CC BY
109
Висновки. 1. На 0CH0Bi проведеного дослщу експериментально доведено доцшьшсть використання повноращонних гранульованих комбiкормiв i3 рiвнем сиро! клiтковини 18 %.
2. Встановлено прямий сильний кореляцшний зв'язок мiж вмiстом сиро! кттковини у комбiкормi та перетравнiстю безазотистих екстрактивних речовин.
3. Згодовування кроленятам у 78-84-добовому вiцi комбiкорму i3 рiвнем сиро! клiтковини 18 % забезпечуе тенденцiю до зростання перетравносп проте!ну i жиру вiдповiдно на 1,3 i 1,6 %.
Л^ература
1. Зоотехнический анализ кормов / [Е. А. Петухова, Р. Ф. Бессарабова, Л. Д. Халенева, О. А. Антонова.]. - М.: Агропромиздат, 1989. - 239 с.
2. Овсянников А. И. Основы опитного дела в животноводстве / А. И. Овсянников. - М. : Колос, 1976. - 304 с.
3. Проваторов Г. В. Годiвля сшьськогосподарських тварин: [тдручник] / Г. В. Проваторов, В. О. Проваторова. - Суми: Ушверситетська книга, 2004. - 510 с.
4. Цюпко В.В. Вуглеводно-жировий обмш i перетравлення корму у кролiв / Цюпко В. В. Мирось В. В., Логвиненко Л. М.// Кролiвництво. Респ. мiжвiд. тематичний наук. збiрник. - К.: Урожай, 1978. - Вип. 5. - С. 42-47.
5. Alus G. Development of the digestive tract of the rabbit from birth to weaning / G. Alus, N. Edwards // Proc. Nutr. Soc. - 1976. - Vol. 36. - P. 3.
6. Cools A. Fermentation du cellulose et l'abaorbtion due acides gras volatilos dens le come au lapin / A. Cools, C. Jeuniaux - 1974. - 135 p.
7. Floramonti J. Nutrition caecale chez le lapin. Variation due a l'alimentation / Floramonti J., Ruckebusch I. //Annis. Rech. Veter. - 1974. - № 5. - Р. 201-212.
8. Gidenne T. Effect of fibre level, particle size and adaptation period on digestibility and rate of passage as measured at the ileum and in the faeces in the adult rabbit / T. Gidenne // Br. J. Nutr. - 1992. - Vol. 67. - P. 133-146.
9. Hagstrom D. J. Beet pulp as a fiber source for horses (Electronic recource) / D. J. Hagstrom // University of Illinois. - 2008.
10. Kroismayr A. Total dietary fibre in poultry nutrition - formulating outside the «crude fibre» box (Electronic recource) / A. Kroismayr // Asian feed technical. - 2011. -Mode of access: http: // www.linkasiapartners.com / linkasia_partners / agromed_files / total_dietary_fibre_in_poultry_nutrition_afd0311.pdf.
11. Lindberg J. E. Fiber effects in nutrition and gut health in pigs (Electronic recource) / J. E. Lindberg // J. of Anim. Sci. and Biotechnol. - 2014. - Vol 5. - № 15 Mode of access: http://www.jasbsci.com/content/5/1/15.
Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2015
УДК 636.082.02.
Гордшчук Н. М., к. с-г. н., доцент, Гордшчук Л. М., к. с-г. н., асистент
Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицины та б1отехнологт гменг С. З. Гжицького, м. Львгв, Украгна Вахуткевич I. Ю., к. с-г. н., асистент © Льв1вський нац1ональний аграрний утверситет, м. Дубляни, Украгна.
Р1СТ, РОЗВИТОК ТА МОЛОЧНА ПРОДУКТИВШСТЬ КОР1В В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТРИВАЛОСТ1 ЕМБР1ОГЕНЕЗУ
Викладено результати дослгджень индивидуального розвитку тддослгдних тварин за показниками, що характеризують особливостг ембргогенезу та зв'язку з майбутньою продуктивтстю для спрямованого вирощування ремонтного молодняку.
