CC BY
25
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
Summary
LATEST TECHNIQUES TO TRAIN UNIVERSITY INSTRUCTORS FOR PREPARING AND DELIVERING EFFECTIVE
PRESENTATIONS
Olenets S.Yu.
Key words: public speaking, presentation, software.
The university instructors have often to make speeches and deal with public speaking, for example, at a lesson, a lecture, a conference. Usually teachers develop their own speech preparing techniques. Some of them take lessons in oratorical skills; others adopt scenarios and pieces of advice from well-known speakers or analyze and correct their own mistakes. But all these approaches have some things in common. There are some steps in making a good speech. First, speakers should realize for whom and why they will speak. Then it may be helpful to prepare concise presentation, which would illustrate the key messages of the speech. 3. You can make To-Do List for audience. 4. It is recommended to practice making speech the day before. 5. When making a speech, try to interact with the audience. The success of the speech depends not only on the idea that the speaker represents, but also on his / her presentation manner. In particular, a huge role is played by the design, visual contact with the audience. Lately, many new applications for creating presentations have appeared and the existing applications have been substantially updated. The article covers the most popular software that can help in preparing for public speaking.
УДК 37-055.2:929-029:3(908)"19/20" Чуприна К.С.
ГРОМАДСЬКО-ПРОСВ1ТНИЦЬКА ТА БЛАГОД1ЙНА Д1ЯЛЬН1СТЬ ВИПУСКНИЦЬ MAPIÏHCbKOÏ ЖIНОЧОÏ Г1МНАЗП ПОЛТАВСЬ^ ГУБЕРНП (Х1Х - ПОЧАТКУ ХХ СТ.)
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолопчна акаде1^я»
Проанал1зовано особливостi громадсько-просв'тницько'У, благодшноУ та виховно'У д'яльност'! видат-них просвтянок-випускниць МарП'нськоУ жночоУ г'шназ'УУ у розвитку жночоУ ос&ти ПолтавськоУ губе-рн'УУ XiX - початку ХХ столття, що зробили неоц1ненний внесок у осв1тн1й та культурний розви-ток сучасно'У Укра'Уни. Досл'джено д'яльн'ють МарП'нськоУ жночоУ г'шназ'УУ як середнього навчального закладу нового типу, заснованого на принципах всестанового складу учениць та в1дкритого характеру навчання, пдпорядкованого В'домству установ РосшськоУ ¡мператриц Мари. Доведено, що в'дкриття МарП'нськоУжночо'У г 'шназ 'УУ для прихожих учениць усх станв у системi ByiM, перш за все, вдповдало викликам суспльства, яке потребувало запровадження нових пдходв до оргашзацИ жi-ночого виховання, забезпечило законодавчу базу для актив'зацИжночо'У д/'яльност/'.
Ключов1 слова: Марп'нська ж1ноча пмназ1я, благодшництво, революцюнерка, просв1тницьке товариство, Старицька Т.А., Устимович С.О., Короленко С.В., Забаринская О.О., Чепа Н., Кривинська М.Л.
Полтава - одне з найстарших мют, «духовна столиця УкраТни», що надала життя великш кть-косп громадсько-просв^ницьких дiячiв, педаго-пв, пое^в, мит^в. Основы завдання сучасноТ системи навчання полягають у збереженн й розвитку кращих загальнонацюнальних i регюна-льних традицш у галузi осв^и й виховання рщ-ного краю, що зумовлюе актуальнють досль дження громадсько-просв^ницькоТ та благодш-ноТ дiяльностi жшок ПолтавськоТ губернп (Х1Х -початку ХХ ст.).
