CC BY
70
1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ
УДК 371-055.2(09) (477.52)"185/192"
ОКСАНА КЛОЧКО
klo chko81@ukr.net acnipaHTKa
Сумський державний педагопчний унiвеpcитет iMeHi А. С. Макаренка,
м. Суми, вул. Роменська, 87
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК Ж1НОЧО1 Г1МНАЗ1ЙНО1 ОСВ1ТИ В СУМЩИН1 (ДРУГА ПОЛОВИНА Х1Х -ПОЧАТОК ХХ СТОЛ1ТТЯ)
Встановлено, що бурхливий розвиток промисловостг та соцгально-культурнг перетворення в Сумщинi у другш половинi Х1Х - на початку ХХ ст. потребували збгльшення частки осв1ченого населення, в тому числi жiночого. Вказано на певну динамку процесу заснування жiночих гiмназiй у регiонi: в перюд 1870-1914 рр. тут було засновано тринадцять таких навчальних закладiв -державних i приватних. Встановлено, що матерiальне забезпечення державних гiмназiй було доволi скрутним, проте завдяки земствам, представникам мiсцевих громад i меценатам основнi потреби закладiв були забезпеченi. Приватна благодшна iнiцiатива мала велике значення для вирiшення фтансово-господарських питань жiночих гiмназiй. Серед благодшнитв в Сумському регiонi особливе мiсце належить родинам Харитонентв i Терещенюв, коmрi видiляли значнi кошти на побудову примiщень для гiмназiй та Их утримання.
Ключовi слова: жiноча гiмназiя, Сумщина, приватна iнiцiаmива, доброчинтсть, громадсьюсть.
ОКСАНА КЛОЧКО аспирантка
Сумский государственный педагогический университет имени А. С. Макаренко,
г. Сумы, ул. Роменская, 87
СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ЖЕНСКОГО ГИМНАЗИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ НА СУМЩИНЕ (ВТОРАЯ ПОЛОВИНА Х1Х -НАЧАЛО ХХ ВЕКА)
Установлено, что экономическое развитие и социально-культурные преобразования на Сумщине во второй половине XIX - в начале ХХ века привели к необходимости увеличения доли образованного населения, в том числе женского. Показана определенная динамика процесса создания женских гимназий в регионе: в период 1870-1914 гг. здесь было открыто тринадцать указанных учебных заведений - государственных и частных. Определено, что материальное обеспечение государственных гимназий было недостаточным, однако благодаря земствам, представителям городских сообществ и меценатам основные потребности учреждений были удовлетворены. Проанализирована частная благотворительная инициатива в решении финансово-хозяйственных вопросов женских гимназий. Среди меценатов в Сумском регионе особое место занимают семьи Харитоненко и Терещенко, которые выделяли значительные средства на строительство помещений для гимназий и на их содержание.
Ключевые слова: женская гимназия, Сумщина, частная инициатива, благотворительность, общественность.
OKSANA KLOCHKO
postgraduate student Sumy State A.S.Makarenko Pedagogical University,
Sumy, Romenska 87 Street
_1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
ESTABLISHMENT AND DEVELOPMENT OF HIGH SCHOOLS FOR GIRLS IN SUMY REGION (THE END OF 19th - EARLY 20th CENTURY)
The article is devoted to the problem of determination of the development of high schools for girls in Sumy region in the second half of 19th - beginning of 20th centuries. It has been defined that rapid development of industry, social and cultural reforming in the region led to the necessity of increased number of educated citizens, including women. The dynamic process of the foundation of female high schools has been elicited: during 1870-1914 there were 13 schools of this type. The equipment of state schools was insufficient. But due to the community and sponsors main needs of these establishments were provided. It has been found out that the main aim of educational and studying process at high schools girls of the region was to bring up the qualities of a housewife, mother, wife, what confirm conservative status of female's high school education. However, the certificate of a tutor or mentor gave the opportunity to work at pedagogical sphere. It was a progressive phenomenon at that period, which expands women's opportunity for self-realization in modern social life.
Keywords: high school for girls in Sumy region, private initiative, charity, civic consciousness.
Процеси реформування, яК тривають в сучаснш систем! освпи Украни, призвели до появи нових титв середтх навчальних заклад!в (лще!в, колепум!в, пмназш). Нараз! спостерпаеться певна тенденщя щодо вщродження ще! розд!льного навчання (наприклад, Льв!вська укра!нська приватна пмназ!я (з 1991 р.), приватна спещашзована ЗОШ I-III ступешв «Школа шляхетних д1вчаток» «Леда» в м. Боярка Ктвсько! обл. (з 2000 р.), «Кадетський корпус» в м. Суми (з 2011 р.) тощо).
