CC BY
130ПИТАННЯ ЮТОРП ЗАРУБ1ЖНО1 Л1ТЕРАТУРИ ДРУГО1 ПОЛОВИНИ XX СТОЛ1ТТЯ
УДК 82-311.2 (Селшджер)
Гольтер 1.М.,
старший викладач кафедри перекладу, здобувач кафедри зарубiжноí лiтератури Днiпропетровського нацiонального унiверситету
РОМАН ДЖ.Д. СЕЛ1НДЖЕРА «НАД ПР1РВОЮ У ЖИТ1» НА ПЕРЕХРЕСТ1 Л1ТЕРАТУРНИХ ТРАДИЦ1Й I В1ДКРИТТ1В
Як I кожен по-справжньому талановитий тв1р, роман «Над пр1рвою у житЬ> не з'явився «з шчого». Тож наша мета - роз1братися, з якими саме л1тературними традиц1ями ми маемо справу, встановити, як1 стил1 I напрямки вплинули на автора при написаны твору, як, у свою чергу, цей програмний тв1р американсько' л1тератури п'ятдесятих рок1в впли-нув на розвиток сучасного л1тературного процесу.
Актуальнють роботи зумовлена тим, що хоча е дослщження, як1 стосуються розгляду тих чи шших л1тературних стил1в та продовжен-ня традиц1й св1тово' л1тератури у роман1, зокрема А. Кейзша, М. Гай-смара, Д. Затонського, Ю. Петровського, А. Мулярчика, I. Хассана, Т. Денюово', Н. 1ткшо' та 1нших, питання не розглядалося комплексно. А це, на наш погляд, дуже важливо зробити, щоб подивитися на вщомий тв1р з точки зору сучасностк
Теоретичною базою для дослщження послужили роботи Л. Бабенка, М. Борецького, Р. Гром'яка, С.Кв1та та ш.
У критиц зус^чаеться багато порiвнянь Голдена Колфiлда з рiзними лп"ературними героями. Взагал1 Голден Колфилд мае давнш родов1д, що бере початок вщ фольклорних геро'в-дурн1в. В1н волод1е даром в1дстороненого неупередженого зору, завдяки якому гостро вщчу-вае лицем1рство I фальш багатьох соц1альних ритуал1в («липу I показуху», як вш висловлюеться). "У цьому плат герой роману близький середньов1чним блазням I юродивим, як1 сво'м поводженням I вчин-ками п1дривали повед1нков1 I моральн1 стереотипи сусп1льства (надяг-нена задом наперед червона мисливська шапка Голдена Колфилда -парафраз блазшвського ковпака)". [2, 27]. Частим е порiвняння героя роману Селшджера з Геком Фiнном - героем роману Марка Твена
«Пригоди Гекльберрi Фшна». Деяк дослiдники, американського роману зокрема, Т. Денюова i О. Алякринський, вбачають продовжен-ня традицп Твена у тому, що герой переживае свого роду "одюсею", подiбну до ГековоТ. Проте, рiзниця мiж героями Твена i Селiнджера таки юнуе, i досить значна. Пояснюеться вона умовами сусптьного життя, якi з чаав Гека Фiнна значно змшилися, i якi саме й надшили героТв Селiнджера ущербнiстю та хворобливютю. Проходячи, як i Фiнн, через pi3rn випробування, Голден, з волi автора, не мае жодноТ щасливоТ хвилини. Вiн - самотня дитина ХХ столггтя.
Не можна не пом^ити й близькiсть Голдена Колфтда до героТв Дiккенса - Девща Коперфiлда, Олiвера Твiста, Нiколаса Ыклбк Вони подiбнi характерами - вщкртч, чеснi, завзятi, готовi завжди вщстою-вати свою думку, люблячi та чеснк Всi вони самотнi, вс вони зштов-хуються з жорстоким свтом дорослих, всi вони переживають серй-ознi переломнi моменти у житп, шукають кращоТ долi, намагаються зрозумiти людей i жити "по совютГ. Проте, якщо героТв Дккенса чекае щасливий фiнал (одна з особливостей ромашв виховання Х1Х ст.) то фшал твору Селiнджера залишаеться вiдкритим.
