CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Философия. Социология». Том 21 (60). №3, 2008. С. 233-241
УДК 323.21
Н. В. Пробийголова ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ П0Л1ТИЧН01 СУБКУЛЬТУРИ
Ст ат ья посвящена анализу особенност ей формирования полит ической субкульт уры в процессе полит ической социализации молодеж и. Характ еризует ся процесс полит ической социализации молодеж и, формирование полит ической субкульт уры молодого поколения. Характ еризует ся молодеж ь как специфическая социально-демографическая группа обгцест ва, кот орая определяет ся не т олько вековыми признаками, но и мест ом, кот орое она занимает в социальной ст рукт урс обгцест ва, особенност ями социального ст ановления, своим обгцест венным назначением.
Ключевые слова: культ ура. субкульт ура. полит ическая культ ура молодеж и.
Молодь - це один з найголовшших рупийних чинниюв розвитку будь-яко! цившзацп, це кагптал. що зростае, та творить за ради свого майбутнього блага. Проте з середини XX ст. спостер1гаеться така тенденщя - з одного боку, молодь, починае загрожувати стабшьносп сощуму (I. Кон, Р. Мертон, А. Мшь), з шшого боку - вона е головним двигуном сощальних змш (Г. Дшгенськш, 3. Мосьюшч, С. Слуцький). Ця особливють заслуговуе пильно! уваги, бо на початку нового тисячолггтя вчеш знов вщзначають зростання р1вня молод1жних контркультурних об'еднань з яскраво вираженою екстремютською спрямованютю в свош д1яльносп.
Епоха глобал1зацп порушуе багато складних питань сучасно! культури, у тому числ1 1 проблему формування молод1жно! полтгчно! субкультури. Звернемо увагу на наступний факт, вшпчсний дослщниками. Глобал1защя вах сфер сконо\пки [ поява нових, все бшып слабких 1 володдачих все меншими ресурсами "полтгчно незалежних" територ1альних утворень... - явища спорщнеш, взаемно обумовлюкт 1 шдсилюкт один одного" [1, с. 98]. На нашу думку, под1бне спостер1гаеться 1 у сфер1 ¿деолопчних утворень в сучаснш полтгчнш культура Р1зш самобутш угрупування прагнуть бути автономними вщ пануючого масового напряму, тому проблема формування полтгчних молод1жних субкультур, набувае особливого розвитку в Укра1ш.
Отже, актуальшсть дослщжувано! теми обумовлюеться перш за все, шдвищенням рол1 мол од 1 у формуванш державно! полтжи суспшьства. Поди "Помаранчево! рсволюцп" уже вкотре подтвердили, що на процес полтгчно! сощал1зацп мол од 1 активно впливали полтгчш партп. молод1жш громадсыа оргашзацп, л ¡дер и наци тощо. Скажпмо. кшьюсть мол од ¡жн их громадських оргашзацш зросла з 79 у 2001 рощ до 121 у 2004 рощ [9]. Кр1м того для молод1 стало необхщним створення можливостей для самореал1зацн в полтгчнш сфер1. Отже, мол од 1 люди прагнуть використовувати притаманш 1м полтгчш, сощально-економ1чш, культурш права й свободи та сумлшно виконувати сво! полтжо-
правов1 обов'язки. В цьому контсксп процес политично! сощал1зацп молод1 мае сутшсне значения, оскшыси формування громадянина вщбуваеться у процса засвоення певно! системи цшностей, ор1ентацш, навичок, полтганих ролей. Розширення шформацшних можливостей суспшьств, потребуе вщкритосп й доступносп шформацп. нового знания тощо [12, с. 62-64]. Про попит на знания свщчить збшыпення кшысосп мол од 1 з середньою та вищою освшда. Так, за пер ¡од з 1960 року по 1995 рш кшыасть ос¡6 ¡з середньою оевп-ою збшыпилась у евт з 91 до 372 млн. чол., а студенев - з 13 до 82 млн. чол. Аналопчш процеси вщбуваються в Укранп [13, с. 24-32].
