CC BY
10
зумовлюють едшсть навчально-виховного процесу, розвиток нового педагопчного мислення.
Отже, спiстсмолоri чна парадигма включае пошук 1стини, тобто цшшсно! основи для самовизначення, що не шддаеться с к с п с р и мс нта л ь н i й ncpcBipui. Важливють с п ¡стс мо ло ri ч но!' парадигми полягае в тому, що вона е ефективним засобом i метою осягнення педагопчного минулого та сьогодення, а також визначенням, моделюванням II перспективних форм, а тому мае право на життя у сучасшй осв1ттй ситуацп.
Систсматизащя псдагопчних погляд1в на проблему розвитку гумашстично! спрямованост1 в епоху в1хових культур i Середньов1ччя свщчить, що основною категор1ею е духовшсть, висхщними принципами - щншсш opieHTauii (принцип суб'екта - вщношення особистосп до власного ¡снування): принцип суб'ект-суб'екта - вщношення особистосп до оточуючих); принцип uiнност1 - рслтйнс вщношення особистосп до Бога), яга реал1зуються у д1яльносн (у постшшй ¡нтсрпрстацп). Це спонукае особистють стати на шлях шзнання i зумовлюе И перетворення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонова О. G. Дослщження проблеми обдарованосп з позицш синергетичного шдходу [Електронний ресурс] / О. G. Антонова // Парадигма творения в сучасшй наущ: Млжнар. конф. -Режим доступу: http://www. creation.m.ua/?Tezy_dopovidej/Antonova О. Е.
2. Бех I. Д. Законопроспр сучасного виховного процесу [Електронний ресурс] /1. Д. Бех / - Режим доступу: www.knukim.edu.ua/articles_beh.htm
3. Валиулина И. С. Взаимосвязь рефлексивных аспектов самосознания с креативными проявлениями личности [Електронний ресурс] / И. С. Валиулина, Н. В. Дмитриева, Н. В. Шелепанова // Сибирская психология сегодня: сб. науч. тр. - Кемерово, 2003. - Вып. 2. - 410 с. - Режим доступу: http:// hpsy.ru/
4. Гончаренко С. Украшський педагопчний словник/ С. Гончаренко. - К: Либщь, 1997. - 376 с.
5. Кремень В. Фшософ1я людиноцентризму у контскст проблем освпп [Електронний ресурс] / В. Кремень - Режим доступу: http:// conf.vstu.vinnica. ua/humed/2006/txt/06kvkpo.php - 44k
6. Кондрацька Jl. А. Художня сгпстсмолопя культури у BHMipi педагопки / Л. А. Кондрацька. -Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 408 с.
7. Мойсеюк Н. G. Педагопка [Електронний ресурс]: навч. пойб. / Н. G. Мойсеюк. - 4-е вид., доп. -К, 2003 р. - 615 с. - Режим доступу: http://www.readbookz.com/book/172/5402.html
8. Семи волос П. Про синергетику, б1фуркацш й ахлаксферу [Електронний ресурс] / П. Семиволос. -Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3100/32755/
9. Чепшь М. М. Теоретичш засади тдготовки майбутшх вчитсл1в до виховно! роботи з учнями / М. М. Чепшь // Людинознавч1 студо: Сер.: Педагопка. - Дрогобич, 2008. - Вип. 17. - С 4-14.
10. Шайгородський Ю. Ж. Цшшсний конструкт м1жкультурно1 комушкацИ [Електронний ресурс] / Ю. Ж. Шайгородський; Украшський центр шштичного менеджменту. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/ magcontentphp 3?m=8&n=23&c=255
П.Шульга Е. Н. Является ли эволюционная эпистемология новой научной парадигмой? [Електронний ресурс] / Е. Н. Шульга - Режим доступу: http://www.elib.org.ua/ philosophy/ ua_readme.php?subaction=showfull&id= 16608729.
12. Ясперс К. Смысл и назначение истории: [пер. с нем] / К. Ясперс. - М.: Политиздат, 1991. - 527 с.
УДК 796.011.3 (477.8) «20»
Р. В. ГАХ
Ф13ИЧНЕ ВИХОВАННЯ Г1МНА31ЙН01 МОАОД1 НА ЗАХ1ДНОУКРА1НСЫСИХ ЗЕМЛЯХ (ПЕРША ТРЕТИНА XX СТ.)
