ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ДОНБАСУ1 Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.24:316.4(477.62) ёо1: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-197-219

В. Ф. Столяров,

академ1к АЕН Украгни, доктор економ1чних наук, професор, ОКСЮ 0000-0002-4399-7117, е-та11:81о1уаго-^@икг.пе1, 1нститут ф1зичног економ1ки ¡м. С. А. Подолинського, м. Кигв

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО В1ДНОВЛЕННЯ

УКРАШСЬКОГО ДОНБАСУ1

(мемуарно-аналтичний огляд альтернативных варгантгв державныхрШень, прийнятих у 1991-2020 рр.)

Частина 2. Стратепчне сощальне планування уштарнот держави в умовах впровадження бюджетного федералiзму

Я не знаю, зачем, И кому это нужно, Кто послал их на смерть Недрожавшей рукой. Только так беспощадно, Да слов и не нужно, Опустили их в вечный, В вечный покой.

Осторожные зрители Молча кутались в шубы И какая-то женщина С искаженным лицом Целовала покойника В посеневшие губы И швырнула в священника Обручальным кольцом.

Закидали их ёлками, Замесили их грязью И пошли по домам -Под шумок толковать, Что пора положить бы Уж конец безобразью, Что и так уже скоро, мол, Мы начнём голодать.

З шсень Жанни Бiчевськоl на слова Олександра Вертинського*

Актуальшсть, мета i напрями дослщження.

13 i 14 квггня 2021 р. стануть сьомою рiчницею до-леносних державних ршень Ради нащонально! без-пеки i оборони (РНБО) Укра!ни «Про невiдкладнi заходи щодо подолання терористично! загрози i збе-реження територiально! цiлiсностi Укра!ни» та Указу № 405 в.о. Президента Укра!ни, Голови Верховно! Ради Укра!ни О. В. Турчинова щодо уве-дення його в дто (у формi додатку та тд грифом «таемно»). Контроль виконання рiшення РНБО було покладено на Секретаря РНБО, який здiйснював тд-готовку проектного рiшення [1].

На той час термш «терористична загроза» не мав законодавчого або судового забезпечення пра-вовими нормами Украши, але був використаний державними органами влади в акщях приборкання, так званого «сепаратистского спалаху», в Луган-ськш i Донецькш областях. Очевидно, що саме тому для приховування цiлеспрямованого державного на-силля шляхом впровадження карального режиму цей Указ отримав ознаку «таемно».

Щодо термшологп «територiальна цiлiснiсть», то на перший погляд мова начебто повинна була йти

про збереження сощально! функцп держави згiдно з Конституцiею Украши (ст. 3): ввдновлення терито-рiальноl едност держави пiсля «анексп» Росшською Федерацiею пiвострова Крим необхiдно було для збереження сощального статусу населення Укра!н-ського Донбасу.

Але наступнi поди протягом 7-ми рошв засввд-чили про «умисне створення небезпеки житдаяль-ност населення окремих районiв Лугансько! i Доне-цько! областей засобами прихованого державного терору для впливу на волю людей» (за О. М. Костенко) [2; 3].

Попередня розминка перед дресируванням ма-терiально i морально зубожiлого населення Укра!н-ського Донбасу пройшла шляхом встановлення водно! та енергетично! блокади АР Крим.

Для тдготовки проекту ршення РНБО та в.о. Президента Укра!ни вiд 13 та 14 кытня 2014 р. не були залучен фахiвцi вiтчизняно! економiчно!, правово! i вiйськово! науки та представники громад-ськостi. Напрошуеться припущення, що щ рiшення були прийнят пiд тиском вказiвок зажерливого Мiжнародного геополiтичного бiзнесу.

1 Початок статгi: Столяров В. Ф. Державне регулювання соцiально-економiчного вщновлення Укра!нського Дон-басу (хротка альтернативних варгантгв державних ршень, прийнятих у 2014-2019 рр.). Частина 1. Загальна характеристика виклиюв державност i напрямiв !х подолання. Економ1чний в1сник Донбасу. 2020. № 2(60). С. 238-246. ао1: Ьйр8://ао1.огв/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-238-246.

* Романс «То, что я должен сказать» - шедевр, написаний Олександром Миколайовичем Вертинським невдовзi пiсля Жовтнево! Революцп 1917 р. в Росп i присвячений "Светлой памяти погибших" слов'ян. Жанна Бiчевська виконуе цей романс з плачем власно! душi i за загиблими з обох сторш громадсько-вiйськового конфлiкту на Укра!нському Донбам у 2014-2020 рр.

Якби Росшська Федеращя була визнана агресо-ром проти Укра!ни на законодавчому píbhí 1314 квiтня 2014 р., то був би введений военний стан як особливий правовий режим, що повинен вводиться в Укра!ш або в окремих !! мюцевостях у разi збройно! агресп чи загрози нападу, небезпеки дер-жавнш незалежностi Укра!ни, !! територiальнiй цшсносп.

Вiдсутнiсть рiшення про введення в Укра!ш военного стану, навiть тимчасово, привело до обме-ження конституцшних прав i свобод людини i гро-мадянина, передбачених статтями 30-34, 38, 39, 4144, 53 Конституцп Укра!ни, а також обмеження прав i законних iнтересiв юридичних осiб в окремих районах Лугансько! i Донецько! областей i вияви-лися насправдi засобами закамуфльованого державного терору.

Продовжуючи традицп чиновницького маразму попереднишв, новий секретар РНБО О. М. Даншов (укра!нський полiтик з базовою ветеринарною освь тою, родом з Лугансько! облаот) на початку 2021 р. явив свiтовi моральне божевшля в образi осяяння: термiн «Донбас» не визначений нiякими норма-тивно-правовими актами Укра!ни, а 30 рошв неза-лежност Укра!ни втрачено через ввдсутнють англш-сько! мови як друго! державно!. Тому мабуть для ви-правлення становища Укра!нi прийшлося стати дер-жавою-сателiтом та васалом-колошею глобально! централiзовано! економiки США, дточо! на осi Лондон-Вашингтон за принципами англосаксонсько! моделi ринково! економiки вiдкритого типу для збе-реження однополярного панування у свт.

Проведення соцiально-економiчно! полiтики в Укра!ш з використанням як товарно-грошових рин-кових вiдносин, так i централiзованого планового керiвнищ•ва народним господарством передбачало органiзацiйно-фiнансове забезпечення виконання Комплексноi програми соцiально-економiчного розвитку Донбассу (за розпорядженням Уряду вiд

16.09.1992 р.), Програми розвитку вуг1льно1 проми-словостi Украши та ii сощально'1 сфери до 2005 року (затверджене ршенням спшьно! колегп Мше-кономiки Укра!ни та Держвуглепрому Укра!ни вiд

23.02.1993 р. №4/3), а також «Концепцй розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу на пе-р'юд до 2010року» (схвалена Верховною Радою Украши 02.02.1994 р.).

Методолопчш положения Концепцй були нащ-лен на впровадження державно-приватного партнерства при передачi вугшьних шахт i збагачуваль-них фабрик в оренду, концесто, акцiонерну i при-ватну власнють. Проекти державних рiшень були схвален на Колегп' Мiнекономiки Укра!ни та у ввд-повiдних комiтетах Верховно! Ради. Автор статп, як доповвдач, виступав Головою експертно! групи Комплексно! програми, координатором i ввдповь дальним виконавцем Програми та науковим керiв-ником розробки Концепцй, але умисно був позбав-

лений можливостей !х подальшого наукового супро-воду i практичного впровадження.

Пiсля навчання в аспiрантурi стацюнару ЕНД1 Держплану Укра!ни (1972-1975 рр.) з наступною ро-ботою в 1нституп на посадах зав. сектором, зав. ввд-дшом, заступника директора з науково! роботи (1975-1989 рр.) був звшьнений з посади директор 1н-ституту 21.01.1994 р., незважаючи на реестращю 19.01.1994 р. кандидатом у народи депутати Укра-!ни по Печерському виборчому округу м. Киева.

Постановою Верховно! Ради Укра!ни вiд 02.02.1994 р. було доручено Кабiнету Мiнiстрiв Ук-ра!ни розробити i затвердити Нацюнальну енерге-тичну програму Укра!ни на основi Концепцл розвитку паливно-енергетичного комплексу Укра!ни на перiод до 2010 року. Але ця Постанова своечасно не була виконана, що призвело до руйнацл вугiльно! промисловост Укра!ни на користь Мiжнародного геополгтичного бiзнесу.

Найбiльшо! шкоди галузi заподiяв Указ Президента Укра!ни «Про структурну перебудову вугшь-но! промисловосп Укра!ни» вiд 07.02.1996 р. № 116/96 (за тдписом Л. Д. Кучми). В Указi не була забезпечена концептуальна змютовна послiдовнiсть прийняття державних рiшень щодо стратегiчного управлiння вугiльною промисловiстю, як мiстились у Комплекснш програмi соцiально-економiчного розвитку Донбасу, Програмi розвитку вугiльно! промисловосп Укра!ни та !! соцiально! сфери до 2005 року, Концепцй розвитку галузей паливно-енерге-тичного комплексу на перюд до 2010 року.

Альтернативним рiшенням Указу були автор-ськ пропозицi! щодо здiйснення процесiв акцюну-вання, корпоратизацi! та приватизацi! вугшьних шахт, збагачувальних фабрик та об'екпв виробни-чо! iнфраструктури як цшсного виробничо-техно-логiчного майнового комплексу з видобутку та пе-реробки вугшля з використанням орендно! форми експлуатаци шахтами забiйного обладнання (за до-свiдом дiяльностi вугiльних комбiнатiв).

Колективний Захiд (кра!ни-члени групи G-7) на чолi з США здшснював диригентський супровiд у процесi впровадження лiберальних ринкових ввдно-син у народному господарствi Укра!ни, реперними маяками яких стали трагiкомедi! самознищення сло-в'ян кожи 10 рокiв: 2004 рш - Перший Майдан; 2014 рш - Другий Майдан; 2024 рш - Третей Майдан - ?? Ми начебто шчого не пропустили?!

Диригентський супроввд обрав курс виховання укра!нських дiточок та молодi на американськiй на-стiльнiй ^ «Монополiя» (8+), яка передбачае без-жалiсну торгiвлю державною та комунальною влас-шстю без фiзичного навантаження учаснишв гри. Можна купувати, продавати чи обмiнювати мiста, вулицi, нащонально-юторичш пам'ятки, здшсню-вати передачу власност у заставу об'ект!в транс-портно! iнфраструктури «без власника».

Об'ектами кутвльпродажу на украшськш зем-лi передбачет: Майдан Незалежносп й iсторичний

Андрпвський y3Bi3; центральн вулищ Богдана Хмельницького i Михаила Грушевського мюта Киева; площа Свободи в Хaрковi; Грецька площа, Французький бульвар i вулиця Дерибаавська в Одесi; вулиця Князя Романа, проспект Шевченка i Галицька Площа у Львовц вулиця Артема, Ушвер-ситетська i бульвар Пушкина в Донецьку; мiстa Севастополь i Ялта в Криму. Серед об'екпв транс-портно! iнфрaстрyктyри Укра!ни в гру «Монополiя» включеш: аеропорт Бориспшь; Криворiзький i Сим-феропольський зaлiзничнi вокзали; Одеський мор-ський порт; Каховське водосховище тощо.

Англосаксонська модель толерантно! ринково! економiки вчить тдростаюче поколiння кра!ни-колонii' дивитись на юторичну спадщину сво!х пра-щyрiв як об'ект буденно! кyпiвлi-продaжy. Мораль-но-дyховнi традицл нацл руйнуються, розтопту-ються i вiдмирaють. «Кидайте гральш кустки та ру-хайте фшку!» - едине правило азартно! гри «Моно-полiя» з зображенням дядька Сема на обкладинщ.

Засобами масово! iнформaцi!' та укра!нським чиновництвом центральних оргашв влади десяти-рiччями йде пропаганда англшсько! мови як вшце-носного голуба для заблуканих дитячих душ неньки Укра!ни.

Велика сiмкa (англ. Group of Seven - Група семи, G7) - мiжнaродний клуб, який об'еднуе Вели-кобритaнiю, Нiмеччинy, Iтaлiю, Канаду, Франщю, Япошю i США. Осшльки G7 не мае статуту i офь щйно отримати статус члена клубу неможливо, тому спiвпрaця члешв клубу стосуеться фiксaцi! на-мiрiв сторiн дотримуватися узгоджено! лiнi! або у слтому тдкорент inm^ учаснишв мiжнaродного життя вимогам i велшням зовнiшнiх сил, не Р1Дних кортному населенню [4].

Шсля свiдомого i цшеспрямованого розвалу СРСР протягом 1991-2002 рр. G7 поетапно (за схемою «7+1») була перетворена в «вюмку» за участю Росп, як правонаступника СРСР. З 2014 р. тсля при-еднання Криму до Росшсько! Федерaцi! зaхiднi кра-!ни вiдмовилися брати участь в робот! G8 i стали знову проводити зyстрiчi в формaтi G7.

В серпн 2019 р. пiсля чергово! зyстрiчi глав кра!н-члетв G7 у Пaрижi президент Фрaндi! Емма-нюель Макрон виступив на традицшнш щорiчнiй конферендi! послiв у Слисейському Палащ. В роботi конферендi!, окрiм французьких послiв, прийняли участь президенти кра!н-члетв G7, прем'ер-мiнiстр, мiнiстри i парламет^ Фрaндi! [5].

Будучи одним iз члетв Нормандсько! четвiрки (Укра!на - Шмеччина - Фрaндiя - Ро«я) по вiднов-ленню та збереженню миру на Донбaсi, Емманюель Макрон у сво!й доповiдi визначив два основних фактори риску геополiтичних потряинь i вiйCькових конфлiктiв.

Перший, на його думку, полягае в тому, що конфлiкти призводять до росту числа жертв серед мирного населення навгть тодi, коли природа цих явищ змiнюеться (у нашому випадку це громадсько-

вшськовий конфлiкт на Укра!нському Донбасi мiж Центром i Регiонами).

Другий момент ним бачиться у зростаннi ди-кост^, коли учасники конфлiкту ввдмовляються вiд домовленостей щодо контролю озброень та !х вико-ристання (у нашому випадку це стосуеться припи-нення вiйськових дiй обома сторонами конфлшту на Укра!нському Донбасi зпдно мiнських угод 20142015 рр.).

Ввд Колективного Заходу на чолi з США мi-нiстри закордонних справ Нiмеччини i Францi!, як кра!н майбутнiх членiв Нормандсько! четвiрки по вiдновленню та збереженню миру на Донбаа, напе-редоднi другого Майдану в Киевi брали участь у пе-ремовинах з 4-м Президентом Укра!ни Вiктором Януковичем. Були досягнул домовленосп передачi у 2015 р. центрально! влади держави до сил опозицп з уточнениям Конституцп Укра!ни, що завершилось кривавою «Револющею гiдностi» та розгортанням стратегi! АТО.

Свгшвий гегемон США заздалегiдь обрав Ук-ра!ну як намiчений обнадiйливий плацдарм збереження групи 07 та свого однополярного панування i недопущення вiдновлення двополярностi за участю Китаю та Росп. Республiки СРСР (о^м Бiло-русi) та бшьшють кра!н свiту, впроваджуючи англо-саксонську модель ринково! економiки ввдкритого типу, понад власно! ВОЛ1 дислокуються на осi васа-лiв-колонiй.

Укра!на ввела в ранг власно! державно! поль тики чужорiдну етногеополiтичну парадигму США, яка орiентована на фашистський неонацизм як спосiб захисту приватного фшансового капiталу олi-гархiв.

Вiйськовi конфлiкти розпочинають багатi як систему оборони сво!х iнтересiв, посилаючи на смерть дггей простих людей; громадянсьш та мiж-державнi вiйни ввдбуваються в усiх кра!нах свiту як бiзнес на кровi.

На сьогодш змiцнюються сподiвання простих людей Укра!нського Донбасу i бiльшостi регiонiв держави стосовно створення Союзу Суверенних Слов'янських Родiв (СССР-2.0) як воскресiння Сло-в'янсько! Цивiлiзацi!. 1мпульс порятунку i збереження Слов'янсько! Цивiлiзацi! був здшснений 08.12.1991 р. у Бшору« (Бiловезька Пуща), коли три слов'янськ сестри-республiки (Бiлорусь, Росiя, Ук-ра!на) оголосили про створення Спiвдружностi Не-залежних Держав (СНД).

Бтовезька Угода була ратифiкована 10.12.1991 р. Верховною Радою Укра!ни та Верховною Радою Бь лору«, а 12.12.1991 р. - Верховною Радою РРФСР [6].

На базi переосмислення власного 60-рiчного досвiду планового управлшня народним господар-ством союзно! республiки СРСР, единим розумним ршенням е розробка власно! моделi ринково! еконо-мiки, яка за прикладом Францл, буде опиратися на триптих державностг: безпека, суверентет та вплив [5].

Робочою гшотезою до^дження стало з'ясу-вання витокiв громадсько-вшськового конфлшту мiж органами загальнонац1онально! влади 2014 р. i населенням Украшського Донбасу з виявленням причин та чиннишв трагеди обох сторiн 7-ми pi4-ного конфлшту через призму понять терору i теро-ризму.

