CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского
Серия «Исторические науки». Том 24 (63), № 1 : спецвыпуск «История Украины». 2011 г. С. 127-138.
УДК 94:[177.72:394](477.75)»18/19»
ГРОМАДСЬКА БЛАГОД1ЙН1СТЬ ЯК РЕГУЛЯТИВ СУСП1ЛЫНИХ ВЩНОСИН ТАВР1ЙСЬК01 ГУБЕРНИ (XIX - ПОЧАТОК XX СТ.)
Савочка А. М.
Тавршський нацюнальний yHieepcumem ш. В. I. Вернадського, С/мферополь, Укра/на
E-mail: leopoldstotch@ukr.net
Проаналповано роль громадсько! благодшност1 у рсгуляцп суспшьних вщно-син у Тавршсысш губсрнп протягом XIX - початку XX ст. Встановлено, що фшант-рогпя в дослщжуваному perioHi сприяла покращенню сощального захисту, попере-джала розвиток профсайного жебрацтва, шдвищувала р1вень освгги та сощально! мобшьносп viicucBoro населения, а також знижувала р1вень сусшльно! напруги. Доведено, що доброчинна д1яльнють була одним п визначних чинниюв гармошзацп м iжстн i li н их i м1жстанових взаемостосунюв у Криму та ГБвшчнш TaBpii' за дорадян-ських чаав.
RnioHoei слова: благодшшсть, Тавршська губершя, сощальна мобшьшсть.
ВСТУП
В умовах розвитку Украши як демократично! держави з ринковою сконо\пкою виняткового значения набувае дослщження такого важливого соцюкультурного феномену як благодшництво. Розбудова сучасного громадського суспшьства в нашш державi потребуе залучення доевщу минулих поколшь у цариш доброчинносп, адже саме вона була i залишаеться ефективним ¡нструментом у oopoTboi з жебрацт-вом, безпритульшетю та злочиншетю. Плщна робота шетитупв сусшльно! фщант-ponii' та меценатства в TcncpiuiHix сощально-економ1чних i культурних умовах без-посередньо залежить вщ розв'язання цщого комплексу теоретичних проблем. Серед найбшып актуальних - вщновлення як загальнодержавно!, так i регионально! icTopii добродшницько! д1яльност1. Саме завдяки використанню мстодолопчного шетру-мснтар1ю ¡сторично! науки ми отримуемо можливють використати надбання мину-лого задля реформування та шдвищення ефективносп системи сощального захисту громадян нагло! краши.
О крем i сюжети з icTopii благодшносп в Тавршськш губсрнп вивчаються кри-мознавцями з 1993 р. 3-пом1ж науковщв, що зверталися до розробок ще! проблеми, слщ вщзначити Н. В. Биковську, О. М. Бобкову, В. К. Катшу, А. Г. Кожекша, М. В. Крилова, Г. Л. Круль, Г. А. Кулясову та ¿и. Незважаючи на те, що на сьогодш опубл1 ковано понад десяток наукових статей, присвячених становлению й розвитку доброчинносп у р1зних мютах Кримського niвострова. студп. яю анатзують фшан-тротю perioHy в XIX - на початку XX ст. як стале загальногубернське явище, в су-чаенш юторюграфп вщеутш.
Мета дослщження - довести наявшеть у Криму та ГПвшчшй TaBpii' системи громадсько! благодшносп. як гнучкок життездатно! структури, яка виступала в яко-
CTi регулятиву суспшьних вщносин та сприяла ефективному виршенню сощально-сконо\пчних проблем perioHy за дорадянських чаав.
1. ГЕНЕЗА ДОБРОЧИННОСТ1 В ТАВРШСЬКШ ГУБЕРНП
Зародження шституту доброчинносп в Тавршськш губсрнп взноситься до першо! третини XIX ст. Так, вже 8 жовтня 1802 р. було засновано мюцевий приказ громадського шклування, до функцш якого належав матер1альна шдтримка знедо-лених i медична допомога \псцсвому населению. 1803 р. Тавршський приказ громадського шклування отримав початковий кап ¡тал у po3Mipi 53 550 крб., 15 ООО крб. з ще! суми було надано царським урядом. U,i кошти дозволили вщкрити 23 червня 1805 р. у невеликому кам'яному будинку л ¡кар ню «для бщних та незаможних гро-мадян» на тридцять л1жок з нсвсликлм вщдшенням, де розм¡стили oci6 похилого ßi-ку. Щор1чно и ом ¡ч у цьому заклад1 отримували бшып шж сто п'ятдесят чоловшв та ж ¡но к [1, арк. 1-2 зв.]. О кр i м того, оргашзащя сприяла колонютам шд час видшення im земельних дшянок; займалась ошкою сирп", безпритульних, шдкидьюв i д1тей колошспв 3i збщнших родин; шдтримувала неповнолтпх, батьки яких перебували у мюцях позбавлення вол1 [2, арк. 1]. Установа також брала участь у подоланш нас-лщк1в стих1йних лих, ешдемш, займалася боротьбою з нашестям сарани тощо [3, арк. 1-3 зв.].
Масштаби роботи мюцевого приказу громадського шклування не могли охопи-ти навпъ Bcix нужденних, яю мешкали у крупних населених пунктах, навпъ не зва-жаючи на те, що р1вень viicbKoro населения як на Кримському швостровк так i в ni-вн1чних пов1тах губернй' в ncpmiii половин! XIX ст. не перевищував 10%. У perioHi досить часто траплялися стихшш лиха, неврожа!, епщемй', тому потреба надавати р1зноман1тн1 види пщтримки в цей пер ¡од вщчувалася постшно. Це, в свою чергу, стимулювало зародження громадсько! благод1йност1, котра на перших порах прояв-лялася у вигляд1 р1зноман1тних доброчинних акц1й. Перший под1бний захщ вщбувся у Слмфсропол1 1812 р. 3 початку 30-х рр. XIX ст. практика проведения збор1в кошпв стала регулярною. 1832 та 1833 рр. були проведен! благодшш «гуляния» на користь найбщшших жител1в мюта. Одн1ею з популярних форм проведения фшантрошчних заход ¡в у XIX ст. були лотереьалегрг Так, наприклад, 29 березня 1847 р. за шщати-вою губернатора В. I. Пестеля в губернському цснтр1 в1дбулася лотерея, в якш po3i-грувалися peni. виготовлен1 жлнками з Слмфсрополя та ФсодосЛ'. Виручен1 кошти роздали мюцевим бщним [4].
