CC BY
7ково! тканини, як проявляються ультраструктурними змшами у истковш тканин, але ц1 короткочасн дп значних насладив для стану ксткових тканин не ма-ють i не рееструються.
Автори [38] також показали, що хронiчний пси-хоемощйний i психосоцiальний стрес, захворювання, як супроводжуються порушенням мiнерального об-мшу, регулюючих функци гормонiв, запальними про-цесами в органiзмi, аутоiмунними реакцiями, гшоксь ею,ацидозом на перших етапах призводять до розвит-ку змш кстково! тканини на мiкроструктурному рiвнi. Проте у подальшому дi змши накопичуються i на пе-вному рiвнi проявляються макроструктурними пору-шеннями, як1 рееструються iнструментальними методами до^дження.
Список лтератури знаходиться в редакци
Надшшла 12.09.11.
УДК 616.31(048)+577.472:528.931
К. М. Косенко, д. мед. н.
ДУ «1нститут стоматологи АМНУ»
РОЛЬ ВОДНОГО ФАКТОРУ У ФОРМУВАНН1 СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
К. Н. Косенко
ГУ «Институт стоматологии АМНУ»
РОЛЬ ВОДНОГО ФАКТОРА В ФОРМИРОВАНИИ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ
K. N. Kosenko
SE "The Institute of Dentistry of the AMS of Ukraine"
A ROLE OF WATER FACTOR IS IN FORMING OF STOMATOLOGY HEALTH OF POPULATION
За даними ВООЗ, на л^вання рiзних видш сто-матолопчно! патологи витрачаеться 10% усх кошпв, що асигнуються на охорону здоров'я в розвинутих кра!нах [1-3]. Свiтовий досвiд свiдчить, що за умов застосування сучасних технологш первинно! та вто-ринно! профшактики поширенiсть багатьох стомато-логiчних захворювань може бути суттево зменшена. Однак iснуючi профiлактичнi програми часто не до-сягають мети, тому що дос до к1ндя нез'ясованими залишаються роль еколопчних факторiв у розвитку стоматологiчних захворювань, що загрожують виник-
ненням порушень харчування, зниженням якосп i тривалостi життя [1, 4-6].
В основi iснуючих алгоритмiв розробки профша-ктичних програм лежить аналiз стоматолопчно! за-хворюваностi, таким чином, здшснення динамiчного спостереження за показниками стоматологiчного здоров'я в ключових вiкових групах здобувае особливе значення в сучасних умовах.
До^дження укра1нських i закордонних вчених дозволяють розглядати монiторинг стоматологiчних захворювань як високоефективний засiб одiнки ризи-юв захворюваност1 на карiес на популяцшному рiвнi [7, 8]. На думку багатьох фахiвцiв, одним з ведучих екологiчних факторiв у формуваннi стоматолопчно! захворюваностi е геохiмiчний (водний) [9, 10]. Вод-ночас роль окремих мшроелеменпв, за винятком фтору, залишаеться недостатньо вивченою, особливо в умовах !х комбiнованого впливу [11]. З огляду на розмаlтiсть еколопчних систем св^, 1х неоднорiд-тсть за бiогеохiмiчними характеристиками данi лие-ратури е вельми суперечливими. Це змусило нас тд-готувати огляд джерел останнiх рок1в, метою якого е оцшка впливу мiнерального складу питних вод на стоматолоичне здоров'я населения.
Матер1ал та методи. 1нформацшний пошук проведений по ключових словах «питна вода», «мiне-ральний склад», «стоматолопчне здоров'я» у базах даних Medline, Ovid, HINARI, CINAHL, Embase, TRIP, каталогах дисертацш Надiональноl бiблiотеки Укра!ни iм. B.I. Вернадського, Росшсько! державно! медично! бiблiотеки з ретроспективою 10 рокв. Пiсля виключення публшацш з низьким рiвнем доказовостi (рвень C-D за Bandolier), недостатньою релевантшс-тю та пертинентнiстю, для подальшого аналiзу вiдi-бранi 678 статей. Узагальнення лiтературних даних проведено методом контент-аналiзу, з використанням бiблiографiчного та бiблiометричного методу.
