CC BY
64
4. Stankevych V.V., Kakura I.V and Kostenko A.I. Kompleksnyi pidkhis do vyznachennia klasiv nebezpeky promyslovykh vidkhodiv: Informatsiinyi lyst pro novovveden-nia v systemi okhorony zdorovia № 183-2010 [Complex Approach to the Determination of Hazard Classes of the Industrial Waste: Information Letter on the Innovation in Health Care System № 183-2010]. Kyiv ; 2010. (in Ukrainian).
5. Stankevych V.V, Kostenko A.I., Kakura I.V et al. Obhruntuvannia vnesennia zmin do DSanPin 2.2.7.029-99. Rozdil 5. Vyznachenniz klasu promyslovykh vidkhodiv [Substantiation of Changes in the State Sanitary Rules and Norms 2.2.7.029-99. Chapter 5. Determination of Hazard Classes of the Industrial Waste]. In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolo-hichnoi bezpeky Ukrainy : tezy konf. [Actual Issues of Hygiene and Ecological Safety of Ukraine : Conf. Theses] Kyiv ; 2015 ; 15 : 62-64 (in Ukrainian).
6. Council Directive
№ 91/689/EEC of 12 December 1991 on Hazardous Waste. Official Journal L 377. 31/12/1991. P. 0020-0027.
7. Directive 2008/98/EC of the EUROPEAN PARLIAMENT and of the COUNCIL of 19.11.2008 on Waste and Repealing Certain Directives.
8. REGULATION (EC)
№ 1272/2008 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 16.12.2008 on Classification, Labelling and Packaging of Substances and Mixtures, Amending and Repealing Directives 67/548/EEC and 1999/45/EC, and Amending Regulation (EC) № 1907/2006.
9. Trakhtenherz H.Ya. Dovkillia ta zdorovia. 2015; 2 (73) : 58-61(in Ukrainian).
10. Stankevych V.V., Kostenko A.I. and Trakhtenherz H.Ya. Vprovadzhennia harmonizo-vanykh standartiv u sferi povodzhennia z vidkhodamy [Implementation of Harmonized Standards in the Sphere of Handling the Waste]. In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolohichnoi bezpeky Ukrainy : tezy konf. [Actual Issues of Hygiene and Ecological Safety of Ukraine : Conf. Theses]. Kyiv ; 2016 ; 16 : 192-195
(in Ukrainian).
Hagitfwno go pega^iÏ 02.06.2018
ESTIMATION OF THE RADON CONCENTRATIONS IN CHILDREN'S EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF KROPYVNYTSKYI CITY FOR RADON PROTECTIVE ACTIONS
Fryziuk M.A., Aksionov N.V., Fedorenko O.V., Slinchenko V.A., Chuchupal I.I.
ОЦ1НКА Р1ВН1В РАДОНУ У ДИТЯЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ м. КРОПИВНИЦЬКИЙ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОТИРАДОНОВИХ ЗАХОД1В
'ФРИЗЮК М.А., 'АКСЬОНОВ М.В, 1ФЕДОРЕНКО О.В, 2СЛ1НЧЕНКО В.А., 2ЧУЧУПАЛ 1.1. 1ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши», м. КиТв, Укра'ша 2Управлшня з питань цивТпьного захисту ЮровоградськоТ обласноТ дежавно'Т адмЫютраци, м. Кропивницький, УкраТна УДК 614.876:613.55:546.296 ^^40Bi слова: радон у noBiTpi примщень, протирадоновiзаходи.
Зрадюлопчно! точки зору природний радюактивний газ радон е домшуючим джерелом опромшення населення. Його внесок у сумарну дозу опром1нення ста-новить понад 50%. У багатьох краТ'нах радон е другою за значущютю причиною раку легешв пюля кур1ння. Кр1м того, в1н е основною причиною раку легешв в ос1б, як1 нколи не палили [1, 2].
Бюлопчна д1я радону на орга-шзм людини виражаеться у тому, що альфа-випром1нюван-ня з великою енерпею, яке супроводжуе розпад, може
ОЦЕНКА УРОВНЕЙ РАДОНА В ДЕТСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ г. КРО-ПИВНИЦКИЙ ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ ПРОТИВОРАДОНОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ФризюкМ.А., Аксенов Н.В., Федоренко ЕВ., Слинченко В.А., Чучупал И.И.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Цель работы. Исследование уровней радона в воздухе помещений дошкольных и школьных заведений г. Кропивницкий Кировоградской области для проведения в дальнейшем эффективных противорадо-новых мероприятий.
