CC BY
39
УДК 340.12
Софiя Ковальчук
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка", аспiрант кафедри теори та фшософи права [email protected]
ПРО ПРАВОВ1 ОСНОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА ТА ЙОГО ВЗАСМОД1Ю З ОРГАНАМИ ПУБЛ1ЧНО1 ВЛАДИ
© Ковальчук С., 2017
Розглянуто основш теоретико-npaBOBi засади та передумови формування поняття громадянського суспiльствa в теоретико-прaвовiй думцi, сучасний стан взаемодн грома-дянського суспiльствa i публiчноT влади. Дослiджено проблеми, як перешкоджають упровадженню та реaлiзaщT демократичних щнностей громадянського суспiльствa, та ix вир1шення, через розумний баланс штереав оргaнiв публiчноT влади i громадянського сусшльства в УкраТш.
Ключовi слова: громадянське суспiльство; публiчнa влада; держава; шститути громадянського суспiльствa; конституцiйнi принципи; демократичний процес; форми взаемодн громадянського сусшльства з публiчною владою.
София Ковальчук
О ПРАВОВЫХ ОСНОВАХ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА И ЕГО ВЗАИМОДЕЙСТВИИ С ОРГАНАМИ ПУБЛИЧНОЙ ВЛАСТИ
Рассматриваются основные теоретико-правовые основы и предпосылки формирования понятия гражданского общества в теоретико-правовой мысли, современное состояние взаимодействия гражданского общества и публичной власти. Исследуются проблемы, стоящие на пути внедрения и реализации демократических ценностей гражданского общества, их решение, с разумным балансом интересов органов публичной власти и гражданского общества в Украине.
Ключевые слова: гражданское общество; публичная власть; государство; институты гражданского общества; конституционные принципы; демократический процесс; формы взаимодействия гражданского общества с публичной властью.
Sofia Kovalchuk
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
LEGAL BASIS OF CIVIL SOCIETY AND ITS INTERACTION WITH THE PUBLIC AUTHORITIES
The main theoretical legal principles and prerequisites of the concept of civil society forming in the theoretical and legal thought, the current state of interaction between civil
society and public authorities are examined. The problems facing towards the introduction and implementation of democratic values of civil society, and solutions through reasonable balance of interests of public authorities and civil society in Ukraine are analyzed.
Key words: civil society; public authority; state; civil society institutions; constitutional principles; democratic process; forms of interaction of civil society with public authority.
Постановка проблеми. Дослщження проблеми взаемодп громадянського сустльства та публiчно! влади в Укра!т зумовлено багатьма факторами, пов'язаними i3 сьогодтштм станов-ленням незалежно!, демократично!, правово!, сощально! укра!нсько! держави. В ст. 5 Конституцп Укра!ни проголошено одним з напрямiв розвитку формування громадянського сустльства, яке е основним джерелом публiчно! влади. Хоч у Конституцп Укра!ни вiдсутне поняття "громадянське суспшьство", низка li статей безпосередньо стосуеться функцюнування iнститутiв громадянського суспiльства, зокрема ст. 5, 36, 37 Конституций
Важливим е осмислення правово! природи громадянського сустльства та основних форм взаемодп з органами публiчноi влади. Питання взаемодп громадянського сустльства та оргатв публiчноi влади набувае особливо! актуальносп тсля подiй Помаранчево! революцi! та Революцп гiдностi, якi засвiдчили про наявтсть певного антагонiзму мiж громадянським суспшьством та органами публiчно! влади.
AHani3 дослiдження проблеми. Ця проблема широко висвгглена в науковiй лггератур^ Вона стала предметом дослiдження полггологи, соцiологi! та фiлософi!. Однак глибшого висвiтлення потребуе питання правово! природи громадянського сустльства в контексп його взаемодп з органами публiчноi влади. Серед укра!нських вчених-правознавцiв, якi дослщжували це питання, на особливу увагу заслуговують працi О. Скрипнюка, О. Петришина, Ю. Тодики, В. Ковальчука, С. 1щука, О. Лотюк, В. Кравчука. Теоретичною основою дослщження стали пращ зарубiжних дослщниюв: Дж. Юна , Ю. Габермаса, Р. Патнама, Н. Розенблюма, Дж. Коена, Е. Арато та ш.