1822 р. у губернському центрi в1дкриваеться перша в Тавр1йськш губернй' гро-мадська доброчинна установа - Странноприймальний будинок О. С. Таранова-Белозьорова, який призначався для oniicH б1дних i нем1чних обох статей, безпорадних престарших, не розр1зняючи нац1ональност1 чи походження. До закладу приймали дворян, oci6 духовного звання, вошсысих чин1в, мщан, селян тощо. До середини XIX ст. вш залишався чи не единим у Криму м1сцем, де знедолеш отримували необхщн1 л1ки, 1жу та oniKy, осклльки губернсысий приказ громадського шклування так i не зу-viiB орган1зувати ефективну допомогу вам постраждалим вщ хвороб та стихшних лих [5, с. 399]. Спроби побудувати в губернському центр1 силами лише його мешканщв на початку 30-х рр. XIX дитячий притулок також зазнали невдач1 [6, арк. 30].
128
Поступовий сощально-сконо\пчний розвиток, штенсивш етно-демограф!чш процеси в Тавршськш губсрнп зумовили необхщшсть заснування громадсысих бла-годшних оргашзацп ще в 30-40-х рр. XIX ст. Так, у травш 1849 р. до Мшютерства внутршшх справ надшшов лист вщ виконуючого обов'язив Новороайського та Бессарабського генерал-губернатора П. I. Федорова, в якому вш доповщав, що тав-ршський губернатор В. I. Пестель звернувся до нього з проханням подати статут ГПклувальництва про бщних м. Симферополя на затвердження до МВС. 3 середини 30-х рр. XIX в. епшка досить активно д1яла у губернському центрк однак не мала офщшного статусу [7]. Намагаючись уникнути закриття, II кср1вництво пщготувало проект статуту, який було складено за зразком Харивського благодшного товарист-ва. У документ!, зокрема, зазначалося, що новостворене доброчинне об'еднання бу-де прийнято пщ покровительство Великого князя Костянтина Миколайовича. Хоча проект користувався повною шдтримкою П. I. Федорова, МВС вщхилило його про-хання, посилаючись на заборону Миколи I засновувати фшантрошчш товариства на користь бщних вщ 1848 р. [8, арк. 1-3]. Цей факт призв1в до гальмування розвитку благодшного руху в Тавршсысш губернн, а також сприяв остаточному затверджен-ню родових та нацюнальних форм взаемодопомоги серед м1сцсвого населения краю протягом 40-50-х рр. XIX ст.
За умов посередшх темшв розвитку промисловост1 та м1стобуд1вництва як у Криму, так 1 в ГПвшчшй ТаврИ у псрш1й половин! XIX ст., а також через пасивнють м1сцсвого дворянського стану в сощальнш сфер!, ф1лантроп1я в Тавршськш губернй у цей час переживала досить тривалий та складний пер ¡од ¡нституалпацп. Характерною ознакою доброчинност1 за час ¡в правл1ння Олександра I та Миколи I була пе-вна спорадичнють 1 нспосл1довн1сть дш подвижниклв доброчинност1 обумовлена вщсутн!стю зваженого державного курсу у цш сфер! та нсзрЫстю громадсько! св1-домост1 серед прсдставниклв м1сцево1 ел1ти.
2. ГРОМАДСЬКА БЛАГОДШШСТЬ ЯК РЕГУЛЯТИВ СУСПЫЬНИХ ВЩНОСИН ТАВРШСЬКО! ГУБЕРНП
Об'ективш передумови для перетворення благодшност1 на один з ключових регу-лятив1в сусшльних вщносин у Тавршсьюй губерш! остаточно склалися лише в 60-70-х рр. XIX ст. Кримська вшна довела, що росшська державна машина Миколи I, заснована на бюрократичних засадах, е не життездатною системою, 1 не вщповщае викликам сво-го часу. Масштаби допомоги постраждалим вщ бойових дш репонам були незадовшьш, особливо гостро це вщчувалася у найбшып зруйнованому рег1ош ¡мпер^'. Кримському швостровг За таких складних економ1чних 1 пол1тичних обставин необх1днють доко-ршно змшити систему сощального захисгу та надати можливють розвитку громадсысш доброчинност1 стала нагальною. Переможена держава була не в змоз1 надати гщну ма-тер1альну й моральну допомогу ветеранам, швалщам, знедоленим I сиротам, значна доля яких знаходилась на теренах Тавршсько! губернп [9].
Початок правл1ння Олександра II ознаменувався створенням грунтовного зако-нодавства щодо функцюнування благод1йних орган1зацш та заклад ¡в Росшсько! ¡м-перп [10, с. 154-155]. 3 середини 60-х рр.. XIX ст. в Тавршськш губерш! розпочали-ся «Велик! реформи», розгорнулися урбашзацшш процеси та активпащя кап!талю-
129
тичних вщносин [11, с. 163-164]. Ц1 явища зумовили залучення до доброчинного руху нових верств населения: промисловщв, купецтва та мюько! ¡нтсл1гснцп. Пюля того, як громадська доброчишпсть отримала мщне шдгрунтя у вигляд1 змютовно! законодавчо! бази й заможних фшансових установ (губернського та повшэвих земств, приватних банюв, кредитних товариств) розпочинаеться II стр1мкс розгор-тання в уах пов1тах краю.