Терор визначаеться як умисне створення не-безпеки для впливу на вволю людей, а тероризм - це вже практика використання терору. Державний те-роризм - це насилля з боку держави, яке не мае за-конодавчого або судового забезпечення та може практикуватись державними силовими структурами як всерединi держави (проти ïï внутрiшнiх ворогiв), так i за ïï кордонами - аж до проведення спещальних операцiй проти iнших держав. На вiдмiну ввд терору (при застосуванн всередин держави) або вшни ( при застосуванш проти iнших держав) участь державних силових структур в акщях державного теро-ризму старанно приховуеться [3].

Державний тероризм мае ознаки: бвднють i по-стiйний страх населения, брак демократичних свобод, залякування населення та оргашв влади, на-сильницькi акти проти певних категорiй громадян, неспроможнiсть влади та прагнення влади через ла-тентний тероризм (найперше - вбивства державних лiдерiв, вчених, дiячiв культури, лггератури та мис-тецтва) примусити населення до рабського поко-рення [3].

Вiкiпедiя визначае мiжнародний тероризм як специфiчну форму тероризму, що зародилася в кiндi 1960-х рошв та отримала досить вагомий розвиток до кшця XX - початку XXI ст. Основними цiлями мiжнародного тероризму ниш е дезоргашзащя державного управлшня, завдання економiчноï та поль тичноï шкоди, порушення тдвалин суспшьного апа-рату, як мають, на думку терориспв, мотивувати владу до змши полiтики. Головними ознаками мiж-народного тероризму е глобалiзацiя, професюналь зацiя та опора на екстремютську iдеологiю [2].

Резолюцiя № 1373 Ради Безпеки ООН ввд 28 ве-ресня 2001 р. вщзначае «доволi тiсний зв'язок мiж мiжнародним тероризмом i транснацiональною ор-гашзованою злочиннiстю, незаконними наркотиками, ввдмиванням грошей, незаконним продажем зброï та незаконними перевезеннями ядерних, хь мiчних, бiологiчних та iнших потендiйно небезпеч-них матерiалiв». Спецiалiсти вiдзначають також зрют технiчноï оснащеностi терористiв та ïхню не-гласну пiдтримку з боку певних держав.

Для досягнення своïх цiлей терористичн орга-шзацп широко використовують 1нтернет, радiо й те-лебачення. Мiжнародний тероризм е особливо не-безпечним через те, що загрожуе мiжнародному правопорядковi та мiждержавним вiдносинам [2].

Мiжнародний тероризм проти братських сло-в'янських народiв Бiлорусi, Росiï та Украïни спро-мiгся розiрвати Договiр про дружбу i ствробгт-ництво Украши з Росшською Федерацiею, зумовив

виникнення державного насилля щодо населення Украïнського Донбасу.

На Украшський Донбас (в1дпов1дно логютиц Мгжнародного геополгтичного бгзнесу) були на-правлеш добровольчi каральнi батальйони, фшансо-ванi олiгархами, до яких приедналися регулярн1 збройн1 сили Украïни всупереч положень Конститу-uiï Украïни про неможливють ï^ застосування проти власного народу. Напередодш главами обласних державних адмшютрацш Донеччини i Дн1пропет-ровщини були призначенi олiгархи С. А. Тарута i I. В. Коломойський, який орган1зував опитування на сходi Луганщини щодо приеднання ïï населення до свого регюну.

М^с^я Украшського Донбасу полягае у збере-женш заповiдей слов'янських народiв по захисту своеï землi i надр, своеï мови i вiри, культури i тра-дицiй РОДу, iсторичних щнностей миру i добра, його перемоги над злом. Згуртовуючи мешкандiв регюну, кинутих вмирати, гордий Дух Украшського Донбасу веде за собою багатонащональш слов'ян-ськ1 народи до вiдродження з попелу як ун1кальний птах Фешкс - символ вечного оновлення та без-смертя.

Метою до^дження наразi i стало виявлення ознак мiжнародного та державного терору в Украш, починаючи з 2000 р. - року прийняття свiтовою спшьнотою «Цiлей розвитку тисячолiття на 20012015 роки^>, на якi Украша приедналася у 2003 р. -першою на пострадянському просторi.

Предмет дослвдження - провiднi складовi на-уково-методичного забезпечення соцiально-еконо-мiчного ввдновлення Украïнського Донбасу, а об'ек-том до^дження е хронологiя, сутн1сть, змют та об-грунтованiсть прийнятих державою й альтернатив-них рiшень.

Виходячи з мети, предмету i об'екту дослiд-ження, його основн1 напрями були визначен1 на-ступним чином:

- розгляд передумов встановлення особливого статусу Луганськоï i Донецькоï областей згiдно з Указом Президента Украши ввд 16.09.2014 р. «Про особливий порядок мюцевого самоврядування в окремих районах Донецькоï та Луганськоï областей^»;

- виявлення ознак всесвгтн^' мiсiï Украшсь-кого Донбасу;

- прогнозна оцiнка регiонального людського розвитку Луганськоï i Донецькоï областей з визна-ченням стратегiчних i операщйних цiлей соцiально-економiчного ввдновлення;

- порiвняльний аналiз прийнятих державних i альтернативних рiшень щодо iнтеграцiï окремих район1в Луганськоï i Донецькоï областей в терито-рiальну еднють Украïни.

Розглядаючи новiтнi чинники трагедп Донбасу п1сля Другого Майдану, фахiвцi-дослiдники Нацiо-нальноï Доповiдi НАН Укра].'ни 2015 р. «Полiтика iн-теграцл украï'нського сусп1льства в контекстi викли-кiв та загроз подiй на ДонбасЬ> вiдмiтили такi ре-

зультати соцюлопчних опитувань його населення [7, с. 38]:

1. Пiдтримка вступу Укра!ни до Союзу Росi! i Бiлорусi у 2013 р. (73% опитуваних);

2. Збереження ментальносп, стереотипу i пове-дiнки радянсько! людини (14% жителiв ототожню-вали себе громадянами колишнього СРСР);

3. Зростання тдтримки вступу до СС з 13% у 2013 р. до 22% у 2015 р.

У вказанш Нацюнальнш доповвд проголо-шено, що метою iнформацiйних атак, шформацш-них операцiй та iнформацiйно! вiйни Росiйсько! Фе-дерацi! проти Укра!ни з березня 2014 р. «е зм'та само 'дентиф'каци населення г перетворення сходного регюну нашоЧ держави на "с1ру зону"... Це вшна не за територи, а за св1тогляд, думки I души людей» [7, с. 48].

У Доповда наведет результата опитування «Як бачать в СС вiйну на сходi Укра!ни», що ТКБ проводила 3-8 вересня 2015 р. у восьми кра!нах -членах СС: Великш Британi!, Iспанi!, 1талп, Нвдер-ландах, Нiмеччинi, Польщi, Францп та Швецi!. З'ясувалось, що 53% опитаних европейцiв вважають подi! в Укра!ш громадянською, а не шформацшною вiйною РФ. З офiцiйною вериею Укра!ни, що в дер-жавi тривае антитерористична операцiя, погоджу-еться лише третина респондентiв (з них лише 8% цшком згоднi з щею думкою), 20-24% респондентiв взагалi не знають, що вiдбуваеться на сходi Укра!ни [8].

Укра!нський Донбас i Схiд Укра!ни загалом були единим регюном, де вiдносна бшьшють (4243%) не тдтримувала европейський вектор iнтегра-ц1! Укра!ни. У 1991-1996 рр. в Укра!нському Донбас в першi роки становлення незалежносп i сувереш-тету Укра!ни в Луганськш i Донецькш областях мало мюце зростання частки проросiйськоналашто-ваного населення.

У 1991 i 1996 рр. мiсцевi часописи «Жизнь Луганска» i «Наша газета» провели опитування з ви-значення самоiдентифiкацi! мешканцiв Донбасу: частка тих, хто вважав, що «населення Донбасу -особлива спшьнють людей, котр мають корiння як в Укра!ш, так i в Росп», зменшилася з 54,9% у 1991 р. до 45,4% у 1996 р., частка тих, хто вiдповiв, що «тут живуть переважно роияни i представники iнших народiв, якi обрусiли», зросла бiльше шж утричi - з 9,4% до 31,9%. Значна частина мешканщв Швдня i Сходу Укра!ни вважали себе ближчими за характером, звичаями i традицiями до жителiв Росi!, шж до сво!х спiввiтчизникiв у Захвдному чи Центральному регiонах Укра!ни [9].

Суттева частина мешканцiв регюну, принаймш старшого вiку, були переконаш в тому, що саме в Союзi з Росiею та Бшоруссю е запорука процвiтання Укра!ни [7, с. 45].

Можливо саме тому за результатами опитування 2 тис. респондентов у квита 2012 р. соцюло-гiчною службою Центру Разумкова з'ясувалось, що

в твденних i схiдних областях прихильникiв вступу Укра!ни до СС виявилось менше, нiж прихильникiв вступу до Митного Союзу: Бiлорусь (з 06.07.2010 р.), Казахстан (з 01.07.2010 р.), Роая (з 01.07.2010 р.), Вiрменiя (з 02.01.2015 р.), Киргизiя (з 12.08.2015 р) -ввдповвдно процентне ввдношення прихильнишв у твденних (28,9% та 11,9%) та схвдних (47,0% та 60,0%) областях.

Результати соцюлопчних опитувань не влаш-товували владу i було прийняте рiшення про роз-гортання стратегi! АТО за потребами Мiжнародного геополiтичного бiзнесу. З метою роз'яснювально! роботи щодо жадання солодкого мереживного евро-пейського життя почалося промивання мозку укра-!нського народу засобами масово! iнформацi! i агентами впливу. ЗМ1 Укра!ни з виглядом полiтично! не-винностi дтоть за завiтами одного з головних зло-чинцiв нацистсько! Нiмеччини, теоретика ЗМ1 Тре-тього Рейху - Пауля Йозефа Геббельса: «Дайте меш засоби масово! шформацп i я з будь-якого народу зроблю стадо свиней».

Альтернативним варiантом Указу про вiдкрит-тя АТО могло б бути ршення щодо переходу Украши як уштарно! держави на модель бюджетного фе-дералiзму з встановленням фiнансових нормативiв бюджетного забезпечення основних складових сощ-ально-економiчного (в тому числi людського) роз-витку в Луганськ1й i Донецькiй областях.

На той час до складу фшансових нормативiв бюджетного забезпечення при плануванш видаткiв мюцевих бюджетов входили наступнi складовi: дер-жавне управлiння; oсвiтa; охорона здоров'я; сощаль-ний захист i сощальне забезпечення; культура i мистецтво; фiзична культура i спорт.

У 2011 р. Науково-практичним коментарем до оновленого у 2010 р. Бюджетного кодексу Укра!ни пропонувалося додаткове включення фшансових нормативiв бюджетного забезпечення гарантованих послуг житлово-комунального господарства й засо-бiв масово! iнформацi! (на замовлення МШстер-ства фтанс1в Украгни, вгдповгдальний виконавець проекту, науковий редактор, доктор економгчних наук, професор В. Ф. Столяров).

Керiвником аналопчного Науково-практич-ного коментаря до Бюджетного кодексу Укра!ни у 2000 р. був безпосередньо О. В. Турчинов як депутат Верховно! Ради Укра!ни, керiвник вiдповiдного Ко-мгтету й Робочо! групи з розробки Бюджетного кодексу. Тобто, вiн особисто i його помiчники напевно були ознайомлеш з новою редакщею На-уково-практичного коментаря до Бюджетного кодексу Укра!ни 2010 року. Kрiм того, як голова Верховно! Ради Укра!ни, Турчинов знав про проект Закону Укра!ни «Про внесення змiн до Бюджетного кодексу Укра!ни (щодо пiдвищення фшансово! са-мостiйностi АР Крим та м. Севастополь)», який був прийнятий 15.04.2014 р. за його участю i передба-чав:

- зарахування в повному обсязi до бюджету АР Крим yciх доходiв, як сплачуються (перерахову-ються) на територп АР Крим i м. Севастополь;

- надання права мюцевш владi визначати ви-датки на кредитування бюджету в межах надход-жень без застосування механiзмiв вирiвнювання, тобто без втручання держави в процес формування бюджетов АР Крим i м. Севастополь;

- можливють здшснення розподiлу м!жбюд-жетних трансфертов мiж бюджетом АР Крим, мюь-ким бюджетом м. Севастополь i вшповшними мiс-цевими бюджетами.

З урахуванням зазначених змiн бюджети АР Крим i м. Севастополь стали збалансованими за до-хвдною i видатковими частинами без дефiциту (з ну-льовим трансфертом з державного бюджету).

Тобто, якщо так звана анекая теригорiï АР Крим i м. Севастополь на момент прийняття Указу в.о. Президента Украши 14.04.2014 р. щодо початку АТО вже вшбулася й, починаючи з 18.03.2014 р., робота податково1' й казначейсько1' служб на украш-ському пiвостровi була заблокована, то ствпраця з такими службами Лугансько1' i Донецько1' областей ще була можливою.

Положення Закону Украши вш 15.04.2014 р. у сферi фiнансово-бюджетноï полiтики й тдвищення фiнансовоï самостiйностi i автономiï АР Крим i м. Севастополь доцшьно було б розповсюдити на порядок формування мюцевих бюджетов Лугансько1' i Донецько1' областей у переговорах ктвських оргашв загальнонацiональноï влади з шщаторами ство-рення Народних республш у межах дiючих на той час регюнальних i мiсцевих оргашв влади.

Те ж саме можна було передбачити i в заходах 2015 р. стосовно виконання Мшських угод серпня 2014 року.

Збереження територiальноï едностi Украши за нашими пропозищями передбачало розповсюджен-ня вихiдних положень бюджетного федералiзму Ук-ра1'ни як уштарно1' держави не тальки на Луганську i Донецьку областi, а й на решту - 22 адмшстрати-вш области, якi, починаючи з 1999 р., були дотацш-ними. Так, якщо у 1996 р. лише 11 областей були до-тацшними, то у 1997-1998 рр. 1'х кiлькiсть збшьши-лась до 22, тобто в 2 рази.

Пюля «Революцл Пдносп» урядовi рiшення щодо Лугансько1' i Донецько1' областей готува-лись на фальсифшованш iнформацiï. Так, протягом 13 рошв статистичних спостережень Державною службою статистики Украши (1999-2012 рр.) щ области серед 27 адмiнiстративно-теригорiальних оди-ниць республiки (24 области АР Крим, мюта Кив i Севастополь) постшно займали 26 i 27 мюця в рей-тинговiй ощнщ 1ндексу регiонального людського розвитку (1РЛР) на единш шкалi його вишру.

Але в «Державнш стратегiï регюнального розвитку на перiод до 2020 року», затвердженш Поста-новою Уряду вш 06.08.2014 р. № 385 (за шдписом А. П. Яценюка) мiсця в рейтингу 1РЛР Лугансько!'

i Донецькоï областей не згадаш, а навпаки, зроблено наршання на бiльш висок! заробiтнi плати порiвняно з !ншими регiонами держави без врахування жахли-воï екологп i нестерпних умов працi та 1хнього вкладу до ВВП краши.

Наведеш в «Державнiй стратегiï регюнального розвитку на перюд до 2020 року» числов! i графiчнi даш по 1ЛРЛ областей Украши представлен! за 2011-2012 рр. без вихшних даних Луганськоï i Доне-цькоï областей, хоча станом на серпень 2014 р. це можна було здшснити за статистичними даними 2013 р. Кр!м того, для покращення «вигляду» Украши за свгшвим вим!ром 1ндексу людського розвитку (1ЛР) даш 2012 р. представлен! за тдсумками

2013 р. (року Другого Майдану) тому, що Украша в Свгшвому рейтингу засв!дчила зниження в рейтингу на 5 позицш (з 78 до 83 мюця).

Цишчним попул!змом, др!мучютю i примь тивнютю мислення експрем'ер-мшстра Укра1ни В. О. Гройсмана можна вважати урядове ршення 2017 р. по плануванню входження Укра1ни за 1ЛР до 50 кращих краш свгту в 2020 р. проти 88 мюця у 2017 р. (Розпорядження Уряду вш 03.04.2017 р. № 275-р). Тобто, за три роки необхшно було «здо-лати» 38 мюць - з 88 до 50 - близько 13 позицш кожний рш. Це ж чиновницький маразм!

Антитерористична операщя (АТО) проти населення Луганськоï та Донецькоï народних республш Украшського Донбасу, що були створен! 12 та 24 травня 2014 р., була розпочата напередодш поза-чергових вибор!в Петра Порошенка 25 травня

2014 р. на посаду Президента Украши. Складаеться враження, що АТО було розпочато з метою недопу-щення населення Украшського Донбасу до позачер-гових вибор!в Президента Укра1ни.

Пш покровом таемного Указу № 405/2014 був оргашзований громадсько-збройний конфлшт м!ж Регюнами i Центром, а потОм створений Фшансовий фонд багатьох партнер!в для лiквiдацiï його наслш-шв. Олк-архат i крупний б!знес демократ!в-л1бе-ровдв США, провшних члешв Свросоюзу, Росiï й Украши проявили себе як складов! М!жнародного тероризму проти населення сво1х краш Це виникло на баз! природи наживи i насильства завдяки вико-ристанню англосаксонськоï модел! ринковоï еконо-мши вшкритого типу.