1нтерес дослщниш до вивчення й аналiзу пи-тань ютори становлення та розвитку жшочоТ осв^и представлений в значнш кшькосп праць. Проте, у центрi уваги науков^в переважно пе-ребувають змши у чоловiчiй школк Виняток ста-новить робота юторика й активно' учасниц жшо-чого руху другоТ половини Х1Х ст. О. Й. Лiхачо-воТ. 1Т «Материалы по истории женского образования в России» не втратили значення i для су-часних дослщниш, як останшм часом усе активнее звертаються до ютори школи для дiвчат. Жiноча освiта та благодшна дiяльнiсть ж1нок
ПолтавськоТ губернiТ (Х1Х - початку ХХ ст.) фун-товно висвiтлена у монографiТ проф. 1льченко
0.Ю. «Жшки-патрютки Полтавщини: досвщ бла-годiйноТ дiяльностi в галузi освiти» та дисерта-цiйному дослщженш «Благодшна дiяльнiсть жн нок в освт УкраТни (ХVII - ХVШ столiття)». Вар-то згадати науковi розвiдки й дослiдникiв з галузi iсторiТ педагогiки В. Вiрченко, С. I. Д™вськоТ,
1. Ковтач, I. В. Сесак, Т.В. Сухенко, як розгляда-ли рiзнi аспекти жшочоТ освiти. Утiм, специфiка органiзацiТ та дiяльностi марiТнських гiмназiй в УкраТн не була окремим предметом дослщжен-ня, а поодинокi згадки про ц заклади свiдчать про неоднозначне трактування поняття марпн-ськi пмназп (училища).
Метою даноТ статтi е дослщження громадсь-ко-просвiтницькоТ та благодшноТ дiяльностi ви-пускниць МарiТнськоТ жшочоТ пмназп ПолтавськоТ губернiТ (Х1Х - початку ХХ ст.) та Тхнього вн домства на теренах УкраТни. Марпнськими пм-назiями слщ вважати середнi навчальнi заклади для дiвчат, пiдпорядкованi Вiдомству установ РосшськоТ iмператрицi МарiТ Олександрiвни, яка
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
на державному рiвнi звернулася до оргашзацп осв^и жшоцтва. Марпнськ жiночi училища, що з 1862 р. були перейменован в пмназп, було вщк-рито у Петербурз^ Катеринослав^ Марiуполi, Одесi, Полтавi, Харков^ Херсон та iнших мiстах. Назва училища (згодом пмназп) «Марпнська» е власною, «дарованою» або «дозволеною» ок-ремою постановою мiнiстерства на честь iмператрицi Мари Олександрiвни - покровитель-ки навчального закладу.
Марпнська жiноча гiмназiя ПолтавськоТ губе-рнп була заснована 15 червня 1860 р. як Полта-вське Марпнське училище 1-го розряду. На початку свое! дiяльностi вона мала 7 клаав; у 1880 р. було створено 8-й профтьний випускний клас. У 1881 р. в нш навчалося понад 450 уче-ниць - представниць рiзних соцiальних прошар-мв ПолтавськоТ губернп. Найвiдомiшими попечителями пмназп були знан дворяни, купщ зем-левласники ПолтавськоТ губернп: С. В. Кочубей, Г. П. Галаган, Й. А. Устимович, О. М. Абаза, О. е. Вукович. Марпнська жшоча гiмназiя розмн щувась на Олександршськш площ^ а на початку 1919 р. була закрита членами правлшня рево-люцшнот влади [6].
Громадсько-просв^ницька та благодiйна дiя-льнють видатних випускниць МарпнськоТ жшочот пмнази мала великий вплив на осв^нш i культу-рний розвиток сучасноТ Украши. Значну добро-чиннiсть у галузi розвитку освiти проявляли дворяни. Так, Старицька Тетяна Андривна, удова колезького асесора, 5 травня 1885 р. пожертву-вала 2100 руб. Полтавськш Марпнськш жiночiй пмнази на iменну стипендiю своеТ доньки Наталп Прокопiвни, Полтавському реальному училищу -1900 руб., Полтавському епархiальному жшочо-му училищу - 3000 руб., полтавськш першш чо-ловiчiй гiмназiТ 4200 руб., при чому 1/6 частину вщсотмв Тт статш вiдраховувалось для утворен-ня особливого кашталу для видання стипендiа-ту, випускникам пмназп та на початкове устатку-вання шсля навчання. У 1885 р. 8 тис. руб. були звернен виключно на полтшення будiвлi пмна-зiТ (7 тис. руб. для збтьшення вiкон, пристроем паркетних пiдлог тощо, а решта - 1000 руб. ви-давати бщним вихованцям на теплий одяг i взуття). Проживаючи у Курську, Тетяна Анатолн вна не забувала свотх службовцiв, зобов'язавши прямих спадкоем^в виплачувати Тм пенсiТ [3].
