Мікроелементи та стоматологічне здоров'я дитячого населення Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



TRACE ELEMENTS AND DENTAL HEALTH OF CHILDREN POPULATION

Denga O.V., Svitlichna O.M., Vorokhta Yu.M.

М1КРОЕЛЕМЕНТИ ТА СТОМАТОЛОГ1ЧНЕ ЗДОРОВ'Я ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ

ДЕНЬГА О.В., СВ1ТЛИЧНА О.М., ВОРОХТА Ю.М.

Одеський державний медичний уыверситет

УДК 601.18:616.31-001 (477)

заемозвязок стану середови-ща iснування людини з показ-никами здоров'я i якостi життя добре вiдомий. В останн роки у вiтчизняних публка^ях набула популярностi концепцiя так зва-них мiкроелементозiв, тд яки-ми розумють стани дефщиту, надлишку або дисбалансу хiмiч-них елементiв, як природним чином вiдбиваються на здоров'Т людини [1]. Проте лише невелика юльюсть сучасних публка-цм присвячена впливу мкрое-лементiв на стоматолопчне здоров'я, зокрема ТхньоТ ролi в етiопатогенезi карiесу [2, 3].

Вщомо, що основним джере-лом есенщальних i неесен-цiальних мЫеральних речовин для органiзму людини е харчо-вi продукти [4]. Виключенням е лише фтор та стронцм, якi надходять в органiзм пере-важно з питною водою (вщпо-вiдно до 99% та 70% вщ за-гального добового надходжен-ня). Слiд зазначити, що квота водного фактора у постачанш оргашзму мiнеральних речовин може зростати за умов алiментарного дефiциту, вод-

МИКРОЭЛЕМЕНТЫ И СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ

Деньга О.В., Светличная О.Н., Ворохта Ю.Н.

Целью исследования было определение роли микроэлементов водного происхождения в распространенности кариеса среди детского населения Одесской области. Установлено, что микроэлементный состав питьевых вод Одесской области варьирует в зависимости от гидрохимических и геологических характеристик, причем для подавляющего большинства районов характерно низкое содержание микроэлементов. Исключение составляют фтороносные геохимические провинции юго-западной части области. В отдельных населенных пунктах Одесской области наблюдается высокий уровень распространенности кариеса, превышающий среднеукраинский (72,3%) и средний уровень в регионе (64,8%). Установлено, что распространенность и интенсивность кариеса среди детского населения зависят от микроэлементного состава питьевых вод, а именно от содержания фтора и стронция. При этом протек-тивное действие стронция реализуется в условиях низкой жесткости и общей минерализации питьевых вод. Указанные особенности должны учитываться при прогнозировании динамики показателей и при разработке алгоритмов мониторинга состояния стоматологического здоровья детского населения.

ночас бюдоступнють розчине-них у водi мшеральних сполук е вищою, шж для мiнералiв, що надходять з Тжею [5]. Не ви-кликае сумшву важлива роль фтору у формуванш зубноТ емалi та вщповщно у визна-ченш кшшчного статусу хворих з ппофторизмом або флюорозом [6-8]. В™, роль шших ми кроелеменлв у формуванш стоматолопчного здоров'я на-селення залишаеться диску-смною [9].

На сьогодш е свщчення про карiес-протективну дю солей твердост [10] м^д [11] i цинку [12]. Натомiсть солям магню та фосфору деякими досшдни-ками выводиться роль карiесо-генних мiкроелементiв [13]. Щодо стронцiю данi л^ератури також е вельми суперечливи-ми. Експерименти на щурах Сигеоп МЕ та Spector РС показали, що невелик кiлькостi стронцiю затримують розвиток карiесу у тварин [14]. В™, Тхнi роботи не знайшли суттевого продовження в етдемюлопч-них дослщженнях iнших до-слiдникiв. В останш роки зрiс iнтерес до фiзiологiчноТ ролi стронцiю в оргашзму внаслiдок чого було запропоновано деяк препарати — Рго1е!оэ®, Оэве-ог®, Рго1оэ®, Рго1ахоэ®, В^а-!оэ® (ранелат стронцю), якi ви-користовуються у лкуванн ос-теопорозу для профшактики переламiв в осiб лiтнього вку та для прискорення консолща-цп ушкоджених кiсток [15]. Окремi автори [16] рекоменду-ють використовувати препарати стронцю при захворюван-нях твердих тканин зуба (у т.ч. карiесу), проте Т'хшм рекомен-да^ям бракуе доказовостi. За-галом дослщження впливу рiз-них мiкроелементiв на штен-сивнiсть та поширенiсть ура-ження населення карiесом не втрачае актуальности а одним з найцкавших питань е визна-чення ролi сполук стронцiю у