© Гордшчук Н. М., Гордшчук Л. М., Вахуткевич I. Ю., 2015
148
Встановлено, що в процес ембрюнального розвитку i онтогенезу формуються 1ндив1дуальн1 особливостi оргатзму тварин. Добiр теличок з урахуванням особливостей гх розвитку в ранньому онтогенезi сприятиме до певног мiри, формуванню бажаного типу та рiвня продуктивностi. Виявлено певну закономiрнiсть у вивченш залежностi живог маси новонароджених теличок вiд тривалостi гх ембрюнального перюду.
Доведено, що тривалють ембрюнального розвитку телиць впливае на гх вiдтворну здаттсть. У телиць першог групи зi скороченим термшом ембрюнального розвитку фiзiологiчна зртсть наставала в 18,6 м1с, у телиць з середньою тривалютю ембрюнального розвитку - в 18,1 м1с, а в тварин з подовженою тривалютю - 18,3 м^.
Найвищий надш (4499 кг) та 4% молока на 100 кг живог маси мали корови iз середньодобовою ембрюнальною швидкктю бтьше 0,114 кг/добу, а продуктивтсть тих, швидккть росту яких була меншою 0,111 кг/добу становила 4254 кг молока за лактацю. Отже швидкють росту знаходиться в прямш корелятивнш залежностi з майбутньою молочною продуктивтстю.
Найкраще в ембрюнальний i постембрюнальний перюди росли i розвивалися тварини другог групи з тривалютю ембрюгенезу 280-289 дтв, у яких виявили найкоротший строк плiдного оаментня та найвищий надш за першу лактащю.
У ровесниць з першог i третьог груп спостерiгаеться незначне вiдставання приростiв живог маси як в ембрюнальний так i в постембрюнальний перюди та зниження показниюв вiдтворних i продуктивних якостей.
Ключов'1 слова: тривалють ембрюгенезу, ембрюнальна швидкютьросту, тдекс ембрюнальног скороспiлостi, прирости, жива маса, продуктивтсть.
УДК 636.082.02.
Гордийчук Н. Н., к. с.-х. н., доцент, Гордийчук Л. Н., к. с.-х. н., ассистент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина Вахуткевич И. Ю. к. с.-х. н., ассистент,
Львовский национальный аграрный университет, г. Дубляны, Украина
РОСТ, РАЗВИТИЕ И МОЛОЧНАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ КОРОВ В
ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ЭМБРИОГЕНЕЗА
Изложены результаты исследований индивидуального развития подопытнъгх животных по показателям, которые характеризуют особенности эмбриогенеза и связи с будущей продуктивностью для направленного выращивания ремонтного молодняка.
Установлено, что в процессе эмбрионального развития и онтогенеза формируются индивидуальные особенности организма животных. Отбор телочек с учетом особенностей их развития в раннем онтогенезе будет способствовать в определенной мере, формированию желаемого типа и уровня продуктивности. Выявлено определенную закономерность в изучении зависимости живой массы новорожденных телочек от продолжительности их эмбрионального периода.
Доказано, что продолжительность эмбрионального развития телок влияет на их воспроизводительную способность. В телок первой группы с сокращенным сроком эмбрионального развития физиологическая зрелость наступала в 18,6 мес, у телок со средней продолжительностью эмбрионального развития - в 18,1 мес., а у животным с удлиненной продолжительностью - 18,3 мес.
Самый высокий удой (4499 кг) и 4% молока на 100 кг живой массы имели коровы со среднесуточной эмбриональной скоростью более 0,114 кг / сутки, а продуктивность тех, скорость роста которых быта меньше 0,111 кг / сутки составляла 4 254 кг молока за лактацию. Итак скорость роста находится в прямой коррелятивные зависимости с будущей молочной продуктивностью.
149
Лучше в эмбриональный и постэмбриональный периоды росли и развивались животные второй группы с продолжительностью эмбриогенеза 280-289 дней, в которых обнаружили кратчайшие сроки плодотворного осеменения и высокий надой за первую лактацию.
В сверстниц из первой и третьей групп наблюдается незначительное отставание приростов живой массы как в эмбриональный так и в постэмбриональный периоды и снижение показателей воспроизводимых и продуктивных качеств.
Ключевые слова: Продолжительность эмбриогенеза, эмбриональная скорость роста, индекс эмбриональной скороспелости, приросты, живая масса, продуктивность.
UDC 636.082.02.