Аналгзуеться фгзичне виховання в ггмназгя на захгдноукра'шсъких землях першог третини XX ст., де еажлиеим заеданиям було виховання здоровог, ф1зично розвинутог молоЫ. Визначаютъся головт формы та засоби фгзичного виховання ггмназистгв. Розглядаютъся навчальт программ з фгзичного виховання. Висвтлюетъся дгяльнгсть спортивних гуртюв / секцш, яю сприяли фгзичному вихованню учтв ггмназш.
Ключов1 слова: ггмназгя, фгзичне виховання, молодь, руханка.
Р. В. ГАХ
ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ ГИМНАЗИЙНОЙ МОЛОДЕЖИ НА ЗАПАДНОУКРАИНСКИХ ЗЕМЛЯХ (ПЕРВАЯ ТРЕТЬ XX ВЕКА).
Анализируется физическое воспитание в гимназиях на западноукраинских землях первой трети XX века, где важной задачей было воспитание здоровой, физически развитой молодежи. Определяются главные формы и средства физического воспитания гимназистов. Рассматриваются учебные программы по физическому воспитанию. Освещается деятельность спортивных кружков и секцш, которые способствовали физическому воспитанию гимназистов.
Ключевые слова: гимназия, физическое воспитание, молодежь, руханка.
R. V. НАКН
PHYSICAL EDUCATION GIMNAZIYNOY YOUTH ON THE WEST LANDS (THE FIRST THIRD OF THE TWENTIETH CENTURY).
Analyzed physical education in high schools on the West lands the first third of the twentieth century, where the important task was the education of healthy physical development of youth. Identifies the main forms and means of physical education students. We consider the curriculum for physical education. Outlines the activity of sports clubs and секцш that contributed to physical education students.
Keywords: gymnasium, physical education, youth, ruhanka.
На початку XX ст. на захщноукрашсысих землях юнувала розгалужена система ocbíth, ядро яко1 становили пмнази. 1х нал1чувалось майже 60. У цей пер i од тривав процес формування та вдосконалення змюту пмназшно! ocbíth, який вщзначився розширенням нацюнально! складoboi. Одним Í3 важливих завдань педагопчно! науки i практики був пошук найбшып ефективних засоб1в i оргашзащйних форм ф1зичного виховання, яю би сприяли загальному розвитку молодь Ця проблема стала предметом гострих дискусш на конференщях та педагопчних радах пмназш, в результат! чого в практику цих навчальних заклад i в почали вводити заняття ф1зичними вправами. Основною формою ф1зичного виховання пмназшно!' молод1 була руханка, якш з року в pÍK придшялось все бшыпе уваги [1, с. 95; 5, арк. 1-2; 6, арк. 8-18; 7, арк. 9-12].
За час нсзалсжност1 Украши спостер1гаеться рпке шдвшцення штересу до i сто р и ко-педагопчних проблем, серед них до фпичного виховання на захщноукрашських землях в кшщ XIX - першо! третини XX ст., де в той час формувалися засади украшсько! ocbíthi>oi системи. Близьким до нашого дослщження е науков1 пращ Б. Трофим'яка [18], G. Приступи [16], А. Цьося [19], О. Вацеби [3], Я. Боднара [2], О. Винничука [4]. Науковщ висвшпоють питания зародження, становления i розвитку нацюнально! системи фпичного виховання, розкривають особливост1 спортивно-масового руху, досл1джують питания д1яльност1 руханкових товариств. Проте пошук, анал1з та висв1тлення нових арх1вних i л1тературно-наукових факт1в з досл1джувано1 нами проблеми не втрачае свое! актуальност1 й сьогодш.
Метою статт1 е вивчення та анал1з ф1зичного виховання пмназшно!' молод1 на зах1дноукра!нських землях в першш третиш XX ст.
Потреба об'ективного наукового трактування ¿сторико-педагог1чних факпв та явищ минулого спонукала автора до аналпу значно! юлькост1 р1зноман1тних джерел. Це передуелм матер1али Державного apxÍBy Тернотльсько! област1; наукова л1тература Hani о нал ь но! б1бл1отеки Украши ím. В. I. Вернадського, Льв1вського державного ушверситету ф1зично! культури, Терношльського нащонального педагопчного ушверситету ím. В. Гнатюка, Тернотльсько! обласно! ун1всрсально! науково! б1бл1отеки.