Мета статть Всебiчний аналiз правових основ громадянського суспiльства та його взаемодi! з органами публiчноi влади в контексп укра!нського та европейського досвiду.
Виклад основного матерiалу. Зважаючи на досвщ европейських демократiй, громадянське суспiльство не можна трактувати як антитезу державу адже саме в громадянському суспшьсга формуються суспiльнi iнтереси, що в iдеалi е свого роду "фундаментом", на якому будуеться державна влада. Такий взаемозв'язок, передуем, зумовлений правовою природою цих двох суспшьних явищ. Так, громадянське суспшьство е результатом еволюцп суспiльства, в якому панувала "боротьба приватних, iндивiдуальних iнтересiв, вшна всiх супроти вшх", до самоврядного об'еднання шдивщв, якi сповiдують певну систему основоположних правових принцитв (свобода, справедливють, рiвнiсть, гуманiзм та шш^. Так само i держава - продукт розвитку оргатзацп необмежено! влади авторитету до авторитету правомiрноi влади [1; с. 5].
Вперше поняття "громадянське суспшьство" використав тмецький фшософ Г. В. Ф. Гегель, який дшшов висновку, що громадянське суспшьство - це особлива стадш у дiалектичному русi вiд сiм'! до держави. На його думку, сощальне життя, характерне для громадянського сустльства, суттево вiдрiзняеться вiд етичних основ шм'! та вiд публiчного життя держави. Зпдно з вченням тмецького фiлософа громадянське суспiльство складаеться iз системи потреб, яка основана на приватнш власностi, а також на здшснент правосуддя, полiцi! та корпоращях [2; с. 169].
Питання природи громадянського сустльства знайшло вiдображення в працях сучасних вчених Ю. Габермаса, Дж. Кша, Р. Патнама, Н. Розенблюма. Однак назван вченi акцентували на фiлософських та полiтологiчних аспектах питання, не звертаючи увагу на правову природу громадянського сустльства.
Не вдаючись в детальний аналiз рiзноманiтних iнтерпретацiй громадянського суспiльства, яке часто розглядають як "незалежш вiд держави громадсью органiзацiï, так званий "третш сектор"; "сощальну структуру, яка координуе своï дiï через низку добровшьних асощацш"; "сукупнiсть груп тиску та шших суб'ектiв впливу на полгтичний процес в суспшьствГ' та ш., про що багато написано в спещальнш науковiй лiтературi, зокрема, у пращ Дж. Коена та Е. Арато "Громадянське суспiльство та полгтична теорiя", зупинимося на правовiй природi цього явища.
Розглянемо природу громадянського суспшьства з погляду теорiï права i держави. В юри-дичнш лiтературi е цiла низка визначень цього явища. На думку Ю. Тодики, "громадянське суспшьство - це система самостшних i незалежних вщ держави суспiльних iнститутiв i вщносин, якi забезпечують умови для реалiзацiï приватних iнтересiв i потреб шдивдав та колективiв для життедiяльностi сощально1', культурно!' i духовно1' сфер, ïx вiдтворення та передачi вiд поколшня до поколшня" [3, с. 187]. В. Погоршко зазначае, що громадянське суспшьство - це спшьнють вшьних i рiвноправниx людей, кожному з яких держава забезпечуе юридичш можливосп бути власником та брати активну i всебiчну участь у полггичному життi [4, с. 88].