Gordiychuk N. N., candidate of agricultural Sciences, Аssociate Professor Gordiychuk L. N., candidate of agricultural Sciences, assistant,
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytsky, Lviv, Ukraine Vakhutkevych I. U. candidate of agricultural Sciences, assistant, Lviv National Agrarian University, Dubliany, Ukraine
THE GROWTH, DEVELOPMENT AND PRODUCTIVITY OF DAIRY COWS DEPENDING ON THE LENGTH OF EMBRYOGENESIS
The results of individual studies in experimental animals for the indicators characterizing features of embryogenesis and communication with future capacity for directed breeding replacement chicks.
It was established that during embryonic development and ontogenesis formed individual characteristics of animals. Selection heifers with the peculiarities of their development in early ontogenesis contribute to a certain extent, the formation of the desired type and level ofperformance. Found a pattern in the study depends live weight of newborn calves on the duration of the embryonic period.
It is proved that the length of embryonic development heifers affect their reproductive ability. In the first group of cows with short term physiologic maturity embryonic development drew in 18.6 months in heifers with a mean duration of embryonic development - in 18.1 months. And in animals with a long duration - 18.3 months.
The highest yield (4499 kg) of milk and 4% at 100 kg live weight of the cows had an average speed of more than embryonic 0.114 kg / day, and the performance of those whose growth rate was less than 0.111 kg / day was 4254 kg of milk per lactation. Thus the growth rate is directly correlative dependence offuture milk production.
The best embryonic and postembryonic periods grew and evolved animals of the second group with a duration of 280-289 days of embryogenesis, which found the shortest period of fruitful insemination and the highest yield in the first lactation.
Peers in the first and third groups there is a slight lag increases in body weight in both embryonic and in postembryonic periods and decrease reproductive and productive qualities.
Key words: Duration of embryogenesis, the growth rate of embryonic, fetal precocity index, weight gain, live weight, productivity.
Вступ. 1нтенсившсть обмшу речовин в значнш мiрi обумовлюе швидюсть росту молодняка. Серед його характерних ознак та найбшьш доступних для визначення закономiрностей ембрюнального розвитку велико! рогато! худоби, е тривалють ембрюнального перюду та жива маса телят при народжент [1-8].
Доведено, що чим крупнiшi матерi i чим тривалший ембрюнальний перюд, тим бшьша маса новонароджених телят. Чим бшьша жива маса новонароджено! телички, чим штенсившше вона росте в постнатальному онтогенезi (в рамках стандарту породи), тим вища !! молочна продуктивнють [1-3].
150
Тварини з коротким утробним розвитком, у порiвняннi з подовженим, характеризувались кращими показниками вщтворно! здатносп, а юнуючим показником мiж тривалютю утробного розвитку i живою масою телят при народженнi е ембрюнальна швидкiсть росту, яка характеризуе функцюнальну напругу органiзму на одиницю часу. Корови з високим показником ембрюнально! швидкосп росту (119 г i бiльше) вiрогiдно переважали тварин з низьким цим показником (107 i менше) за надоем протягом трьох лактацiй [6]. Тому метою наших дослщжень було важливим вивчити iндивiдуальний розвиток пiддослiдних тварин за показниками, що характеризують особливостi ембрiогенезу та зв'язку з майбутньою продуктивнiстю для спрямованого вирощування ремонтного молодняка.
Матерiал i методи дослiджень. Дослiдження з вивчення iндивiдуального розвитку пiддослiдних тварин за показниками, як характеризують особливостi ембрюгенезу (тривалiсть ембрiонального розвитку, швидкiсть росту в ембршгенез^ проводились в СВК «Летава» Чемеровецького району Хмельницько! область
Для вивчення впливу тривалостi ембрюгенезу велико! рогато! худоби на рют i молочну продуктивнiсть у кожному стащ було вiдiбрано три групи тварин по 15 голiв в кожнш в залежностi вiд тривалост !х ембрiонального розвитку, а саме: з коротким (270-279 дшв), середшм (280-289) i подовженим (290-299 дшв) перiодами внутрiшньоутробного розвитку (схема дослщжень приведена нижче).
ГРУПИ ТВАРИН ТА ТРИВАЛ1СТЬ ЕМБРЮГЕНЕЗУ
перша (коротка) друга (середня) третя (подовжена)
1. 1нтенсившсть росту теличок в ембрiогенезi
2. Жива маса теличок при народженш та в процес !х росту
3. Абсолютний, середньодобовий i вщносний прирости
4. Молочна продуктивнiсть корiв-первiсток.