Пклувалася про освiту i вдова полтавського голови дворянства Устимович Софiя Олександрiвна, яка присвятила себе справi благодшностк Вона збудувала у своему маетку с. Ветхалiвцi (200 дес.) училище iз бiблiотекою, бiля нього були розташован баня та фельд-шерський пункт, церкву та сад, який заповта Полтавському губернському земству з просвiтницькою метою. У сосновому бору пщ Гадячем збудувала будинок - дачу для вчителiв
з метою полтшення ïx здоров'я. Цей будинок, також, просв^ниця передала Полтавському гу-бернському земству.
Княжна Олександра Шixматова-Ширiнська у свош садибi збудувала школу з медичним пунктом, яку подарувала мюцевому населенню. У с. Мануйлiвцi ïï коштом було вщкрито жiночу це-рковно-парафiяльну школу. ^м того, вона за-повта все свое майно товариствам с. Мануйлiв-ки: селянському - 2/3, козацькому - 1/3. Ц кошти повиннi були застосовуватись з просв^ницькою метою [5].
Княжна Забаринская Ольга Олександрiвна (9 березня 1838 | 9 квiтня 1914 р. у ПолтавО, дружина Забаринского Ахтлеса 1вановича, донька княжного Гагарiна. Проживаючи у маетку свого чоловка, була попечителькою КобеляцькоТ жн ночоТ пмназп, а з переездом до Полтави, протя-гом 35 рокiв (з 1878 р.) - попечителькою Полта-вськоТ Марiïнськоï ж1ночоТ гiмназiï, очолювала громадське пiклування за слiпими i брала актив-ну участь у багатьох благодшних товариствах. «Скромно, тихо, - читаемо у ïï некролоз^ - про-тягом пiвстолiття вона допомагала бщним i рщко хто йшов вiд неТ не обласканий i не зiгрiтий теплом ïï душЬ>. Пiсля смертi чоловка пожертвува-ла 1500 руб. Полтавськш Марпнськш жiночiй пм-назiï на iменну стипендiю ученицям [4].
Значний внесок у розвиток осв^и губернп зробили представники полтавського поважного купецтва. Так, Гладиревська Марiя lванiвна, ви-пускниця Полтавськоï Марiïнськоï жiночоï семи-класноï гiмназiï, за духовним заповтом, складе-ним у серпнi 1898 р., вщдала 7500 руб. на сти-пендiï ученицям рiдноï жшочо'|' гiмназiï та Полтавському жшочому епарxiальному училищi [4].
Як свщчать арxiвнi записи, Наталiя Чепа у 1799 р. вщдала двох сво^х селян для навчання у ЧернИвське повтове училище, щоб зробити ï* вчителями у школi на 23 мюця, яка була вщкри-та у маетку Чепурково. Д™м селян безкоштовно видавали пiдручники, а найбтьш старанним -грошова допомога.
Вукович Ольга бвгешвна (р. ж. невщ.) була керiвником Марiïнськоï жiночоï пмнази в останнш перiод ïï юнування. У 1915 р. вона отримала статус члена правлшня Товариства допомоги учням у навчальних закладах цивтьного вщомства i товаришем голови Товариства допомоги учням Мар^сько^ пмнази.
Вагомий внесок у вивчення шоземних мов на благодшних громадських засадах зробила Пари-зька Марiя Микола^вна (р.ж. невiд.). Марiя отримала виховання в Полтавськш Марпнськш жшо-чш гiмназiï, згодом закiнчила курси шоземних мов в Петербурзi i курси «Alliance Française» в Парижк З 16 серпня 1908 р. викладала францу-зьку мову для молодших клаав Петровського Полтавського кадетського корпусу. Марiя Мико-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
лаТна обожнювала дiтей i безкоштовно проводила шдивщуальы заняття з шоземноТ мови для хпопчиюв [7].
Полтавська Марпнська жiноча гiмназiя вихо-вала не лише всебiчно розвинених, а й револю-цiйно налаштованих громадсько-просвiтницьких жшок-патрюток РосiйськоТ iмперiТ. Однiею з них була Маркович (Василевська) Роза-Бася Морду-ховна (1867|р.с. невiд.) - донька полтавського мщанина, член «руськоТ читальнЬ i «допомiжноТ каси» в Цюрiху; брала участь в грошових зборах на користь гуртка [2].
