CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Философия. Социология». Том 21 (60). №3,2008. С. 132-138
УДК 378(470+571)-055.2
О. О. Драч
РЕАЛ13АЦ1Я 1ДЕ1 ВИЩ01 Ж1Н0Ч01 ОСВ1ТИ В РОСШСЬКШ 1МПЕРП В УМОВАХ СУСШЛЬСТВА ПЕРЕХ1ДНОГО ПЕРЮДУ
В ст ат ье анализирует ся опыт взаимодейст вия власт и и общест ва в Российской империи по реализации идеи высшего женского образования в условиях пореформенного периода. Особое внимание уделено изучению форм и мет одов осущест вления инициированного общест вом проект а «Высшие ж енские курсы».
Ключевые слова: образование, культура, общест во переходного периода.
Непростий досвщ змщнення громадянського суспшьства в сучаснш Укранп спонукае до активного вивчення надбань попередшх поколшь, що без сумшву актуалпуе осмислення практики виршення сощальних проблем однотипного пер ¡оду ринкових трансформацш в Роайськш ¡мперп друго! половини XIX ст., частиною яко1 була 1 Наддншрянщина.
Дослщження з суспшьних проблем постшно перебувають в пол! зору сучасних автор1в. Варто вказати працю росшського науковця Б. Миронова «Сощальна ¡стор1я Роем» [1]. Цшавими е 1 низка розвщок, присвячених формування жшочо! оевгги в Укра!ш [2]. Вт1м, окрем1 роботи сучасних дослщниюв не виходять за межч звичайно! описовост1 [3]. Саме тому доц1льно зд1йснити грунтовний анал1з суспшьно! практики реал1зац11 ¡дс! наукового навчання слабко! стат1 в умовах формування основ ринково! с коном ¡ки та громадянського суспшьства в Росшськш ¡мперй.
Метою статп автор визначае дослщження взаемовщносин влади 1 сусп1льства в умовах рсалпацп вищо! жпночо! осв1ти в Рослйськчй ¡мперй. складовою яко! були 1 дев'ять украшських губерн1й, протягом друго! половини XIX ст.
Середина 50-х рр. XIX ст. - це не тшьки початок нового суспшьного шдйому, але 1 важлива в1ха у розвитку росшського суспшьства. Зрушення, що вщбулися в контсксп великих реформ, позначилися на подалыпому громадському жита, 1 можна констатувати, що суспшьство набрало ново1 сили, його значения в масштабах вс1е! краши зб1льшилося. В структур! населения суспшьство становило декшька вщсотк1в, проте його значимють визначалася не стшьки чисельн1стю, сюльки щейним та духовним впливом, моральний ¡мператив якого — «справжня людина лише той, хто щкавиться громадськими питаниями, думае про загальну користь» [4, с. 322].
Характерною рисою пореформеного часу стае активне залучення до громадсько! д1яльносп слабко! стат11 зародження жшочого руху. Орган1зац1я всестаново! д1вочо! середньо! школи зруйнувала попередню елмейну замкнутють, надала поштовх до ново! оевтг та виховання. Все, що наповнювало тогочасну молодь, яка вчилася
Реал1зац1я ¡деТвищоТжшочоТосвп" и в Росшськш 1мпери в умовах 133 сусгпльст ва перехщного перюду
облаштовувати свое життя, воювала м старими порядками та дореформеною мораллю, — це пристрасна потреба жити за власними етичними та суспшьними правилами [5, с. 314]. Народжуеться ¡дся доступносп наукових знань для ж ¡но к. найактившпп з яких почали вщвщувати з 1859 р. заняття у Медико-х!рурпчнш академп та ушверситетах. Проте прагнення до вищо! осв1ти зустршо сильну протидда вах ретроградних слсмсьтв суспшьства - батьюв, чоловтв, знайомих. Поряд з амсйними перешкодами виникли обмеження 1 з боку державно! влади, котра статутом 1863 р. заборонила навчання ж ¡но к.
