Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65), № 2. 2013 г. С. 118-122.
УДК 811.82-84:80
ПРОБЛЕМА П1ДБОРУ ЕКВ1ВАЛЕНТ1В П1Д ЧАС ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ОДИНИЦЬ (НА МАТЕР1АЛ1 СТАТЕЙ ТУРЕЦЬКИХ ПЕР1ОДИЧНИХ ВИДАНЬ)
Он/'щенко Ю. О.
Таврйський нацюнальнй ун1верситет ¡мен В.1. Вернадського E-mail: [email protected]
Стаття розглядае проблему тдбору еквiвалентiв пiд час перекладу фразеолоп-чних одиниць рiзносистемних мов.
Ключовi слова: фразеологiчне значення, переосмислення, метафоризацiя, об-разнiсть перекладу, прийом подвшно1 актуатзаци.
З приводу того, що фразеологiя видiляеться своши функцiями в мовi та мов-леннi, вона вимагае особливого тдходу в процесi перекладу. Не дивлячись на те, що юнують спещальш двомовнi i одномовнi фразеологiчнi словники та фразеолопя видiлена в великих тлумачних словниках, це далеко не завжди може задовольнити перекладача. Перекладач повинен вм^и самостiйно розбиратися в основних питан-нях теори фразеологп, умiти видiляти фразеологiчнi одиницi, розкривати 1х значення i передавати 1х експресивно-стилiстичнi функцп в перекладь Основна складшсть заключаеться в тому, що шякий словник не в змозi передбачити всiх можливостей використання фразеологiзму в контекстi.
Постановка проблеми. Щц час перекладу ФО, яю е подiбними у рiзних мовах по внутршнш формi, треба мати на уваз^ що вони далеко не завжди щентичш за значенням i пiд подiбною оболонкою в рiзних мовах ховаеться рiзне значення.
Щд переосмисленням розумiються рiзнi за ступенем i характером семантичнi зрушення. Пiд стiйкiстю на фразеологiчному рiвнi - зв'язанiсть значення компонен-т1в. Замiсть поняття «зв'язанiсть значення» В.Г. Гаком та Я.1.Рецкером був запропо-нований принцип сполучуваностi значень. Щд семантичною зв'язанiстю слiд розу-мгги взаемозв'язок i взаемодiю значень компонент словосполучення, тобто двос-тороннiй зв'язок i взаемозумовленiсть значень компонентiв, в результат яких ство-рюеться повне переосмислення словосполучення в цшому. Це характерно для кате-гори фразеолопчних зрощень або iдiом за класифшащею акацемiка В. В. Виноградова, яка е зручною для теори та практики перекладу [6, 147].
Коли сполучувашсть значень вщсутня i можна говорити лише про переосмислення одного з компонент ФО або про цшсшсть переосмисленш вие1 ФО, засно-вано! на метафоризацп вiльного поеднання ^в, то ми маемо справу з фразеолопч-ною еднiстю. Ця вщмшшсть мiж фразеологiчними едностями i фразеолопчними зрощеннями мае принципове значення при перекладь Коли зус^чаеться ФО пер-шо! категорп, особливо в газет або в будь-якому текстi, який не носить вщбитка iндивiдуального стилю автора, метафорична «прозорють», вiдчутнiсть фразеолопч-
ПРОБЛЕМА П1ДБОРУ ЕКВ1ВАЛЕНТ1В П1Д ЧАС ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНИХ ОДИНИЦЬ (НА МАТЕР1АЛ1 СТАТЕЙ ТУРЕЦЬКИХПЕР1ОДИЧНИХВИДАНЬ)
но! едност зобов'язуе перекладача до передачi образносп, якщо не щентично!, то, принаймш, аналогiчною образностi ФО першотвору. Найчастше при цьому дотри-муеться жанрова адекватшсть. фразеологiзми суспiльно-полiтичного або сощально-економiчного тексту зазвичай переводяться по можливосп подiбними образними ФО з урахуванням !х вживаностi i природносп в ТП того ж жанру.