У робот! над ф1зичним вихованням пмназшно! молод1 головну роль в1д1гравали дирекцн та педагог1чш ради пмназ1й. Вони намагались створити в навчальному заклад1 позитивну атмосферу для виховання, даючи можливють молодим людям самосийно працювати над cboim
фпичним вдосконаленням, незалежно вщ 1х сощального статусу [8, арк. 5-10]. Навчальна д1яльшсть пмназш строго рсгламснтувалася мшютерсысими розпорядженнями, планами, програмами. Вони були обов'язковими для вах державних пмназш, а також приватних, яю домагалися права прилюдностг
Лише у военний перюд д1юч1 пмназн працювали за так званим «комбшованим планом». Вш передбачав вивчення учнями двор1чно! пмназшно! програми протягом одного року. Така система оргашзацн навчання разом з «военними» матурами, д1яльшстю «етапних» пмназш та ем!грацшних пмназшних курсив збагатили теорда 1 практику розвитку украшсько! середньо! школи в екстремальних умовах. Ц1 ж умови призвели до змщнення акценпв у змют! пмназшно! освии на вшськово-патрютичне виховання молодь Це проявилося в тому, що в д1ючих пмназ!ях було введено такий надобов'язковий предмет, як «вшськова наука стршяння», у пмнастищ бшыпе уваги вщводилося стройовш шдготовщ тощо. Навчальний рш складався з двох семестр1в, так званих речинщв: осшнього (з вересня до ачня) та весняного (з лютого до червня), \пж якими були 3-4 дш вщпочинку [15, с. 19-25].
Для змщнення здоров'я, загартування та тшовиховання учшв в пмназ!ях викладалася руханка (пмнастика) [15, с. 24]. В 1910 р. вона вже була обов'язковою диецшшною [1, с. 95]. В одних пмназ1ях вона проводилась дв1ч1 в тиждень, ¡нших - один раз. У школах, де були два вчител1 руханки, заняття проводились окремо з хлопцями 1 д1вчатами. Для останшх пщбиралися вправи лепт, бiльшe уваги пpидiлялocя танцям i хороводам. В зимову пору ученищ мали до використання кшька пар ковзашв. Кр1м ковзашв, каталися на санках та лижах, але меншою м1рою через брак швентаря. Часто грали в ¡гри «Два вогш», «Подай дал1» та ш. Ученищ 3 та 8 клаелв вм1ли добре грати у волейбол 1 баскетбол знаючи техшчш 1 теоретичш складов! гри. Також старин д1вчата займалися легкою атлетикою на стад1онах 1 площадках пмназш [8, арк. 5-10].
Заняття з фпичного виховання молодих людей проходило у власних залах, шкшьному двор1, пов1тових стад1онах, на св1жому пов1тр1, в л1с1, на берегах р1чок. Проте в багатьох пмназ1ях бракувало власного спортивного залу. Так, дирекцн г1мназ1й у Скалаи 1 Теребовл1 на Терношльщиш винаймали зали в г1мнастичного товариства «Соки» [9, арк. 12; 8, арк. 6].
Сдино! навчально! програми з руханки не було. Урок проводився вщповщно до м1шстерських вказ1вок. В кожшй г1мназ11 урок руханки мав сво! особливоси та в1дм1нноси. Наприклад, в Тсрсбовлянськлй г1мназй' ф1зичне виховання складалося з: 1) методичш лекцн з илесного виховання (в зал1 г1мнастики та на св1жому повир1); 2) ¿гри та забави; 3) польов1 навчання; 4) легку атлетику; 5) спорт та скскурсп. В Гусятинськлй г1мназ11, засновашй в 1909 р., навчальний план пмнастики складався з: 1) вшьних вправ; 2) вправ з палицями; 3) вправ на приладах; 4) забав I рухових ¿гор. Вправи шдбирались вщповщно до р1вня ф1зичного розвитку учшв. Кр1м занять з г1мнастики, молодь могла займатися додатково в зал1 «Сокола» шд наг лядом начальника товариства. Г1мназисти охоче 1 старанно навчалася г1мнастищ. Учш могли бути звшьнеш вщ занять з г1мнастики на шдстав1 л1карського зв1льнення або через далеке проживания вщ пмназн [7, арк. 7-12].