Результати досл1дження. Серед екологчних чинник1в водний фактор залишаеться одним з най-бiльш важливих у визначеннi стоматологiчного здоров'я. Це стосуеться насамперед проблеми патологи твердих тканин зуба [12]. За останш роки проблемi зв'язку ендемiчного карiесу та сольового складу питних вод присвячено 285 публ^цш, бiльшiсть з яких розглядають класичну кондепдiю карiеспротективноl ролi фтору. Значно менше наукових робiт присвячено асощацп мiнерального складу питних вод та флюорозу - 103.
На думку деяких фахiвцiв суттевий профшактич-ний ефект зд1йснюе споживання питно! води, як при-родно! так й фторовано!, iз вмiстом фтору бшьше 1,5 мг/л, при чому про прояв1в флюорозу при цих конце-нтрадiях зареестровано не було [13]. Втм, в останнi роки з'являються данi на користь перегляду тради-дiйних погляд1в про профшактичну ефективнiсть штучного фторування питно! води. Зокрема, в робот Давидова Б.М. та спiвавторiв [14] дослiджувався ме-таболiзм фтору у дiтей, що споживали воду iз вмiстом фториду натрш у кондентрадi! 1,1-1,6 мг/л. Ця речо-вина у значт мiрi екскретувалася з сечею i мало впливала на стан емал^
© Косенко К. М., 2011.
В систематичному огляды (Cochrane Database of Systematic reviews, 2009) було узагальнено результати 144 дослщжень, в яких приймали участь бшьше 65000 дггей у вщ вщ 5 до 16 рокiв. Результати проведеного мета-аналiзу показали, що значення показника КПВ було меншим для тих груп, якi використовували фтор мктю зубнi пасти, гелi, ополоскувачi або у вщношен-нi яких використовувалися засоби професшно! фтор профшактики, натомiсть кореляцiйна залежнiсть вiд вмкту фтору у питнiй водi була бшьш слабкою [15].
Parnell C., Whelton H., O'Mullane D. (2009) вва-жають фторування питно! води методом вибору при здшсненш заходiв профiлактики карieсу на популя-цшному рiвнi [16]. McDonagh M.S. et al. (2000) роз-глядають аспекти безпечносты фторування питно! води з огляду на можливiсть виникнення побiчних ефе-ктiв, насамперед флюорозу [17]. На небезпеку виник-нення флюорозу при використанны систем штучного фторування вказуе i Yeung C.A. [18]. Однак, австра-лiйський автор зазначае, що фторування питно! води залишаеться найбiльш ефективним та сощально-орiентованим засобом профiлактики карiесу. На думку вченого, цiльовi концентрацi! фтору у залежносп вiд клiмату та поширеносп карiесу мають складати вщ 0,6 до 1,1 мг/л.
В Укра!ш проводилися дослiдження проблеми забезпечення фтором оаб, що проживають у рiзних екологiчних умовах [19, 20]. Були видшеш територi!, що характеризуються рiзними концентрацiями фтору у питнш водi, в тому числi е ризиковими за виник-ненням симптомiв гiпофторизму та флюорозу. В1д-значено, що осередки ендемiчно! патологi! зазвичай концентруються у райош розвитку несприятливого процесу (техногенного чи природного) - тектошчних розламiв, солянокупольних структур тощо [20].