У мовi газети та публщистики спостерiгаeться бiльш висока дубльованiсть одних i тих же ФО, що допомагае перевiрити вiрнiсть узагальнень i висновкiв, зокре-ма, вщносяться до вiдмiнностей в передачi фразеолопчних едностей i фразеолопч-них зрощень. Ряд традицiйних метафор, що перетворилися у фразеолопчш единостi, отримав «узаконеш» образнi вiдповiдностi в рядi мов [2, 306-307].
Щд час перекладу необхщно брати до уваги, що загальне i характерне для вах без винятку фразеологiчних едностей при перекладi - збереження образностi в перекладь Неважливо, вiдновлена образшсть вихiдного виразу або замiнена, переклад фразеолопчних едностей повинен по можливосп бути образним. I зрозумшо, ця об-разнiсть перекладу не повинна вiдрiзнятися оригiнальнiстю, неповторнiстю - вщби-тком iндивiдуального стилю автора.
Як наголошуе Я.1. Рецкер, стандартне i традицiйне в оригiналi повинно бути передано стандартним i традицiйним в перекладь 1накше кажучи, фразеологiю треба передавати фразеолопею, особливо, коли перекладаються фразеологiчнi едностi.
Щодо фразеолопчних зрощень, !х переклад здiйснюеться переважно прийомом цiлiсного перетворення, оскiльки !х образна основа не сприймаеться навт носiями мови. Вирiшальне значення мае наявшсть у МП вiдповiдного фразеолопзму, тобто ФО, що мае таке ж значення i приблизно таку ж стилютичну i експресивне забарв-лення, як iншомовна ФО.
Не дивлячись на те, що за останш роки вивчення фразеологи рiзних мов значно просунулося вперед i намiтилось багато нових точок зору на рiзнi теоретичнi аспек-ти ще! науки, експресивне використання ФЕ все ще не зовсiм дослщжене. Мiж тим, ця проблема представляе безперечний iнтерес для лексикографи i перекладу.
Можна вважати встановленим, що фразеолопя будь-яко! мови володiе прита-манною !й внутрiшньою експресивнiстю. Це легко перевiрити, зiставляючи ФО з е^валентним !й, звичайно вiдносно, словом. У високорозвинених мовах переважна бшьшють ФО мають лексичнi еквiваленти. Як правило, ФО завжди буде бшьш екс-пресивною нiж 11 словниковий е^валент. Наприклад: тiкати - накивати п'ятами, здивуватися - витрщити оч^ розмовляти - плескати язиками, тощо. Кожнiй образ -нiй ФО властива емоцшна i / або ощночна якiсть. Саме ця властива ФО риса викли-кае труднощi при !х перекладi [5, 87].
На перший погляд, якщо самi по собi фразеологiзми експресивнi, не повинно виникати питання про !х експресивне використанш. Це твердження можна спросту-вати, якщо спробувати хоча б за допомогою словникiв знайти фразеолопзмам i !х лексичним еквiвалентам вщповщш пари в iнших мовах.
Так в турецькш мовi фразеологiзму накивати п 'ятами вщповщае зворот ра1атаг корагтак, що не е повним е^валентом, бо у словниках даний вираз даеть-ся також як розмовна форма слова тгкати.
119
ОН1ЩЕНКО Ю. О.
Таким чином, спроби дати е^валентний, придатний для Bcix випадюв перекладу ФО в словнику не виправдовують себе. Сдина вiдповiднiсть може виявитися непридатною i не допомогти у вирiшеннi перекладацько1 задачi, коли i в смислово-му, i в експресивно-стилiстичному вщношенш переклад, наведений у словниковiй статп, виявляеться невiдповiдним. У такому разi перекладач повинен шукати iншi шляхи перекладу.
Фразеолопчш аналоги, як правило, майже без винятку, вiдрiзняються вiд сво!х лексичних вiдповiдностей стилютично1 забарвленiстю i експресивним зарядом. Природно, що при перекладi дуже важливо враховувати експресивно-стилiстичну сторону ФО i передавати ii рiвноцiнними засобами. Насичений фразеологiзмами оригiнал повинен збер^ати фразеологiчну насиченiсть i в перекладь Однак, не завжди фразеолопзм вихщно! мови може знайти фразеолопчну замiну в перекладi.