Революцшно налаштованою була й активют-ка Дiатолович Вiра Петрiвна (1864 |р.с. невiд.) -донька полтавського священика, домашня вчи-телька, випускниця Полтавського епархiального училища i ПолтавськоТ МарпнськоТ жiночоТ пмна-зi, засновниця пщптьного гуртка «Саморозвит-ку», який згодом увшшов у «Загальностудентсь-ке об'еднання», брала участь у читаннях рево-люцiйноТ лiтератури, у оргашзаци вечорiв на користь полiтичних заслан^в та в'язнiв, зберiгала зiбранi на цих вечорах грошi та наполягала на передачi Тх на користь ХаршськоТ друкарнi [2].
Громадсько-просвiтницька дiяльнiсть з рево-люцiйними мотивами проти царського терору була простежена у дiяльностi полтавських пред-ставниць дворянського стану. Полтавська дворянка Дическуло Катерина Казимирiвна (1851|штень 1920) - дочка губернського секретаря, учитель малювання Полтавського повто-вого училища, долучилася до харювського гуртка «Земля i Воля». У 1878 р. служила нагляда-чем притулку пщл™в при сирiтському вiддiленнi «богоугодних закладiв» мiста Сiмферополя i пе-ребувала пiд негласним наглядом [2].
Полтавська дворянка Стеблин-Каменська (Комаровская) Анна МиколаТвна (1858 р.|р.с. невiд.), навчаючись у Полтавськш МарiТнськiй жiночiй пмнази, стала членом революцiйного мь сцевого гуртка Стеблш-Каменського, Лейвина та ш. За активну громадську позицiю та революцш-ний жiночий дух була змушена провести все свое життя у постшних звинуваченнях, арештах i засланнях [2].
Кальченко (Павлова-Сильванская) Леонща Костянтишвна, донька полтавського титуловано-го радника, шсля закiнчення ПолтавськоТ МарпнськоТ жшочоТ гiмназiТ навчалася у м. Цюрiху, де стала близькою до члешв оргашзаци лавристiв (прихильниш соцiалiстичноТ революци).
Шрамкова (Кальченко) Людмила Василiвна (1850-х р.|р.с. невiд.), випускниця ПолтавськоТ МарпнськоТ жшочоТ гiмназiТ. У 1875 р. вступила навчатися до Петербурга на Рiздвянi фельд-шерськ курси. Брала участь у революцшному петербурзькому гуртку.
Видатною постаттю у розвитку осв^и ПолтавськоТ губернп (Х1Х - початку ХХ ст.) була Короленко Софiя Володимирiвна (1886|1957), донька украТнського письменника, журналюта, публн циста i громадського дiяча В. Г. Короленка, засновниця i перший директор л^ературно-меморiального музею свого батька. З 1818 по 1825 рр. Софiя Володимирiвна активно працю-вала у «Лiзi порятунку дiтей» при Полтавському губернському вщдл органiзувала вивчення ба-тькiвського архiву, очолила редакцiйну комiсiю та вiдкрила в Полтавi музей на його честь [1].
Великий внесок у розвиток медицини ПолтавськоТ губернп зробила Кривинська Любов Лео-польдiвна (1887|1992) — медик, громадська дь ячка, випускниця ПолтавськоТ МарпнськоТ жшочоТ пмнази. У шты 1919 р. Кривинська Л.Л. стала завщувати господарчою частиною ПолтавськоТ «Л™ порятунку д^ей». Входила до Полтавського ком^ету РСДРП(м), поширювала серед населення журнал «Со^алютичний вюник». Останн роки життя провела у засланы за активну пол^ичну та громадську дiяльнiсть [1].
^скуновська евгенiя Петрiвна (1855|р.с. не-вiд.) - випускниця ПолтавськоТ МарпнськоТ жшочоТ пмназп, громадська активютка, член Полтавського губернського таемного товариства «Ушя», намагаючись вщновити незалежнiсть УкраТни [2].