Материалы и методы. Исследования включали измерения эквивалентной равновесной объемной активности (ЭРОА) радона-222 в воздухе помещений детских учебных заведений. Измерения проводились в отопительный сезон методом пассивной трековой радонометрии с использованием в качестве детектора нитрат-целлюлозной пленки LR-115. Время экспонирования радоновых накопителей составляло не менее 30 суток. Химическая обработка детекторов выполнялась в растворе щелочи NaOH (2,5 М). Подсчет треков осуществлялся с помощью искрового счетчика АИСТ.
Результаты. Исследования проводились в воздухе помещений дошкольных и школьных заведений г. Кропивницкий. Установлено, что диапазон значений ЭРОА радона-222 составлял от 12 Бк-м-3 до 332 Бк-м-3, среднее арифметическое значение - 85 Бк-м-3, среднее геометрическое - 69 Бк-м-3 при стандартном отклонении 59 Бк-м-3. Уровни радона-222 превышали гигиенический норматив для детских заведений (50 Бк-м-3) в 64% обследованных помещений, из них в 8 помещениях превышение норматива составило 4-6 раз. ЭРОА радо-на-222 в помещениях, расположенных на первом этаже, почти в 2 раза больше, чем в помещениях, находящихся выше первого этажа. Во всех зданиях, где зафиксированы уровни радона в воздухе помещений, превышающие гигиенический норматив, необходимо провести противорадоновые мероприятия. Оптимальные защитные меры определяются отдельно для каждого конкретного помещения или здания и основываются на анализе и качественной оценке конструктивных характеристик здания и путей поступления радона в него. Эффективность проведенных защитных мероприятий устанавливается по результатам повторных измерений уровней радона в тех же помещениях.
Ключевые слова: радон в воздухе помещений, противорадоновые мероприятия.
© ФризюкМ.А., Аксьонов М.В, Федоренко О.В, Слнченко В.А., Чучупал 1.1. СТАТТЯ, 2018.
ESTIMATION OF THE RADON CONCENTRATIONS IN CHILDREN'S EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF KROPYVNYTSKYI CITY FOR RADON PROTECTIVE ACTIONS FryziukM., AksenovN., Fedorenko O., Slinchenko V., Chuchupal I.
Objective. The article includes information about indoor radon concentration in children's educational institutions of Kropyvnytskyi city, Kirovograd region, for further effective radon protective actions.
Materials and methods: Indoor equal equilibrium concentration (EEC) of 222Rn in children's educational institutions was included in the studies. Measurements of indoor EEC of 222Rn were carried out using the passive track radonometry method, using nitrate-cellulose film LR-115 as a detector. Not more than 30 days was the time of exposure of radon accumulator. In the alkali solution NaOH (2,5 M) the chemical treatment of the detectors was performed. Counting tracks was carried out using the spark counter АИСТ. Results. In children's educational institutions of Kropyvnytskyi city, the Kirovograd region, was car-
ried out the research of the indoor radon concentrations.
It is found that the range of indoor EEC of 222Rn is from 12 Bq-m-3 to 332 Bq-m-3, the arithmetic mean is 85 Bq-m-3, the geometric mean is 69 Bq-m-3 at a standard deviation of 59 Bq-m-3. Indoor EEC of 222Rn in this institutions exceeds the action level of 50 Bq-m-3 in 64 % of cases, while the action level exceeded 4-6 times in 8 premises. Indoor EEC of 222Rn in the premises located on the first floor was twice as large as in premises located above the first floor.
Radon protective actions must be realized in all buildings where the action level exceeded. Separately for each premise or building are determined optimum protective measures, which based on the analysis and assessment of the structural characteristics of the building and the ways of radon intake into it.
By results of second measurements of radon levels in same premises is determined effectiveness of protective measures.
Keywords: indoor radon, methods of radon protection.
