CC BY
9
Л1ТЕРАТУРА
1. Макаренко A.C. Педагогическая поэма // Педагогические сочинения: В 8-ми т. - М.: Педагогика,
1984.-Т.З.-С.8-450.
2. Макаренко A.C. Книга для родителей // Педагогические сочинения: В 8-ми т. - М.: Педагогика,
1985. - Т.5. - С.5-261.
3. Макаренко A.C. Материалы подготовленные с. Г.С.Макаренко// Педагогические сочинения: В 8-
ми т. - М.: Педагогика, 1985.-Т.5. - С.281-310.
4. Макаренко A.C. О "Книге для родителей".// Педагогические сочинения: В 8-ми т. - М.:
Педагогика, 1986. - Т.7. - С. 145-157.
5. Макаренко A.C. Письмо Дмитриеву// Педагогические сочинения: В 8 - ми т. - М.: Педагогика,
1986.-Т.8.-С.81-83.
1ван СЕГ
ВЗА6МОД1Я ПОЗАШЮАЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДIВ I МОАОД1ЖНИХ ОРГАН13АЦIЙ У ДОЗВ1ЛЕВ1Й ДШЛЬНОСП СТАРШОКЛАСНИК1В
Формування особистосп нового типу-одна з важливих проблем сучасно! Teopii' та практики виховання. Не секрет, що в молод1жному середовипц сьогодш накопичилось нимало проблем р1зних pißHiß: державного, регионального. viicucBoro.
Все чаепшими стають прояви дев1антно! поведшки серед стар ш о к л ас н и к i в. тому що вони е найбшып вразливим прошарком суспшьства. Головний змют даного в1ку складае перехщ вщ дитинства до дорослосп. У цей перюд в учшв виникае новий р1вень самосвщомосп. Це породжуе прагнення старшокласника до самоутвердження i самовиявлення. Сукупшсть цих потреб i складае основу кризи дано! кате гор ii учшвсько! молодь Становления характеру в даний перюд загострюе слабкл сторони особистосп, робить II особливо шддатливою несприятливим впливам середовища. В результат! цього явища i негативного впливу середовища кожен четвертий злочин в Укра1ш здшснюеться неповнол1тшми. На облп<\ в шепекщях у справах неповшштшх перебувае понад 70000 oci6 шильного вшу, серед яких 92% -учш-старшокласники.
Серйозну проблему в молодгжному середовипц зумовлюе бсзроб1ття. суттев1 фшансов1 обмеження багатьох молодих людей щодо яюсного профса иного навчання та здобуття вищо! осв1ти тощо.
1ншою проблемою е вживання тютюну, наркотиклв. алкоголю. Це, в свою чергу, зумовлено як сощальними факторами, так i бажанням шдл1тка бути cboim у юш однол1тюв, страх, що його будуть зневажати у rpyni. Як правило в тдлт<ов1 борються два суперечливих бажання - бути схожим на когось i бути особливим, щоб видпятися. Статистика св1дчить, що юльюсть шдл1тюв, яю палять, становить близько 30-35%, багато шдлптав вживають алкогольш Hanoi', а наркотична залежн1сть збшыпилася в кллька раз1в. Серед шдл1тюв спостер1гаеться зниження уваги до власного здоров'я, знецшення загальнолюдських ц1нностей, низький р1вень толерантност1 та гуманност1 до шших людей. Б1льше 90% школяр1в мають хрон1чш захворювання, псих1чн1 вщхилення.
За даними Державного ¡нституту проблем им'! та молод1 43% д1тей в Укра!н1 в ¡ком в1д 14 до 17 роюв однозначно заявляють про жорстоке поводження з ними. Водночас 18% опитаних д1тей заперечили юнування цього явища, а 39% учшв було важко вщпов1сти на дане запитання. Бшышсть учн1в в ¡ком вщ 14 до 17 роклв зазначили, що найбшыпе жорстокост1 вони зазнають саме в школг
Сьогодш молодь Украши проходить тяжке випробовування-випробовування необмеженою свободою. I все це вщбуваеться в той час, коли зростають вимоги до шдготовки учшвсько! молод1 до життя в нових умовах - ринково! економ1ки, зм1ни форм господарювання.
