ктв: Мiнiстерство економiки Украши, 2017. 174 с.

22. Шинкарюк О.В., Сiгайов А.О., Столярова В.В. Iнституалiзацiя провiдних елементiв механiзму державного регулювання регюнального людського розвитку (III, мошторинг людського розвитку: основна час-тина). BicHUK Бердянського ушверситету менеджменту i бiзнеcу. 2018. № 1. С. 74—88.

23. Столяров В.Ф., Шинкарюк О.В., Столяро-ваВ.В. Оргашзацшно-методичне забезпечення узго-дженого стратепчного управлшня сощально-економь чним розвитком регюшв та держави в трансформацш-них умовах. Стратегiчнi прюритети cоцiально-економi-чного розвитку Украти: кол. мнографiя / за ред. Столярова В.Ф., Фролово1 Г.1. Ктв: Талком. 471 с.

References

1. Horodianenko V. H. (comp.) (2008). Sotsiolo-hichna entsyklopediia (Seriia "Entsyklopediia erudyta") [Sociological Encyclopedia (Erudite Encyclopedia Series)]. Kyiv, Academic Press [in Ukrainian].

2. Rech' Emmanuelya Makrona 27 avgusta 2019 goda [Emmanuel Macron Speech August 27, 2019]. Retrieved from https://jim-garrison.livejournal.com/1292633.html/ [in Russian].

3. Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V. (2019). Sotsialno adekvatnyi menedzhment rehionalnoho liudskoho rozvytku v Ukrainskomu Donbasi ta na Podilli (vyklyky, namiry ta realii vymiru 2003-2013; 2017-2027). Chastyna 1: Metrolohiia liudskoho rozvytku ta problemy menedzhmentu v rehioni [Socially adequate management of regional human development in the Ukrainian Donbass and Podillia (challenges, intentions and realities of the 2003-2013 dimension; 2017-2027). Part 1: Metrology of Human Development and Management Problems in the Region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (56), pp. 229-256 [in Ukrainian]. doi: 10.12958/1817-3772-2019-2(56)-229-256

4. Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V. (2019). Sotsialno adekvatnyi menedzhment rehionalnoho liudskoho rozvytku v Ukrainskomu Donbasi ta na Podilli (vyklyky, namiry ta realii vymiru 2003-2013; 2017-2027). Chastyna 2: Paradyhma liudianosti, harmonii ta misii rehionu [Socially adequate management of regional human development in the Ukrainian Donbass and Podillia (challenges, intentions and realities of the 2003-2013 dimension; 2017-2027). Part 2: Paradigm of humanity, harmony and mission of the region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3 (57), pp. 241-281 [in Ukrainian]. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-241-281

5. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehio-nalnoho rozvytku na period do 2020 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 6 serpnia 2014 roku № 385 [On Approving the State Regional Development Strategy for the Period to 2020: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 6, 2014 No. 385]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0 %BF/ [in Ukrainian].

6. Rehionalnyi liudskyi rozvytok. Statystychnyi biuleten [Regional human development. Statistical bulletin]. (2013). Kyiv, Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [in Ukrainian].

7. Rehionalnyi liudskyi rozvytok. Statystychnyi biuleten [Regional human development. Statistical bulletin]. (2014). Kyiv, Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [in Ukrainian].

8. Pro zatverdzhennia serednostrokovoho planu priorytetnykh dii Uriadu do 2020 roku: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 3 kvitnia 2017 roku № 275-r [On approval of the medium-term plan of priority actions of the Government until 2020: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of April 3, 2017 No. 275-p]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/275-2017-%D1%80 [in Ukrainian].

9. Korniichuk O.O., Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V. (2017). Formuvannia mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia stiikoho liudskoho rozvytku Khmelnytskoi oblasti (vid idei do eksperymentu: Ch. 1 — stan i problemy derzhavnoho rehuliuvannia) [Formation of the mechanism of state regulation of sustainable human development of Khmelnitsky region (from idea to experiment: Part 1 - state and problems of state regulation)]. Ekonomika ta derzhava — Economy and the state, 3, pp. 4-15 [in Ukrainian].

10. Korniichuk O.O., Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V. (2017). Formuvannia mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia stiikoho liudskoho rozvytku Khmelnytskoi oblasti (vid idei do eksperymentu: Ch. 2 — perspektyvy

derzhavnoho rehuliuvannia po-novomu) [Formation of the mechanism of state regulation of sustainable human development of Khmelnitsky region (from idea to experiment: Part 2 - prospects of state regulation in a new way)]. Ekonomika ta derzhava — Economy and the state, 4, pp. 415 [in Ukrainian].