призвести до пошкодження органу-мшен - бронхолегене-воТ системи (зокрема, кттин в епiтелiальнiй тканин стшок легешв) - i стати причиною утворення раку.
За останн 10 роюв у рiзних краТнах було проведено понад 20 епщемюлопчних дослщжень впливу радону на здоров'я насепення, виконаних методом «випадок - контроль». Це дозволило провести пряму оцшку ризику для населення вщ опро-мшення радоном у буд^влях без необхщност екстраполяци па-раметрiв ризику, отриманих у дослщженнях серед шахтарiв уранових шахт. За результатами цих дослщжень встановлено, що до 14% випадюв раку легеыв обумовлено опромшенням населення радоном у житлових будинках [3-6].
У рамках радонового проекту ВсесвтьоТ оргаызаци охорони здоров'я було проведено анатз об'еднаних епщемюлопчних дослщжень у житлових будинках. Результати цього аналiзу переконливо продемонструва-ли, що ризик раку легеыв збть-шуеться лшмно з довгостроко-вою радоновою експози^ею (30 роюв), при цьому немае свщ-чень наявност порогу, а ризик зростае статистично значуще нав^ь за помiрних рiвнiв радону у примщеннях (50-100 Вк-м-з) [1, 2, 7, 8].
За результатами цих дослщжень 2015 року Мiжнародна комiсiя з радюлопчного захисту (МКРЗ) видала новi рекоменда-
цп (Публка^я 126 [1]), в яких ризик вщ радону для бронхоле-геневоТ системи людини збть-шено майже вдвiчi вiд значення, рекомендованого у публкаци 65 МКРЗ (1994) [9]. Таким чином, коефщент номiнапьного ризику з поправкою на збиток стано-вить 8-10-10 на Вк-год-м-3 для населення усiх вiкових груп (доросле населення, що скла-даеться з оаб обох статей кур-цiв i некур^в) пiспя опромшення газоподiбним радоном-222 у рiвновазi зi своТми дочiрнiми продуктами [1].
Критичною групою щодо впливу опромiнення радону на оргашзм людини е дiти. Вiдносний ризик розвитку раку легеыв у резупьтатi опромшен-ня радоном у д^ей вiком до 1014 рокiв вищий, нiж у дорослих приблизно в 1,5-3 рази [2, 10].
Дiти зазнають опромшення радоном переважно у житлових будинках. Однак вони прово-дять досить багато часу ще й у дитячих навчальних закладах, де зазнають додаткового опромшення вщ цього джерела. Тому у дитячих закладах, де зафксовано рiвнi радону, що перевищують норматив, необ-хiдно Тх зменшувати.
Опромшення радоном нале-жить до ситуаци iснуючого оп-ромiнення, оскiпьки його дже-релом е незмiненi концентраци природних радiонукпiдiв у зем-шй корi. Дiяпьнiсть людини може створювати або змшюва-ти шляхи надходження радону, пiдвищуючи його рiвнi всереди-
нi примiщень порiвняно з фоном на вщкритм мiсцевостi. Цими шляхами можна керувати за допомогою профтактичних або коригувальних дiй (проти-радонових заходiв) [1].
Вазовою iнформацiею на пер-шому етапi вибору доцтьних протирадонових заходiв е величина е^валентноТ рiвно-важноТ об'емноТ активност (ЕРОА) радону-222 у повiтрi примiщень, шляхи його надходження у пов^ря конкретного примщення, характеристики цього примщення тощо. На основi цих даних робиться вис-новок про застосування того чи шшого захисного заходу.
В УкраТн основним джерелом надходження радону у пов^ря примщень е Грунт пщ будинком. Менш ютотним, але водночас досить значущим джерелом е буд^вельы матерiапи мшераль-ного походження, що викори-стовуються при спорудженн будiвпi (гранiтний щебiнь, туф, облицювальш гранiтнi плити тощо). У бтьшосп випадкiв вне-сок радону, який видтяеться iз огороджувальних конструкцш (стiн, перекриттiв тощо), у су-марне надходження не переви-щуе 10% [11].