Проаналiзувавши рiзнi iнтерпретацiï термiна "громадянське суспшьство", В. Варениця вказуе на юнування рiзниx пiдxодiв до його вивчення, яю в загальному виглядi можна класифшувати так: громадянське суспiльство - це сощальний простiр, порiвняно незалежний вщ держави; це сукупнiсть суб'екпв незалежноï соцiальноï д^; це тип соцiальноï органiзацiï, який включае прин-ципи, що дають змогу досягти мети державно-оргашзацшного забезпечення суспiльства i гарантп прав людини: свiтоглядний принцип свободи особистосп, вiдображеноï в громадянських i полггичних правах; в економщ - принцип економiчноï демократiï, вщображений у свободi пiдприемництва i правi приватноï власностi; у полiтицi - правова держава, верховенство закону, основним змютом якого е захист прав людини, принцип розподшу влади; в управлшш -самоврядування як ушверсальний принцип оргашзацп суспiльниx, господарських i полггичних структур та ïx функцюнування [5].
На основГ наведених вище визначень можна видшити основш характерш риси, притаманнi правовiй природГ громадянського суспшьства: свобода, справедливють, рГвнють. Зокрема, таке суспшьство е джерелом життевоï сили для свободи. В межах громадянського суспшьства свобода проявляеться не так, як у межах держави, де людина заявляе про себе як ютота пасивна, безпорадна, оскшьки вона об'ект уваги i маншулювання, тклування i покарання. В громадянському сустльсга людина заявляе про себе як автономна, суверенна особа. Вона рГвю серед рГвних, оскшьки люди об'еднуються мГж собою за власним волевиявленням i лопчно передбачити, що вони самi виробляють цшнюш орiентири, норми та правила, яких мають шмГр дотримуватися.
Сучасне громадянське суспшьство - це не лише суспшьство вшьних тдивдав, але й суспшьство, побудоване на правомiрниx (справедливих) вщносинах. Визнання зв'язку мГж правом та справедливютю е складовою европейськоï правовоï традицiï, починаючи з античних чашв. Так, ще з часiв римського права вщомГ висловлювання: in omnibus, maxime tamen in jure aequitas spectanda est - в усГх справах, особливо в прав^ треба пам'ятати про справедливють; est autem ius a iustitia, sicut a matre sua, ergo prius fuit iutitia quam ius - право породжене справедливютю як ма^р'ю, оскшьки справедливють передувала праву.
"Громадянське суспшьство" - це також наявнють самоврядних об'еднань, дГяльнють яких спрямована на захист прав, свобод людини та громадянина. Саме такий шституцшний шдхщ сьогодш домшуе у правовш теорп. У своему визначенш громадянського суспшьства О. Петришин характеризуе останне як сукупнють добровшьно сформованих громадських шституцш, котрГ дГють на самоврядних засадах у межах конституци та закошв, за посередництвом яких ГндивГди реалiзують своï основнГ невiд'емнi права i свободи. Вщповщно до цього визначення, громадянське суспшьство мае таю характерш властивосп: а) його шститути обумовлеш безпосереднiми життевими iнтересами i потребами людей; б) воно вщображае встановлення елементарного сощального взаемозв'язку мГж шдивщами; в) воно мае власну оргашзацшну структуру, реально функцiонуе через певш громадянськi iнституцiï; г) Гнститути громадянського суспшьства формуються добровшьно i функцюнують на засадах самоврядування; д) громадянське суспшьство е
найадекватшшим середовищем формування й ефективного здшснення правових норм, а тому й виступае належним пiдrрунтям становлення та функцюнування демократично! правово! держав-носп [6; с. 3].
Останнiми роками в укра!нському правовому лексиконi все часпше з'являеться поняття "громадянське суспшьство" поряд з таким категорiями, як "держава", "права людини", "демократ", "конститущоналiзм". Показовим е те, що в першому проектi Конституцi! Укра!ни 1996 р. мютився окремий роздiл "Громадянське суспшьство i держава", який, однак, не ввшшов до тексту Основного Закону. Важливо зазначити, що в Закош Укра!ни "Про засади внутршньо! i зовнiшньо! полiтики" вiд 1 липня 2010 року в ст. 5 законодавець чггко визначив засади внутршньо! полггики у сферi формування шститупв громадянського суспiльства, а саме: утвердження грома-дянського суспiльства як гарантп демократичного розвитку держави; завершення полiтично! реформи, посилення взаемодi! оргашв державно! влади та органiв мюцевого самоврядування i об'еднань громадян, запровадження громадського контролю за дiяльнiстю влади; забезпечення незалежно! дiяльностi об'еднань громадян, посилення !хнього впливу на прийняття суспiльно важливих рiшень; пiдвищення рол^ вiдповiдальностi полiтичних партiй, сприяння полггичнш структуризацi! суспiльства на засадах багатопартшносп, створення умов для забезпечення широкого представництва штереив громадян у представницьких органах влади; проведення регулярних консультацш з громадсьюстю з важливих питань життя суспiльства i держави [7].
