CC BY
5Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 27 (66). № 1. Ч.1 - С. 76-80
УДК 81' 373.7=133.1
Мiжмовнi силенфальы фразеолопчш е^валенти
KaiKa Н.€.
Донецький нац'юнальний ун1верситет, м. Донецьк, Украна
У cmammi анал1зуються м1жмовт фразеолог1чт екв1валенти силенщальног' фразеосемантичног групи. Визначено питому вагу ростсько-французьких силенщальноих фразеологiчних еквiвалентiв у загальному ростсько-французькому фразеологiчному фондi. Виявлено специфжу репрезентацИ' силенщального ефекту у фразеологИ'ростськог i французьког мов. Доведено ефективтсть пошуювмiжмовноï фразеологiчноï спiльностi в означетй фразеосемантичтй грут.
Ключовi слова: мiжмовнi фразеологiчнi еквiваленти, силенщальна фразеосемантична група, загальний роайсько-французький фразеологiчний фонд, ростсько-французью силенщальт фразеологiчнi е^валенти, невербальна комушкащя, комунжативне мовчання.
Постановка проблеми. Незважаючи на бурхливий розвиток гумаштаристики протягом останнього cropi44H, явище мовчання залишасться на маргшес уваги науковщв [5, с. 319]. Малодослщженими е питання репрезентаци категори мовчання у фразеологи, особливо в контекст комплементарносп вербалши та невербалши. Проблеми сшввщношення рiзних культурних кодiв, вербальних i невербальних знакiв, специфши вiдображення невербальних елементiв вербальними засобами, особливосп семантично1 структури вербальних номшацш невербальних елементiв зумовлюють актуальнiсть наукових розвщок.
Аналiз остантх до^джень i публiкацiй. Лшгвокогштивш та комушкативно-прагматичш аспекти силенцiального феномена аналузуються у наукових роботах Т. О. Анохшо1, В.В. Богданова, Т. Дж. Бруно, М. Ефрат, С.В. Крестинського, М. Савшь-Труак, О.Т. Сливинського, С.О. Швачко та iн. Наявний корпус дослщжень, присвячених невербальним особливостям комунiкацiï (Р. Бердвютел, I. Горелов, Г. Колшанський, А. Пiз, Г. Уайнрайт, Б. Успенський, Ю. Фаст, А. Хшл та iн.), окремим питанням кiнесичноï фразеологiï (С. Григор'ева, М. Григор'ев, А. Козиренко, Г. Крейдлш, Т. Черданцева), просодичноï (М. Архипецька, О. Корлиханова). Останшм часом у втизняному мовознавствi з'явились науковi роботи, присвячеш питанням репрезентацiï взаемодiï невербальних та вербальних компонент комунiкацiï в украшських паремiях (Т.Ф. Осипова), в англомовному дискурс (Г.1. Барташева, Л.В. Солощук), у нiмецькiй (О.В. Харчук), польськш (О.Г. Лозинська), болгарськiй фразеологiï (Л.С. Петровська) тощо. Водночас суттево недостатшми е порiвняльнi та зiставнi науковi дослiдження, спрямованi на вивчення проблем взаемоди вербальних i силенцiальних засобiв у комунiкацiï, репрезентацiï силенцiального ефекту (термш А.Д. БеловоГ) [1, с. 7] у фразеологи рiзних мов. Росшсько-французью силенцiальнi фразеологiчнi еквiваленти (РФСФЕ) ще не були предметом окремого наукового дослщження.
Мета статтi - обгрунтувати наявнiсть фразеосемантично1' групи мiжмовних, зокрема росiйсько-французьких, силенцiальних фразеологiчних е^валенив, що
Мiжмовнi силенцiальнi фразеологiчнi еквiваленти
передбачае розв'язання таких завдань: 1) виявити росшсько-французью силенщальш фразеологiчнi еквiваленти; 2) визначити ïx питому вагу у загальному росшсько-французькому фразеологiчному фондi; 3) проаналiзувати специфiку репрезентацiï комунiкативно значущого мовчання у росiйсько-французькиx фразеологiчниx е^валентах (РФФЕ).
Матерiалом дослiдження е фразеолопчний корпус «Словаря русско-французских фразеологических эквивалентов» Н.С. Каiки, Л.П. Кофановоï, що мiстить близько 16000 росiйськиx фразеологiзмiв та бiльше 23000 французьких фразеологiзмiв [2].