11. Mochernyi S.V. (Eds.). (1995). Ekonomichnyi slovnyk-dovidnyk [Economic Dictionary Directory]. Kyiv, Femna [in Ukrainian].

12. Romaniuk S.A. (2013). Rozvytok rehioniv u vidkrytii ekonomitsi: teoriia, polityka, praktyka [Development of regions in an open economy]. Kyiv, NADU [in Ukrainian].

13. Stoliarova V.V., Ovcharenko T.V., Kalashnikova L.M. (2019). Stanovlennia biudzhetnoho federalizmu v Ukraini ta osoblyvosti suchasnoho Donbasu [Formation of budget federalism in Ukraine and features of modern Donbass]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3 (57), pp. 89-102 [in Ukrainian]. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-89-102

14. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina — 2020»: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12 sichnia 2015 roku № 5/2015 [On the Sustainable Development Strategy "Ukraine 2020": Presidential Decree No. 5/2015 of 12 January 2015]. Retrieved from https://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/5/2015 [in Ukrainian].

15. Stakhov A., Sluchenkova A., Shcherbakov I. (2007). Kod da Vinchi i ryady Fibonachchi [Da Vinci Code and Fibonacci Series]. St. Petersburg, Piter [in Russian].

16. Osnovni napriamy biudzhetnoi polityky na 20182020 roky [The main directions of the budgetary policy for 2018-2020]. Kyiv, Ministry of Finance of Ukraine [in Ukrainian].

17. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehio-nalnoho rozvytku na period do 2015 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 lypnia 2006 roku № 1001 [On approval of the State strategy for regional development for the period up to 2015: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of July 21, 2006 No. 1001]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001 -2006-%D0%BF [in Ukrainian].

18. Pro zatverdzhennia planu zakhodiv na 2013-2016 roky shchodo realizatsii Stratehii reformuvannia systemy nadannia sotsialnykh posluh: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 13 bereznia 2013 roku № 208-r [On Approval of the Action Plan for 2013-2016 for the Implementation of the Strategy for Reforming the System of Social Services: Order No. 208-r of the Cabinet of Ministers of March 13, 2013]. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/208-2013-%D1%80 / [in Ukrainian].

19. Naukovo-praktychnyi komentar do Biudzhetnoho Kodeksu Ukrainy [Scientific and Practical Commentary to the Budget Code of Ukraine]. (2011). (2nd ed., rev.). Kyiv, State Educational and Scientific Institution "Academy of Financial Management", Ukrainian State University of Finance and International Trade [in Ukrainian].

20. Tsili rozvytku tysiacholittia «Ukraina — 2010». Natsionalna dopovid [Millennium Development Goals Ukraine 2010. National report]. (2010). Kyiv, Ministry of Economy of Ukraine [in Ukrainian].

21. Tsili rozvytku tysiacholittia «Ukraina — 2030». Natsionalna dopovid [Millennium Development Goals Ukraine 2010. National report]. (2017). Kyiv, Ministry of Economy of Ukraine [in Ukrainian].

22. Shynkariuk, O.V., Sihaiov, A.O., Stoliarova, V.V. (2018). Instytualizatsiia providnykh elementiv mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia rehionalnoho liudskoho rozvytku (III, monitorynh liudskoho rozvytku: osnovna chastyna) [Institutionalization of key elements of the state regulation of state regulation of human development (Part III, monitoring of human development: the bulk)]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu, 1 (41), 74—88 [in Ukrainian].

23. Stoliarov V.F., Shynkariuk O.V., Stoliarova V.V. Orhanizatsiino-metodychne zabezpechennia uzghodzhe-noho stratehichnoho upravlinnia sotsialno-ekonomichnym rozvytkom rehioniv ta derzhavy v transformatsiinykh umovakh [Organizational and methodological support of coordinated strategic management of socio-economic development of regions and the state in transformational conditions.]. Stratehichni priorytety sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy / Strategic priorities of socio-economic development of Ukraine. Kyiv, Talkom [in Ukrainian].

Crarra Hagiöm.na go pega^ii 16.12.2019 npHÖHATo go gpyKy 19.12.2019

Формат цитування:

Столяров В. Ф. Науково-методичне забезпечення стратепчного планування та державного регулювання регюнального людського розвитку в Украшь Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2019. № 2 (37). С. 223-237. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2019.2(37).223-237

Stolyarov V. F. (2019). Scientific and methodological support of strategic planning and state regulation of regional human development in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 223-237. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2019.2(37).223-237