Перетворення, як1 в1дбуваються в нишшньому сусп1льств1, ставлять перед наукою яклено нов1 проблеми щодо шдготовки учшв до самост1йно! трудово! д1яльносп, яка мае стати фундаментом скономп<и перехщного пер1оду.
Haruiii молод1 необх1дна висока патр1отична самосвщом1сть i мщна громадянська позиц1я, т1сна консол1дац1я навколо iдс! незалежност1 i розбудови украшсько! держави.
Система осв1ти мае величезш можливост! сприяти засвоенню корисних звичок, правильных норм поведшки та цшшсних ор1ентир1в, але для цього необхщно мобшзувати вел осв1тш технологи та залучати до ще! нелегко! роботи вах. хто працюе з дпъми.
Важливу роль у цьому процеа вщграе сшвпраця позашклльних навчальних заклад ¡в та молод1жних громадських оргашзацш, вивчення учнями !хньо! ¡сторп та культури.
Провщш тенденци д!яльносп молод1жних оргашзацш грунтовно з'ясоваш в ¡сторико-педагопчних дослщженнях, наукових працях сучасних вчених: М.Баяновсько!, О.Вишневського, М.Головатого, Ю.Руденка, М.Стельмаховича та ш. Висновки, яких дшшли згадаш учеш, в1д1грають важливу роль в оргашзаци зайнятосп старшокласниклв.
У працях дослщнищ М. Баяновсько! в ретроспективному аспект! розглядаються питания становления 1 розвитку "Пласту" в Укра!ш та зокрема в Закарпагп, висвгглюються проблеми виховання молод 1 та шляхи !х виршення, сутшсть штегрально! модел1 виховання, дослщжено сощальш тенденщ! фундатор1в-оргашзатор1в пластового руху, розроблеш методичш положения про оргашзащю 1 д!яльнють Пласту в сучасних умовах. М. Баяновська вважае, що "становления 1 розгортання пластового руху на Укра!ш заевщчуе потяг дггей 1 молод! до шзнання ¡сторичних традицш свого народу, рщного краю, етшчних особливостей, любов1 до украшсько! мови 1 лггератури, формування позитивних рис 1 якостей характеру, чуттево-емоцшно! сфери особистостей" [1, 86].
Вщомий психолог Л. Виготський писав: "У сшвдружносп, шд кер1вництвом, з чиею-небудь допомогою особистють завжди може зробити бшыпе 1 розв'язати складшпп завдання, шж самостшно" [2, 230].
Хорошим прикладом тако! сшвпращ е д1яльшсть молод1жно! оргашзаци "Пласт". Ця оргашзащя е саме тим джерелом, де старшокласники можуть вшьно розвивати сво! найрпномаштшцп зд1бност1. Адже "Пласт" мае давш виховш традици :посвячення в пластуни, складання пластових проб, проведения пластових джембор! тощо. Надбання молод1жно! органпацп "Пласт" е цшними 1 для сучасно! позашюльно! педагопки. "Пласт" у вел часи юнування був т1ею оргашзащею, де молодь може проводити свш вшьний час 1 реалповувати сво! зд1бност1, задовольняти потреби. Таю форми краезнавчо! роботи Пласту, як вшторина "Люби 1 знай свш рщний край", експедищя "Пластовим шляхом", мандр1вки, скскурсп. походи, пов'язаш з вивченням ¡сторичного минулого 1 сучасного народу; традищ!, звича!, обряди, пам'ятки культури, арх!тектури та мистецтва, сприяють розширенню кругозору старшокласниюв. збер!гають зв'язок поколшь. Тому доречне сшльне проведения р!зномаштних заход!в: змагань, поход!в, табор!в для творчо обдарованих учшв за окремими напрямками, експедищй, колокв!ум!в тощо.
