CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 24 (63). 2011. № 2. С. 219-224.
УДК 316.7
СУЧАСНИЙ Д1АЛОГ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСШЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ
Дрожжина C.B.
В poôomi еизначено напрями cnienpaiji державы i громадянсъкого сусптъстеа в
сучаснт Украш, висвШлено основт риси, специф^чт характеристики
суб 'eKmie сучасного громадянсъкого сусптъстеа в Украш.
Ключов1 слова: громадянсъке сусптъство, держава, национальна iдея,
державна доктрина.
Предметом дослщження е контексти взаемодп \пж державою i громадянським суспшьством. Метою даного дослщження е визначення напря\пв сшвпращ держави i громадянсъкого суспшьства в сучаснш Укра!ш. Мета дослщження визначае наступш завдання: окреслити основш риси, специф1чш характеристики суб'екпв сучасного громадянсъкого суспшьства в Украш; охарактеризувати шляхи формування стосунюв украшського громадянсъкого суспшьства Î3 державою.
Одним Î3 головних завдань сучасно! демократично! держави е шдтримка громадянсъкого сусп1льства, як це було зазначено посадовцями 106-ти краш свпу (у тому HHC.ii. i Украши) на Урядов1й 3ycTpiLii «До сгпльнсн демократ!!» (2000 р.).
1дея громадянсъкого сусшльства розроблялася в працях Аристотеля, Платона, Ф. Гегеля, Т. Гоббса, Ф. Енгельса, I. Канта, Дж. Локка, К. Маркса, Ш.-Л. Монтеск'е, Ж.-Ж. Руссо, Т. Пейна, М. Драгоманова, М. М1хновського, I. Франка, Т. Шевченка, Б. Кютяювського, ш. Цш проблем! присвячен! роботи представниюв сучасно! науки: Дж. Роулза, К. Поппера, Е. Геллнера, Дж. Мшлера, Дж. Сороса, ш. Серед украшсысих дослщниив хот!лося б вщмггити В.Головченко, С.Головатого, О. Зайчука, I. Кального, А. Колод!я, В. Копейчикова, Т. Ковальчук, Л. Кочубея, В. Кременя, В. Погоршко, П. Рабшовича, iH. Одн!ею з найб!льш дискусшних проблем u,ieï теми е проблема взаемовщносин громадянсъкого сусп!льства i3 державою. Розгляду саме цього питания приевячена дана стаття.
Мотивом суспшьно! д1яльносп сучасно! людини е, як i рашше, реал1зац1я потреб та штерес1в, прагнення до самовиявлення через систему сощальних, рег!ональних, нац1ональних, культурних, пол1тичних, економ1чних вщносин. Ареною такси д1яльност1 людини виступае громадянське сусп1льство - система ÎHCTHTyTÎB (поза межами державних), яка забезпечуе самоор гашзащю та розвиток населения.
Необх1дно акцентувати увагу на тому, що в У кра1'н i формування названих вище структур ускладнюеться регюнальним розколом суспшьства, що проходить по лшн культурно-щншених вщмшностей. Регюнальний розкол
• заважае складанню едино! пол!тично! нац!!;
• нацшюе сусп!льство кожного з perioHiB на р!зний пол!тичний ycTpiii:
• вимагае р1зних основ для формування нацюнально! щентичностг
Все це свщчить на користь того, що едине громадянське суспшьство в Укранп ще не склалося:
• в р1зних регюнах Украши переважае вплив р1зних партш та блоков партш, що розцв1чуе пол1тичну мапу держави як мшмум у два кольори;
• незалежш громад сь га оргашзаци в р1зних регюнах розповсюджують взаемовиключш трактовки моделей полтганого устрою;
• вшьна вщ цензури преса регюшв проповщуе протилежш культурно-цшшсш ор1ентацп та протилежш основи нацюнально! ¡дснтичностк
• мюцеве самоврядування мае чтсу полтину приналежнють тих партш, яи е пашвними в даному регюш, 1 бшыпе нацшеш на виконання регюнально-полтганих, шж сощально-економ1чних функцш.