Величина активной радону залежить не тшьки вiд концентраци урану, що мютиться у породах i Грунт пiд будинком, а й вщ шляху проникнення радону до будинку, рiвня обмшу мiж повiтрям всерединi примщень i зовнiшнiм повiтрям, який залежить вщ об'емно-плану-
вального рiшення будинку (типу фундаменту, типу пщси-пок пщ фундамент, наявност чи вщсутност пiдвальних при-мщень), герметичностi вкон, режиму провiтрювання, типу вентиляци тощо [12].
Радон iз Грунту проникае до будинкiв через трiщини у плитах фундаменту, пори у стшах з цегли та з пустотших блокiв, трн щини у буд^вельних блоках, у бетонi або цеглянм кладцi, у мiсцях з'еднання пщлоги та стiн, щiлини у пщлогах, неповну iзоляцiю Грунту, дренажну плитку, погане цементування блокiв, погану герметизацю стiчних та дренажних труб, вщкритий верх фундаменту, а також iз буди вельних матерiалiв тощо. Рiвнi радону зазвичай вищi у пщва-лах, льохах й Ыших примщен-нях, що прилягають до Грунту [12]. ^м того, на рiвнi радону впливають клiмат та пора року. Найбiльшi його активност у повiтрi примiщень спостер^ гаються взимку.
Впровадження доцiльних про-тирадонових заходiв дозволить знизити рiвнi радону у дитячих навчальних закладах. Ршення щеТ' задачi е актуальним з точки зору зменшення дозового навантаження вщ радону дитячоí когорти населення.
Метою роботи е дослщження рiвнiв радону у пов^ примiщень дошкiльних та шкшьних закладiв м. Кропивницький Юровоград-ськоТ областi для проведення у подальшому ефективних проти-радонових заходiв.
Матерiали та методи до-слiдження. Вимiрювання серед-Hbopi4Hoi ЕРОА радону-222 у noBiTpi примiщень будiвель дошкiльних та шкшьних закла-дiв проводилися вщповщно до вимог «Норм радiацiйноí безпе-ки Украíни (НРБУ-97)», роздiл 8 [13] методом пасивно[ треково1 радонометри з використанням як детектора ытрат-целюлозно1 плiвки LR-115 (Kodak).
Методика вимiрювань ЕРОА радону-222 у повiтрi прим^ щень затверджена головним державним саштарним лiкарем Укра'ни постановою № 63 вщ 08.08.2000 [14].
Система гаранта якостi вимi-рювань радону забезпечувала-ся калiбруванням детекторiв у радоновiй атмосферi з вщомою об'емною активнiстю, яка мае у системi Держстандарту Укра'ни статус робочого еталону одини-цi ОА радону-222.
Згщно з вимогами НРБУ-97 ЕРОА радону-222 у повiтрi при-мiщень дитячих навчальних закладiв не повинна перевищу-вати рiвень 50 Бк-м-3 [13].
Вимiрювання проводилися в опалювальний сезон. Час екс-понування радонових накопичу-вачiв становив не менше 30 дiб.
Радоновi накопичувачi роз-мiщувались у тих примщен-нях, де час перебування д^ей максимальний, на вщсташ не менше одного метра вщ мож-ливих джерел надходження радону: будiвельних кон-струкцм (стiн, пiдлоги, стел1 тощо).
Рисунок 1
Частотний розподш ЕРОА радону-222 у noBiTpi пpимiщень дoшкiльних та шкшьних закладiв м. Кропивницький ЮровоградськоТ област1
При встановленнi радонових накопичувачiв у примi-щеннях дошкшьних та шкшь-них закладiв на кожен прилад заповнювався сертифкат, до якого заносилися дан щодо термшу експонування, назва закладу, його адреса, характеристики будiвлi та примi-щень, де проводилися вим^ рювання: тип буд^вельних матерiалiв, вентиляцiя, по-криття стiн i пiдлоги, пере-криття мiж пiдлогою та Грунтом, наявнють провiтрювання простору тд пiдлогою, на-явнiсть пiдвалу та шше.
Пiсля завершення експонування детектори доставлялися до лабораторií, де зазнавали хiмiчноí обробки у розчин лугу NaOH (2,5 М) за певно'' темпе-ратури.
Пiсля хiмiчноí обробки визначалася кiлькiсть трекiв (щшьностО методом iскрового пiдрахунку за допомогою юкро-вого лiчильника АИСТ.