Багато позитивного з питань виховання старшокласниюв надбано у пластових вщдшах та позашк!льних осв!тн!х установах М!жпр'я, В.Бичкова, Рахова, Ясшя та ш. Тут добре продумана система таборування. Це сприяе хорош!й оргашзаци дозвшля та в!дпочинку стар шо к л ас н и к 1 в. У систем! роботи даних шил суттевим компонентом е ф!зичне загартування ! зм!цнення здоров'я учшв, яке включае оперативно-оздоровч! вправи, !гри, забави, змагання з плавания, переходу р!чки вбрщ, подолання р!зних перешкод(ров!в з водою, ям, насишв !з кам!ння, з хмизу та ¡и.).Нимало шюльних вщдшв Пласту брали участь у екскурси "Еколопчними стежками Закарпаття" та всеукрашськш кампан!! "Жива вода". Учш знайомляться з ютор!ею р!дного краю, його лггературою, культурою, природою, вчаться берегти навколишшй св!т.
На нашу думку, виходячи з багаточисельност! молод!жних оргашзацш Закарпаття у 20-30-х роках, корисним ! важливим е вивчення !х ютори. Наймасов!шими оргашзащями молод! на Закарпагп у 20-3 0-их роках були "Пласт", "Сшлка працюючо! молод! Закарпаття", "Союз шдкарпатських студенев у ПразГ', "Карпатська С1ч". У жита краю вони мали як пол!тичне, так ! юторико-педагопчне та виховне значения. С шдстави трактувати !х одним !з засоб!в виховання молод! й у тепершшх умовах. Адже, по-перше, традицп Пласту 20-30-х роюв можна з усп!хом використовувати в сучасних позашюльних закладах. Вивчаючи юторда р!дного краю, молодь виховуе в соб! таю риси, як любов до рщного народу, дисципл!нован!сть, самостшшсть, ум!ння оргашзувати свою д!яльн!сть.
Все це розширюе кругоз1р молодих людей i поглиблюе mini знания. Використання традицш виховання 20-30-х роюв допоможе збшыпити стимулящю молодi до процесу навчання. А форми проведения дозвшля можна з усшхом використовувати i в наш час.
Тут доречно згадати слова видатного педагога К. Ушинського про виховання. Вчений шдкреслював: "Виховання не мае на мет1 розвивати науку, i для нього наука не мета, а один ¡з засоб1в, яким воно розвивае в людиш свш власний ¡дсал. Виховання бере людину всю, якою вона е, з vcivia 11 народними i поодинокими особливостями, - и тшо, душу й розум - i передовс1м звертаеться до характеру людини" [3, 44].
Сшвпраця позашклльних заклад ¡в та молод1жних оргашзацш якраз дозволяе виробити щеал сучасно! особистосп. Саме в молод1жному середовшщ формуються и критсрп.
У npoucci шдготовки юнак ¡в i д1вчат до життя i пращ в умовах ринково! економши, формування та розвитку в них готовност1 до шдприемництва при позашклльних навчально-виробничих закладах доцшьно створювати молод1жш навчально-виробшт шдроздши (об'еднання) з приватною формою власностк засновниками яких могли б стати батьки гуртювщв, сам1 учш, педагоги. Ми не маемо морального права забувати, що майбутне Украши в руках сьогодшшшх стар ш о к л ас н и к i в. що те, який Ha6ip щнностей ми 1м передамо, буде визначати подалыпий розвиток нашо! держави.
Як шдтверджуе багатор1чна педагопчна практика, вихователь не повинен проектувати на особиспсть CBoi' переконання, ¡дсали. ¡нтсрсси. uiнносп. Необхщно пам'ятати, що "виховання -це введения людини в систему щнностей..." [4, 3]. В реальних умовах педагопчного процесу важливого значения набувае система гумашстичних ор1ентацш. У психофЫологп ор1ентащя -це комплекс цшеспрямованих i узгоджених реакцш у вщповщь на раптову змшу ситуацп або новий "подразник". Ор1ентацшна основа в1д1грае визначальну роль у формуванш розумових дт ¿ндив1да. Процес формування гумашстичних цшшсних ор1ентац1й е основою становления духовносп людини [5, 114].
