CC BY
62Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 24 (63). 2011. № 3-4. С. 198-203.
УДК 316.774:316.647.5
РОЛЬ ЗАСОБ1В МАС0В01ШФОРМАЦП У ФОРМУВАНН1 ТОЛЕРАНТНОСТ1
Андреева Т.О., ЧернишоваМВ.
В робот/ еизначено роль засоб1в масоеог шформацп у формувант толерантност! в сучасному св\т1. Проанал\зовано роль вплыву ЗМ1 на два сценарп розвитку м1жнародних в!дносын («зткнення цивтзацт» / «пошук загалъних принцитв дискурсу цивмзацШ»), Представлено методы вплыву на пращвныюв ЗМ1 з метою тдвыщення гх сощалъног в1дпов1далъност1. Ключов! слова: засобы масовоИнформацп, толеранттстъ, конфлтт, дыскурс.
XXI столптя ознаменувалося тотальною глобал1защею, з одного боку, та загостренням уваги кожного етносу на власти самобутносп \ ушкальностк з другого боку. Це протир1ччя планетарного розвитку, нажаль, виливаеться у страши 1 \пжрсл1пйш (а по суп - \пжцивЫзацшш) конфлшти. «Постшне розширення \ поглиблення взаемин \пж народами р1зних цившзацш посилюе як 1хню самобутшсть, так \ усвщомлення вщмшностей м1ж цившзащями та народами «всередиш» цившзацш» [9].
Метою даного досл1дження е визначення рол! засоб1в масово! шформацп у формуванш толерантност! в сучасному ев т. головним протир1ччям якого е тотальна глобал!защя, з одного боку, та загострення уваги кожного етносу на влаенш самобутносп 1 ушкальносп, з другого боку. Мета дослщження визначае наступш завдання: проанал1зувати два сценарп розвитку \пжнародно! ситуацп в евт («зикнення цившзацш» \ «пошук загальних принцигпв дискурсу цившзацш»), висвшшвши вплив ЗМ1 на формування ев ¡домоет 1 людини, а також способи маншулювання евщомютю та шдевщомютю; представити методи впливу на пращвниюв засоб1в масово! шформацп щодо шдвищення 1х сощально! вщповщальносп.
Об'ектом досл1дження е суспшьш вщносини, що складають, характеризують та реал1зують сферу толерантност! пол ¡культурного фрагментованого украшського сощуму. Предмет досл1дження - засоби масово! шформацп як чинник формування толсрантносп в сучасному пол ¡культурному фрагментованому сусшльств!.
Проблем! впливу ЗМ1 на формування толерантност! присвятили роботи представнию сучасно! науки: Гречко П., Крохша О., Малькова В., Мельничук I., Новшова Т., Птицина Н., Романова Л., Табачковський В., Шалш В., ш.
Прогнози С. Хангтингтона щодо зикнення цившзацш втшюються в життя через численн! жахлив! терористичн! акти, локальн! в!йни, в яю втягнут! тисяч! тисяч людей - представниюв р!зних цившзацшних формувань. Кожна !з стор!н вщетоюе сво! ц!нност!, норми життя, культурш настанови, позабувши про принцип толерантност!, що единий може спасти евггову епшьноту в умовах все бшыпого
розпалювання конфл1кпв Bcix ранпв: «Глобальнють зближуе м1жнародш i нацюнальш масштабы ¡нтолсрантносп (несхвалення, обурення, протест)» [3]. Биьшс того, на думку Фукуями, i надал1 «збережеться высокий i навпъ все бшып ростучий р1вснь насилля на етшчному та нацюналютичному грунтк осклльки щ ¡мпульси не вичерпають себе i в постюторичному свт. «На порядку денному залишаться i тероризм, i нацюнально-визвольш вшни» [10].
Ми висвтшли першу реалютичну оцшку сучасного стану системи \пжнародних вщносин, а саме - позищю С. Хантингтона, який справедливо вважае, що пролонгащя дп ¡снуючо! системи неминуче веде до згекнення цившзацп Заходу з шшими цившзащями, фактично вщстороненими вщ учасп в управлшш процесами глобал1зацп.