Особи, що сшвчували ¡дс! вищо! освгги жшоцтва, групувалися навколо ¡шщативних ж ¡но к у столиц! та у великих мютах, утворюючи гуртки, де жваво обговорювалися можлив1 вар1анти реал!зацп задуманого. Д1евим каналом впливу суспшьства на владу стае нова хвиля клопотань, що розпочалася з кшця 1860-х рр. Почин у справ! належить С. Конрад! та жшочш груш А. Фшософово!, Н. Стасово!, В. Тарнавсько!. Сама ж Свгешя 1вашвна ршуче виступила за змши: у грудш 1867 р. на Першому з'1зд1 природознавщв у Санкт-Петербурз1 вщкрито подала клопотання з вимогою шдтримати ¡дсю вищо! жшочо! освгги [6, с. 179]. Ось тут 1 виявляеться перший досвщ взаемодн жшочо! громадськосп з владою, апробуються форми легального тиску та сшвпращ з нею. 1шщативна група жшоцтва столиц! оформлюе офщшне клопотання з майже 400 шдпиав [ подае на \м я ректора Санкт-Петербурзького ушверситету професора К. Кесслера. С ли указати, що в цш петицшнш кампанп об'едналися представнищ р1зних стан ¡в та статюв. Напружене очшування результату навпъ змусило ¡шщаторок скористатися особистими зв'язками для з'ясування ситуацп. Офщшна вщповщь ушверситетсько! ради скеровувала на отримання дозволу у Мшютерств1 народно! освгги. Проте бюрократична тяганина не зменшуе снсргн дам, починають розробляти проекта майбутнього жшочого ушверситету.
Представники чолов1чого товариства виявилися на висот1 1 не залишилися осторонь проблем слабко! стата допомогу порадами здшснювали голова Медико-\ipypri4Hoi академп М. Наранович та професор Санкт-Петербурзького А. Бекетов. Як форма розробки узгоджено! позицп громадянського суспшьства, котре шдтримувало ¡дсю наукових знань для дам, апробують спшьш збори ¿шщативних ж ¡но к 1 профссор ¡в ушверситету та академп. Наслщком стае окреслення узгодженого плану, що дае шдстави для клопотання до мшютерства. Однак мшютр народно! освгги Д. Толстого вщхилив ¡дсю створення ушверситету для жшоцтва. дозволивши загальш публ!чш лекцн для обох статей [6, с. 186]. Перед защкавленою частиною суспшьства постала дилема: чи вщкласти реал!защю ¡дс!' до кращих час!в, чи скористатися пропозищею м!н!стерства. Науков! метри ушверситету наполягали на необхщносп погоджуватися, так як прогнозували, що бажаний жшочий ушверситет нескоро дозволять [7, с. 32]. Це е ознакою недов!ри штел^енцп до д!й влади, яка, в свою чергу, з шдозрою ставилася до суспшьства. Щдтвердженням тези е неодноразова заборона публшувати у прес! оголошення про прийом пожертвувань на оргашзащю справи, випробовуючи в такий спошб м!цн!сть громадсько! шдтримки даного проекту. Оф!ц!йна позиц!я влади роз'яснюеться у «Журнале мшютерства народного просвещения», до чого спричинила ситуащя в провшцп, де
восени 1870 р. гпд час перебування у Харксш мшютра народно! осв!ти йому подано адрес-звернення вщ представниюв громадськост! мюта з проханням про реформування жшочих середшх заклад ¡в для полегшення випускницям вступу до ушверситспв та дозвш вщвщувати ¡снук>п [8]. Вщмова мшютра в задоволенш клопотання харюв'ян аргументуеться «прюритетшстю для держави елементарно! та середньо! жшочо! осв!ти, у вищш же уряд не бачив загальнодержавних цшей» [8, с. 269]. Проте з тону повщомлення вщчутним стае значний ступшь обурення високих чиновников власне не самим прагненням д1вчат поглибити р!вень середньо! освгти (воно було не новим), а вимогою и кореспондування з вищою через можливють навчатися в ддачих ушверситетах. В офшшному роз'ясненн! категорично вказувалося, що останш «юнують виключно для навчання чоловшв» [8, с. 273]. Ут1м, роз'яснювалося, що влада не заперечуе проти приватних ншцатив, вказуючи на досвщ орган!зац!! публ1чних курс1в у Санкт-Петербурз!, Москв1! Киев! у вигляд! спшьних лекцш.