Вказан заклади посщають свое мюце в структур! впчизняних навчальних установ i е складовою освпньо! системи Украши. Проте, з огляду на забезпечення гендерно! рiвностi (Закон Украши «Про забезпечення рiвних прав та можливостей жшок i чоловшв» вщ 8 вересня 2005 р.), виникають певнi сумнiви щодо доцшьносп iснування вищеназваних навчальних закладiв в сучаснш систем! освпи.
Вщповщно вивчення юторичного досвщу д!яльносп навчальних закладiв з розд!льним навчанням з огляду на означену суперечнiсть сприятиме розум1нню завдань, що нин стоять перед украшським суспшьством. Важливим, на нашу думку, видаеться дослдження цього питання з урахуванням репонально! складово!. У цьому контекст певний науковий штерес становить проблема заснування i д!яльносп ж!ночих гiмназiй в Сумщин у другш половин! Х1Х - на початку ХХ ст.
О. Бабша, Л. Клевака, I. Лисенко, М. Рижкова, Л. Смоляр, Т. Тронько й шш! сучаснi науковцi вивчали окремi проблеми заснування та навчально-виховно! д!яльносп жшочих гiмназiй в Укрш'ш, зокрема й в Сумщиш. Деяю аспекти д!яльносп окремих жшочих закладiв освпи в Сумському регiонi в в Х1Х-ХХ ст. висвнлет в статтях Г. Воробйово!, В. Луценка, М. Рисшо!, А. Сбруево!.
Так, оргашзацшт засади д!яльносп жшочих пмназш Сумщини анашзувала Г. Воробйова [19]. У сшльному науковому доробку А. Сбруево! та М. Рисшо! увага прцщляеться змютовому наповненню навчально-виховного процесу в ж1ночих пмназ!ях [28]. На думку В. Луценка [23] i Т. Тронько [30], яю вивчали фшансовий стан деяких жшочих пмназ!йних установ Сумщини, тягар матер!ального забезпечення лягав на земсью i мюью установи, меценапв.
Отже, питання заснування та даяльносп жшочих пмназш в Сумщит було предметом дослщження впчизняних науковщв. Проте ця проблема не була достатньо повно висвплена в роботах вищевказаних автор!в, а тому потребуе подальшого вивчення, передуСм шляхом узагальнення i систематизаци армвно-джерельно! бази, представлено! матер!алами Державного арх1ву Сумсько! обласп (ДАСО).
Метою статт е дослщження розвитку мереж жшочих пмназ!йних заклад!в в Сумщин в другш половин! Х1Х - на початку ХХ ст.
Уважне вивчення наукового доробку дослщниюв дае змогу стверджувати, що визначальним фактором створення середтх навчальних заклад!в для ж1нок (пмназш) на теренах Росшсько! шпери, до складу яко! входила Сумщина, став запит громадськосп на необхщтсть реформування системи жшочо! освпи. Так, Сумський комлет поширення в народ! грамотносп стверджував, що жшщ освгта потр!бна не лише як господин! та матер!, а i як робпнищ [28, с. 78].
Окр!м цього, бурхливий розвиток промисловосп та сощально-культурш перетворення як в тодашнш держав!, так i в окремих репонах i громадах, потребували збшьшення частки осв!ченого населення, суспшьство поступово приходить до розумшня того, що жшка може i мае бути активним учасником цих процес!в.
_1СТОР1Я ПЕДАГОПКИ_
У Сумщинi, територiя яко! в серединi Х1Х - на початку ХХ ст. входила до Курсько! (Путивльський повгт), Полтавсько1 (Роменський повiт), Харювсько1 (Лебединський, Охтирський, Сумський повiти) i Чернтвсько! (Глух1вський, Конотопський, Кролевецький повiти) губернш, процес заснування ж1ночих пмназш i пропмназш проходив доволi динамiчно, про що свщчать данi, наведенi в таблиц 1 [29, с. 6-88].