Мiжмовними силенцiальними фразеологiчними е^валентами вважаемо такi мiжмовнi фразеологiчнi е^валенти, кореляти яких пов'язанi iз позначенням силенщального ефекту. Вони складають окрему групу мiжмовниx (у нашому випадку
- росiйсько-французькиx) силенцiальниx фразеологiчниx екшваленпв. Напр.: ни словом не обмолвиться. - 1. ne dire mot; 2. ne pas souffler un traître mot; 3. ne souffler mot. Аналiз фонду росшсько-французьких фразеолопчних е^валенпв дозволив виявити 80 РФФЕ (0,5 % загального фонду РФФЕ) на позначення сшенщального ефекту, що складають окрему силенщальну фразеосемантичну групу. У робот розглядаемо фразеологiзми, що вербалiзують комунiкативно значуще мовчання. Напр.: ни слова не говоря. - 1. sans mot dire; 2. sans rien dire.
Стиржневими лексико-семантичними компонентами силенщальних РФФЕ е соматичш лексеми (рот, горло [гортань, глотка], язык, зубы, уши) та лексеми слово, звук, молчание. Пор.: прикусить язык. - 1. se mordre la langue; 2. mettre la langue dans sa poche; ни слова ни звука. - pas un mot, pas un signe.
У фразеосемантичнш груш силенщальних РФФЕ, на наш погляд, можна видшити РФСФЕ на позначення комунiкативноï ситуаци, що е невербальним комушкативним фоном фразеологiзмiв (ледяное молчание. - silence (m) de glace), РФСФЕ на позначення невербальноï комунiкативноï поведшки (рта не открыть; не открыть рта. - ne pas ouvrir la bouche), РФСФЕ на позначення комушкативних властивостей особистосп (нем (немой) как рыба. - 1. muet comme un poisson; 2. muet comme une carpe; 3. muet comme une tanche), РФСФЕ на позначення псиxофiзiологiчного, психоментального стану комушканта, спричиненого перебтем комушкативного акту (застрять в горле: это слово застряло у меня в горле. - rester dans la gorge: ce mot m'est resté dans la gorge).
Аналiз функцшного потенщалу феномену мовчання, що представлений у роботах Томаса Дж. Бруно [6], М. Ефрат [7], С.В. Крестинського [3], М. Савиль-Труак [8] та ш., е шдгрунтям для вивлення мiжмовниx фразеолопчних е^валенив, зокрема росшсько-французьких, у яких вщбиваеться функцшно-семантичне навантаження мовчання. Так, виокремлюються РФСФЕ, пов'язаш iз реалiзацiею контактно1' функци комушкативного мовчання, зокрема, контактно1' конструктивно!' (молчание
- знак согласия. - 1. qui ne dit mot, consent; 2. qui se tait, consent) або контактно1' деструктивно!' (замкнуться / замыкаться в молчании. - s'emmurer dans le silence), шформативно1' (нем (немой) как могила. - Про людину, яка вмiе збертати таемнищ, секрети. - 1. muet comme la tombe; 2. silencieux comme la tombe; 3. secret comme un tombeau), когшгивно1' (I нет слов! - 1. il n'y a rien à dire! 2. il n'y a rien à redire! 3. sans doute! Значення РФФЕ: «Безперечно; усе зрозумшо без ств»), експресивно1' (РФСФЕ
- фразеолопчш омошми: II нет слов! у меня нет слов [чтобы...]. - 1. les mots me manquent [pour.]; 2. la parole me manque; 3. je perds la parole; 4. je ne trouve pas de mots [pour.]. Значення РФФЕ: «Не знаходити ств, щоб виразити що-небуль через почуття здивування, захоплення, радощ^ обурення тощо), емотивно1' (слова застряли в горле у кого-л.: у меня слова застряли в горле. - les paroles se sont arrêtées dans mon gosier), щентифшацшно1' функци, що реалiзуеться шляхом верифшаци результату декодування комушкативного повщомлення (молчи - за умного сойдёшь. - 1. fou qui
se tait passe pour sage; 2. fol semble sage quand il se tait; 3. tel semble sage quand il se tait; 4. le silence est l'esprit des sots [et une des vertus des sages]; заговор молчания. - conspiration (f) du silence), штенщально1 (придержать [свой] язык [за зубами]. -tenir sa langue) тощо. Наявн поодиною приклади РФСФЕ, повязан i3 реалiзащею ритуально1 функци (минута молчания.- minute (f) de silence) та функци хезитаци (на полуслове замолчать. - Перервати свою промову, не завершити висловлювання. -s'arrêter à demi-mot).