Громадянське суспшьство Росшсько! ¡мпсрп в найактившшш свош частит для рсалпацп шщшовано! ще! доступност! наукових знань вам у щоденнш, часто невдячн!й практищ, використовуе як традиц1йн1 форми роботи (популяризащю справи, залучення пожертв, оргашзащю благод1йних концсрт1в та свят для збору коптв), так ! народжуе нов! (безкоштовне надання прим1щень та обладнання в користування курсам, вщмова професор1в в1д платн! для !х життед!яльност!, повна господарська самост1йн1сть жшочих гуртюв у справ!). Все це вщбувалося на фон! часто небагатого життя ¡н1ц1атор1в проекту, так як за спогадами вщомого белетриста П.Д. Боборикша. «все, що звуть тепер ¡нтсл1гснц1ею. профсслйн! л!тератори, вчител!, професори, художники, на початку 1860-х рр. жили занадто скромно» [5, с. 228]. Не втримався навгть мшютр народно! освгти Д. Толстой, надавши власну квартиру у будинку мшютерства для лскцш [9, с. 1561]. Наслщком стае вщкриття Аларчинських та Володимирських спшьних курс!в у Санкт-Петербурз!, лекцн на останн1х вщвщував особисто мшютр як приватна особа. Защкавленють справою професор1в реал!зовувалася в практичних заняттях и слухачами по суботам та недшям в ун!верситетських лаборатор1ях та каб1нетах. Аналог1чна ситуац1я ! на Луб'янських курсах у Москвк котр1 незважаючи на найвщдален!ший район, систематично вщвщувалися понад сотнею д1вчат, що доводило серйозн1сть жлночих нам!р1в [10, с. 192].
Дозволена у середин! XIX ст. гласнють, не дивлячись на цензуру, забезпечувала бюрократа та сусп!льство ц1нною ¡нформац1ею про стан справ у держав!. Поняття громадська думка стало популярним та широковживаним, а головним каналом його вияву ! уряд, ! все товариство вважали пресу. Саме вона пильно стежить за шновацшною справою щойно вщкритих публ1чних курс!в. Так, у газет! «Неделя» вщ 22.03.1870р. з'являеться сенсацшне повщомлення про заборону жшкам-викладачам вщвщувати иубл1чн1 лекцн [11, с. 384]. Так як з 1860-х рр. Мшютерство внутршшх справ упровадило постшну практику врахування ! перев!рку вслх критичних зауважень висловлених у прса на адресу уряду, то вже 5.04.1870р. газета наводить думку начальника Петербурзьких жшочих пмназш пана Ос1н1на щодо «вщсутносп будь-яких заборон на вщвщання курс1в за умови, що вони не
Реал1зац1я ¡де! вищо! жшочо! осв1т и в Росшськш 1мпери в умовах 135 сусгпльст ва перехщного перюду
вщволшають ж ¡но к вщ безпосередшх обовязклв [ не були приводом для 'порань поза навчальними ¡нтсрссами» [12, с. 448]. Одночасно чиновник не спростував попередню шформащю, пояснюючи II шдивщуальним характером бесщи та порад однш и слухачок-викладач1в. Це шдтверджуе контроль за вчительським жшочим контингентом та слухацькою аудиторию курсив, що пояснюеться як упсрсджсшстю адмшютрацп, так 1 острахом 'порань [ поширення нових щей серед молод!, до яко! влада ставилася з великими шдозрами через поширення шгЫзму. Кр1м того, шдивщуальна порада з вуст начальника окремш особ! в умовах централ ¡зованого управлшня 1 суворо! регламентам! сприймалася як обов'язковий припис. Ут1м, оприлюднення ¡нформацп доводить факт обговорення ситуацп та ступеню правом1рност1 дш влади, що можна розцшювати як паростки ново1 громадянсько! позицп м все бшыпим уевщомленням невщ'емних прав людини.
