CC BY
5РАЗДЕЛ III
СОЦИОЛОГИЯ. СОЦИАЛЬНАЯ ФИЛОСОФИЯ
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 24 (63). 2011. №2. С. 168-174.
УДК 316.4.063.3 + 316.77
особливост1 вщображення едносп й розколу в 1нформац1йному простор1 незалежно! укра1ни
Балшченко С.П.
Статтю присеячено еизначенню особлиеостей та насл^дюв реал1зацп уявленъ про нацюнальну едмстъ та розкол у сучасному тформацтному простор/ Украти. Розглянуто праеоеу базу, що спричиняе зрушення у цих уявленнях, зокрема, Стратегт нащоналъног безпеки Украти та Утеерсал нацюналъног едност1, а також мехамзми поширення м1фологем едност1 та розколу через ЗМ1. Окрема увага придтяетъся стереотипным уявленням про мовну ситуацию в Украгм.
Клоча си слова: едмстъ, тформацтний прост1р, национальная безпека.
Предметом дослщження е уявлення про нацюнальну едшсть \ розкол у сучасному шформацшному простор! Украши. Метою стагп е виокремлення специф1чних рис, притаманних стереотипним уявленням про нацюнальну едшсть та розкол в Укра1ш, а також особливостей \ наслщюв реал1зацн цих фрсй\пв у сучасному шформацшному простор!.
Питания едносп постае для Украши як комплексна проблема, що мютить, кр1м полтганого та сощального аспекпв, ще й аксюлопчну проблематику шакшосп, рсалповану в площинах мови та ¡дснтичносп.
Знаходячись з 2004 року, фактично, у бшолярнш ситуацп, з одного боку, суспшьство сформувало пщ тиском шформацшного простору низку стереотипних уявлень про сторони протистояння; а з шшого боку, вщбуваеться поступова дифуз1я до багатополярност1 з вщновленням штсграцшного концепту нац1онально! едност1.
Почасти, досл1дженню вказано! проблематики прид1ляли увагу Д. Борхерс, Б. Вальденфельс, Ф. Кссадк М. Крепон, Г. Мор, М. Уолцер, й А. Турен в контсксп ор1ентац1й сучасних сусп1льств, проблем шакшосп й щентичност1. Роботи 3. Бжезинського, П. Герста, О. Гьоффе, Я. Делея, М. Емстутца, М. Кастельса, К. Шпшьмана розкривають особливосп правового дискурсу, зокрема, у контсксп ¡нтсграц1йних процсслв. В1тчизнян1 досл1дники, таю як А. Колод¡й. Л. Рябошапко, С. Рутар розглядають питания нацюнально! едност1 в ключ1 проблематики громадянського суспшьства, формування наци та визначення потснцшного впливу результат!в законотворчо! д1яльност1 на зрушення у сусшльств1.
Ocoönueocmi вЮображення edHoemi й розколу ...
Btim, залишаеться лише частково виршеним питания про виникнення \пфологсм едносп та розколу у суспшьному npocTopi, а також i'x вплив на проикання ¡нтсграцшних та диференцшних процсав у couiyvii i на формування Я-концспцп краши взагалг
Розгляд мехашзм1в та особливостей поширення стереотипних уявлень про едшсть та розкол через 3MI, а також визначення правово! бази, що спричиняе зрушення у цих уявленнях та \пфологсмах потребують використання структурно-функцюнального методу. До того ж, анал1з публисацш з проблематики передбачае прогностичний шдхщ в контекст1 зютавлення оцшок i передбачень i визначення i'x основи.
Стереотипш уявлення мають неабиякий потенщал впливу на ор1ентащю сустльства. Георг Mop (Georg Mohr) у свош стата «Чи потребують сучасш сустльства орюнтацш i чи може i'x надати фшософ1я?» видшяе чотири основш ¡мплп<ацп поняття «ор1ентащя», яга попм лягають в основу интерсуб'ективних штерпретацш. Идеться про самовизначення свого мюця, вщчуття або знания напрямку, системи сшввщнесення й мети [10, с. 74]. Там же вш акцентуе на умовах opieHTauii. називаючи серед них здатшсть до самолокал1заци й саморозвитку, потребу в caMopyci.