Таблиця 1
Заснування жгночих гямназт в Сумщиш в другШ половит Х1Х- на початку ХХ столття
Назва жшочоН гiмназii Мк заснування
Перша Сумська гiмназiя 1863 р. - училище II розряду 1870 р. - прогiмназiя 1873 р. - гiмназiя
Глухiвська жiноча гiмназiя 1865 р. - прогiмназiя 1894 р. - гiмназiя
Роменська жiноча гiмназiя 1867 р. - училище II розряду 1877 р. - гiмназiя
Лебединська гiмназiя 1870 р. - прогiмназiя 1903 р. - гiмназiя
Охтирська гiмназiя 1875 р. - прогiмназiя, 1902 р. - гiмназiя
Кролевецька гiмназiя 1875 р. - прогiмназiя 1907 р. - гiмназiя
Путивльська жшоча гiмназiя 1881 р. - прогiмназiя 1907 р. - гiмназiя
Конотопська гiмназiя 1898 р. - прогiмназiя 1908 р. - гiмназiя
Друга Сумська гiмназiя 1903 р. - прогiмназiя 1907 р. - гiмназiя
Конотопська приватна жшоча гiмназiя Олени Журид 1906 р. - училище II розряду 1908 р. - училище I розряду 1912 р. - прогiмназiя 1914 р. - гiмназiя
Роменська приватна жшоча гiмназiя Олександри Жилово1 1912 р. - гiмназiя
Бшопшьська гiмназiя 1905 р.- прогiмназiя 1912 р. - гiмназiя
Шосткiнське товариство освiти 1914 р. - гiмназiя
Зазначимо, що навчально-виховний процес в жшочих riмназiях регулювався урядовими документами, головним з яких було «Положення про жiночi пмназп», затверджене 24 травня 1870 р. Зпдно з ним обов'язковими навчальними предметами в жшочих пмнааях визначалися закон Божий, арифметика з основами геометрп, росiйська мова, географiя, чистописання (калiграфiя), iсторiя, космографiя, природнича iсторiя, гшена, рукодiлля. Необов'язковими дисциплiнами були тмецька та французька мови, малювання, музика i спiв, танцi. У педагопчному класi ученицi вивчали педагогiку, дидактику, здшснювалась педагогiчна практика [26, с. 6-7, 30-34].
У фоцщ Роменсько! жшочо1 пмнази ДАСО зберiгаються протоколи засiдань комси з питань оргашзаци надзору за поведшкою учениць. В одному з них серед щлей шкшьного виховання визначаеться релiгiйне та патрютичне виховання [14, арк. 37зв.]. На думку О. Бабiноl [17], означений характер навчання в riмназiях привчав до покори i дотримання докорiнних основ громадського ладу. Погоджуемось iз думкою авторки про вплив на дiяльнiсть ж1ночих пмназш русифшаторсько1 полiтики уряду, яка ввдкидала можливють навчання р1дною мовою та вбачала в цьому небезпеку для самодержавства.
Важливого значення у навчально-виховному процеш набувало моральне виховання. Д1вчаткам заборонялось вiдвiдувати ресторани, кафе, носити взуття на високих п1дборах; вони повинт були мати скромнi зачiски i головнi убори тощо. В одному з протоколiв засiдань оп1кунсько1 ради Роменсько1 гiмназil 1 вщ 26 сiчня 1883 р.) дiзнаемось про прийняте рiшення щодо виключення з
_1СТОР1Я ПЕДАГОПКИ_
бiблiотечного фонду, яким користуються ученицi, книги Майна Рща «Квартеронка» за яскраво зображет любовнi сцени [13, арк. 21].
Вщомо, що пщручниюв i художнх книг украгнською мовою в бiблiотеках жшочих пмназш не було, чому великою мiрою сприяла дя Валуевського циркуляру (1863 р.) та Емського указу (1876 р.) про заборону друкування лператури украшською мовою, проведення лекцшних читань, театральних постанов тощо.
М. Богачевська-Хом'як зазначае, що питання жшочо! освiти тюно переплеталось з политикою. Середня освiта з обов'язковою росiйською мовою не сприяла вихованню в украшських ж1нках почуттiв самодостатносп i на^онатк^' самосвiдомостi [18, с. 44-45].
Незважаючи на перепони, вчит^ та ученицi гiмназiй намагалась вносити елементи нацiональноl культури в навчально-виховний процес. Примiром, попечитель Ктвського учбового округу зробив зауваження адмшютрацй Роменсько! жшочо! пмназй про недопустимiсть розмщення на стiнах навчальних класiв та актово! зали портретiв Володимира Короленка, Миколи Лисенка, Тараса Шевченка, яю, на вiдмiну вiд iнших портрета, «прикрашаються вишитими полотенцями i зеленню» [15, арк. 126]. Також знаходимо вiдомостi про збiр пожертв на пам'ятник Т. Шевченку в Киеш, iнiцiйований в 1912 р. земством Полтавщини [16, арк. 20].