Актуальним це питания е 1 в плат ионовлення громадянсько! позицн молодо Процес розбудови держав носп ставить завдання всеб1чно! подготовки та виховання людини 1 громадянина. Хто ми таю, звщки вийшли, де напп корен 1 [ куди прямуемо? - ось низка питань, без вщповцц на яю людина не може включитись у загальнодемократичний процес у якосп його повноправного суб'екта. Адже бути громадянином - це значить приймати державу як свою, д1яти у вщповщносп п II пол^икою, що вимагае високого р1вня розвитку свщомосп, складовою яко! е ¡сторична евщомють. Знаючи минуле, людина бшып впевнешше сприймае сьогодення й моделюе майбутне. Бона розу\пе. що нишшш процеси обумовлеш ¡сторично. що тисяч1, а може й мшьйони людей вщдали за цю мить свое життя, що украшщ - це народ, який споконв1чно прагнув до державносп, виборов II й мае зберегти в складних полтганих вирах, яю розгортаються в сучасному свт.
У сучасшй науковш л1тсратур1 XX стол1ття досить часто постае проблема молод1жно! культури, особливо шел я 1950-1960-х роклв. яю ознаменувалися в багатьох крашах евт сплеском мол од ¡жн их протесав, що склалися пот1м в оргашзованс цшшснс протистояння пануючш культур!, - явище, що одержало спочатку назву 1 статус контркультури, а пот1м, при зм1ш соцюкультурно! констеляцп 1 внутршньо! його трансформаций статус субкультури [2, с. 19-23]
У даний час молод1жш субкультури описуються детально, але менш критично, шж у радянсью часи. При безперечнш корисп такого тдходу слад зазначити, що при скрупульозному коментуванш щейно! спрямованосп мол од ¡жн их рух1в. що заявили про себе, прийнятих в цьому середовипц ритуал ¡в [ звича!в, також не зачшасться питания про реальну роль молод! в сучасному сустльств1 [2, с. 19-23]. Молодь найчаепше розглядаеться як суб'ект рпних автономних культур (причому, що нерщко вже вщшшли в минуле або змшили характер), докладно дослщжуеться знакова система дано! сфери культури, але процес формування молод1жно! пештично! субкультури майже не розглядаеться в сучаснш науковш л1тератург
Полтина молод1жна субкультура е частиною загально! культури, яка формуеться та виявляеться протягом усього життя, завдяки процесу полтгано! сощалпацп. Це ¿сторично та сощально зумовлений продукт полтгано! життед1яльносп людей, який е необхщною передумовою створення сприятливих умов для налагодження конструктивного д1алогу 1 взаемоди м1ж громадянами та державою, шшими полтганими шетитутами. Даш обстав ини потребують адекватного р1вня полтгано! культури суспшьства, його морально-етичного стану, незалежно вщ ирофссшно!' налсжностк в1ку, стат1 людей.
Псштичш рсалп вимагають виявлення особливостей формування молод1жно! полтгчно! субкультури в npoucci полтгчно! сощал1зацп в украшському суспщьств1 та здшснення пошуку шлях1в подолання полтгчного шгшзму та абсенте!зму молодого поколшня.
Так що ж таке молод1жна полтгчна субкультура та як вона сшввщноситься з полтгчною сощал1защею? Щоб вщповюти на це питания необхщно з'ясувати сутшсть даного поняття. Воно складаеться з наступних складових: молодь, субкультура, псштика, полтгчна сощал1защя. Розглядаючи це питания, перш за все необхщно визначити поняття "молодь". Поняття "молодь" багатозначне. 3 одного боку, воно позначае певну сощальну групу, яка вщр1зняеться вщ шших за ¡стотними ознаками. 3 ¡ншою - юнуе Ha6ip загальноприйнятих характеристик, за яких i сама людина i Ti, хто вивчають ui питания могли б вщнести даного шдивща саме до молод1 як особливо! сощально! i сощально-культурно! катсгорп.