53*Е&Н

формуваннi стоматологiчного здоров'я населення, зокрема дiтей шкiльного вiку.

Метою дослщження було визначення ролi мiкроелемен-тiв водного походження у по-ширеностi карieсу серед дитя-чого населення ОдеськоТ обла-стi. Для досягнення поставлено'!' мети було реалiзовано таю основы завдання: оцЫка мк-роелементного складу питних вод ОдеськоТ област^ оцiнка поширеностi та Ытенсивност карieсу серед дитячого населення рiзних районiв ОдеськоТ област^ аналiз залежностi по-ширеностi та Ытенсивност ка-рieсу серед дитячого населен-

ня вщ мiкроелементного складу питних вод.

Матерiали та методи. 1н-

формацiю про мкроелемент-ний склад питних вод одержано iз звiтiв саштарно-епщемю-лопчноТ служби ОдеськоТ обла-стi за 2001-2006 роки. Було об-стежено 855 д^ей вiком 12 ро-кiв, якi мешкали у районних центрах ОдеськоТ области мали подiбний рiвень гiгieнiчних навичок i характер харчування та споживали питну воду з тих самих вододжерел. В обсте-женнi брали участь фахiвцi, якi пройшли попередне калiбру-вання для виключення впливу шструментальноТ похибки. 1н-тенсивнiсть карiозних уражень оцЫювали за клiнiчним статусом з визначенням шдекав КПВп та КПВз. Статистична об-робка провадилася методами дисперайного i кореляцiйного аналiзу з використанням пакету статистичного аналiзу э^са 5.5. Нульова гiпотеза приймалася при р<0,05.

Результати власних досли джень. У результат лабораторного мошторингу якостi питних вод ОдеськоТ област

Мiкроелементний склад питних вод ОдеськоТ облает

встановлено, що тхнм мiкрое-лементний склад варiюe у широких межах (табл. 1). Загаль-ною характеристикою усiх дос-лiджених проб питноТ води був надзвичайно низький вмют ос-новних мкроелемен^в,, що, во-чевидь, пов'язане з гщрогео-логiчними умовами. Виключен-ням став фтор, вмiст якого у пщземних водах Арцизького, Тарутинського та, певною ми рою, Болградського i Татарбу-нарського районiв e вищим за фiзiологiчний оптимум, сягаю-чи в окремих вододжерелах 3,6-4,8 мг/дм3.

Таким чином, в Одеськм областi виникнення мкроеле-ментозiв, обумовлених водним фактором, можливе лише щодо гiпер- та ппофторизму i хроыч-ноТ iнтоксикацiТ стронцieм.

Клiнiчнi дослщження, прове-денi у рiзних районах ОдеськоТ области показали (рис. 1 i 2), що найвищою поширенють та н тенсивнiсть карieсу були у м. Би лявцi, смт. Велика Михайлiвка, у м. Кодима, смт. МиколаТвка, смт. Саврань та Ширяeво. У цих населених пунктах рiвень пато-логiчноТ ураженостi перевищу-

Таблиця 1

Район Си, мкг/дм3 Zn, мкг/дм3 Мп, мкг/дм3 Со, мкг/дм3 N1, мкг/дм3 Сг, мкг/дм3 мг/дм3 Бг, мг/дм3