В дослщжуваний нами перюд не було едино! методики викладання руханки, переважно заняття проводилось за методикою сокшьсько! пмнастики. де значна увага придшялась положениям 1 рухам, яю повинн1 викликати у виконавщв емоц1йне пщнесення, почуття радость естетично! насолоди. На заняттях з пмнастики в учшв розвивали почуття ритму 1 такту. На особливу увагу заслуговували вправи на перекладин!, «кон!», «стрибки через козла». Заняття з пмнастики були спрямоваш на розвиток гнучкосп та еластичносп, покращення постави молод! [10, арк. 20-23; 17, с. 26]. Урок пмнастики планувався на два семестри. На кожен урок був написаний ор!ентовний конспект. Структура конспекту виглядала так: в першому роздш подавались змют вправ ! послщовшсть !х виконання, у другому наводились прилади ! прибори, яю використовувались на конкретному урощ. Урок починався, як правило, з шикування, стройових вправ. ГПсля легких розминочних вправ молодь вправлялася на приладах. В юнщ заняття могли грати !гри. Також засобами на заняттях були ходьба, бщ стрибки. У деяких пмназ!ях ф!зичне виховання проходило шд наглядом шкшьного л!каря, який входив в склад педагопчно! ради школи. Особливу увагу надавали слабшим учням, застосовуючи до них !ндивщуальний пщх1д [11, арк. 14-17].
Робота на ф1зичним вихованням молод i потребувала nocTi иного фшансового забезпечення. Переважно цим займалися батьклвський ком1тет, патронати та ошкуни к л асу. Часто на допомогу школам приходили pi3Hi оргашзацн. Наприклад, украшськш ri vmaiii в Тс р но пол i допомагали фабрика «Калина», кооперативна сшлка «Маслосоюз», Спшка паачниклв i торговий кооператив «Подшьський базар» [18, с. 112].
Урок руханки розглядався як початок виршення завдань ф1зичного гарту пмназшно! молодь Як свщчить аналгз арх1вних матер1ал1в, 1хне поглиблення передбачало заняття протягом усього дня в позакласшй та позашкшьнш д1яльност1. Для цього в пмназ1ях створювались спортивш гуртки, секцн (плавания, настшьного тенюу, maxie, легко! атлетики), оргашзовувались екскурсп, змагання, руханков! виступи [10, арк. 8-10]. В пмназ!ях перед уроками проводились 10-хвилинш заняття з ф!зичного виховання, в!дом! шд назвою «пмнастика до занять». Бона проходила в коридорах школи чи залах i покликана була оргашзувати учшв до початку навчального дня, запобшти викривлення постави, загартовувати оргашзм i привчити школяр!в до систематичних занять руханкою [11, арк. 14-17].
На думку Б. Трофим'яка, переломним у розвитку ф!зичного виховання в украшських пмназ!ях був 1901 р., «коли на посаду вчителя шмецько! та класичних мов у Льв!вську академ!чну пмназда приходить молодий енерпйний 1ван Боберський. Склавши державний юпит навчителя руханки, проф. I. Боберський стае тонером пмназшно! ф!зкультури та спорту, !хшм теоретиком, ¡дсо логом та оргашзатором. BiH виводить на добру дорогу фпичне виховання не лише у Львов!, а й у г!мназ!ях Тернополя, Перемишля, Бережан та шших м!ст краю, а 1901 р. очолюе гурток шдготовки вчител!в руханки для г!мназ!й Схщно! Галичини. У 1906 р. вш оргашзовуе при академ!чн!й пмназп «Украшський спортовий кружок», який стае оргашзацшним, методичним та пропагандистським спортивним центром Галичини. I. Боберський пропагуе футбол, читае лекцн на спортивну тематику, видае шдручники, методичн! пос!бники, правила для р!зних вид!в спорту, щомюячний г!мнастичний часопис «BicTH з Запорожа», а пстм «Соклльськл Вюти». У 1906 р. появляеться перший украшською мовою пос!бник з футболу «Копаний м'яч», яким користуються в Галичиш аж до вересня 1939 р. Згодом виходять «Отювка», «Гаювка», «Впоряд», «Про рух», «Народн! вправи». У 1908 р. I. Боберський пршжджае до Тернополя з льв!вською пмназшною футбольною дружиною, виступае перед учнями з лекц!ею «Про основи гри в копаного м'яча» та проводить показовий матч з командою украшсько! пмназп Тернополя за правилами гри. Адже до цього часу ¡гри проводилися без форми i правил. Команди пмназп Тернополя не мали власних назв, а виступали шд назвами сво!х клас!в: I, II, III, IV. Найсильшшш команд! пмназп дано назву «Подшля I». Показова гра з командою льв!всько! пмназп розбудила терношльську молодь, спричинила до занять шшими видами спорту». Однак футбол дом!нував: учш старших клашв утворили кллька команд, !х у 1910-11 навчальному рощ нал!чувалося вже писть. В 1913 р. спортивний гурток пмназп Тернополя нараховував 180 учшв, що займалися футболом та шшими видами спорту. Засноване при пмназп Украшське спортивне товариство «Подшля» до Першо! CBiTOBoi вшни було вщоме в краю усшшними матчами футбольно! дружини з польськими та еврейськими пмназшними командами «Креси», «Легюн», «Сгуда» [18, с. 109].
