CC BY
22
Series. - 1994. - N 8. - P. 1-64.
14. Kane M. Epidemiology of hepatitis B infection in North America // Vaccine. - 1995. - Vol. 13, N 1. - P. 16-17.
15. Progress in the control of viral hepatitis: Memorandum from a WHO meeting // Bull. WHO. - 1988. -Vol. 66, N 4. - P. 443-445.
16. Robinson W.S., Keote L., Aoki N. Hepadna viruses in cirrhotic lives and hepatocellurar carcinoma // Med. Viral. - 1990. - Vol. 31, N 1. - P. 18-32.
17. Roure C. Overview of epidemiology and disease burdenoff hepatitis B in European region // Vaccine. -1995. - Vol. 13, N 1. - P. 18-21.
ВПЛИВ МАЛИХ ДОЗ ЮШЗУЮЧОï РАД1АЦП НА ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В
Резюме. В статье представлены результаты исследований содержания радона и продуктов его распада в помещениях жилищного и общественного назначения ряда районов Одесской области во взаимосвязи с показателями здоровья проживающего детского населения. Установлено, что в данном регионе имеет место большое количество населенных пунктов с 2-3 кратным превышением в них активности радона -222 относительно норматива. Эти данные коррелируют з более низкими показателями физического и полового развития в сочетании с более высоким уровнем заболеваемости детей и подростков. Summary. The results of investigation of radon content and products of its decomposition in the housing accomodations and public localities of some regions of Odessa oblast in association with health indices of children population are presented in the article. It was determined, that in a given region there exists a great number of localities where activity of radon - 222 exceeds the normatives by 2-3 times. These data correlate with lower indices of physical and pubertal development in combination with a higher morbidity rate of children and adolescents.
УДК 614.876:613.8-053.2/.6
М.М. Надворний, О.М. Надворна, Ю.М. Ворохта, М.Г. Дзюбан*, Л.Р. Зайченко*, Н.1. Волкова**
Одеський державний медичний утверситет Одеська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя* Саратська центральнарайонна лiкарня**
Ключовi слова: радiацiя, радон, здоров'я, дiти
Key words: radiation, radon, health, children
Впливу малих доз юшзуючо! ращацп на здо-ров'я присвячена велика кшьюсть публшацш. Ще у1946 рощ Л. П. Бреславець [1] висловила думку, що закон Арндта-Шульце проголошуе: «Слабю подразники збуджують життедiяльнiсть, подразники середньо! сили пригшчують И, бшьш сильш - зовшм припинюють", а тому може бути застосований i для дп юшзуючо! радiащI. Спри-ятливi бюлопчш ефекти дп малих доз юшзуючо! радiацiI на оргашзм отримали в лiтературi назву "гормезис" [2].
Природний радiацiйний фон е невщ'емною частиною зовшшнього середовища, його постш-ний вплив на численш регуляторш мехашзми оргашзму забезпечуе оптимальне функцюнуван-
ня цих механiзмiв, тдвищуе рiвень адаптаци до шших середовищних впливiв. В^м у визначенш кшьюсних характеристик малих доз радiацiI рiзнi автори дають суперечливу шформащю [2,3,4]. Бшьшють iз них вважають, що межа рiчноI ефе-ктивно! дози для малих доз радiаци становить 100 мЗв на рш. Ця величина значно вище рiвнiв, рекомендованих чинними нормами радiацiйноI безпеки.
У структурi природного радiацiйного фону можна видшити таю основш компоненти: телу-ричне опромшення (0,5 мЗв, або 22,7% вщ сере-дньо^' рiчноI ефективноI дози), космiчне опром> нення (0,3 мЗв, або 13,6%), надходження рад> онуклiдiв з Iжею та водою (0,4 мЗв, або 18,2%) та
вплив радюактивних ra3iB пов^ря, представле-них переважно i30T0n0M радону-222 (1 мЗв, або 45,5%). У рaдiaцiйнiй ririem термiн «радон» зви-чайно поширюеться не лише на iзотопи радону, але й на всю сукупшсть його дочiрнiх продуктiв [5,6,7].
