CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 23 (62). 2010. №»1. С. 162-166.
УДК 141.7
ВПЛИВ МАСОВО1 КОМП'ЮТЕРИЗАЦП НА СТРУКТУРУ ТА ДИНАМ1КУ НАСИЛЛЯ В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
МетЫка Д.В.
У статп розглядаються особливостi насилля в шформацшному суспiльствi. Робляться висновки про основш тенденцп розвитку насилля в глобальному сустльстш та про залежтсть нових форм насилля вiд розвитку шформацшних технологш.
Ключов1 слова: насилля, шформацшне сустльство, комунiкацiя.
Предмет дослщження - форми прояву насильства в умовах формування глобального суспшьного устрою. Мета дослщження - розкрити вплив шформацшних технологш на прояви насильства в контекст процешв глобал1зацИ.
У наш час людство переживае бурхливий розвиток автоматизации шформатизаци i комп'ютеризаци вс1х сфер життя. За даними Internet World Stats, кшьюсть користувачiв глобально! мережi Internet з 80 тис. у 1988 р. зросла до 360 млн. на кшець 2000 р., а на 1 кв^ня 2009 р. кшьюсть користувачiв Internet вже досягла близько 1,6 млрд., що становить 23,8% населення планети [1].
Комп'ютерш системи мають не тшьки позитивний соцiально-культурний потенцiал (вщкривають небаченi можливостi для мiжнародного сшвроб^ництва, розширення й удосконалювання сфери послуг та ш.), але також й мютять у собi новi досконалi можливостi для невiдомих ранiше правопорушень, а також для вчинення традицшних злочинiв нетрадицiйними засобами. Технiчний прогрес розвиваеться настiльки стрiмко, що деяю негативнi його наслiдки усвiдомлюються суспшьством занадто пiзно, коли для виправлення ситуаци потрiбнi вже значнi зусилля. Стрiмке зростання комп'ютерних правопорушень свщчить про те, що сучасне суспшьство поки не в змозi належним чином нейтралiзувати негативнi наслiдки масово! комп'ютеризаци. Соцiально-культурний розвиток вiдстае вщ розвитку технологiчного, що пiдвищуе ризик сощальних катастроф i навiть може привести все людство до загибел^ оскшьки протягом вше! людсько! юторп запорукою сталого соцiального розвитку були саме мехашзми культурно! регуляци, а не техшчний прогрес - лише завдяки цьому ми усе ще юнуемо. За словами творця ОС Linux Лшуса Торвальдса: «технологи не змшюють суспiльство - це суспшьство змшюе технологи» [2].
Конструктивнiсть наших техшчних досягнень ретроспективно залежить вщ того, наскiльки конструктивно ми ними розпоряджаемося. Двозначний фармакон техшчного прогресу може виявитися для нас як отрутою, так i лiками, - залежно вщ того, як ми ним скористаемося. Але вщмова визнавати детермшовашсть насилля в iнформацiйному суспшьстта розвитком комп'ютерних технологiй, звичайно, не означае того, що варто вщмовитися вщ дослiджень !хнього впливу на змiну структури й динамiки насилля в умовах глобалiзацi! - просто варто пам'ятати про те, що з метою збереження суспшьства треба вщдавати прiоритет гуманiтарним
Вплив масовоУкомп'ютеризацп на структуру та динамку насилля ...
факторам сощально! динамши перед техногенними: людина не повинна (! - бшьше того - не може) бути об'ектом сво!х власних знарядь.
Тому для того, щоб зрозумiти тенденци розвитку насилля в iнформацiйному суспшьсга в !хнш залежностi вiд розвитку засобiв комушкаци, насамперед, варто зробити феноменолопчний начерк життевого св1ту (ЬеЪептеЩ якогось гшотетичного суб'екта комп'ютерно! комушкаци, тобто розглянути, яким чином новi можливостi сприйняття, що виникають завдяки розвитку комп'ютерно! техшки, трансформують шдивщуальну й суспiльну свiдомiсть, а через це - впливають на прояви насилля. Отже, розглянемо основш особливосп трансформацiй сприйняття дiйсностi, якi в значнш мiрi обумовленi бурхливим розвитком комп'ютерних технологiй.
