CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С. 75-78.
УДК 81' 373.7=133.1
Росшсько-французьк кшесичы фразеолопчш е^валенти
Кака Н.€.
Донецький ¡нститут соц1ально! осв1ти, м. Донецьк, Украна
У статт1 анал1зуються м1жмовт фразеолог1чт екв1валенти юнесичног лексико-семантичног групи. Визначено питому вагу ростсько-французьких юнесичних фразеолог1чних екв1валент1в у загальному ростсько-французькому фразеолог1чному фонд1. Доведено ефективтсть пошуюв м1жмовног фразеолог1чног стльност1 в означенШ лексико-семантичнШ грут.
Ключовi слова: мгжмовт фразеолог!чт еквгваленти, юнесична лексико-семан-тична група, загальний роайсько-французький фразеолог1чний фонд.
Антропоцентричний вектор розвитку сучасно! лшгвютики потребуе вивчення мовних явищ, в тому чист фразеолопчних одиниць (ФО), у взаемозв'язку iз культурой, юто^ей, ментальнiстю народу. Найважливiшим завданням антропоцентрично! фразеологп, вважае Н.Ф.Олефиренко, е «дослщження спiввiдношення лiнгвiстичногlо та екстралшгвютичного змiсту фразеологiчних одиниць, адже у значены фразеологiзму кодуеться тiльки частина розумово! шформацл, тодi як iнша И частина представлена у психщ людини розумовими образами екстралiнгвiстичного характеру» (переклад наш.- Н.К.) [1, с. 71].
Оскшьки у семантиц ФО закодовано певну невербальну iнформацiю, вивчення фразеологiзмiв iз невербальним комунiкативним фоном постае актуальною проблемою.
Постановка проблеми. 1снуе певний корпус дослiджень, присвячених невербальним особливостям комушкацп (А. Хшл, Б. Успенський, Г. Колшанський, I. Горелов, Г. Уайн-райт, Ю. Фаст, Р. Бердвiстел, А. Из та ш.), окремим питанням кшесично! фразеологп (С. Григор'ева, М. Григор'ев, А. Козиренко, Г. Крейдлiн, Т. Черданцева). Останшм часом у втизняному мовознавствi з'явились науковi роботи з проблем використан-ня лексики на позначення паравербальних дiй у семантичному i функцiональному аспектах (В.В. Ганечко), вербальних та невербальних засобiв актуалiзацil емоцiйного стану в художньому дискурс (Н.П. Киселюк) тощо. Водночас суттево недостатнiми е порiвняльнi та зютавш науковi дослiдження, спрямованi на вивчення специфши фразеологiзмiв iз невербальним комушкативним фоном. На тлi невелико1 кшькосп робiт, присвячених питанням взаемодп невербальних та вербальних компонента комушкацп в англомовному дискурсi (Г.1. Барташева, Л.В. Солощук), аналiзу жестiв як основних елеменпв кiнесики в англiйськiй фразеологп (А. А. Слащук), проблемам польсько1 кшематично1 фразеологп на позначення емоцш (О.Г. Лозинська), вiдображенню невербальних засобiв спiлкування у болгарськiй фразеологп (Л.С. Пе-тровська) вiдсутнi дослщження росшсько-французьких фразеологiчних еквiвалентiв (РФФЕ) iз невербальним комунiкативним фоном. Питання про наявшсть росшсько-французького фразеологiчного фонду зi спiльним невербальним фоном взагалi не ста-
вилось. Росшсько-французью кшесичш фразеолопчш еквiваленти (РФКФЕ) ще не були предметом окремого наукового дослщження.
Мета cmammi-виявитиросшсько-французькшшесичшфразеолопчше^валенти, визначити ïx питому вагу у загальному росшсько-французькому фразеолопчному фондi, обгрунтувати наявнiсть росiйсько-французького фразеолопчного фонду 3i спiльним невербальним комушкативним фоном.