Пюля подолання наел ¡д га в Кримсько! вшни та реал1заци комплексу реформ, бла-годшшсть поступово займае чшьне мюце серед регулятив1в вщносин \пж заможними та збщшлими верствами населения. Серед ключових причин, що обумовили зростан-ня значущост1 фшантропп у громадському жита репону, вщзначимо наступи!:
• швидкл темпи паупсризацп населения теля земельно! реформи та промисло-вого перевороту. Це явище стало наслщком ¡нтснсивно! урбашзацп, котра охопила як Крим, так 1 ГБвшчну Таврда в останнш третиш XIX в. Безземельш селяни, яю залишали власш дом1вки в пошуках роботи на вщкритих у мютах промислових гпд-приемствах, у бшыпосп випадюв не мали коптв для наймання житла, утримання родини, тому перебували у дуже скрутних умовах;
• масова безпритульшсть, наявшсть колосально! кшькосп швалщш, сирп" та знедолених теля закшчення Схщно! вшни, яю потребували негайно! ошки, матерь ально! пщтримки та лшування;
• актив1защя м1грацшних процеав у Тавршсько! губернп в середиш XIX ст. 3 одного боку, в цей час спостер1гався масовий вщпк кримськотатарського населения до Туреччини (швостр1в залишили бщып шж 140 ООО оаб). з шшого - 1860 р. розпочинаеться новий етап колошзацп швденноукрашсысих територш [12, с. 206-210]. Уряд майже не виплачував грошову допомогу переселенцям, 1 тк в свою чергу, змушеш були повертатись назад або шукати заробшж у мютах [13, с. 102].
За таких важких економ1чних обставин, коли царський уряд практично повню-тю самоусунувся з1 сфери огпки. лише активна позищя громадських д1яч1в 1 фшант-рогпв дозволяла збалансувати суспщьш вщношення м1ж представниками р1зних со-щальних груп та попередити стр1мке майнове розшарування та радикагпзащю населения Тавршсько! губернп. Пюля лшвщацп мюцевого приказу громадського шклу-вання та заснування губернського й пов1тових земств, ошкування мешканщв краю було розподшено м1ж численними благодшними товариствами та установами рв-них тишв (богадщьнями та притулками).
Головною функщею сустльно! доброчинносп в Криму та ГИвшчнш Таври був сощальних захист мюцевих жител1в. Виршальне значения в II виконанш мала робота фшантрошчних об'еднань загального типу, що функцюнували в уах без виключення повгеових центрах репону. Саме ш товариства забезпечували населения грошовою допомогою, бпизною. одежею та взуттям, паливом та продуктами харчування; роз-мщали ослб похилого вшу в лшарнях 1 богадпьнях: оргашзовували притулки, шчлгж-ш будинки для людей без постшного мюця проживания тощо [14, с. 3-5].
Найбщып заможними сшлками репону були С \ мферопол ьсь кс та Ялтинське благодшш товариства, засноваш наприклнщ 60-х рр. XIX в. Утворивши протягом 70-90-х рр. XIX ст. мережу навчальних 1 шклувальних заклад ¡в рпного профпю. вони ефективно та оперативно надавали знедоленим необхщну пом1ч. Так, за раху-
130
нок копт в Ялтинського благодшного товариства утримувались наступш установи: дитячий притулок, дитячий денний притулок «Ясла», шчл1жний притулок для робь тниюв та безпритульних, притулок для пород ¿лей \ м. С. Ф. Штангеево! та П. К. Слпрнова. пансюн для хворих на туберкульоз «Яузлар» [15, с. 3-7]. Слмфсро-польському благодшному товариству шдпорядковувались жлноча та чолов1ча нед1-льш школи, шчл1жний будинок для безпритульних роб1тниюв «Боржомка», притулок «Ясла» для д1тей незаможних батьюв [16, с. 3-8]. Окр1м того, досить продуктивно д1яли Керченське жшоче благодшне товариство та Фсодосшськс благодшне то-вариство [17, с. 3-5], яю ¡шщювали створення богадшень та притулклв вщповщно у Керч-Сшкальському градоначальств1 та Феодосп [18, с. 3-7].
Незважаючи на мщш позицп в систем! громадсько! доброчинносп, фшантрош-чш спшки загального типу були не в змоз1 охопити своею допомогою всю масу ну-жденного населения краю. 3-по\пж уах благодшних товариств, наявних у Тавршсь-кш губсрнп на рубсжл XIX - XX ст., головний тягар з шдтримки зубожших несли також оргашзацп, що надавали допомогу за етшчною та конфесшною ознакою. На-цюнальш та рел1гшш спшьноти регюну (в1рмени, греки, евре!, кара1ми, кримчаки, кримськл татари) утворили бшып шж амдссят р1зномаштних доброчинних об'еднань [19, с. 277]. Таке вражаюче число пояснюеться як етшчним розмаггтям краю, так 1 спрощенням законодавства щодо заснування фшантрошчних товариств, яке вщбулося за час ¡в правлшня Миколи II.
Благодшш спшки цього типу не завжди вщзначалися високою чисельшстю чи великими обсягами доброчинних каштал1в, однак коефщент 1х корисно! дп був одним з найбшыпих, осклльки саме вони надавали адресну допомогу ствв1тчизникам, котр1 опинилися у скруп. Оргашзацп, яю надавали кошти за етноконфесшною при-належшстю, д1яли в уах мютах Тавршсько! губсрнп [ нав1ть у деяких селищах [20, с. 2]. Наявнють розгалужено! мсрсжл под1бних об'еднань дозволяла заможним пред-ставникам нацюнальних спшьнот повсякчасно шдтримувати сво!х одноплемшниюв. Так, наприклад, вщомий карашський меценат, мюький евпаторшський голова Семен Езрович Дуван (1870-1957) входив до складу карашських та в1рменських доброчинних товариств Свпаторп та Симферополя. Представники шших заможних фа-мшй Криму (Мссаксудк Пампулови та ¡н.) також зробили помтшй внесок у розви-ток благодшництва [21, с. 93-96]. Таким чином, багап евре!, греки, кара1ми, крим-сью татари, уевщомлюючи необхщнють створення гармошчного та безконфлистно-го суспшьства, зумши налагодити мехашзм перерозподшу матер1альних благ на ко-ристь незаможних верств населения. Це не тшьки забезпечувало 1х повагою та шд-тримкою мюцевих жител1в, а й дозволяло збалансовувати громадсыа вщносини, уникати ескалацн напруги у суспшьств1 [22, с. 154-155].