Вщ самого початку уешх чи невдача ще! шновацп стае важливим питаниям для защкавлено! громадськост1, яка розумша II визначальне значения для подалыпого ходу справ у галуз1 осв1ти жлноцтва. Нспоодинокл голоси вщували валякл нсгаразд1 жшочому ушверситету. У т1 роки прагнення д1вчат до вищо! оевгги скептично зустр1чала довол1 впливова частина суспшьства, на добре ¡м'я слухачок накладалися чорш тш, пошуки знань викликали амейш бур!, породжували антагошзм м1ж батьками та дпъми, нерщко позбавляючи улюбленець ласки та до\пвок. Саме щею щойно започаткованою справою суспшьство мало довести власну «дозршють» до розширення програм жшочо! оевгги. Питания ускладнювалося тим, що прогресивна громадськють мала тримати цю ношу на виключно сво!х плечах. Вщ такту та серйозного ставлення до справи слухач1в залежав кредит дов1ри до публ1чних професорських лекцш, ступенем сшвчуття справ! забезпечених ос ¡6 обумовлювалась 1х матер1альна оргашзащя, що ускладнювалось не тшьки можливим охолодженням прагнень бажаючих чи шдтримуючих, а й не згуртовашетю публпш навколо едино! програми та р1зностатевим контингентом вщвщувач1в.
1сторичною заслугою перших кура в. що вщкрилися на кшщ 1860-початку 1870 рр., вважають примирения влади 1 суспшьства з щеею вищо! жшочо! оевгги. Лскцй' заевщчили, що публша приходила дшено навчатися задля власного самовдосконалення 1 наочно подтвердили, що це не фантаз1я 1 фшантрошя засновниклв. а нагальна потреба життя. Вони дали багатьом д1вчатам солщну подготовку для вступу на впил жлноч1 медичш курси та закордонш ушверситети. Позитивною практикою був перший доевщ жлночого самоуправлшня на них, що дов1в нсабиякл органпаторськл та адмшютративш можливосп жлноцтва. 1 слухачок зокрема. Одночасно, наполеглив! д1вчата, що отримали дипломи у Сврош, переконали росшську епшьноту у посильносп вищо! оевгги для слабко! стат1. Це ж подтвердив 1 доевщ курсив учених акушерок при Медико-х1рурпчнш академп' та жлночих кура в В. Гер'е, вщкритих у 1872 р. Саме тому, суспшьство наполегливо продовжило боротьбу за повноцшну вищу оевпу.
Послщовшсть прагнень слабко! стат! до наукових знань у вигляд! активно! ем!грац!! рос!янок за кордон, найперше у Швейцарда, стала для влади подразнюючим чинником через острах поширення серед них революцшних щей, !
опосередкованим засобом тиску на не1. Перемогу у двобо! здобуло суспшьство: ¡мпсрський уряд циркуляром 1875 р. зобов'язувався надати можливють жшоцтву отримувати вищу освпу в Росл!. Наслщком стае дозвш на оргашзащю вищих жшочих курсив (дал1 ВЖК) в ушверситетських мютах, що вщкрилися протягом 1876-1878 рр. у Казаш, Киев1, Санкт-Петербурз1 I Москв1 на тих засадах I з тими програмами, яю орган ¡затор и справи нам ¡чал и ще в кшщ 1860-х рр. Це засвщчуе глибоку продуманють 1 усвщомлешсть завдань непросто! справи як активютами громадського руху за рсалпащю права на вищу освпу д1вчат, так I науковою штелшенщею, що д1яльно та «власне по-братньому» допомагала цьому суспшьному проекту [13, с. 170].
Найпершою перешкодою, з якою зустршася на новостворених ВЖК д1воча юнь, котра жадала вищо! освп-и, стала матер1альна незабезпеченють багатьох. Проте суспшьство не розгубилося, а втшення в життя вистраждано! ще! призвело до створення спещальних товариств та отримало значний резонанс у росшськш публщистищ. Оргашзатори започатковують «Товариство для надання кошт ¡в вищим жшочим курсам», «Товариство для допомоги слухачкам медичних та педагопчних курсив», члени яких власними внесками фактично уможливлювали навчання д1вчат на ВЖК. Реальну допомогу здшснювала 1 небайдужа до справи преса: редакцп «Вестника Европы», «Голоса», «Нового времени», «Северного вестника», типограф1я М.М. Стасюлевича безкоштовно друкували звтг д1яльносп Товариств допомоги, упроваджуючи практику 1х оприлюднення, прозорост1 д1яльносп та громадського контролю за витратами. За десять роюв (1879-1889) чисельшсть член1в «Товариства для надання кошт ¡в вищим жшочим курсам» у Санкт-Петербурз1 зросла з 254 до 1026, тобто у чотири рази, проте потреба у жсртовнш пращ викладач1в на курсах не зменшувалась: О.Ф. Мшлер, будучи засновником Товариства та професором росшсько! л1тератури на них, бшышсть лекц1й читав безкоштовно [14, с. 437]. Частина професор1в Казанських ВЖК тшьки власними пожертвами уможливлювали навчання бщних д1вчат.