Поняття "шститути громадянського суспшьства" вiдображено в пiдзаконних нормативних актах. Вщповщно до Постанови Кабiнету Мшс^в Укра!ни вiд 5 листопада 2008 року № 976 тд шститутами громадянського суспiльства слiд розумiти громадсью органiзацi!, професiйнi та творчi спшки, органiзацi! роботодавцiв, благодiйнi, релiгiйнi оргашзацп, органи самоорганiзацi! населення, недержавнi засоби масово! iнформацi!, iншi непiдприемницькi товариства, установи, легалiзованi вiдповiдно до законодавства.
Отож, базовим елементом громадянського суспшьства е його незалежш самоврядш шститути, якi, взаемодiючи з органами державно! влади, виконують важливi легiтимувальнi функцп як усерединi суспiльства, так i в процесi його взаемодi! з органами державно! влади. По-перше, шститути громадянського суспшьства виступають гарантами непорушносп особистих прав громадян, дають !м впевненiсть у сво!х силах, слугують опорою у !х можливому протистоянш з державною владою. По-друге, громадянське суспшьство е засобом самовираження громадян, !х самооргашзацп та самостiйно! реалiзацi! ними власних iнтересiв. По-трете, шститути громадянського суспшьства систематизують, впорядковують, надають урегульованостi протестам i вимогам людей, яю в iншому випадку могли стати руйшвними, i в такий спошб створюють сприятливi умови для функцюнування державно! влади. По-четверте, щ шститути виконують функщю захисту штерешв певно! групи в !! протиборсга з iншими групами iнтересiв i завдяки цьому кожна група отримуе шанс "бути почутою нагорГ' владно! пiрамiди. По-п'яте, iнститути громадянського суспшьства здшснюють ефективний контроль за формуванням та функщонуванням органiв державно! влади, встановлюючи межi !хньо! компетенцi!.
На думку Ф. Шмггтера, iнститути громадянського суспшьства мають щонайменше чотири ознаки. По-перше, вони повинш бути здатш планувати та реалiзовувати колективнi акцп щодо захисту чи досягнення власних штерешв. По-друге, вони, як правило, незалежш як вщ органiв державно! влади, так i вiд приватних корпоративних об'еднань. По-трете, таю групи не прагнуть шдмшити собою державш владш структури i не намагаються захопити державну владу. По-четверте, вони завжди зпдш дiяти у межах легггимно встановлених законом полггико-правових норм [8, с. 16].
Ще однiею складовою громадянського суспiльства е система правових норм, що регулюе взаемовщносини мiж людьми всерединi цього суспшьства, закршлюе правовi основи функщ-онування громадянських iнститутiв та встановлюе чггку процедуру взаемовпливу громадянського суспшьства на державу ^ навпаки, держави на громадянське суспшьство.
Зазначимо, що у конститущях багатьох кра!н свггу вживаеться термiн "громадянське суспiльство", зокрема в Конституци Литви, Чехi! та Болгари. В Gгиптi питання щодо грома-
дянського сустльства регулюе Закон "Про неурядовi товариства та оргашзацп" вiд 2002 р. i Виконавчий статут з права вщ 2002 р. Норми цього Закону доволi обмежувальнi, проте Сгипет мае один iз найдинамiчнiших секторiв громадянського суспiльства серед ушх кра!н, що розвиваються.