Поштовхом до громадсько-вшськового кон-флшту Центру з органами влади i населенням Украшського Донбасу (лютий-березень 2014 р.) стало природне вшторгнення нацюнальним менталитетом нечесного збагачення причетних до влади та свшоме !гнорування украшським чиновництвом соцiальноï справедливости та адмiнiстративно-кримiнальноï вшповшальносп за корупщю. Прискорено-приму-сова (всупереч еволюцшнш) украшзащя росшсько-мовного населення, його матер!альне зубож!ння та приниження людськоï пдносп i руйнування юто-ричного минулого стали морально-духовною основою протесту Регюшв проти Центру (Киева). За-

гально-нацюнальний Центр, вдягнувши маску змп-ного гшнотичного поглинання М1жнародного гео-полгтичного 61знесу, видае свгтовш стльнот цей конфлшт як вшну з Роаею-агресором.

Центр знехтував можливютю проведення д1а-логу з шщаторами створення народних республш та мешканцями областей протягом квиня-травня 2014 р. Необхадно було термшово обговорити i на-мгтити розробку Репональних програм людського розвитку Лугансько! i Донецько! областей та ïx реа-лiзацiю в межах бюджетного федералiзму ун1тарно1 держави. Методичне забезпечення виконання цих намiрiв було розроблено ще у 2011 р. ДННУ «Ака-демiя фiнансового управлiиня» i Украшським уш-верситетом фiнансiв i мiжнародноï торгiвлi, а сам порядок розробки Репональних програм людського розвитку мютився в Науково-практичному комен-тарi до Бюджетного кодексу Укра].'ни [10].

Вихвд народу з депресiï, а держави - з деграда-ujï бачиться в реалiзацiï людиноцентристського тд-ходу до органiзацiï системно!' взаемодiï Регютв i Центру. Проект Державноï стратеги регюнального розвитку на 2021-2027 рр. вже розроблений тд гас-лом «Розвиток та едтсть, орiентованi на людину».

Це гасло було першою з трьох складових мети стратепчного спрямування Державноï регiональноï полiтики ще на перюд до 2020 року, але так i не реалiзовано.

Постановка проблеми самостiйностi Украш-ського Донбасу. Соцiально-економiчне ввднов-лення Украшського Донбасу повинно передбачати аналiз прийнятих i альтернативних рiшень щодо переходу Украши на англосаксонську модель ринко-воï економiки вiдкритого типу, починаючи з 1991 р. Об'ективно нео6xiдним стало здiйснення заxодiв подолання подальшого знищення нацiональноï еконо-мiки i тдвищення безпеки краши шляхом конструктивного переосмислення насладив практичноï реа-лiзацiï американського девiзу «Свобода i демократия!» Мiжнародного геополiтичного 6iзнесу.

Соцiально-економiчне вiдновлення Луганськоï i Донецькоï областей буде складатися з поновлення минулого або створення нового сощального статусу мешкандiв неконтрольованих i контрольованих Центральним Урядом частин територiй цих областей, щоб кожний знайшов свое мiсце: по-перше, в життдояльностт мiсцевостi, де вш мешкае; по-друге, в регiонi, де вш працюе; по-трете, в Республщ, громадянином якоï вiн е.

Економiчне вiдновлення життедiяльностi пе-редбачае наявтсть економiчниx свобод кожного для досягнення свого особистого сотального статусу.

Соцюлопчна енциклопедiя визначае соталь-ний статус як фшсовану диферентацто населення за доходами (економгчна стратифгкацгя), за при-четтстю до влади (полтична стратифгкацгя), за посадою (соцгалъно-статусна стратифгкацгя), за рiвнем професiоналiзму i знаннями (профестна стратифгкацгя) [11, с. 346].

Основою i суттстю видiв стратифшацп е сот-альна нерiвнiсть, що виявляеться в нерiвномiрному розподiлi прав i привше1в, вiдповiдальностi i обов'яз-кiв, соцiальниx тнностей, iерарxiï влади, методiв впливу тощо.

Пiслямайданне впровадження положень англо-саксонськоï моделi ринковоï економiки вiдкритого типу призвело до дуxовно-моральноï змiни свщо-мост i матерiального зу6ожiння слов'янського населення та його подшу на вищi i нижчi класи, що су-перечить Декларацiï про Державний сувереттет Украши, якою були передбачет переваги загально-людських цiнностей над класовими.

Нео6xiдно вiдродити морально-духовний на-стрiй населення Украшського Донбасу та держави в цшому на досягнення територiальноï едност усix регiонiв Украши тд единим правовим i сощальним забезпеченням. ДоцЫьним стае використання доктрини 3-х "С": соцальне прогнозування, соц-альнепланування, соцальнеуправл'тня.

До^дження виконано в три етапи. На пер-шому етат було розглянуто xронологiю виникнення загроз територiальноï едност Украши (19912000 рр.), на другому - становления соцiальноï без-вiдповiдальностi оргатв влади в умовах глобалiзацiï (2001-2010 рр.), на третьому - вiдновлеиня держав-ницького тдходу до вiдроджения Украшського Донбасу у 2011-2020 рр.

Шсля приеднання Криму Росшською Федера-тею, на теренах Украшського Донбасу реально ви-никли передумови для розмежування, якi загально-нацiональна влада не визнала i почала розглядати як терористичт сепаратистсьш утворення, а не як но-стальгiчно омрiяиi форми виживання й вщновлення соцiальноï справедливостi 1хтми мешканцями, що вже тд впливом новоï загальнонацiональноï влади 2014 р. почали на фот матерiального зу6ожiния втрачати морально-iсторичнi цiиностi свого мину-лого, поточного та майбутнього буття.

Саме ця частина населення Украшського Донбасу у 2014 р. стала активним ополченням, зорiенто-ваним на росшсьш зарплати i росiйськi пенсп як у самовизначившимся населенням пiвостровi Крим.

Якщо настроï населення АР Крим, бути в складi великоï держави, вже були реалiзоваиi шляхом проведення мюцевого референдуму щодо виходу тв-острова зi складу Укра1ни, то «сепаратистський спа-лах» Украшського Донбасу можливо було об'ективно очолити. Назршо проведення термшових пе-ремовин щодо встановлення в межах бюджетного федералiзму Украши гарантий фшансових нормати-вiв 6юджетноï за6езпеченостi соцiально-економiч-ного розвитку Луганськоï i Донецькоï областей з ïx збереженням у територiальmй едносп з усiма областями украïнськоï держави.

Ознакою майбутнього сепаратистського спа-лаху на Украшському Дон6асi слiд вважати прий-няття рiшения щодо переви6орiв першого президента Украши Леотда Кравчука тд тиском шахтар-

ських страйшв. Вимоги шахтар!в були чгткими: на-дання автономiï Донбасу як i АР Крим, або переви-бори президента, який знищуе вугшьну промисло-вють Украши.

Не випадковими слш визнати дiï й другого президента Украши Леошда Кучми, який, за досвшом Маргарет Тетчер у Великш Бриганiï, доклав зусиль для зменшення рол! шахтарських колектив!в у поль тичному житп Украши.

Органам загальнонацiональноï влади необхшно було спрацювати на випередження активютгв ство-рення народних республш в Украшському Донбас!

Протягом одного покол!ння вшбувся перехш вш усталеного способу й укладу життя в адмшстра-тивно-команднш систем! управлшня народним гос-подарством з плановою дисциплшою в отриманш сощальних гарантш та послуг до ринковоï еконо-мiчноï розрухи з негативними сошальними наслш-ками (хабарництво, рейдерство, бандитизм, торпвля людьми з метою сексуальноï експлуатацiï або вилу-чення оргашв, безробгття, пияцтво, наркомашя, про-ститушя, бомжування, сущиди).

Сепаратистскому спалаху навесш 2014 р. на Украшському Донбаа передувала загальнодер-жавна недбалють у подоланш бшносп його населення. Так, у 2003 р. Украша першою на пострадян-ському простор! приедналася до виконання 7 !з 8 Ць лей розвитку тисячолгття, прийнятих у 2000 р. свгто-вою спшьнотою на перюд до 2015 р.

Першою серед них була цшь: «Подолання бшносп», а восьмою - «Глобальне партнерство для розвитку», яка, не виключено що навмисно, не була адаптована Урядом Украши, бо ïï реал!защя перед-бачала збшьшення самостшносп регюнальних оргашв влади.

Цшь «Подолання бшносп» включала 3 завдан-ня i 5 !ндикатор!в, нацюнальних р!вень яких був ви-значений по Украïнi в цшому, а на р!вш регюшв -тшьки з адапташею до пшотних проектов 20052006 рр. «Луганщина - ЦРТ», «Донеччина - ЦРТ» i «Льв!вщина - ЦРТ», а у 2009-2010 рр. - також «АР Крим - ЦРТ».

Пшотш проекти були призван! адаптувати 15 завдань i 33 стратепчних !ндикатори 7 нацюналь-них цшей ЦРТ: 1) Подолання бшносп (3 завдання та 5 шдикатор1в); 2) Забезпечення якiсноï освгти впро-довж життя (2 завдання та 6 !ндикатор!в); 3) Забезпечення гендерноï р!вносп (2 завдання та 4 !ндика-тори); 4) Зменшення дитячоï смертносп (1 завдання та 2 !ндикатори); 5) Полшшення здоров'я матер!в (1 завдання та 2 !ндикатори); 6) Обмеження поши-рення ВIЛ-iнфекцiï/СНIДУ та туберкульозу i запо-чаткування тенденцш до скорочення ï^ масштаб!в (2 завдання та 6 !ндикатор!в); 7) Сталий розвиток довкшля (4 завдання та 8 !ндикатор!в).

Досягнення ЦРТ до 2015 р. як за пшотними проектами, так i по Украш в цшому було визнано за найважливше для консолшаци зусиль трьох складо-

вих суспшьства: влади, б!знесу та громадськосп. Але цього не вшбулося.

Незважаючи на суттев! притоки в нацюнальну економшу шоземних кредипв i !нвестицш пюля Першого Майдану (2004-2005 рр.), по Луганськш i Донецькш областях i АР Крим пшотш проекти були скасоваш, а реал!зоваш лише у Льв!вськш обласп, а шщативно - ще й у Чершвецькш обласп (М. Па-тев, Е. Л!банова).

Саме завдячуючи реал!заци пшотного проекту «Льв!вщина-ЦРТ», в уточненш у 2014-2015 рр. Ре-гюнальнш стратегiï розвитку обласп на перюд 2020 р. та у План! заход!в з ïï реал!заци на 20162018 роки з'явилася Програма 2 «Якють життя», яка включала 18 стратепчних !ндикатор!в спйкого людського розвитку. Кр!м того, на виконання Закону Украши «Про стимулювання розвитку регюшв» вш 8 вересня 2005 р. (набрав чинносп з 1 ачня 2006 р.) Льв!вська ОДА i Облрада уклали Угоду з Кабшетом Мшютр!в Украïни щодо виконання Плану заход!в вшповшно до державних прюритепв розвитку обласп.

Чершвецька ОДА та Облрада, адаптувавши 7 нацюнальних ЦРТ у 2009-2010 рр. до р!вня области, забезпечили стабшьнють 2 мюця в рейтинго-вш оцшщ 1РЛР за Методикою 2012 р. адмшстра-тивних областей Украïни у 2010-2011, 2013-2016 рр. та 1 мюце у 2009 та у 2017 рр.

На превеликий жаль, в Украшському Донбаа такого не в'дбулося. Завдання пшотних проектов «Луганщина — ЦРТ» та «Донеччина — ЦРТ» не були передбачеш н в Програмах i Бюджетах сощ-ально-економ1чного розвитку ЛуганськоЧ й До-нецькоЧ областей, н в загальнонащональному плат та державному бюджетi на 2006-2010 рр.

Уряд не спромтея оргашзувати узагальнення i розповсюдження позитивного досв!ду Льв!вщини не тшьки на Луганщину та Донеччину, а й на решту регюшв Украши.

Подолання бiдностi населення в Украшському Донбаа та АР Крим у 2003-2013 рр. та впровадження фнансових нормативiв бюджету-вання людського розвитку в межах бюджетного федералiзму УкраЧни, якуттарноЧ держави, спри-яло б становлення вiдчутного прошарку серед-нього класу iл'тв'гдувало б передумови виникнення м'1сцевихреферендумiв з ор'кнтащею наросшсьш зарплаты та пенсИ.

Пюля Першого Майдану в м. Киев! (2004 р.) розгляд хронологи державних ршень щодо шдви-щення самостшносп регюшв в сощально-економ1ч-ному розвитку доречно здшснити пюля введення в дто 01.01.2006 р. Закону Украши «Про стимулювання розвитку регюшв» (був прийнятий 08.09.2005 р. № 2850- IV).

Постановою КМУ вщ 21.07.2016 р. № 1001 «Про затвердження Державноï стратеги регюнального розвитку на перюд до 2015 року» були в

останне визначеш державш прiоритети розвитку ад-мiнiстративниx областей з точки зору загально-нацiональииx потреб та iитересiв.

Зокрема, для Луганськоï област це: реструкту-ризащя вугiльноï та металургiйноï промисловостi; розвиток високотеxнологiчного машино-будування; розбудова та модершзащя транспортноï шфра-структури; розвиток житлово-комунального госпо-дарства, водозабезпечення; впровадження ресурсо-i енергозбертаючих теxнологiй; покращення еколо-гiчноï ситуацп; захист територiй вiд п1дтоплення.

Прюритетними для Донецькоï област державою були визначеш наступш напрями регюнального розвитку: реструктуризащя вугiльноï промислово-стц диверсифiкацiя риикiв та з6iльшения експорту готовоï продукцiï, металургiйиоï та xiмiчноï галу-зей; розвиток високотеxнологiчного та наукоемного машинобудування; реформування житлово-комуна-льного господарства; водозабезпечення; впрова-дження ресурсо- i енергоз6ерiгаючиx теxнологiй; покращення екологiчноï ситуацiï; захист територiй ввд пiдтопления.

Постановою Уряду вiд 21.07.2006 р. № 1001 за прюритетними напрямами/заходами розвитку регютв були також визначеш 4 стратепчних завдання з показниками оцiики реалiзацiï Стратеги:

1. Шдвищення конкурентоспроможност^ регю-шв та змiцнеиня ïx ресурсного потеншалу.

2. Забезпечення розвитку людських ресурав.

3. Розвиток мiжрегiонального спiвро6iтництва.

4. Створення шституцюнальних умов для регюнального розвитку.

Узгодження дiяльностi Центральних i Мюце-вих органiв виконавчоï влади та органiв мiсцевого самоврядування щодо розвитку регiонiв було перед-бачено вiдповiдною системою 24 показнишв. Бшь-шiсть iз них мютилась в Нацiональнiй Методицi ви-мiру регiонального людського розвитку (2012 р.). Але в реальшй практищ не була використана, тому що залишився незадiяиим мотиващйний меxанiзм зацiкавленостi населення регютв у виршент клю-чових проблем ïx соцiально-економiчного розвитку.

Головним критерiем регiонального розвитку тд зовшшшм впливом був визначений 1ндекс кон-куреитоспроможностi регiоиу, а не показники шдвищення рiвия i якост життя населення, якi iитегру-ються 1ндексом регiонального людського розвитку. I це незважаючи на те, що у загальнш частинi Стратеги було наголошено, що саме нерiвномiриiсть ре-гiонального розвитку та рiвня i якостi життя населення створюе передумови для соцiальноï напруги в суспiльствi, загрожуе територiальнiй цшсносп кра-ïни, стримуе динамiку соцiально-економiчниx по-казиикiв, уповiльиюе рииковi перетворення та зни-жуе ïx ефектившсть.

В Постановi КМУ вiд 06.08.2014 р. № 385 «Про затвердження Державноï стратегiï регiонального розвитку на перюд до 2020 року» (за шдписом А. П. Яценюка) в загальнш частинi вказано, що

необхвднють пiдготовки Стратегiï була викликана завершенням строку реалiзацiï попередньоï Страте-riï на перiод до 2015 року. Але це не ввдповвдае дш-сносп, тому що до початку наступного перiоду за-лишалося 17 шсящв...

Крiм того, Постанова Уряду № 385 помилково визнала Постанову КМУ ввд 16.11.2011 р. № 1189 «Про затвердження Порядку розроблення мониторингу та ощнки результатов реалiзацiï Державноï стратегiï регiонального розвитку» такою, що втра-тила чиншсть. Тобто, нова загальнонац1ональна влада тсля Другого Майдану не спромоглася дотри-матися принципу iсторичноï спадкоемност^ нових державних рiшень тим, що були прийняти i реалiзо-вувались попередниками - нова влада виявилася не-спроможною розi6ратися з канцелярськими папе-рами.

«Новий Уряд 2014 року» ввдмовився вiд визна-чення державних прюритетгв розвитку регiонiв, за-довольнившись розглядом ïx ролi в досягнеииi на-ступних трьох загальнонац1ональних ц1лей:

1. Шдвищення рiвия коикурентоспроможностi регiонiв.

