CC BY
62Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Философия. Социология». Том 21 (60). №3. С. 101-106
УДК. 321.01(477)
В. С. Микольченко
ФОРМУВАННЯ ГР0МАДЯНСБК01 КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСБК01 МОЛОД1
В ст ат ье рассмат ривает ся понят ие «граж данская культ ура» и необходимост ь ее формирования в украинском общест ве, где особенное значение приобрет ает формирование граж данской культ уры ст уденческой молодеж и, как авангарда общест ва.
Ключевые слова: гражданское общест во, гражданская культ ура. общест во переходного периода.
Суперечлив! рсалп украшсысого сощуму, зумовлеш ероз1ею культурного простору, стимулюють у людей потребу в пошуку стшкого горизонту змютовного юнування. Особливо гостро сьогодш сто!ть питания про сощальш умови досягнення ново! якосп культурно! ¡нтсграцп. бо криза традицшних цшностей пщривае умови для конструктивно! сощально! взаемодп ¡ндивщ1в та ставлення спи ко! цшшсно! ¡ерархп у !х створенш. Значна кшыасть громадян вщчувае вщчуження вщ сощальних процсав. соцюкультурну непотр!бнють 1 свщомо або несвщомо прагне пояснити !х, звертаючись до традицшно! шкали цшшсних переваг. 3 шшого боку, синдром «зайво!», «шгшютично!» людини, першочергово характерний лише для частки украшсько! ¡нтсл1гснц1!. зараз набув, в умовах формування масового шформацшного суспшьства, тотальний характер, що ставить гпд питания значущ1сть ¿снуючих культурних традиц1й, вистражданих багатьма покол1ннями украшщв. В якому слсп1льств1 ми живемо? Наскшьки воно властиве нашим традицшним щеалам? Чи е у впчизнянш культур! ц1нност1. яю допомогли б забезпечити ефектившсть соц1альних вщносин у соцюкультурних умовах, що зм1нюються? Оце питания, якими задаються вел тк кому не байдужа «доля Украши».
Громадянська культура нерозривно пов'язана з щеею громадянського суспшьства, яке коротко можна визначити як своерщний зразок сощального життя, для якого характерно юнування у суспшьств! певних горизонтальних зв'язив, незалежних вщ держави, покликаних забезпечувати умови для самореал!защ! окремих шдивщв та колектив!в. 1ншими словами, громадянське суспшьство - це структури соц!ал!защ!, яю набули оргашзацшних та шетитуцюнальних форм, ор!ентують людей на специф1чний тип асощативност! [1]. Сьогодш воно виступае одним з центральних герменевтичних ключ ¡в для розумшня комплексносп вщносин сучасного суспшьства та сучасно! держави. Це у своему род! «знак часу» або концептуальний код епохи. Кожна епоха «вщкривае» або знаходить декшька великих ¡стин. за допомогою яких пояснюе веш свп\ И ось одним з таких епохальних ¿стин стало розмежування громадянського суспшьства та держави. Це поняття вщграе особливу роль у суспшьствах, яи знаходяться в сташ трансформацп. 1снують р!зномаштш шдходи до визначення, складу, елементам, функц1ям громадянського суспшьства, в тому чиап ! в Укра!ш [2]. Не
дивлячись на р1зномаштш штерпретацп цього поняття, з моменту свого виникнення 1 до наших дшв воно мае чтсо виражений антиетатистсысий ¡мпульс та сильне демократичне напруження.
На даному еташ Украша знаходиться в процса становления громадянського суспшьства та правово! держави. Змши в м1жнародному статуса Украши, суперечлива дина\пка сощально-полтганого, економ1чного, культурного розвитку кра!ни, тсндснцп II розвитку комплексно ддать на самосвщомють громадян 1 особливо розвиток громадянсько! культури.
В цш ситуацп особливе значения набувае формування громадянсько! культури студентсько! молоди а ¡нстатут осв1ти нам бачиться як основний учасник цього процесу. Система осв1ти зараз складна та взаемод1е з полптсчними, економ1чними, культурними та сощальними системами. Вища освгга не може бути иасивною, а повинна суттево та динам1чно впливати на сощальне середовище, формуючи цившзоване демократичне громадянсько-правове поле. Головною метою професшно! освгги, на нашу думку, повинно стати виховання спецшпспв для активно! професшно! саморсалпацп в демократичнш держав!, громадянському суспшьств!.