Одночасно, полтгзащя життя в ¡мпсрй' у пореформений час була настшьки значною, що багато своечасних 1 корисних суспшьних шщатив стримувалися короною адм1н1страц1ею. Тому й недивно, що клопотання 1879 р. дружин професор1в Ушверситету Св. Володимира до Кшвського, Волинського та Подшьського генерал-губернатора М.1. Черткова про затвердження Статуту Товариства для надання кошт ¡в ВЖК у Киевк вщхилено через побоювання змщнення справи вищо! жшочо! осв1ти у рег1ош [15, Арк. 1,5].
Складнють реал1зац11 дано! ще! професор В. Гер'е, засновник ВЖК у Москвк обумовлював вщсутн1стю в Росй розвинутого громадянського суспшьства в особ1 сусп1льних корпорац1й, асощацш та товариств, метою яких е захист 1 протегування загальних штсрсав. Проте прогрес у справ1 вищо! осв1ти жлноцтва пов'язував виключно з урядовою ¡н1ц1ативою. пропонуючи створити для цього навпъ окрему владну структуру [16, с. 700]. Лопка професора зрозум1ла, саме ¡мпсрський уряд, як продемонстрували всликл реформи, став ¡н1ц1атором модерн1зац1й них зм1н у крашк вщ нього залежала 1 правоздатн1сть свщоцтв та диплом1в випускниць. Кр1м цього, традиц1йне оч1кування допомоги вщ держави, можна пояснити вкрай напруженою
Реал1зац1я ¡де! вищо! жшочо! осв1т и в Росшськш 1мперив умовах 137 сусшльст ва перехщного перюду
роботою, котру В. Гер'е здшснював як засновник курсив для популяризацп ще! та залучення копт в.
У той же час публщистика вказуе на прюритетнють громадсько! самод1яльносп у справ1 науково! освгги жлноцтва. а необхщною умовою II вияву визнаеться повна свобода суспшьно! д1яльносп [13, с. 122]. Звучить критика у 61 к влади щодо погано! пошформованосп суспшьства м станом справ у вищш жлночш освт (натяк на вщсутшсть свободи преси), наявносп наклспниклв (на думку суспшьства фшансованих владою), надм1рно! бюрократизацп та жорсткого адмшютративного контролю з боку вщомств та мшютерств, що узгоджують та надають дозволи, в той же час закидаеться безд1яльшсть провшцшним мюьким управлшням з оргашзацп стипендш для курсисток, бажаючих працювати у жлночих навчальних закладах.
От ж е, народж ена в умовах сусшльно! л1бсралпацп середини XIX ст . ¡дся вшцо! дамсько! осв1т и ст ае факт ором консолщацп небайдуж их до дол1 роаянки предст авниклв сусшльст ва. В складних умовах вщсут ноет 1 баж ано! держ а в но!' шдт римки саме вони ст аюг ь на чол1 руху за наукову осв1т у ж шоцг ва, що умож ливлюе не т ¡ль к и ст ворення громадського проект у в1домого шд назвою вини ж шоч1 курси, а 1 самост ¡йну реал1защю його. Керуючись принципом за га ль но!' корист к чолов1ча ¡нт ел1генщя ¡мпср1! и сп1вч\т т ям пост авилася до справи шдгот овки майбут ньо! генеращ! ¿нт сл1гснт них роаянок. д1вчат з науковою осв1т ою, 1 власними кошт ами т а працею умож ливлювали це, дов1вши д1ев1ст ь сконсолщованих зусиль громадськост ¡. об'еднаних сшльною мет ою. Безумовно досв1д наполегливо! робот и и ст ворення ВЖК не минув безел1 дно: у д1вочш юш вкоренилася пот реба у вшцш осв1т ¡. у сусшльшй св1домост 1 — важ ливют ь II для слабко! ст ат I т а повага до ослб. що II от римали, влада - ще раз переконалася у авт ономност 1 сусшльст ва 1 д1евост [ громадсько! думки.