За результатами отримано( щiльностi трекiв визначалась ЕРОА радону за формулою:
CRn = -^^ •КE•Бк•м-3,
де 0,4 - коефМент рiвноваги мiж радоном-222 та його ДПР (рекомендоване значення МКРЗ [9]); - кiлькiсть тре-юв експонованого детектора (визначаеться як середне зна-чення з трьох вимiрювань), трек-см-2; N^ - власний фон парти НЦ плiвки (трекових детекторiв) (наведено у св^ доцтвi про повiрку робочого засобу вимiрювання), трек-см-2; sRn - ефективнють ре-естрацií трекового детектора, визначена при калiбровцi у радоновiй атмосферi (наведено у свiдоцтвi про повiрку робочого засобу вимiрюван-ня), трек-Бк-1 'м3'доба-1 -см-2; T - час експонування трекового детектора у повiтрi дослщ-жуваноí буд^вл^ доба; КЕ -поправочний коефМент (вра-ховуе вiдхилення вiд стандартного режиму травлення).
Результати та обговорення. Дослщження рiвнiв ЕРОА радо-ну-222 проводились у дошкшь-них та шкшьних закладах м. Кропивницький Юровоград-сько( областi за участ представ-никiв Управлiння з питань цившьного захисту Юровоград-сько( обласно( державноí адмн нютрацм згщно з Комплексною
програмою захисту населення ЮровоградсыкоТ областi Big впливу юшзуючого випромЫю-вання на 2014-2018 роки, яка затверджена рiшенням Юрово-градсыкоТ обласноТ ради вiд 21.03.2014 № 615 (3i змiнами). Загалом обстежено 36 дитячих навчалыних закладiв (40 буди велы), здiйснено 120 вимiрю-ваны у повiтрi примiщены: у до-шкiлыних навчалыних закладах (ДНЗ) - 51 вимiрювання (17 бущвелы), у загалыноосвiтнiх школах (ЗОШ) - 33 вимiрюван-ня (10 будвелы), у навчалыно-виховних об'еднаннях (НВО) -36 вимiрюваны (13 буд^велы).
Вимiрювання здiйснювалися в опалювалыний перюд (листо-пад-грудены). Час експонуван-ня радонових накопичувачiв становив не менше 30 дiб.
Графiчне вiдображення ре-зулытатiв вимiрюваны за усим масивом даних надано на рисунку 1.
Дiапазон значены ЕРОА радо-ну-222 у повiтрi примiщены склав вiд 12 Бк- м-3 до 332 Бк- м-3. Середне арифметичне значен-ня ЕРОА радону-222 склало 85 Бк-м-3, середне геометрич-не - 69 Бк-м-3 за стандартного вщхилення 59 Бк-м-3.
Отримаш резулытати показали, що радiацiйно-гiгiенiчний норматив щодо ЕРОА радону-222 для дитячих закладiв (50 Бк-м-3) [13] перевищуетыся у 64,2% дослщжених прим^ щены. З них у 37,5% примiщены перевищуетыся рiвены 100 Бк-м-3 (норматив для житлових будин-кiв [13]), у 6,7% примщены -рiвены понад 200 Бк- м-3
Встановлено, що лише у 5 будiвлях iз обстежених 40 не перевищуетыся норматив щодо ЕРОА радону-222 для дитячих закладiв.
У 15 буд^влях ттыки у деяких примщеннях зафiксовано рiвнi радону-222 понад 50 Бк-м-3, але не бтыше 100 Бк- м-3, що не перевищуе норматив для житлових будинюв. У 20 будiвлях перевищуетыся нав^ы норматив для житла, з них у 7 буд^влях у деяких примщеннях (8 випад-кiв) зафксовано перевищення нормативу для дитячих закладiв у 4-6 разiв.
На рисунку 2 представлено порiвняння усереднених показ-никiв ЕРОА радону-222 у дитячих навчалыних закладах за типами цих закладiв.
Як видно з рисунка 2, значения усереднених ЕРОА радону-
222 перевищуюты радiацiйно-ппеычний норматив 50 Бк-м-3 [13] у примщеннях уах типiв дитячих навчалыних закладiв. Найбiлышi середнi рiвнi радону-222 спостерiгаютыся у прим^ щеннях дитячих садкiв -92 Бк-м-3. У примiщеннях шкiл та НВО середы значення ста-новляты 85 Бк-м-3 та 75 Бк-м-3 вiдповiдно.