В лiтературi юнують вказiвки на певну протекти-вну роль солей жорсткостi в етопатогенезi карiесу [21, 22]. Проте зважаючи на низьке надходження з питною водою кальцю, мод, цинку та iншiх мiкроелементiв, якi гшотетично можуть впливать на процеси мшера-лiзацi! твердих тканин зуба [11, 23], багато дослщни-кiв ставиться скептично до ймовiрно! ролi мшераль-ного складу питно! води у визначенш поширеностi карiесу, традицiйно придшяючи увагу лише вмiсту фтору [9, 11, 13-17]. Не враховуеться рiзноманiття комбшацш сольового складу, можливiсть синерпчно-го або антагонiстичного впливу рiзних компонентiв сухого залишку питно! води. У той же час дослщжен-ня вичизняних фахiвцiв [24] показали, що навиь за умов однакового вмкту фтору у питнiй водi та подiб-нiй соцiально-економiчнiй ситуацп у районах з рiзним рiвнем мiнералiзацi!, загально! твердостi та лужносп, макро- та мiкроелементного складу питних вод рiвень поширеностi карiесу та захворювань пародонту е вщ-мшним [24].
Взаемозв'язок стану середовища юнування лю-дини з показниками здоров'я i якостi життя е добре вщомим. В останнi роки у впчизняних публiкацiях набула популярностi концепщя так званих мшроеле-ментозiв, тд якими розумiють стани дефiциту, над-лишку або дисбалансу хiмiчних елеменпв, якi приро-дним чином вщбиваються на здоров'! людини [25]. Водночас, лише невелика кшькють сучасних публша-
цiй присвячена впливу мiкроелементiв на стоматоло-гiчне здоров'я [26].
Слщ зазначити, що водний фактор не е единим у детермiнацii ризику карiозного ураження. Вiдомо, що основним джерелом як есенщальних, так i неесенща-льних мiнеральних речовин для оргашзму людини е харчовi продукти [27]. Виключення складають лише фтор та стронцш, якi надходять в оргашзм переважно з питною водою (вщповщно до 95% та 70% вщ зага-льного добового находження) [28]. Для окремих мш-роелеменпв (фтор) е важливим й аерогенний шлях надходження в оргашзм [29]. Слщ зазначити, що квота водного фактору у постачанш оргашзму мшераль-ними речовинами може зростати за умов алiментар-ного дефщиту, водночас бюдоступнють розчинених у водi мiнеральних сполук е вищою шж для мiнералiв, що надходять з iжею [27, 28].
На сьогодш е свiдчення про карiес-протективну дда солей жорсткостi [21, 22, 30], мвд [31] i цинку [32]. Натомкть солям магнiю та фосфору деякими до-слiдниками вiдповiдяться роль карiесогенних мiкро-елементiв [33]. Щодо стронцiю данi лiтератури також е вельми суперечливими. В деяких джерелах вш роз-глядаеться як мшроелемент з карiемпротективними властивостями, в шших - як карiесогенний мiнерал [34, 35].
Поряд з природними компонентами природних вод велике значення мае iх антропогенне забруднення токсичними речовинами. В лiтературi е вщомосп про ткний зв'язок рiвня поширеностi вроджених аномалш розвитку у популяцii та концентрацш у питних водах нирапв, пестицидiв та солей важких металiв [36-38]. Оег1асИ Я.Г й а1. (2002) вказують на тiсний зв'язок ви-сокого вмiсту у питнш водi свинцю та порушень розвитку емал^ зокрема ii мiнералiзацii [39].
На нашу думку дослщження поширеностi i iнтен-сивностi основних стоматолопчних захворювань i оцiнку епiдемiологiчноi ситуацii слiд розглядати як необхщний елемент адаптацii профiлактичних про-грам стосовно кожного окремого регiону. В комплек-снiй системi профiлактичних заходiв фторування води слiд розглядати, як ефективний захщ, спрямований на зниження захворюванносп карiесом населення Украi-ни в репонах з високим рiвнем iнтенсивностi патоло-гiчного процесу, однак це не виключае використання альтернативних схем постачання оргашзму фтором (фтороване молоко, фторована сшь, фтормютю засоби дентальноi гiгiени) [15-17, 20, 40]. При цьому ефекти-внiсть фторування багато в чому визначаеться сашта-рно-ппешчними показниками його проведення, серед яких провщними е дотримання постшносп рекомен-дованоi концентрацii фтору у водi та безперервнiсть роботи фтораторних установок [17].