Особливiстю Селiнджера-письменника е увага до деталей, навпъ другорядних. Автора цкавить жест, вираз обличчя, звук голосу. Голден, читаючи "Гамлета", ставить запитання: "Що стане з Фортинбра-сом?" - другорядним героем, котрий з'являеться наприкшц п'еси.Та-кий штерес - свiдоцтво глибоких художшх зрушень, змiни естетич-них систем, як готувалися ще з кшця Х1Х ст. i якi йшли протягом всьо-го столiття ХХ. Змши цi пов'язанi з iменем А.П.Чехова. «Селшджерн вська деталь напряму сягае до чехiвськоТ, наслiдуе ТТ у свободi вiд логiчного догматизму, у випадковостi та непередбачуваностi. [5,134] Але у селiнджерiвських деталях, з шшого боку, ми пiзнаемо традицш американську, де одиничне та випадкове кидае виклик системам. Так, Марк Твен показуе багатство й рiзноманiтнiсть шдивщуальних рис, як не пщдаються врахуванню; вiдкриту ворожiсть до типових узагальнень показуе Фщджеральд - "не юнуе тишв, не iснуе множи-ни". Але i у поетиц Фiцджеральда та Селiнджера е певн характеро-логiчнi деталi. Згадаемо брудну бритву Стредлейтера - свщоцтво його морально!' неохайносп.
Слiд, на нашу думку, розглянути i те, елементи яких л^ературних напрямкiв можна побачити у ромаш. Дослiдники вважають, що твiр мiстить у собi i елементи трансценденталiзму, лiтератури потоку свщо-мостi, екзистенцiалiзму. [2, 3, 12, 13]
Твори Селшджера виростають з давньоТ американськоТ традицп неприйняття навколишньоТ дiйсностi i втечу вiд неТ. Вiн "наслiдуе
традици, закладенiй Г. Торо»,- пише Д.Затонський [4,50]. I у Емерсо-на, i у Селшджера iстина, подiбна свiтлу, i шзнаеться не зусиллями розуму, а раптовим осяянням. Щоб повiрити, треба побачити Бога. Фтософи-трансценденталюти людину, яка не бачить Бога у усьому i скрiзь, називають слiпою. Тож можна вважати, що Селшджер поси-лаеться на Емерсона й Торо, коли говорить: "Побач Христа, i ти хрис тиянин. Все шше - марно^в"я".
Те, що роман "Над прiрвою у житi" е романом психолопчним, що у ньому присутн елементи лiтератури "потоку свщомостГ, довести досить легко. Почнемо з художньо''' системи. "Художня система Селн нджера не сприймае зовнiшнього багато^в"я, зайво' описовостi. У його прозi вiдсутнiй свiт як об'ект, який спостер^аеться збоку." [14,67] У роман немае описiв природи, мiста, кмнати. Миттеве зображення Нью-Йорка, парка або номера в готелi - по сут^ вiдображення свiту внутрiшнього, фотозшмки душевного стану героя, його самотност й туги. ("Нью-Йорк взагалi страшний, коли вночi пусто хтось регоче. I так стае тужливо i самотньо".) Зображення оточуючого середовища непом^но переходить у розповiдь про вщчуття спостерiгача, опис - у переживання, картина - в автопортрет. Безумовно, це - прикмети л^е-ратури психолопчноТ. Дуже часто в розпов^д вiдсутня логiка, герой, захопившись спогадами, навiяними iнодi якоюсь незначною детал-лю, змiнюе напрям розповiдi, що притаманно лiтературi потоку свщо-мостк ГероТ' Селiнджера (Голден - не виняток) дуже чутливi до звуш й запахiв. А це, як вщомо, та частина людсько'Т особистосп, яка на-пряму пов'язана з пщсвщомютю. Таким чином, на близькють "Над прiрвою у життi" цьому напрямку л^ератури вказуе i той факт, що у героя Селшджера видиме доповнюеться невидимим - показниками слуху, зору, чуття. Наприклад, вщчуття етнографiчного музею: "I в цш аудиторп так приемно пахло. Так пахло, немов на вулиц дощ, а ти сидиш тут, i це едине сухе й затишне мюце на свт". Вiдомо ж-бо, що Пруст, корифей мит^в л^ератури потоку свiдомостi, був у чи^ найулюбленiших письменникiв Селiнджера.