2. Територiальна соцiально-економiчна iнтег-рацiя i просторовий розвиток.

3. Ефективне державне управлшня у сферi ре-гюнального розвитку.

Досягнення першоï цiлi орiеитувало регiони на вiдцентрованiсть вiд загальнонацiональноï еконо-мiки на продовження цеитро6iжниx сил розвитку. Друга ц1ль передбачала виконання завдань i здiйс-нення заxодiв по вiдновлению безпеки житдаяль-ност^ та економiчноï реа6iлiтацiï Луганской Доне-цькоï областей. Було намiчено вирiшеиня актуаль-них проблемних питань АР Крим i м. Севастополь, що були визнаш тимчасово окупованими територi-ями. Окремi райони Украшського Донбасу вияви-лися з невизначним статусом: РФ не визнана краь ною агресором, а ц1 райони - окупованими. Громад-сько-вiйськовий конфлшт населення Луганськоï i Донецькоï областей з органами загальнонацюналь-ноï влади Украши став розглядатися як украшсько-росшська вiйна для зручностi дшшв Мiжнародного геополiтичного 6iзнесу.

На той момент лiбероïдно-демократичний олi-гархат i крупний 6iзнес США та краш групи G7, Ро-сiï i Укра]^ ще не визначили остаточш межи i масштаби iитересiв власного бiзнесу та рух матерiа-льно-грошових потоков на територiï Украïнського Донбасу, який перетворювали в полiгон безмитноï офшорноï контра6аидноï «сiроï зони^> - мiжпозицiй-ного простору уздовж 409 кiлометрiв лiиiï зiткиения мiж позишями супротивников до 1-1,5 км.

Зниження державного впливу на соц1ально-економiчний розвиток окремих районiв Луганськоï i Донецькоï областей проглядаеться й у ввдсутносп своечасного доведення Плану заxодiв на 20152017 рр. з реалiзацiï Державноï стратегiï регiональ-ного розвитку на перюд до 2020 року: 07.10.2015 р.

Постановою Уряду № 821 (тобто, через 13 мюящв з визначенням шдикаторГв лише на 1 рГк); 20.12.2017 р. Постановою Уряду № 1089, як Дода-ток до Стратеги з перелшом щорГчних ГндикаторГв прогнозноï спрямованост за кожною з 4-х цшей на 2018-2020 рр. та базовими даними 2014-2017 рр. (тобто, через 29 мюящв).

В аналгтичнш частиш Державноï стратегiï регюнального розвитку на перюд до 2020 року Луган-ська i Донецька обласп за рГвнем народжуваносп були вщнесеш до тих (Сумська, Чершпвська. Пол-тавська i Харшвська), яким притаманна надзви-чайно низька народжуванють, що навпъ наполовину не забезпечуе вщновлення чисельност населення. Але жодноï операцiйноï цш щодо подолання цiеï негативноï тендендiï не було запропоновано.

Незважаючи на те, що Державна стратепя була затверджена в серпш 2014 р. i статистичне забезпе-чення вишру регюнального людського розвитку за шдсумками 2013 р. вже було вщоме, у Стратегiï числове визначення ранпв областей за 1РЛР було представлено за 2011 р., а 1х графГчне визначення -за 2012 р. (на основ! Методики вишру 2012 року).

Безумовно, що Луганська i Донецька обласп не ощнювались за 1РЛР на единш шкал! вишру регюшв Украши, тому що 1х населення було в громад-сько-вшськовому конфлшт! з Центром (Киевом), а близько 2 млн мешканшв стали внутршньо-пере-мщеними особами. Наявш управлшсьш промахи та недоробки як дточих ниш, так i колишшх оргашв центрально", регiональноï i мiсцевоï влади.

Цшаво, за якими критерГями здшснювалась пе-редислокащя вищих навчальних закладГв Луганська i Донецька на територто Гнших регюшв? Можливо, що виходячи з майбутшх завдань формування шно-ващйно-активних пщприемств на основ! викорис-тання штелектуального потенщалу молод! Гндустрь ального регюну та пщвищення народжуваносп за межами Украшського Донбасу, який розглядався як довгостроковий полГгон МГжнародного геополпич-ного бГзнесу.

Луганськш i Донецькш облдержадмшютращям та органам мюцевого самоврядування (за згодою), МГнрегюну та Мшютерству з питань тимчасово оку-пованих територш (МТОТ) передбачалось у 2019 р. здшснити актуалГзащю Регюнальних стратегш розвитку та Плашв заходГв з 1х реалiзацiï з урахуванням Державноï цiльовоï програми вщновлення та розбу-дови миру в схщних регюнах Украши, затвердже-ною Постановою Уряду вщ 13.12.2017 р. № 1071.

Метою Державноï цiльовоï програми на 20172020 роки було визначено вщновлення та розбудова миру в схщних регюнах Укра1ни, що передбачало стимулювання сощально-економГчного розвитку те-риторГальних громад для пщвищення рГвня життя населення та соцiальноï спйкосп, стимулювання економiчноï активностг Серед трьох стратепчних компонентов цiльовоï програми тшьки другий пе-редбачав зростання доходГв населення та забезпе-

чення розширеного вщтворення людського потенщалу.

На жаль, подолання бщносп населення та зни-ження його смертносп як першочергов! серед Цшей Розвитку Тисячолгття на перюд до 2015 року та Ць лей Сталого Розвитку на 2021-2030 рр. не передба-чались як стратепчш завдання m в Державних стра-тепях регюнального розвитку на перюди до 2015, 2020 та 2030 рр. ш в Державнш цшьовш програм! вщновлення та розбудови миру в схщних регюнах Украши на 2017-2020 рр.

Пюля Другого Майдану в м. Киев! (2014 р.) Ко-лективний Захщ на чолГ з США продовжував штен-сивно втшювати в життедГяльнють населення Украши безсмертш гасла минулих столпъ «Свобода i демократия!» та «РГвнють i братерство!», забезпечу-ючи тим самим збереження глобального англосак-сонського панування.

На Украш було прискорено мехашзм вщцент-рованосп штереив i цшей розвитку регюшв вщ за-гальнонацюнальних завдань державотворення.

Пюля Революцiï Гщносп п'ятому позачергово обраному Президенту Украши Петру Порошенко зарубГжш консультанти i експерти допомогли «зль пити по-швиденькому» Стратепю Сталого Розвитку «Украша-2020», яка була схвалена його Указом 12.01.2015 р. № 5/2015. Все вщбулось за лопкою МГжнародного геополпичного бГзнесу: «просування демократи» завдяки «кольоровш революци», формування чужих урядГв «пщ себе» та «спонукання до реформ» за допомогою примусово нав'язаних кредитив МВФ.

Останнш Держсекретар США Ентош Блшкен заявив, що вони розчарувалася в кольорових рево-лющях. Довгий час Вашингтон скидав режими в ш-ших крашах, щоб «просувати демократию», що за-надто дорого обходиться держбюджету i не гарантуе усшх («Печеньки Держдепу» вщ Вiкторiï Джейн Нуланд на Другому Майдаш у Киев! у 2014 р. обш-шлися до 5 млрд дол. США).

Ентош БлГнкен наголосив: «Ми не будемо просувати демократю через дорогi вшськов'1 операци або повалення авторитарних режимiв силою. Ми пробували такi тактики в минулому i це не пра-цювало. Однак США до кнця не в'дмовилися вд самоЧ 'деЧформування чужихуряд'гв «шд себе». Ад-мн^тращя Президента США Джо Байдена буде це робити накше — не через революци, а через «спонукання до реформ» за допомогою примусово нав'язаних кредитiв» [12].

Свросоюз i МВФ вже зобов'язали Кив рефор-мувати державш органи, пщвищити тарифи для населення, зняти заборону на продаж землГ i створити цший ряд антикорупцшних оргашв, через яш Захщ здшснюе зовшшнш контроль i управлГння Укра1-ною. Держава i населення загрузли в непомГрних кредитах вщ МВФ.

У Сполучених Штапв е понад 400 секретних бактерюлопчних лабораторГй по всьому свГту, в

тому чи^ не менше 15 на Укра!ш Три лабораторi! розмiщенi у Львовi i тд Киевом, iншi розташованi в Одесi, Вiнницi, Ужгород^ Херсонi, Тернополi, а та-кож територiях, тдконтрольних Киеву, в безпосе-реднiй близькостi вiд Криму i Луганська. Деяк з них отримали на сво! дослiди вiд 1 до 2 млн дол.

Дiяльнiсть секретних бактерiологiчних лабора-торiй розпочалася в серпнi 2005 р., коли Президентом Укра!ни був В. Ющенко, припинилася за часiв президентства В. Януковича та вiдновилася вже при П. Порошенку. 1дею необхвдносп активiзацi! дiяль-ност таких лабораторш на територi! Укра!ни активно лобтовала мiнiстр охорони здоров'я Укра!ни з 2016 по 2019 р. Уляна Супрун. Роботу лабораторш у чинному режим повно! iзоляцi! ввд громадськостi контролюе Пентагон.

За час роботи американських бактерiологiчних лабораторiй в Укра!ш час вiд часу ввдбувалися спа-лахи невiдомих i рiзноманiтних хвороб, якi приводили до смертельних наслiдкiв. Депутати Верховно! Ради Укра!ни стверджують, що з лабораторш при цьому перiодично з тих чи iнших причин ввдбува-лися витоки штамiв вiрусiв [13].

На думку одеського журналюта Юрiя Ткачова, роботу секретних лабораторш можна назвати до-^дженнями подвiйного призначення: з одного боку, вони дшсно важливi з точки зору оцiнки загроз поширення того чи iншого захворювання i розробки рекомендацiй по боротьбi з ним. З iншого - результата до^дження можуть бути використаш i при розробцi бактерюлопчно! збро! для застосування в тому чи шшому регiонi [13].

Мехашзм однополярного панування США за-безпечують транснацiональнi корпорацi!, фiнансовi ресурси яких на кiлька порядкiв перевищують на-цiональнi бюджети багатьох кра!н. Цей мехашзм реалiзуеться логiстикою Мiжнародного геополгтич-ного бiзнесу, який сприяе вибору та призначенню «зручних» президентов, прем'ерiв, послiв, членiв суддiвських апарат0в, керiвникiв мiнiстерств, вь домств, регiонiв, правоохоронних органiв, розвiдки i оборони, служб «боротьби» з корупцiею.

Використання англосаксонсько! моделi ринково! економiки ввдкритого типу обумовлюе виник-нення мiжнародного тероризму, основними цiлями якого е «дезорганизация державного управлтня, завдання економгчног та полтичног шкоди, пору-шення тдвалин сустльного апарату, якг мають, на думку терорист1в мотивувати владу до змти полг-тики» [2].

Стратепя «Укра!на-2020» визначила мету, век-тори руху, дорожню карту, першочерговi прюри-тети та iндикатори належних оборонних, сощально-економiчних, органiзацiйних, полгтико-правових умов становлення та розвитку Укра!ни. Склалось враження, що з 1991 по 2013 р. становлення нашо! держави як суверенно!, незалежно!, сощально! й уш-тарно! не ввдбувалось. А чому не використана i не згадана Стратегiя економiчного i соцiального роз-

витку Украïии (2004-2015 рр.) Шляхом Свропей-ськоï iнтеграцiï?

Метою Стратегiï «Украïна-2020» було впровадження в Украш европейських стандартов життя i виxiд Украши на проввдш позицiï у свiтi. Були визначеш 4 вектори руху (розвитку, безпеки, ввдповь дальносп, гордосп), у рамках яких реалiзуються 62 реформи та програми розвитку держави, серед яких були видшеш 10 першочергових.

Науковi керiвиики Всеукраïнського проекту «Наше спшьне майбутне» В. Я. Шевчук, В. К. Черняк, Т. Т. Ковальчук, М. П. Педан, О. I. Панков за-значали, що у «Стратегп-2020» недостатньо акцен-товано увагу на реформах, ям активiзували основнi виутрiшнi фактори нацiональноï полiтики розвитку - людський, природний i фiнансовий каштал [14, с. 52]:

- по-перше, не згадано найнагальшшу реформу - реформу системи оплати пращ i заходи щодо подолання бвдностО працюючих людей i працюючих родин. Без цього не може бути активiзовано людський каштал, який е не тшьки сввдомою ^нновацш-ною) рушiйною силою розвитку, а й самого юну-вання держави;

- по-друге, залишилась поза увагою ще одна ключова реформа - реформа системи природоко-ристування, забезпечення ращонального використання природних ресурав (землi, надр, води, лiсу, бюресурив, тощо). Без цього не можлива активiза-щя природного кашталу держави не тшьки для цшей розвитку, а й для подолання бвдностО населення, зпдно якому, згiдно з Конститущею Украïни, мають належати щ природш багатства;

- по-трете, без належноï уваги залишилися реформи, як мали 6 активiзувати шновашйно^нвести-щйну полiтику держави. Увага придшяеться тiльки питанням залучення iноземииx швестицш i кредитив, а не стимулюються процеси виутрiшнього на-громадження, амортизаци основного капiталу та ш-вестування. Довготривалий, сталий розвиток еконо-мiки можуть забезпечувати тальки масштабш ка-пiтальнi iивестицiï виутрiшиix iнвесторiв, голов-ними з яких е власне населення краши.

Оцiика ходу виконання реформ i програм пе-редбачалась з використанням 25 ключових показни-кiв, серед яких слщ видiлити 10-й: чисельшсть про-феайних вiйськовиx на 1 тис. населення за розра-хунками Стокгольмського мiжнародного iнституту дослiджеиня миру повинна була збшьшитися от 2,8 до 5,6 оаб, тобто у 2 рази.

Зпдно Постанови КМУ вад 31.05.2017 р. № 385 (за шдписом В. Б. Гройсмана) фонд оплати пращ найманих пращвнишв i грошового забезпечення вш-ськовослужбовщв з 796,3 млрд грн у 2017 р. перед-бачалось з6iльшити до 1185,9 млрд грн у 2020 р., тобто в 1,5 раза.

Але щ плановi заходи повинш були 6 сприйма-тися вже не як тдготовка Украïии до вiйни з наду-маним агресором - Росшською Федерацiею, а як

змщнення власноï оборони вщ можливого введення росшських вшськ на територто Украшського Донбасу.

На основ! парадигми лукавства з використанням русофоби, органи загальнонацiональноï влади ввели в оману свпову та европейську спшьноти, здшснюючи АТО на Украшському ДонбасГ як форму державного терору i складову мГжнародного те-роризму.

Сощально-економГчну штегращю населення окремих райошв Луганськоï i Донецькоï областей доцшьно було б визначати i здшснювати шляхом пщвищення рГвня i якосп життя населення тдконт-рольних територш та зняття економiчноï та гумаш-тарноï блокади з непщконтрольних частин Украш-ського Донбасу.

Мудрим пророцтвом виступае вислГв Карла Густава Маннергейма: "Прежде чем тратить огромные деньги на оборону, нужно создать для людей тот уровень жизни, который они захотят защищать".

Наступним мудрим пророцтвом виступають слова Професора Преображенського: «Этот Швон-дер (державний терор) и есть самый главный дурак. Он сей час всячески старается натравить его (Шари-кова - нацюнально-свщомого патрюта) на меня, не понимая однако, что, если кто-нибудь в свою очередь натравит Шарикова на самого Швондера, то от него останутся только рожки да ножки» (Михаил Булгаков, «Собачье сердце», 1925).

Формування Стратеги розвитку Донецькоï обласп на перюд до 2027 року було забезпечено вщ-повщно до Розпорядження Голови облдержадмь нiстрацiï, керГвника обласноï вiйськово-цивiльноï адмiнiстрацiï вщ 24.01.2019 р. № 65/5-19 «Про роз-робку Стратегiï розвитку Донецькоï обласп та Плану заходГв з ïï реалГзаци».

Але чому оргашзащя розробки Регiональноï стратегiï Донеччини здшснювалась тшьки для тери-торiï обласп, яка пщконтрольна центральнш владГ? Чому концепщя соцiально-економiчноï iнтеграцiï окремих райошв Украшського Донбасу не передба-чала використання публГчносп украшського сусш-льства? Чому для цiеï роботи не були залучеш члени Донецького земляцтва, народш депутати Верховноï Ради минулих скликань, громадськ об'еднання, на-приклад Академи економГчних, Гнженерних i еколо-пчних наук? А хто в умовах конфлшту узагальнить досвщ планово-аналiтичноï i прогнозноï роботи са-мопроголошених Луганськоï i Донецькоï народних республш, як не громадсьш об'еднання?

Прикладом плiдноï сшвпращ оргашв влади з суспшьством е План заходГв на 2013-2016 рр. щодо реалГзаци Стратегiï реформування системи надання сощальних послуг (затверджеш Розпоряджен-ням КМУ вщ 13.03.2013 р. № 208-р за шдписом М. Я. Азарова). УсГ 19 заходГв Плану до складу ви-конавщв включали вщповщш громадськ об'еднання за ï^ згодою.