На рисунку 3 представлено порiвняння усереднених показ-ниюв ЕРОА радону-222 у прими щеннях на першому поверсi будiвелы дитячих закладiв (95 вимiрюваны) та у примщеннях вище першого поверху (на дру-гому-третыому) цих закладiв (25 вимiрюваны).
Виявлено, що у примщеннях на першому поверс середне арифметичне значення ЕРОА радону-222 склало 94 Бк-м-3, середне геометричне -77 Бк-м-3 за стандартного вщ-хилення 61 Бк-м-3. У прим^ щеннях, розташованих вище першого поверху, середне арифметичне значення ЕРОА радону-222 склало 51 Бк-м-3, середне геометричне - 44 Бк- м-3 за стандартного вщхилення 34 Бк-м-3.
Як видно з резулытатiв порiв-няння, усередненi рiвнi радону у примщеннях, розташованих вище першого поверху, майже удвiчi меш^ нiж на першому поверск
Встановлено, що у примщеннях дитячих закладiв на першо-
му поверс радiацiйно-гiГiенiч-ний норматив 50 Бк-м-3 [13] перевищуетыся у 70,5% випад-юв (67 примщены), з них рiвены 100 Бк-м-3 перевищуетыся у 37,9% випадюв, р^вены 200 Бк-м-3 - у 8,4% випадюв. У примщеннях, розташованих вище першого поверху, норматив для дитячих закладiв перевищуетыся у 40,0% випадюв (11 примщены), з них рiвены 100 Бк- м-3 перевищуетыся у 4,0% випадюв, рiвены 200 Бк-м-3 не перевищуетыся у жодному випадку.
У вах примщеннях дитячих навчалыних закладiв, де виявлено перевищення ппешчного нормативу щодо рiвнiв ЕРОА радону-222 у пов^р^ необхщно впровадити вiдповiднi протира-доновi заходи.
Ефективнiсты проведених за-хисних заходiв перевiряетыся за допомогою повторних вимiрю-ваны ЕРОА радону-222 у кожному конкретному будинку, де Ц заходи застосовувалися. Якщо
Рисунок 2
Графiчне вiдображення результатiв дескриптивно'!' статистики ЕРОА радону-222 для рiзних типiв дитячих навчальних закладiв м. Кропивницький Юровоградсько'Г областi
р1вн1 радону-222 не переви-щують рад1ац1йно-г1г1ен1чний норматив, вони вважаються ефективними.
Оптимальн1 протирадонов1 заходи визначаються окремо для кожного конкретного прим1щення чи буд1вл1 за-лежно в1д причини, яка зумовлюе п1двищений р1вень радону-222 у пов1тр1 цього прим1щення.
П^оди до проведения про-тирадонових заходв. Проти-радоновий захист буд1вель -це насамперед дм, пов'язан1 з реконструкц1ею 1снуючих бу-динк1в або буд1вництвом нових. Захист мае здмснюва-тися як система лопчно пов'я-заних техшчних р1шень, реал1-зованих у рамках прийнятоТ концепци проекту при розроб-ц1 ус1х його основних частин [12, 15, 16].
1снують два основних прин-ципи протирадонового захисту буд1вель - пасивний I активний.
Д1я пасивноТ системи Грунту-еться на п1двищенн1 опору вуз-л1в та елемент1в огороджуваль-них конструкцм буд1вл1 (аж до тдняття буд1вл1 над поверхнею земл1), дифуз1йному I конвективному перенос! радону вщ джерела до прим1щення. Перевага групи цих метод1в поля-гае у тому, що вони у процеа експлуатац1Т не вимагають обслуговування та енергопо-стачання.
Д1я активноТ системи Грунту-еться на зниженн1 радонового навантаження на буд1влю шляхом примусового вщведення радону в1д джерела в атмосферу. Як правило, вона передба-чае систему примусовоТ венти-ляцп, тому потребуе джерела енерг1Т та обслуговування.