Бажання не дорослшти обертаеться для Голдена екзистен^аль-ною драмою. Це домiнуючий у Селшджера сюжет, i до нього пись-менник повертаеться постшно, надаючи щоразу найнесподiванiших смислових вiдтiнкiв сво'й центральнiй колiзiТ. Т. Денисова пояснюе близькють Селшджера героям творiв письменниюв екзистенцiалiстiв таким чином. "Iндивiдуалiзм у системi масового суспiльства пере-роджуеться в спосiб психологiчного вiдчуження i розщеплення осо-бистостi. Трагiчнiсть розриву людини iз суспiльством стала обов"язко-вою у свiтовiдчуттi людини, переросла в норму.Якщо романтичний
герой ще вiд сусптьства i намагаеться знайти гармонiйнiсть у природа то сучасний герой позбавлений такоТ' можливостГ [3, 34]. Отже, його доля - повний розрив вах i всiляких зв'язкiв. Якщо вш не вiдповiдае меркантильному еталону сусптьства, вш просто бувае вибитий з життя.
Основним положенням екзистенцiалiзму е постулат "юнування передуе сутностГ [7, 219]. Дiйснiсть стоТ'ть над часом i над суспть-ством, тому що розкривае таемницю буття взагалi. Уся увага у роман "Над прiрвою у житГ зосереджена на юнуванш Голдена Колфiлда, який мае здатнють вiдчувати, мае певн почуття, але вилучений з будь-яких соцiальних, полiтичних, релiгiйних систем. Душевна боротьба героя, його психолопчний стан на грат втрати свщомостк Людська душа вагаеться мiж тим, щоб будь за що триматися на плаву, кроку-вати уперед чи здатися й загинути, тобто мiж життям i смертю. Роман стае протестом проти масового сусптьства, яке швтюе та нищить людську особистють.
I все ж, треба пам'ятати: Селшджер нiколи не сприймав такого тлумачення вщповщальносп, без якого уся етична концеп^я, якоТ дотримувались i Камю, i Сартр, зруйнувалася б. Вш "не вiрить, що в умовах, коли вибiр повнютю невiльний, усвiдомлення вщповщаль-ностi, стоТ'чний гуманiзм залишаються - зрештою, залишитися - не-знищенними"[ 3, 36].
"Над прiрвою у житГ - ушкальний твiр, який з уаею повнотою i виразнiстю вiдображае процес накопичення цтоТ' низки художнiх тен-денцiй, якi можна впiзнати в американськш лiтературi, починаючи з другоТ половини ХХ ст. i як складуть потiм ТТ' специфiку i своерiднiсть. Оцiнюючи значення роману, А.Мешков пише: "через десятилiття пiсля публкаци роман став найважливiшим добутком культури молодiжного протесту, що поеднуе найрiзнорiднiшi явища: поезiю А. Гiнсберга, прозу Д. Керуака. К. Юз^ рок-музику Д. Моррюона i Д. Джоплш i т.п." [8, 24].
Взагал^ американський молодiжний рух увесь час зазнавав впливу настроТв героя свого улюбленого роману-бестселлера. Наприкiнцi 50-х рош з легко'' вдачi «бгтнимв» невротична «колф^вська» iнтонацiя заволодiла мтьйонами послiдовникiв «нових лiвих». 60-i та початок 70-х роюв пройш-ли пщ знаком нiгiлiстичних, пiдкреслено емоцмних висловiв, що перегуку-валися з розмовами Колфiлда у школi Пена, але по™ фокус молодiжного свгосприйняття певною мiрою якiсно змiнився. "Я хочу побудувати дiм i виростити сад... Я хочу, щоб у мене виросли дiти..." - позитивна та конструктивна мета. Причому, треба зважити, що це не каттуля^я, а лише пошуки нового, того, що вщповщало б духовi часу.