При виборi джерел водопостачання населених пунктiв слщ вiддавати перевагу тим, де вмкт мiнера-льних компонентiв вiдповiдае фiзiологiчно адекват-ним концентрацiям, рекомендованим чинними нормативами. Для забезпечення об'ективносп ощнки ефек-тивностi реалiзацii масових профшактичних заходiв ми рекомендуемо проводити мониторинг стоматологi-чноi захворюваностi на пiдставi вихiдних та повтор-них (через 3-5 роюв) дослiджень п показникiв у iндек-
сних вшових групах, керуючись рiвиями захворюва-иостi карiесом згадно з критерiями ВООЗ [8].
Список лтератури
1. Rinzler C. A. The Encyclopedia of Dental and Oral Health / C. A. Rinzler, M. S. Wolff NY., Facts on File; 1 ed. -2010 - 312 p.
2. Moreira Rda S A relacao entre o espaco e a saude bucal coletiva: por uma epidemiologia georreferenciada. / Rda S Moreira, LS Nico, NE Tomita // Cien Saude Colet. - 2007 -Vol. 12(1) - P. 275-284
3. Uitgangspunten van mondzorg voor kinderen. / JS Veerkamp, WE van Amerongen, NG Blanksma [et al.] // Ned Tijdschr Tandheelkd. - 2010 - Vol. 117(6) - S. 315-320
4. Белжова I. В. Наукове обгруитуваиия оптмзацп фуикдiоиальио-оргашзадiйиоi моделi профшактики стоматологiчиих захворювань у д^ей: автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.02.03 / I. В. Белкова. — К., 2010. — 23 с.
5. Закариев З. З. Роль стоматологической диспансеризации в снижении интенсивности заболеваний полости рта : диссертация ... кандидата медицинских наук : 14.00.21 / Заур Закариевич Закариев; [Место защиты: ГОУ "Институт повышения квалификации федерального медико-биологического агентства"].- Москва, 2009.- 99 с.
6. Davies GM. Delivering better oral health--an evidence-based toolkit for prevention: a review. / GM Davies, RM Davies // Dent Update. - 2008 - 35(7) - 460-462
7. Recall, reassessment and monitoring. / JE Clarkson, BT Amaechi, H Ngo, D. Bonetti // Monogr Oral Sci. - 2009 -Vol. 21 - P. 188-198
8. Леус П. А. Коммунальная стоматология. / П.А. Леус — Брест, 2000. - 234 с.
9. Дичка Л. В. Вплив мшерально! води рiзних тишв при використанш як питно! на стан здоров'я населення: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / ДУ 'Тнститут гтени та медично! екологп iм. О.М.Марзеева АМН Укра'ши". — К., 2008. - 20 с.
10. Unfer B. Avaliacao do conhecimento popular e prati-cas cotidianas em saude bucal. / Unfer B, Saliba O. // Rev Saude Publica. 2000 Apr;34(2):190-5
11. Антонова А. А. Кариес зубов у детей в условиях микроэлементозов Хабаровского края: патогенез, профилактика: Дис.... д.мед.н. / А.А. Антонова - Хабаровск, 2006 - 355 с.
12. Fejerskov O. Dental Caries: The Disease and Its Clinical Management. / Ole Fejerskov, Edwina Kidd NY., Wiley-Blackwell; 2nd ed. - 2008 - 640 p.