Заслуговуе на увагу методика викладання навчальних предмета в пмназй. Наприклад, у лисп попечителя Ктвського учбового округу до керiвникiв навчальних закладiв наголошувалось, що «навчання та виховання повинт йти поряд, а сухе формашзоване вщношення до викладацько! справи не може дати позитивний результат, осюльки не розвивае в учн1в необхвдно! любовi до знань. Заняття мае проходити так, щоб до нього були залучен1 всi учнi класу, а не лише тi, кого запитують. Викладач повинен робити загальт висновки, проводити порiвняння та давати характеристики, ставити запитання «чому», «навщо» [9, арк. 120].
Варто вщзначити, що велика увага в навчально-виховному процесi жшочих гiмназiй придiлялась фiзичному та краезнавчому розвитку учениць. Зазначалось, що введення рiзних фiзичних вправ стане корисним для пiдтримки нервово! системи дiвчат, запасу енергй, додасть впевненостi в собi. Корисними вважалися веснянi прогулянки мiсцевiстю з хоровим сшвом, музикою, заохочувалась участь в цих прогулянках батьюв учениць i родин вчителiв. Влiтку пропонувалось плавання, катання на човнах; а взимку рекомендувалися дальнi по!здки видатними мюцями iмперi! з метою ознайомлення з юторичними пам'ятками [10, арк. 1-2].
Важливого значення надавалось проведенню лггературно-музичних вечорiв, що були приурочен1 до певних свят i подiй. Так, у Конотопськш жiночiй пмназй таю заходи проводилися на честь Миколи Гоголя, Тараса Шевченка й ш [6, арк. 1, 47-48зв., 50зв.].
За поведiнкою вихованок на уроках i тсля занять стежили класш наглядачки (дами). До !х обов'язюв входило також вiдвiдування гiмназисток на квартирах. Поведшка вихованок у жшочих гiмназiях була загалом задовiльною, хоча й були незначт порушення: пропуски уроюв, затзнення, неуважн1сть на уроках тощо [12, арк. 1-3].
Таким чином, маемо тдстави стверджувати, що навчально-виховний процес у жшочих гiмназiях мав юлька напрямiв: розумовий, естетичний, релiгiйний, фiзичний. Ж1ноча гiмназiя була переважно консервативною установою, яка виховувала дiвчат в духовно-релiгiйному дусi через навчальш предмети, позакласн1 заходи i практично цiлодобовий нагляд.
Розглянемо наступний напрям вивчення дiяльностi ж1ночих пмназш - джерела !х фiнансування. Треба зазначити, що фiнансування гiмназiй було покладено на батьк1в учениць (оплата за навчання), мюьку казну та державне казначейство. Однак великою мiрою !х iснування ставало можливим завдяки iнiцiативi громад та !х окремих представниюв. Завдяки благодiйнiй приватн1й iнiцiативi (зокрема, родини пiдприемцiв Харитоненк1в i Терещенк1в, священик О. Степурський, генерал-майор В. Карпов й ш..) пмназй Сумщини отримували дiлянки щц забудову прим1щень або !м жертвувались маетки з цiею ж метою, створювались стипендiальнi фонди для незаможних учениць тощо.
Вiдомо, що Лебединська прогiмназiя спочатку розташовувалася в будинках Федора 1льченка -управляючого маетком Михайлiвка помiщикiв 1ваненка та Каптста. У 1878 р. в селянина Гната Руденка було придбано земельну дiлянку для спорудження будинку пропмназй, на впорядкування й примiщень мюька дума вицiлила 2 тис. рублiв [25, с. 23].
Мешкандi м. Суми ще з 1858 р. робили щорiчнi внески 350 руб. для заснування ж1ночого училища (тзшше гiмназil). А. Воронцов зазначае, що мютяни були зацiкавленi в тому, щоби давати сво!м донькам освггу, рiвну чоловiчiй. Училище 2-го розряду було вiдкрите в мiстi у 1864 р. (в деяких джерелах вказуеться 1863 р. - О. К.) i мало почесного попечителя, що зобов'язувався кожного року
_ЮТОРТЯ ПЕДАГОПКИ_
жертвувати 400 руб. на його утримання. У цьому навчальному закладi навчались доньки купдiв, мiщан, цехових, оплата становила 15 руб. в рiк, сироти навчалися безкоштовно [20, с. 73-76].
