CC BY
13Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Философия. Социология». Том 21 (60). №3, 2008. С. 225-232
УДК 323.21
О. Г. Михайловська
РОЛЬ 1НСТИТУТ1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСШЛЬСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 МОДЕРН13АЦП ДЕРЖАВНО! ВЛАДИ В УКРА1Н1
Ст ат ья посвящена анализу процесса демократ изации украинского государст ва, на лаж иванию эффект ивных механизмов парт нерст ва шсударст ва с общест вом, а т акж е анализу инст иг ут ов граж данского общест ва в условиях переходного сост ояния полит ической сист емы Украины, кот орые долж ны ст ат ь факт ором модификации государст венной полит ики.
Ключевые слова: гражданское общест во, модернизация, полит ическая сист ема.
Процес псштично1 модершзацп в Укранп не виключае ситуацп. коли окрем1 сфери суспшьного життя в силу р1зних причин або взагал1 залишаються поза увагою держави, або регулюються нею недостатньо. За таких умов, шститути громадянського суспшьства, володдачи р1зномаштними ресурсами (в тому числ1 й фшансово-матер1альними) забезпечують процес оптимпацп функцюнування сощальних ¡нститут1в. Серед них за нишшшх умов ключового значения набувае благодшницька допомога, шдтримка найменш сощально захищених категорш населения, \пжнародш зв'язки, наукова й просвтшцька д1яльнють тощо.
Метою даного дослщження е анал1з рол1 ¡нститут1в громадянського суспшьства у процса полтгчно! модершзацп в сучаснш Укранп.
Виходячи ¿з мети, поставлено таю завдання:
• визначити роль шстшупв громадянського суспшьства в процса вироблення державно! полтжи в сучаснш У крашк
• проанал1зувати стратег1чними 1 тактичними завданнями шстшупв громадянського сусп1льства в Укра1н1 у полтгчнш сфер1.
Даний аспект дослщжують укра1нськ1 вчен1 О. Дергачов, Г. Зеленько, А. Колод¡й. С. Кириченко, О. Новакова, Ф. Рудич, С. Рябов, Г. Щедрова та ¿и.
1нститути громадянського суспшьства мають забезпечувати зворотний зв'язок \пж державою та суспшьством, зд1йснювати контроль за д1яльшстю державних орган1в 1 пропонувати 1м сво! програми вир1шення кризових питань. Важливу роль у цьому вщ1грають створюван1 пол1тичними париями, громадськими оргашзащями, чи за 1х участю, засоби масово! ¡нформац^'. Так, р1вень дов1ри до засоб1в масово! шформацп, поступово зростае, так у 1994 рощ. середнш бал дов1ри був - 2,71, у 2004 рощ - 2,86, у 2005 рощ - 3,6, у 2007 рощ - 3,9 [1; 2].
У цившзованих демократичних суспшьствах единим реальним налагодженим мехашзмом контролю за д1ями влади е громадський контроль. Влада - чи то державна, чи мюцев1 органи самоврядування - не здатна контролювати себе сама. А за вщсутносп дшового контролю вона набувае негативних рис. Поширюються
зловживання, корупщя. Тому об'ективна необхщнють громадського контролю за д1ями влади е у будь-якому сустльствг Саме такий вид контролю е найбшып дшовим 1 впливовим. Нараз1 в Укранп такий контроль ¡ррсгулярний. тобто з'являеться лише вщ випадку до випадку, з нагоди тю чи шшо!' проблеми. Однак дотепер бракуе пост ш но ддачо! громадсько! оргашзацп, котра б контролювала, наприклад, органи самоврядування р1зного р1вня. Для виршення ще! проблеми на мюцевому р1вш, з метою об'еднання громадян для стильно!' рсалпацп сво!х конституцшних прав 1 свобод на основ1 едносп штсрсав та виконання обов'язюв, що вщображають головну мету, завдання, напрямки, форми та методи д1яльносп, у м. Львов1 утворено громадську оргашзащю «Компет громадського контролю». Головним завданням «Ко\птсту громадського контролю» е д1яльнють, спрямована на залучення громадян до здшснення громадського контролю за д1ями оргашв влади, запоб1гання порушення ними чинного законодавства Украши та порушення прав 1 свобод громадян. Треба вщзначити, що у громадському контрол1 за д1ями влади защкавлена, перш за все, сама влада, бо тшьки контроль м сторони не дае можливосп, по-перше, вчиняти протиправш дп. ос кщыш е загроза, що вони стануть надбанням громадськосп, по-друге, допомагае влад1 д1яти в позитивному напрямку.