Епоха постмодерну обумовила виникнення нових шституцюнальних утворень, яю регулюють сощальш вщносини в сусгпльствк та пробудила ¡нтсрсс до проблем „громадянського суспшьства". Динамша сощально-культурних змш привела до появи спъових сощальних структур, збшыпенню рол1 шформацшних рссурав та культурних контекспв суспшьного життя. В умовах сощальних трансформацш в Укра!ш проблеми формування та розвитку громадянського суспшьства набувають особливого значения, визначаючи кра!ни в глобал1зуючому свт. Невщ'емним елементом громадянського суспшьства е громадянська культура, яка носить системоутворюючий характер та детермшуе як конф1гуращю громадянського суспшьства, так 1 швидюсть сощально-культурних процса в в ньому. Ступшь зршосп громадянсько! культури позицюнуе суспшьство не лише по вщношенню до державних та ¡нших полтганих ¡нститут1в. але 1 в систем! взаемовщношень р1зних суспшьств на свгговш арет. Ноаями громадянсько! культури виступають р1зш сощальш верстви, сощально-дсмограф1чш групи, причому особливосп первинно! та вторинно! сощалпацп тих або ¿нших сощальних груп, в особливосп сощально-вшових - молоди середнього ! старшого поколшня - вщр!зняються.
Актуальшсть нашого дослщження обумовлюеться особливою роллю та значениям формування громадянсько! культури спещалюта, яка повинна сприяти становлению демократичного громадянського суспшьства. Проблемою наукового осмислення повинен стати вплив змюту вищо! профссшно! осв1ти на формування якостей особистосп студента як громадянина ¡. в першу чергу, на формування його громадянсько! культури з урахуванням змш, яю вщбуваються в характер! та з\пст1 профес!йно! д1яльносп. формах, методах навчання та виховання студентсько! молодо
Проблема формування громадянсько! культури студента, на наш погляд, не може бути розглянута лише тшьки з позицп педагопки профссшно! освпп. Ця проблема розглядаеться в р1зних аспектах - фшософському, пол1толопчному. соцюлопчному, культуролопчному, педагопчному.
Разом з тим треба констатувати, що бшыпа частина дослщниюв, при вели 1х теоретичнш та практичнш значущосп для розумшня процесу формування громадянсько! культури, пов'язаш, в першу чергу, з проблематикою професшно! оевгги та можуть слугувати ор1ентиром для виршення проблеми формування громадянсько! культури студештв.
Розбудова демократично! держави, становления громадянського суспшьства в Укра!ш потребують адекватних змш навчально! ! виховно! роботи вищих навчальних заклад1в. Культур! громадянського виховання у цьому контекст! належить провщна роль. Зокрема вища професшна школа мае сформувати у юнаюв ! д1вчат готовн!сть стверджувати свою громадську позищю, виявляючи при цьому критичне мислення й толерантне ставлення до позицп сшвгромадян.
Слщ сказали, що громадянська культура сучасних студенев Украши включае розумшня юнаками та д1вчатами сутносп сво!х прав ! обов'язк!в щодо державних шетитуцш. владних структур, шетитуцш громадянства та свого загального способу навчання ! життед!яльност! у цш систем!. Це, у свою чергу, передбачае розвиток знань основ культури, емотивно-мотивацшно! сфери та сфери вщчутта, критичного мислення та умшня адекватно ставити близью та вщдалеш життев! перспективи з метою подальшого самоствердження як громадян Украши.
Природно, що розумшня поняття «громадянська культура» украшських студештв потребуе фшософських засад у гностичному пол! таких понять як «свобода», «необхщшеть» ! «в!дпов!дальн!сть». Вперше поняття «вщповщальшеть» окреслив у свош робот! «Емоцн ! воля» (1859) англшський фшософ А.Бен, вш розглядав и у розумшш звинувачення, осудження, покарання. ГБзшше англ1йський ф1лософ Дж. М1ль розглядав згадане поняття у розумшш «п!дзв!тност!» ! його сощально! та практично! рол1, що надавало йому можливють трактувати в!дпов!дальн!сть як вираження свободи ! необхщност! [3].