Велика роль у фшансувант жшочих пмназш в Сумах належала Харитоненкам. За даними В. Луценка, ця родина благодiйникiв щорiчно видiляли на потреби ж1ночих гiмназiй мiста вщ 1 до 3 тис. рубл1в [23, с. 55].
У 1877 р. жшочш i чоловiчiй гiмназiям в Сумах зробив пожертву 7150 руб. генерал-майор В. Карпов. Стипендп, у розмiрi вщсотюв з ща суми, виплачувалися найбiднiшим учням [27, с. 764].
У «Журналi Мшютерства народно1 освгти» за 1883 р. мютиться положення про стипендiю iменi Анни Степурсько1 в Сумськш жшочш пмназп, яку заснував священик О. Степурський, пожертвувавши для цього 2 тис. рубл1в [24, с. 27-28]
На кошти М. Терещенка було споруджено мармуровий навчальний корпус Глух1всько1 жшочо1 пмназп, витрати на будiвництво якого перевищили спочатку надану суму на 18 тис. рублiв. Крiм того, 60 тис. руб. меценат поклав у недоторканий фонд, з якого щорiчно поступали вщсотки на утримання навчального закладу [22, с. 50-55]. Також п1дприемець пожертвував присадибну дiлянку для жiночоl пропмнази в Кролевщ, що була вiдкрита в 1875 р. На й утримання щорiчно мiсто видляло 3 тис. рублiв. Вже в 1905 р. земство побудувало нову будiвлю для навчального закладу, витративши 59 тис. руб. з мюько1 казни [21, с. 25]. Для створення жiночого середнього навчального закладу в Ромнах мешканцi мiста зiбрали 907 руб., мюька дума надала 500 руб., земство - 300 рубл1в [30, с. 98].
Незважаючи на суттеву фiнансову допомогу, матерiальний стан пмназш i прогiмназiй не завжди був задовiльним. Часто серед проблем, яю вирiшували адмшстрацл навчальних закладiв, була необхiднiсть розширення примiщень, в деяких закладах не iснувало фiзичного кабiнету, класнi юмнати не вщповщали кiлькостi дiвчаток, не мали пансюну для прижджих дiтей тощо [1, арк. 26зв.].
Хоча громадсьюсть брала активну участь у фiнансуваннi жшочих пмназш i прогiмназiй, це не завжди могло задовольнити всi мат^альш потреби цих закладiв.
Гiмназiйна освгта продовжувала розвиватись в Сумщинi, незважаючи на мат^альт труднощi: реорганiзовувались пропмнази, створювались новi пмнази, збiльшувалась юльюсть класiв та учениць. Про неухильне зростання кiлькостi гiмназисток свiдчать наступи статистичнi данi: в Роменськш пмнази в 1877-1878 н. р. навчалось 228 учениць [8, арк. 12зв.], а в 1903-1904 н. р. - вже 648 дiвчат [11, арк. 9]; Путивльська прогiмназiя на початку свого юнування налiчувала близько 190 дгтей, у 1911 р. дiвчаток, що здобували середню та фахову (педагопчну) освiту, було вже 371 [29, с. 71]; у Глух1вськш пмназп в 1897 р. навчалося 217, в 1911 р. - вже 342 учениць [29, с. 23]. У 1910 р. Конотопська гiмназiя iз 78 жшочих пмназш Кшвського учбового округу за юльюстю учениць посщала 7 мюце [2, арк. 20].
Неабиякий попит на жшочу гiмназiйну освiту призвiв до появи приватних гiмназiй. Деяю дослiдники (зокрема, Т. Грищенко i Л. Смоляр) вважають, що через високу плату за навчання i суттеву матерiальну п1дтримку меценатiв у приватних середшх навчальних закладах була краща матерiальна база, бiльш квалiфiкованi викладачi, яю надавали кращу шдготовку гiмназисткам.