13. Поенч^ нормування фтору як провщний напря-мок науково! дiяльностi професора Р.Д. Габовича / А.М. Гринзовський, Г.П. Степаненко, В.Г. Бардов [та ш.] // Гте-на населених мюць. - 2009 - №54 - С. 82-86
14. Давыдов Б. Н. Особенности обмена фторидов у детей при профилактике кариеса. / Б.Н. Давыдов, Ю.Н. Бо-ринский, О.А. Базанова // Стоматология - 2002 - № 1 - С. 63—66
15. Topical fluoride as a cause of dental fluorosis in children. / MC Wong, AM Glenny, BW Tsang [et al.] // Cochrane Database Syst Rev. - 2010 - Vol. 1 - CD007693
16. Parnell C, Whelton H, O'Mullane D. Water fluorida-tion. / C. Parnell, H. Whelton, D. O'Mullane // Eur Arch Paedi-atr Dent. - 2009 - Vol. 10(3) - P. 141-148
17. Systematic review of water fluoridation. / MS McDonagh, PF Whiting, PM Wilson [et al.] // BMJ. 2000 - Vol. 321(7265) - P 855-859
18. Yeung CA. A systematic review of the efficacy and safety of fluoridation. / CA Yeung // Evid Based Dent. - 2008 -Vol. 9(2) - P. 39-43
19. Лщук А. М. Екотоксиколог1чна оцшка небезпеч-ност фтору залежно вщ грунтово- клматичних умов та за-
стосування мшеральних добрив: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.16 / 1нститут агроекологп i бютехнологп УААН.
- К., 2004. — 19 с.
20. Крюченко Н. О. Геохiмiя фтору питних вод Укра'ши: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.02 / НАН Укра'ши; 1нститут геохiмii, мшералоги та рудоутворення. — К., 2002. — 17 с.
21. Науково-методичш аспекти токсиколого-клшчних дослщжень впливу мшерального складу питно! води на стан здоровя населення (огляд л^ератури) // М.Г. Проданчук, 1.В. Мудрий, В.1. Великий [та ш.]. // Сучасш проблеми токсикологи. - 2006 - №3 - С. 3-9
22. Бабушкина Н. С. Влияние экологических факторов на интенсивность кариеса у школьников Крыма. / Н. С. Бабушкина // Таврический медико-биологический вест ник.
- 2007 - т. 10, №1 - С. 7-8
23. Хоменко Л. О. Навколишне середовище i стомато-логчне здоров'я дтей Укра'ши. / Л.О. Хоменко, О.1. Остап-ко, Н.В. Бщенко // Архiв клшчно! медицини. - 2004 - №1 -С. 82-85
24. Сравнительный анализ показателей стоматологической помощи в государственных и негосударственных стоматологических учреждениях некоторых областей Украины за 2007 год / К.Н. Косенко, Г.Н. Варава, О.Э. Рейзвих, Р.Т. Жадько // Вюн. стоматологи. — 2009. — N 1. — С. 83-86
25. Гигиеническая оценка содержания микроэлементов в питьевой воде и продуктах питания в системе социально-гигиенического мониторинга. / В.М. Боев, Н.Л. Лес-цова, Н.А. Амерзянова [и др.] // Гигиена и санитария. - 2002
- №5 - С. 71-73
26. Деньга О.В. Мкроелементи та стоматологiчне здоровя дитячого населення. / О.В. Деньга, О.М. Св^лична, Ю.М. Ворохта // Довклля та здоров'я. - 2008 - №1 - С. 53-55
27. Надворний М.М. Роль водного фактора у забез-печенн фiзiологiчних потреб органзму в есенцiальних м^ неральних речовинах. / М.М. Надворний, Ю.М. Ворохта, В.Л. Михайленко // Вестник гигиены и эпидемиологии. -2005. - т. 9, №2. - С. 207-210
28. Rylander R. Drinking water constituents and disease. / R. Rylander // J Nutr. - 2008 - Vol. 138(2) - P. 423S-425S
29. Durezza dell'acqua potabile e malattie cronico-degenerative. Parte I. Analisi delle ricerche epidemiologiche. / G. Nardi, F. Donato, S. Monarca, U. Gelati // Ann. Ig. - 2003 -Vol. 15(1) - P. 35-44
30. Environmental pollution in rural areas of Orissa state due to industrial emissions--with special reference to fluoride. / AK Mukherjee, B. Ravichandran, K. Bhattacharya [et al.] // Indian J Environ Health. - 2003 - Vol. 45(4) - P. 325-334
31. The effect of copper on demineralization of dental enamel. / AZ Abdullah, SM Strafford, SJ Brookes, MS. Duggal // J Dent Res. - 2006 - Vol. 85(11) - P. 1011-1015
32. Shashikiran ND. Estimation of trace elements in sound and carious enamel of primary and permanent teeth by atomic absorption spectrophotometry: an in vitro study. / ND Shashikiran, VV Subba Reddy, MC. Hiremath // Indian J Dent Res. - 2007 - Vol. 18(4) - P. 157-162
33. Муравянникова Ж.Г. Профилактика стоматологических заболеваний. / Ж.Г. Муравянникова Ростов-на-Дону: Феникс, - 2004. - 383 с.