Вщповщно до законодавства Украши, молодими з 1992 по 1999 р. вважали громадян в1ком вщ 15 до 28 роклв. У 1999 р. нижня межа була вщсунута до 14 роклв. а в бсрсзш 2004 р. верхня межа - до 35 роюв [9]
Молодь - це, взагалк осв1чсш люди. Вони вивчають нов1 соц1ально-пол1тичн1 дисципл1ни та мають пол1тичну культуру, яка вщр1зняеться вщ полтгчно! культури тотал1тарного сусп1льства. На и формування впливають таю чинники як полтгчна, сконом1чна та щеолог1чна багатомаштнють сусп1льного життя [7, с. 126 - 139].
Молодь - це не тшьки «сучасне, але й «майбутне» сусп1льства», осклльки в певний час вона природним шляхом змшить старил покол1ння в р1зних сферах сощального життя. I якщо сьогодш процеси сусп1льного в1дтворювання, процеси формування i розвитку мол од i як одно! з найважливших соц1ально-демограф1чних груп якимось чином деформоваш через вплив тих або ¡нших негативних чинниюв, що не компенсуеться, то це означае, що вже в сучасному 4aci i, поза сумшвом, у майбутньому - наше суспшьство з1ткнеться з рядом нових складних проблем, вщ ршення яких залежатиме стаб1льн1сть його юнування.
С у час Hi досл1дження проблем молод! базуються на р1зних теоретико-мстодолопчних пщходах.
По-перше, це структурно - функц1ональний пщх1д, вщповщно до якого передбачаеться вивчення джерел розвитку молод! в конкретних ¡сторичних умовах. Його прихильники (Е.Дюркгейм, Т. Парсонс) розглядають молодь як групу, яка мае свою позищю, сощальний i полтгчний статус, а також виконання ними певних функцш.
По-друге, це класовий пщхщ до дослщження молод1жних проблем. Прихшьники цього пщходу, К.Маркс i Ф.Енгельс, оц1нювали революц1йний потенц1ал рпних по класовому положению угрупувань молод i. Вони вперше заявили про необгрунтовашсть розум1ння "молод!" лише як "резерву" суспшьства та пропонували розглядати и як активну сусп1льну силу.
По-трете, це соцюлопчний пщхщ, який вперше обгрунтував К. Манхейм. Молодь i сусп!льство в1н розглядав у взаемодп. У npoucci тако! взаемод1! мол од i з сусп1льством, пол1тична соц1ал1зац1я молодих людей проходить швидше. Молод1 люди аналпують ¡сторичну обстановку, конкретн1 умови, в яких доведеться !м
д1яти. Полтина наука надае велике значения конкретному характеру суспшьства, в якому виховуеться молодь 1 в життя якого вона повинна буде внести свш внесок.
По-четверте, це психолого-соцюлопчний шдхщ, який виводиться з психоанал1зу концспцп життевого шляху особи. Иого прихильники (Р. Бенедикт, Е. Ершсон, I. Кон, 3.1конникова, В. Лисовский 1 ¿и.) при вивченш молод1 виходили переважно з облшу 1 анал1зу вшових психоф1зюлопчних особливостей молодо! людини. При цьому шдкреслювалося, що на кожному стагп розвитку шдивщ випробовуе на соб1 цшеспрямовану дпо сощального середовища, яка, у свою черту, формуе у нього «сощальний характер», властивий вщповщному суспшьству. Дослщники, що вщносяться до дано! групи, осмислювали особов1 характеристики, процеси розвитку особи молодо! людини в його безпосереднш взаемоди з сощумом.
У даний час молодь розглядаеться як сощально-демограф1чна трупа з характерними для не! вшовими, сощально психолопчними властивостями, притаманними молодим людям цшностями, традищями, життевими позищями, особливою субкультурою, яга обумовлюються р1внем полтганого, економ1чного, культурного розвитку сучасного суспшьства та особливостями сощал1зацп в ньому молодих людей.
Велику роль у процесс формування ново1 полтгано! культури вщ1грае полтина сощал1защя. На нашу думку, що полтина сощал1защя молод 1 - це процес штерюризацп та екстерюризацп полтганих знань, навичок 1 умшь, що становить собою сукупшсть стихшних 1 цшеспрямованих дш. суб'ектом яких виступають псштичш явища, псштичш ¡нститути та сам1 молод 1 люди.