MamepirnoM до^дження е фразеолопчний корпус «Словаря русско-французских фразеологических эквивалентов» Н.С.Каши, Л.П.Кофановоï, що мiстить близько 16000 росшських фразеологiзмiв та бшьше 23000 французьких фразеологiзмiв [2].
Те, що проекщя кiнеми у мову найчаспше е фразеологiзмом, пояснюеться тим, що за своею природою невербальна одиниця як фразеолопзоване явище у невербальнш мовi i мовний фразеолопзм мають семiотичну спорiдненiсть [4, с. 7].
1снуе нацiонально-культурна специфiка невербальноï поведiнки представникiв рiзниx культурних сшльнот, рiзною може бути культурна символика невербального стлкування, але в межах певноï культури, наприклад, европейськоï, у невербальнш комушкацп е унiверсальне. Лопчно припустити наявнiсть мiжмовного, зокрема росшсько-французького, фразеологiчного фонду зi спiльним невербальним фоном.
„Проблема мiжкультурноï вiдповiдностi жеспв, або, як ïï зазвичай називають у невербальнiй семiотицi, проблема универсалiзму, тiсно пов'язана iз iнтерпретацiею невербального тексту одша культури носiями шшо1' i з проблемами перекладу", -зазначае Г. Крейдлш (переклад наш. - Н.К.) [3, с. 131]. Мiжмовнi фразеолопчш е^валенти (МФЕ) сприятимуть адекватнiй iнтерпретацiï фразеологiчниx корелятiв та ix ефективному використанню, адже немае необxiдностi надавати докладний гра-матичний, лексико-семантичний, стилiстичний коментар, оскiльки за структурою, семантикою та образом МФЕ е сшввщносними, а за стилютичною забарвлешстю - тотожними. Наприклад: вешать голову (рус.) - to hang (down) one's head (англ.) -baisser la tête (фр.) - den Kopf hängen lassen (нем.) - agachar la cabeza (исп.).
Аналiз виявленого загального фонду росшсько-французьких фразеологiчниx еквiвалентiв - близько 16000 росшських фразеологiзмiв та бiльше 23000 вщповщних французьких фразеологiзмiв [2] - дозволив виявити 950 росшсько-французьких кшесичних фразеолопчних еквiвалентiв, що складае 6 % загального росшсько-французького фразеолопчного фонду.
У загальному росшсько-французькому фразеолопчному фондi е невелика кшьюсть РФФЕ, пов'язаних iз етикетними кшемами, напр.: пожать руку кому-л. -serrer la main à qn.; подавать / подать руку кому-л. - 1. Donner la main a qn; 2. Tendre la main a qn.; помахать рукой [на прощание] - faire au revoir de la main; снимать/снять шляпу перед кем-л.: снимаю шляпу [перед кем-л.]! - 1. Tirer son chapeau a qn; 2. Mettre chapeau bas devant qn; 3. chapeau bas!
Переважну бшьшють одиниць складають РФФЕ, пов' язаш iз загальнокомуткативними кшемами, напр.: воротить нос от кого-л., от чего-л. - tordre le nez de qch, de qn.; с высоко поднятой головой. - 1. Le front haut; 2. La tête haute; 3. La tête levée.
Вщповщно до значущих кшем у праосновi кореля^в РФКФЕ вважаемо за доцшьне класифшувати росшсько-французью кшесичш фразеолопчш е^валенти на таю типолопчш групи:
1. РФКФЕ, пов'язаш iз кшемою ,^мша": губы (губки) бантиком: делать / сделать (складывать) губы (губки) бантиком - Bouche (f) en cœur: Faire la bouche en cœur; кривая улыбка; кривая усмешка - sourire (m) forcé; разинуть рот; застыть, разинув
Росшсько-французьм кшесичж фразеологiчнi еквiваленти
рот. Прост. - 1. En être baba; 2. En rester baba; 3. Rester bouche bée; расплываться/ расплыться в улыбке - 1. Avoir le sourire; 2. Etre tout sourire; 3. Faire un sourire fendu jusqu'aux oreilles; челюсть отвисла у кого-л. Груб. - La (Sa) mâchoire s'est décrochée.