У Великобританп та Канадi дiють угоди щодо взаемовiдносин мiж урядом i некомерцшним сектором, а у Дани - "Стратепя пiдтримки громадянського сустльства". Таю краши, як Естонiя, Хорватiя, Угорщина, Казахстан, Молдова, визнають, що потребують впровадження державно! полiтики у сферi застосування принципiв щодо розвитку громадянського сустльства. В Естонп парламент у 2002 р. ухвалив "Концепцiю розвитку громадянського сустльства Естонп", а у 20042006 рр. дiяв ухвалений урядом "План дiй щодо реалiзацп Концепци розвитку громадянського суспiльства Естош!". У липнi 2006 р. Указом Президента Республши Казахстан ухвалено "Концеп-цiю розвитку громадянського суспiльства в Республщ Казахстан на 2006-2011 роки" [9, с. 82].
В Украш е нормативш акти, вiдповiдно до яких здшснюеться та плануеться державна полггика у сферi взаемодii влади та громадянського сустльства. Це, зокрема, Закон Укра!ни "Про основт засади розвитку шформацшного суспiльства в Украш на 2007-2015 роки", укази Президента Укра!ни "Про додатковi заходи щодо забезпечення вщкритосп у дiяльностi оргашв державно! влади" вiд 1 серпня 2002 р. № 683, "Про забезпечення умов для бшьш широко! учасп громадськосп у формуваннi та реалiзацii державно! полiтики" вiд 31 липня 2004 р. № 854, "Про сприяння розвитку громадянського сустльства в Украш" вщ 26 лютого 2016 р. № 68/2016, що затверджуе Нацюнальну стратепю сприяння розвитку громадянського сустльства в Украш на 2016-2020 рр.
Саме в останньому документ визначено мехашзм взаемоди громадянського сустльства з публiчною владою, через забезпечення ефективних процедур учасп громадськосп пiд час формування та реалiзацii державно! регiональноi полiтики та виршення питань мiсцевого значення, а саме через проведення консультацш з громадсьюстю з питань щодо проектiв нормативно-правових актiв пiд час !х розроблення; проведення мiсцевих референдумiв, затвердження порядку проведення мирних зiбрань, сприяння запровадженню на рiвнi органiв мюцевого самоврядування публiчних консультацiй з громадсьюстю, громадсько! експертизи !хньо! дiяльностi та дiяльностi iхнiх виконавчих органiв, посадових ошб, комунальних пiдприемств, органiзацiй та установ; сприяння запровадженню обов'язкових публiчних консультацш тд час пiдготовки проекпв Державного бюджету Укра!ни та мюцевих бюджетiв; визначення порядку здiйснення громадсько! експертизи дiяльностi з надання адмшютративних послуг, а також дiяльностi бюджетних установ, якi надають соцiальнi послуги; створення ефективного мехашзму реалiзацii права громадян на звернення до оргатв мюцевого самоврядування з електронними петищями; сприяння введенню до регламента мюцевих рад обов'язкових процедур забезпечення шформацшно! прозоросп та вщкритосп, зокрема питань залучення громадськосп до пщготовки проекпв актiв, що мають важливе суспшьне значення [10].
Позитивним кроком у взаемоди державно! влади та громадянського сустльства е закршлення на законодавчому рiвнi таких форм взаемоди, як: консультацп з громадсьюстю та дiяльнiсть громадських рад при органах виконавчо! влади; громадська експертиза дiяльностi оргатв виконавчо! влади.
Громадсью експертизи передбачають особливi контрольт повноваження iнститутiв громадянського суспiльства щодо оргатв виконавчо! влади. Вищевказат мехатзми закрiплено, зокрема, в таких нормативно-правових актах: Указ Президента Укра!ни "Про забезпечення умов для бшьш широко! учасп громадськосп у формувант та реалiзацii державно! полггики" вiд 31 липня 2004 р. № 854 [11], Постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни "Про забезпечення участi громадськостi у формувант та реалiзацii державно! полггики" вiд 3 листопада 2010 р. № 996 ^ змiнами) [12], Постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вщ 5 листопада 2008 року № 976 "Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадсько! експертизи дiяльностi оргашв виконавчо!