Ананпвський 12±0,3 48±0,5 9±0,5 7,0±0,1 22±0,2 2±0,1 0,55±0,05 16±0,5

Арцизький 25±0,5 53±1,5 12±1,1 7,0±0,1 19±0,2 3±0,1 1,81±0,22 2,2±0,3

Балтський 20±0,6 28±0,7 15±0,1 8,0±0,1 35±0,3 31±0,5 0,44±0,03 0,5±0,1

Березовський 34±0,3 78±0,7 18±0,2 6,0±0,1 28±0,2 14±0,2 0,73±0,11 0,5±0,1

Бтгород-Днютровський 19±0,8 59±0,6 15±0,2 6,0±0,1 16±0,2 34±0,2 0,73±0,11 3,0±0,2

Бiляeвський 24±0,4 83±0,6 3,0±0,1 1,0±0,1 9±0,1 31±0,2 0,48±0,08 0,5±0,1

Болградський 14±0,1 59±0,4 15±0,1 1,0±0,1 12±0,1 7±0,1 0,35±0,09 26.9±0,7

Велико-Михайл1вський 20±0,11 50±0,7 2,0±0,1 1,0±0,1 1,0±0,1 3,0±0,1 0,24±0,06 0.3±0,1

1ван1вський 41±0,11 27±0,7 20±0,3 1,0±0,1 6,5±0,3 12±0,3 0,65±0,07 0,5±0,1

1змаТльський 15±0,5 17±0,5 425±18,5 1,0±0,2 19±0,4 15±0,3 0,5±0,1 0,2±0,03

К1л1йський 13±0,3 15±0,2 15±0,2 1,0±0,2 17±0,3 25±0,2 0,28±0,03 0,1±0,02

Кодимський 16±0,5 48±0,3 3±0,1 1,0±0,2 14±0,2 23±0,3 0,47±0,09 0,2±0,01

Ком1нтерн1вський 34±0,6 46±0,5 42±0,7 1,4±0,3 22±0,3 19±0,2 0,12±0,02 0,9±0,02

Котовський 27±0,7 67±0,7 8±0,2 1,1±0,2 15±0,2 2,0±0,1 0,39±0,05 1,0±0,02

Красноокнянський 16±0,8 31±0,5 2±0,1 1,0±0,1 1,0±0,1 1,0±0,1 0,65±0,07 1,2±0,3

Любаш1вський 17±0,3 81±0,7 19±0,3 1,0±0,1 1,0±0,1 28±0,4 0,45±0,09 0.6±0,1

МиколаТвський 40±0,5 6,0±0,2 19±0,2 1,0±0,1 16±0,3 15±0,2 0,38±0,07 0.16092

Ов1д1оп1льський 22±0,2 320±11,5 21±0,2 1,0±0,1 18±0,2 33±0,3 0,55±0,05 0.82813

Розд1льнянський 1,0±0,1 22±0,3 2±0,1 1,0±0,1 2±0,1 15±0,1 0,32±0,03 0.1937

Ренмський 13±0,2 45±0,4 39±0,2 1,0±0,1 23±0,3 24±0,2 0,52±0,03 0.08814

Савранський 26±0,3 20±0,3 37±0,4 1,0±0,1 21±0,2 26±0,2 0,4±0,05 0.43511

Саратський 54±0,4 57±0,4 5±0,2 1,0±0,1 21±0,2 15±0,2 1,25±0,11 0.62207

Тарутинський 33±0,4 39±0,4 7±0,2 1,0±0,1 44±0,5 7±0,2 1,8±0,23 0.56473

Татарбунарський 32±0,5 46±0,5 4±0,1 1,0±0,1 15±0,2 32±0,3 1,48±0,15 0.65273

Фрунз1вський 20±0,3 104±2,2 28±0,4 1,0±0,1 1,0±0,1 1,0±0,1 0,53±0,07 1.51749

ШиряТвський 28±0,3 21±0,1 3±0,2 1,0±0,1 1,0±0,1 1,0±0,1 0,63±0,11 1.36992

Е&Н*54

TRACE ELEMENTS AND DENTAL HEALTH

OF CHILDREN POPULATION

Denga O.V., Svitlichna O.M., Vorokhta Yu.M.