2. РФКФЕ, пов'язаш i3 кшемою „постава тша": стоять навытяжку; стоять смирно; стоять по стойке "смирно" - 1. Se tenir au garde-à-vous; 2. Etre au garde-à-vous; с высоко поднятой головой - 1. Le front haut; 2. La tête haute; 3. La tête levée; сидеть как барин; сидеть барином. - Etre (Se comporter) comme un pacha; стоять как вкопанный - 1. Etre cloué sur place; 2. Rester cloué sur place; 3. Rester planté; 4. Prendre racine; согнуться в три погибели - 1. Se casser en deux; 2. Se briser en deux; 3. Avoir le dos en cerceau.
3. РФКФЕ, пов'язаш i3 кшемою „жест": махнуть на всё рукой; махнуть рукой на что-л. - 1. Laisser tout aller; 2. Jeter la manche après la cognée; 3. Faire son deuil de qch.; раскрыть (открыть) объятья кому-л. - ouvrir [tout grands] les bras à qn.; показывать пальцем на кого-л.; тыкать пальцем на кого-л. - Montrer qn au doigt; разводить / развести руками - 1. Ecarter les bras; 2. Rester pantois; хвататься / схватиться за голову - 1. Se prendre la tête à deux mains; 2. S'arracher les cheveux.
4. РФКФЕ, пов'язаш iз кшемою „хода": не держаться (не стоять) на ногах - 1. Ne pas tenir sur ses jambes; 2. Ne pas tenir debout; ноги заплетаются у кого-л.: у него ноги заплетаются - 1. Marcher en zigzaguant: Il marche en zigzaguant; 2. Faire les "S": Il fait les "S"; 3. Avoir du vent dans les voiles: Il a du vent dans les voiles; 4. Faire des huit: Il fait des huit; идти (шагать) в ногу с кем-л., с чем-л.; идти (шагать) нога в ногу с кем-л., с чем-л.; идти рука об руку с кем-л. - 1. Aller (Marcher) au pas avec qn, avec qch; 2. Aller de pair avec qn.; сновать взад и вперёд; сновать туда и сюда (туда-сюда) - 1. Faire la navette; 2. Faire le va-et-vient; едва (еле) держаться на ногах: он едва (еле) держится на ногах; едва (еле) ноги носят кого-л.: его едва (еле) ноги носят - 1. Tenir à peine sur ses jambes: Il tient à peine sur ses jambes; 2. Ne pas (Ne plus) tenir debout: Il ne tient pas debout; 3. Ses jambes le portent à peine.
5. РФКФЕ, пов'язаш iз кшемою „контакт очима": глаза разбегаются / разбежались у кого-л.: у меня глаза разбегаются / разбежались - 1. On ne sait plus où donner le regard; 2. On a (On a eu) l'embarras de choix: J'ai (J'ai eu) l'embarras de choix; глаз не сводить с кого-л. - couver qn des yeux; глаза на лоб лезут / полезли у кого-л.: у него глаза на лоб лезут (полезли) - 1. Les yeux lui sortent (sont sortis) de la tête; 2. Il reste (est resté) tout baba; 3. Il en reste (en est resté) comme deux ronds de flan.
До кшесичних РФФЕ слщ також вщносити фразеолопзми, у праосновi яких е прихована кшема. При цьому кореляти ФО позначають свщомо або несвщомо при-хований рух. Наприклад: даже [и] бровью не вести (не повести): он даже [и] бровью не ведёт (не повёл) - 1. Ne pas remuer un cil: Il ne remue pas (Il n'a pas remué) un cil; 2. Ne pas sourciller: Il n'a pas sourcillé; 3. Ne pas tiquer: Il n'a pas tiqué; ни один мускул не дрогнул - 1. Pas un seul muscle n'a frémi; 2. Pas un muscle n'a bougé; глазом не моргнув; не моргнув [и] глазом - 1. Sans sourciller; 2. Sans broncher; 3. Ne pas sourciller; 4. Ne pas broncher; 5. Ne faire ni une ni deux; врёт и глазом не моргнёт; врёт и не поперхнётся - Il ment comme il respire.