Однiею з головних рис, що поеднують письменника з плеядою нонконформю^в, е його загострена цкавють до проблеми мiсця мо-
лодого поколiння в сусптьства його ролi у подоланн назрiлих сусп-iльних конфлiктiв. Ця орieнтацiя, а також розумiння того, що суспть-ство унiфiкуe особистють i намагаеться нею манiпулювати, завжди були властивi американськiй лiтературi друго'Т половини ХХ ст. Су-часн украТ'нськ вченi С. Квiт та I. Фiзер пишуть: "По вшш iдейна i духовна порожнеча сусптьства, вiдсутнiсть трансцендентного Грунту у баченн й розумiннi свiту, цтковита безпораднiсть людини спри-чинили виникнення постмодернютського звикання людини до мiграцiТ' ТТ i3 суспiльного простору до суб'ективного кокону, в якому Т'й шбито стало безпечнiше, i в якому вона заявила себе остаточним арбпром сво'Тх дш". [6, 94]
У лiтературi США 50-60-х рокв, яку називають «л^ературою мов-чазного поколшня» тенденцiТ' деiндивiдуалiзацiТ' особистостi прогля-дають дуже чiтко. Цiла низка пюлявоенних романiв американськоТ' лiтератури, серед яких «ftrni й мертвi» (1948) Нормана Мейлера, «При-годи Оп Марча» (Adventures of Augie March) (1953) Сола Беллоу, «Зима тривоги нашо'Т» (The Winter of our Discontent) (1961) Джона Стейнбе-ка та ^i оформилися у подальшому у цтий лггературний напрям i стали належати до розряду нонконформютсько'Т лiтератури.
Подiбнiсть нонконформютсько'Т л^ератури США 50-х рокiв ХХ ст. щейнш орiентацiТ' роману «Над прiрвою у житЬ> обумовлюе i наявнiсть у творi багатьох паралелей з бггництвом i бiтниками, як, до речi вва-жали Селшджера сво'Тм попередником i вдохновителем. Свою оцшку цьому культурному поняттю дала Т.Венедиктова: "БИ"ник - це люди-на, яка веде нонконформiстський споаб життя; представник б^ниць-кого поколшня; той, хто вщмовляеться вiд загальноприйнятих норм поведшки i одягу i захоплюеться фiлософствуванням i самовиражен-ням у стилi авангарду" [10, 10].
Слщ згадати одного з найбтьш раннiх прозаТ'кв «поколiння бп"никв» Джона (Родрiго) Дос Пассоса (1896-1970), романи якого стали вщдзеркаленням складного мехашзму iндустрiального, технокра-тичного сусптьства середини ХХ столггтя.
Вщомо, що однiею з головних характеристик стилютичних новацiй Дос Пассоса вважаеться конструювання, кiнематографiчний прийом монтажу художнього i нехудожнього матерiалу, що виступае як чер-гування загальних плашв i висмикнутих камерою деталей у рамках поетики одного роману. Ц особливост письменника-урбанiста зму-шують нас провести певн паралелi з естетичними принципами, як сповiдуе Селiнджер. У цьому зв'язку особливо'Т уваги вартий роман Дос Пассоса «Манхеттен» (1925), де у кожнш главi е так званий zoom (moments of being) - на'Тзд камери, який вихоплюе окремий ешзод
оджеТ' з вируючих нью-йоркських вулиць. TaKi оповiднi знахiдки Дос Пассоса як прийом монтажу, включення у оповщь рiзномaнiтних еле-менпв масовоТ культури (новини, популярнi пюж i т.д.) певною мiрою наближають його творчу манеру до TieT, яку бачимо у ромaнi Селшд-жера: "it was so quiet and lonesome out, even though it was Saturday night.I didn't see hardly anybody on the street. Now and then you just saw a man and a girl crossing a street, with their arms around each other's waists and all, or bunch of hoodlumy-looking guys and their dates, all of them laughing like hyenas at something you could bet wasn't funny. New York's terrible when somebody laughs on the street very late at night...." [11, 88] ("навкруги було так тихо й порожньо, що ставало ще тоскжше. На вулиц ан душ^ хоча була субота. lнодi пройде якась пара, що об^маеться або хул^аыста компаыя з дiвчaтaми, гигочуть, наче т пени. Нью-Йорк взaгaлi страшний, коли вночi порожньо i хтось гигоче..."
Як i у кожному талановитому твор^ в роман Селшджера не мож-на i не потрiбно розставляти всi крапки над «i». I щоразу, перечитую-чи роман, ми вщкриватимемо його для себе заново. Насттьки вiн багатогранний i глибокий, нaстiльки багато стильових особливостей, прикмет рiзних лiтерaтурних течш мiстить у собi. 1накше, мабуть, вiн би не був для нас i сьогоднi, майже через шютдесят рокiв пiсля написання, таким цкавим.