The study was aimed to determine the role of trace elements with water origin in the prevalence of teeth decay amongst children of Odessa region. There was determined that trace element composition of potable waters of Odessa region varies dependently on the hy-drochemical characteristics and geological conditions of water source forming, whereas there is low content of trace elements which is characteristic for the majority of the rural districts. The fluorine-rich geochemical provinces of the southern-western part of Odessa re-

gion is an exclusion. Some settlements of the Odessa region has high rate of the dental caries prevalence exceeding both average Ukrainian (73.2%) and regional (64.8%) levels. There was determined that the prevalence and intensity of dental caries amongst children population depends on the trace element composition of the drinking waters, specifically on the content of fluorine and strontium at that the preventive action of the strontium is realised if low general mineralization and hardness of potable waters. These circumstances should be taken in the account during epidemiological prognosis and developing the algorithms of the monitoring of children dental health.

вав середньоукрашський рiвень (72,3%) i середшй рiвень у ре-гюш (64,8%). Вщповщно, вищи-ми були i показники Ытенсивно-ст (в УкраТн у середньому 3,26 за КПВп та 2,75 за КПВз, в Одесьюй област — вщповщно 2,18 та 1,80). Наявн вщмЫност не можуть пояснюватися гене-тичною гетерогеннютю дослщ-жених вибiрок або особливо-стями харчування. Проведена на попередньому етат дослщ-ження стратифкаЦя вибiрки виключае суттевий вплив цих факторiв. Таким чином, йдеться про два провщш фактори, як можуть визначати ризик захво-рювання на карiес: охоплення дитячого населення профтак-тичною стоматолопчною допо-могою та впливи середовищних факторiв (зокрема водного). Зважаючи на ту обставину, що рiвень забезпеченост стоматолопчною допомогою районних центрiв ОдеськоТ област е вщ-носно однаковим, на нашу думку, йдеться насамперед про вплив морального складу пит-них вод.

Проведений кореляцмний аналiз показав, що разом з протективним впливом фтору (г=-0,5 р<0,05) певну роль у визначенш поширеност карiе-су може вiдiгравати стронцм. Вплив солей стронцiю мае про-тективний характер (г=-0,4 р<0,05) i е одним з факторiв, яю можуть стримувати розви-

ток карюзного процесу навiть за умов наявност iнших чинни-кiв ризику, зокрема за низького вмюту фтору. З шшого боку, вираженiсть протективноТ дм катiонiв стронцiю залежала вiд рiвня твердост та загальноТ ми нералiзацiТ питних вод (табл. 2). При цьому найбшьш вира-жений протективний ефект со-лi стронцю мали при вживанш м'якоТ питноТ води високоТ ми нералiзацiТ. Проте Тхня роль в iнших сольових комбшаЦях виявилася незначною.

Таким чином, проведений аналiз зв'язку особливостей мiкроелементного складу пит-них вод з показниками стома-толопчного здоров'я дозволяе дмти таких висновкiв.

1. Мiкроелементний склад питних вод ОдеськоТ областi варюе залежно вiд гiдрохiмiч-них характеристик та геолопч-них умов формування водних ресурав, причому для пере-важноТ бiльшостi районiв ха-рактерний низький вмют мк-роелементiв. Виключенням е фтороноснi геохiмiчнi провiнцiТ твденно-захщно'Т частини об-ластi.

2. В окремих населених пунктах ОдеськоТ област (м. БТпяв-ка, смт. Велика Михайлiвка, м. Кодима, смт. МиколаТвка, смт. Саврань, смт. Ширяево) спостеркаеться високий ри вень поширеност карiесу, який перевищуе середньоук-

раТнський (72,3%) i середнiй piBeHb у perioHi (64,8%).