34. Полякова Е. В. Стронций-содержащие воды Юго-Восточного Беломорья и возможности их практического использования : Дис. ... канд. геол.-минерал. наук : 25.00.07 Архангельск, 2005 163 с.
35. Gaby A. R. Strontium and dental caries. / A.R. Gaby // Townsend Letter for Doctors and Patients - 2005 - Vol. 1 Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.highbeam.com/doc/ 1G1-132796753.html
36. Годованець О.1. Особливост клшчного перебиу хрошчного катарального гiигiвiту в дтей, що проживають на територи з падвищеним рiвнем штратв у питшй водг /
О.1. Годованець, М.М. Рожко, З.Б. Попович // Галицький т-карський вiсник. - 2007 - №3 - С. 15-17
37. Effects of 2,4-dichlorophenoxy acetic acid dimethyl amine salt on dental hard tissue formation in rats. / AR Alpöz, N. Tosun, C. Eronat [et al.] // Environ Int. - 2001 - Vol. 26(3) -P. 137-142
38. Вербицька А. В. Розробка комплексу профшакти-чних заходiв rapiecy 3y6iB у д^тей при штоксикаци солями важких металш: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.22 / Нащональна медична академiя пicлядипломноï оcвiти iм. П.Л.Шупика. — К., 2007. — 17 с.
39. Effect of lead on dental enamel formation. / R.F. Gerlach, J,A, Cury, F.J. Krug, S.R. Line // Toxicology. - 2002 -Vol. 175(1-3) - P. 27-34
40. Переслегина И.Г. Мониторинг поступления фторида в организм детей, длительно получающих фторированное молоко, и динамика кариеса их постоянных зубов. / И.Г. Переслегина, Е.М. Кузьмина, А.Г. Колесник // Стоматология. - 2002 - т. 81, №2 - С. 55- 58
Надшшла 19.09.11
УДК 616.31.311:616-07;616.314:616-08 I. Г. Романенко, д. мед. н., Д. В. Дудар
Кримський державний медичний утверситет
ЗМ1НИ ŒH30B0Ï ОБОЛОНКИ POTOBOÏ ПОРОЖНИНИ У ХВОРИХ НА ЦЕЛ1АК1Ю (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
И. Г. Романенко, Д. В. Дудар
Крымский государственный медицинский университет
ИЗМЕНЕНИЯ СЛИЗЕВОЙ ОБОЛОЧКИ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ У БОЛЬНЫХ ЦЕЛИАКИЕЙ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
I. G. Romanenko, D. V. Dudar
Crimean State Medical University
THE CHANGES IN ORAL MUCOUS MEMBRANE IN PATIENTS WITH CELIAC DISEASE (LITERARY REVIEW)
Целiакiя (глютенова ентеропат1я, глютенова хвороба) - генетично детермшована аутоiмунна ентеропапя, яка характеризуеться типовим ураженням слизово!' оболонки тонко!' кишки та виникае внаслвдок харчового несприйняття глютену (рослинного бшку, який входить до складу пшенищ, жита, ячменю). Ця хвороба е класичним прикладом та моделлю стiйкого харчового несприйняття, до розумшня проблем якого вченим вдалося доторкнутися лише в середит минулого столiття [1-3, 5, 16, 17, 29 ].