Очевидно, що вмiст радону у повiтрi житло-вих та громадських примщень е важливим фактором у формуванш загального рaдiaцiйного на-вантаження. Втiм, цей показник залежить вщ ба-гатьох чинникiв. Основним джерелом надход-ження радону у пов^ря закритих примiщень е грунт (в середньому до 60 кБк/добу). Значно меншi кiлькостi радону можуть потрапляти до закритих примщень ззовш (до 10 кБк/добу) та шляхом есхаляци з будiвельних конструкцiй, з палива, що використовуеться у грубах та ло-кальних водогрiйних пристроях (до 3 кБк/добу), з системи водогону (4 кБк/добу).
За даними National Institute of Cancer [6], у США вщ рaдiaцiйного раку легень щороку по-мирае понад 14000 ошб. що проживають у
будинках, де рiвень радону становить 4 пкЮ/л (150 Бк/м3), одержують за рш ефективну дозу у 8 мЗв, що значно перевищуе рекомендовaнi рiвнi. Особливу загрозу становить радон та його продукта для дтей та тдлптав, якi е найбшьш чут-ливими до впливу юшзуючо! рaдiaцп. Доведено, що забруднення пов^ря закритих примiщень дитячих дошкiльних зaклaдiв та середнiх шкiл радоном на рiвнi 150 Бк/м3 може призвести до перевищення загально! рiчно! ефективно! дози на додaтковi 2 мЗв.
Укра!на належить до кра!н iз вiдносно висо-ким рiвнем рaдiaцiйного навантаження за раху-нок радону та продукпв його розпаду. Це по-в'язано з нaявнiстю рiзнорiдних геологiчних структур, представлених Укра!нським кристатч-ним щитом та його схилами, Донецьким басейном, Днiпровсько-Донецькою западиною, Скiфською плитою та складчастою системою горного Криму, Придобруджським прогибом та Карпатською складчатою системою. Висока по-лiморфнiсть геолопчних структур та вмiсту радюактивних природних iзотопiв рaдiю, торiю та урану; наявшсть глибинних розлaмiв та зсувiв зумовлюе рiзномaнiття рiвнiв есхаляци радону з грунту у рiзних регюнах Укра!ни.
Починаючи з 1992 року, в кра!ш проводиться контроль житлового фонду, що вводиться в екс-плуатащю, згiдно з Республiкaнськими будiвель-ними нормами (РБН 356-91), а з початку 1998 року - i НРБУ-97, в яких зазначено, що е^ва-лентна рiвновaжнa об'емна актившсть (ЕРОА) радону-222 у примiщеннях збудованих споруд не
повинна перевищувати 50 Бк/м3, а у вже юну-ючих будинках - 100 Бк/м3. У багатьох областях Укра!ни протягом останнiх рокiв проводилися дослiдження активност радону-222 у рiзнома-нiтних будiвлях. Середньозваженi ЕРОА за типом будiвель склали в середньому для однопо-верхових будiвель сiльського типу - 92 Бк/м3, для першого поверху багатоповерхових будинкiв - 48 Бк/м3, для поверхiв вище першого - 22 Бк/м3. Дослщження продемонстрували, що сере-днi значення ЕРОА радону-222 навт в одному й тому ж населеному пункт вардають у широких межах. За цими ж даними середньозважена шди-вщуальна ефективна доза опромiнення населення Украши вщ радону-222 дорiвнюe 3,8 мЗв на рш, що вище значень середшх доз опромiнення радоном у кра!нах Захщно! Свропи.
Втм, автори наведених вище наукових розро-бок не спiвставляли результати радюметричних дослiджень iз показниками здоров'я населення, що проживало у рiзних за рiвнем радiацiйного навантаження регiонах. У зв'язку з цим для розширення обсяпв дослiджень впливу малих доз юшзуючо! радiацil на здоров'я дней та тд-лiткiв на прикладi зв'язку е^валентно! рiвнова-жно! об'емно! активностi радону набувае надзви-чайно високо! актуальностi.