Що стосуеться наявносп середнього класу як сощально! опори громадянського суспшьства, то ця проблема потребуе окремого дослщження. Скорше ми можемо говорити тшьки про початкову стад1ю формування середнього класу в його европейському ви\прк
Дослщити р1вень сформованосп громадянського суспшьства представляеться можливим через з'ясування ступеню розвиненосп шститупв громадянського суспшьства, через анал1з стану громадянсько! культури, через визначення р1вня громадянсько! активносп населения краши, а також через розгляд головних структурних елеменпв громадянського суспшьства:
• багатопартшно! системи;
• незалежних громадських оргашзацш;
• вшьно! вщ цензури преси;
• мюцевого самоврядування;
• наявносп середнього класу.
Як правило, громадянське суспшьство розглядаеться вченими в трьох аспектах
[1]:
1. з погляду захисту 1 реал1зацп шдивщуальних 1 групових штсрсав громадянське суспшьство - це система добровшьних громадських оргашзацш. засоб1в формування суспшьно! думки, тиску на пол1тичну сферу, а також шших м1жгрупових та \пжособових стосунюв, яи створюють можливосп для реал1зацп членами суспшьства сво!х штсрсав:
2. з точки зору структури суспшьно! системи громадянське суспшьство - це своерщний сощальний проспр. в якому люди взаемоддать як автономш шдивщи, а взаемоддачи, утворюють складну, багатор1вневу мережу громадянських зв'язюв 1 взаемозалежностей, яю творять власне сощальне життя 1 власне суспшьство, якому не потр1бен примус з боку полгеичних структур, щоб функцюнувати;
3. з погляду взаемовщносин з державою громадянське суспшьство - це сфера автономного юнування, самовияву, самореал1зацп 1 самооргашзацп шдивццв, яка захищена законами вщ прямого втручання та регламентацп з боку державно! влади; це сукупнють неполтганих, недержавних вщносин у суспшьств1: економ1чних, сощальних, духовних, етшчних, рел1гшних тощо.
Фшософи 1 пол1тологи виокремлюють основш риси громадянського суспшьства. Таке суспшьство характеризуешься [2]:
Сучасний dianoa громадянського сусптьства та держави
• наявшстю розвинено! мереж! р1зномаштних вщносин м1ж р1вними, автономними в cboix д1ях суб'ектами (окремими громадянами та сощальними трупами), яи здшснюють без посередництва держави;
• юнуванням сусшльних шститут1в (громадських оргашзацш, профспшок, структур \псцсвого самоврядування, незалежних 3MI та ш.), яю вщображають увесь спектр ¡нтереав громадян та сощальних труп, захищають !х у стосунках з державою;
• усталеною системою цшностей, в ochobI яко! лежать цшносп суспшьного актив1зму, морально! i економ!чно! автоном!! шдивщу, сприйняття суспшьства як самощнносп.
1нституц!ями, що забезпечують функц!онування громадянського сусп!льства, е недержавш орган!зац!!, приватн! добров!льн! орган!зац!!, громади, клуби мюцевих громад, орган!зацй волонтер!в, профсп!лки, об'еднання громадян за культурною, статевою, релтйною ознаками, соц!альн! i спортивн! клуби, профес!йн! acouiauii. правнич! шституцп. орган!зац!! споживач!в, добров!льн! дружини, клуби за штересами тощо.
У межах дослщження «Freedom House»- «Nations in Transit», де оцшка рвних напря\пв демократичного розвитку псрсхщних кра!н здшснюсться за шкалою вщ 7 (найпрша) до 1 (найкраща) бала. За даними названого дослщжсння оцшка розвитку громадянського суспшьства в Укра!ш покращилася в1д 4,75 бал ¡в у 1998 р. до 2,75 бал ¡в у 2008 р. [3]. За даними Державного ко\птсту статистики станом на 1 липня 2009 р. в Укра!ш зареестровано: громадських оргашзащй та !х осередюв - 61610 (у 2006 р. - 46682, у 2008 - 59321); профспшок та !х мюцевих об'еднань - 23564 (у 2008 - 9590) [3]. В цшому цифри показують, що темпи приросту громадських оргашзацш до кшькосп населения в Украпп вщстають вщ европейських показниклв: в Украпп на 10 тис. населения юнуе 11 зареестрованих громадських оргашзацш. в той час, як в Угорщиш - 46, в Хорватп - 85, в Естонп - 201 [3]. Безумовно, щ показники свщчать про р1вснь активност1 населения держави, про бажання громадян висловити свою життеву позицш, тим б1льшс. що серед громадських оргашзацш Украши переважае оздоровча, фпкультурно-спортивна. профсслйна спрямовашсть д1яльност1 орган1зац1й. в той час, як для активпацп громадянсько-пол1тичного р1вня свщомост1 населения бажано було б збшыпити клльклсть правозахисних, культурно-виховних орган1зац1й.