Проте, хоча в роман ми можемо побачити елементи, характеры для л^ератури екзистенцiaлiзму, потоку свщомосп, трaнсцендентaлiзму, декадансу i т.iн., безперечно, "роман витримано в реалютичнш манера хоча вiдчутнi традици американського романтизму з його пщвищеною увагою до моральноТ проблематики, внутрГшнього свГту людини, з його критикою ... бездуховности з його aбстрaктно-утопiчною позитивною програмою" [9, 102].
Певною мГрою "Над прГрвою у житГ" можна назвати предтечею творГв постмодерну : вш, як i доробки постмодернiстiв, вщображае загальний абсурд життя, показуе розрив со^альних та духовних зв'язкГв, втрату моральних орieнтирiв, описуе мaргiнaльну особистють - продукт кризи життя.
Як бачимо, творчють письменника у цтому i його нaйбiльш зна-чущш твГр опинилися у багатому i неоднорiдному лiтерaтурному кон-текстi л^ературних пошукГв остaннiх десятирiч минулого столггтя. Будучи унiкaльним продуктом цих пошуш, роман продемонстрував свою динaмiчнiсть i взаемозв'язок як по вертикaлi (твори Твена, Джойса, Хемшгуея, Фiтцджерaльдa, так i по горизонтали надихнувши, у свою чергу Капоте, Керуака, Берроуза, Мейлера, Дос Пассоса. Роман може виступати як «прецедентний текст культури» (визна-
чення Ю. Караулова), в якому яскраво i своерщно втiлилися i сучас-ний культурний дискурс, i «нацюнальна пам'ять конкретних носив юну-ючоТ культури» [1, 129].
Лггература
1. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста. Теория й практика: Учебник; Практикум / Л.Г. Бабенко, Ю.В. Каразин. - М.: Флинта, Наука, 2003.- 496 с.
2. БорецькийМ.1. Свгтова лггература ХХ столптя: естетичн шукання, ху-дожн вщкриття.// ЗарубГжна лггература ХХ столптя. - ЛьвГв: Свгт, 2000.-160 с.
3. Денисова Т.Н. Экзистенциализм и современный американский роман. - К., «Наукова думка», 1985.-265 с.
4.ЗатонскийД. Проблемы теории и истории современного западноевропейского романа. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора филологических наук. - К.:1967. - 36 с.
5. Иткина Н.Л. Поэтика Сэлинджера. // Иткина Н. Эстетические проблемы американской литературы Х1Х-ХХ веков, - РГГУ 2002.-259 с.
6. Keim С.М. Основи герменевтики:Навчальний поабник. - К.: Вид. дГм «КМ АкадемГя», 2003.-192 с.
7. Лп"ературний словник-довщник / За редакцГею РТ. Гром'яка, Ю.1. Ко-валГва, В.1. Терешка. - К.:АкадемГя, 2006.- 752 с.
8. Мешков А.В. Роман Дж Сэлинджера «Над пропастью во ржи» // Зарубежная литература ХХ в. Практикум. - М.: Наука., 1999.- с.24-26
9. Петровский Ю.А. Творчество Сэлинджера и традиции мировой литературы// Вопросы содержания и формы литературного произведения. - Том ХХ. Ученые записки НГПИ. - Новгород, 1967 , с.96-108.
10. Сучасна американська лГтература: проблеми вивчення та вик-ладання: МатерГали семшару. - МиколаТв: Вид-во МДГУ ¡м.Петра Мо-гили, 2002.-248 с.
11. Сэлинджер Джером Дэйвид (Jerome David Salinger). Над пропастью во ржи. (The Catcher in the Rye) На англ. яз. - М.: Юпитер-Интер, 2005.-232 с.
12.ТугушеваМ. Предисловие и комментарии к изданию "The Catcher in the Rye" - М.: Прогресс, 1968.
13. Hassan Ihab. Radical innocence, studies in contemporary. American novel . - Princeton, 1961
14. Kazin А. Contemporaries. - Boston - Toronto, 1962.