«Друга реакщя на кризовий стан системи \пжнародних вщносин мютиться в пошуку загальних принцитв дискурсу цившзацш (Ю. Хабермас)» [11, 260-261]: в сучасному свт, що глобал1зуеться, дсякл демократичш норми, наприклад, права людини, виходять за мсжл нацюнального суверештету. Ix захист - справа Bciei' м1жнародно! спшьноти. «...У сучасного людетва юнуе загальний ¡нтсрсс - ¡нтсрсс виживання, який i повинен забезпечувати перемогу принцитв плюрал1зму i толерантносп в \пжнародних вщносинах» [11, 263].
Таким чином, ¡снуе дв1 перспективи розвитку \пжцивЫзацшних вщносин -конфлшт i дискурс. Як розвиватимуться поди? Це залежить вщ величезно! сукупносп фактор1в, в тому числ1, i вщ того, наскшьки засоби масово! ¿нформацп проймуться щеею толерантносп, наскшьки принцип толерантносп стане головним принципом !х д1яльносп: «На формування толерантних установ особистосп впливае сукупшсть фактор ¡в як об'ективних, так i суб'ективних. До суб'ективних вщносяться шдивщуальш, а також BiKOßi особливосп. Об'ективними факторами вважаються: вплив им'!, сощального оточення i засоб1в масово! ¡нформацп» [7].
Bei конфлшти, трагедн, теракти, а також умови i'x виникнення i наслщки висвтпоються засобами масово! ¡нформацп. «Засоби масово! ¡нформацп - це розгалужена мережа установ,що займаються збором, обробкою i поширенням ¡нформацп. До них вщносяться газети, журнали, телебачення, радю, частина доку мс нтал i ст и к и. i - все бшыне, звичайно, - 1нтернет» [4].
3MI в наш час високих шформацшних тсхнолопй. в час 1нтернету майже у кожи in ciM'i здатш формувати евщомють людини навпъ CKopinie i глибше, шж oceiTHi, виховш, культурш заклади: «На думку багатьох фах1вщв ступшь впливу на молоду особу засоб1в масово! ¿нформацп е бшып д1евим, шж вплив навчальних заклад1в» [7].
Часто саме вщ роботи засоб1в масово! ¡нфор мацп залежить хщ протшання конфлшту, а шод1 - i наслщки. KpiM того, 3MI можуть навнь спровокувати конфликт. Все залежить вщ професшносп i чистоплотносп пращвника 3MI. «3MI, що виевнлюють суспшьне життя та розповсюджують у масовш свщомосп толерантш або конфлштш цшносп, образи, ор1ентири, ще!, - це, як звюно, д1евий шетрумент формування суспшьно! свщомосп та регулювання суспшьних вщносин»
Толерантш або конфлпетш цшносп, образи, ор1ентири, ще! пропагуе журнал, газета, телепрограма, стаття в 1нтернеп? Це залежить вщ того, хто волод1е виданням, насклльки профссшним е творець матер ¡ал у. наскшьки порядною вш е людиною, i чи виконуе вш чие-небудь замовлення: «Свпська журналютика умовно подшяеться на журналютику правлячих юл, опозицшну та «незалежну». Останню ми беремо в лапки, розум1ючи, що в Укра!ш за рахунок тиражу протриматися дуже
важко, 1 найнезалежнши ЗМ1 все ж потребують регулярного стороннього фшансування» [4].
Тшьки високоосв1чеш та об1знаш у псштищ люди по\пчають маншулювання нашою свщомютю з боку засоб1в масово! ¡нформацп. Широка ж аудитор1я читач1в, глядач1в, користувач1в 1нтернет знаходяться пщ впливом тих установ, цшностей, норм, моделей поведшки, яю 1м нав'язують ЗМ1. «Сучасш ЗМ1, завдяки можливостям в1ртуального впливу на свщомють 1 шдсвщомють масово! аудитора, пропонують суспшьству готов1 цшшсно-смислов1 та поведшков1 модель Ц1 модел1 можуть консолщувати суспшьство, достатньо ефективно зшмати сощальну напружешсть..., але можуть 1 шдривати позитивну консолщащю 1 психолопчну стабшьнють сощуму шляхом створення та просування у маси обр аз ¡в воропв, ... розкручування агресивного настрою натовпу» [1].