Перевага активних систем полягае у тому, що вони е керо-ваними та ефективншими за своТми захисними властивостя-ми, н1ж пасивн1. Проте активна система захисту завжди м1стить елементи пасивноТ.
Для 1снуючих буд1вель р1вн1 ЕРОА радону можна знизити шляхом
□ герметизаци щ1лин у тдло-з1 та ст1нах;
□ вентиляци пов1тря у тдва-лах та примщеннях;
□ оздоблювання ст1н пла-стичними матер1алами, такими як пол1амщ, пол1хлорв1н1лхло-рид, пол1етилен, сучасними шпалерами з штучним покрит-тям, шаром фарби на епоксид-
Рисунок3
Графiчне вiдображення результатiв дескриптивно'!' статистики ЕРОА радону-222 для рiзних поверхiв дитячих навчальних закладiв м. Кропивницький ЮровоградськоТ областi
~ Середне
Дов1рчий 1нтервал
----Станд.
похибка
1-й поверх
вище 1-го поверху
шй основ! або трьома шарами масляноТ фарби;
□ пост1йного пров1трювання не ттьки прим1щень, де постй но перебувають люди, а також санвузл1в I кухонь, на яких вико-ристовуеться газове опалення;
□ встановлення системи для видалення радону у пщвапьних примщеннях;
□ встановлення системи з позитивним тиском або венти-ляц1йноТ системи.
У можливост реал1заци того чи 1ншого протирадонового методу захисту юнують в1дм1н-ност1 залежно в1д об'емно-пла-нувального р1шення будинку. 6 в1дм1нност1 I у реал1заци захис-них заход1в в юнуючих будинках чи на стад1Т Тх проектування [12, 15,16].
Сл1д зазначити, що деяю тех-н1чн1 ршення не п1дходять для ус1х тип1в буд1вель, як не п1дхо-дять вони I для ус1х р1вн1в радону. У деяких випадках ттьки поеднання р1зних метод1в за-безпечуе найб1льше зниження р1вн1в радону.
Невдале р1шення одного з елемент1в такоТ системи захисту може ютотно знизити ефек-тивн1сть системи загалом. Тип протирадонового захисту оби-раеться у кожному конкретному випадку I Грунтуеться на анал1з1 та яюсшй оц1нц1 конструктивних характеристик буд1вл1 та шлях1в надходження радону до буд1вл1, а саме:
□ визначенш концентрацИ' радону у Грунтовому пов1тр1 п1д буд1влею;
□ визначенн1 джерел надходження радону у внутр1шн1й про-ст1р прим1щення;
□ анал1з1 стану вентиляц1йних систем, як1 впливають на крат-н1сть пов1трообм1ну у примщен-н1, та Тх оптимальност1 щодо накопичення I виведення радону тощо.
Проектування та виконання роб1т з протирадонового захисту буд1вл1 мають зд1йснювати спец1ал1зован1 оргашзаци, як1 пройшли спец1альну п1дготовку [15, 16].
Проведения просв^ниць-коI роботи з населенням. Важливою частиною системи профшактичних заход1в щодо зменшення доз опром1нення населення, зокрема дитячоТ когорти, в1д радону-222 е просв1тницька робота з насе-ленням.
Св1товий досв1д засв1дчив, що найбтьш ефективним заходом
№ 3 2018 Еоттошшг & Иеаьти 60
роботи з населенням е введен-ня до курсу предметiв шкiльноí програми початкових вщомо-стей про необхiдний предмет -радiацiйнi ризики, пов'язанi з радоном у повiтрi будинкiв та питшй водi, радiоактивнiстю будiвельних матерiалiв тощо. Вивчення теоретичних вщомо-стей про основы джерела опро-мшення людини, методи Тх дослiдження, фiзичнi та бюло-гiчнi особливостi окремих дже-рел та Ухнього впливу на здо-ров'я людини мають поеднува-тися з практичними заняттями, що дозволить учню запам'ятати отриману шформацю.
Не менш дiевим заходом е розповсюдження листiвок, буклетв з основною шформа-цiею про радон (за принципом: у кожну поштову скриньку). Практика свщчить, що краще iнформацiю надавати у малюн-ках, графiках, дiаграмах.
Одним з найрезультатившших методiв просвiтницькоí роботи е залучення до роботи з насе-ленням засобiв масовоТ шфор-маци.