Гумашстичш щнност1 сучасно! осв1ти передбачають особист1сно-зор1ентовану модель навчання, яка включае створення умов для саморозвитку i самоосв1ти учшв, осмисленого вивчення ними cboix можливостей i життевих щлей [6, 12]. Адже в рамках позашкшьно! осв1ти закладаються i формуються особист1сш якост1, якл в майбутньому забезпечують внутршню готовшсть молодо! людини до свого життевого вибору. Саме тут формуються такл якостк як людяшсть, сов1сть, моральна й гумашстична спрямовашсть думки. А це, в свою чергу, зумовлюе свободу вибору духовних щнностей, шдказуе людиш вщповщний вар1ант життевого шляху.
Заслуговуе на увагу створення навчальних ф1рм, головною метою яких е забезпечення учшв знаниями i навичками шдприемницько! д1яльност1, тод1 як реальне шдприемництво основне вбачае в одержанш прибутку. Переваги навчальних ф1рм полягають у тому, що гуртювщ знайомляться з реальною д1яльшстю, безпосередньою, у навчальному npoucci можуть помилятися в прийнятп р1шень i зразу ж виправляти помилки. Таким чином, ¿ндивщуатзуеться навчальний процес, забезпечуеться засвоення практичних знань, умшь, навичок, старшокласники збагачуються досвщом як ¿ндив1дуально1, так i групово! д1яльност1.
Беручи участь в оргашзацп i д1яльност1 навчальних ф1рм, юнаки i д1вчата набуватимуть певного досвщу проведения маркетингових дослщжень, вибору виду д1яльносп, розробки установчих документ!в. вщкриття рахунклв у банку, складання бпнсс-плашв. у яких розраховуються обсяг виробництва i реал1защ1, прибуток в1д рсалпацн. витрати (оренда, матер1али, податки, зарплата та ¡н.). Важливим е те, що гуртклвщ набуватимуть доевщу д1лового сп1лкування з установами, орган1зац1ями, шдприемствами i конкурентами; орган1защ! рекламно! д1яльност1. Тут доречно згадати слова видатного педагога Яна Коменського, який стверджував, що "...пращ треба вчити через працю, а розумов1 i фпичш заняття повинш перейти в любов до пращ, яка, в свою чергу, зробить ледарство нестерпним; нав1ть у розвагах можна навчитися, що шзшше може дати серйозну користь" [7, 177].
Важливим аспектом при оргашзацп дозвшля старшокласниклв у позашклльних закладах е сшвпраця з молодгжними спортивними орган1зац1ями та товариствами. Мета i'x роботи -загартування молодi засобами ф1зкультури i спорту, виховання вольових якостей, спритност1, дисципл1нованост1, точносп юнаклв та д1вчат. Сшльне проведения спортивних, туристсько-
краезнавчих заход ¡в дозволяе не титьки координувати роботу з молоддю, а й наповнювати !х новим змютом, долати одномаштшсть та формалпм у проведенш. Вже стало традицшним проведения таких заход1в: "Тато, мама, я - спортивна civiV. футбольних, волейбольних, баскетбольних TypHipi в. першостей з inaxiB, настшьного TCHicy. Слщ в1д\птити. що часто разом з учнями у змаганнях беруть участь i дорослг Координащею проведения таких заход ¡в займаеться ко\птст молод1жних оргашзацш Закарпаття.
Значну роботу з формування здорового способу життя учшв проводить молод1жний освггнш рух. Дана програма - "р1вний-р1вному" - повшстю виправдала себе в крашах Захщно! G врой и та ГБвшчшй Америщ. В1тчизняний досвщ освгги "р1вний-р1вному" започаткований у практищ нацюнально! освгги сиьськими школами, особливо - мало комплектними. У педагопчнш практищ д1яльносп таких шил педагоги-наставники змушеш залучати учшв старших класлв до допомоги.
Освггнш метод "р1вний-р1вному" виявився досить ефективним для проведения просвтшцько! роботи ¡з запоб1гання негативним явищам серед учшвсько! молодь Важливо в1д\птити. що для дано! роботи використовуються авторитетш ровесники. Пщготовкою л1дер1в-шдлтав займаються педагоги-тренери. Педагог, на нашу думку, повинен створювати оптимальш умови учням-старшокласникам для роботи серед cboix ровссниклв. BiH повинен бути лщером, досконало волод1ти сво1ми фаховими знаниями, розу\пти потреби молод1, II прагнення, переживания, ¡дсали. Ця людина повинна користуватися авторитетом серед шдлтав, не бути зверхньою, допомагати сощальному становлению не лише в межах cboix формальних функцш, а й виходячи з i'x проблем.