Отже, ¡стотний змютовний аспект ор1ентацшних понять (таких як р1внють, едшсть нацп. автоном1я) полягае в пм, що ui поняття не мають остаточно! дефшщн, яка б визначала i'x фшсоване viicuc в систем! норм i цшностей. На думку Г. Мора, ор1ентацшш поняття припускають нормативну тенденщю, конкретизащю яко! ще варто знайти; вони означають ор1ентащю, про яку ми знаемо, але продовжуемо II шукати [10, с. 78]. У цьому випадку, саме адекватна критичнють i прагнення до пошуку ¡мплщитного аксюлопчного змюту зазначених понять дозволяе уникнути перетворення i'x в Абсолюта, 1стини й Гранднаративи, недоступш для ¡нтсрпрстацн. i, отже, закрии для суспшьного цшеполягання.
На даний момент ¿снуе певна традищя визначення нацюнально! едносп у наукових публшащях та правових актах [7; 12; 14; 15]. Прикладом розгляду ще! проблематики е Ушверсал нацюнальнсн едносп, в якому, - у редакцн вщ 3 серпня 2006 року, - цшсшсть, уштаршсть та соборшсть зазначаються серед непорушних принцишв ¡снування украшсько! держави [15]. У цьому ж докуменп визначаеться украшська мова як основа самощентифшацп народу та держави (п. 12), а також до дш, спрямованих на досягнення нацюнальнсн едносп, включено забезпечення цЫсносп мовно-культурного простору (п. 13). Вищезазначеш фактори, в цшому, окреслюють Ti м1фологеми, що пов'язаш з категорию едносп, адже саме еднють тсритор1альна. пол1тична. соцюкультурна використовуються пол1тичними силами як базов1 фрейми, на основ1 яких надбудовуються гранднаративи справедливости, права та свободи.
В текст! документу з цього приводу зазначаеться, що «реал1защя положень цього Ушверсалу, яи будуть покладеш в основу д1яльносп коалщн депутатсысих фракцш у Всрховшй Paji Украши i Кабшсту MiHicTpiß Украши, можлива лише за умови нацюнальнсн едносп та згуртованосп пол1тичних сил» [15]. Дискуая. що вибухнула з приводу документу, а також той факт, що не Bei пол1тичш сили досягли вказансп вище згуртованосп щодо положень з нацюнально!' едносп (документ не подписано л ¡дером БЮТ Юлюю Тимошенко), безперечно, впливають на реал1защю програми. Але цей факт також св1дчить про неготовшеть до подолання розб1жностсй та створення стильного простору.
Анал1зуючи псштичш та правов1 рсалп Украши, Л. Рябошапко та С. Рутар зазначають, що юнуе «трапчний подш усередиш украшських псштичних ел1т, розкол кра!ни на дв1 частини за ментально-юторичною та псштичною ознаками» [12]. В цьому контсксп автори, спираючись на результата соцюлопчних дослщжень Центру ¿м. О. Разумова, визначають конфлштогеншсть ситуацп через р1зницю геокультурних та геопол1тичних ор!ентацш та 1х ч1тко окреслену географ1чну локал!защю. Таким чином, тут виокремлюються основш риси розколу як ментально-поведшкового протистояння, що гальмуе суспшьний розвиток. Щодо нацюнально! едносп, автори иор1внюють Ушверсал нацюнально! едносп з Трет1м ушверсалом украшсько! Центрально! Ради 1 порушують важливе питания стосовно ¿мпацн полпики нацюнально! едносп. Саме така ¡\птащя. на нашу думку, 1 призводить до виникнення м1фологем едносп замють II фактично! реагпзацп.