Звертае на себе увагу i той факт, що дсяк-i створен1 громадсью орган1защ! не виконують задачу пщвищення громадсько! активност1 населения, а переслщують 30BciM iHmi цiлi. Так, С.Бистрицький вважае, що серед 38 тисяч оф1ц1йно зареестрованих Мш'юстом неурядових орган1зац1й «справд1 сусшльно активних, а не створених полтжами чи владою «пщ себе», можна нарахувати близько двох тисяч, оптимютично - 2,5 тисячк що зовс1м не багато для сучасно! европейсько! кра!ни з вщповщним населениям» [4].
Останшм часом нсобх1дно вщм1тити пщвищення громадсько! активносп нащональних меншин. У 2009 р. в Укра!ш д1яло близько 800 громадських товариств нацюнальних меншин. Дан1 об'еднання зд1йснюють заходи, спрямоваш на задоволення етнокультурних потреб громадян. Ставлення мюцевих оргашв влади, держави в ц1лому, щодо функцюнування таких товариств визначаеться, з одного боку, сшвпрацсю i п1дтримкою нац!онально-захисних прагнень об'еднань, а з шшого боку, уважним наглядом за тим, щоб д1яльшсть цих орган1зацш не набувала сепаратистсько! спрямованост!. Правильно нацшена робота орган1зацш етн1чних меншин може з1грати помяну роль у протидп проявам ксенофоб!! та
мЬкнацюнально! ворожнсчк у вихованш толерантносп в м1жетшчних, м1жконфесшних вщносинах. Нажаль «потенщал нацюнально-культурних товариств у стабшзацп м1жнацюнальних вщносин в конфлштних регюнах Украши до цього часу залишаеться недостатньо зад1яним з боку мюцевих оргашв влади» [3].
Виникае питания: суб'екти громадянського суспшьства, про яких йдеться мова, е недержавними, то яю стосунки пов'язують 1х п державною владою? Вар1анти цих стосунюв можуть бути р1зними: вщношення протистояння, опозиц1я, ворожнеча, сшвпраця тощо.
Деяю вчеш (наприклад, Н.Чандок) вважають що тшьки критично налаштоваш до уряду оргашзацп можуть вважатися шститущями громадянського суспшьства. Але ж, говорячи про функцюнування сучасного суспшьства, ми маемо на уваз1 не опозицш до уряду, а т1 шституцн, фундацй, сощальш утворення, яю допоможуть сучасному суспшьству у досягненш цшей демократичного розвитку. Взагал1, ми вважаемо, що для формування основних шститупв громадянського суспшьства необхщна наявнють сприятливих умов, яю забезпечуються, як правило, суспшьством через державу: прийняття необхщних закошв, створення демократичних структур, дотримання демократичних норм и процедур. Кр1м того, е таю суспшьш аспекта розвитку громадянського суспшьства 1 держави, в яких, тшьки працюючи шпч-о-шпч, можна досягти певного результату. Мова йде про створення державно! доктрини (системи настанов, яю визначають цЫ. що за певних конкретно-юторичних умов можуть бути прийшт для рсалпацп державою, суспшьством, а також засоб1в !х досягнення), яка може стати базисом становления сучасно! нацюнально! ще!, вщсутнють яко! в Укра!ш породжуе ще! сепаратизму.