При вивченнi внутрiшньоутробного розвитку тварин визначали показники, що характеризують особливосп ембрюгенезу:
- тривалють ембрiонального перюду розвитку теличок - по зафшсованш у журналi датi останнього плщного осiменiння !х матерiв i дат народження теличок;
- ембрiональну швидюсть росту, як вiдношення живо! маси при народженш до тривалост ембрюнального розвитку,
- iндекс ембрiонально! скороспшост за вiдношенням тривалостi ембрiогенезу плоду до його живо! маси при народженш,
- штенсивносп росту в ембрiогенезi - за вщношенням живо! маси при народженш до тривалост ембрюнального розвитку теличок,
- динамшу живо! маси, абсолютний, вщносний та середньодобовий прирости шддослщних тварин,
- надш, вмiст та вихiд молочного жиру за 305 дшв першо! лактаци.
Контроль за ростом шддослщного поголiв'я здiйснювали шляхом
iндивiдуального зважування тварин при народженнi, у 3, 6, 10, 12 та 18 мюящв
151
Нayкoвuй вicнuк ЛНУВМБТ iмeнi С.З. fжuцькoгo
Toм 17 № 3 (63) 2015
Абсолютний np^iCT живо1' маси телиць виpaxoвyвaли за фopмyлoю:
А = W1 - Wg де: Wo - початкова жива маса, кг;
W1 - кшцева жива маса, кг Сepeдньoдoбoвий np^iCT виpaxoвyвaли з фopмyлoю:
С = wi - wo t
де: Wo - початкова жива маса, кг; W1 - кiнцeвa жива маса, кг; t - кшьюсть дшв пepioдy. Вiднoсний пpиpiст виpaxoвyвaли за фopмyлoю:
wi - wo
В = xlOO
(wi + w0):2
де: : Wo - початкова жива маса, кг; W1 - кiнцeвa жива маса, кг. Статистичну oбpoбкy peзyльтaтiв дoслiджeнь пpoвoдили за методикою Г. Ф. Лакша (1990).
Результати доьлщжень. Анaлiз динaмiки poстy теличок в eмбpioнaльний пepioд показав, що твapини iз дpyгoï гpyпи з сepeдньoю тpивaлiстю eмбpioгeнeзy 284,6 днiв xapaктepизyються бiльшoю живою масою (32,5 кг) ^и нapoджeннi (табл. 1).
Taблuця 1
Píct i розвиток п^до^дних тварин в ембр1ональний та по^ембршнальний
Показники Tpynn твapии з тpивaлiстю eмбpioгeиeзy
nepшa (кopoткa) дpyгa (сepeдня) тpeтя (подовжеиа)
Тpивaлiсть eмбpioгeнeзy, дтв 278,7±2,6 284,6±2,3 293,1±2,1
Жива маса: npn нapoджeннi, кг: 30,9±0,51 32,5±0,49 31,8±0,57
y вшд, тс.: 3 106,8±1,05 112,9±1,13 110,0±1,09
6 164,0±4,1 169,5±3,9 168,3±3,7
12 275,1±5,7 281,7±5,7 278,0±5,7
18 372,2±6,8 381,9±6,3 377,7±5,9
npn птдному оиметнш 374,5±7,3 383,2±6,7 372,9±7,5
Вж nлiднoгo oсiмeиiиия, мгс 18,6±0,23 18,1±0,29 18,3±0,31
Eмбpюнaльнa швидкiсть poстy, кг 0,111±0,02 0,114±0,03 0,108±0,02
1идекс eмбpюнaльнoï скopoсniлoстi 9,02±0,08 8,76±0,09 9,23±0,06
Сepeдньoдoбoвi npиpoсти (г) у вшд, мiс: 0-3 843,3±4,91 893,3±5,38 868,9±4,76
3-6 635,6±4,91 628,9±5,38 647,8±4,72
6-12 617,2±5,3 623,3±6,0 609,4±6,1
12-18 539,4±4,8 556,7±5,2 553,9±6,0
Абсолютш npиpoсти (кг) у вшд, мiс.: 0-3 75,9±0,62 80,4±0,94 78,2±0,78
3-6 57,2±0,46 56,6±0,55 58,3±0,61
6-12 111,1±1,4 112,2±1,4 109,7±1,5
12-18 97,1±0,73 100,2±0,68 99,7±0,64
Вщносний npиpiст (%) у вшд, м 0-3 110,2±1,3 110,6±1,4 110,3±1,3
3-6 42,2±0,62 40,1±0,53 41,9±0,58
6-12 50,5±0,76 49,7±0,61 49,2±0,73
12-18 30,0±0,49 30,2±0,51 30,4±0,48
152
Це свщчить про те, що щ особини краще засвоювали поживш речовини кровi матерi. У даних тварин виявили перевагу за живою масою i в наступи вiковi перiоди. Телички з друго! групи переважали за даним показником аналопв першо! i третьо! груп у 3-мiсячному вiцi вiдповiдно, - на 6,1 та 2,9 кг., у 6-мюячному - на 6,5 та 3,2 кг., у 12-мюячному - на 6,6 та 3,7 кг., i в 18- мюячному вщ - на 9,7 та 4,2 кг. Телята друго! групи найкраще росли i в ембрюнальний перюд, !х ембрiональна швидкiсть росту становила 0,114 кг за добу.