РФСФЕ демонструють прагмасемантичну специфшу. Виокремлюються РФСФЕ, що репрезентують: 1) особливостi комунiкативного середовища, консенсусного (молчание - знак согласия.-1. qui ne dit mot, consent; 2. qui se tait, consent), агресивного (закрыть рот на замок: закрой рот на замок! - 1. mettre un cadenas à sa bouche: mets un cadenas à ta bouche! 2. y mettre un cadenas: mets-y un cadenas; 3. se mettre un cachet sur la bouche: mets-toi un cachet sur la bouche!); 2) небажання вступати у комушкащю (набрать в рот воды; воды в рот набрать. -1. avaler de l'eau; 2. demeurer bouche close (cousue); 3. tenir la bouche cousue; 4. tenir la langue; 5. ne pas ouvrir la bouche; 6. ne pas desserer les dents (les lèvres); 7. serrer les lèvres; 8. ne pas piper; 9. mettre sa langue dans sa poche); 3) неможливють вступати у комушкащю (язык отнялся; язык прилип к гортани у кого-л.: у него язык отнялся; у него язык прилип к гортани. - 1. il est resté muet [d'effroi, d'étonnement, de surprise, etc]; 2. il a perdu sa langue; 3. il a perdu l'usage de la parole; 4. cela lui a coupé le souffle ; лишиться дара речи; потерять / терять дар речи. - 1. perdre le don de la parole; 2. perdre la parole; 3. perdre l'usage de la parole; 4. en rester muet; 5. avoir la gorge nouée; дух (дыхание) захватывает / захватило (перехватило) у кого-л.: у меня дух (дыхание) [от этого] захватывает /захватило (перехватило). - 1. j'en ai (j'en ai eu) la respiration coupée; 2. cela (ça) me coupe (m'a coupé) le souffle; 3. j'en ai (j'en ai eu) le souffle coupé; 4) заборону комушкативних реакцш: ни слова больше! - 1. pas un mot de plus! 2. un point, c'est tout! 5) використання комушкативних тактик, наприклад, маншулятивних (играть в молчанку. - 1. eviter de répondre; 2. garder le silence), тактик замовчення або приховування шформацп (история умалчивает о чём-л.: история об этом умалчивает. - 1. l'histoire le passe sous silence; 2. l'histoire ne le dit pas; об этом ни гу-гу! ни гу-гу! об этом молчок! Прост.- 1. bouche cousue; обойти /обходить молчанием что-л. -1. garder le silence sur qn; 2. passer qch sous silence; 3. rester muet sur qch.); 6) воображения комушкативно1 позици: молчать в тряпочку. - mettre sa fierté dans sa poche; 7) емоцшну реакщю комушкаппв: нем (немой) как статуя. - [rester] muet comme une statue.
Тематичш модифшацп мовчання комушканта, на думку Т.А. Анохшо1 знаходяться у площиш мовчазних ситуацш: «не хочу говорити», «не знаю, що сказати», «хочу й мовчу», «слухаю», «не погоджуюсь», «погоджуюсь» [1]. Спостер^аемо РФСФЕ на позначення таких комушкативних ситуацш, наприклад, погодження iз чим-небудь: без звука.- sans mot dire зi значенням «мовчки, беззаперечно [погодитися з чим-небудь, прийняти що-небудь]. Проте специфша функщювання РФСФЕ у дискурс полягае в тому, що одна фразеолопчна одиниця може використовуватись у рiзних ситуащях мовчання. Наприклад, уживання РФСФЕ не произнести ни звука. - ne pas prononcer une syllabe зi значенням «затято мовчати, збертати мовчання» може бути умотивовано рiзними комушкативними обставинами («не хочу говорити», «не можу говорити» та ш.).
Деяю функщоно-семантичш особливосп РФСФЕ пов'язаш iз вщображенням особистосп комушканта у ситуацн комушкативного домшування. Так, наявна значна кшьюсть РФСФЕ, що виражають комушкативш команди комушканта: [об этом] ни гу-гу! ни гу-гу! об этом молчок! Прост.- 1. bouche cousue! 2. motus sur l'article! ни слова больше! - 1. pas un mot de plus! 2. un point, c'est tout!
Мiжмовнi силенцiальнi фразеологiчнi еквiваленти
Акцентуючи комплементаршсть вербалiки i невербалiки, зауважимо, що значення фразеологiзмiв i3 невербальним комушкативним фоном може бути вмотивовано комбшанащею невербальних засобiв рiзних систем (акустично!, оптично!, кiнесичноï та iн.). Наприклад, значення фразеологiзмiв закрыть / закрывать рот кому-л.; -1. fermer la bouche à qn; 2. fermer le bec à qn., зажимать рот кому-л.- 1. fermer la bouche à qn; 2. imposer silence à qn. - «змушувати кого-небудь мовчати, перешкоджати висловлюванню» - пов'язане 3i специфшою функщювання засобiв екстралшгвютики та кiнесики.