Участь компетентних, оргашзованих та вщповщальних шститут1в громадянського суспшьства в процса формування державно! псштики пщвищуе ефектившсть законодавства та обгрунтовашсть управлшських рппень. Стимулювання шстшупв громадянського суспшьства до учасп в урядових 1 кваз1урядових мехашзмах д1алогу, консультування та обмш шформащею е необхщною передумовою вщнаходження найкращих засоб1в задоволення потреб суспшьства, така участь вщмшна вщ рол1 полтганих партш 1 не замшяе II; вона не повинна ш гарантувати, ш скасовувати урядов! субсидн, контракта або пожертви окремим шститутам громадянського суспшьства чи 1х трупам.
Громадський мошторинг влади — постшно д1юча системна робота шститупв громадянського суспшьства щодо: оргашзованого збору та аналпу шформацп про д1яльшсть влади в визначених галузях чи з виконання конкретних завдань; анатзу тако! ¡нформацп та оприлюднення публ1чно! громадсько! оцшки. На сьогодш д1ють лише окрем1 елементи такого мошторингу, але в цих методичних рекомендащях мютяться конкретш пропозицн щодо технологш налагодження системно! робота. Метою громадського мошторингу влади е пщвищення сфсктивносп робота оргашв влади завдяки впровадженню постшно ддачого зворотного зв'язку з оргашзованою громад сьюстю.
Завданнями громадського мошторингу е налагодження прозоро! для громадськосп робота оргашв влади; надання кожному громадянинов1 можливосп висловити свою думку про д1яльшсть влади; створення мехашзм1в зворотного зв'язку \пж владою 1 громадянами; надання громадянам неупереджено! оцшно! ¡нформацп про д1яльшсть влади; закршлення взаемозв'язку м1ж владою 1 громадянами у вщповщних шститущях 1 нормативно-правових документах. Мошторингу пщлягають: д1яльнють (безд1яльшсть) та ршення вщповщних оргашв публ1чно! адмшютрацп; пол1тичш заяви 1х кер1вниюв; стан виконання державних цшьових програм; офшшш документа, статистичш звгги тощо; публп<ацп в ЗМ1;
Роль ¡нет ит ут ¡в громадянського сусгпльст ва у забезпеченш модершзацп 227
державно'!' влади в Укра'Гш
результата незалежних дослщжень (аналтгюв, пол1толопв. соцюлопв, експерт1в). Критер1ями оцшки е: дотримання прав, свобод та законних ¡нтсрсав громадян; вщповщшеть дш оргашв влади законодавству Украши, м1жнародним зобов'язанням Украши, програмах уряду, державним цшьовим програмам; ефектившеть д1яльносп Президента, уряду, мшютерств, установ, системи оргашв мюцевого самоврядування.
Основними технолопчними компонентами забезпечення учасп громадськосп в процса вироблення державно! шштики, формування ршень та громадського мошторингу д1яльносп публ1чно! ад\пшстрацп е:
• на нацюнальному р1вш: парламентсью, президентсью та урядов1 слухання;
• на р1вш центральних оргашв виконавчо! влади та мюцевих державних адмшютрацш: \пшстсрськк вщомч1, компетсью слухання 1 слухання на р1вш мюцевих державних адмшютрацш;
• на р1вш мюцевого самоврядування: громадсыа слухання, громадсью обговорення, а також 1 просипи компонента (консультаций "кругл! столи", семшари, треншги).
За цього на вах р1внях нал ежить:
• зад ¡яти обов'язков1 мехашзми та шетрументи. передбачеш законом Украши "Про засади державно! регуляторно! шштики у сфер1 господарсько! д1яльносп";
• використовувати вел види комушкацшних рссурав (¡нтегрованих електронних, друкованих та шших);
• використовувати ресурсний потенщал мережп громадських рад, ¡нших оргашзованих суб'екпв впливу (громадських оргашзацш, аналтгчних центр1в, партш, ЗМ1, громадян тощо).