1. Iнтерактивнi комп'ютерш мережi ростуть по експонентi, створюючи новi форми й канали комушкаци, формуючи життя й, у той самий час, формуючись життям. У цей час виникають новi просторовi форми й процеси, що мають в1ртуальний характер. Деякi дослiдники масових комунiкацiй у сферi соцiальних систем як посередниюв комушкаци видiляють грош7, владу, вплив, цгншст оргентацИ [3; 4]. Вс цi посередники споконвiчно мають властивiсть вiртуальностi в значенш «щеальносп», тобто знаковостi, замщення iншого. Дiйсною вiдмiнною рисою сучасного типу вiртуального спiлкування е техтчний характер сучасног в!ртуальност!: комп'ютерне вiртуальне середовище виступае як новий посередник вшх минулих соцiальних посередникiв, що вже й рашше мали характер вiртуальностi (своерiдна «тртуальтсть у квадрат¡» як вщмшна риса сучасного типу вiртуальностi) [5, с. 36].
2. У розвитку комп'ютерно! техшки переважае тенденщя до конвергенцИ рiзних техшчних пристро!в i локальних мереж, що дозволяе використовувати комп'ютерну техшку як найбiльш дiючий засiб !! унiфiкацi! й об'еднання в глобальну мережу, тобто використовувати !! як основний шструмент глобалiзацi!. У свою чергу, ушфшоваш форми технiчно! вiртуальностi провокують прогресуючу унiфiкацiю iндивiдiв, нейтралiзують !хнi мiжкультурнi вiдмiнностi. Способи сприйняття дшсност стають усе бiльш однорщними й стандартизованими.
3. Взаемодiя мiжособистiсно! й масово! комунiкацi! мiняе свш характер: якщо в «масовому» суспшьсга мiжособистiснi зв'язки опосередковуваються ЗМ1, то в «шформацшному» суспiльствi, навпаки, масова комушкащя все бiльше починае опосередковуватися мiжособистiсними зв'язками. У комп'ютернiй мережi зв'язування глобального i локального вщбуваеться переважно на локальному рiвнi. У зв'язку iз цим можна говорити про парадоксальний феномен гндивгдуалгзацИ масовог комушкацИ. Роль суб'ективного фактора в суспшьному житп зростае. Оскiльки комп'ютерш штеракци опосередковуваються машинною взаемодiею, !хш суб'екти стають усе бiльш iзольованими й самотнiми, тому що навт найрозвиненiшi медiа-засоби не можуть замшити для людини безпосереднього спiлкування.
4. Вiртуальне середовище влаштоване найвищою мiрою мозагчно, а не iерархiчно, що призводить до фрагментарност1, децентрованост1 й розаювання сучасних дискурсивних практик. В умовах кризи традицшних свггоглядних моделей, що поставляються релшею й фiлософiею, для шдивща рiзко зростае небезпека втрати базових цшностей i критерив розрiзнення блага й зла. Сучасна людина залишаеться один на один з величезним потоком рiзнорiдно! шформацп. Мiць
Меттка Д. В.
шформацшних потоков уже не стримуеться ш моральними, ш культурними межами. У звязку ¿з цим першорядну важливють представляе не захист /нформацп\ а захист (¡¡О тформацп.
5. Якщо споживання ¡нформацп виступае як споаб усвщомленого пошуку шформацшних фрагмента, необхщних для ршення певного шзнавального, поведшкового або якого-небудь шшого завдання, то присвоения суб'ектом деяко! ново! шформаци означае розширення кола його особливостей як реального суб'екта д1яльносп й спшкування. Але доступшсть шформацшних рссурав для рядового користувача найчаспшс сирияе його ирисианню, наркотизаци, шж активность Все бшыпа частина часу придшяеться читанню й пошуку ¡нформацп. ¡. вщповщно, менша частина може бути придшена оргашзованш сощальшй ди.1ндив1д може бути задоволений сво1м високим р1внем ¡нформованост1. але не пом1чати свое! вщ1рваност1 в1д прийняття р1шень \ дш, в1н ототожнюе знания про проблеми з д1ями в1дносно цих проблем. Його сощальна св1дом1сть залишаеться абсолютно чистою, але його сощальна д1яльшсть повшстю витиснута процесом ¡нформащиного споглядання.