3. Поширенiсть та штенсив-HicTb Kapiecy серед дитячого населення залежить вiд мкроеле-ментного складу питних вод, а саме: вщ вмicтy фтору та стронцю, причому протективна дiя стронцю pеaлiзyeтьcя за умов низькоТ твеpдоcтi та загальноТ мiнеpaлiзaцiТ питних вод.

4. Зазначен оcобливоcтi ма-ють враховуватися при прогно-зуванш динaмiки покaзникiв та при розробц aлгоpитмiв мони торингу стану стоматолопчного здоров'я дитячого населення.

Л1ТЕРАТУРА

1. Кудрин А.А., Скальный А.В., Жаворонков А.А., Скальная М.Г. Иммунофармакология микроэлементов. — М.: КМК, 2000. — 456 с.

2. Gierat-Kucharzewska В., Karasinski A. Influence of chosen elements on the dynamics of the cariogenic process // Biol. Trace Elem. Res. — 2006. — Vol. 111 (1-3). — Р. 53-62.

3. Li W.Q., Zhang D.H. Analysis and discuss of trace elements in the teeth // Shanghai Kou Qiang Yi Xue. — 2003. — Vol. 12 (3). — P. 203-207.

4. Von Scholz H. Mineralstoffe und Spurenelemente. — Trias. 1996. — 208 S.

5. Надворний М.М., Ворох-та Ю.М., Михайленко В.Л. Роль водного фактора у забезпечен-ш фiзiологiчних потреб оргашз-

Таблиця 2

Залежнють поширеност та штенсивносл Kapiecy у д^ей шкшьного вку вщ BMicTy cтpонцiю та солей твердост питно'Т води

Показник М'яка вода (<3,5 мг екв/дм3) Вода середньоТ твердост1 (3,5-7,0 мг екв/дм3) Тверда вода (>7,0 мг екв/дм3)

Загальна м1нерал1зац1я

<1000 мг/дм3 >1000 мг/дм3 <1000 мг/дм3 >1000 мг/дм3 <1000 мг/дм3 >1000 мг/дм3

Поширен1сть кар1есу r=0,11 p>0,05 r=-0,37 p<0,05 r=-0,23 p>0,05 r=-0,28 p>0,05 r=-0,17 p>0,05 r=-0,22 p>0,05

1нтенсивн1сть кар1есу r=-0,14 p>0,05 r=-0,36 p<0,05 r=-0.27 p>0,05 r=-0,31 p>0,05 r=-0,16 p>0,05 r=-0,29 p>0,05

55*Е&Н

му в есенц1альних м1неральних речовинах // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2005. — Т. 9, № 2. — C. 207-210.

6. Pikula A et al. Comparison of fluorine level in the tissues of healthy teeth and teeth with decay process // Ann. Univ. Mariae Curie Sklodowska. — 2004. — Vol. 59, № 1. — P. 317-320.

7. Giachini M., Pierleoni F Tossi-cita del fluoro // Minerva Stomatol.

— 2004. — № 4. — P. 171-177.

8. De Triller M., Sommerma-terJ., Clergeau-Guerithault S. Fluor et prevention de la carie dentaire. — Mason, 1997. — 118 p.

9. Bowen W.H. Exposure to metal ions and susceptibility to dental caries // J. Dent. Educ. — 2001. — Vol. 65 (10). — P. 10461053.

10. Косенко К.М., Подорож-ня Р.П., Генеана Т.1. Вплив фтору питноТ води р1зноТ жорсткост1 на бтково-мЫеральний обм1н Mi-нерал1зованих тканин шурiв, яю одержали цукрову дieту // Укра-Тнський бiохiмiчний журнал. — Вип. 65, № 4. — С. 54-60.

11. Rosalen P.L., Pearson S.K., Bowen W.H. Effects of copper, iron and fluoride co-crystallized with sugar on caries development and acid formation in desalivated rats // Arch. Oral. Biol. — 1996. — Vol. 41 (11). — P. 1003-1010.

12. Malara P., Kwapulinski J., Malara B. Do the levels of selected metals differ significantly between the roots of carious and non-carious teeth? // Sci. Total. Environ. — 2006. — Vol. 369, № 1-3. — P. 59-68.