Поряд з вщсутнютю вщповщно1 ФО в мовi перекладу може виявитися, що ФО мови перекладу, яка мае такий самий смислове змют не вщповщае ФО вихщного мови в стилютичному або експресивному вiдношеннi. Звичайно, в iдеалi слiд праг-нути до повно! рiвноцiнностi вживаних засобiв, але на практицi нерiдко доводиться жертвувати функщонально-стилютичним вiдповiднiстю для збереження експресив-ного. Вельми iстотно, щоб фразеологiчнi замiни при перекладi вщбивали i нащона-льний колорит мови оригшалу [3, 211-215].
Таким чином, тд час перекладу фрази «Neticede 'ne olursan ol yine de gel' diye yabanci sermaye Qagirdigimiz dönemler Qok geride kaldi» ми вважаемо доречним вико-ристовувати калькування при перекладi ФО 'ne olursan ol yine de gel', щоб у мовi перекладу зберегти колорит вихщно! мови: «Як результат, перюд, коли ми залучали шоземний каштал iз словами «хто б ти не був, приходь знову», давно минув («хто б ти не був, приходь знову» слова суфiя Мевляни Джелялледдша Рум^ якi означа-ють «будь ти гршник, чи праведник приходь до нашо! обителi»).
Iнодi при перекладi ФО для збереження ii експресивност перекладач вдаеться до прийому подвшно! актуалiзацil, яка полягае у вщновленш значень кожного компонента дано! ФО, як як би вщновлюють ii предметну вiднесенiсть i сприймаються одночасно з iснуючим глобальним переосмисленим значенням фразеолопзму. Я.1.Рецкер зазначае, що саме таким чином досягаеться паралельне сприйняття як переносного значення само1 ФО, так i прямого значення компонентв або подвiйна актуалiзацiя [6, 156].
При передачi подвшно1 актуалiзацil фразеологiчних зрощень в перекладi доводиться вдаватися до прийому калькування. Але це порушення правил, що полягае в «поелементнш» передачi фразеолопчного зрощення, виправдовуеться функцiею стилiстичного прийому - подвшною актуалiзацiею фразеологiзму.
Цей стилютичний прийом стае можливим, коли сам автор примушуе перекла-дача до до^вно1 передачi його образiв, якi вiн неодноразово оживляе i обiгруе в своему текстi.
Отже, тд час перекладу ФО, як е подiбними у рiзних мовах по внутршнш фор-мi, насамперед треба мати на уваз^ що ФО далеко не завжди щентичш за значенням.
Висновки та перспективи. Щд час перекладу ФО необидно брати до уваги, що загальне i характерне для вшх без винятку фразеолопчних едностей при перек-
120
ПРОБЛЕМА П1ДБОРУ ЕКВ1ВАЛЕНТ1В П1Д ЧАС ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОПЧНИХ ОДИНИЦЬ (НА МАТЕР1АЛ1 СТАТЕЙ ТУРЕЦЬКИХПЕР1ОДИЧНИХВИДАНЬ)
лад1 - збереження образносп в перекладь При переклад1 фразеолопчних зрощень головним фактором е те, що 1х переклад здшснюеться переважно прийомом цшсно-го перетворення, оскшьки 1х образна основа може не завжди сприйматися нав1ть нолями мови. Виршальне значення мае наявшсть у МП вщповщного фразеолопзму, тобто ФО, що мае таке ж значення i приблизно таку ж стилютичну i експресивне забарвлення, як шшомовна ФО.
Для перекладу ФО не завжди можна знайти фразеолопчну замшу в перекладь Поряд з вщсутнютю вщповщно! ФО в мовi перекладу може виявитися, що ФО мови перекладу, яка мае такий самий смислове змют не вщповщае ФО вихiдного мови в стилютичному або експресивному вщношеннь
Великi труднощi виникають пiд час тдбору еквiвалентiв для перекладу ФО, що вказують на реали, як не мають мiсця в мовi перекладу. У такому випадку перекла-дачi нерiдко вдаються до калькування, або описового перекладу.