В яких точках можливий та необхщний вплив шстшупв громадянського суспшьства? Структурування суспшьства по трупах ¡нтсрсав та формування у неурядов1 оргашзацп, що супроводжують цей процес, вмшь визначати та захищати щ ¡нтсрсси. Посилення неурядових оргашзацш («мозкових центр1в»), що можуть анал1зувати ¡снуючий стан, визначати проблеми 1 шляхи !х виршення та впливати на досягнення вщшшдносп м1ж демократичним принципом устрою суспшьства та формами його рсалпацп в д1яльносп влади та ¡нститут1в громадянського суспшьства. Контроль за виборчим процесом. Оргашзащя структурованого д1алогу щодо змюту партшних програм та мошторинг за !х виконанням. Участь у розробщ та обговоренш законодавчих ншцатив. Змша ¡снуючо! системи обговорення вже готових конкуруючих вар1аш1в закону на публ1чне обговорення концепцш закону. Органпащя структурованого д1алогу м1ж Президентом та сусшльством щодо розвитку суспшьства та дотримання Конституций Оргашзащя впливу на прийняття полтгчних ршень урядом, шляхом шдготовки аналтгчних матер1ал1в, оргашзацп консультащй з трупами ¡нтсрсав. легальне лобдавання необхщних для суспшьних труп рппень.
Для здшенення впливу на державу неурядов1 оргашзацп мають бути сильними. Сильш неурядов1 оргашзацп - це таю, яю спроможш уешшно представляли ¡нтсрсси сощальних груп в процса прийняття рппень, яю торкаються цих груп, та
взаемсццяти з владою в процесах розробки та впровадження державно! полтжи як внутршньо! так! зовшшньо!.
Законодавство, за яким здшснюеться зовн!шня полтжа не передбачае достатнього р!вня залучення громадських шститупв до !! розробки, обговорення, громадсько! оц!нки, мошторингу тощо; недостатньо розроблеш механ!зми врахування рег!ональних !нтерес!в у зовшшнш гагптиш, врахування громадсько! думки ! розробок рег!ональних неурядових оргашзацш. Останн! пропонують анал1тичш розробки, соцюлопчш дослщження, присвячен! рег!ональним вим!рам зовшшньополтганих проблем ! громадському сприйманню зовшшньо! полтжи у рег!он!; розробку сценарда та пропозиц!й (плашв) врегулювання м!жнародних конфл!кт!в за участю громадськост! та громадських ншцатив у цьому напрямку; проведения акцш "народно! дипломат!!"; участь ! мошторингу м!жнародних проблем; слухання у Верховн!й Рад! Украши (зовшшньо! полтжи ! евро!нтеграц!!, безпеки ! оборони). Необхщно, щоб зовн!шня пол!тика б!льше враховувала !нтереси громадськост!, була прозорою, щоб вона формувалась у взаемодп з НДО, як! займаються щею проблемою не лише в Киев!, але ! в регюнах; необхщно розробити ! запропонувати законопроект "Участь громадськост! у розробщ ! зд!йсненн! зовн!шньо! полники Украши".
Загалом порядок створення та функцюнування громадських рад при органах влади регламентуеться Постановою Кабшету Мшютр!в Украши вщ 15 жовтня 2004 року № 1378 "Дсякл питания щодо забезпечення учасп громадськост! у формуванн! та рсалпацп державно! полтжи". П!зн!ше до ще! постанови було внесено змши згщно з постановами уряду № 356 вщ 18 травня 2005 року та № 215 вщ 1 березня 2006 року. Цими документами було затверджено порядок проведения консультацш з громадсьюстю з питань формування та реал!зацп державно! полтжи ! зокрема запропоновано типове положения про громадську раду при центральному, мюцевому орган! виконавчо! влади. Згщно з таким типовим положениям громадська рада е консультативно-дорадчим органом, який утворюеться при мшютерств!, шшому центральному орган! виконавчо! влади, Рад1 \пшстр1в Автономно! Республжи Крим, м1сцсв1й державн1й адм1н1страц1! з метою здшснення координацЛ' заход ¡в. пов'язаних ¡з забезпеченням проведения консультац1й з громадськлстю з питань формування та рсалпацп державно! полтжи. I! основш завдання — сприяння рсалпацп конститущиного права громадян на участь в управлшш державними справами та забезпечення врахування громадсько! думки в процса пщготовки й орган1зац1! виконання ршень центральних ! м!сцевих орган1в виконавчо! влади.