Осюльки нацюнальна щея формуеться продовж довгого пром1жку часу (десятир1ччя 1 нав1ть стор1ччя), а украшське сусшльство в його пол ¡культурному фрагментованому (багатоскладовому) стаж потерпае серйозних загроз щодо збереження едносп, цЫсносп. то на порядку денному сто!ть питания об'еднання зусиль держави 1 громадянського суспшьства в с прав 1 створення цЫсного комплексу щей, завдань, прюритет1в, заснованих на нацюнальних ¡нтсрссах. яю змогли б стати цементуючою основою суспшьства. Створення тако! доктрини залежить сьогодш вщ здатносп шдивщв до громадського сшвробтшцтва заради шдивщуально! 1 спшьно! вигоди та громадянського миру, що е найважлившим показником розвиненосп громадянського суспшьства. Нажаль сьогодш ми не можемо стверджувати, що таке сшвробтшцтво юнуе. Як 1 двадцять роюв тому, в сувереннш Укра!ш сусшльство розколоте на два сустльно-сконо\пчних конгломерати, кожний з яких мае сво! ¡нтсрсси. економ1чну 1 геопол1тичну спрямованють, ор1ентащю на р1зних полтганих лщер1в, на р1зш пол1тачш партп. Це викликае питания: що е бшып д1евим у пропса об'еднання суспшьства - сила примусу держави або поступова, всеб1чна, кроштка робота певних шституцш громадянського суспшьства? Скорше за все, тшьки сушсш злагоджеш дн держави 1 громадянського суспшьства здатш просувати сусшльство на шляху виршення проблеми об'еднання. Але серед громадсысих ¡нституцш е й таю, що вщкрито або таемно нацист на розпалювання \пжстшчно!. м1жконфесшно!, пол1тично! ворожнечг В такому раз1 держава через нор ми права повинна чинити ошр протизаконним проявам суб'екпв громадянського суспшьства, осюльки !хня д1яльнють нацшена не на еднання, а на роз'еднання суспшьства.
Отже, говорячи про р1вновагу м1ж державою та громадянсысим суспшьством, необхщно вщм1тити, що ця р1вновага досягаеться не протистоянням при нсможливосп переважити один одного, а скорше - взаемовпливом,
Сучасний д/алог громадянського суспшьства та держави
взаемопщтримкою, а також сумюними зусиллями щодо досягнення одних цшей. При цьому держава мае виконувати роль охоронця прав людини, громадянсысих свобод, гаранта забезпечення верховенства права в уах сферах суспшьного життя.
Саме такий стан взаемовщносин держава намагаеться закршити не тшьки вщповщними законами (нормами Конституцп Украши, Цившьного кодексу Украши, Закону Украши вщ 16.06.1992 р. № 2460-ХП «Про об'еднання громадян», Закону Украши вщ 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про мюцеве самоврядування в Укра!ш», Закону Украши вщ 11.07.2001 р. № 2625-Ш «Про органи самооргашзацн населения»), а й нормами пщзаконних акпв, нацшених безпосередньо на залучення громадськосп до учасп у суспшьно-полггичному жита (Постанова Кабшету М1шстр1в Украши вщ 15.10.2004 р. № 1378 «Деяю питания щодо забезпечення учасп громадськосп у формуванш та реал1защ! державно! псштики»),
У зв'язку ¡з сказаним вище звертае на себе увагу визначення громадянського суспшьства, яке формулюе украшський вчений Ф.М.Рудич: «Громадянське суспшьство - це суспшьство зрших громадян ¡з високим р1внем економ!чно!, соц!ально!, духовно!, пол!тично! культури, яке спшьно ¡з державою утворюе розвинеш правов! в!дносини. Це сусшльство вшьних громадян, яке вшьне в1д держави, але взаемод1е з нею заради сп1льного блага» [5]. Особливо! уваги в даному визначенш набувае акцент на спшьшсть штерешв та д1й громадянського суспшьства ! держави, що е сьогодш найголовн!шою умовою розвитку громадянського суспшьства.
Поеднання громадянського суспшьства ! держави можна вважати нашею у сучасному громадянсько-полтганому !! розум1нн1. Якщо ж громадянське сусп!льство чинить огпр. протисто!ть держав!, якщо ¡нтсрсси частини населения не сп1впадають ¡з державними штсрссами. - це свщчить про незавершен!сть процсслв нац!етворення.