На особливу увагу заслуговуе також паралель \пж нацюнальною едшстю та захистом «життево важливих ¡нтсрсав особи, суспшьства 1 держави вщ зовшшшх та внутршшх загроз» [14], вказана у Стратеги нацюнально!' безпеки Укра!ни вщ 12 лютого 2007 року. Антонша Колодш, кажучи про стан нацюнально! епшьноти, розглядае «проблему суспшьно! ¡нтеграцп 1 громадянсько! нацюнально! консолщацп як чинники, що шдвищують здатшеть епшьноти уешшно вщвертати внутршш та зовшшш загрози» [7]. В цьому контекст! авторка визначае змют концепту патрютизму, зокрема, суспшьного (цившьного), як чинника, орюнтованого на крашу, на суспшьство, що передбачае прюритет сощальних цшностей перед полничними. Саме такий патрютизм, що виступае, на думку А. Колодш, як цшшеть 1 риса нацюнально! штеграци, може бути засобом забезпечення загальнонацюнально! щентичносп парасолькового типу, яка об'еднуе громадян незалежно вщ етшчно! приналежносп. Вт1м, анагпзуючи складнопц штеграци Украши, авторка вже у 2004 рощ вщносить до об'ективних причин те, що «регюни р1зняться як за культурою, так 1 за сконо\нчною та сощальною структурою» [7]. До суб'ективних причин, на думку А. Колодш, належить «роздмухування м1жнацюнального та \нжрсгюнального протистояння заради [...] вузько групових щлей - втримання влади та монопольного накопичення власносп» [7]. Навпь зважаючи на те, що з моменту публшацн вщбулись неодноразов! кардинальш зрушення у систем! украшсько! влади, вт1м, слщ наголосити на актуальносп зазначеного вище суб'ективного критерда. 1снування м1фологем едносп та розколу, 1х стереотишзащя та поширення, дшено, залишаеться для Украши понятшним полем невпинних полничних спекуляцш.
М1фологеми, що виникають в шформацшному просторк претендують, як правило, на роль понять, орюнтацшних для даного суспшьства. Але 1хня некритичшеть 1 поверховють, а часом 1 суперечливють, приводять до того, що приватш полничш ¿мпткаци фшсуються в «загальноприйнятш» дефппцп й блокують суспшьну ор1ентацио. Сюди можна вщнести атрибутивну для «Свого» справедливють, традицшне обвинувачення «Чужого» у недемократичное^, маншуляцио мовним питаниям 1 розмитютю нацюнально! ще!, характерш для сучасно! Украши.
М!фолопзащя «едносп» 1 «розколу» часто супроводжуе пошуки нацюнально! ¡дс!. В шфор мацшному простор! ¡снують заклики до едино! позицп, що лег!тимувала б украшську нацюнальну евщомють [5]. Найчаспше едшеть стверджуеться через протиставлення ритуалам ! м1фологемам, у яких Укра!на виступае залежною. Наприклад, у виданн! «Украшсысий Тиждень» шдшмалася проблема едино! украшсько! юторично! пам'яп в трактуванн! Велико! Внчизняно!
Особливост'1 вЮображення edHOcmi й розколу
вшни, рiзгсiй критищ шддавалися ще! "об'еднання" росшсько! й украшсько! проскцн icTopii [5]. М1фологема «консолщацн нацп». як рпновид зазначено! вище, досить ¡нтснсивно використовуеться в трактуванш ¡сторичних подш. Прим1ром, в 2007 poui В. Ющенко рсалвував цю м1фологему у своему штерв'ю виданню «День», говорячи про Голодомор. BiH указав, що «ми фильтруемо все, що об'еднуе, робить украшщв бшып ушверсальним i мудрим народом» [13]. У цш же публшацп вщбита спроба створити негативний «гранднаратив» в украшськш ще! - Голодомор 1932-1933 роюв замшяеться концептом «Великий Голод». В обговоренш необхщносп кримшально! вщповщальност! за заперечення Голодомору вщбитий пошук остаточно! дефшщн, що закривае концепт для цшшсних ¡нтсрпрстащй. Спроби десакрал!зацп цього концепту, розпочаи в шформацшному npocTopi в 2010 poui. привели до загострення м1фологеми шакшосп й м1фологеми «розколу» [16].
М1фологема «розколу» в Украпп мае ряд особливостей. По-перше, з огляду на дискурсивну негомогеншсть украшського сощуму, що проявляеться в розрив1 м1ж „центром" i „перифер1ею", Сходом i П1вднем i Центром i Заходом, складно говорити про синхроншсть розвитку етшчно! й пол1тично! украшсько! нацш. Це стае перешкодою у формуванш цЫсно! Я-концспцп украшського суспшьства, адже соцюкультурш коди прийнятного i чужорщного перебувають у стадп бурхливого формування шд впливом суперечливих фактор ¡в. Слщ зазначити розб!жносп в ¡нтсрпрстацй базових фрейм1в „влада", „демокраия", „еднють", „нащя", що перешкоджають формуванню цЫсно! Я-концспцп. осклльки ui нсв1дпов1дносп поширюються засобами масово! ¡нформацп на цшьову аудитор¡ю громадян, що шдтримують Ti або muii полиичш сили. Особливо! уваги заслуговуе фрейм толерантносп, який варто розглядати в контекст! понятшного розподшу, запропонованого М. Уолцером, як терпимють (tolerance), тобто вщношення, з одного боку, i толерантн!сть (toleration), тобто д1я, в шшш перспектив! [1, с. 6]. Саме цей фрейм здатен сприяти дискурсивному вирппенню протир!ч, що виникають у контекст! м!фологеми «розколу». На думку С. Каца, встановлення „илькоси демократ!!" (характеристик пол!тичних установ), що суспшьство здатне витримати, долаючи BHyrpiniHi й зовшшш проблеми й погрози, е викликом [1, с. 7]. Реакщя на цей виклик, - вщповщь через засвоення певних фрейм!в, - е визначальною для соцюкультурно! кодово! структури суспшьства, i саме пошук u,iei вщповщ! спостер!гаемо в сучасному украшському соц!ум!.