У XIX ст. даний аспект вщповщальносп розглядав ! Гегель, котрий, аналпу ючи д1алектику суб'ективного та об'ективного, зробив висновок, що, «осклльки суб'ективна воля людини шдпорядковуеться законам, то протилежнють свободи ! необхщност! зникае» [3] ! «виконання обов'язку робить людину вшьною» [4]. Саме поеднання свободи ! в!дпов!дальност! дозволяе людиш глибше уевщомити сутн1сть громадянсько! культури.
Зазначимо, що для виявлення сутносп громадянсько! культури виникае необхщшеть рсалпацп культуролог!чного п1дходу, який е загально методолог1чним ор1ентиром в окресленн! сучасних гумаштарних наукових знань. У свою чергу такий пщхщ мае забезпечувати дослщження молод¡жних виховних проблем у контекст! загально фшософського розум1ння культури.
Забезпечення цшеного пщходу у формуванш громадянсько! культури молод! створить фундамент для розвитку в них благородних громадянсысих рис: вщданост! украшсьюй наци, вщповщальносп перед державою ! суспшьством, мужност! у подоланш соц!альних труднопцв, активност! в досягненн! громадянсысих щеал!в тощо.
На жаль, у значно! частини молод! ц1 висок! громадянсью якост! в наш час змшилися на соц1альний песим1зм, знев!ру в завтрашньому дш, полиичний н1г1л1зм. Вони особливо проявляються в молод1жному середовипц, де часто панують хаос !
безпораднють, проявляються асощальш та кримшогенш явища. У зв'язку з цим формування 1 розвиток громадянсько! культури студентсько! молод! е одним п найважливших завдань шституту осв1ти.
Громадянська культура - важливий яюсний шдикатор цившзованосп полтгано! комушкацп та практик досягнення полтгано! мети. Символ¡чний змют концепту громадянського суспшьства та супутш йому когштивш модел1 - своерщш «семантичш константи» полпично! культури сучасно! демократа. Актуашзащя сучасного дослщницького штересу до феномену громадянсько! культури зумовлена падшням ¡нстру ментально! сфсктивносп полпичних шетитупв, яи традицшно вщповщають за реашзащю функцш досягнення полтино! мети, та проблеми соц1ального конструювання нових полгеичних шститут1в в посткомунютичному суспшьств1.
Проблема становления громадянсько! культури е одшею з найважлив!ших як у теоретичному, так ! в практичному вщношенш. Пол1тичне життя яскраво заевщчило, що категор1я «громадянська культура» - фундаментальна проблема, без яко! не можуть бути розв'язаш шип центральш пол!толог!чн!, культуролог1чн1 та педагопчш проблеми. Адже формування громадянського сусп!льства, яке розглядаеться як основа демократ!! та як вияв свободи, можливе лише за умови як функцюнування громадянських шетитущй. так ! панування ц1нностей громадянсько! культури.
В найширшому розумшня громадянську культуру можна тлумачити як способ взаемод!! людей в сусп!льств!. 3 розвитком громадянсько! культури суспшьство стае громадянським, а особа стае громадянином не лише в юридичному розумшш -як людина, яка мае формальш ознаки приналежносп до держави, як суб'ект полтжо-правових вщносин, айв культурному - людина уевщомлюе цю приналежн1сть, визнае власну причетшеть до сусп!льства, до нац!онально! культури, громадянського, пол1тичного, економ1чного життя, здатна впливати на стан справ у суспшьств! тощо.
Громадянська культура розкриваеться у трьох взаемопов'язаних аспектах:
- по-перше, вона, з одного боку, е визначальною силою, а з шшого -результатом формування громадянського суспшьства;
- по-друге, саме громадянська культура визначае суть, я клеть взаемодн м1ж громадянами, !х асощащями та штегруе ¿ндивща в громадянське сусп!льство;
- по-трете, громадянська культура формуе норми, щеали, ц1нност1. вз1рщ повед!нки, якл мотивують дй' соц1альних актор1в.
Це «проекц1я» культури на сферу громадянських вщносин. Ддром громадянсько! культури е система цшностсй ! норм. Складовими громадянсько! культури суспшьства е мережа горизонтальних зв'язюв м1ж р!вними ¿ндивщами, !х асоц1ац1ями. норми взаемовщносин та дов1ра, навички колективних дш та почуття причетност! до сусп1льних справ, обов'язку й вщповщальносп перед ¡ншими людьми. Вона забезпечуе участь, формуе громадянську позищю. Без громадянсько! культури не може бути громадянського суспшьства, ! чим сильшпп традицп громадянського життя, чим бшыпе вкоршен! громадянськл цшност!, тим мщшше ! стабшьшше громадянське суспшьство. Важливим чинником, що визначае перспективи
становления повноцшного громадянсысого суспшьства з вщповщною культурою, виступають юторичш традицп, зокрема, практика громадянського життя у суспшьств!.