Органи влади часто користуються тим, що ршення громадських рад ! колспй мають суто дорадчий статус, ! з лсгклстю ¡гнорують !х. 3 огляду на такий стан справ експерти роблять невтшш висновки: " Взагал1 про серйозний ! вагомий вплив громадських оргашзацш на формування пол1т ики влади чи парт ¡и сьогодш, на ж аль, не мож на серйозно говорит и: зб1глися позицн — мож на вваж ат и, що вплинули, не зб1глися — м1т ингуй склльки завгодно. Влада поки що не дозриа до т ого ст ану, щоб розв'язуват и вел пит ання разом ¡з громадою, поваж аючи и позищю" 3 шшого боку, громадсью орган1зац1! теж нерщко демонструють
Роль ¡нет ит ут ¡в громадянського сусгпльст ва у забезпеченш модершзацп 229
державно'!' влади в Укра'Гш
непрофесюнал1зм, малу защкавлешеть 1 низьку актившеть: "Майже ж одна громадська оргашзащя Волиисько! облает 1 ще не заявила себе в свош справ1 т ак, щоб з нею гот ова й змушена була рахуват ись оф1щйна влада, а т им бктьше прагнула шукат и в шй свого союзника т а порадника"
1нститути громадянського суспшьства дуже рщко використовують таю мехашзми громадсько! учасп, як громадсью слухання, загальш збори громадян, мюцев1 ¡шшативи. \псцсв1 референдуми, не сиираються надежно на Порядок проведения консультацш з громадсьюстю з питаиь формування та рсалпацп державно! полиики, затверджеиий постаиовою КМУ № 1378. Це пов'язаио з низьким р1внем правово! компстснцп л ¡дер ¡в громадських оргашзацш. Громадсью слухання як шетрумент впливу на прийняття ршень не набули активного використання в регюнах Украши. Лщером у цьому плаш е м. Ки!в, де практика проведения громадських слухаиь поступово вкоршюеться у вщносииах м1ж громадсьюстю 1 органами влади. Головиими формами учасп в публ1чиш шштищ для громадських шстшупв залишаються проведения "круглих стагпв", миинпв, прес-коифереицш, семшар1в.
1нститути громадянського сусп1льства беруть активиу участь у шдтримщ демократичиих процсслв в Украпп. 3 року в рш зростають обсяги ф1нансування р1зиого роду благодшиих та иавчальиих проект1в. Особливу актившеть у даному напрямку виявляе \пжнародний фонд "В1дродження", який фшаисуе розробку ц1лого ряду програм, спрямованих на створення в Украпп громадянського суспшьства. Наприклад, "Схщ-Схщ: партнерство без кордошв", метою яко! е поеднання щей та зусиль представниюв громадськосп двох або бшыпе краш для розбудови демократичного суспшьства через розвиток регюшв краш-учасниць, зм1цнения м1сцевих громад та мюцевого самоврядування.
За умов розбудови демократичного суспшьства саме шетитути громадянського суспшьства вщграють роль певио! альтериативи держави1й влад1. 1иститути громадянського суспшьства мають бшыпий р1веиь дов1ри у населения Украши, пор1вняио з державними органами та установами. Так, найвищий ступень дов1ри виявився щодо церкви та релшйиих громад (0,49), дал1 ЗМ1 (0,39), держав и 1 установи - (0,27) [3, с. 38-39]. В псрсважшй б1льшост1 випадюв ця альтернатившеть не набувае характеру вщкрито! конфронтац^'. тобто, з одного боку, забезпечуе стабшьшсть, а, з шшого - поступовий розвиток.
Коицеитруючи зиачиий ¡нтслсктуальний потеиц1ал ц1 ¡нститути справляють суттевий ¡дсолог1чний вплив на рпш сфери життя сусп1льства та держави. При цьому вельми актуальиим е те, що за умов розвинутосп вони створюються перепони дом1нуванню вузькокласово!, нац1онал1стично! чи клаиово! ¡дсологй'. 1дсолопчш установки сусп1льства за таких умов ор1еитуються на реал1зац1ю положеиь загальносощального характеру.
Полиизац1я деяких ¡нститут1в громадянського суспшьства (церква, ЗМ1) обумовлеиа тим, що держава не забезпечуе умов для !х ефективного функцюнуваиия. Тому деяю ¿нститути активно вступають у полиичний процес. В умовах розвинутого громадянського суспшьства та правово! держави кожей шетитут викоиуе т1льки йому притаманш фуикц1!.