В арх1вних документах е посилання на iснування приватно1 жшочо1 пмнази Шостюнського товариства освiти (1914 р.). Вщомо, що Конотопська державна i Шостюнська приватна пмнази вели листування стосовно переведення учениць з одного навчального закладу в шший [3, арк. 29; 4, арк. 30]. Крiм цього, в Конотот дiяла приватна гiмназiя О. Журид, ученицi яко! складали iспити за 7 клашв навчання в Конотопськш жiночiй пмнази. В пмнази О. Журид на момент заснування навчалося 48 оаб, а заняття вщбувались у власному будинку дворянки [2, арк. 20]. У 1912 р. в Ромнах було вщкрито приватну жiночу гiмназiю О. Жилово1.
Таким чином, ретельне опрацювання регiональних архшних джерел дае змогу зробити висновок про певну динамiку розвитку жшочо1 гiмназiйноl освiти в Сумщинi у друпй половинi Х!Х - на початку ХХ ст.
Мат^альне забезпечення ж1ночих державних гiмназiй було загалом скрутним, проте завдяки фiнансовiй учаеп мiсцевих земств i меценатiв 1хш основнi потреби були забезпеченi. Фшансовий стан приватних гiмназiй був кращим за рахунок бiльшоl плати за навчання.
Навчально-виховний процес в жшочих гiмназiях Сумського рег1ону вiдображав шовшстичну полiтику росiйського самодержавства, яке не визнавало права украхнського народу на самовизначення, вiльне вивчення рiдноl мови. В дiвчатках виховували якостi господин^ пок1рно1 дружини, матерi, що по суп п1дтверджуе консервативний характер жшочо1 гiмназiйноl освiти. Разом з тим отримання атестат1в домашньо1 вчительки або наставнищ давало можливiсть дiвчатам
_1СТОР1Я ПЕДАГОПКИ_
спробувати себе в педагопчнш професiï, що в той час було прогресивним чинником, який розширював можливосп реалiзацiï жшки в сустльному життi громади, держави.
Подальше вивчення досвщу створення i дiяльностi жшочих гiмназiйних закладiв у Х1Х-ХХ ст. в Сумському регюш, що мае глибокi освiтнi традицп, сприятиме зростанню знань про проблеми i здобутки вiтчизняноï ж1ночо1 освпи в минулому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державний арх1в Сумсько1 обласп (ДАСО). - Ф. Р-500. - Оп. 1. - Спр. 2. - 27 арк.
2. ДАСО. - Ф. Р-819. - Оп. 1. - Спр. 3. - 28 арк.
3. ДАСО. - Ф. Р-819. - Оп. 1. - Спр. 10. - 50 арк.
4. ДАСО. - Ф. Р-819. - Оп. 1. - Спр. 13. - 39 арк.
5. ДАСО. - Ф. Р-819. - Оп. 1. - Спр. 16. - 165 арк.
6. ДАСО. - Ф. Р-819. - Оп. 1. - Спр. 87. - 95 арк.
7. ДАСО. - Ф. Р-819. - Оп. 1. - Спр. 92. - 58 арк.
8. ДАСО. - Ф. Р-1004. - Оп. 1. - Спр. 3. - 67 арк.
9. ДАСО. - Ф. Р-1004. - Оп. 1. - Спр. 52. - 168 арк.
10. ДАСО. - Ф. Р-1004. - Оп. 1. - Спр. 54. - 5 арк.
11. ДАСО. - Ф. Р-1004. - Оп. 1. - Спр. 55 - 67 арк.
12. ДАСО. - Ф. Р-1004. - Оп. 1. - Спр. 57. - 3 арк.
13. ДАСО. - Ф. Р-1004. - Оп. 1. - Спр. 59. - 56 арк.
14. ДАСО. - Ф. Р-1004. - Оп. 1. - Спр. 117. - 62 арк.
15. ДАСО. - Ф. Р-1004. - Оп. 1. - Спр. 331. - 130 арк.
16. ДАСО. - Ф. Р-1004. - Оп. 1. - Спр. 414. - 26 арк.
17. Бабша О. I. Становления та розвиток пмназшно1 освпи в Украш1 (в шнщ Х1Х - на початку ХХ столитя): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. I. Бабша. - К., 2000. - 20 с.
18. Богачевська-Хом'як М. Б1лим по бшому. Жшки в громадському житп Украши 1884-1939 / М. Богачевська-Хом'як. - К.: Либщь, 1995. - 424 с.
19. Воробйова Г. П. Розвиток жшочо1 освпи на Сумщиш в Х1Х - на початку ХХ столитя / Г. П. Воробйова // Гумашзац1я навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. Вип. Х11; за заг. ред. проф. В. I. Сипченка. - Слов'янськ: Вид. центр СДП1, 2004. - С. 17-24.