Список литератури
1. Миронов Б.Н. Социальная история России периода империи (XVIII - начало XX в): В 2 т. / Б.Н. Миронов. - С.Пб.: Изд-во «Дмитрий Буланин», 2000. - Т. 1. - 548 с.
2. Чуткий А. Професура Ушверситету Св. Володимира I вища жшоча оевта у Киев1 (друга половина XIX - початок XX ст.) / А. Чуткий // 1сторичний журнал. - 2005. - № 5. - С. 87 -92; Петрова З.П. Создание Харьковским медицинским обществом женского медицинского института / З.П. Петрова // Международный медицинский журнал. - 2006. - № 2. - С. 128-132.
3. Нижник В.В. Жшоче питания на приклад! вищо! оевпл у громадсько-пол1тичному житт! Росшсько! ¡мперп у друпй половиш XIX ст. / В.В. Нижник // Вюник Академ!!' пращ ! сощальних вщносин Федеращ! профешлок Украши. - 2005. - № 5. - С. 171-176.
4. Гросул В.Я. Русское общество ХУШ-Х1Х веков: Традиции и новации / В.Я. Гросул. - М.: Наука, 2003.-517 с.
5. Боборыкин П. Д. Воспоминания / П.Д. Боборыкин. - М.: Худ. лит-ра, 1965. - Т. 1. - 565 с.
6. Стасов В.В. Воспоминания о моей сестре / В.В. Стасов // Книжки недели. - 1896. -№ 6. -С. 157-186.
7. Санкт-Петербургские Высшие женские курсы за 25 лет. 1878 - 1903. Очерки и материалы / ВЖК в Санкт-Петербурге. - СПб.: Тип. И.Н. Скороходова, 1903. - 260 с.
8. По поводу женского адреса, поданного г. Министру народного просвещения в г. Харькове // ЖМНП. - 1870. - № 10. - С. 269-274.
9. Женские курсы в Петербурге // Неделя. - 1870. - № 47. - 22 ноября. - С. 1557-1562.
10. Внутренняя хроника: Судьба женских курсов в Москве // Неделя. - 1870. - № 6 -8февраля. - С. 192-193.
11. Внутренняя хроника: Запрещение классным дамам и преподавательницам женских гимназий посещать публичные лекции // Неделя. - 1870. - № 12. - 22 марта. - С. 384.
12. Внутренняя хроника: Заявление инспектора петербургских женских гимназий // Неделя. - 1870. - № 14. - 5 апреля. - С. 448-449.
13.Песковский М.Л. Очерк истории высшего женского образования в России (за 20 лет) / М.Л. Песковский // Наблюдатель. - 1882. - № 4. - С. 74-92; № 5. - С. 164-177; № 6. - С. 117-136.
14. Хроника: Из жизни и литературы: Годовой отчет о деятельности «Общества для доставления средств высшим женским курсам» // Женское образование. - 1890. - № 4. - С. 435-442.
15. Центральний державний ¡сторичний арх1в Украши у м. Киевг - Ф. 442. - Оп. 532. - Спр. 140.
16. Герье В.И. Теория и практика женского образования / В.И. Герье // Вестник Европы. -1877.-№ 4.-С. 645-700.
Драч О.О. Рсалпашя uci вшцо! ж iH040i' освгт и в Росшсыай iMnepii' в умовах сусшльст ва псрс.мдного перюду
В ст ат т i аналпует ься досвщ взаемодп влади i громадськост i в Росшсыай iMnepii' щодо рсалпацп ¡да вищоУ ж ¡ночоУ освгт и в умовах пореформеного перюду. Особливу увагу придшено вивченню форм т а мет од1в ут шення ппцшованого сусшльст вом проект у «Винц ж iH04i курси».
Ключов1 слова: вшца ж шоча освгт а, сусшльст во, влада.
Drach О. The realization of the idea of women's higher education in the Russian empire duri ng the transitional period
In this article the experience of cooperation between the Soviet rule and society in the Russian empire as to the realization of the idea of women's higher education during the transitional period is analyzed. A great attention is paid to the study of various forms and methods of project implementation "Higher Women Courses".
Keywords: higher women's education, society, Soviet rule.
Поступило в редакцию 26.05.2008