Ц!кавий досвщ д!яльност! г!мназ!й в Чортков!, Теребовл! та Гусятиш на Терношльщиш. Ix розташування поблизу с!льсько! м!сцевост!, неподалш природи дозволяло дещо по-!ншому шдходити до вир!шення завдань ф!зичного виховання. Наприклад, заснована в 1907 р. пмназ!я в Теребовл! мала облаштований пляж на берез! р!чки Гшзна, що сприяло загартуванню молод! л ¡том. До цього часу молодь з цього мюта й околиць змушена була вшжджати на навчання до Тернополя. У зимову пору учш мали власний каток з роздягальнею, яка oöirpiBanacb [8, арк. 40-45]. 1гри та pyxoei забави вщбувалися на св!жому noeiTpi в!д половини кв!тня. У в!льш в!д шкшьних занять дш молодь оргашзовувала екскурсп - nimi та на велосипедах на невелик! та велик! вщсташ. Часто проводились екскурсп в лю [10, арк. 20-25]. Вони бували двох тишв: 1) географ!чн! або боташчш; 2) екскурс!! для забав та розваг. Переважно так! екскурсп тривали весь день [7, арк. 8-12]. В звт дирекцп Скалатсько! пмназп вказуеться, що для учшв 4 класу було оргашзовано пожежш курси. Учш дуже любили грати у футбол. Зимою молодь каталась на ковзанах i лижах, грала хокей. Учш з великим ентуз!азмом займались цими видами ф!зкультури [9, арк. 5-9].
На початку XX ст. в пмназ1ях був поширений скаутський рух. До цього руху належала не лише шюльна, але й селянська та мщанська молодь. Учням розповщали про засади та основи цього руху, проводились польов1 навчання [7, арк. 8-12]. У 1910 р. в Тернопшьськш украшськш пмназп д1яв пластовий гурток, який шшчував 120 члешв. Ним завщували вчител1 Василь Безкоровайний i Володимир Мацуський. Л ¡кар Володимир В1тошинський виступив ¡з юлькома лекщями про допомогу в невщкладних випадках [18, с. 110].
В украшськш пмназп в Кременщ д1яла спортивно-туристична секщя. В зимову пору року пмназисти займалися вивченням лещатарства. На весш секщя оргашзовувала команду до волейболу та легко! атлетики. Теоретична д1яльшсть с по рт и в но -ту р ист ич но!' секцп полягала в написанш реферат в спортивш теми, зокрема таю: 1) «Мета i значения спорту», 2) «У стор1ч спорту», 3) «Значения спорту для здоров'я i держави», 4) «Спорт в Грсцп та РимЬ>, 5) «Справа рекорд1в» та ¡н.
При секцп були запровадженш курси танщв. Секщя виписувала спортивний часопис, оргашзовувала прогулянки з молоддю до Луцька та Тернополя. Метою прогулянок було шзнати м1сто та його icTopira. побачити украшсью музе!, побувати на околицях мют [12, арк. 24-30].
На увагу заслуговуе те, що в секцп забороняли грати футбол. Мотивувалося це тим: «Цей спорт забирае багато часу i шюдливий для молодих спортсмешв, бо вони не розу\пють добре, як його вправляти» [12, арк. 25].
Для учшв 7 i 8 клаав Терношльсько! пмназп утворено в 1911-1912 навчальному рощ гурток стршяння. Теоретичш навчання вщбувалися в пмнастичш зал!, а практичш - вшськовому стриьбиии. 31 травня 1914 р. стршецька команда пмназп взяла участь у змаганнях у Вщш [18, с. 39].