Метою дослiдження е вивчення впливу радону та продукпв його розпаду на здоров'я дтей та тдлптав, що мешкають у сiльських районах Одесько! обласп.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослщження проводилося протягом 20002004 рр. у рядi районiв Одесько! обласп. Обсте-жено 230 споруд житлового та громадського призначення, в тому чи^ 91 житловий будинок, 51 дитячий дошкшьний заклад, 50 шкш, 25 офiсних примiщень адмiнiстративних будинюв. Радiометричнi дослiдження по визначенню ЕРОА радону-222 проводилися двiчi на рш у весiннiй та осiнньо-зимовий перюд (прилади "Альфагвард" i РРА). На пiдставi проведених до-слiджень була обрана зона для поглибленого вивчення закономiрностей зв'язку стану здоров'я дней та тдлптав iз рiвнем радацшного на-вантаження, представлена Саратським районом Одесько! областi. Додатково були проведет ан-тропометричнi дослiдження 400 дггей у вiцi 9-14 роюв, що навчалися у середнiх навчальних закладах iз рiзним рiвнем ЕРОА радону, про-аналiзованi матерiали медико-статистично! звп-ностi в органiзованих дитячих колективах. Ста-тистичний аналiз проводився непараметричними методами iз застосуванням ушверсального пакету програм "Statistica 5.5".
05/ Том X / 3
131
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Проведет дослщження свiдчать про наявшсть в Одеськiй областi велико! кшькосп населених пунктiв, в яких ЕРОА радону перевищуе норма-тивнi значення (табл. 1). Особливо високий вмют
радону був зареестрований у Савранському i Любашiвському районах Одесько! област, що може пояснюватися геологiчними особливос-тями регiону (вихiд на поверхню гранiтiв, наяв-нiсть геологiчних розламiв).
Таблиця 1
ЕРОА радону в рпних районах ОдеськоУ областi (за даними монiторингу рад1ац1йно1
ситуацн у 2000-2004 рр.)
Райони ЕРОА (Бк/м3)
М±т Мт Мах К-сть перевищень ГДК
abs | %
Любашшський 482,7±119,6 35 2197 15 (8*) 36,6 (19,5)
Савранський 454,2±82,4 20 1875 25 (2) 60,9 (4,9)
Миколшвський 161,4±14,9 30 485 38 (0) 95 (0)
1зма1льський 160,1±12,9 20 316 32 (0) 88,9 (0)
Татарбунарський 98,3±11,3 20 364 22 (0)
Бшгород-Дн1стровський 71,0±7,4 20 171 25 (0) 69,4 (0)
Саратський 226,8±0,7 20 1540 12 (2) 50 (8,3)
Як видно з даних таблищ, випадки пере- повг^ закритих примiщень були зареестрованi i вищення припустимого вмiсту радону-222 у в шших районах Одесько! обласп.
22
20
й е 18
н
д 16
0
0 0 14
1
а н 12
ь
н е 10
* 8
е
р
е
т с 6
о
п с 4
2
0
.......яя"'
2000
2001
2002
2003
2004
_Саратська СШ
Плахлевська СШ _ Кулевчевська СШ
" nолiномiальний тренд (Плахтмвська СШ) nолiномiальний тренд (Кулевчевська СШ) - - - полiномiальний тренд (Саратська СШ)
Рис. 1. Динамжа чисельност! групи спостереження д1тей, що часто хвор1ють, по середн1х навчальних закладах Саратського району
Для поглибленого анатзу був обраний Са-ратський район Одесько! область Радiацiйна си-туацiя в районi може бути ощнена в цiлому як
сприятлива. Радiоактивнiсть природних питних вод не перевищуе 1 Бк/дм3, вмiст стронщю-90 у харчових продуктах менший вщ <4.5 Бк/кг.
Вмют радюнукладв у грунтi не перевищуе вста-новленi нормативи. Сумарна актившсть осщаю-чого пилу за сумарною активнiстю гамма та бета - випромшення в смт. Сарата коливаеться в межах 10,0 Бк/м2 мю - 22,9 Бк/м2 мiс. Природний радiацiйний фон стабiльний, знаходится у межах середньообласних значень 0,12-0,14 мкГр/год. В^м, у багатьох житлових будинках у холодну пору року у повiтрi закритих примiщень цо-
кольного та першого поверху рееструються шд-вищенi об'емнi концентрацiI радону (вщ 108 Бк/м3 до 240 Бк/м3 в смт. Сарата, вщ 117 до 270 Бк/м3 в с. Плахтивка та в межах 69,0-106 Бк/м3 у с. Кулевча.). У зв'язку з вищесказаним щ населе-нi пункти були обранi для проведення аналiзу стану здоров'я дитячого та шдл^кового на-селення.