При цьому в шформацшному простор! ¡дсолопчний розкол м!ж швденно-схщними рег!онами, з одного боку, i центральними й захщними, з !ншого боку, згадуеться саме як м!ф, що впливае на сощальну реальн!сть, а не виникае з i'i. М1фологема, багаторазово використовувана в штересах р1зних полиичних сил, пояснюеться в публшащях як прояв постмодсрнiстськоi тсндснцп фрагмснтацп й навпъ як причина «непорозумшня усередиш Hauii» [13; 8]. З'являеться закритий для ¡нтсрпрстацй' «гранднаратив» Розколу, що блокуе ор1ентащю суспшьства. Спроби дссакралпацп Розколу приводять до виникнення нових м1фологем. Прим1ром, запропонований у виданш «Украшський Тиждень» анал1з протир1ч i абсурдностей украшського м1фу про розкол супроводжуеться створенням м1фологеми, що замщуе попередню, про необхщнють приеднання до НАТО, щоб «Pocin не з'ша вроздр1б» [8].
Наступний аспект проблеми едносп i розколу пов'язаний з мовною ситуащею в Украпп. 3 одного боку, вш реал1зуеться в м1фолопзацп украшсько! мови, з шшого боку - у м1фолопзацп двомовносп й потреби в другш державнш MOBi.
На державному р1вш щея того, що «коли нащя мае свою мову - вона незнищенна» [2] реатзуеться протягом осташпх 10 роюв у загальноукрашському заход! Нацюнально! радюкомпанп Украши - Всеукрашському диктат! нацюнально! едносп, що традицшно мае мюце у День украшсько! писсмносп та мови. Метою Диктанту нацюнально! едносп визначаеться необхщнють «з'ясувати, наскшьки добре знають рщну мову, а ще - продемонструвати солщарнють з уама. хто любить 1 шануе рщне слово, хто хоче, щоб украшщ сшлкувалися державною мовою 1 зберегли II для нащадюв» [6]. Вт1м. змша концепту вщ нейтрального «радюдиктанту рщно! мови» до полггизованого «диктанту нацюнально! едносп» також окреслюе понятше поле \пфолопзацп мовного питания. Зокрема, у повщомленш Першого нацюнального телев!зшного каналу вщ 9 листопада 2010 року, перев1ряючи роботи полпигов, що брали участь у заходи викладач Олександр Авраменко визначив кращу роботу. I питания мови одразу перейшло у площину актуалпацп стереотипних уявлень, оскшьки пол1тик вщреагував на високу оцшку свое1 роботи репл1кою: «А ви кажете, Парт1я рег1он1в не знае украшсько! мови!» [6]. Отже, дскларащя цього заходу в ¿нформацшному простор! як прояву едност! не повнютю вщповщае реальност!, де збер1гаються \пфологсми украшомовного Заходу Украши та рос!йськомовного Сходу.