У сучасному украшському суспщьств1 принципово змшилася модель полтгано! сощал1зацп, яка характеризуемся вщмовою вщ модел1 "шдкорення" на користь модел1 "партнерства", тобто активним включениям молодих людей у полтине життя, тдвищенням 1х рол1 в полтщг
Якщо у XX столггп молодь виражала свое ставлення до полтганих змш у сустльств1 через нестандартну поведшку, незвичайний одяг, неформальш об'еднання, то на сьогодш молодь вже бажае брати участь в управлшш державою, неформальш об'еднання перетворюються на псштичш оргашзацп. Молоде поколшня вщ байдужосп, маргшал1зацп переходить до активного полтганого
життя.
Вщводячи сьогодш велику роль процесу пол1тично! сощал1зацп мол од 1 в сучаснш Украши, можна сказати, що на вщмшу вщ класично! теорн полтгано! сощал1зацп, в якш процесу накопичення полтганих знань выводиться вагома роль, не властива послщовшсть 1 систем шеть. Молодь входить у пол ¿тику на досить шзшх етапах адаптацп до иолтгано! дшсносп, переважно, шд час навчання у вищих навчальних закладах тощо, тобто шд час так звано! вторинно! полтгано! сощал1зацп. Молода людина у цей пер ¡од корегуе набуп рашше несистемш пол1тичш знания, навички, вмшня, шакше кажучи, проходить процес и ресощал1зацп. Недолши первинно! сощал1заци, яка мала б вщбуватися у дитячо-юнацькому виц, вимушеш компенсуватися посиленням сощального середовища. Здебшыпого - це амя. однолики, засоби масово! ¡нформацп тощо.
Вщомо, що "мехашзми" включения молод! в доросле життя виявляються в цшому ряду життевих подш. Яскравим останшм прикладом активносп молод! став 2004 рЬс - прсзидснтськл вибори в Укра!ш, коли фактично декшька молод1жних иеформальиих оргашзацш, можиа сказали, змогли "створити" в кра!ш револющю.
Сучасиа молодь мае властивий лише !й характер 1 риси, яю суттево вщр!зняють II з-по\пж ¡нших сошальних груп, а поиад усе - вщ старшого поколшня. Якщо старше поколшня. загартоване не менш складними со1_иально-сконо\пчни\ш катаклпмами. реагуе бктьш-мснш стримано на змши, то молодь, яка менш заангажована, пропонуе офшшнш пол1тичнш ¡дсологп антитрадицюналютську, жваво реагуючи на сошально-пол1тичш та сконо\пчш змши у сустльствг Молодь - це величезна частина людей нашого суспшьства, вона не тшьки вщр!зняеться 1 вщ дорослих, 1 вщ д1тсй. але ще 1 вел ля ко пщкреслюе це. Для не! дуже важливо бути оригшальною, непростою, таюй, щоб на не! звертали увагу, вона створюе сво! особлив! стил1 життя, одяг, оргашзацп, журнали, музику тощо.
Кр1м того, молодь ще неоднородна I усередиш себе. Багато молодих людей перебувають в угрупуваннях, яю шод1 приймають величезш масштаби. Одш з них стають вщо\п 1 популярш у всьому евт, шип - тшьки в яюйсь окремш крапп, \iicTi. Зараз таю угрупування прийнято називати модним 1 красивим словом «субкультура». Молода генеращя формуе сво!, вщмшш вщ ¿нших полггичш формування, яю виростають часто з рпних форм протесту молоди формуе р!зномаштш субкультури. Яю ж молод1жш угрупування можна назвали субкультурами?
На думку вщомого культуролога О.Я.Фл1ера субкультура - це найбшып всликл сегменти цшених локальних культур, яю р1зняться певною мюцевою специфшою тих або ¿нших рис чи комплексов рис. Специфша цих ознак може бути породжена й накопичена з рпних причин: вщносно ¡зольованс вщ основного ядра проживания певно! групи, особливе в!росповщання, особлив! станово-професшш функцп. те саме, але ще й в умовах сильного господарсько-культурного впливу сусщ1в, шшс етшчне походження, незавершене злиття племен, що складають етнос, 1 т. ш. [15, с. 152-154].