20. Воронцов А. Материалы для истории и статистики учебных заведений Министерства народного просвещения. Учебные заведения в г. Сумы / А. Воронцов. - СПб.: Типография Ф. С. Сущинского, 1865. - 91с.
21. Гурьев А. Д. История города Кролевца / А. Д. Гурьев. - Кролевец: Типография А. Ш. Левина, 1914. - 35с.
22. Жукова С.П. Благодшницька д1яльшсть родини Терещеншв у культурно-освинш справ1 Глухова / С. П. Жукова // Збереження юторико-культурних надбань Глух1вщини (Матер1али першоï' науково-практичноï' конференцп 18 квпня 2002 р.). - Глух1в, 2002. - С. 50-55.
23. Луценко В. П. Из истории среднего женского образования на Сумщине в начале ХХ века / В. П. Луценко // Матер1али 5-ï Сумсько1 обласно1 науково1 юторико-краезнавчо1 конференцп (ч. 2: 1стор1я). - Суми: СумДПУ 1м. А. С. Макаренка, 2003. - С. 52-57.
24. Положение о стипендии имени Анны Александровны Степурской при Сумской женской гимназии // Журнал Министерства народного просвещения. - 1883. - № 6. (Ч. 227). - 442 с.
25. Рожевецкий Н. П. Материалы к истории г. Лебедина (Лебедин в 1860-е годы) / Н. П. Рожевецкий. -Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. - 64 с.
26. Сборник действующих постановлений и распоряжений по женским гимназиям и прогимназиям Министерства народного просвещения за 1870 г. с изменениями и дополнениями. - СПб.: Типография М. А. Хана, 1884. - 345с.
27. Сборник постановлений по Министерству народного просвещения. Том седьмой. 1877-1881 годы. - СПб., 1883. - 2294 с.
28. Сбруева А. Розвиток жшочо1 освпи на Сумщиш в Х1Х - на початку ХХ столитя / А. Сбруева, М. Рисша // Матер1али II Сумсько1 обласно1 науково1 1сторико-краезнавчо1 конференцп (ч. 1: 1стор1я). - Суми, 1994. - С. 75-79.
29. Список учебных заведений Ведомства Министерства Народного Просвещения (кроме начальных) по городам и селениям к 1-му января 1911 г. - СПб., 1911. - С. 6-88.
30. Тронько Т. В. Жшоч1 навчальш заклади Сумщини в другш половиш Х1Х столитя / Т. В. Тронько // Матер1али 5-ï Сумсько1 обласно1 науково1 юторико-краезнавчо1 конференцп (ч. 2: 1стор1я). - Суми: СумДПУ 1м. А. С. Макаренка, 2003. - С. 97-100.
REFERENCES
1. Derzhavnyi arkhiv Sumskoyi oblasti (DASO) - F.R-500 - Op. 1. - Spr. 2. - 27 p.
2. DASO. - F. R-819 - Op. 1. - Spr. 3, 28 p.
_ICTOPIfl nEAArOflKH_
3. DASO. - F. R-819 - Op. 1. - Spr. 10, 50 p.
4. DASO. - F. R-819 - Op. 1. - Spr. 13, 39 p.
5. DASO. - F. R-819 - Op. 1. - Spr. 16, 165 p.
6. DASO. - F. R-819 - Op. 1. - Spr. 87, 95 p.
7. DASO. - F. R-819 - Op. 1. - Spr. 92, 58 p.
8. DASO. - F. R-1004 - Op. 1. - Spr. 3, 67 p.
9. DASO. - F. R-1004 - Op. 1. - Spr. 52, 168 p.
10. DASO. - F. R-1004 - Op. 1. - Spr. 54, 5 p.
11. DASO. - F. R-1004 - Op. 1. - Spr. 55, 67 p.
12. DASO. - F. R-1004 - Op. 1. - Spr. 57, 3 p.
13. DASO. - F. R-1004 - Op. 1. - Spr. 59, 56 p.
14. DASO. - F. R-1004 - Op. 1. - Spr. 117, 62 p.
15. DASO. - F. R-1004 - Op. 1. - Spr. 331, 130 p.
16. DASO. - F. R-1004 - Op. 1. - Spr. 414, 26 p.
17. Babina O. I. Stanovlennia ta rozvytok himnaziynoyi osvity v Ukraini (v kintsi XIX - na pochatku XX stolittia): avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.01 [Formation and development of gymnasium education in Ukraine (in XIX-XX centuries], Kyiv, 2000, 20 p.