Не менш важливу роль у формуванш д1евих ¡нструмстчв сощального захисту 'Играли доброчинш установи Тавршсько1 губсрнп. Розгортання мсрсжл фшантрошч-них заклад ¡в тривало майже столггтя: першу установу було засновано 1822 р. (Странноприймальний будинок О. С. Таранова-Белозьорова), останню - вже за час ¡в Громадянсько! вшни (притулок ¡меш генерала Врангеля в м. Керч) [23].
Вирипальне значения у формуванш системи дитячого шклування нал ежить Вь домству установ ¡мператриш Мари. Саме шд його кураторством перебували: дитячий
131
притулок i\i. гр. А. М. Адлерберг (засн. 1855 р.), сирггський будинок ivi. А. Я. Фабра (засн. 1864 р.), Марпнського дитячого притулку (засн. 1873 р.), дитячий притулок м. Бердянськ (1901 р.), «береговий» притулок у м. Севастополь (засн. 1903 р.), приту-лок-корабель ш. цесаревича О леке ¡я у м. Севастополь (засн. 1908 р.) [24, с. 60-69]. KpiM того, на територи Кримського швострова функцюнували притулок для малолп1-Hix злочинщв (засн. 1890 р.) [25, с. 3], притулок для шдкидьюв Тавршського губернського земства (засн. 1867 р.) [26], а також близько десятка денних притулклв. яю за принципами роботи були близькими до сучасних дитячих садклв.
Наявнють велико! кшькосп сир1тських будинклв свщчить про те, що громадсь-юсть Тавршсько!' губернп придшяла досить багато уваги проблемам захисту i вихо-вання молодого поколшня. У Bcix зазначених закладах нсповнол1тш отримували не тщьки одежу, харчування, медичний допомогу, але й середню освпу, професшш навички. Завдяки цьому, випускники дитячих притулю в мали можливють пдно працевлаштуватися, а це, в свою чергу, являло собою ефективну профщактичну Mi-ру проти зростання пщлтсово! злочинносп. Д1яльнють ycix цих р1зних за профшем установ знижувала р1вень дитячо! смертносп, попереджала розповсюдження ¡нфск-цшних захворювань серед немовлят i пщлтав. Таким чином, наприклнщ XIX - на початку XX ст. громадськосп краю вдавалося усшшно протид1яти зростанню дитячо! безпритульност!. Кшцевим результатом таких Mip був низький р1вень паупери-3anii м!сцевого населения.
Благодшш заклади допомоги дорослим жителям Криму та П!вн!чно! Taepi! були одним з ключових елемеш1в загальногубернсько! системи громадського п1клу-вання. 3-no\ii>K установ, що займали ч1льне Micuc в uiй систем!, OKpivi вищезгадано-го Странноприймального будинку О. С. Таранова-Белозьорова, вщзначимо Сврей-ську богадщьню i л ¡кар ню у м. Слмфсрополь (засн. 1854 р.) [27, арк. 1], «Павловсь-ку» богадщьню у м. Бердянськ (засн. 1870 р.) [28, арк. 2-3], притулок для npecrapi-лих та кал ¡к у селищ! КЫяр Мел!топольського пов1ту (засн. 1891 р.) [29, арк. 1, 6], богадщьню купця А. А. Золотарьова у м. Керч (засн. 1893 р.) [30], а також богадшь-ш i\i. Е. I. Дувана (засн. 1911 р.) [31 с. 127-128.] та «Ярдим» i\i. Акб1ке Шапшал (засн. 1917 р.) у м. Свпатор!я [32, с. 20]. До того ж, практично у кожному мкт краю д1яли нiчлiжнi притулки, послугами яких користувались сезонн1 роб1тники [33, арк. 2-8]. Оп1ка в цих установах охоплювала досить широкий прошарок населения: пре-старших, встсран1в вшн, кал ¡к. безпритульних, безроб1тних тощо. Bei ошкуваш отримували необх1дн1 л1ки, харчування, бщизну, одежу, а також могли вдовольняти духовш потреби у невеликих б1блютсках. що ¡снували при будинках для npecTapi-лих i безпритульних.
Пор1внюючи кллычлеть установ, що надавали по\пч дорослому населению, та дитячий притулив Тавр1йсько! губернй', ми cnocTcpiraevio значну перевагу на ко-ристь останшх. Так, лише у С i м ф с р о и о л ь с ь к о м \ повт функц1онувало чотири «ди-тяч1» доброчинн1 установи р1зного проф1лю. К1льюсть мюць у закладах допомоги неповнол1тн1м також перевищувала аналопчний показних серед богад1лень краю. Все це свщчить про те, що громади мiст Криму та ГЬвн1чно1 Taepii прид1ляли б1ль-ше уваги проблемам знедолених сир ¡т. пщкидыав та безпритульних. Таке ставлення городян було обумовлено намаганням знизити р1вень смсртносп та захворюваност1
132
серед покинутих д1тей, виховати з них порядних громадян, ¡золювати 1х вщ крим1-ногенного середовища. Кшцсвий результатом тако! д1яльносп була як протщця зро-станню злочинносп в мютах краю, так 1 розповсюдження осв1ти серед знедолених д1тей, сощальна реабштащя малолтпх злочинщв.