Таким чином, вщкриття МарiТнських ж1ночих гiмназiй для прихожих учениць уах станiв в сис-темi ВУ1М, перш за все, вщповщало викликам суспiльства, яке потребувало запровадження нових пiдходiв до оргашзацп ж1ночого вихован-ня. У свою чергу, громадсько-просв^ницька та благодшна дiяльнiсть видатних випускниць МарпнськоТ ж1ночоТ гiмназiТ мала неоцiненну роль у розвитку осв^и ПолтавськоТ губернп (Х1Х - початку хХ столiття) i культури сучасноТ УкраТни.
Лтератури
1. Бiпоусько О.А. Новггня iсторiя Полтавщини (I половина ХХ ст.) / О.А. Бтоусько, О.П. ермак, В.Я. Ревегук. - 269 с.
2. Невский В.И. Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь: От предшественников декабристов до падения царизма: [В 5 т.] / В.И. Невский. — М. : Изд-во Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльнопоселенцев, 1927-1934. - 582 с.
3. Павловский И.Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители / И.Ф. Павловский -Полтава, 1914. - С. 257-273.
4. Павловский И.Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители / И.Ф. Павловский -Полтава, 1914. - С. 156-167.
5. Павловский И.Ф. Полтавцы. Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. Опыт краткого библиографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в. / И.Ф. Павловский - Полтава : Издание Полтавской ученой архивной комиссии, 1914. - 294 с.
6. Полтавщина: Енциклопедичний довщник; За ред. А.В. Кудриць-кого. - К. : УЕ, 1992. - 723 с.
7. Ромашкевич А.Д. Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса с 1-го октября 1907 г. по 1-е октября 1908 г. Год пятый / А.Д. Ромашкевич. - Полтава, 1908. - С. 10 -78.
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
Реферат
ОБЩЕСТВЕННО-ПРОСВЕТИТЕЛЬСКАЯ И БЛАГОТВОРИТЕЛЬНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ВЫПУСКНИЦ МАРИИНСКОЙ ЖЕНСКОЙ ГИМНАЗИИ В ПОЛТАВСКОЙ ГУБЕРНИИ (Х1Х - НАЧАЛА ХХ СТ.) Чуприна К.С.
Ключевые слова: Мариинская женская гимназия, благотворительность, революционерка, просветительское общество, Старицкая Т.А., Устимович С.А., Короленко С.В., Забаринская А.А., Чепа Н., Кривинська М.Л.
Проанализированы особенности общественно-просветительской, благотворительной и воспитательной деятельности выдающихся выпускниц Мариинской женской гимназии в развитии женского образования Полтавской губернии Х1Х - начала ХХ века, которые сделали неоценимый вклад в образовательное и культурное развитие современной Украины. Исследована деятельность Мариинской женской гимназии как среднего общеобразовательного учреждения нового типа, основанного на принципах всесословного состава учениц и открытого характера обучения, подчиненного Ведомству учреждений императрицы Марии. Доказано, что открытие Мариинской женской гимназии для приходящих учениц всех сословий в системе ВУИМ, прежде всего, отвечало вызовам общества, которое потребовало внедрения новых подходов к организации женского воспитания, обеспечило законодательную базу для активизации женской деятельности.
Summary
SOCIO-EDUCATIONAL AND CHARITABLE ACTIVITIES OF MARIINSKY WOMEN'S GYMNASIUM GRADUATES OF POLTAVA PROVINCE (XIX - EARLY XX CENTURY) Chupryna K. S.
Key words: Mariinsky gymnasium for girls, charity, revolutionary, educational society, T.A. Staritskaya, S.A. Ustimovich, S.V. chare Korolenko, A.A. Zabarinskaya, N. Chepa, M. L. Krivanska.
The article describes the peculiarities of public education, charitable and educational activities of outstanding graduates of Mariinska gymnasium for girls promoting to the development of female education in Poltava province in XIX - early XX century that made an invaluable contribution to educational and cultural development of modern Ukraine. The gymnasium as an educational institution of new type involved students of different estates and was based on principles of the public education. The functioning of the gymnasium was performed under the supervision of the Department of institutions in the charge of the Empress Maria. It has been proven that the founding of the Mariinsky female gymnasia for students of different estates met the challenges of a society that required new approaches in organizing women's education and provided the legislative basis for the promotion of women social activity.