Перевага даних тварин над ровесницями першо! i третьо! груп спостер^аеться i за середньодобовими та абсолютними приростами в дослщжуваш перюди. Найбшьша рiзниця виявлена мiж групами у вщ вiд народження до 3 мю та вiд 12 до 18 мю., вiдповiдно, - на 50,0 i 24,4 г та 17,3 i 2,8 г за середньодобовими приростами та на - 4,5 i 2,2 кг та 3,1 i 0,5 кг за абсолютними показниками.
Наведет результата дослщжень свщчать про те, що тривалють ембрюнального розвитку телиць впливае на !х вiдтворну здатнiсть. У телиць першо! групи зi скороченим термшом ембрiонального розвитку фiзiологiчна зрiлiсть наставала в 18,6 мю, у телиць з середньою тривалютю ембрiонального розвитку - в 18,1 мю., а в тварин з подовженою тривалютю - 18,3 мю.
Отже, чим бшьша жива маса при народженш, тим коротший перiод досягнення вшу плщного парування.
Дослiджуванi групи корiв вiдрiзнялись мiж собою за розвитком та молочною продуктивнютю (табл. 2). Так, первютки з друго! групи за живою масою переважали сво!х ровесниць з першо! i третьо! групи вщповщно - на 13 i 7 кг.
Найвищий надш (4499 кг) та одержаного 4 % молока на 100 кг живо! маси мали корови iз середньодобовою ембрюнальною швидкiстю бiльше 0,114 кг/добу, а продуктивнють тих, швидкють росту яких була меншою 0,111 кг/добу становила 4254 кг молока за лактащю. Отже, швидкють росту перебувае в прямш корелятивнш залежносп з майбутньою молочною продуктивнiстю.
Таблиця 2
Розвиток та продуктивмсть корiв-первiсток пiддослiдних груп (М±т, п=15)
Групи тварин Жива маса, кг Продуктившсть
надш, кг вм1ст жиру в молоц1,% одержано 4%-го молока на 100 кг живо!' маси, кг
Перша 485±5,19 4254±166,2 3,62±0,03 794
Друга 498±4,23 4499±158,4 3,60±0,02 813
Третя 491±4,62 4348±171,0 3,63±0,03 803
Висновок. Для формування бажаного типу та рiвня продуктивностi доцiльно в умовах господарства проводити добiр теличок з урахуванням особливостей !х розвитку в ранньому онтогенеза
Перспективи подальших дослщжень. Спрямування подальших дослiджень будуть скероваш на вивчення впливу добору ремонтних телиць, якi одержанi вiд високопродуктивних матерiв з довготривалим господарським використанням.
Лiтература
1. Буркат В. П., Подоба Б. Е., Дедова Л. А. Формирование экстерьерных особенностей крупного рогатого скота в онтогенезе // Сб. научн. работ Брянской ГСХА «Научные проблемы производства продукции животноводства и улучшения её качества». - Брянск. - 2004. - С. 24-28.
2. Гноевий I. В. Год1вля \ ввдтворення погол1в'я сшьськогосподарських тварин в Укра!ш. Монограф1я. - Х.: Контур, 2006. - 400 с.