Вперше целiакiя була описана Samuel Gee у 1888 рощ, як хвороба, яка спотворюе синдром мальабсорбцп [14]. В 1950 рощ голландський педiатр W.K.Dicke пов'язав причину целiакi! у датей з глютеном, а в 1952 рощ G.Mclver та J.French вперше устшно застосували аглютенову дieту для л^вання ще! хвороби [10,11]. Етюлопя та патогенез хвороби до шнця не вивчено [2,3,5,6,17,25]. Патоморфологiчнi змши в слизовiй оболонцi тонко! кишки виникають в результат патолопчно! аутоiмунно! реакцп на глiадiн, яка протжае безпосередньо в слизовiй оболонцi тонко! кишки, та характеризуеться атрофiею ворсин, лiмфоцитарною iнфiльтрацiею, гiпертрофiею крипт, змшою форми ентероципв та порушенням функцш тонко! кишки, синдромом мальабсорбцп [2, 3, 9, 12, 15,17, 18, 20, 25, 27]. Аналопчна аутоiмунна реакщя нерiдко спостерiгаеться i в слизовш оболонцi ротово! порожнини, шшр^ клiтинах кровi iнших тканинах тому, цю хворобу часто називають системною [2, 3, 6, 7, 22, 24, 28].
Целiакiя - хвороба не тшьки дiтей, але й дорослих, поширетсть !! серед доросло! популяцп у рiзних кра!нах складае 1:100 - 1:300 мешканщв, або 1 % населення земно! кулi [2,15,16,17,19,26]. Найчастше першi прояви целiакi! появляються у дитинствi приблизно з двох рок1в, коли дитина починае вживати продукти, багат на глютен [5,7,16,17,26,29], але в останш десятирiччя доведено, що целiакiею людина страждае усе життя, у тому чи^ i в пiдлiтковому, i у дорослому вiцi [2,3,4,19,30]. У до^дженнях Vippula A. At all. [30] описана наявшсть целiакi! навт у осiб похилого вiку. Так при обстежент 2815 осiб похилого в^ серологiчнi ознаки целiакi! були виявлеш у 60(2,13%) пацiентiв, а морфолопчне п1дтвердження дiагнозу у 35(1,24%).
Клшчт прояви целiакi! рiзноманiтнi. У датей частiше целiакiя проявляеться кишковими розладами та синдромом мальабсорбцй' [3, 5, 7, 17, 26], а у шдлиюв та дорослих частше виявляють позакишковi прояви або так зваш «асоцiйованi» з целiакiею захворювання. Численнi роботи дослiдникiв щодо «асоцшованих» з целiакiею захворювань дозволили сформувати так зваш «групи» ризику наявносп целiакi!, до яких на сьогодтшнш день, згiдно рекомендацiй Всесвiтньо! гастроентеролопчно! асоцiацi! (OMGE), належать: герпетиформний дерматит Дюринга, аутоiммуннi захворювання: цукровий дiабет 1 типу, тирео!дит, ревмато!дний артрит, гепатит, синдром Шегрена; хронiчнi анемп (залiзо- та фолiеводефiцитна); остеопенiя та остеопороз, повторш переломи; порушення генеративно! функци - безплiддя; рецидивуючi ураження ротово! порожнини (глосит, афти); невролопчш захворювання -полiнейропатiя, атаксiя, епiлепсiя; онкопатолопя (лiмфома кишечника); синдром Дауна; а також - синдром подразнено! кишки; лiфоцитарний колщ синдром хронiчно! втоми; хвороба Аддюона. Знання груп ризику наявност1 целiакi! необхiдно лiкарям рiзних фахiв для проведення цiлеспрямованого д!агностичного пошуку целiакi! серед осiб, як1 мають дану патолопю [2-4, 6, 19, 21, 22, 24, 28].
© Романенко И. Г., Дудар Д. В., 2011.