Другою важливою функщею громадсько! благодшносп в Тавршськлй губсрнп. теля сощального захисту населения, була ирофшактика I боротьба з недугами сус-пшьства: профсайним жебрацтвом, безграмотшстю, пщлтсово! та злочиншстю. Основний тягар ¡з попередження цих проблем взяли на себе фшантрошчш спиши. Так, боротьба з жебраками, була одним з провщних напрямклв д1яльносп практично вс1х доброчинних об'еднань, осклльки прошаки, отримуючи грошову допомогу, тим самим не рщко позбавляли II родин, що дшсно потребували шдтримки. Найбшып поширеним методом боротьби з цим явищем було створення благодшними оргаш-зашями дшьничних шклувальництв. Ялтинське благодшнс товариство на початку 90-х рр. XIX ст. роздшило мюто на дскллька дшьниць. Кожен нужденний, звертаю-чись до спшки за допомогою, направлявся до дшьничного шклувальника, який зби-рав шформащю про добробут ще! особи. ГПсля цього шклувальник складав «довщ-ковий листок», котрий мютив у соб1 в ¡домоет 1 про стан справ незаможного, що пре-тендував на матер1альну пом1ч вщ товариства. Цей документ служив пщгрунтям при визначенш обсяпв 1 тривалосп надання матер1ально1 пщтримки [34]. Аналопчна методика використовувалася подвижниками фшантропн в Керч1, Севастопол1 та ¡н-ших мютах Криму.
1нший способ попередження жебрацтва на початку XX в. запропонували пред-ставники Слмфсропольського еврейського благодшного товариства. Вони виршили вести боротьбу з професшним жебрацтвом бшып оргашзовано та ретельно. Волон-тери оргашзацп розповсюджували серед знедолених спещальш купони, якл обм1 ню-вал ися на гропп у каа об'еднання. Однак, ця передова для того часу шщатива не отримала шдтримки серед зубожших мюта, тому що процедура отримання кошта була досить бюрократичною [35]. Ще одшею важливою м1рою, спрямованою на профилактику жебрацтва серед швалщв краю, була трудова допомога. Так, з початку XX ст. у Слмферошш д1яло Товариство трудово! допомоги глухошмим, яке утримувало школу для д1тей-швалщ1в. Ця оргашзащя надавала можливють глухо-шмим дорослим та неповнолтпм оволодпп грамотою та ремеслами, а також праце-влаштуватися за фахом у майстернях мюта [36, с. 2-4].
Незаможне населения не завжди пщтримувало шщативи благодшниклв. тим не менш, ми можемо стверджувати, що 1м вдавалося виявляти та попереджати спроби отримання кошт ¡в особами, котр1 не мали на це реальних пщетав. Таким чином, впровадження под1бних заход1в дозволяло надавати адресну допомогу саме тим родинам, яи перебували за межею бщностг
Благодшництво також було спрямоване на подолання неграмотносп серед неза-можних груп населения Тавршсько! губсрнп. 1878 р. кшыасть оаб, що не вмши писа-ти I читати, складала в регюш 79,8%. За двадцять роклв цю цифру було скорочено до 46,6% [37, с. XVIII]. Помину роль у подоланш низького ртня писемносп з1грали сш-лки, що пщтримували учшв, дпей-сирп та безпритульних Криму та ГПвшчно! Таври. Процес формування благодшних товариств, яи надавали допомогу знедоленим учням
133
дослщжуваного регюну, розпочався на початку 80-х рр. XIX ст. 1 тривав до початку Громадянсько! вшни. Головними напрямками д1яльносп цих добродшних оргашзацш були: щомюячна сплата за навчання незаможних школяр1в; видача грошово! допомо-ги для отримання осв1ти; надання безкоштовного помешкання учням, котр1 не мали можливосп винаймати житло; надання продукта харчування, одсжл. учбових поаб-ниюв; безкоштовний медичний нагляд; сприяння у пошуках прибуткових занять нуж-денним школярам [38, с. 46]. Серед найбшып вщомих оргашзацш цього типу назвемо Товариство допомоги малозабезпеченим учням Константин¡вського реального училища (м. Севастополь) [39, арк. 1], Товариство допомоги нужденним учням Слмфсро-польсько! чолов1чо1 пмназп [40], Товариство допомоги нужденним учням Ялтинсько-го мюького чотирьохкласного училища \ м. М. В. Гоголя [41] та ¿и. Загальна кл ль клеть оргашзацш, що надавали матер1альну пщтримку неповнолпшм Криму та Пшшчно! Таври. перевищувала три десятки об'еднань.
Актившсть фщантрошчних сшлок, котр1 оргашзовували безкоштовне навчання д1тям та шдлт<ам. вщкривали недшып школи, не лише сприяла пщвищенню грамотность а й стимулювала м1жстанову мобшьшеть. Сироти та д1ти моря к ¡в. робочих, селян, др1бних чиновниклв отримували можливють здобути повну середою оевпу й оволодпп р1зномаштними ирофсайними навичками, що дозволяло 1м у майбутньо-му зробити уешшну фахову кар'еру. Найбщып талановш! учш з незаможних родин могли розраховувати на продовження осв1ти у вищих навчальних закладах Росшсь-ко1 ¡миери. Саме д1яльшсть громадських добродшних установ дозволяла сумлшним й обдарованим дтгм переходити з нижчих сощальних страт до вищих. Осв1чеш д1ти селян та роб1тниклв. котр1 займали посади вчител1в та службовщв, своею сумлшною працею повертали сусшльству борг. Це також сприяло полшшенню стосунклв м1ж р1зними верствами населения та згладжувало майнову нер1вшсть.