влади" [13]. Також одним iз нових нормативних актив, який передбачае взаемодда органiв публiчно! влади i громадянського суспшьства щодо забезпечення iнформацiйно! прозоросп, створення добросовiсно! конкурентностi та запобтання проявам корупцi! е Закон Укра!ни "Про публiчнi закупiвлi" вiд 10.12.2016 р. № 922-19. На основi Закону Укра!ни Мiнiстерство економiчного розвитку та торгiвлi Укра!ни запустило акредитований тендерний майданчик - "Рго2огго". Хоч норми цього закону стосуються бшьше економiчно! сфери держави, проте державш закупiвлi протягом тривалого часу були шструментом вiдмивання коштiв з державного бюджету. Корупцшш дiяння у цш сферi сягнули масштабiв усiх рiвнiв вiд найменших сiльських рад до найбшьших державних пiдприемств, установ та оргашзацш. Тому, не вдаючись у детальний анатз, можна сказати про те, що цей закон не тшьки дещо змiнюе саму процедуру державних закутвель, а й надае цш процедурi публiчностi, оскiльки результати тендерiв стають вiдкритими на офщшному сайтi для всiх, з'являеться можливють монiторингу, закрiплюеться електронна система оскарження процедури до уповноваженого органу - Антимонопольного комггету Укра!ни. Тобто цей закон уможливлюе здшснення громадського контролю, а саме ч. 1 та ч. 2 ст. 9 закону передбачаеться забезпечення громадського контролю через вшьний доступ до вше! шформацп щодо публiчних закутвель, яка тдлягае оприлюдненню, до аналiзу, мотторингу шформацп, розмщено! в електроннiй системi закутвель, а також шформуванням через електронну систему закутвель або письмово оргатв, уповноважених на здшснення контролю, про виявлеш порушення законодавства у сферi публiчних закупiвель та недолiки роботи електронно! системи закупiвель. Замовники й учасники процедур закупiвель та уповноважений орган повинш сприяти залученню громадськосп до здiйснення контролю у сферi закупiвель вiдповiдно до законiв Укра!ни "Про громадськi об'еднання", "Про звернення громадян" i "Про iнформацiю" [14].
Звюно, закон мае як позитивш, так i негативнi аспекти, але можемо говорити про те, що Нацюнальна стратепя сприяння розвитку громадянського суспшьства в Укра!ш на 2016-2020 рр. реалiзовуеться повiльними кроками саме через ухвалення такого Закону та процедури практичного його застосування.
Варто вказати на обмежену сферу застосування згаданих механiзмiв взаемодп у зв'язку iз застосуванням на пiдставi актiв Уряду Укра!ни та поширенням !х на вертикаль виконавчо! влади, механiзми "консультацi! з громадсьюстю" та "громадськi експертизи" для оргатв публiчно! влади е суто рекомендацiйними. А "громадський контроль" у вищезгаданому законi передбачае невтручання громадян i громадських органiзацiй та !х спiлок у процедури закупiвлi.
Поряд з важливютю законодавчого регулювання дiяльностi громадських органiзацiй важливо вказати на межi такого правового регулювання, зокрема, держава не повинна втручатися у дiяльнiсть iнститутiв громадянського суспiльства. Межi правового регулювання права на свободу об'еднання визначив Конституцшний Суд Укра!ни у мотивувальнiй частини Рiшення вщ грудня 2001 р. № 18-рп/2001 так: Конституцiя Укра!ни встановила межi втручання держави в реалiзацiю права громадян на свободу об'еднання. Пункт 11 частини першо! ст. 92 Конституци Укра!ни передбачае, що виключно законами визначаються "засади утворення i дiяльностi... об'еднань громадян". Iншi (що не е найбшьш загальними) питання реалiзацi! права на свободу об'еднання в громадянському суспшьсга не тдлягають державному регулюванню i мають виршуватися на вiльний розсуд його члешв"[15].