13. Buczkowska-Radlinska J. Czynniki modyfikujace procesy de- i remineralizacji szkliwa ze-bow w aspekcie podatnosci na prochnice zebow // Ann. Acad. Med. Stetin. — 1999. — Suppl. 47. — P. 1-89.

14. Curzon M.E., Spector P.C. Effect of using different strontium salts on dental caries in the rat // Caries Res. — 1981. — Vol. 15 (4). — P. 296-301.

15. Korsic M., Giljevic Z., Kastelan D. Stroncij ranelat-nova paradigma za lijecenje postme-nopauzalne osteoporoze // Lijec Vjesn. — 2006 — № 5-6. — S. 180-182.

16. Spets-Happonen S., Luo-ma H., Seppa L., Raisanen J. The effect of different strontium concentrations on the efficacy of chlorhexidine-fluoride-strontium gel in preventing enamel softening in vitro // Arch. Oral. Biol. — 1993.

— Vol. 38 (2). — P. 107-112.

сисоенко н.в.

ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологи iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв

УДК 613.955:371.214

HYGIENIC PROBLEMS OF THE INTRODUCTION OF NEW EDUCATIONAL PROGRAMS AND PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES IN MODERN SCHOOL

Sysoienko N.V.

ririEHIMHI nPOEHEMH BnPOBAflMEHHfl HOBHX HABHAflbHHX nPOrPAM TA nEflArONHHHX TEXHOnoriH y CVHACHIH WKOfll

УкраТн розроблена та реалiзу-eться програма системного реформування уах ланок осви ти. Серед них найбтьш ради-кальн та стрiмкi змiни вщбува-ються у загальноосв^шй ланцi [1, 2]. Сучасна реформа се-редньоТ освiти пов'язана з сут-тeвими змiнами у термЫах початку та тривалост шкiльного навчання. Вiдбуваeться ради-кальне оновлення навчальних програм, навчальних плашв, форм та методiв роботи. Роки реформування у дiяльностi су-часноТ школи характеризують-ся впровадженням педагопч-них iнновацiй, експеримен-тальних педагопчних техноло-гiй, авторських та експеримен-тальних програм [2].

Розширюeться мережа за-гальноосвiтнiх навчальних за-кладiв (ЗНЗ) нового типу: пм-нази, лiцеТ, колегiуми та iншi спецiалiзованi школи, якi пе-редбачають запровадження поглибленого i профiлiзовано-го вивчення окремих навчаль-них дисциплЫ та предметiв, а отже — перехщ на навчання за новими програмами. Перебу-ваючи у стадп фундацiТ, вони стають базою для апробаци но-вих навчальних програм, педагопчних пiдходiв, методiв, на-прямкiв та форм роботи.

Проте впровадження нових програм i педагопчних технолога та iнтенсифiкацiТ навчаль-ного процесу, що вiдбуваeться без гiгieнiчноТ регламентацiТ, призводить до зниження пра-цездатностi школярiв, а висо-кий рiвень вимог зумовлюe чи-сленнi негативнi зрушення у морфофункцюнальному станi та здоров'Т д^ей [3-5].

Однак в УкраТнi ниш вщ-сутнi фундаментальнi науковi розробки, як б дозволили здiйснити фiзiолого-гiгieнiчне обГрунтування впровадження педагогiчних iнновацiй. Не виз-начено критерiТ гiгieнiчноТ оцш-ки педагогiчних експериментiв,

ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ВНЕДРЕНИЯ НОВЫХ УЧЕБНЫХ ПРОГРАММ И ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ В СОВРЕМЕННОЙ ШКОЛЕ Сысоенко Н.В. Автором проведен анализ современных особенностей и проблем внедрения новых педагогических технологий, программ, форм и методов обучения в общеобразовательных учебных учреждениях разного типа.

На основе проведенных исследований разработаны "Новые методические подходы и критерии оценки новых учебных программ для общеобразовательных учебных учреждений".

Е&Н*56