Велика увага в пмназ1ях придшялася спортивним святам, змаганням, «фестинам», «краевим здвигам», «руханковим виступам», як заходам прояву сили та оргашзованост! людей, як аптащя до вступу молодi в ряди руханкових товариств [14, с. 11]. Наведемо приклад з життя Тс рс бо в л я не ь ко! ri viHa'iii. Як зазначаеться у звт дирекцп пмназп. молодь брала активну участь в змаганнях м1ж школами в Тернополг «Свято спорту», оргашзоване повповим компстом виховання ф1зичного, було дуже врочистим. Воно вщбувалося два дш. Першого дня проходили змагання з irop командних, п'ятиборства. Iii ел я общу учш брали участь в змаганнях з легко! атлетики (6ir 100 м, метання гранати, диску та дротиюв, стрибки в довжину та висоту). Другого дня вщбулася церемошя вщзначення переможщв, сшльна молитва, парад. Сильшших нагороджували дипломами та призами. Учш школи брали активну участь в цьому свят1 i показали на ньому добру фпичну п1дготовлешсть i повшетю задов1льш результата [8, арк. 15].
3 ¿нших viaTcpiaiiß змагань першо! третини XX ст. д1знаемось про шюльш спортивш свята. Ось, наприклад, програма змагань для пмназиспв 13-15 роюв: 1) кидання гранати (права i л1ва рука); 2) стрибок у висоту; 3) стрибок в довжину з розб1гу; 4) 6ir 60 м. Хлопщ 15-19 роюв змагались у таких видах: 1) штовхання ядра вагою 5 кг; 2) стрибки у висоту та довжину; 3) 6ir 100 м, 4) гандбол (2 тайми по 30 хв. з перервою 10 хв.). Девчата в ¡ком 10-14 роюв приймали участь у таких змаганнях: 1) стрибки у висоту та довжину; 2) 6ir 60 м. Девчата в ¡ком 15-18 роюв визначали сильшших у таких видах: 1) баскетбол (2 тайми по 10 хв. з перервою 5 хв.); 2) волейбол; 3) 6ir 100 м, 4) крикет. Також для пмназиспв оргашзовувалось вшськове п'ятиборство. Команди були представлеш чотирма учасниками. Змагались у таких видах: 1) 6ir 100 м, 2) стрибок в довжину: 3) кидок гранати; 4) боротьба багнетами; 5) стршяння. Поширеними були легкоатлетичш змагання, шд час яких учш метали диск, спис, стрибали з жердино [13, арк. 14-17].
Пмназисти терношльсько! пмназп взимку перед кожною недшею i святом збиралися щоб грати в настшьний тсн1с i кегл1, зачитувати реферата на оздоровчу та спортивну тематику, дискутували та слухали повщомлення про спортивш досягнення в евт i Галичиш, про виступи команд пмназп та спортивний рух. Учшвський гурток 3i спорту г1мназй' традищйно брав участь в спортивних заходах товар иства «Рщна школа» в масштабах Mi ста i краю. Також пмназисти часто проводили змагання з пмнастики та боксу в добре обладнаному зал1 «М1щанського братства» [18, с. 111].
Чималий вплив на пмназшну молодь мав величавий окружний 3oip «Сокол1в» i «Слчсй» 26 червня 1910 р. в Тсрнополк в якому взяли участь, зокрема в ¡до Mi ¡шщатори спорту I. Боберський та К. Трильовський. Ид !хшм впливом цього свята деяю пмназисти-укра!нщ вступили у члени вказаних молод1жних товариств [18, с. 111].
Ф1зичне виховання молод1 вщбувалося на ochobí принцишв гармоншност1, pÍ3HOMaHÍTHOCTÍ, природовщповщносп, здорового способ}' життя. Водночас воно рсалгзовувалось у нерозрнвному взаемозв'язку з ¡ншими складовнмн загального виховання: моральною, штелектуальною, естетичною. Тшовиховання пмназиспв розгорталось на rai спшкування в колективь Це спшкування було могутшм фактором формування моральних якостей тих, хто займався спортом. Заняття ф1зичною культурою створювали сприятлив1 умови для естетичного виховання молодо! людини, виховання у не! почуття прекрасного [2, с. 72-73].
Таким чином, з вищесказаного можна зробити певш висновки. В пмназ1ях на захщноукрашських землях nepnioï третини XX ст. ф1зичне виховання молод i постае як добре оргашзований псдагопчний процес. Головною формою тшовиховання пмназиспв була руханка. У дослщжуваний пер i од не юнувало едино! методики та програми з ф1зичного виховання для пмназш. Молодь активно займалася спортом у спортивних секщя при пмназ1ях. Для пмназшшл молод1 часто орган ¡зову вал и спортивш свята, яю були дуже популярними.