Молод! властиво об'еднуватися, оргашзовуватися для виршення сво!х власних проблем, проблем суспшьства. 1ншими словами, молод1жш оргашзацп - не просто об'еднання молоди це т1 сощальш структури суспшьства, за допомогою яких створюються умови 1 багато в чому рсалпуються штсрсси. потреби, запити молодих людей у вах сферах життя: економ1чно1, полггично!, сощально!, духовно! тощо.
Протягом XX столггтя з'явилося багато таких молод1жних угрупувань -субкультур, !м притаманш характерш риси: еднють штсрсав. об'еднуюча символша, своерщний виклик суспшьству, стихшний протест проти конкретних суспшьних явищ, пошук ¿нших щеал1в, неформальнють оргашзацп тощо. Так з'явилися "хнп", "панки", "бритоголов!" тощо.
Молодь, як найбшып, сприйнятлива ! мобшьна група першого сприймае нов! форми розвитку у сфер! дозвшля и вама позитивними ! негативними явищами. Максимум и штсрсав ! запита не може задовольнити офщшно ¡сну юча система соц!окультурних шститут1в.
Умови життя у великому mîctî також створюють передумови для об'еднання молод1 в р1зномаштш групи, рухи, що е об'еднуючим чинником, формукт колективну свщомють у цих трупах, колективну вщповщальшсть i загальш поняття про сощально-культурш цшносп.
Неформальш об'еднання i рухи молод i мають певш функцп. Одшею з головних е можливють самореал1зацп, тобто суб'ективного втшення. До не! можна додати шструментальну, коли трупа стае засобом для досягнення свщомих або несвщомих результата, а також компенсаторну, пов'язану з особистою залежнютю i вщсутшстю свободи в офщшних структурах.
Евристична функщя виражае художньо-мистсцькл й етичш устремлшня молод1 i реал1зуеться в соцюкультурнш д1яльносп.
KpiM того, безл1ч класифшацш неформальних самод1яльних труп. На думку сучасного вченого /Icbîkoboï JI.I. молод1жш субкультури можна видшити за сощально-правового ознакою як:
- просощальш, або сощально-активш, з позитивною спрямовашстю д1яльносп, наприклад, групи сколопчного захисту, охорони пам'ятниюв, навколишнього середовища;
- асощальш, або сощально-пасивш, д1яльнють яких нейтральна по вщношенню до сощальних процсав. наприклад, музичш i спортивш фанати [8, с. 150-155].
За спрямовашстю штерес1в, на думку вченого М.Топалова молод1жш об'еднання i групи можна так класифисувати [10, с.8-9]:
- захоплення сучасною молод1жною музикою;
- устремлшня до правопорядково!' д1яльносп;
- що активно займаються певними видами спорту;
- pi3Hi фанати;
- ф i л о со ф с ь к о - м i ст и ч н i :
- захисники навколишнього середовища.
Учений З.В. Слксвич дае дещо шшу характеристику неформального самод1яльного руху молод1 з урахуванням того, що причетшсть до Tieï або îhiiioï групи може бути зв'язаний:
- способом проведения часу - музичш i спортивш фанати, металюти, любери i навпъ нацисти;
- з сошальною позищею - екокультурш;
- Î3 способом життя - "системники" i ïx численш вщгалуження;
- з альтернативною творчютю - офщшно не визнаш живописщ, скульптори, музиканти, актори, письменники й iHini [14, с.6].
I хоча у кожного автора була своя класифшащя, в основному неформали д1 ли лися на три групи:
- "позитивш" (сустльно-пол1тичш клуби i об'еднання, якщо, звичайно, ïx полтгаш ¡дс!' ствпадали з тими, яю признавалися КПРС).
- "нейтральш", ¡нод1 уживався термш - "епатажш", тобто хвилясп, скейтбордюти, рокери, металюти. кришнагги й ¡нод1 панки.