Стратепя розвитку Донецькоï обласп на перюд до 2027 року розроблялась на виконання Закону Ук-ра]™ «Про засади державноï регiональноï поль тики» вщ 02.05.2015 р. № 156-VIII та Постанови Уряду вш 11.11.2015 р. № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регюнальних стратегш розвитку i плашв заходГв з ï^ реалiзацiï, а також прове-дення мошторингу та ощнки результативносп реа-лiзацiï зазначених регюнальних стратегш i плашв заходГв (Гз змшами)».

Державна стратепя регюнального розвитку на 2021-2027 рр. також була розроблена вщповщно до Закону Украши «Про засади державноï регiональноï полпики» вщ 02.05.2015 р. № 156-VIII, але вже на пщставГ Постанови Уряду вщ 11.11.2015 р. № 931 «Про затвердження Порядку розроблення державноï стратеги регюнального розвитку Украши i плану за-ходГв з ïï реалГзаци, а також проведення мониторингу та ощнки результативносп реалiзацiï зазначених Стратегш i плашв заходГв».

Державна стратепя «2021-2027» була затвер-джена постановою чергового нового Уряду 05.08.2020 р. № 695 пюля виборГв чергового шос-того Президента Украши В. О. Зеленського.

В зв'язку з вщсутнютю Планового кодексу Украши виникли наявш порушення за змютом i строками ïï тдготовки. По-перше, Уряд мав би затвер-дити «Стратепю-2027» за 6 мюящв до зашнчення строку реалiзацiï «Стратегiï-2020». По-друге, черго-вому шостому Президентов! Украïни украшське чи-новництво зробило ведмежу послугу, коли вш своïм Указом вш 20.09.2019 р. № 713/2019 «Про невщ-кладш заходи щодо забезпечення зростання, стимулювання розвитку регюшв та запобГгання корупцiï» постановив КМУ в строк до 01.01.2020 р. «забезпечення розроблення та затвердження державноï стратеги регюнального розвитку на 2021-2027 рр.» (п. 3г). Тобто, на 6 мюящв рашше строив, як були передбачеш Постановою Уряду вщ 11.11.2015 р. № 931 та ще й за квартал до завершення 2019 р.

Зазначимо, що МГнрегюн Украши, завчасно розпочавши роботу над проектом Державноï стратеги га перюд до 2027 р. (з 13.03.2019 р. при регламент! - з 01.07.2019 р.) i розмютивши його на своему сайт! i сайт! Уряду в лютому 2020 р., не спромГгся його вчасно затвердити у червш 2020 р.

Головною причиною стали част! змши керГв-ництва i складу УрядГв, для яких бшьш важливими виявилися завдання мГжнародного геополпичного бГзнесу щодо нормативно-правовоï дГяльносп про оби- земель сшьськогосподарського призначення та прискореного впровадження ринку землГ в Украïнi.

Головною передумовою вщволшання уваги ук-раïнцiв вщ впровадження ринку землГ стало використання шстинкту пашчного страху перед падш-ням у боргову яму через тарифний геноцид та за-грози зовнiшньоï агресiï з боку РФ.

Закон Украши «Про особливосп державноï политики Гз забезпечення державного суверенитету

Украши на тимчасово окупованих територiяx у До-нецькш та Луганськш областях» ввд 18.01.2018 р. № 2268-VIII визнав збройну агресiю Росiйськоï Фе-дераци у Донецькiй та Луганськш областях.

Тимчасово окупованими територiями у Доне-цькш та Луганськш областях на день ухвалення цього Закону були визначеш т частини територн Украïии, в межах яких збройш формування Росш-ськоï Федераци та окупацшна адмiнiстрацiя Росш-ськоï Федераци встановили та здшснюють загаль-ний контроль [15].

Агенти англосаксонського впливу домоглися внесення поправок до Конституцп Украïии, якi за-крiпили курс на повноправне членство в Свропей-ському Союзi та НАТО. Проект змш до Конституцп подав у вересш 2018 р. президент П. О. Порошенко.

У лютому 2019 р. документ шдтримали депу-тати з фракцш БПП, «Народний фронт», «Самопо-мiч», «Батькiвщина» i «Радикальна партия», а також 6iльшiсть позафракцшних i група «Воля народу». Проти висловилася фракщя «Опозицiйний блок». Серед виборщв «Опозицiйноï платформи» 16% при-хильнишв НАТО, а противников - майже 66% [16].

У регюнальному розрiзi най6iльша шдтримка вступу в СС i НАТО в захвдних i центральних ре-гiонаx, а найменша - на сxодi i швдш краïии.

В остаточнiй редакци «Стратеги-2027» видь лено пiдроздiл «Збройна агресiя Росiйськоï Федерацп проти Украши та тимчасова окупащя частин ïï територи», в якому вказано, що у 2017 р. збройними формуваннями краïни-агресора на тимчасово окупованих територiяx були заxопленi украшсьш тдпри-емства, що на той час продовжували функцюнувати в правовому полi украïнського законодавства.

Тiльки через 3 роки (у 2017 р.) ввдбувся вихвд укра!нських пiдприемств з правого поля Украши, хоча Указ про впровадження АТО був прийнятий 14.04.2014 р., Луганська i Донецька народш респуб-лiки були створеш 12 та 24 травня 2014 р. Закон Ук-раïии № 1680-VII «Про особливий порядок мюце-вого самоврядування в окремих районах Донецькоï та Луганськоï областей» (ввдомий як Закон Украïни «Про особливий статус Донбасу») ухвалений 16.09.2014 р.

Органи загальнонацiональноï влади Украши не здшснили своечасних перемовин з керiвництвом Народних респу6лiк Укра!нського Донбасу сто-совно ïx соцiально-економiчноï iитеграцiï на умовах бюджетного федералiзму уиiтарноï держави у тери-торiальнiй едностi з уама регiонами Укра!ни. 1гно-рування перемовин вiдповiдало iитересам Мiжна-родного геополгтичного 6iзнесу.

В остаточшй редакци «Стратеги-2027» та у ïï проект благополуччя населення Укра!ни оцiнено як рiвень життя на основi вишру Валового нацюналь-ного доходу (ВНД) на душу населення, який протя-гом 1990-2018 рр. скоротився на 25,6% пiсля переходу ввд планово! економiки до ринково!.

Наведена також динамша 1ндексу людського розвитку (1ЛР) за даними ПРООН: вш з6iльшився з 0,705 у 1990 р. до 0,750 у 2018 р., тобто на 6,3%. Шдкреслено, що це позицюнуе Укра!ну у високш категор^ людського розвитку. Але це ж не ввдповь дае дшсносп та мiжнародиiй метролог^ ПРООН (окозамилювання населення).

А чому в «Стратег^-2027» не використано 1н-декс 6агатовимiрноï 6iдностi, тим паче що першою серед Цшей Розвитку Тисячолгття до 2015 року та Цшей Сталого Розвитку до 2030 року визначено «Подолання бвдносп»? Широкому загалу вiдомо, що бвдш люди характеризують свiй соц1альний стан як сукупнють поганого здоров'я, харчування, вiд-сутност^ незалежно! санiтарiï та чисто! води, соц1-ально! iзоляцiï, низько! освiти, поганих житлових умов, насильства, сорому, загрози позбавлення волi та багато iишого.

Оксфордська шщатива боротьби з 6iднiстю та людським розвитком (ОРН1) за результатами ощнки 1ндексу 6агатовимiрноï 6iдностi (1ББ) у 20072012 рр. розмiстила Украшу (0,0042) мiж арабською державою Палестина (0,0041) та африканським Ту-шсом (0,0044). За Тун1сом розмiстились Мексика (0,0048), Албашя (0,0051) i Лi6ерiя (0,0055).

Значно пощастило Казахстану, Вiрменiï i Туркмеиiстаиу - колишнiм братським респу6лiкам планового СРСР, якi за 1ББ займають першi три мюця (0,001). За даними Свiтового банку, на сьо-годнi Укра!на - найбвдшша кра!на Свропи.

Розрахунки ПРООН по 1ЛР Укра!ни вперше були виконаш у 1993 р. i наша держава була включена до складу кра!н з високим рiвнем людського розвитку (таких кра!н було 55) i посiдала 45 мюце iз 174 кра!н i територш. У рiк Другого Майдану (2014 р.) до групи кра!н з високим рiвнем людського розвитку входило 54 кра!ни поряд з 47 кра!нами з надзвичайно високим рiвнем людського розвитку.

У 2013 р. Укра!на за 1ЛР, попршивши свiй результат на 5 позицш порiвияно з 2012 р., займала 83 мiсце зi 187 кра!н i територiй (1ЛР = 0,734), Бшо-русь - 53 мюце (1ЛР = 0,786), Росшська Федерацiя -57 мiсце (1ЛР = 0,788).

1ЛР Укра!ни у 2013 р. був нижче середнього для кра!н з високим рiвнем людського розвитку (0,735) i середнього - для кра!н Свропи та Центрально! Ази (0,738).

Отже, Уряди Украши уах рок1в незалежностi i суверенности мали 6 розраховувати рiвень 1ЛР та оптимiзацiю його складових, виходячи з намiрiв по-вернення та збереження, а можливо й полшшення досягнутого у 1993 р. 45 мюця серед 50 перших кра!н свгту. Але при переxодi вiд планово! еконо-мiки на англосаксонську модель ринково! економiки ввдкритого типу у 1994-2020 рр. виявилась неспро-можнiсть, 6езпорадн1сть та брехня Урядiв.

Входження нашо! держави до 50 кращих кра!н свiту за 1ЛР було передбачено Середньостроко-вим планом прiоритетииx дiй Уряду до 2020 року,

який був затверджений його Розпорядженням вщ 03.04.2017 р. № 275-р (за тдписом В. Б. Гройсмана). Тобто, за чотири роки (2017-2020 рр.) необхщно було подолати вщстань на свгговш шкал! вишру 1ЛР у 38 мюць (88-50=38) з одночасним зменшенням рГвня смертност на 10%, а рГвня бщносп - на 15%.

Але ж це яскрава картина маслом професГйно замаскованого маразму украшського чиновництва та провокащйного тероризму зовшшнього впливу з метою тотального знищення нацiональноï еконо-мши колишиьоï республГки - лщера СРСР. Беззапе-речно виконуючи англосаксонськ Методичш вка-зГвки, слуги народу посшшають накрасти не менше сценариспв-колошзаторГв. ЗМ1 допомагають з усiеï сили перетворити украшський народ на стадо го-лодних свиней, яке заковтне любу мГфГчну байку про молочш рши i кисшьш береги.

ОбГцянка розробки показника добробуту гро-мадян Укра1ни з визначенням його цшьового зна-чення та проведення мониторингу змш (разом з Свь товим банком) в Стратеги сталого розвитку «Укра-ша-2020» не виконана. Висновок тшьки один: серед 25 ГндикаторГв цiеï Стратегiï вщсутш прогнозш ощнки 1ндексу багатовимiрноï бщносп населення, а ва обГцянки европейських стандарпв життя було черговим словоблудством i вщволшанням населення вщ щоденного пограбування.

Автор статп професор В. Ф. Столяров з власноï електронноï пошти направив 30.06.2020 р. новому мшютру, першому заступнику i двом новим заступникам мшютрГв МГнрегюну Укра1ни (Чернишову Олексто Михайловичу, Лозинському Василю Мироновичу, НегодГ В'ячеславу Андроновичу, Хо-цяшвсьшй НаталлГ ВолодимирГвш, Коваленко Ант Микола1вш, Корхову 1горю Григоровичу) аналь тичш матерГали до проекту Державноï програми регюнального розвитку на перюд до 2027 року, ям опублшоваш в ЕкономГчному вюнику Донбасу [1719]. Вщповщь на цей лист не надГйшла.

Висновок: слуги народу не здГбш аналГзувати впчизняну наукову лгтературу при пщготовщ проектов державних ршень. Рекомендацiï до проекту Державноï стратегiï регюнального розвитку на перюд до 2027 року, представлен! в журнал! Вюник економiчноï науки Украши [20], були проГгноро-ваш.

Визначення стратегiчних цшей розвитку Украшського Донбасу. Людиноцентристський пщ-хгд до сощально-економГчного розвитку окремих райошв Украшського Донбасу рекомендуеться здшснювати шляхом розробки Регюнальних програм людського розвитку Луганськоï i Донецькоï областей. Структура програм визначаеться шютьма блок-аспектами людського розвитку згщно з Другою Методикою вишрювання регюнального людського розвитку в Украш (затверджена спшьним ршенням Президи НАН Украши i колегiï Державноï служби статистики Украши 13.06.2012 р. № 123), яка вклю-

чае 33 показники, в тому числГ 22 - стимулятори розвитку, 11 - дестимуляторГв розвитку [21]:

1. Вщтворення населення (5 показнишв, у тому числГ 1 дестимулятор).

2. Сощальне становище (5 показнишв - дестимуляторГв розвитку).

3. Комфортне життя (6 показнишв - стимулято-рГв розвитку).

4. Добробут (5 показнишв, у тому числГ 1 дестимулятор розвитку).

5. Гщна праця (6 показнишв, у тому числГ 3 де-стимулятори).

6. ОсвГта (5 показнишв - стимуляторГв роз-витку).

Перша нацюнальна методика розрахуншв 1н-дексу регюнального людського розвитку (затверджена спшьною постановою Колеги Держкомстату Украши i Президiï НАН Украши у 2001 р. № 182/76 вщ 05.04.2001 р. i вщ 14.03.2001 р.) передбачала визначення узагальнюючих ГндикаторГв 92 показнишв 9 аспектов регюнального людського розвитку.

ЩорГчний статистичний бюлетень «Регюналь-ний людський розвиток» 2012 р. констатував, що в перюд з 1999 по 2011 р. серед 24 адмшютративних областей, АР Крим i мют Кшв i Севастополь (27 ад-мшстративних одиниць Украши) Луганська i Донецька обласп займали 26 i 27 мюця, школи чергу-ючись.

Незважаючи на досить високий рГвень матерГа-льного добробуту (2 мюце серед усГх регюшв) та висок! показники на ринку пращ (5 мюце), у 2011 р. Донецька область продовжувала займати останне мюце в Украш у рейтингу за 1РЛР. Найбшьш болю-чими для Донецькоï областГ залишалися проблеми полГпшення демографiчноï ситуацiï (26 i 23 мюця), умов проживання населення (26 i 24 мюця) та стан навколишнього природного середовища (27 мюця).

У 2010-2011 рр. Луганська область входила до трГйки аутсайдерГв за аспектами демографГчного розвитку (22 i 25 мюця), умов проживання населення (24 i 26 мюця), рГвня освГти (26 i 25 мюця). Не-задовшьними для обласп були Гндекси природного середовища (22 i 21 мюця) та соцiальноï сфери (21 i 20 мюця).

Прогнозування 33 показнишв регюнального людського розвитку в Лугансьшй i Донецьшй областях на 2014-2020 рр. (з початку громадсько-збройного конфлшту) на пщставГ використання фактичних даних 2004-2013 рр. дозволило визна-чити стратепчш прГоритети сощально-економГч-ного розвитку областей Украшського Донбасу, як обумовлюються динамГкою наступних показнишв [22; 23]:

- коефщент злочинносп (шльшсть зареестро-ваних злочинГв на 100 тис. населення);

- шльшсть хворих з вперше встановленим дГаг-нозом алкоголГзму i алкогольних психозГв, розладу психГки та поведГнки внаслщок вживання наркоти-

шв та iнших психоактивних речовин (на 100 тис. на-селення);

- кшькють дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування (на 100 тис. дней 0-17 ро-к^в);

- коефщент пiдлiтково! народжуваностi (1517 рошв);

- рiвень бiдностi за ввдносним критерiем, % (питома вага населення, еквiвалентнi сукупнi ви-трати якого не перевищують 75% медiанного рiвня);

- питома вага домогосподарств, ям робили

заощадження, або купували нерухомiсть (ОУЖД),

%;

- рiвень зайнятост населення (частка зайнятих серед населення 18-65 рошв), %;

- частка о«б iз вищою освiтою серед населення 25 рошв i старше, %.

Додатково, окремо для Лугансько! областi, це забезпеченiсть житлом у мютах (загальна площа у розрахунку на 1 особу), м2, а для Донецько! об-лас-п - рiвень безробiття (частка безробгтних серед населення 18-65 рошв), %.

Прогнозування показнишв i зведеного 1ндексу регiонального людського розвитку (1РЛР) у серед-ньостроковому перiодi (на першому i другому ета-пах економiчно! реiитеграцi!) дозволяе обгрунтову-вати вщповвдш заходи, виходячи з бажаного рiвня i прогнозних оцiнок структурних складових 1РЛР (в залежност вiд завдань i динамiки факторiв людського i соцiально-економiчного розвитку Лугансько! i Донецько! областей).

Перехiд до укладання Угод мiж Кабiнетом Мь нiстрiв Укра!ни, мiнiстерствами й iншими органами виконавчо! влади з ввдповвдними органами мюце-вого самоврядування щодо забезпечення економiч-ного, соцiального й культурного розвитку окремих районiв Лугансько! i Донецько! областей передба-чено ст. 6 Закону Укра!ни ввд 16.09.2014 р. № 1680-VII. 1шщатива стосовно укладання Угоди за вказа-ним законом мае належати вiдповiдним органам мiсцевого самоврядування.