Вченими сьогодш викладеш способи маншулювання в украшських ЗМ1 [4]:
• вщрив тексту вщ контексту, слова вщ речц
• емоцшна (найбщып небезпечна) маншулящя. Агрссля. сльози, вщчай, гшв, погрози на екранах телебачення або на шпальтах газет здатш викликати вибух на по.тичному. сощальному, релшйному грунту
• замовчування невигщно! для одше! ¡з сторш шфор мацп:
• пряма шдтасовка факпв;
• розповсюдження брехш та наклешв;
• навшування ярлиюв для компромстацп як ¡дсй. так 1 окремих людей;
• непошформованють, або нашвправда, за рахунок вилучення частини шформаци з основного потоку.
Спектр маншуляцш масовою свщомютю з боку засоб1в масово! шформаци архширокий: \пжцивЫзацшш. м1жнацюнальш (м1жетшчш), м1жрел1гшш, полтгаш, мовш вщносини тощо. Розглянемо найбщып великий сучасний пласт проблем, яю активно опрацьовуються ЗМ1 1 в сфер1 яких вщбуваються найбщып безпрецедентш «¡гри» з масовою свщомютю людей. Мова йде про м1жетшчш вщносини та \пжстшчш конфлшти.
В Укра1ш сшвюнують представники 105 нацш та народностей [4], 1 ситуащя в \пжстшчшй сфер1 у нас значно краща, шж, наприклад, у сусщнш Росп. Але проблеми ¡снують. [ ЗМ1 вщ1грають у 1х посиленш, або, навпаки, у вирппенш не останню роль. Етшчш особливосп людей - це одне ¡з значущих та актуальних явищ нашого часу, постшно використовуваних у сво!х цщях пол ¡тикам и. «Свшэвий досвщ багаторазово показував, що симбюз цих феномешв - ЗМ1 та мобшзовано! псштики етшчносп - може вщгравати 1 вщграе в суспшьних вщносинах як конструктивну, так 1 деструктивну роль» [5].
Етшчна шформащя, яка передаеться ЗМ1, не титьки формуе масов1 уявлення людей в обласп м1жнацюнальних вщносин, а й виховуе в таких людях вщношення до свое! етшчно! спшьноти, до свого етшчного або нацюнального достошства. «ЗМ1 можуть бути прямими учасниками етшчних конфл1кпв, що д1ють на основ1 прямого полтганого та/або фшансового замовлення... До вкрай деструктивних форм д1яльносп ЗМ1 у сфер1 м1жстшчних вщносин причетш пропаганда неправдивих етшчних м1ф1в, одноб1чне 1 тенденцшне зображення конфлпспв на етшчному, расовому або релейному грунта, вживання ел ¡в та висловлювань, яю е обвинувачувальними, образливими, принизливими тощо» [1].
Де ж конкретно знаходяться вузли зптснення ЗМ1 та етшчноста? Виокремлюеться декшька основних точок [5]:
1. Оргашзащя та функцюнування самих «етшчних» канал ¡в ЗМ1 (етно-мовний аспект, проблема журналютських кадр1в, обсяпв р1зномовного вщання, фшансування \ тл.).
2. Аудитор1я «етшчних» ЗМ1.
3. Власне етшчна ¡нформащя. II змют, спрямовашсть. а також потенцшний ефект.
4. Роль 1 громадянсью позицн журнал1спв та шших автор1в. що висв1тлюють стшчшсть в ЗМ1 та формуючих стноконфлп<тну або етнотолерантну свщомють мае.
5. Правов1 основи та норми етшчно! журналютики.
Головш теми етшчних публшацш таю [5]:
• етнокультурний розвиток стноав:
• проблеми м!жетшчних вщносин в регюнах, в тому числ1, проблеми етшчних меншин, проблеми етшчних м1грант1в та приймаючих стноав. проблеми взаемовщносин та прюритет1в етшчних культур;
• \пжстшчш конфлшти;
• проблеми н ац 1 о н а л -с к ст р с м ¡з м у та р1зних етшчних фобш;
• етноконфесюнальш проблеми.