Таблиця 2
Р1вень ф1зичного розвитку д1вчат, що навчаються в середшх навчальних закладах деяких населених пункт1в Саратського району (М±т)
Населений пункт В1к Зр1ст Вага Окружн1сть грудей % дисгармон1йного розвитку
Сарата 8 121,0±1,1 26,0±1,8 55,0±2,3 20%
11 147,0±1,8 35,2±1,1 56,2±1,8 30%
13 158,3±2,1 46,3±1,2 69,4±0,8 50%
15 165,2±2,1 54,0±2,6 85±1,3 60%
Плахтивка 8 120,8±2,1 28,0±1,9 56,2±2,1 25%
11 149,1±1,7 40,1±1,2 62,2±1,4 40%
13 155,2±3,1 44,5±1,7 75,0±1,1 60%
15 160,1±1,8 54,0±1,4 78,4±1,6 65%
Колкне 8 120,8±1,1 26,2±1,5 56,1±1,2 30%
11 147,8±2,0 40,7±1,4 46,9±3,1 55%
13 160,4±1,1 51,6±1,5 76,5±1,3 50%
15 162,8±0,9 52,4±1,1 80,3±0,8 65%
Особливий iнтерес становить факт переви-щення ЕРОА радону-222 у примщеннях серед-нiх шкiл смт. Сарата та с. Плахтивка (у зимовий перюд 240 Бк/м3 та 270 Бк/м3 вщповщно). Зва-жаючи на тривалий термiн перебування дггей у
Таблиця 3
Динам1ка статевого розвитку д1вчат у населених пунктах Саратського району (М±т)
примiщеннях протягом усього курсу навчання, загальна ефективна доза може становити до 2,5 мЗв на рш, тобто вплив радiацiйного фактору мае низьку штенсившсть.
Населен ий пункт М Телархе Р Пубархе Ах Адренар-хе Ме Менархе 1ндекс статевого
розвитку
8 рокш
Сарата Кулевче Плахтъ шка
11 рокчв
Сарата Кулевче Плахтъ 1вка
1,1±0,2 1,3±0,2 1,1±0,1
9,7±0,1 10,1±0,2 9,9±0,2
0,9±0,2 1,3±0,3 1,2±0,2
10,1±0,1 10,4±0,2 10,2±0,2
0,4±0,1 0,5±0,2 0,5±0,1
10,4±0,1 10,4±0,2 10,3±0,1
1,43±0,1
1,0±0,1
1,1±0,1
10,6±0,2 10,5±0,1 10,5±0,1
1,8±0,3 2,1±0,4 2,0±0,3
13 рок1в Сарата 2,3±0,1
Кулевче 2,4±0,1 Плахт1- 2,3±0,1
10,3±0,2 2,7±0,2
10,4±0,2 10,5±0,2
2,8±0,1 2,1±0,1
10,4±0,2 2,7±0,2
10,8±0,2 10,6±0,2
2,7±0,2 2,2±0,1
10,7±0,2
10,9±0,2 10,7±0,2
1,7±0,1
1,5±0,1 1,5±0,1
10,5±0,2 4,7±0,2
10,5±0,3 11,2±0,1
4,9±0,2 3,9±0,2
15 рок1в
Сарата Кулевче Плахт1-1вка
3,0±0,04 3,0±0,04 3,0±0,04
10,8±0,3 11,0±0,2 10,8±0,3
3,0±0,01 2,9±0,01 3,0±0,02
11,0±0,3 11,3±0,2 10,8±0,3
2,9±0,1 2,8±0,1 3,0±0,1
11,0±0,3 11,3±0,2 10,8±0,3
2,0±0,1 2,0±0,1 2,0±0,1
12,9±0,2 12,5±0,2 12,6±0,4
9,8±0,1 9,8±0,1 9,9±0,1
05/ Том X / 3
133
Встановлено, що чисельшсть групи дней, яю часто хворiють, була достовiрно вищою у се-реднш школi с. Кулевче у порiвняннi з iншими середнiми навчальними закладами району i, KpiM того, протягом 2000-2004 рр. спостерiгалася тен-денщя до зростання чисельностi групи спосте-реження дiтей, що часто хвордать. Втiм, серед учнiв середньо! школи смт Сарати подiбна зако-номiрнiсть не була виявлена.