Практика укладання Угод щодо регюнального розвитку мала мюце пiсля прийняття Закону Укра-!ни вiд 08.09.2005 р. № 2850 «Про стимулювання регюнального розвитку». Перша така Угода була ук-ладена мiж Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни i Донець-кою обласною радою на 2007-2011 рр.

У подальшому аналопчш Угоди були укладен мiж урядом i Львiвською (на 2009-2013 рр.), Волин-ською (2010-2014 рр.), Вшницькою (2010-2015 рр.), 1вано-Франшвською (2011-2015 рр.) i Херсонською (2010-2014 рр.) областями.

Решта проекпв Угод з уйма iншими адмшст-ративними областями Укра!ни була тдготовлена у 2011 р., проте за ввдсутносп можливостей фшансу-вання державних зобов'язань урядом було прийняте ршення про вiдтермiнування !х схвалення (у зв'язку з фiнансуванням Свро-2012).

Переосмислюючи прорахунки у становленнi ль берально! економiки вiдкритого, вiльного ринку та динамiку рейтингових оцiнок 1РЛР з 1999 р. в Укра-!нському Донбасi, а також враховуючи результати виконання Угоди щодо регiонального розвитку Донецько! област мiж Кабшетом Мшст^в Укра!ни та Донецькою обласною радою ввд 15 вересня 2007 р. на 2008-2011 рр. i виконання Додатково! Угоди ввд 20 жовтня 2010 р. на 2011 р. були визначеш межi бюджетного федералiзму унiтарно! Укра!ни стосовно регюнального людського розвитку в Луган-сьшй та Донецькiй областях.

Головною причиною невиконання вказано! Угоди щодо спшьних заходiв Уряду i Облради стало !! недофiнансування на 50,6%, у тому чи^ за раху-нок коштов державного бюджету - на 52,5%, мюце-вих бюджетов - на 34,7, iнших джерел - на 44,2%. Але найбшьший рiвень фiнансування спiльних захо-дiв Угоди був забезпечений саме за рахунок коштов мiсцевих бюджетов - 65,3% [24, с. 248].

Стан фшансування (факт/план) стльних захо-дiв Угод щодо регiонального розвитку 1вано-Фран-швсько! i Львiвсько! областей у 2011 р. за рахунок коштов державного бюджету Укра!ни склав ввдпо-вiдно 105,6 та 106,3% проти 43,5% по Донецьшй области [24, с. 252].

Крiм того, доцшьно звернути увагу на те, що виконання надходжень з шших джерел (крiм державного i мiсцевих бюджетiв), як1 розкривають внут-рiшнi регiональнi резерви, склали у 2011 р. по Львiв-ськш областi 1178,9% (проти 119,2% у 2010 р.), по Донецькш обласп - 537,4% (проти 322,8% у 2010 р.) i по 1вано-Франшвськш област^ - тiльки всього 3,5%.

Тобто наявна необхвднють збiльшення фiнансо-во! автономi! областей у саморозвитку за рахунок внутршшх регiональних резервiв.

Серед 25 стратепчних iндикаторiв реалiзацi! Стратеги сталого розвитку «Укра!на - 2020» 17-й ш-дикатор був визначений таким чином: «питома вага мгсцевих бюджетов становитиме не менше 65-ти в1дсотк1в у зведеному бюджетI держави» [26, с. 7].

1снують нормативно-правовi передумови рег-ламентувати фшансування регюнального людського розвитку за рахунок мюцевих бюджетов у ствввд-ношеннi з коштами державного бюджету, викорис-товуючи гармонiйну пропорцiю «Золотого Перетину»: 62% / 38%. При цьому, якщо 62% коштов Зведеного бюджету держави на людський розвиток за-безпечуеться за рахунок коштов мiсцевих бюджетiв, то це е верхньою межею бюджетного федералiзму, а 38% - нижньою межею бюджетного централiзму [20; 22; 23].

Громадянсько-вшськовий конфлкт на Укра-Чнському Донбас1 можна було бупередити у 2013-2014рр., а на сьогодш й припинити шляхом зб'ть-шення ф'тансово'Ч автономи ЛуганськоЧ г Донець-коЧ областей у межах УкраЧни на тдстав1 впро-вадження фтансових нормативов бюджетування

складових людського розвитку. Саме це складае передумови здшснення покаяння обох сторт кон-флкту — оргатв загальнонащональноЧ та рег'ю-нальних г'шок влади р1зних масштабов ринкового господарювання.

Луганська i Донецька област - це оргашчш частини единого щлого - держави УкраТ'на, як суверенно!', незалежноТ i уштарнот.

Зпдно з принципом демократичного центра-лiзму, бюджетний федералiзм в уштарнш державi полягае в нормативно-правовiй регламентаци таких масштабiв фшансово! самодостатност оргашв ре-гюнально! влади та мюцевого самоврядування, якi визначають 1х видатковi повноваження в сощально-економiчному, в тому чи^ i людському, розвитку.

Завдяки бюджетно-фiскальнiй децентралiзацп за доходами видатковi повноваження органiв влади на мюцевих рiвнях мають вшповшати обсягу фiскальних надходжень.

Система показниюв узгодження дiяльностi це

Розбудова нових територiально-адмiнiстратив-них одиниць Укра!ни призвана була забезпечити:

- переформатування територгалъного простору Украгни за 10-ма (наразг за 8-ма, без Украгн-ського Донбасу i АР Крим) ТПГО;

- формування достаттх оргатзацшно-еконо-мiчних, технологiчних, природно-ресурсних, вироб-

Система 24 показнишв узгодження дiяльностi центральних i мюцевих оргашв виконавчо! влади й оргашв мюцевого самоврядування щодо економiч-ного, сощального i культурного розвитку окремих районiв Лугансько! i Донецько! областей, як до-речно використовувати для укладання ними угод з урядом, визначена стратепчним завданням «Ство-рення iнституцiйних умов для регюнального розвитку» постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 21.07.2006 р. № 1001 «Про затвердження Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2015 року» (див. таблицю).

Виходячи з вимог Угоди з €С, державна уста-нова «1нститут природокористування та сталого розвитку» НАН Укра!ни обгрунтував новий концепт формування i реалiзацi! ди системи сучасних тери-торiальних природньо-господарських округiв (ТПГО).

Таблиця

ральних i мiсцевих оргашв виконавчоТ влади

ничо-господарських та тформацтних умов для збе-реження еволюцшног ^mm^i i збалансованостi функ^онування;

- тдвищення рiвня i якостi життя населення Украгни.

Одночасно з цим, задля розроблення комплексу пiдстратегiй соцiально-економiчного розвитку на

та оргашв мкцевого самоврядування щодо соцiaльно-економiчного розвитку регштв

№ з/п Показники № з/п Показники

1 Загальний шдекс депресивност регюшв 13 Загальний рiвень захворюваност населення (туберку-льоз, В1Л/СН1Д, розлади психши та поведшки, злоя-юсш новоутворення)

2 Обсяг доход1в мюцевих бюджета у розра-хунку на одну особу 14 Кiлькiсть iнвалiдiв у розрахунку на 1 тис. осiб

3 Середньомюячна номшальна заробгтна плата най-маних пращвниюв 15 Забезпечешсть громадян житлом

4 Р1вень бвдносп 16 Рiвень забезпечення житлового фонду водовщведен-ням, канатзащею, центральним опаленням, газом, га-рячим водопостачанням

5 Кшьюсть датей, яю отримують державну допо-могу, 11 середнш розм1р 17 Розподiл населення за освггою (за даними перепису населення 2001 року)

6 Кшьюсть малозабезпечених громадян, яю отримують державну допомогу, 11 середн1й розм1р 18 Частка населення вжом 19 роюв i старше, що не мае вищо! освгги

7 Кшьюсть непрацездатних громадян з мшмаль-ними доходами, яким призначена цшьова гро-шова допомога, 11 середнш розм1р 19 Кiлькiсть малих пiдприемств у розрахунку на 10 тис. оаб

8 Кшьюсть имей, яким призначеш субсиди для вщ-шкодування оплати житлово-комунальних по-слуг, 1х питома вага у загальнш юлькосп имей 20 Кшьюсть фiзичних осiб, зайнятих тдприемницькою д1яльшстю, у розрахунку на 10 тис. оиб

9 Р1вень зайнятосл та безробптя серед оаб вжом 15-70 роюв, визначений за методолопею МОП 21 Обсяг роздрiбного товарообороту на одну особу

10 Чисельшсть економ1чно неактивного населення у працездатному вщ1, у тому числ1 оиб вжом до 35 роюв 22 Державш капiтальнi швестицп у розвиток депресив-них територш

11 Кшьюсть зареестрованих безробгтних, яю отримують допомогу з безробптя 23 Обсяг державно! фшансово! тдтримки для розвитку тдприемництва на депресивних територ1ях

12 Коефщент смертност датей вжом до 1 року 24 Обсяг мiжнародно! технiчно! допомоги, що спрямо-вуеться на подолання депресивност територiй

перспективу до 2030 року, перелш ТПГО було роз-межовано за двома типами - бшарно! спрямованост та масштабно! iнварiантно! спрямованостi.

Таке розмежування передбачало врахування щ-лого комплексу системоутворювальних факторiв i детермiнант: рiвень i якiсть життя населення; ра-цiональнiсть освоення природно-ресурсного потен-щалу; рiвень результативности регiонального управ-лiння; спрямованiсть i активнiсть виробничо-госпо-дарсько! та зовнiшньо-економiчно! дiяльностi; сприй-нятливють до iнновацiйних зрушень [26, с. 34].

У новш регiональнiй карт! Укра!ни, побудова-нiй з визначенням ТПГО, Укра!нський Донбас про-понувалося включити до складу так званого До-нецького ТПГО з бiнарним форматом.

Якщо нацiональну економiку та державу в щ-лому розглядати як молекулу ДНК (гвинтова сш-раль яко'1 несе в собi формулу золотого перетину 1:1,618), стуктуроутворюючим параметром яко! е спiввiдношення коштов мiсцевого i державного бюджетов у Зведеному бюджет! Укра!ни, то тальки в результат штучного або умисного порушення гар-монiйно! пропорцi! «Золотого перетину», як ввдо-бражають цi спiввiдношення, можуть призвести до загибелi молекули ДНК, що адекватно знищенню щ-люносп нацiонально! економiки та держави в целому. Гармоншна пропорция — це основа стаб'ть-ност1 функщонування г розвитку та збереження територ^ально'Ч едност1 рег'юшв нашоЧ суверенноЧ, незалежноЧ й уттарно'Ч держави в межах кордо-шв 1990-1991 рошв!!!

Висновки, рекомендаций пропозицп. В Укра-!ш тд зовнiшнiм впливом здiйснюеться змютовна переорiентацiя духовно-моральних якостей радян-ських людей на вiртуальнi цiнностi катталютич-ного життя з так званим «людським обличчям», яке з благословення Папи Римського Франциска i свгто-вих олiгархiв, на чолi з ам'ями Рокфеллерiв та Рот-шильдiв, визначено на сьогоднi як «шклюзивний капiталiзм». Мотивацiями життедiяльностi стала орiеитацiя: для багатих - на заможнють й наживу, а для бвдних - на жебракування й бюлопчне вижи-вання.

Обрання тд зовшшшм впливом Мiжнародного геополiтичного бiзнесу переходу ввд соцiалiзму до капiталiзму шляхом соцiально-економiчно! транс-формацi! народного господарства i укра!нського сустльства на основi англосаксонсько! моделi рин-ково! економiки вiдкритого типу призвело до сощ-ально! стратифiкацi! укра!нського народу - дифе-ренцiацi! населення кра!ни на бшьш i менш заможнi класи, на меншу частку надто багатих i бiльшу частку дуже бвдних. Тобто, до !х незвичайного, по ввдношенню до минулого, нового сощального статусу буржу!нiв-феодалiв та простих людей як !хнiх наймитiв.

Протягом одного поколiння вiдбувся перехiд ввд усталеного способу й укладу життя в адмшютра-тивно-команднiй системi управлшня народним гос-

подарством з плановою дисциплiною, в отримаинi соцiальниx гарантий та сощальних послуг до ринко-во! економiчноï розрухи з загостренням старих i ви-никненням нових соцiальииx хвороб з негативними наслвдками для життедiяльностi: 6езро6iття i бом-жування; пияцтва, наркоманй i проституцп; насиль-ства й бандитизму; суïцидiв; шахрайства, крадiйки, контрабанди, рейдерства, обману, брехш тощо.

У сучасних умовах визрша нео6xiдиiсть прин-ципового перегляду украшсько! моделi олiгарxiчно-феодального й кланово-кумiвського капiталiзму з його рейдерським меxанiзмом перерозподiлу ре-зультатiв пращ трудових колективiв рiзииx форм власносп.

Поступове входження Укра!ни до складу кра!н - членiв СС доцшьно супроводжувати влас-ними досягненнями в европейському гумаиiзмi, ре-алiзованому на Укра!нському Дон6асi пiд гаслами: «Людянють», «Гармонiя» i «Порядок^» [22, с. 251254; 23, с. 273-277].

Продовжуючи п1д гаслом «Укратсъкому народу - планомгрний людсъкий розвиток» моральш традицп французького гуманiзму укра!нський евро-iнтеграцiйиий проект повинен продемонструвати прогнозну збалансован1сть Нац1онально! i Регю-нальних програм людського розвитку у«х адмiиiст-ративних областей Укра!ни (включаючи Луганську i Донецьку о6ластi Укра!нського Донбасу в межах державного кордону з Росшською Федерацiею у 2013 р.) з нащональними завданнями 17 Цшей Ста-лого Розвитку свгтово! сп1льноти на перiод до 2030 року [17].

В Укра!ш протягом 1991-2021 рр. проявилась неспроможнють оргашв загальнонацiональноï влади щодо управлiиня нащональною економiкою i суспiльством, що призвело до виникнення обста-вин, ям об'ективно обумовили появу ознак державного терору i мiжнародного тероризму в середин! скалiченоï Укра!ни.

По-перше, це «недостатня богат^сть» чинов-ництва, яку сл!д розглядати не тшьки як !ндив!ду-альну, а й групову проблему суспiльства, до складу яко! належать представники вищих i середшх кла-с!в. 1н1ц1аторами та оргашзаторами Першого (2004 р.) i Другого (2014 р.) Майдашв у кжв! п1д зовн!шн!м iдеологiчиим впливом були олтархат США, Заxiд-но! Свропи, рос!! й Укра!ни. Вони стльно фiнансу-вали «кольоров! револющ!», забезпечуючи !х мате-рiально-теxиiчиу частину та грошове заохочення i стимулювання 6!льшост! учасник1в i активiстiв. Козирними учасниками обох майданiв ставали сту-дентська молодь, пiдприемцi вiджатого малого 6!з-несу, розчарован1 у житп 6омж!, 6лудн1 iиiцiатори безладу, мародерства й бандитизму.

По-друге, це ввдсутнють демократичних свобод у тоталитарно-авторитарному режимi влади р!зних партш на загальнонац1ональному, регiональному i мюцевих р!внях управлiния.

Ляльковий теpоp ^оти yчacникiв Maйдaнiв пpоявлявcя як неминучий aтpибyт демокpaтiï, ста-новлення якого ще в pоки Bеликоï фpaнцyзькоï pе-волюцiï вiдбyвaлоcь шляxом пеpефоpмaтyвaння ма-cонcькиx лож y пapлaментcькi пapтiï. Закамуфльова-ний ляльковий теpоp i теpоpизм викоpиcтовyетьcя як заиб збеpеження влади ^авлячою меншиною.

Помете, це вiдcyтнicть меxaнiзмy yзгодженоï взаемодп зaгaльнонaцiонaльниx, pегiонaльниx i мю-цевж оpгaнiв влади в pозpобцi i pеaлiзaцiï довго-cтpоковоï Деpжaвноï cоцiaльно-економiчноï поль тики на пеpiод до 2030 та 2050 pp., як едино1' отстеми встановлення caмоcтiйноï життдаяльносп pегiонiв для вiдpодження cyвеpенноcтi та yнiтapноcтi деp-жави в цшому.

Пicля Дpyгого Maйдaнy (Pеволюцiï пдносп) в Деpжaвниx cтpaтегiяx pегiонaльного pозвиткy на пе-piод до 2020 p. та на 2021-2030 pp., а також Плашв зaxодiв з ïx pеaлiзaцiï на 2015-2017 pp., 20182020 pp., 2021-2023 pp. не визначен деpжaвнi ^ю-pmcra pозвиткy pегiонiв y поpiвняннi з Деpжaвною cтpaтегiею pегiонaльного pозвиткy на rap^ до 2015 pокy. Шд зовшшшм впливом вiдбyвaетьcя щ-леcпpямовaне зменшення pолi деpжaви в тощально-економiчномy pозвиткy pегiонiв.

По-четвеpте, це ^агне^я пеpшими «таемно зaxопити» у^ повноту влади пpедcтaвникaми ко-pyмповaниx i кpимiнaльниx клaнiв. B yмовax нав'язано1' aнглоcaкcонcькоï моделi pинковоï еконо-мiки вiдкpитого типу зaоxочyетьcя чистоган (чоp-ний нал) для збагачення шляxом вiдвеpтоï омани, pейдеpcтвa та безкapниx погpaбyвaнь.