Висновки до^дження та перспективи подальших наукових розвiдок. Зютавний аналiз росiйськоï i французькоï фразеологiï демонструе наявнiсть росшсько-французьких силенщальних фразеолопчних е^валенив, що складають 0,5 % спшьного фонду РФФЕ та надають уявлення про фразеосемантичну специфiку таких фразеологiчних одиниць. Перспективами подальших дослщжень е вивчення РФФЕ iз просодичним, проксемiчним невербальним фоном тощо, з'ясування особливостей взаемоди невербальних компонентiв комунiкацiï iз вербальними у сучасному франкомовному дискурса
Список лггератури
1. Анохiна Т. О. Невербальш та вербальнi засоби екстерюризаци силенцiального ефекту в англомовному художньому дискурсi: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: «спец.: 10. 02. 04 - «германсью мови» / Тетяна Олександрiвна Анохiна; Нацiональний педагогiчний ушверситет iменi М. П. Драгоманова. - Кшв, 2005. - 19 с.
2. Каика Н. Е., Кофанова Л. П. Словарь русско-французских фразеологических эквивалентов = Le Dictionnaire des Equivalents phraséologiques russes-français: [16000 русских фразеологизмов и более 23000 французских фразеологических эквивалентов] /Каика Н. Е., Кофанова Л. П. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2005. - 548 с.
3. Крестинский С. В. Молчание как средство коммуникации и его функции в языковом дискурсе / С. В. Крестинский // Вестник Тверского государственного университета. - Серия «Филология». - Выпуск 1. - 2011. - С. 34-37.
4. Сливинський О. Т. Феномен мовчання в художньому текст (на матерiалi болгарсько1' прози 60-90-х рр. ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: «спец.: 10. 01. 06 - «теорiя лггератури» / Остап Тарасович Сливинський; Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет Тмеш Володимира Гнатюка.
- Тернопшь, 2006. - 24 с.
5. Швачко С. О. Когштивно-комушкативш аспекти мовчання (на матерiалi англомовного дискурсу) / С.О. Швачко // Studia Linguistica. - Випуск 5. - 2011. -С. 319-327.
6. Bruneau T. J. Communicative Silences: Forms and Functions [Text] / T.J. Bruneau // Journal of Communication. - Volume 23, Issue 1. - 1973. - P. 17- 46.
7. Ephratt M. The functions of silence / M.Ephratt // Journal of Pragmatics. - 40. -2008. - Available online at www.sciencedirect.com
8. Saville-Troike M. The Place of Silence in an Theory of Communication [Text] / M. Saville-Troike // Perspectives of Silence [Ed. By D.Tannen, G.U., M. Saville-Troike].
- Univ. of Illinois. - 1985. - P. 1-18.
Каика Н.Е. Межъязыковые силенциальные фразеологические эквиваленты
// Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2014. - Том 27 (66). № 1. Ч.1 - С. 76-80
В статье анализируются межъязыковые фразеологические эквиваленты силенциальной фразеосемантической группы. Определен удельный вес русско-французских силенциальных фразеологических эквивалентов в общем русско-французском фразеологическом фонде. Выявлена специфика репрезентации силенциального эффекта во фразеологии русского и французского языков. Доказана эффективность поисков межъязыковой фразеологической общности в указанной фразеосемантической группе.
Ключевые слова: межъязыковые фразеологические эквиваленты, силенциальная фразеосемантическая группа, общий русско-французский фразеологический фонд, русско-французские силенциальные фразеологические эквиваленты, невербальная коммуникация, коммуникативное молчание.
Kaika N. Interlanguage silentical phraseological equivalents // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. -2014. - Vol. 27 (66). No 1.1 -P.76-80
Interlanguage phraseological equivalents of а silentical phraseological and semantic group are under analysis. Russian-French silentical phraseological equivalents specific volume in common Russian-French phraseological fund has been established. Phraseological units with meanings related to communicative silence have been found out. The dominant lexical and semantic components of Russian-French silentical phraseological equivalents have been determed. It has been defined how basic communicative meanings that silence expresses in the act of communication and its functional and semantic loading are reflected in phraseology of the compared languages. It has been established that phraseological community in the group of Russian-French silentical phraseological equivalents is shown up brightly enough, in spite of belonging of the compared languages to the different language systems. Perspective of comprehensive analysis of the corps of Russian-French phraseological equivalents with the prosodic and proxemic components as specific units forming interlanguage phraseological community has been pointed out.
Key words: interlanguage phraseological equivalents, silentical phraseological and semantic group, common Russian-French phraseological fund,
Russian-French silentical phraseological equivalents, non-verbal communication, communicative silence.
Поступила доредакцИ' 12.05. 2014р.