У цьому контекст! можна пор1вняти публ1кац1! «Одна мова або двк тези й контртези» ! «М1ф двомовност!», що м1стять полс\пку щодо мовно! ситуац!! в Укра!н!. У перш!й статт! зд1йснюеться дс\пфолопзащя уявлення про те, що украшська мова зникне, якщо рослйська одержить р1вний з нею статус. У той же час, аналпусться теза «Украша для украшомовних укра!нц1в», негативне значения яко!, на думку автора статт к усуваеться легал1зованою двомовн1стю [4]. Друга стаття, у яюй, вт1м, не заперечуеться, що насильницька украшзащя не краще насильницько! русиф1кацй'. являе собою спробу зняти мовне питания з обговорення як «\пф» [ штучну проблему [11]. Винятковий статус украшсько! мови як державно! в цш ! под1бн1й публ1кац1ях абсолютизуеться. Але, що е важливим, ця абсолютизащя, у свою чергу, спираеться на \пф про те, що жител! схщних рег!он!в Украши не волод1ють украшською мовою. В шформацшному простор! нерщко можна зустрни висловлювання про те, що вони вщрАзняються «оргашчним неприйняттям необх!дност! знати, хоча б пасивно, укра!нську мову» [11], а також про те, що «молодь у Луганськш облает! з росшських канал ¡в довщуеться про Украшу» [3]. Тим часом, факти не шдтверджують цього посшшного узагальнення. У всеукрашських ! м!жнародних конкурсах з украшсько! мови П!вдень та Схщ традиц1йно поещають призов! м1сця. Титьки в 2010 рощ: у X М1жнародному конкурс! з украшсько! мови ¿мен! Петра Яцика для учшв 3-11 клаав серед переможц!в ф!гурують представники Харкова, Миколаева, Херсона й Слмфсрополя поряд з учнями з ¡нших рег!ошв; у всеукрашському студентському конкурс! «Всликл украшц!, вщоме й невщом!» трете м1сце поелла студентка Харклвського нацюнального ун!верситету ¿мен! В. Каразша,! цей перел1к далеко не повний.
До того ж, серед трьох переможщв Всеукрашського диктанту нацюнально! едносп - священик росшського походження Олександр Овчшн!ков, який перейшов на украшську мову 10 роклв тому. Под1бн1 факти в ¿нформацшному простор! вступають у конфл1кт ¡з м1фологемами «незнания украшсько! мови» ! «винятково рос!йськомовного населения п!вденно-сх!дно! Украши». Також щ спостереження вказують на нестабшьшсть та неспроможн!сть модел! мовного розколу, яка полггизуеться та розповсюджуеться в ¡нформац1йному простор!.
Особливост'1 вЮображення edHOcmi й розколу ...
Висновки. Таким чином, можна дшти низки висновюв щодо особливостей стереотипних уявлень про нацюнальну едшсть та розкол в шформацшному npocTopi сучасно! Украши.
По-иерше, гпд виливом глобальних штсграцшних та диференцшних тенденцш сучасносп вщбуваеться иевний дрейф ¡дснтичносп. Нацюнальна едшсть розглядаеться як одночасне ствердження спшьного ирийнятного всередиш соцюкультурного простору i як визначення внутршшх та зовшшшх фактор ¡в чужорщного, що впливають на уявлення про ¡накипеть i з дат Hi в деяких ситуащях сприйматись як загроза вказаному простору. Отже, створення стереотипних уявлень про нацюнальну едшсть i розповсюдження uiei м1фологеми через 3MI призводить до ссгмснтацп на прийнятних Cboix, нейтральних 1нших i небезпечних Чужих з наголосом на першш категорн шакшосп. Розкол або поляризащя в контскстi диференцшних тенденцш сучасносп може бути розглянутий як абсолютизащя багатомаштносн, перетворення II на сошальну та пештичну проблему через штучне акцентування конфлпчтогенних чинниклв тако! багатомаштносн в шформац1йному npocTopi.
По-друге, Стратспя нац1онально! безпеки та Ун1всрсал нац1онально! едност1 визначають нац1ональну едн1сть як фактор ycniniHOCTi реагування на зовшшш та BHyTpiniHi загрози. Вт1м. декларативний характер окремих положень вказаних документ! в. а також вщеутшеть згуртованосп полтганих сил та панування негативних стереотишв призводять до ¡м1тацй пол1тики нацюнально! едност1 та використання цього фрейму як засобу впливу на громадську думку через шформацшний npocTip.
По-трете, м1фолопзащя мовно! ситуацй' в Укра!н1 також знаходиться пщ впливом уявлень про нацюнальну едшсть. що рсалпуються через концепт одномовност1, та розкол, що зображуеться як двомовшеть та опозищя украшомовного та рослйськомовного населения. Це призводить до сприйняття ситуацп як ментально-повед1нково1 поляризацй' всередин1 Украши, незважаючи на фактичну н с с п р о м о ж н i ст ь стверджень про ч1тку географ1чну локал1зацш мовних та соц1окультурних уподобань. Тому неприйняття «остаточно!» деф1н1цй ор1ентацшних понять (нац1я, справедлив1сть, демокраия, едшсть) i запоб1гання застигання м1фологем у тверд1 «гранднаративи» - ochobhI умови, здатш створити для Украши шформацшний ¡муштст до некому Hi кативного под1лу м1фологем на щеолог1чно прийнятн1 й ¡дсолопчно неприйнятн1.