Державн! ¡нтсрсси Украши у сфер! розвитку громадянського суспшьства визначаються наступними прюритетами:
• рашональний ! збалансований розвиток потужних, незалежних шстшупв громадянського сусп1льства;
• зростання громадсько! активност!;
• штенсифшащя д1алогу м1ж громадянським сусп!льством ! державою;
• в1дкрит1сть та вщповщальнють ¡нститут1в громадянського сусшльства та оргашв державно! влади;
• удосконалення правового поля д1яльност! громадянського сусп1льства;
• юнування громадських ЗМ1;
• розвиток самоврядних територ!альних громад; вдосконалення полтгчно! системи з акцентом на и структурн! елементи - пол1тичн1 партп:
• ц1л1сна ! системна д!яльн1сть ¡нститут1в громадянського сусп1льства тощо
И'
Виходячи ¡з викладеного вище, можна запропонувати наступи! висновки:
Формування громадянського сусшльства як системи шститупв (поза межами державних), що забезпечуе самооргашзашю та розвиток населения, ускладнюеться в У кра!ш рег1ональним розколом сусп!льства, який: заважае складанню едино! пол1тично! наци; нацшюе сусп!льство кожного з регюшв на р1зний полгеичний устр1й; вимагае рпних основ для формування нац!онально! щентичност!.
Висновки. Сучасне укра!нське суспшьство в його пол ¡культурному фрагментованому (багатоскладовому) сташ потерпае серйозних загроз щодо збереження едносп, ц1л1сност1. У зв'язку з цим на порядку денному стоггь питания
об'еднання зусиль держави i громадянського суспшьства у cnpaBi створення цшсного комплексу ¡дсй. завдань, прюритспв. заснованих на нацюнальних ¡нтсрссах. яга змогли б стати цементуючою основою суспшьства. Мова йде про створення державно! доктрини (системи настанов, яи визначають цЫ. що за певних конкрстномсторичних умов можуть бути прийнят1 для рсалпацп державою, суспшьством, а також засоб1в !х досягнення), яка може стати базисом становления сучасно! нацюнально! ще!, вщсутнють яко! в Укра!ш породжуе ще! сепаратизму.
Створення тако! доктрини залежить сьогодш вщ здатноетi ¡ндивщ1в до громадського сшвробтшцтва ¡з державою заради шдивщуально! i епшьно! вигоди та громадянського миру, що е най важл и в i ш и м показником розвиненосп громадянського суспшьства.
Список лггератури
1. Вшпедш / [Электронный ресурс]. - Электрон, текстовые дан. - Режим доступу: http: // uk.wikipedia.org/wiki - Назва з екрану
2. Якименко Ю. Громадянське сустльство в Украш: основш характеристики / Ю.Якименко // [Електронний ресурс]. - Електрон. текст, дат. - Режим доступу: http: // razumkov.org.ua -Назва з екрану
3. Громадянське сустльство як основа демократичного розвитку Украши. Аналггична допешдь. - [Електронний ресурс]. - Електрон. текст, дат. - [Б. м.], 2010. - Режим доступу: 2009 / http: // old.niss /gov.ua - Назва з екрану
4. Бистрицький G. Передчуття громадянського сустльства / С.Бистрицький //Дзеркало тижня. -№ 42. - 11.11.2007// [Електронний ресурс]. - Електрон. текст, дат. - Режим доступу: www.dt.ua
5. Кочубей JL Громадянське сустльство як необх1дна передумова демократичного розвитку в Украш / JI. Кочубей // Все для студента - политолога [Електронний ресурс]. - Електрон. текст, дат. - [Б. м.], 2010. - Режим доступу: http://politolog.at.ua/publ/l-l-0-3. - Назва з екрана.
Дрожжина С.В. Современный диалог гражданского общества и государства // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Философия. Культурология. Политология. Социология. -2011. -Т.24 (63). -№2. -С. 219-224. В работе определены направления сотрудничества государства и гражданского общества в современной Украине, показаны основные черты, специфические характеристики субъектов современного гражданского общества в Украине.
Ключевые слова: гражданское общество, государство, национальная идея, государственная доктрина.
Drozhzhyna S.V. Up-to-date dialogue between civic society and the state // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. - 2011. - Vol.24 (63). - № 2. - P. 219-224.
The work outlines trends of collaboration between the state and civic community in modern Ukraine, describes basic features and specific characteristics of the subjects of contemporary civic community in Ukraine.
Key words: civic community, state, national idea, state doctrine.
Статья поступила в редакцию 15.11.2010