- "негативш". Це були групи, що проявляли антигромадсью тенденцн, як, наприклад: фашиста, шовшюти, нацюналютичш 1 прокашталютичш групи (1 шод1 панки, металюти, рокери).
У сучасному суспшьств1 з'явився новий тип молод1жно! субкультури - полтгчна молод1жна субкультура.
Поди майдану свщчать про те, що на сьогодш сталися певш позитивш змши в громадськш активносп молодг Як свщчать соцюлопчш дослщження, що були проведен! Украшським ¡нститутом сощальних дослщжень у травш 1995 р. та в червш 2004 р., впродовж уах десяти роклв молод1 люди залишаються у свош маа досить аполтгчними, проте юльюсть тих, хто щкавиться полтгчними процесами зростае - якщо у 1995 р. лише 1% опитаних позитивно вщповши, що щкавляться 1 беруть активну участь у полтгчному жита, то у 2004 р. уже 8% мол од 1 вщповши, що постшно стежать за ним, збшыпилася кшьюсть 1 тих, хто намагаеться бути у ку ра справ полтгчних подш. Майже в чотири рази зменшилась юльюсть тих молодих респондента, котр1 не пщтримують жодного щсйно-пол ¡личного напряму: з 43 до 11% [9]. Кр1м того збшыпився р1вень полтгчно! активносп молодг Так, 10% молодих людей готов1 брата участь у забезпеченш правопорядку мюта, села, а 20% вже брали участь у р1зних полтгчних акщях. Знизився р1вень аномшно! деморал1зованосп та пщвищився р1вень сощального оптим1зму. Свщченням цього е той факт, що 62% молод1 в1рять у покращення сощально-полтгчно! ситуацп в Украш [9].
Свщоцтвом того е наявнють велико! юлькосп р1знопланових за напрямами д1яльносп та полтгчними уподобаннями громадських молод1жних оргашзацш таких як: "Пора", "Нацюнальний альянс", "Молод1жний Нацюналютичний Конгрес", Сощалютичний Конгрес молод¡". "Союз Право! Молод!" та шип.
Молод1жне середовище для Украши стало вир!шальним ! багато в чому визначальним ще в 1991 рощ. коли пщ тиском Майдана було ухвалено багато рппень, що суперечили ¡снуючш радянсьюй в лад г Украшське молод1жне поле в полтгщ немов недорозвинена частина людського тша. 3 одного боку, молодь е скр1зь, але з ¡ншого боку, полтгчш партп [ лщери не охоче йдуть на контакт з молоддю, хоча цю аксюму частково порушила "Пора", але думка про нестабшьшсть молод1жного середовища залишаеться домшуючою.
Пщводячи шдсумки, мож на сказал и, що молодь, почала проявлял и биьшу акт ившст ь, об'еднуючись у р1зш угрупування, яю маюг ь едшст ь ¡нт срсав. об'еднуючу символп<у. своерщний виклик сусшльст ву, ст юайний прот ест прот и конкрет них сусшльних явшц, пошук ¿нших ¡дсал1в. але вж е у пол1т ичшй сфери Тому щ пол1т ичш громадсью об'еднання молод1 мож на назвал и пол1т ичною молод1ж ною субкульт урою. На нашу думку, сучасному процесу формування пол1т ично! молод1ж но1 субкульт ури в ход1 пол1т ично! сощал1зацн прит аманш т аю особливост 1 як:
- динам1чний характ ер;
- генерування ново1 пол1т ично! культ ури, у яюй особист ¿ст ь розглядает ься як акт ивний суб'ект полт ично го ж иг т я;
- рухомют ь т а оригшальшст ь психолопчних мехашзм1в;
- зрост ання "нащонального мент агат ет у";
- сплеск нащонально-пат рют ично! свщомост к пов'язаний 1 >л ст юайними, таз усвщомленими д1ями;
- б1льш високий р1вень псшт ично! ¡нформованост { молод!, II компет ент шст ь, свщомют ь, акт ившст ь, р1вснь сформованост \ навичок \ вмшь пол1т ично! д1яльност к оволодшня суб'ект ним полт ичним досвщом.