Серед заход ¡в спрямованих на пщвищення р1вня писемносп населения Таврш-сько! губерни слщ вщзначити народш читання. Провщна роль у реал1зацп таких ак-цш належала С1мферопольському благодшному товариству. Мшютерство народно! осв1ти ¡шщювало впровадження читань як «дешевий та загальнодоступний заело народно! осв!ти». 1872 р. сформувалася спещальна ком ¡с ¡я для оргашзаци народ них читань у рпних мютах Роайсько!' ¡миери. 21 грудня 1876 р. були оприлюднеш правила «Про устрш народних читань». У губернському центр! ця щея знайшла пщтримку вчител1в, котр1 переслщували просв1тянсыа цЫ. С!мферопольське благо-дшне товариство, отримавши 8 лютого 1884 р. дозвш на проведения под1бних акцш, взяло на себе оргашзацшш та фшансов1 питания. Народш читання були вщкрш! 11 березня 1884 р. епископом Тавршським та С1мферопольським Гермогеном у будин-ку, де розмщувалася жлноча пмназ1я. Протягом дскллькох годин на цих заходах чи-талися пращ з богословсько!, юторично! та природознавчо! тематики, а також твори М. В. Гоголя, О. С. Пушкша, Л. М. Толстого й шших вщомих автор1в. В подалыпо-му читання перюдично проводилися в Слмфсропол1 до 1905 р. [42, с. 40].
Як бачимо, громадсью доброчинш епщки Тавршсько! губернй' з клнця XIX ст. реагпзовували комплекс заход1в (пщтримка знедолених учшв, вщкриття недщьних шкш, проведения публ1чних читань), спрямованих на пщвищення осв1тнього р1вня мюцевого населения. Зниження в регюш р1вня безграмотности на 33% евщчать про
134
високий ршснь ix ефективностг Вдала просвпня д1яльнють стимулювала сощальну мобшьшсть \псцсвих жител1в, оскшыси осв1чсш чоловши та жлнки отримували шанс знайти добре оплачувану роботу i перспективу отримати пщвищення.
Одшею з визначних функцш фшантропп в Криму та ГПвшчшй Таври в останнш третиHi XIX ст. була профшактика доросло! та тдштково! злочинносп. Щоб 3ano6ir-ти кримшал1заци пауперизованих прошарив суспшьства благод1йш товариства роз-робили комплекс Mip спрямованих на запоб1гання i попередження правопорушень. Найбшып ефективно у цш сфер1 д1яли об'еднання, що займалися кураторством oci6, звшьнених з мюць позбавлення волк Так, наприклад, з 1909 р. у Севастопол1 д1яла оргашзащя «Патронат», яка шдтримувала родини ув'язнених та засланщв. Активюти сшлки вщвщували рецидивют1в та oci6, якл бажали встати на шлях виправлення, про-водячи з ними виховш бесщи та допомагаючи матер1ально [43, с. 3-4]. Oicpivi товариства «Патронат» та православних шклувальництв, що д1яли при тюрмах [44, с. 1-2], на територп регюну ¡снували Тавршсысий губернсысий в'язничний ошкунсысий Kovii-тет, Керченсысий мюький в'язничний ошкунсысий ком1тет, а також Ко\птст допомоги звшьненим полпичним в'язням в Ялтк Bei щ структури сприяли працевлаштуванню кол и шн ix осуджених, допомагали адаптуватися теля звшьнення тощо. Однак, слщ зазначити, що в'язничш ошкунськл компети наприюнщ XIX ст. вщшшли вщ фшант-рошчно! д1яльносп, перетворившись на органи адмшютративного надзору за особами, що були звшьнеш з в'язниць. Як наслщок, головний тягар з реабштацп кол и шн ix в'язшв взяли на себе саме благодшш товариства.
Наявшсть у Тавршськш губернп понад ста тридцяти доброчинних об'еднань pi3-них тишв та бшып шж десятка р1знопрофшьних притулклв та богадшень дозволяла знижувати ршснь напруги в суспшьствг В тих випадках, коли ситуащя в кра!ш загос-трювалась через вшни, стихшш лиха, епщеми, економ1чш спади, громадсыасть краю виступала як згуртована сила, що швидко та ефективно протщцяла кризовим ситуаш-ям. Так, наприклад, шел я початку Першо! евпчэвен вшни практично у кожному крупному MicTi Криму та Гйвшчно! Таври були утвореш тимчасов1 компети, KOTpi займалися збором кошт ¡в на користь родин вояклв. полонених, б1женщв. Лише в Я.п\ про-тягом 1914-1916 рр. сформувались наступш об'еднання: Тимчасовий комггет з на-дання допомоги на Ивденному 6epe3i Криму хворим i пораненим [45]; Ко\птст. орга-шзований Ялтинським амейним кружком вщетавних офщер1в, для надання допомоги русысим вошам, що знаходилися в Австро-угорському полош [46]; Комиет Ялтинсь-кого земства з надання допомоги родинам запасних i ратниклв ополчения [47]. KpiM того, по веш губернп на користь ciмсй. що втратили годувальниклв. б1женщв та сирп" регулярно проводились благодшш акцп, лотере! тощо [48]. В Я.п\ та GBnaTopii' були створен1 притулки для сир ¡т. чи! батьки загинули на фронтк а також санаторп та шпи-Taiii для поранених та хворих вояклв та ix д1тей [24, с. 64-67].
Така широкомасштабна доброчинна д1яльнють дозволяла стримувати невдово-лешеть пауперизованих верств населения царською владою. Як наслщок, до клнця
1917 р. ситуащя в perioHi залишалася стабшьною, незважаючи на важке скономшнс становище. Лише и ¡ел я двох революцш у Петроград1, коли центральна влада в кра!-Hi була повалена, бшыповики здшенили спробу перевороту в Криму на початку
1918 р. Протягом 1918-1920 рр. система громадсько! благодшносп в умовах Грома-
135
дянсысо! вшни та шоземно! штсрвснцп зазнала занепаду. ГПсля остаточного встано-влення радянсько! влади на тсриторп швострова 1920 р. громадська фшантрошя, як окреме соцюкультурне явище, була викреслена з суспшьного життя.