Haведенi ознаки деpжaвного теpоpy i мiжнa-pодного теpоpизмy в Укpaïнi вiдповiдaють ïx визна-ченням в yнiвеpcaльнiй iнтеpнет-ендиклопедiï з вшьним контентом «Biкшедiя», яка cтвоpюетьcя i pедaктyетьcя нapодними добpовольцями. Зпдно Bi-кiпедiï, теpоpизм pозкpивaетьcя як ^овокащя, до якоï можуть вдаватшя певн клани, що пpиcyтнi вте-pединi пpaвлячоï меншини з метою зaxоплення ycieï повноти влади (як ^авиге, таемно), якi не мають i не можуть мати ^д^имки бшьшост! cycпiльcтв.

«Tеpоp - це mc^^CT^ влади з ïï деpжaвним aпapaтом пpоти нapодy з метою ^вдушеи™ не тальки опозицiï (у випадку У^аши - лiвого pyxy ко-мyнicтiв i cоцiaлicтiв), а й усого загалу, з метою ви-кликати жax i змуотти полишити думки пpоти cпpо-тиву. Caме тому теpоpизм ноcить полгтичну, тоща-льну, нащональну чи вipоcповiднy ознаки» [2; 3].

Aльтеpнaтивиим вapiaитом деpжaвномy pi-шенню зaпpовaджеиня ATO на У^аш^тому Дон-бaci було б piшення щодо пеpеxодy У^а].™ як уш-тapноï деpжaви на модель бюджетного федеpaлiзмy, яка пеpедбaчaе нacтyпне:

1. Пеpеxiд до aдмiнicтpaтивно-договipииx ввд-ноcин Центpy i pегiонiв шляxом pозповcюджеиня на yci 18 aдмiнicтpaтивниx облacтей пpaктики 6 обла^ тей Укpaïни шляxом укладання Угод мiж КMУ i O6-лаотими Радами cтоcовно pегiонaльного pозвиткy:

Донецькою - на 2007-2011 pp.; Львiвcькою - на 2009-2013 pp.; Хеpcонcькою - на 2010-2013 pp.; Bо-лижькою - на 2010-2014 pp.; Biнницькою - на 20102015 pp.; Iвaно-Фpaнкiвcькою - 2011-2015 pp.

2. Pозшиpення cклaдy фiнaнcовиx ноpмaтивiв бюджетного забезпечення оcновниx cклaдовиx тощ-aльно-економiчного pозвиткy pегiонiв (деpжaвне yпpaвлiння; оcвiтa; оxоpонa здоpов'я; cоцiaльиий за-xиcт i cоцiaльне забезпечення; кyльтypa i миcтецтво; фiзичнa кyльтypa i crnp^ гapaнтовaиi поcлyги ЖКГ i ЗMI).

3. Законодавче зaкpiпления непоpyшноcтi фоp-мyльииx pозpaxyикiв I i II кошишв мicцевиx бюджетов та фшажування делеговaииx повноважень i в^овадження aдмiиicтpaтивно-кpимiнaльноï ввдпо-вiдaльноcтi за ïx поpyшення Головними pозпоpяд-никами бюджетник кошпв [27].

4. Пеpеxiд до pозpобки Haцiонaльноï i Регю-нaльииx пpогpaм людcького pозвиткy на 5, 10 i 15 pокiв за о^овними cклaдовими ïx вимipy як оcнови pозpобки Пpогнозiв, ^ограм i Плашв ^шально-економiчного pозвиткy pегiонiв.

5. Cкacyвaиня ^инди^ фшашового виpiвию-вання pегiонaльного pозвиткy шляxом пеpеpозпо-дiлy мiж pегiонaми влacниx фiнaнcовиx pеcypciв pе-гiоиiв-доноpiв шляxом впpовaджеиня гapмоиiйииx пpопоpцiй Золотого пеpетинy для забезпечення ба-лaнcy деpжaвного i мicцевиx бюджетов в Зведеному бюджет Укpaïни.

Загальний обcяг кошпв Зведеного бюджету Ук-païии на pозвиток коикpетного pегiоиy доцшьно ви-значати пpопоpцiйно його вкладу у BBП деpжaви, який у ^CT^i нaцiонaльииx paxyикiв доpiвиюе cyмi Baловоï додaноï вapтоcтi pегiоиy з ypaxyвaнням caльдо непpямиx подaткiв i cyбcидiй.

6. Пiдвищения фiнaнcовоï caмодоcтaтноcтi pе-гiонaльииx i мicцевиx оpгaнiв влади та ïx ввдповь дaльноcтi за cоцiaльно-економiчний pозвиток адмь иicтpaтивииx областей повинно стати зaпоpyкою збеpежеиня теpитоpiaльноï едноcтi деpжaви згiдно Конcтитyцiï У^аши.

7. Деpжaвне pегyлювaиня pегiонaльного люд-cького pозвиткy в Укpaïиi стае можливим завдяки наявним можливоcтям викоpиcтaния IPЛP в якоcтi кpитеpiя ефективност! деpжaвноï ^шально-е^но-мiчноï, iивеcтицiйноï, pегiонaльноï i екологiчноï по-лiтики. Це забезпечить доcягнення единиx тотальна cтaидapтiв i ноpм життедiяльноcтi у^аш^кою нapодy на yciй теpитоpiï cyвеpенноï i незaлежноï деpжaви.

S. Регюнальш пpогpaми людcького pозвиткy pекомеидyетьcя фоpмyвaти за пiдпpогpaмaми, як адекватно визначають шicть блок-cегментiв вимipy IPЛP з викоpиcтaниям 33 покaзиикiв-iидикaтоpiв на ïx статистичнш бaзi з 2004 p. [21]:

1) «Biдтвоpення штолент» (5 показнишв, 4 cтимyлятоpи pозвиткy, 1 деcтимyлятоp); 2) «^m-альне cеpедовище» (6 показнишв - деcтимyлятоpiв pозвиткy); 3) «Комфоpтне життя» (6 показнишв -

стимулятор1в розвитку); 4) «Добробут» (5 показни-шв, 4 стимулятори розвитку, 1 дестимулятор); 5) «Гiдна праця» (6 показнишв, 3 стимулятори розвитку, 3 дестимулятори розвитку); 6) «Освгта» (5 по-казнишв стимулятор!в розвитку).

9. Орiеитацiя на людиноцентристський тдхвд забезпечить доопрацювання та впровадження Державно! стратеги загальнонацюнальних реформ за основними складовими людського розвитку -освгти, охорони здоров'я, соцiальноï допомоги та за-хисту населення, що буде сприяти прискоренню встановлення та розбудови миру в схвдних регюнах Укра!ни.

10. Державницько-виробничий тдхвд до еко-ном!чно! реiитеграцiï окремих райошв Укра!нського Донбасу доцшьно здшснити у два етапи, ввдповвдно до строив, регламентованих строками реалiзацiï Плашв заxодiв з виконання Регiональноï стратегiï розвитку Лугансько! та Донецько! областей на пе-рюд до 2027 р.: перший етап - 2021-2023 рр.; другий етап - 2024-2027 рр.

На першому етат економiчноï реiитеграцiï окремих районiв Лугансько! i Донецько! областей не-обхвдно непiдконтрольнi територiï включити до

масштабiв господарювання в межах цих областей та державного кордону з Росшською Федеращею станом на 2014 р. Органи управлiння Народних респуб-лiк Лугансько! i Донецько! областей доцшьно об'ед-нати з дточими державними адмiнiстрацiями цих областей, тимчасово розмщених у Северодонецьку i Краматорську i повернути в мiста Луганськ i До-нецьк.

На другому етат доречно розглядати !х як складовi единого мезорегiону - Донбаський терито-рiальний природньо-господарський округ. Доцiльно буде обгрунтувати органи управлiння п'ятьма мак-роекономiчними районами Укра!ни, якi включати-муть десять мезорегiонiв, в тому чи^ Швденно-Схiдний макрорайон i мезорегiон Укра!нський Дон-бас.

11. Стратегування взаемодi! Центру i Регiонiв, як едино! оргатчно!, динамiчно! i цшсно! системи на основi гармонiйних пропорцш «Золотого перетину» в баланс державних i мiсцевих частин зведе-ного бюджету, забезпечить благий образ вшьного самостiйного Укра!нського Донбасу у складi суверенно!, незалежно!, сощально! i унiтарно! держави.

Дай бог, чтобы твоя страна тебя не пнула сапожищем. Дай бог, чтобы твоя жена тебя любила даже нищим. Дай бог поменьше рваных ран, когда идет большая драка.

Дай бог побольше разных стран, не потеряв своей, однако. Не крест - бескрестье мы несем, а как сгибаемся убого. Чтоб не извериться во всем, Дай бог ну хоть немного Бога!

Евгений Евтушенко, "Дай Бог", 1990

Резюме

Я подсчитал свои годы и обнаружил, что у меня осталось меньше времени на жизнь, чем прожито.

У меня нет времени для бесконечных конференций, посвященных уставам, законам, процедурам и внутренним правилам, зная, что ничего не будет достигнуто. У меня нет времени выносить абсурдных людей, которые ведут себя не в соответствии их возрасту. У меня нет времени на борьбу с посредственностью. Я не хочу быть на собраниях, где накачиваются эго.

Я не могу терпеть манипуляторов и оппортунистов. Меня беспокоят завистливые люди, которые пытаются дискредитировать более способных, чтобы захватить себе их позиции, таланты и достижения. Мне осталось слишком мало времени, чтобы обсуждать заголовки. Я не хочу этого, потому что моя душа торопится.

Я хочу жить с людьми, которые очень человечны. Люди, которые могут смеяться над своими ошибками, которые достигли своих успехов. Люди, которые понимают свое призвание и не прячутся от своих обязанностей. Те, кто защищают человеческое достоинство и хотят только быть на стороне истины, справедливости и праведности. Это то, что делает жизнь достойной жизни.

Я хочу окружить себя людьми, которые знают, как прикасаться к сердцам других. Люди, которые через тяжелые удары жизни научились расти и сохранили нежные прикосновения души. Да, я спешу, я спешу жить с интенсивностью, которую может дать только зрелость.

Моя цель - достичь конца, в согласии с самим собой, с моими близкими и совестью.

Вы думали, что у вас две жизни, и вдруг вы понимаете, что у вас была и есть только одна.

Марио де Андраде (1893-1945, Сан-Паоло), "Моя душа торопится"

Лггература

1. Про ршення Ради нацюнально! безпеки i оборони Укра!ни вщ 13 квггая 2014 року "Про невщкладш заходи щодо подолання терористично! загрози i збере-ження територОально! цшсносп Укра!ни": Указ в.о. Президента Укра!ни № 405. URL: http://search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U405_14.html. 2. Мiжна-родний тероризм. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Тероризм#МОжнародний_тероризм [Accessed 19 February 2021]. 3. Державний тероризм. URL: https://uk. wikipedia.org/wiki/Державний_тероризм [Accessed 4 March 2021]. 4. Большая семёрка. URL: https://ru. wikipedia.org/wiki/Большая_семёрка [Accessed 4 March 2021]. 5. Выступление Эммануэля Макрона на совещании французских послов. URL: https://hvylya.net/an-alytics/geopolitics/vystuplenie-jemmanujelja-makrona-na-soveshhanii-francuzskih-poslov.html [Accessed 1 September 2019]. 6. Розпад СРСР. URL: https://uk.wikipedia. org/wiki/Розпад_СРСР. 7. Полiтика штеграци укра!н-ського сустльства в контекст виклишв та загроз подш на Донбаа (нацюнальна доповщь) / [Шбанова Е. М., Горбулш В. П., Пирожков С. I. та Он.]; за ред. Е. М. Ль баново!. Ки!в: НАН Укра!ни, 2015. 363 с. 8. Опиту-вання, проведене компашею TNS 3-8 вересня 2015 року. Обозреватель: Интернет-газета. URL: ukr.net/ 2015/11/17/. 9. УкраТна в 2007 рощ: внутршне О зов-нОшне становище та перспективи розвитку: Експертна доповщь. URL: http://old.niss.gov.ua/book/Eks_d20-07/index.htm. 10. Науково-практичний коментар до Бюджетного Кодексу Укра!ни // кол. авт.; заг. ред. Ф. О. Ярошенка; вщ. вик., наук. ред. В. Ф. Столярова. - 2-е вид., доп. та перероб. Ки!в: Державна навчально-наукова установа «АкадемОя фшансового управлшня», Укра!нський державний унОверситет фОнансОв та мОжнародно! торпвлО, 2011. 560 с. 11. Сощолопчна ен-циклопедОя / укладач В. Г. Городяненко. Ки!в: Академ-видав, 2008. 456 с. (СерОя "ЕнциклопедОя ерудита"). 12. "Мы больше не будем": США разочаровались в цветных революциях. URL: https://tsargrad.tv/news/my-bolshe-ne-budem-ssha-razocharovalis-v-cvetnyh-revolju cijah_329153 [Accessed 3 March 2021]. 13. США признали наличие на Украине секретных биологических лабораторий. URL: https://rg.ru/2020/04/24/ssha-prizna li-nalichie-na-ukraine-sekretnyh-biologicheskih-laborato rij.html. 14. Шевчук В. Я., Черняк В. К., Коваль-чук Т. Т., Педан М. П., Панков О. I. та Он. Розвиток заради порятунку. Ки!в: Геопринт, 2016. 227 с. 15. Про особливост державно! полггаки Оз забезпечення державного суверенитету Укра!ни на тимчасово окупова-них територОях у ДонецькОй та ЛуганськОй областях: Закон Укра!ни вщ 18.01.2018 р. № 2268-VIII. URL: https ://http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T 1822 68.html. 16. Вступление Украины в НАТО и ЕС закрепили в Конституции. Что это означает? URL: https: //www.bbc.com/ukrainian/features-russian-47157337. 17. Шинкарюк О. В. Науково-методичш засади державного регулювання стОйкого людиноцентристського розвитку регюшв. Економiчний eicHUK Донбасу. 2020. № 1(59). С.164-180. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-164-180. 18. Столяров В. Ф. Компо-зицОйний монОторинг регОонального людського розви-тку. Економiчний eicHUK Донбасу. 2020. № 1(59).

С. 181-198. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-181-198. 19. Черняк В. К. Укра!нському народу -стабшьний планомiрностiйкий людський розвиток (оцiнка стану науково-адмшстративного забезпечення). Ч.1. Загальна ситуац1я 3i стратегiчним плану-ванням людського розвитку в Укра!нi. Етномттй всник Донбасу. 2020. № 1(59). С. 199-217. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-199-217. 20. Столяров В. Ф. Науково-методичне забезпечення стратепчного планування та державного регулювання регiонального людського розвитку в Украшг BicHUK eKOHOMiHHOi науки Украши. 2019. № 2(37). С. 223-237. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).223-237. 21. Методика вимiрювання регiонального людського розвитку: Ршення Президи НАН Укра!ни та ко-легй' Державно! служби статистики Укра!ни вiд 13.06.2012 № 123-м. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/ kat_u/2018. 22. Столяров В. Ф., Шинкарюк О. В. Сощально адекватний менеджмент регюна-льного людського розвитку в Укра!нському Донбасi та на Подiллi (виклики, намiри та реали вимiру 20032013; 2017-2027): частина 1. Метролопя людського розвитку та проблеми менеджменту в регiонi. Еко-HOMiHHUü eicHUK Донбасу. 2019. № 2 (56). С. 229-256. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-2(56)-229-256. 23. Столяров В. Ф., Шинкарюк О. В. Сощально адекватний менеджмент регюнального людського розвитку в Укра!нському Донбас та на Подiллi (виклики, намiри та реали вимiру 2003-2013; 2017-2027): частина 2. Парадигма людяносп, гармони та мюи регiону. Еко-HOMiHHUü eicHUK Донбасу. 2019. № 3 (57). С. 241-281. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-3(57)-241-281. 24. Романюк С. А. Розвиток регюшв у вщкритш економицi: теорiя, полтгика, практика: монографiя. Ки!в: НАДУ, 2013. 408 с. 25. Про Стратепю сталого розвитку "Укра!на -2020": Указ Президента Укра!ни вiд 12.01.2015 р. № 5/2015. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/5/2015. 26. Микитенко В. В., Мики-тенко Д. О. Формування територiальних природно-господарських округiв та переформатування сощаль-но-економiчного простору Укра!ни. ЕкономЫний eicHUK Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 31-39. 27. Столярова В. В., Овчаренко Т. В., Калинникова Л. М. Ста-новлення бюджетного федералiзму в Укра!ш та особ-ливостi сучасного Донбасу. ЕтномЫний e^HUK Донбасу. 2019. № 3 (57). С. 89-102. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-3(57)-89-102.

References

1. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 13 kvitnia 2014 roku "Pro nevidkladni zakhody shchodo podolannia terorystychnoi zahrozy i zberezhennia terytorialnoi tsilisnosti Ukrainy": Ukaz v.o. Prezydenta Ukrainy № 405 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of April 13, 2014 "On urgent measures to overcome the terrorist threat and preserve the territorial integrity of Ukraine": Decree of the Acting President of Ukraine № 405]. Retrieved from http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/ U405_14.html [in Ukrainian].