Незваж аючи на т е, що гкхт ичш й со щ а ль но-с ко но м ¡чн1 реформи, якл проводилися в нашш кра!ш з часу проголошення незалеж ноет к не мали значного иозит ивното виливу на шдвищення р1вня пол1т ично! культ ури населения, молодь продовж уе знаходит ься в авангард! сусшльного ирогресу. Немож ливо соб1 уявит и не лише пол1т ичного, але й с ко ном ¡много \ культ урного ж иг т я в XX ст ол1т т \ поза молод1ж ним ракурсом. Ид час, роль молод1 в т т чи шипи ¿ст оричшй под!! важ ко переощнит и. Молодь завж ди гост ро реагуе на сощальш т а пол!т ичш процеси ¡. як не парадоксально, е першою ж ерт вою цихперет ворень.
Список литературы
1. Бауман 3. Глобализация: последствия для человека и общества. М., 2004. - С. 98.
2. Булыгина A.A. Субкультуры и контркультура: грани взаимодействия // Научные записки НГАЭиУ. Новосибирск, 2001. - Вып 4. - С. 19-23.
3. Головатый Н. Ф. Социология молодежи: Курс лекций. - К.: МАУП, 1999. - 224 с.
4. За даними 1нтернет - ресурсу www. isps. By/am/htm.
5. Загородшй Ю.1., Куршо B.C., Савченко C.B. Полтгана сощал!защя студентсько! молод! в Укра!ш: досви. тенденщ!, проблеми. - К.: Генеза, 2004. - 144 с.
6. Затонский В.А. Сильное государство и активная личность: актуальные проблемы взаимодействия // Вестник Московского университета Сер. 12. Политические науки. -2004.-№1. - С.70-88.
7. Козлова О. Н. Социализация в поле безнадежности и за ее пределами //Социально -гуманитарные знания. - 2002. - № 2. - С. 126 - 139.
8. Левикова С.И. Молодежная культура. М., Мысль. - 2002. - 340 с.
9. Молодь Украши в алгоритм! сусшльного життя [електронний ресурс] режим доступу // 2005 www.ipo.org.ua. - 23.09.2007
10. Молодежная культура: Молодежь и проблемы современной художественной культуры -Сб. научных трудов. - Л, 1990. - С.8-9.
11. Омельченко ЕЛ. Молодежные культуры и субкультуры. М., Мысль, 2000. - 255 с.
12.Похресник А. Европа и Украина: трансформации общества и жизненные ориентации молодежи // Персонал. - 2002. - №12. - С. 62-64.
13. Преснякова Л.А. Теория политической социализации // Политическая наука. - 2002. - № 2. - С.24-35.
14. Сикевич З.В. Молодежная культура: "за" и "против". Заметки социолога. Л., 1990. с. 160.
15. Флиер А.Я. Культурология для культурологов. - М.: Академ, проект, 2000. - 225 с.
Пробийголова Н.В. Особливост i формування полт ично! субкульт ури
Ст ат т я присвячена аналпу особливост ей формування полт ично! субкульт ури в nponcci полт ично1 сошалпацп молодг Характ еризует ься процес полт ично! сошалпацп молода, формування полт ично! субкульт ури молодого поколшня. Характ еризует ься молодь як спсцш|нчна с о ni а ль но - дс м о гра (|) i ч на група сусшльст ва, яка визначает ься не лише впадвими ознаками, а.х й MicncM. яке вона по с ¡да € у сощальнш ст рукт ypi сусшльст ва, особливост ями сощального ст ановхення, cboim сусшльним призначенням.
Ключов1 слова: культ ура. субкульт ура. полт ична субкульт ура молодг
Probiygolova N. Features of forming of political subculture
The article is devoted to the analysis of features of forming of political subculture in the process of political socialization of young people. The process of political socialization of young people is characterized, forming of political subculture of the young generation. Young people as specific social-demographic group of society, which is determined by not only age-old signs but also place, which she occupies in the social structure of society, features of the social becoming, the public setting, are characterized.
Keywords: culture, sub-culture, political sub-culture of youth.
Поступило в редакцию 26.05.2008