висновок
Таким чином, ми можемо стверджувати, що в XIX - на початку XX ст. регуля-щя сусшльних вщносин \пж р1зними прошарками населения в Тавршсько! губерни вщбувалася саме за рахунок громадсько! доброчинносп. Вщсутшсть зважено! noni-тики царського уряду в сфер! ошки та пщтримки громадян Росшсько! держави й численш сошально-сконом1чш проблеми, яю загострилися в Криму та ГПвшчнш Taepii у другш половит XIX ст., призвели до розгортання мюцевого фщантрошчно-го руху. Кульмшащя його розвитку прийшлася на пер ¡од правлшня Миколи II. 3 1894 по 1914 рр. в periom виникло понад 65% вщ загально! кллькосп заснованих благодшних товариств, у р1зних пештах були збудоваш дитяч1 притулки та богад1-льш. Саме в цей час фщантрошя виконувала таю важлив1 функцп як: сощальний захист viicncBnx жител1в; проф1лактика професшного жебрацтва, доросло! та пщл1т-koboi злочинност1; пщвищення р1вня осв1ти та соц1ально1 моб1льност1 viicncBoro населения; зниження р1вня напруги у сусп1льств1. Ix усп1шна реал1зац1я сприяла гар-MOHi'janii стосунклв як м1ж представниками р1зних клаелв. так i \ii>K р1зними етноко-нфсслйними трупами, що мешкали на теренах perioHy. Розмаггтя форм i метод ¡в бо-ротьби з сощальними недугами, яю охоплювали Bei нужденн1 категорй' населения, було важливим пщгрунтям сконом¡много та культурного розвитку Тавршсько!' губерни за дорадянських чаав.
Список л1тератури
1. Державний apxiB в Автономий Республщ Крим (дал1 - ДААРК), ф. 115, оп. 1, спр. 12, арк. 1-892.
2. Там само, спр. 2174, арк. 1-20.
3. Там само, спр. 386., арк. 1-64.
4. [Домбровский Ф. М.] Лотерея в пользу бедных в Симферополе / Ф. М. Домбровский // Одесский вестник. - 1847. - 16 апр. изд. под псевд. : Д-ский Ф.
5. Маркевич А. I. 3 культурно! минувшини Криму XIX ст. : коротю нариси / А. I. Маркевич // Непомнящий А. А. Арсений Маркевич : страницы истории крымоведения / А. А. Непомнящий. - Симферополь : Бизнес-Информ, 2005. - С. 337-414. - (Серия «Биобиблиография крымоведения» ; вып. 3).
6. ДААРК, ф. 26, оп. 1, спр. 5939, арк. 1-35.
7. Отчет Симферопольского благотворительного комитета // Таврический губернские ведомости. - 1842. - 11 февр.
8. Росшськш державний ¿сторичний apxiB (дал1 - РД1А), ф. 1287, оп. 13, спр. 675, арк. 1-3.
9. Кавалерист. Больные и раненые в прошлую войну / Кавалерист // Русский инвалид. - 1858. -22 июня.
10. Соколов А. Р. Российская благотворительность в XVIII - XIX веках (к вопросу о периодизации и понятийном аппарате) / А. Р. Соколов// Отечественная история. -2003. -№6. -С. 147-158.
11. Дружинина Е. И. Южная Украина в период кризиса феодализма 1825-1860 гг. / Е. И. Дружинина. - М. : Наука, 1981.-215 с.
12. Сергеев А. А. Уход Таврических ногайцев в Турцию в 1860 г. / А. А. Сергеев // ИТУАК. -1913. -№49. - С. 178-222.
13. Бойко Я. В. Заселение Южной Украины 1860-1890 гг. : ист.-эконом. иссл. / Я. В. Бойко. -Черкассы : С1яч, 1993.-254 с.
14. Устав Благотворительного общества города Симферополя. - Симферополь, 1892. - 16 с.
136
15. Отчет правления Ялтинского благотворительного общества, состоящего под Августейшим покровительством ея имп. высочества Великой княгини Ксении Александровны, за 1912 год. - Ялта, 1913.-102 с.
16. Отчет главного правления Симферопольского благотворительного общества за 1908 год. -Симферополь, 1909. -40 с.
17. Отчет о деятельности Керченского женского благотворительного общества состоящего под покровительством его имп. высочества Великого князя Павла Александровича за 1907 год. - Керчь, 1908.-23 с.
18. Отчет Феодосийского благотворительного общества за 1908 год. - Феодосия, 1910. - 30 с.
19. Савочка А. М. Етноконфесшш благодшш товариства Тавршсько! губернп (друга половина XIX - початок XX ст.) / А. М. Савочка // Проблеми icTopii Украши XIX - початку XX ст. / 1н-т icTopii Украши HAH Украши. - 2010. - Випуск 17. - С. 271-279.
20. Устав Общества для пособия бедным татарам деревни Корбеклы Ялтинского уезда. - Симферополь, 1908. -23 с.
21. Савочка А. М. 3 icTopii д1яльносп кримських меценапв / А. М. Савочка // Меценати та ix роль в розвитку науки, освт! i культури Придншров'я / 1стор1я i культура Придншров'я : неввдом1 та маловвдом1 сторшки. - Дншропетровськ, 2007. - Вип. 4. - С. 91-98.
22. Савочка А. М. Благодшшсть у Тавршськш губернп : пошук громадсько! злагоди чи спроба вирпнення приватних питань? / А. М. Савочка // Штература та культура Полюся / Шженський держ. ун-т ¿м. М. Гоголя. - Шжин, 2009. - Вип. 48 : регюнальна ¿стор1я та культура в сучасних доапдженнях. -С. 150-157.