Лiтература
1. Гнатюк 1.С. Явище подвшно! актуал1заци фразеолопзму / Гнатюк 1.С / / Мовознавство. - 1981. -№1. - С.75-78
2. Ковалев В.П. Основные индивидуально-авторские приемы экспрессивного использования фразеологизмов / Ковалев В.П / / Вопросы семантики фразеологических единиц. Ч.1 - Новгород, 1971. -С.306-307
3. Коломейцева Е.М., Макеева М.Н. Лексические проблемы перевода с английского языка на русский. Учебное пособие / Е.М. Коломейцева, М.Н. Макеева - Тамбов: Изд-во Тамбовского гос. технич. ун-та, 2004. - 317с.
4. Мисенева В.В. Фразеологические обороты, не имеющие лексических соответствий (семантический, прагматический и культурологический аспекты): Дис...канд. фил. наук: 10.02.02 / Харковский национальный пед. ун-т им. Г.С.Сковороды. - Х., 2004. - 203с.
5. Перевод и проблемы сопоставительного изучения языков / МГУ им. М.В. Ломоносова; Под. ред. В.М. Нечаевой - М. - 1986. -144с.
6. Рецкер Я.И. Теория перевода и переволдческая практика. Очерки лингвистической теории перевода / Я.И.Рецкер - 3-е изд., стереотип. - М.: «Р.Валент», 2007. - 244с.
Онищенко Ю. А. // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 2. -С. 118-122.
В статье рассматривается проблема подбора эквивалентов при переводе фразеологических единиц разносистемных языков.
Ключевые слова: фразеологическое значение, переосмысление, метафоризация, образность перевода, прием двойной актуализации.
Onischenko Y. A. // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 2. - P. 118-122.
The article considers the problem of equivalents selection in translation of idioms from the language of different language systems. During the translation of phraseological units, which are similar in different languages on the inner form we must remember that they are not always identical in meaning.
During the translation we must remember that the universal and characteristic for all the phraseological unities in translation - save figurativeness in translation. No matter figurativeness restored or replaced the original expression, translation of phraseological unities should if possible be figurative. And of course, the figurative translation should not be original and uniq as a reflection of individual style of the author.
As idiomatic adhesions, their translation is mostly taking a holistic transformation as they shape basis isn't seen even by native speakers. Crucial importance of phraseological units respective phraseologism, ie
121
OHWEHKO №. O.
phraseological unit, which has the same meaning and about the same stylistic and expressive color as foreign language phraseological unit.
Can be regarded as established that the phraseology of any language has its inherent inner expressiveness . This is easily verified by comparing it with an equivalent word. In highly developed languages the vast majority of phraseological units have lexical equivalents. Usually, phraseological units are more expressive than its dictionary equivalent.
At first glance, if phraseological units themselves are expressive, there should be no questions about their expressive use. This statement can be refuted, if you try using the vocabulary to find corresponding pair (thephraseological unit and its lexical equivalent) in other languages.
So in Turkish language phraseologism bulge out corresponding reverse palamar koparmak, which are not fully equivalent, because the dictionary this expression is also given as a spoken form of the word escape.
Thus, dictionary is not fit for giving an equivalent, suitable for all occasions of translation of phraseological units. The only correspondence may be unsuitable and doesn't help to solve the translation problems when semantic, and expressive- stylistic terms translation given in a dictionary entry, is inappropriate. In this case, the interpreter must find other ways of translation.
Translating phraseological unit not always a replacement in the idiomatic translation can be find. Along with the lack of appropriate phraseological unit in the target language may be that the phraseological unit of target language which has the same semantic content does not match the phraseological unit of original language in stylistic or expressive terms.
Great difficulties can arise in the selection of translation equivalents for phraseological units which indicate the realities that have no place in the target language. In this case, translators often resort to copying or descriptive translation .
Key words: idiomatic meaning, reconsideration, different interpretation, metaphorization, the figurative-ness of translation, the method of double actualization.
nocmynurn e pedaKU,uK> 30.08.2013
122