При вивченш фiзичного розвитку дiтей та шд-лiткiв, що проживали у рiзних населених пунктах району встановлено, що фiзичний розвиток дiв-чат вiдрiзняeться сповiльненою динамiкою та високою частотою дисгармоншного розвитку (до 95% в окремих населених пунктах), причому частка дiвчат iз дисгармонiйним фiзичним роз-витком збiльшуeться з вiком. З даних таблицi 2 видно, що частота дисгармоншного фiзичного розвитку серед дiвчат-пiдлiткiв е найвищою в
населених пунктах Плахтивщ i Колiсному.
Середнш вiк настання менархе в рiзних населених пунктах, обраних для дослщження, майже не вiдрiзнявся (вщ 11,3±0,1 до 12,1±0,2 року). Втм, звертае на себе увагу бшьш ранне настання адренархе в населених пунктах Сарата та Плах-тiïвка (табл. 3).
ЩДСУМОК
Таким чином, перевищення ЕРОА радону у межах 2-3 ГДК може призводити до попршення динамши фiзичного розвитку та зменшувати р> вень резистентностi органiзму до несприятливих впливiв зовнiшнього середовища.
Слiд рекомендувати проведення заходiв по зменшенню есхаляци радону в примiщеннях перших поверхiв середнiх навчальних закладiв сшь-ських шкiл та придiляти бшьше уваги питанням змiцнення здоров'я дней та тдлитав, в тому чис-лi шляхом оптимiзацiï умов навчання та побуту.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дурмишьян М.Г., Лебединский А.В. Реакции организма на действие малых доз ионизирующей радиации. - М.: Медицина, 1962. - 303 с.
2. Коваленко А.М. Влияние малых доз ионизирующего излучения на здоровье человека // Врачеб. дело. - 1990. - №7. - С. 79-82.
3. Кузин А.М. Природный радиоактивный фон и его значение для биосферы Земли. - М.: Медицина, 1991. - 117 с.
4. Медицинские аспекты влияния малых доз радиации на организм детей, подростков и беременных /
Под ред. Е.М.Паршкова. - Обнинск., М.: 1994. - 446с.
5. Cauwels P; Poffijn A An improved model for the reconstruction of past radon exposure // Health Phys. -2000. - Vol. 78, N5. - Р.528-532.
6. Environmental Protection Agency BEIR-VI report. http://www.epa.gov/iaq/radon/beivi1.html
7. Models for retrospective quantification of indoor radon exposure in case-control studies / Gerken M., Kre-ienbrock L., Wellmann J. et al. // Health Phys. - 2000. -Vol. 78, N3. - Р. 268-278.
УДК 616.61-008.331.1:612.014.482:546.48:611.1]-092.9
С.С. Островська, В.В. Талько
РОЗДЫЬНА I ПОеДНАНА Д1Я ОПРОМ1НЕННЯ I КАДМ1Ю НА СТРУКТУРУ СУДИННОГО РУСЛА СЕРЦЯ У ЩУР1В З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ НИРКОВОЮ гшЕРТОшею
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра медично'1 бiологiï
1нститут експериментально'1' радiологiï НЦРМ АМН Украши м.Кшв
Ключовi слова: експериментальна ниркова гтертошя, структура Miornpda, опромтення, rndMieea iнтоксикацiя, сполучет ефекти Key words: experimental renal ischemia, structure of myocardium, irradiation, intoxication with cadmium, combined effects
Резюме. После сдавливания почки резиновым кольцом у крыс развивается гипертрофия миокарда левого желудочка, что сочетается с увеличением объема артериолярно-капиллярного русла и уменьшением объема венозного русла. У животных, которым почечную ишемию создавали через 3 месяца после одноразового облучения (60Со) дозой 0,5 Гр, имеют место выраженная тенденция к редукции капилляров, склероз артериол различного калибра и гипертрофия венозного русла миокарда левого желудочка. Одноразовое введение хлорида кадмия