2. Mizhnarodnyi teroryzm [International terrorism]. uk.wikipedia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/ wiki/Tepopu3M#MmHapogHHH_Tepopu3M [in Ukrainian].

3. Derzhavnyi teroryzm [State terrorism]. uk.wikipe-dia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/ ^ep®aBHHH_TepopH3M [in Ukrainian].

4. Big seven. ru.wikipedia.org. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/Boflbmaa_ceMepKa [in Russian] .

5. Emmanuel Macron's speech at a meeting of French ambassadors. hvylya.net. Retrieved from https: //hvylya. net/analytics/geopolitics/vystuplenie-jemmanujelja-makro na-na-soveshhanii-francuzskih-poslov.html [in Russian].

6. Rozpad SRSR [The collapse of the USSR]. uk.wik-ipedia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/ Po3nag_CPCP [in Ukrainian].

7. Libanova, E. M., Horbulin, V. P., Pyrozhkov, S. I. et al. (2015). Polityka intehratsii ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi: natsionalna dopovid [The policy of integration of Ukrainian society in the context of challenges and threats of events in the Donbass]. Kyiv, NAS of Ukraine [in Ukrainian].

8. Opytuvannia, provedene kompaniieiu TNS 3-8 veresnia 2015 roku [Survey conducted by TNS on September 3-8, 2015]. Observer: Internet newspaper. Retrieved from ukr.net/2015/11/17/ [in Ukrainian].

9. Ukraina v 2007 rotsi: vnutrishnie i zovnishnie stanovyshche ta perspektyvy rozvytku: Ekspertna dopovid [Ukraine in 2007: Internal and External Situation and Development Prospects: Expert Report]. Retrieved from http://old.niss.gov.ua/book/Eks_d20- 07/index.htm [in Ukrainian].

10. 15. Naukovo-praktychnyi komentar do Biudzhet-noho Kodeksu Ukrainy [Scientific and Practical Commentary to the Budget Code of Ukraine]. (2011). (2nd ed., rev.). Kyiv, State Educational and Scientific Institution "Academy of Financial Management", Ukrainian State University of Finance and International Trade [in Ukrainian].

11. Horodianenko, V. H. (comp.) (2008). Sotsiolo-hichna entsyklopediia (Seriia "Entsyklopediia erudyta") [Sociological Encyclopedia (Erudite Encyclopedia Series)]. Kyiv, Academic Press [in Ukrainian].

12. "We will not be anymore ": USA disenchanted with color revolutions. tsargrad.tv. Retrieved from https: //tsargrad.tv/news/my-bolshe-ne-budem-ssha-razocharova lis-v-cvetnyh-revoljucijah_329153 [in Russian].

13. The United States recognized the presence of secret biological laboratories in Ukraine. Retrieved from https://rg.ru/2020/04/24/ssha-priznali-nalichie-na-ukraine -sekretnyh-biologicheskih-laboratorij.html [in Russian].

14. Shevchuk, V. Ya., Cherniak, V. K., Koval-chuk, T. T., Pedan, M. P., Pankov, O. I. et al. (2016). Rozvytok zarady poriatunku [Development for salvation]. Kyiv, Geoprint [in Ukrainian].

15. Pro osoblyvosti derzhavnoi polityky iz zabez-pechennia derzhavnoho suverenitetu Ukrainy na tymcha-sovo okupovanykh terytoriiakh u Donetskii ta Luhanskii oblastiakh: Zakon Ukrainy vid 18.01.2018 r. № 2268-VIII [On the peculiarities of the state policy to ensure the state sovereignty of Ukraine in the temporarily occupied territories in Donetsk and Luhansk regions: Law of

Ukraine of January 18, 2018 № 2268-VIII]. Retrieved from https ://http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T 182 268.html [in Ukrainian].

16. Ukraine's accession to NATO and the EU was enshrined in the Constitution. What does this mean? Retrieved from https:// www.bbc.com/ukrainian/features-russian-47157337 [in Russian].

17. Shynkaryuk, O. V. (2020). Naukovo-metodychni zasady derzhavnoho rehuliuvannia stiikoho liudyno-tsentrystskoho rozvytku rehioniv [Scientific and Methodological Foundations of State Regulation of Sustainable CeveroCentric Development of Regions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1(59), pp. 164-180. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-164-180 [in Ukrainian].

18. Stolyarov, V. F. (2020). Kompozytsiinyi monito-rynh rehionalnoho liudskoho rozvytku [Composite Monitoring of Regional Human Development]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1(59), pp. 181-198. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-181-198 [in Ukrainian].

19. Chernyak, V. K. (2020), Ukrainskomu narodu -stabilnyi planomirnostiikyi liudskyi rozvytok (otsinka stanu naukovo-administratyvnoho zabezpechennia). Ch. 1. Zahalna sytuatsiia zi stratehichnym planuvanniam liudskoho rozvytku v Ukraini [To the Ukrainian people - a Stable Systematically Ustoichivoe Human Development (Assessment of Scientific and Administrative Support). Part I. The Overall Situation with the Strategic Planning of Human Development in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1(59), pp. 199-217. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-199-217 [in Ukrainian].

20. Stolyarov, V. F. (2019). Scientific and methodological support of strategic planning and state regulation of regional human development in Ukraine. Visnyk ekono-michnoi nauky Ukrainy, 2 (37), pp. 223-237. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).223-237 [in Ukrainian].

21. Metodyka vymiriuvannia rehionalnoho liudskoho rozvytku: Rishennia Prezydii NAN Ukrainy ta kolehii Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy vid 13.06.2012 r. № 123-m [Methods for measuring regional human development: Decision of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Board of the State Statistics Service of Ukraine dated 13.06.2012 № 123-m]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/ kat_u/2018 [in Ukrainian].

22. Stolyarov, V. F., Shynkaryuk, O. V. (2019). So-tsialno adekvatnyi menedzhment rehionalnoho liudskoho rozvytku v Ukrainskomu Donbasi ta na Podilli (vyklyky, namiry ta realii vymiru 2003-2013; 2017-2027). Chasty-na 1: Metrolohiia liudskoho rozvytku ta problemy menedzhmentu v rehioni [Socially adequate management of regional human development in the Ukrainian Donbass and Podillia (challenges, intentions and realities of the 2003-2013 dimension; 2017-2027). Part 1: Metrology of Human Development and Management Problems in the Region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (56), pp. 229-256. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-2(56)-229-256 [in Ukrainian].

23. Stolyarov, V. F., Shynkaryuk, O. V. (2019). So-tsialno adekvatnyi menedzhment rehionalnoho liudskoho rozvytku v Ukrainskomu Donbasi ta na Podilli (vyklyky, namiry ta realii vymiru 2003-2013; 2017-2027). Chasty-na 2: Paradyhma liudianosti, harmonii ta misii rehionu [Socially adequate management of regional human development in the Ukrainian Donbass and Podillia (challenges, intentions and realities of the 2003-2013 dimension; 20172027). Part 2: Paradigm of humanity, harmony and mission of the region]. Ekonomichnyi visnykDonbasu - Economic Herald of the Donbas, 3 (57), рр. 241-281. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-3(57)-241-281 [in Ukrainian].

24. Romaniuk, S. A. (2013). Rozvytok rehioniv u vidkrytii ekonomitsi: teoriia, polityka, praktyka [Development of regions in an open economy]. Kyiv, NADU [in Ukrainian].

25. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina -2020»: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 12 sichnia 2015 roku № 5/2015 [On the Sustainable Development Strategy "Ukraine 2020": Presidential Decree No. 5/2015 of 12 January 2015]. Retrieved from https://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/5/2015 [in Ukrainian].

26. Mykytenko, V. V., Mykytenko, D. O. (2018). Formuvannia terytorialnykh pryrodno-hospodarskykh okruhiv ta pereformatuvannia sotsialno-ekonomichnoho prostoru Ukrainy [Formation of territorial natural-economic countries and re-formation of social and economic space of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1(51), рр. 31-39 [in Ukrainian].

27. Stolyarova, V. V., Ovcharenko, T. V., Kalash-nikova, L. M. (2019). Stanovlennia biudzhetnoho federa-lizmu v Ukraini ta osoblyvosti suchasnoho Donbasu [Formation of budget federalism in Ukraine and features of modern Donbass]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 3 (57), рр. 89-102. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-3(57)-89-102 [in Ukrainian].

Столяров В. Ф. Державне регулювання соща-льно-економiчного вщновлення Украшського Дон-басу (мемуарно-аналтичний огляд альтернативних варгантгв державних рШень, прийнятих у 19912020 рр.). Частина 2. Стратепчне сощальне плану-вання уштарноТ держави в умовах впровадження бюджетного федералiзму

У статп розкрип можливосп впровадження док-трини трьох "С": сощальне прогнозування, сощальне планування i сощальне управлшня при формуванш Стратегий регiонального розвитку Лугансько! i До-нецько! областей та Украши в цiлому. Розглянуто ос-новнi складовi бюджетного федералiзму унитарно! держави з визначенням узгоджених меж фiнансовоï само-стiйностi Украшського Донбасу i державного регулювання вщтворенням господарсько! i життево! дгяльно-стi населення.

Результати дослiдження, предметом якого стали провщш складовi науково-методичного забезпечення соцiально-економiчного вiдновлення Украшського Донбасу, представлен у формi мемуарно-аналiтичного огляду доленосних державних i можливих альтерна-

тивних варОанпв авторських ршень. Об'ектом дослщ-ження виступали хронология, сутшсть, змют та об-грунтовашсть прийнятих ршень.

Робочою гшотезою погляду було з'ясування вито-кОв громадсько-вОйськового конфлОкту мОж органами загальнонацюнально! влади 2014 року О населенням Укра!нського Донбасу з виявленням причин О чинникОв трагедО! обох сторОн 7-рОчно! давнини через поняття «терор» О «тероризм».

Розглянуто визначенО ВОкОпедОею ознаки державного О мОжнародного тероризму О узагальнено !х прояв у нацюнальнш економщ в процесах впровадження англосаксонсько! моделО ринково! економОки вщкри-того типу. Розкрито зменшення ролО державного впли-ву на регюнальний розвиток при розробщ Стратегш довгострокового розвитку для досягнення 7-ми Цшей Розвитку Тисячолитя до 2015 року та 17-ти Цшей Ста-лого Розвитку на перюд до 2030 року. Виявлено вщ-сутнОсть «дерева цОлей» по ОерархО! та за часом його уз-годженостО з Ондикаторами ЦРТ, ЦСР та людського розвитку.

Виявлено псний зв'язок МОжнародного геополь тичного бОзнесу з проведенням Першого (2004 р.) О Другого (2014 р.) Майдашв в м. КиевО, запуску проекту "АТО". Розкрито авторсьш варОанти державних ршень стосовно переходу унОтарно! Укра!ни на модель бюджетного федералОзму для укрОплення !! незалежно-сп О суверенносп як альтернативи проекту "АТО".

У протилежшсть умисно сфальсифжованш ш-формаци щодо рейтингово! оцшки 2013 р. регюналь-ного людського розвитку в Луганськш О Донецькш областях згщно Нацюнальних методик 2001, 2012 рр. доведена можливють прогнозування 33 показнишв 1н-дексу регюнального людського розвитку: 22 показни-кОв-стимуляторОв розвитку та 11 показникОв-дестиму-ляторОв розвитку. Завдяки цьому визначенО стратегОчнО О операцшт цш сощально-економОчного вщновлення Лугансько! О Донецько! областей Укра!нського Дон-басу.

Ключовi слова: сощально-економОчне вщнов-лення, Укра!нський Донбас, самостшшсть, терор О те-роризм, гармонОйнО пропорцО!, регОональний людський розвиток, бюджетний федералОзм, проект "АТО".

Stolyarov V. State Regulation of Socio-Economic Recovery of Ukrainian Donbass (Memoir-Analytical Review of Alternative Government Decisions Taken in 19912020). Part 2. Strategic Social Planning of a Unitary State in the Implementation of Budget Federalism

The article reveals the possibilities of implementing the doctrine of three "S": social forecasting, social planning and social management in the formation of strategies for regional development of Luhansk and Donetsk regions and Ukraine as a whole. The main components of budgetary federalism of the unitary state with definition of coordinated borders of financial independence of Ukrainian Donbass and state regulation by reproduction of economic and vital activity of the population are considered.

The results of the study, the subject of which were the leading components of scientific and methodological support of socio-economic recovery of Ukrainian Donbass, are presented in the form of a memoir-analytical review of

fateful state and possible alternative solutions. The object of the study was the chronology, essence, content and validity of decisions.

The working hypothesis of the review was to find out the origins of the civil-military conflict between the national authorities in 2014 and the population of Ukrainian Donbass, identifying the causes and factors of the tragedy of both sides 7 years ago in the context of "terror" and "terrorism".

The features of state and international terrorism sanctified by Wikipedia are considered and their manifestation in the national economy in the processes of introduction of Anglo-Saxon model of open market economy is generalized. The reduction of the role of state influence on regional development in the development of long-term development strategies to achieve the 7th Millennium Development Goals (MDGs) by 2015 and 17 Sustainable Development Goals (SDGs) for the period up to 2030 is revealed. The absence of a "goal tree" in the hierarchy and in the time of its coordination with the MDG, SDG and human development indicators was revealed.

The close connection of International Geopolitical Business with the holding of the First (2004) and Second (2014) Maidans in Kyiv, the launch of the "ATO" project was revealed. Author's versions of state decisions on the transition of unitary Ukraine to model of budget federalism to strengthen its independence and sovereignty as an alternative to the "ATO" project are revealed.

In contrast to the deliberately falsified information on the rating of 2013 of regional human development in Luhansk and Donetsk regions according to the National Methods of 2001, 2012, it is possible to predict 33 indicators of the Regional Human Development Index: 22 growth stimulators and 11 development disincentives. Thanks to this, the strategic and operational goals of the socio-economic reconstruction of Luhansk and Donetsk regions of Ukrainian Donbass have been determined.

Keywords: socio-economic reconstruction, Ukrainian Donbass, , independence, terror and terrorism, harmonious proportions, regional human development, budget federalism, anti-terrorist operation project.

Столяров В. Ф. Государственное регулирование социально-экономического восстановления Украинского Донбасса (мемуарно-аналитический обзор альтернативных вариантов государственных решений, принятых в 1991-2020 гг.). Часть 2. Стратегическое социальное планирование унитарного государства в условиях внедрения бюджетного федерализма

В статье раскрыты возможности внедрения доктрины трех "С": социальное прогнозирование, социальное планирование и социальное управление при формировании стратегий регионального развития Луганской и Донецкой областей и Украины в целом. Рассмотрены основные составляющие бюджетного федерализма унитарного государства с определением со-

гласованных границ финансовой самостоятельности Украинского Донбасса и государственного регулирования воспроизводством хозяйственной и жизненной деятельности населения.

Результаты исследования, предметом которого стали ведущие составляющие научно-методического обеспечения социально-экономического восстановления Украинского Донбасса, представлены в форме ме-муарно-аналитического обзора судьбоносных государственных и возможных альтернативных вариантов авторских решений. Объектом исследования выступали хронология, сущность, содержание и обоснованность принимаемых решений.

Рабочей гипотезой обзора было выяснение истоков гражданско-военного конфликта между органами общенациональной власти 2014 года и населением Украинского Донбасса с выявлением причин и факторов трагедии обеих сторон 7-летней давности в контексте понятий «террор» и «терроризм».

Рассмотрены освященные Википедией признаки государственного и международного терроризма и обобщено их проявление в национальной экономике в процессах внедрения англосаксонской модели рыночной экономики открытого типа. Раскрыто уменьшение роли государственного влияния на региональное развитие при разработке стратегий долгосрочного развития для достижения 7-ми Целей Развития Тысячелетия (ЦРТ) до 2015 года и 17-ти Целей устойчивого развития (ЦУР) на период до 2030 года. Выявлено отсутствие «дерева целей» по иерархии и во времени его согласованности с индикаторами ЦРТ, ЦУР и человеческого развития.

Обнаружена тесная связь Международного геополитического бизнеса с проведением Первого (2004 г.) и Второго (2014 г.) Майданов в г. Киеве, запуска проекта "АТО". Раскрыты авторские варианты государственных решений по переходу унитарной Украины на модель бюджетного федерализма для укрепления ее независимости и суверенности как альтернативы проекта "АТО".

В противоположность умышленно сфальсифицированной информации о рейтинговой оценки 2013 г. регионального человеческого развития в Луганской и Донецкой областях согласно Национальным методикам 2001, 2012 гг., доказана возможность прогнозирования 33 показателей Индекса регионального человеческого развития: 22 показателей-стимуляторов роста и 11 показателей-дестимуляторов развития. Благодаря этому определены стратегические и операционные цели социально-экономического восстановления Луганской и Донецкой областей Украинского Донбасса.

Ключевые слова: социально-экономическое восстановление, Украинский Донбасс, самостоятельность, террор и терроризм, гармоничные пропорции, региональное человеческое развитие, бюджетный федерализм, проект "АТО".

Стаття надшшла до редакци 15.03.2021

Прийнято до друку 16.03.2021