Роботу з подготовки л1дер1в-старшокласниюв потр1бно орган1зувати таким чином, щоб учш мали високл ¿нтелектуальш, вольов1, емощйш якост1, необх1дш для зд1йснення дано! програми.
Лщер-старшокласник - це особист1сть, яка е нос1ем знань, ц1нностей, привабливих для однолтчлв. що вони бажають насл1дувати. Учням надаеться роль експерт1в та ¿шщатор1в проф1лактичного впливу на однолтав. Вони набувають досв1ду позитивного впливу на особистосп й групи, недоступш для дорослих. Л i дс р и-стар шо к л ас и и к и ор1ентують cboix однол1тюв на здоровий cnoci6 життя.
Дана робота дозволяе оптимально, щлеспрямовано орган1зовувати дозв1лля стар ш о к л ас и и к i в. попереджувати негативн1 прояви 1хньо1 повед1нки, пщнести авторитет молод1жного руху на яюсно новий р1вень. Активна д1яльнють молод1 в просв1тницькому npoucci означае новий етап реформування Bciei' системи нацюнально! осв1ти й превентивно! д!яльностг Завдяки пост!йному пошуку нових форм та метсдав роботи з старшокласниками педагогами-позашкшьниками Закарпаття у травш 1998 року зареестровано молод!жну громадську оргашзащю "Суз!р'я". Пщ епдою Украшського молод!жного аерокосм!чного об'еднання оргашзац!я "Суз!р'я" згуртувала старшокласник!в, захоплених астроном!ею, ав!ац!ею та космонавтикою. Осередком Закарпатського вщдшення "Суз!р'я" стали ракето- i ав!амодельний гуртки Ужгородського ПАДИОНу, Хустського районного Центру науково-техшчно! творчост! учшвсько! молод!, астроном!чна обсерватор!я Ужгородського РЦДТ м.Чопа, гурток астробюлоги Воловецько! ЗОШ I-III ст. та ¡и. Лише сшльними зусиллями можна довести розпочату справу до кшця. Це не раз доводять Всеукрашсью колокв!уми школяр!в "Космос. Людина. Духовшсть", яю майже щороку проводяться в м.Ужгорода Усшх "посм!хаеться" тим дням, котр! з раннього дитинства оволодши планетарним мисленням, зумши поеднати у свош науков!й творчост! закони Всесвггу з законом!рностями розвитку людсько! цив!л!зац!!.
Юш науковщ у сво!х допов!дях порушують питания гармони природи, духовност!, деколи !хш cviLiHBi ¡дс! межують з фантастикою. Учн! змагаються i в ¡нтслсктуальн1й площиш. Багатопроф!льн! тестування е звичайною контрольною роботою, але одразу з ycix шк!льних предмет!в. Лише справжн! ерудити можуть впоратися з бшышетю завдань.
Програми таких колокв!ум!в насичеш екскуршями, по!здками, вечорами сп!лкування. Учш-старшокласники ведуть листування ¡з гуртювцями ¡нших periomB Укра!ни. Це допомагае !м у розв'язанш р!зноман!тних творчих завдань, наболших проблем.
Таким чином, можна стверджувати, що тюна сшвпраця молод1жних оргашзацш краю та позашклльних установ приносить xoponii плоди при координацн та взаемодп спшьних дш. Ця сшвпраця дозволяе виявляти та локатзовувати проблеми повсякденного життя молод1 в рпних сферах та оргашзацп дозвшля зокрема. Адже молод1жний рух аж шяк не може залишатися осторонь су спшьних процсав. зокрема педагопчного.