Проглянувши основну тематику публшацш ЗМ1 в сфер! м!жетшчних вщносин, навпъ нспрофссюнал у полиищ1 журналютищ може соб1 уявити, яю фальсифшацп, провокацп. пщбурювання можлив1 з боку ЗМ1. I ця проблема не е тшьки украшською. Бона - всесвты! «Проблеми м!жетшчних стосунюв, особливо пов'язаних ¿з гострими конфлп<тними ситуащями, кримшальними шцидентами. сплеском масових емоцш, е привабливими для журналют1в, занепокоених резонансом сво!х публшацш, а також для власниюв та редактор ¡в ЗМ1, защкавлених в першу чергу у збшыпенш тираж ¡в сво!х видань. Щоб додати бшыпо! доскдарносп 1 доступносп вщповщнш ¡нформацп. журналюти часто ор1ентуються на погляди читач1в, що представляють етнокультурну бшышеть населения даного регюну, 1 в результат! вшьно або невшьно слщують стереотипам масово! ев ¡домоет 1. Чи буде перейдено при цьому межу, що вщокремлюе толерантш або нейтральш висловлювання вщ висловлювань, яю провокують м1жетшчну напружешеть, об'ективну шформащю - вщ пропаганди нацюнально!, расово!, релтйно! ненавист1, - залежить вщ профсайно! пщготовки та вщповщальносп журнал ¡ста. зршосп корпоративно! культури пращвниюв ЗМ1» [1].
Розглянемо важливий для нашого дослщження документ - Аналиичну записку до Секретар1ату Президента Украши 16.07.2008 щодо впливу мюцевих ЗМ1 на формування нацюнально! щентичносп. На перший погляд, записка вщноситься не до формування толерантное^, а до проблем формування нацюнально!' щентичностг Але формування нацюнально! ще!, нац!онально! ¡дснтичностк запоб1гання етнонац!ональних, релтйних. мовних конфлпочв у демократичному фрагментованому пол ¡культурному суспшьств! можливо лише на грунт! толерантности Отже, вел питания, на яких загострено увагу Президента у данш записщ прямо стосуються досл!джувано! нами теми.
1гнорування кер!вними органами (як регюнальними, так ! загальноукрашськими) проблем, що стосуються формування нацюнально! щентичносп засобами мас-мед1а, може привести до виникнення таких проблем на загальнонацюнальному р1вш:
1) плюралютичне тлумачення украшсько! нацюнально! ¡дс! у засобах масово! ¡нформацп посилюе протилежш (залежно вщ регюну) погляди на формування модел1 майбутнього украшського суспшьства та створюе сприятливий грунт для посилення протистоянь регюнального характеру;
2) ¡сторичний досвщ свщчить про небезпеку використання чинниюв нацюнально! щентичносп як об'екта уваги псштшав. Залучення етнонацюнального чинника у полтину риторику украшсько! елии, забезпечення некритичного поширення таких доктрин украшськими ЗМ1 створюе загрозу полиизацп процесу формування нацюнально! ¡дентичносп [ появи етшчного фанатизму, при якому мае мюце абсолютне домшування нацюнальних (етшчних) штсрсав [ цшей, що супроводжуеться готовшстю йти заради них на будь-яю жертви 1 дй':
3) спекулящя на нац1ональних трагед1ях формують в1дчуття «сп1льност1 в бщ1, а не в досягненнях», чим поглиблюють деструктивш риси м1сцево1 (або регионально!') ¡дснтичност1. що, в свою чергу, блокуе формування нац!онально! щентичност!;
4) агресивне формування нацюнально! щентичност!, що базуеться на засадах жорстко! безкомпромюно! нацюнально! щентичност!, призведе до подалыпого розколу Украши;
5) недостатн!й яюсний р!вень культурно-просвиницьких програм та повщомлень у засобах масово! ¡нформацй'. необгрунтоване використання негативних стереотип!в етнонац!онального характеру, загрожуе втратою з боку украшського суспшьства потенщалу дов!ри до ЗМ1;
6) пасивн!сть та вщсторонен!сть представниюв полиично! рег!онально! ел!ти щодо виевгелення позиц!й розвитку рег!ону як сощально-економ!чного, так ! духовного у ЗМ1 (статей, публ!чних виступ!в) [2].