153
3. Юрович Н. О. Молочна продуктивнють корiв в зв'язку з тривалютю !х ембрiонального розвитку // Аграрний вiсник Причорномор'я. - Вип. 4. - Одеса. -
1998. - С. 73-78.
4. Крович Н. О. Вплив тривалост ембрiонального перiоду розвитку велико! рогато! худоби на молочну продуктивнiсть // Тваринництво Укра!ни. - 1999. - № 3-4. - С.18.
5. Юрович Н. О. Деяк особливост росту велико! рогато! худоби в залежност вiд тривалостi ембрiонального перюду розвитку // Аграрний вiсник Причорномор'я. -Вип. 4. - Одеса. - 1998. - С. 69-73.
6. Мартишин Л. I. Швидкють росту бурих карпатських телиць на раншх стадiях онтогенезу в залежносп вiд особливостей !х ембрiонального розвитку //М1жвщ. темат. наук. зб: Проблеми агропромислового комплексу Карпат. - Ужгород.: Карпати, 1992. -Вип. 1. - С.156-159.
7. Панасюк I. М. Зв'язок типу спаду росту теличок у ранньому онтогенезi з наступною молочною продуктившстю: Зб. наук. праць /Проблеми iндивiдуального розвитку сшьськогосподарських тварин. - К., 1997. - 61 с.
8. Панасюк I. М. Можливють прогнозування молочно! продуктивност корiв за !х iнтенсивнiстю росту та розвитку у ранньому онтогенезi // Сучасш проблеми тваринництва. - Дшпропетровськ. - 2002. - С.41-48.
Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2015
УДК 612.616.2:599.735.52.612.663
Гримак Х. М., к. с-г н., м.н.с. ©
1нститут б1ологП тварин НААН, Льв1в
ЯК1СН1 ТА В1ДТВОРН1 ПОКАЗНИКИ СПЕРМИ БАРАН1В-ПЛ1ДНИК1В ЗА ВИКОРИСТАННЯ У СКЛАД1 СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ЗАМОРОЖУВАННЯ В1ДНОВЛЕНОГО ГЛУТАТ1ОНУ ТА БСА
Наведено результати дослгджень з визначення оптимальног концентрацп вгдновленого глутатгону та бичачого сироваткового альбумту у лактозо-жовтково-тргс-цитрато-глщериновому середовищг при крюконсервуванш сперми баратв-пл1дник1в. Встановлено, що введення до складу лактозо-жовтково-тр1с-цитрато-глщеринового середовища 5 ^М вгдновленого глутатгону та 15 мг/мл бичачого сироваткового альбумту сприяе тдвищенню активности деконсервованих спермПв на 11,0 %, стткостг гх до крюконсервування - на 6,0 %, збереженостг акросом - на 9,5 %, виживаност1 спермПв - на 23,9 %, показника абсолютного виживання - на 21,8 %, ктетичних показникгв спермПв : VCL - на 14,3 %, VAP - на 12,5 %, VSL - на 15,4 %, LIN - на 0,4 %, STR - на 2,2 вгдсотка, що вказуе на позитивний вплив введених у середовище бгологгчно активних речовин на як1сн1 показники деконсервованог сперми. Одночасно вгдмгченго зменшення кглькостг ТБК-активних продуктов у плазмг сперми тсля екв1л1брацН на 22,2 % (р<0,01), тсля розморожування - на 27,4 % (р<0,01) пор1вняно з контролем.
При оцтцг вгдтворювальних показникгв вгвцематок виявлено що запропоноване середовище сприяе тдвищенню бгологгчног повноцтностг спермПв та гх заплгднювальног здатностг. Зокрема заплгднюватсть вгвцематок, осгмтених деконсервованою спермою замороженою в удосконаленому середовищг, була на 12,0 % вищою пор1вняно з тваринами, осгмтеними замороженою спермою з використанням контрольного середовища.
Ключов1 слова: барани-плгдники, вгвцематки, крюконсервування, деконсервована сперма, ктетичнг показники спермПв, вгдновлений глутатгон, бичачий сироватковий альбумт, ТБК-активн продукти, заплгднююча здаттсть, окоти, ягнята, живамаса.
© Гримак Х. М., 2015
154