Видатний педагог Соф ¡я Русова свого часу писала: "Навчаючись любити i свщомо ставитися до свого люду, до свого краю, ми разом з цим навчаемось шанувати i других людей, що живуть поруч з нами, закладати з ними певш товарисью зносини" [8, 297]. У бшыпосп молод1жних оргашзацш краю та позашкшьних установ i формуються справжш патрюти рщно! земл1, господар1 свого слова, гармоншно-розвинеш, TBopni особистосп. Педагог позашкшьного закладу при оргашзацп роботи з учнями-старшокласниками мусить працювати сшльно з молод1жними оргашзащями. Кер1вникам гуртклв необхщно часпше звертатися до них за допомогою i шдтримкою. Насамперед, слад встановити постшний контакт з 1хшми л ¡дерам и. проводити сшльш заходи, навчання, треншги. Саме ui оргашзацп мають надавати важливу допомогу в оргашзацп дозвшля старшокласниклв. Адже цей процес е набагато важчим у нишшшх умовах, ашж був колись.
Молодь сьогодш, з одного боку, становить потужну рушшну силу в розвитку громадсько-полтганого, со ui ал ь но-с ко но м i ч но го та культурного життя сусшльства, його руху до европейських i м1жнародних BHviipiB. а з другого, - достатньо яскраво вщдзеркалюе саме суспшьство, його духовний i матер1альний стан, впливае на процеси, що вщбуваються в ньому. Молод1жний рух вщчутно оновлюеться, видозм1нюеться. I це законом!рно. За роки незалежност1 Украши до молод1жного руху влилися нов1 пол1тичн1, громадськл самод1яльш формування 3i сво1ми своер1дними програмами дт. Лише в Закарпагп - 67 молодгжних утворень. А в Ужгород! нараховуеться 11 молод¿жних оргашзацш.
Настав час, коли молодгжним оргашзащям сп1льно з позашклльними установами необхщно значно розширити, ур1зномаштнити зм1ст свое! д1яльносп. Особливо, на нашу думку, багатьом з них дощльно оновити саме напрямки д1яльносп. Т1льки таким чином можна буде оптимально здшенювати процес зайнятосп стар ш о к лас н и к i в. Лише сшльними зусиллями можна буде довести розпочату справу до клнця.
Л1ТЕРАТУРА
1. Баяновська М.Р., Костюк 1.В.Виховання сучасно! молод1 на ¡леях Пласту: Матер ¡ал и Всеукрашсько! науково-методично! конференци 23-24 жовтня1997р. - Ужгород, 1997.
2. Виготський Л.С.Вибраш психолопчш твори. - К.: Рад. школа, 1960. - 362 с.
3. Ушинський К.Д. Вибраш педагопчш твори. - T.I. - К.: Рад. школа, 1983. - 648 с.
4. Вишневський О.Система цшностей i стратегия виховання // Радна школа. - 1997. - №7-8. - С.3-5.
5. Психолопчний словник // За ред. В.1.Вотька. - К.: Вища школа, 1982. - 216 с.
6. Савченко О.А.Цш й цшносп реформування сучасно! освии // Матер1али Всеукра1нсько! науково-ирактично! конференци (1-Злютого 1996 р.). - К., 1997. - С. 12-15.
7. Коменський Я.А. Вибраш педагопчш твори. - Т. 1. Велика дидактика. - К.: Рад. школа, 1940. - 247 с.
8. Русова С. Вибраш твори. - К: Освиа, 1996. - 303 с.
Олександра ЯНКОВИЧ
1НТЕГРАЦ1Я ICTOPII СОЩААЬНО! ПЕДАГОГ1КИ I С0Ц1ААЬН01 РОБОТИ У ВИР1ШЕНН1 ПИТАНЬ ПОДОЛАННЯ Б1ДНОСТ1 ТА ЗГУБНОГО ВПЛИВУ БАГАТСТВА
В останне десятир1ччя попри пропаганду переваг ринкових мехашзмт господарювання в1дбуваеться р1зке розмежування сусшльства за майновим станом. Про гостроту проблем масового зубожшня населения евщчать спещальш урядов1 програми подолання б1дност1 та сощальний захист малозабезпечених громадян. Паралельно i3 процесами зб1дшння народу швидкими темпами збшыпуються прибутки пор1вняно невеликого прошарку сусшльства, р1вснь життя якого значно перевищуе межл необхщного, а задекларований р1чний дох1д сягае понад мшьйонну позначку.