Таким чином, втшення в життя кожного пункту записки та негативш наслщки цього стають можливими ¿з-за ¡гнорування толерантност! як чинника формування нацюнально! ще!, нац!онально! ¡дснтичност1. а також толерантност! як збро! у боротьб! ¡з рег!ональним сепаратизмом.
Чи можуть вчеш сьогодн! надати рекомендацн щодо покращення ситуац!! в засобах масово! шформацн в плаш збшыпення вщповщальност! за свою роботу перед людською епшьнотою? У рамках дослщження впливу ЗМ1 на нац!ональну щентичнють через толерантне ставлення до етнонацюнального, рел!г!йного, мовного, полиичного розма!ття рацюнальним видаеться [2]:
• рекомендувати Державному ко\птсту телебачення ! рад!омовлення розробити методику вим!ру ! провести мошторинг украшсысих мюцевих ЗМ1 на пщетав! виявлення взаемозв'язку м!ж смисловим змютом ЗМ1, р!внем толерантност! викладеного змюту ! динам!кою оц!нки громадянами Украши власно! щентичност!;
• заохочувати регюнальш ЗМ1 до формування демократичного нащонал!зму, так званого «конституц!йного патрютизму» (за Ю.Хабермасом), позитивного образу майбутнього украшсько! наци, ор!ентовано! на оптимютичну перспективу та консол!дуюч! моменти («не минуле пов'язуе майбутне, а навпаки - формування епшьного майбутнього дозволяе прочитати ! зрозумии ¿сторш минулого»).
Стосовно ж етики журнал!ста у 2009 р. радник з питань суспшьно! шформацн' Регюнального представництва УВКБ ООН у Бшорус!, Молдов! та Украш Наталя Прокопчук сформулювала перелш питань для журнал!ста-профес!онала [8]:
- Чи усвщомлюю я вщповщальшсть за теми, сюжети та геро!в сюжст¡в9
- Чи усвщомлюю я силу музики, образ1в, звуюв, ел ¡в9
- Чи достатньо перев1ряю я факти?
- Чи правильно я вживаю термши?
- За яким принципом я добираю геро!в сюжст ¡в9
- Насюльки я дозволяю сво!м власним поглядам 1 стереотипам впливати на матер ¿ал?
- Чи усвщомлюю я, як вплине мш матер ¡ал на життя геро!в сюжету, дано! сощально! групи 1 суспщьства в цщому?
- Наскщыси я сам е вщкритим для ще! р!зномаштносп?
- Чи можу я знайти нов! точки зору?
- Чи сумшваюся я в найпоширешпий точщ зору?
Для тих же представниюв ЗМ1, яю нехтують етичними нормами, необхщно нагадати про шип методи впливу щодо пщвищення сощально!' вщповщальносп за свою роботу:
• кримшальне переслщування:
• цивщьно-правов1 норми впливу;
• адмшютративш \iipH впливу;
• морально-етичш санкцй в межах професшно! епщьноти журналютав;
громадський контроль, професшш етнолопчна, юридична, соцюлшгвютична
експертизи.
Висновки. Головне протир1ччя XXI ст. (тотальна глобал1защя, з одного боку, та загострення уваги кожного етносу на власти самобутносп 1 ушкальносп, з другого боку) може привести до розвитку ситуацп в евгги за двома сценар1ями: «зггкнення цившзацш» (С. Хантингтон) або «пошук загальних принцишв дискурсу цившзацш» (Ю. Хабермас). Розвиток м1жнародних вщносин зал ежить вщ величезно! сукупносп фактор ¡в. в тому числи 1 вщ того, насюлыш засоби масово! ¡нформацп проймуться щеею толерантносп, насюлыш принцип толерантносп стане головним принципом 1х д1яльносп. ЗМ1, в т.ч. 1нтернет, здатш формувати евщомють людини навпъ скорше 1 глибше, шж оевггш, виховш, культурш заклади. Вченими дослщжеш способи маншулювання евщомютю та пщевщомютю засобами масово! шформацп.
Сучасш ЗМ1 пропонують суспщьству готов 1 цшшсно-смислов! та поведшков! модел1, яю можуть консолщувати суспщьство, достатньо ефективно зшмати сощальну напруженють, але можуть 1 пщривати позитивну консолщащю 1 психолопчну стабщьшсть сощуму шляхом створення та просування у маси обр аз ¡в воропв, розкручування агресивного настрою натовпу.