6. У людини, що починае сприймати св1т через 1нтернет, виникае нова картина св1ту. У цш ситуац11 зм1нюеться нав1ть традищйне уявлення про знаков! системи:
• по-перше, величезний пот ¡к ¡нформацп переводить и з дискретного р1вня на континуальний;
• по-друге, губиться можливють вер1ф1кувати цю ¿нформащю.
Позначивши основш аспекта впливу комп'ютерних технолог1й на свщомють
г1потетичного суб'екта сучасних масових комун1кац1й, розглянемо те пер у звязку ¡з цим особливост1 насилля в ¿нформащйному сусшльств1.
У даному випадку шд насиллям розум1еться обмеження або повне заперечення свободи життед1яльност1 одного сощального суб'екта ¡ншпм. що виражаеться в нав'язуванн1 свое! вол! й запод!янш ф!зичних ! моральних страждань.
Специф!ка насилля в ¡нформац1 иному суспшьств! визначаеться наступними факторами:
• в!ртуал!защя насилля;
• витиснення прямого насилля опосередкованим;
• зростання аношмносп насилля;
• трансформащя дискретних насильницьких акпв у континуальн!;
• техн!чний розвиток р!зних засоб!в ман!пулящ! сусп!льною свщомютю ! !хне масове застосування через комп'ютерш мереж!;
• поява нових вид!в насилля, пов'язаних з новими комушкативними технолог!ями (наприклад, розповсюдження комп 'ютерних (¡¡рус¡в та СПАМу, створення та поширення бот-мереж, юбертероризм).
Також слщ зазначити, що шформацшний компонент присутшй у вс!х проявах насилля, нав!ть самих арха!чних, але лише в ¡нформащиному сусшльств! цей компонент набувае парадигматичного значения й визначае дом!нуюч! у цьому сусшльств! форми насилля, як! можна об'еднати шд загальною назвою /нформацтного насилля. Тому особливе значения для анал!зу насилля в ¡нформащиному сусп!льств! мае анал!з р!зних вид!в !нформац!йного насилля. Вщповщно до класиф!кащ!, розробленою групою в!тчизняних досл!дник!в [6, с. 3234], основними видами ¡нформац1 иного насилля е:
• дезшформування;
Вплив масовоУкомп'ютеризацп на структуру та динам/'ку насилля ...
• пропаганда;
• психолопчний тиск;
• диверсифшащя суспшьно! свщомосп;
• розповсюдження чуток.
1нтернет - це вщкрите поле для шформацшного насилля. 1нформащйне насилля е кеазтомунтащею, що може шод1 досить усшшно ¡мт вати комушкащю, але школи не в змоз1 забезпечити виконання II основно! функцп - узгодження дш суб'екпв загально! д1яльносп. Очевидно, що неадекватшсть сприйняття може привести людину до самих пагубних наслщюв - нав1ть до загибелг Тому боротьба з шформацшним насиллям стае в сучасному свт боротьбою людини за виживання. Ця боротьба ор1ентована на пошук резерв!в функгронування комуитатор1в. Очевидно, що пошук цей неможливий поза вивченням процсав сприйняття й розумшня шформацшних повщомлень 1 текстов, розповсюджуваних за допомогою цих засоб1в.
Людство перебувае на новш стад¡1 формування шформащйно! сфери ¡снування. В шформацшну сферу переноситься вся ¡снуюча система геополтоичних взаемин, учасники яко1 прагнуть забезпечити соб1 найбшып випдне положения в сформованому свтоовому порядку, застосовуючи й силов1 методи. Законом1рш тенденци розвитку людського сусшльства дозволили в останш роки реашзувати методи протиборства, засноваш на маншулюванш шформащею в будь-якш II форм! й методах шформацшно! вшни. Сьогодш зростае залежнють вах сфер д1яльносто сусшльства вщ електронних засоб1в обробки шформаци й комушкацш, модифшуеться й розмиваеться поняття м1жнародних конфлштов 1 криз.