Список liicpaivpii
1. Democracy is a Discussion II: The Challenges and Promise of a New Democratic Era : Ed. by Sondra Myers [Text], - NewLondon: Connecticut College, 1998. -69 p.
2. Диктант нацюнально! едносп // Kyiv Post [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.kyivpost.com/ua/news/society/detail/89166/
3. Дшстровий А. Прагматизм yenixy / А. Дшстровий // Украшський Тиждень. - 2010. - № 23 (136) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ut.net.Ua/art/169/0/4006/
4. Заславський О., 1ванов I. Одна мова чи дв1: тези й контртези / О. Заславський, I. 1ванов // День. - 2010. - № 110. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.dav.kiev.ua/300891
5. Зашкшьняк JI. Залежна ввд noniTHKie / JI. Зашкшьняк // Украшський Тиждень. - 2010. - № 2526 (138-139). [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ut.net.Ua/art/167/0/4064/
6. Знания р1дно1 мови перев1рили полггики: сьогодш вони написали рад1одиктант // Перший нацюнальний [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ltv.com.ua/uk/news/2010/ll/09/2391
7. Колодш А. Нацюнальна едшсть i патрютизм як чинники нацюнально! безпеки / А. Колодш. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://political-studies.com/?p=541
8. Колом1ець I. Шзнш розпад доби постмодерну i його наслщки I. Колом1ець // Украшський Тиждень. - 2010. - №25-26 (138-139). [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ut.net.Ua/online/207/0/45/
9. Малахов В.А. Уязвимость любви [Текст] / В.А. Малахов. - К.: Дух i литера, 2005. - 560 с.
10. Мор Г. Чи потребують сучасш суспшьства ор1ентащй i чи може !х надати фшософ1я? : Пер. з шмецько!: Мар1я Култаева [Текст] / Г. Мор // Фшософська думка. - 2010. - № 2. - С. 68-83.
11. Райхель Ю. Мгф двомовносп / Ю. Райхель // День. - 2010. - № 110. [Электронный ресурс] -Режим доступа: http://www.dav.kiev.ua/300892/
12. Рябошапко JI., Рутар С. Ввд ушверсашв украшсько! Центрально! Ради - до Ушверсалу нацюнально! едносп: политико-прав овий вим1р / JI. Рябошапко, С. Рутар [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.viche.info/journal/439/
13. CipyK М. Уроки Голодомору / М. CipyK // День. - 2007. - № 191. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.dav.kiev.Ua/l90764
14. Стратепя нацюнально! безпеки Украши [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
15. Ушверсал нацюнально! едносп [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0010100-06
16. Як фальсифжували icTopiro // Украшський Тиждень. - 2010. - № 25-26 (138-139). [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ut.net.Ua/art/167/0/4066/
Балинченко С.П. Особенности представления о единстве и расколе в информационном пространстве независимой Украины // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Философия. Культурология. Политология. Социология. - 2011. - Т.24 (63). - № 2. - С. 168-174.
Статья посвящена определению особенностей и последствий реализации представлений о национальном единстве и расколе в информационном пространстве современной Украины. Рассмотрена правовая база, определяющая изменения в этих представлениях, в частности, Стратегию национальной безопасности Украины и Универсал национального единства, а также механизмы распространения мифологем единства и раскола через СМИ. Отдельное внимание уделяется стереотипным представлениям о языковой ситуации в Украине. Ключевые слова: единство, информационное пространство, национальная безопасность.
Balinchenko S. Peculiarities of Unity and Polarization Presentation in the Informational Space of Independent Ukraine // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. - 2011. - Vol.24 (63). - № 2. - P. 168-174. The article is aimed at defining the peculiar features and the consequences of the stereotypes of unity and polarization in the informational space of modern Ukraine. There have been analyzed the normative acts having impact on the stereotypes, as well as the mechanisms of distribution of the social myths of unity and polarization in the mass-media. As a peculiar problem, there stands out the language situation in Ukraine.
Keywords: unity, informative space, national safety.
Статья поступила в редакцию 20.11.2010