Для пращвниюв засоб1в масово! шфор мацп фщософами, политологами, соцюлогами, психологами напрацьовано цщий перелпч питань, яю по сута е закликом до моральних якостей журнал ¡спв-профссюнал1 в. заклик до !х совют! та вщповщальносп за дол! окремих людей 1 сусшльства в цщому.
Для тих же представниюв ЗМ1, яю нехтують етичними нормами, правознавщ, законодавець нагадують про ¡нпп методи впливу щодо пщвищення сощально! вщповщальносп за свою роботу: кримшальне переслщування; цивщьно-правов! норми впливу; адм!н!стративн! м!ри впливу; морально-етичш санкц!!.
Список liicpaivpii
1. Аналитический отчет о результатах исследования «Преодоление ксенофобии в СМИ». Исследование проведено по заказу Комитета межрегиональных связей и национальной политики г. Москвы [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.igpi.ru- Загл.с экрана
2. Вплив мшцевих 3MI на формування нацюнально! ¿дентичносп. Аналогична записка до Секретар1ату Президента Укра1ни 16.07.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://niss.lviv.ua/analvtics/54.htm - Назва з екрану
3. Гречко П.К. О границах толерантности [Электронный ресурс] / П. Гречко. - Режим доступа: http://www. gumer.info/bogoslov Buks-Загл. с экрана.
4. Мельничук I.A. Деяю аспекта проблеми толерантносп в сучасних украшських ЗМ1/ ГА.Мельничук [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua- Назва з екрану
5. Малькова В. Российская пресса и проблемы этнической толерантности и конфликтности [Электронный ресурс] / В.Малькова. - Режим доступа: www.mdn.ru... i problemv.. .tolerantnosti.. .konfliktnosti - Загл. с экрана
6. Новикова Т. Императив толерантности / Т.Новикова // Консультант директора. - № 10 (286), 2007. - С. 2-7.
7. Птицына Н.А., Крохина Е.А. Общественное объединение как фактор, влияющий на формирование толерантности подростков [Электронный ресурс] / Н.А.Птицына, Е.А.Крохина. - Режим доступа: http://eprints.zu.edu.ua -Загл. с экрана
8. Романова Л.Я. Роль засоб1в масово! шформаци у вихованш толерантносп в молод1 [Електронний ресурс] / Романова Л.Я. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua - Назва з екрану
9. Табачковський В. Гумашзм та проблема д1алогу культур / В.Табачковський // Фшософська думка. Украшський науково-теоретичний часопис. - 2001 . - № 1. - С. 6-25.
10. Фукуяма Ф. Конец истории/Ф. Фуку яма [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek Buks/History/fuku/index.php-Загл. с экрана
11. Шалин В.В. Толерантность (культурная норма и политическая необходимость) /В.Шалин. -Ростов-на-Дону, 2000. - 356 с.
Андреева Т.А., Чернышева М.В. Роль средств массовой информации в формивании толерантности // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Философия. Культурология. Политология. Социология. - 2011. - Т.24 (63). -№3-4.-С. 198-203.
В работе показана роль средств массовой информации в формировании толерантности в современном мире. Проанализирована роль влияния СМИ на два сценария развития международных отношений («столкновение цивилизаций» и «поиск общих принципов дискурса цивилизаций»). Представлены методы влияния на работников СМИ с целью повышения их социальной ответственности.
Ключевые слова: средства массовой информации, толерантность, конфликт, дискурс.
Andreeva Т.А., Chernyshova M.V. A role of mass media in tolerance formation // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. - 2011. - Vol.24 (63). - № 3-4. -P. 198-203.
The thesis focuses on the role of mass media in forming tolerance in contemporary world. The role of mass media influence on the two scenarios of development of international relations, i.e. "conflict of civilizations" and "the search for general principles of discourse of civilizations", is analyzed. The methods of influence on mass media workers in order to raise their social responsibility are presented. Key words: mass media, tolerance, conflict, discourse.
Статья поступила в редакцию 09.09.2011.