Окрему групу кшесичних РФФЕ складають фразеолопзми iз невербальною комушкативною ситуащею у праоснов^ яка демонструе спшьну невербальну поведшку представниюв росшсько1 i французько1 культурних спшьнот, що вщбиваегься у вщповщних фразеолопчних корелятах. Напр.: не бойся гостя сидячего, бойся гостя стоячего - Ne crains pas l'invité assis, crains le debout; спустить с лестницы кого-л. - 1. Jeter qn au bas de l'escalier; 2. Faire manquer l'escalier à qn; 3. Faire sauter les montées à qn.
Висновки. Мiжмовна сшльшсть фразеологiзмiв в rpyni кiнесичних ФО виявляеться достатньо яскраво, не дивлячись на приналежшсть мов, що зiставляються, до pÎ3HHx мовних систем. Зiставний анатз росiйськоï i французько1' фразеологiï демонструе наявшсть загального росiйсько-францyзького фразеологiчного фонду 3i спiльним невербальним фоном - 950 росшсько-французьких кшесичних фразеолопчних екываленпв, що складае 6% загального росшсько-французького фразеологiчного фонду.
Перспективами подальших дослiджень е вивчення РФФЕ iз просодичним, проксемiчним невербальним фоном тощо, адже виявлення мiжмовноï фразеологiчноï стльносп дозволить проникнути в таемницi фразотворчих закономiрностей, встано-вити фразеологiчнi ушверсали, що е вельми важливим як для загальноï теорiï семантики, так i для глибокого вивчення мови i мислення.
Список лггератури
1. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке / Н.Ф. Алефиренко. — М. : Флинта, 2005. - 412с.
2. Каика Н.Е., Кофанова Л.П. Словарь русско-французских фразеологических эквивалентов = Le Dictionnaire des Equivalents phraséologiques russes-français: [16000 русских фразеологизмов и более 23000 французских фразеологических эквивалентов] / Н.Е. Каика, Л.П. Кофанова. - Донецк : ООО "Юго-Восток, Лтд", 2005. - 548с.
3. Крейдлин Г.Е. Невербальная семютика : Язык тела и естественный язык / Г.Е. Крейдлин. - М. : Новое литературное обозрение, 2002. - 592с.
4. Петровська Л.£. Воображения невербальних засоб1в стлкування у болгарськш фразеологп: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук : спец.: 10.02.03 -„слов'янсьш мови" / Л.£. Петровська. - Кив, 2006. - 20 с.
Каика Н.Е. Русско-французские кинесические фразеологические еквиваленты // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С. 75-78.
В статье анализируются межъязыковые фразеологические эквиваленты кинесической лексико-семантической группы. Определен удельный вес русско-французских кинесических фразеологических эквивалентов в общем руссско-французском фразеологическом фонде. Доказана эффективность поисков межъязыковой фразеологической общности в указанной лек-сико-семантической группе.
Ключевые слова: межъязыковые фразеологические эквиваленты, кинесическая лексико-семантическая группа, общий русско-французский фразеологический фонд.
Kaika N. Russian-French kinesic phraseological equivalents // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». -2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 75-78.
Interlanguage phraseological equivalents of a kinesic lexical and semantic group are under analyses. Russian-French kinesic phraseological equivalents specific volume in common Russian-French phraseological fund is established. The search efficiency of interlanguage phraseological community in the named lexical and semantic group is proved.
Key words: interlanguage phraseological equivalents, kinesic lexical and semantic group, common Russian-French phraseological fund.
Поступила до редакщ 15.03.2012 р.