Висновки. Зважаючи на зазначене вище, е вс пiдстави вважати, що громадянське суспшьство - правове явище з такими характерними ознаками: юнування самоврядних та незалежних iнституцiй; високий рiвень правосвiдомостi громадян; гарантi! прав, свобод людини та громадянина, прозорють у вщносинах суспiльства та влади. Громадянське суспшьство можна визначити так - це об'еднання вшьних ошб, як е правосвiдомими членами суспшьства та реалiзують сво! основнi невщ'емш права i свободи через добровшьно сформованi громадянськi
шститути, яю дiють на самоврядних засадах у межах Конституцп та закошв Укра1ни. Ефективнiсть функцiонування громадянського сустльства безпосередньо пов'язана з процедурою взаемоди з органами публiчноl влади. Тому важливо, щоб норми законодавства визначали статус громадянського суспiльства не лише як дорадчого консультативного органу, рекомендацп якого можуть i не враховувати органи публiчноl влади, але й зробити 1х обов'язковими.
1. Грудицына Л. Ю. Гражданское общество, народ и власть: концептуальное понимание и российская специфика / Л. Ю. Грудицына, С. М. Петров // Государство и право. - 2012. - № 6. -464 с. 2. Гегель Г. В. Философия права / Г. В. Гегель. - М. : Мысль, 1990. - 524 с. 3. Тодика Ю. М. Конститущя Украгни : проблеми теорИ i практики : монограф1я / Ю. М. Тодика. - Х. : Факт, 2000. - 608 с. 4. Конституцтне право Украгни: / [В. Я. ТацШ, В. Ф. Погоршко, Ю. М. Тодика та т.]; за ред.. В. Я. ТацШ, В. Ф. Погоршко Ю. М. Тодики. - К.: Украгнський центр правничих студт, 1999. - 376 с. 5. Варениця В. А. Сощальний дiалог: громадянське сустльство та демократiя спiвучастi / В. А. Варениця // Право i Безпека. - 2009. - № 2 (29): [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pib/2009_2/PB-2_37. 6. Петришин О. Громадянське сустльство i держава : питання взаeмовiдносин / О. Петришин // Вiсник АкадемИ правових наук Украгни. - 2006. - № 4 (47). - С. 3-12. 7. Закон Украгни "Про засади внутршньог i зовншньог полтики" 1 липня 2010 № 2411-VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украгни. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2411-17. 8. Шмиттер Ф. Размышления о гражданском обществе и консолидации демократии / Ф. Шмиттер // Полис. - 1996. - №5. - С. 11-26. 9. Берченко Г. В. КонституцШю засади громадянського сустльства в Украгш / Г. В. Берченко : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 "Конституцтне право; мунщипальне право" /Г. В. Берченко. -Х.: 2011. - 219 с. 10. Указ Президента Украгни "Про сприяння розвитку громадянського сустльства в Украгт" 26 лютого 2016 року № 68/2016 [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украгни. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/68/2016. 11. Указ Президента "Про забезпечення умов для бтьш широког участi громадськостi у формувант та реалiзацiг державног полтики" вiд 31 липня 2004 р. № 854 [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украгни. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/854/2004.12. Постанова Кабтету Мiнiстрiв Украгни "Про забезпечення участi громадськостi у формуванш та реалiзацiг державног полтики" вiд 3 листопада 2010 р. № 996 [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украгни. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-п. 13. Постанова Кабтету Мiнiстрiв Украгни "Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадськог експертизи дiяльностi оргатв виконавчог влади" вiд 05 листопада 2008 року № 976 [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украгни. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/976-2008-п. 14. Закон Украгни "Про публiчнi закупiвлi" вiд 10 грудня 2016 року № 922-19 [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украгни. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/922-19. 15. Ршення Консти-туцтного Суду Украгни вiд 13 грудня 2001 року № 18-рп/2001 (справа про молодiжнi оргатзацп) // Офщйний вiсник Украгни. - 2001. - № 51. - Ст. 2310.