У цей час ¿де освоения терористами шформацшно! збро!. Сучасш розвинеш сусшльства стали бшып залежними вщ електронних баз даних, анагизу й передач! шформаци. Таким чином, багато життево важливих сектор ¡в вщкрито для несанкцюнованого впливу, а погоджений вплив може парагизувати всю крашу. Тому росте тривога ¿з приводу компьютерного тероризму. Якщо рашше единим видом шформацшно1 збро! були ЗМ1, то тепер величезну роль грае компьютерна шформащя. Якщо терор за допомогою засоб1в масовоУ шформаци могла здшснювати тшьки держава, то вплив через комп'ютерш системи став можливим для окремих особистостей, що робить юбертерорпзм, мабуть, самим небезпечним видом насилля в ¡нформацшному сусгпльствк Не випадково новий президент США Б. Обама проголосив боротьбу з хакерами одним з головних прюритетов нацюнально! безпеки [7].
Серед самих по\птних тренд ¡в у юберзлочинносто останшх роюв експерти [8] називають наступш:
• по-перше, зростаюча загроза нацюнальнш безпещ, викликана веб-итпгунством. Зловмисники вщ хакер1в-одинаюв до добре оргашзованих \ фшансованих груп використовують 1нтернет не тшьки для фшансово!, але й полтоично! й технолопчний вигоди;
• по-друге, шдвшценому ризику шддаються онлайн-сервюи, користувач1в яких атакують ф1шерп, озброеш прийомами сощально! ¡нженерп.
• по-трете, поява ринку програмних уразливостей.
Висновки. Ктберзлочиншсть усе частоте здобувае транс наш онального характеру. 3 використанням глобально! мереж1 1нтернет таю вид и злочишв не мають державних кордошв \ можуть легко вщбуватися з одше! держави вщносно
Метлка Д.В.
суб'екпв шшо! держави. З урахуванням цього, стратепя боротьби з комп'ютерною злочиннiстю повинна будуватися на посилщ про те, що даною проблемою необхiдно займатися системно й комплексно, а це, у свою чергу, вимагае тюного сшвроб^ництва, як на нацiональному, так i на мiжнародному рiвнi.
Список лггератури
1. Internet world statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.internetworldstats.com/stats.htm
2. Берд К. Гигабайты власти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sharebook.ru/kiwi/gbop.htm
3. Парсонс Т. Система современных обществ /Т. Парсонс. -М.: Аспект Пресс, 1998. -270 с.
4. Луман Н. Власть / Н. Луман. - М.: Праксис, 2001. -256 с.
5. Михайлов В.А. Особенности развития информационно-коммуникативной среды современного общества / В.А. Михайлов, С.В. Михайлов // Актуальные проблемы теории коммуникации. Сборник научных трудов. - СПб.: Изд-во СПбГУ, 2004. - С. 34-52.
6. Петрик В.М. Сучасш технологи та засоби маншулювання свщомютю, ведення шформацшних вшн i спещальних шформацшних операцш / В.М. Петрик, О.А. Штоквиш, В.1. Полевий. - К.: Росава, 2006. - 208 с.
7. Президент США объявил войну хакерам. Центр исследования компьютерной преступности [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.crime-research.ru/news/01.06.2009/5980/
8. Компьютерная преступность: новые возможности [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www.cybercrime.report. ru/
Метилка Д.В. Влияние массовой компьютеризации на структуру и динамику насилия в информационном обществе // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Философия. Культурология. Политология. Социология. — 2010. - Т.23 (62). -№1.- С. 162-166.
В статье рассматриваются особенности насилия в информационном обществе. Делаются выводы об основных тенденциях развития насилия в глобальном обществе и о зависимости новых форм насилия от развития информационных технологий.
Ключевые слова: насилие, информационное общество, коммуникация.
Metilka D. V. Influence of mass computerization on a structure and dynamics of violence in information society // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. - 2010. - Vol.23 (62). - №1. - P. 162-166.
In the article are examined the features of violence in an information society. Drawn the conclusions about the basic progress of violence trends in a global society and about dependence of new forms of violence from development of information technologies.
Keywords: violence, information society, communication.
Поступило в редакцию 13.10.2009