На вщмшу вщ захщних демократичных держав, де взаемод1я м1ж державою та ¡нститутами громадянського суспшьства вщображае баланс сил та труп ¡нтсрсав. який склався у результат! сволюцп демократа. пол1тична система Украши перебувае сьогодш на важливому еташ переходу вщ закрито! до вщкрито! форми функцюнування. У процес1 II модершзацн особлива увага повинна придшятися ¡нститутам громадянського суспшьства, яю, мають бути засобами розробки й воображения рпних суспшьно-пол1тичних програм, ршень. регулятором д1яльносп сошальних суб'екпв та 1хньо1 штеграцн, повинш допомогти у становленш й розвитку пештично! системи украшського суспшьства.
Авторка, подшяе точку зору, тих науковщв, якл вважають, що подалыпим розвитком украшського суспшьства мае стати шлях штеграцп елемештв державного управлшня й регулювання рпних сфер життя суспшьства та самоуправлшня, саморегулювання та самооргашзащя у суспшьствг Громадянське суспшьство та держава покликан! не протистояти один одному як антиподи, а гармоншно взаемод1яти на основ1 поваги права, "мають шляхом д1алогу, консенсусу розвивати партнерсью стосунки" [5, с. 16] м1ж собою.
Це, в свою чергу, призводить до необхщносп розвитку ново1 теорп публ1чного управлшня, яка грунтуеться на розширенш кола агентш прийняття полптсчних рппень. Центральною щеею тако! теорп е управлшня за допомогою урядових та неурядових оргашзацй, об'еднаних у шоттичну мережу. Таке управлшня здатне наповнити принцип народовладдя реальним змютом, запоб1гти обмеженню залучення громадян до учасп в здшененш влади тшыси шштичними виборами [7, с. 103]. Що неодмшно буде сприяти становлению демократично! дсржавносп в Укранп та розвитку ¡нститут1в громадянського суспшьства.
1нститути громадянського суспшьства в сучаснш Укранп повинш брати участь у процесс вироблення урядово! пештики; брати участь у формуванш та функцюнуванш мсханп\пв громадського контролю за д1яльшстю оргашв виконавчо! влади 1 виконавчих оргашв мюцевого самоврядування; бути активними та шщативними учасниками громадського життя суспшьства.
На основ1 анал1зу сучасних тенденцш взаемозв'язюв ¡нститут1в громадянського суспшьства 1 держави у процесах полтгано! модершзацн та державотворення в Укранп можна зробити висновок, що, з одного боку, неухильно поширюеться втручання держави у сферу громадянського суспшьства, евщченням чого служить система сощальних гарант! й. мехашзми контролю за громадянами, наприклад, з метою протистояння тероризму тощо. 3 шшого боку, ¡нститути громадянського суспшьства снсрпйно втручаються у межл держави, нав'язуючи ш шституцюнал1защю нових норм 1 цшностей. У результат! вщбуваеться взаемне зближення та взаемопроникнення громадянського суспшьства 1 держави, як вщзначае вщомий украшський науковець Ф. Рудич, це дозволяе говорити про "полппзащю громадянського суспшьства 1 сощалпащю держави".
В Укранп вплив громадянського суспшьства на державу може 1 повинен посилюватися за рахунок скорочення бюрократичних функцш держави 1 розширення тих сфер суспшьного життя, регулювання яких знаходилося б у розпорядженш добровшьних масових оргашзацш. Вт1м, це потребуе законодавчого
Роль ¡нет ит ут ¡в громадянського сусгпльст ва у забезпеченш модершзацп' 231
державно! влади в Укра'Гш
врегулювання д1яльносп оргашзацш громадянського суспшьства, що вимагае вдосконалення мсхашз\пв 1х взаемодп з державною в ладою.