23. П-й С. Гулянье в пользу приюта имени генерала Врангеля / П-й С. // Русское дело. - 1920. -10 июля.
24. Отчет по командировке старшаго помощника начальника отделения канцелярии Совета министров Н. К. Ди-Сеньи в Бессарабскую, Волынскую, Киевскую, Могилевскую, Полтавскую, Таврическую, Харьковскую и Херсонскую губернии и Терскую область для ознакомления с деятельностью некоторых учреждений, получающих от Романовского комитета пособия на дело призрения крестьянских сирот и детей воинов. -Пг., 1916. - 115 с.
25. Отчет правления Симферопольского общества исправительных приютов за 1882-1883 год (1-й отчетный год действия Общества). - Симферополь, 1884. - 49 с.
26. Янчевский Н. И. Таврический земский приют / Н. И. Янчевский // Вестник Таврического земства. - 1904. - № 22/23. - С. 65-89.
27. РД1А, ф. 1287, он. 13, спр. 889, арк. 1-25.
28. Там само, оп. 14, спр. 1063, арк. 1-30.
29. Там само, оп. 15, спр. 1164, арк. 1-18.
30. К. JI. Керченская Андрея Золотарёва богадельня / К. JI. // Крым. - 1894. - 13 февр.
31. Открытие богадельни имени Э. И. Дувана//Караимская жизнь. - 1911. - Кн. 5/6. - С. 127-128.
32. Прохоров Д. А. История развития благотворительности в караимских общинах Таврической губернии в XIX - начале XX века (по документам Государственного архива в АР Крым) / Д. А. Прохоров, А. В. Прохорова//Караимика. - 2010. - Вып. 14. - С. 14-24.
33. ДААРК, ф. 27, оп. 12, спр. 10005, арк. 1-18.
34. А. Д. Ялтинское благотворительное общество/ А. Д. //Крым. - 1893. - 5 сент.
35. Упорядочивание дела благотворительности // Крым. - 1902. - 16 июня.
36. Отчет за 1914 год правления Общество трудовой помощи глухонемым, находившееся в ведении попечительства о трудовой помощи, состоящего под августейшим покровительством ея императорского величества Александры Федоровны. - Симферополь, 1915. -22 с.
37. Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 года. Кн. 41 : краткий обзор цифровых данных по Таврической губернии. - СПб., 1904. - С. IV-XVIII.
38. Сейко Н. А. Доброчиншсть у сфер1 освгги Украши (XIX - поч. XX стор1ччя) : кшвський уч-бовий округ / Н. А. Сейко. - Житомир : вид-во Жигомирського держ. ун-та iM. I. Франка, 2006. - 448 с.
39. Устав Симферопольского общества вспомоществования ученикам Симферопольской гимназии. - Симферополь, 1880. - 15 с.
40. Державний apxiB мюта Севастополь, ф. 164, оп. 5, спр. 2, арк. 1-7.
137
41. Отчет правления Общества вспомоществования нуждающимся учащимся Ялтинского городского 4-х классного Гоголевского училища за первый отчетный год. - Ялта, 1904. - 16 с.
42. Отчет Симферопольского благотворительного общества за 1884 год. - Симферополь, 1885.
-41 с.
43. Отчет по приходу и расходу сумм Общества покровительства лицам, освобожденным из мест заключения Севастопольского градоначальства «Патронат» за 1911-1914 гг. - Севастополь, 1914. -56 с.
44. Устав Попечительства при Св. Петровской церкви Симферопольской губернской тюрьмы. -Симферополь, 1913. - 9 с.
45. Отчет временного комитета по оказанию на Южном берегу Крыма больным и раненым в действующей армии. -Ялта, 1915. - 13 с.
46. Отчет деятельности комитета, организованного Ялтинским семейным кружком отставных офицеров для оказания помощи нашим воинам, находящимся в Австро-венгерском плену. - Ялта, 1916.-20 с.
47. Отчет комитета Ялтинского земства по оказанию помощи семьям запасных и ратников ополчения, призванных на войну за 1914 год. - Ялта, 1915. - 24 с.
48. Гвоздева В. Н. Помощь раненым и их семьям / В. Н. Гвоздева // Крымский вестник. - 1915. - 31 мая.
Савочка А. Н. Общественная благотворительность как регулятив социальных взаимоотношений в Таврической губернии (XIX - начало XX вв.) / А. Н. Савочка // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». - 2011. - Т. 24 (63), № 1 : спецвыпуск «История Украины». - С. 127-138.
Проанализирована роль общественной благотворительности в деле регуляции социальных взаимоотношений в Таврической губернии в течение XIX - в начале XX вв. Доказано, что филантропия в исследуемом регионе способствовала улучшению уровня социальной защиты, предупреждала распространение профессионального нищенства, повышала уровень образования и социальной мобильности местного населения, а также содействовала снижению напряженности в обществе. Установлено, что благотворительность была одним из ключевых факторов гармонизации межэтнических и межклассовых взаимосвязей в Крыму и Северной Таврии в досоветский период.
Ключевые слова: благотворительность, Таврическая губерния, социальная мобильность.
Savochka А. N. Public charity as regulator of social interrelations in the Taurida province during 19-beginning of 20th century / A. N. Savochka // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Historical Scince. - 2011. - Vol. 24 (63), No 1 : "History of Ukraine". - P. 127-138.
The article is devoted to the analysis of the role of public charity in regulation of social interrelations in the Taurida province during 19 - beginning of 20th century. It was explored that philanthropy in this region had promoted level of social protection, had alerted spreading of professional beggaring, had raised level of education and social mobility of local civilians and had assisted in case of lowering tensity in the society. It was discovered that public charity had been playing significant role in case of harmonization interethnic and interclass relationships in the Crimea and North Tauria during imperial period.
Key words: charity, Taurida province, social mobility.
Поступила в редакцию 01.02.2011 г.
138