Формування громадянсько! культури е не самоцшь. А лише заело для створення особистосп особливого типу, яюй, з одного боку, притаманш високий р1вень автономп вщ сощуму взагал1 1 вщ держави зокрема, а з шшого, - здатшеть конструктивно спшкуватися з шшими особистостями заради суспшьного миру. Особиспсть з високим р1внем громадянсько! культури здатна виршувати сусгплы-п справи, в не! сформован! таю якосп, як, наприклад, розумшня рол1 громади ! свое! рол1 в нш, дов1ра ! толерантн!сть, навички громадянсько! д!яльност1. Вони сприяють функц!онуванню демократичних шетитупв.
Для нац!онального самоутвердження в сучасному евгговому сп!втовариств! Укра!ш необхщне науково-теоретичне осмислення феномену громадянсько! культури, можливосп його безпосереднього емшричного дослщження в динам1ц1 соц1альних зм1н.
Щдводячи пщеумок, потр1бно зазначити, що саме вщ зм1н у сфер! культури, яю зумовлюють становления громадянського суспшьства, залежить яюсть зд!йснення перетворень та !х спйюсть. Формування громадянсько! культури - це суперечливий ! тривалий процес, але ключ, який дае змогу запрацювати громадянському суспшьству й демократ!!.
Забезпечення цшеного пщходу у формуванш громадянсько! культури молод! створить фундамент для розвитку в них благородних громадянсысих рис: вщданост! украшсьюй наци, вщповщальност! перед державою ! суспшьством, мужност! у подоланш сощальних труднощ!в, активност! в досягненн! громадянсысих щеал!в тощо.
У значно! частини молод! щ висок! громадянськ! якосп в наш час зм1нилися на соц1альний песим1зм, знев!ру в завтрашньому дш, полиичний н1г1л1зм. Вони особливо проявляються в молод1жному середовищ!, де часто панують хаос ! безпорадшеть, проявляються асоц1альн1 та крим!ногенн! явища. У зв'язку з цим формування ! розвиток громадянсько! культури студентсько! молод! е одним ¡з найважлив!ших завдань ¿нституту освии.
От ж е юнуе громадянська культ ура сусшльст ва т а громадянська культ ура особи. Громадянська культ ура сусшльст ва - це складова част ина загально! культ ури. сист ема громадянських щнност ей, що ст ворюют ься й накопичуют ься людьми (сусшльст вом) у процес! !х ж иг т ед!яльност Громадянська культ ура особи - це сукупшст ь громадянського св1т огляду, сист еми знань ! навичок, що забезпечуют ь щлеспрямовану самост ¿йну д!яльшст ь з опт имального задоволення громадянських пот реб, це зумовлена громадянською культ урою сусшльст ва власшст ь, яка характ еризует ься громадянськими чеснот ами. Це громадянська евщомют ь у дп.
Список литературы
1. Арато Э., Коэи Д. Гражданское общество и политическая теор!я. М.: Весь мир, 2003. С. 9.
2. Витюк В.В. Становление идеи гражданского общества и ее историческая эволюция // Социс, 1995, №6.
3. Миль Дж. Ст. Обзор философии с. Гамильтона. - СПб., 1881. - 528с.
4. Гегель Г.-В. Ф. - Соч. - 1950. - Т.8. - 470 с.
Микольченко B.C. Формування громадянсько! культ ури ст удент сько! молод1
В ст ат т i розглядает ься понят т я «громадянська культ ура» т а нсоб.мднют ь и формування в украшському сусшльст Bi, де особливого значения набувае формування громадянсько! культ ури ст удент сько! молода, як авангарду сусшльст ва.
Ключов1 слова: громадянське сусшльст во, громадянська культура, сусшльст во псрс.мдного перюду.
Mikolchenko V Forming of civil culture of student young people
In the article a concept «Civil culture» and necessity of its forming is examined in Ukrainian society, where the special value is acquired by forming of civil culture of student young people, as an advance-guard of society.
Keywords: civic society, civic culture, society of transitive period.
Поступило в редакцию 26.05.2008