REFERENCES
1. Hrudytsyna L. Yu., Petrov S. M. Hrazhdanskoe obshchestvo, narod y vlast': kontseptual'noe ponymanye y rossyyskaya spetsyfyka [Civil society, people and Power: conceptual understanding and Russian specificity] / L. Yu. Hrudytsуna, S. M. Petrov // Hosudarstvo y pravo. 2012. No 6. 464 p. 2. Hehel'H. V. Fylosofyyaprava [Philosophy of Law] /H. V. Hehel'. M. : Mysl', 1990. 524p. 3. Todyka Yu. M. Konstytutsiya Ukrayiny : problemy teoriyi i praktyky [Constitution of Ukraine: problems of theory and practice] : monohr. / Yu. M. Todyka. Kh. : Fakt, 2000. 608 p. 4. Konstytutsiyne pravo Ukrayiny [Constitutional Law of Ukraine]: / [V. Ya. Tatsiy, V. F. Pohorilko, Yu. M. Todyky ta in..]; za red.. V. Ya. Tatsiy, V. F. Pohorilko Yu. M. Todyky. K. : Ukrayins'kyy tsentr pravnychykh studiy, 1999. 376 p. 5. Varenytsya V.A. Sotsial'nyy dialoh: hromadyans'ke suspil'stvo ta demokratiya spivuchasti [Social dialogue: civil society and participatory democracy] / V. A. Varenytsya // Pravo i Bezpeka. 2009. No 2
(29): Available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pib/2009_2/PB-2_37 6. Petryshyn O. Hromadyans'ke suspil'stvo i derzhava : pytannya vzayemovidnosyn [Civil society and State: interrelation issues] / O. Petryshyn // Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. 2006. No 4 (47). pp. 3-12. 7. Zakon Ukrayiny "Pro zasady vnutrishn'oyi i zovnishn'oyi polityky" 01 lypnya 2010 No. 2411-VI [The law of Ukraine "On the foundations of internal and external politics "]. Available at: http://zakon3. rada. gov.ua/laws/show/2411-17. 8. Shmytter F. Razmyshlenyya o hrazhdanskom obshchestve y konsolydatsyy demokratyy [Reflections on civil society and democracy consolidation] / F. Shmytter. Polys. 1996. No 5. pp. 11-26. 9. Berchenko H. V. Konstytutsiyni zasady hromadyans'koho suspil'stva v Ukrayini [Constitutional foundations of civil society in Ukraine] / H. V. Berchenko : dys. kand. yuryd. Nauk : spets. 12.00.02 "Konstytutsiyne pravo; munitsypal'ne pravo" / H. V. Berchenko. Kh., 2011. 219 p. 10. Ukaz Pryzydenta "Pro spryyannya rozvytku hromadyans'koho suspil'stva v Ukrayini" [On the promotion of civil society development in Ukraine] 26 lyutoho 2016 roku No 68/2016. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/68/2016. 11. Ukaz Prezydenta "Pro zabezpechennya umov dlya bil'sh shyrokoyi uchasti hromads'kosti u formuvanni ta realizatsiyi derzhavnoyi polityky" [The decree of the President: On providing conditions for greater public participation in formation and implementation of public policy] vid 31 lypnya 2004 r. No 854. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/854/2004. 12. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny "Pro zabezpechennya uchasti hromads'kosti u formuvanni ta realizatsiyi derzhavnoyi polityky " [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On ensuring of public participation in formation and implementation ofpublic policy"] vid 03 lystopada 2010 r. No 996. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-n. 13. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny "Pro zatverdzhennya Poryadku spryyannya provedennyu hromads'koyi ekspertyzy diyal'nosti orhaniv vykonavchoyi vlady" [On approval of the promotion of civic expertise of the executive] vid 05 lystopada 2008 roku № 976. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/976-2008-n. 14. Zakon Ukrayiny "Pro publichni zakupivli" [On public procurement] vid 10 hrudnya 2016 roku No. 922-19. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/922-19. 15. Rishennya Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny vid 13 hrudnya 2001 roku № 18-rp/2001 (sprava pro molodizhni orhanizatsiyi) [The Decision of the Constitutional Court of Ukraine (case of youth organizations)]. Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny. 2001. No51. St. 2310.
Дата надходження: 16.03.2017 р.