Так, головними ст рат епчними 1 т акт ичними завданнями ¿нет ит ут ¿в громадянського сусшльст ва в Укра!ш у пол1т ичнш сфер1 е:
- т раисформащя "виборчих мошт оринпв" у мошт оринги конт ролю над д1ями влади в рамках рпномашт них проект ¿в з аналпу мюцевих гкхт ик;
- формування единого шформащйного прост ору для громадських ¿ист ит ут ¿в;
- неурядов1 оргашзацп маюг ь здшенюват и аудит програм пол1т ичиих парт ш т а блоюв на предмет реалют ичиост 1 т а вщповщност 1 ¡нт ересам громади;
- лоб1ювання законодавчого закртлення иеурядових оргашзацш як спост ершача за виборами, розширеиия кола суб'ект ¿в, що маюг ь право висуват и кандидат ¿в у депут ат и за рахунок самовисуваиия т а громадських оргашзащй, запровадж еиия мехашзм1в сшвпращ депут ат ¿в, обраних за списками, з виборцями;
- унормування д1яльност 1 громадських рад у ст ат ут ах т ерит ор1альних громад, ст ворення "ниж шх пахит " мюцевих рад як рад оргашв самооргашзаци населения, пол1т ичиих, громадських т а шдприемницьких рад. Ут ворення "галузевих робочих груп" у с клад 1 громадських рад т а надання !хшм членам ст ат усу "позашт ат них рад никл в" чи "по\пчникчв" мюького голови;
- проведения всеукрашського Форуму громадських оргашзащй за обов'язково! участ 1 в ньому предст авниклв влади, ст ворення Громадсько! ради при Президент 1 Укра!ни за умови в1 ль но го дост упу до не! неурядових оргашзащй [4, с. 342].
Список литературы
1. Украшське сусшльство: соцюлопчний мошторинг 1994-2003 / За ред. Н.В. Пашно!. — К.: 1нститут сощолоп! HAH Украши, 2003. — 98 с.
2. Украшське сусшльство 1994-2004. мошторинг сощальних змш / За ред. д.е.н. В.Ворони, д.соц.н. М. Шульги. — К.: 1нститут соцюлогп HAH Украши, 2004. — 705 с.
3. Войтенко Т.О., Гончарук О.С., Привалов Ю.О. Громадянське сусшльство в Украпп: аналп сощального конструювання. Наукова ioipiai / Bijn. ред.: Ю. Саенко - К.: Стилос, 2002.
— 368 е.; Украшське сусшльство 1994-2004. Мошторинг сощальних змш / За ред. д.е.н. В.Ворони, д.соц.н. М.Шульги. - К.: 1нститут couicuoriï HAH Украши, 2004. - 705 с.
4. Держава i громадянське сусшльство: партнсрсыа комушкацп у глобальному евт: Навч,-метод. nocio. / В. Бебик, В. Бортшков, JI. Дегтярьова, А. Кудряченко; За заг. ред. В. Бебика
— К: 1КЦ «Леста», 2006. — 248 с.
5. Участь громадян у прийнятп державних ршень. Партнерська взаемод1я влади i громадських ¡нститутлв в Укра!ш: загальна методолопя запровадження, м1жнародний доевщ / Украшський незалежний центр пол1тичних досл1джень: За заг. ред. I. Попова. — К., 2006.
— 32 с.
6. Ходашвський М. Громадянське сусшльство i нацюнальна держава // Bine. — 1998. — №9. — С. 34-16.
7. Украша: стратепчш пр1оритети. Аналитсчш ощнки — 2005 / За ред. О.С. Власика. — К.: Знания Украши. 2005. — 608 с.
Михайловська О.Г. Роль шст иг ут îb громадянськош сусшльст ва у забезпеченш модершзацп держ авшн влади в УкраМ
Сет ат т я присвячена аналпу процесу демократ изаци украшсьюи держ ави, нала го дж енню ефект ивних механглпв парт нерет ва держ ави Î3 сусшльст вом, а т акож аналпу шет иг ут îb громадянського сусшльст ва в умовах псрс.мдного ет а ну полт ично! еиет еми Украши, яш мают ь ет ат и чинником модифнеаци держ авно1 полт ики.
Ключов1 слова: громадянеьке сусшльст во, модершзащя, полт ична еиет ема.
Mhaylovska О. Role of institutes of civil society in providing of modernization of state authority in Ukraine
The article is devoted to the analysis of process of democratization of the Ukrainian state, adjusting of effective mechanisms of partnership of the state with society, and also analysis of institutes of civil society in the conditions of the transitional state of the political system of Ukraine, which are to become the factor of modification of state policy.
Keywords: civil society, modernization, political system
Поступило в редакцию 26.05.2008