Л1ТЕРАТУРА
1. Боднар Я. Сощрально-економ1чш та щеолопчш передумови фпичного виховання в Галичиш (шнець XIX - початок XX ст.) / Я. Б. Боднар // Буковинський науковий спортивний bíchhk. - 2005. -Вин. 2.-С. 94-95.
2. Боднар Я. Принцип гармоншносп у фпичному вихованш молод1 Галичини в ынщ XIX - початку XX столптя / Я. Боднар // Bíchhk Прикарпатського ушверситету. Ccpiíi: Ф1зична культура. - 2008. -Вип. 6.-С. 72-73.
3. Вацеба О. Нариси з icTopiï захиноукрашського спортивного руху / О. Вацеба. - 1вано-Франшвськ: Лшея-НВ, 1997.-229 с.
4. Винничук 0.1сторико-педагопчш аспекта розвитку ф1зично1 культури: навч. пойб. для студ. вищ. пед. навч. закл. / О. Винничук. - Терношль: Астон, 2005. - 404 с.
5. ДАТО. - Ф. 400. - On. 1. - Спр. 7: Приватна середня школа в Шдгайцях. Протокол науково1 конференцп bíj 26 травня 1926 р. - Арк. 1-2.
6. ДАТО. - Ф. 399. - On. 1. - Спр. 38: Державна пмна шг в Бережанах: «Золота книга i хрошка учшв 7 класу» (1926-1933). - Арк. 1-73.
7. ДАТО. - Ф. 458. - On. 1. - Спр. 1: Приватна пмна шг в Гусятиш: 3bít дирекцп rímha3íi' за 1912— 1913 навчальний piK. - Арк. 1-12.
8. ДАТО. - Ф. 432. - On. 1. - Спр. 6: Державна гшна 'ля в Тсрсбовлг 3bít дирекцп i списки учшв за 1936-1937 навчальний piK. - Арк. 1-64.
9. ДАТО. - Ф. 457. - On. 1. - Спр. 1: Приватна гшна'шг в Скалатг 3bít дирекцп i списки учшв за 1913-1914 навчальний piK. - Арк. 1-34.
10. ДАТО. - Ф. 414. - On. 1. - Спр. 1: Державна пмна'шг ím. Словацького в Чортковг 3bít дирекцп i списки учшв за 1927-1928 навчальний piK. - Арк. 1-24.
11. ДАТО. - Ф. 39. - On. 1. - Спр. 97: III державна гшна'шг ím. M. Коперника в Тсрнополг Р1чний план занять I—VII клас1в на 1907-1908 навчальний pÍK. - Арк. 1-57.
12. ДАТО. - Ф. 351. - On. 1. - Спр. 242: Украшська Кременецька пмна'шг: Книжка протоюшв спортово-туристично1 секцп (6 червня 1932 - 18 с1чня 1934). - Арк. 1-33.
13. ДАТО. - Ф. 226. - On. 1. - Спр. 188: Кременецька державна учительська семшар1я: Програма, звгги i протоколи з (|)i'!H4Horo виховання семшариспв (1920-1933). - Арк. 1-43.
14. Сошльсьш BicTH. - 1934. -Ч. 6. - С. 11.
15. Курляк I. С. Украшська пмназшна освиа у Галичиш (1864-1918 pp.): монограф1я /1. С. Курляк. -JlbBÍB. - 1997.-222 с.
16. Приступа С. Народна фпична культура украшщв / С. Приступа. - Льв1в: УСА, 1995. - 254 с.
17. Рсалпащя здорового способу життя - сучасш падходи: монограф1я / За заг. ред. Ю. MiraceBÍ4a, А. Подольсью. - Дрогобич. - 2009. - 392 с.
18. Трофим'як Б. Фпичнс виховання пмназшно1 молод i. Ювшейна книга Укра1'нсько1 пмназп в Тсрнопол1. До стор1ччя заснування. 1898-1998. - Терношль - Льв1в: За ред. С. Яреми, 1998. - 736 с.
19. Цьось А. Народна фпична культура та можливосп ïï використання в сучасних умовах / А. Цьось // Tcopisi i методика фпичного виховання i спорту, 2002. -№2-3. - С. 149-152.