18. Bohachevska-Khomiak M. Bilym po bilomu. Zhinky v hromadskomu zhytti Ukrainy 1884-1939 [White on white. Women in social life of Ukraine], Kyiv: Lybid, 1995, 424 p.
19. Vorobiova H. P. Rozvytok zhinochoi osvity na Sumshchyni v XIX - na pochatku XX stolittia [Development of female school education in Sumy region in 19th - early 20th century]. Humanizatsia navchalno-vykhovnoho protsesu: zbirnyk naukovykh prats, Slaviansk, 2004, Vol. XII, pp. 17-24.
20. Vorontsov A. Materialy dlia istorii i statistiki uchebnykh zavedenii Ministerstva narodnogo prosveshchenia. Uchebnye zavedenia v g. Sumy [Materials for the history and statistics of the educational institutions of the Ministry of national education. Educational establishments in Sumy], Sankt-Peterburg: Printing house of F. S. Sushchinskii, 1865, 91 p.
21. Guriev A. D. Istoriia goroda Krolevtsa [The history of Krolevets city]. Krolevets: Printing house of A. S. Levine, 1914, 35 p.
22. Zhukova S. P. Blahodiinytska diialnist rodyny Tereshchenkiv u kulturno-osvitnii spravi Glukhova [Charity of Tereshchenko family in cultural educational business of Glukhov], Zberezhennia istoryko-kulturnykh nadban Hlukhivshchyny. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii, Gluhiv, 2002, pp. 50-55.
23. Lutsenko V. P. Iz istorii srednego zhenskogo obrazovaniia na Sumshchine v nachale XX veka [From the history of female secondary education in Sumy region in the early 20th century], Materialy piatoi Sumskoi oblasnoi naukovoi istoryko-krayeznavchoi konferentsii (ch.2, Istoriia), Sumy: Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, 2003, pp. 52-57.
24. Polozhenie o stipendii imeni Anny Aleksandrovny Stepurskoy pry Sumskoy zhenskoy hymnazii [The scholarship Named after Anna Samburska in Sumy high school for girls], Zhurnal Ministerstva narodnogo prosveshcheniia, 1883, № 6 (Chast 227), 442 p.
25. Rozhevetskii N. P. Materialy k istorii g. Lebedina (v 1860-e gody) [Materials of the history of Lebedyn city (1860)], Kharkiv, 2007, 64 p.
26. Rodevich M. Sbornik deistvuiushchikh postanovlenii i rasporiazhenii po zhenskim gimnaziiam i progimnaziiam Ministerstva narodnoho prosveshcheniia za 1870 g. s izmeneniiami i dopolneniiami [Collection of workng regulations and directives for high school and colleges for girls of the Ministry of Public Education (1870): with changes and additions]. Sankt-Peterburg: Printing house of M. A. Khana, 1884, 345 p.
27. Sbornik postanovlenij po Ministerstvu narodnogo prosveshheniia. Tom sedmoj. 1877-1881 gody [Collection of regulations of the Ministry of Education], Sankt-Peterburg, 1883, 2294 p.
28. Sbruieva A., Rysina M. Rozvytok zhinochoi osvity na Sumshchyni v XIX- na pochatku XXstolittia [Development of female school education in Sumy region in the 19th - early 20th century]. Materialy II Sumskoi oblasnoi naukovoi istorychno-kraieznavchoi konferentsii (ch. 1, Istoriia), Sumy, 1994, pp. 75-79.
29. Tronko T. V. Zhinochi navchalni zaklady Sumshchyny v druhii polovyni XIX stolittia [Educational institutions for girls in Sumy region (end of 19th century)], Materialy piatoi Sumskoi oblasnoi naukovoi istoryko- kraieznavchoi konferentsii (ch. 2, Istorii), Sumy: Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, 2003, pp. 97-100.
30. Spisok uchebnykh zavedenii Vedomstva Ministerstva Narodnogo Prosveshcheniia (krome nachalnykh) po gorodam i seleniiam k 1-mu yanvaria 1911g. [A list of educational institutions of the Department of the Ministry of Public Education (except for primary schools) in towns and settlements from January 1, 1911], Sankt-Peterburg, 1911, pp. 6-88.
Cmammn nadiumna e pedaKU,iK> 10.03.2017p.