Реалiзацiя ефективних за-хисних заходiв для зниження рiвнiв радону у пов^ прим^ щень громадських бущвель (дитячих навчальних закладiв) Кiровоградськоí област дозволить зменшити дози опром^ нення населення, зокрема дитячоí когорти, вщ цього дже-рела.
Висновки
1. У дослщжених дитячих навчальних закладах м. Кро-пивницький Кiровоградськоí област дiапазон значень ЕРОА радону-222 у пов^ примiщень склав вiд 12 Вк- м-3до 332 Бк- м-3 Середне арифметичне значен-ня ЕРОА радону-222 склало 85 Бк-м-3, середне геометрич-не - 69 Бк-м-3за стандартного вщхилення 59 Бк-м-3.
2. Зафксовано перевищення гiгiенiчного нормативу щодо ЕРОА радону-222 у повiтрi при-мщень для дитячих закладiв (50 Бк-м-3) у 64,2% примiщень, у тому чист перевищення рiвня 100 Бк-м-3- у 37,5% примiщень та рiвня понад 200 Бк-м-3 - у 6,7% примщень.
3. Встановлено, що ЕРОА радону-222 у примiщеннях, розташованих на першому повера, майже вдвiчi бiльшi, нiж у примщеннях, що розташован вище першого поверху.
4. У всiх дитячих навчальних закладах, де зафксовано ЕРОА
радону-222 у повпр^ якi пере-вищують гiгiенiчний норматив, необхiдно здмснити вiдповiднi протирадоновi заходи.
5. Ефективнють проведених заходiв перевiряеться повтор-ними вимiрюваннями рiвнiв радону. Впровадження ефективних протирадонових заходiв дозволить знизити дозове навантаження вщ радону дитя-чоí когорти населення.
Л1ТЕРАТУРА
1. ICRP Publication 126. Radiological Protection against Radon Exposure. Annals of the ICRP. 2014. Vol. 43 (3). 73 p.
2. WHO Handbook on Indoor Radon: a Public Health Perspective / ed. by H. Zeeb and FF Shannoun / WHO , 2009. 94 p.
3. Darby S., Hill D., Auvinen A. et al. Radon in Homes and Risk of Lung Cancer: Collaborative Analysis of Individual Data from 13 European Case-control Studies. British Journal of Medicine. 2005. Vol. 330. 223 p.
4. Lubin J.H., Wang Z.Y, Boice J.D. et al. Risk of Lung Cancer and Residential Radon in China: Pooled Results of Two Studies. International Journal of Cancer. 2004. Vol. 109.
P. 132-137.
5. Darby S., Hill D., Auvinen A. et al. Residential Radon and Lung Cancer - Detailed Results of a Collaborative Analysis of Individual Data on 7148 Persons with Lung Cancer and 14208 Persons without Lung Cancer from 13 Epidemiological Studies In Europe. Scand. J. Work Environ. Health. 2006. Vol. 32 (1). P. 1-84.
6. Kemski J., Klingel R., Siehl A., Valdivia-Manchego M. From Radon Hazard to Risk Prediction - Based on Geological Maps, Soil Gas and Indoor Measurements in Germany. Environ. Geol. 2009. Vol. 56.
P. 1269-1279.
7. Exposure from Natural Radiation Sources. UNSCEAR 2000. Report : Annex B / United Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. New York : United Nations, 2000. 74 p.
8. Source-to-effects Assessment for Radon in Homes and Workplaces. UNSCEAR 2006. Report : Annex E / United Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. New York : United Nations, 2009.
138 p.
9. ICRP Publication 65. Protection Against Radon-222
at Home and at Work. Annals of the ICRP. 1994. Vol. 23 (2). 78 p.
10. ICRP Publication 115. Lung Cancer Risk from Radon and Progeny and Statement on Radon / ed. C.H. Clement. Annals of the ICRP. 2010. Vol. 40 (1). 64 p.
11. Павленко Т.О. Рiвнi радону у пов^ будинюв Украши. Довклля та здоров'я. 2007.
№ 2 (41). С. 22-25.
12. Клавеншё Б., Окерблум Г Радоновая книга. Меры по борьбе с радоном в существующих зданих. 2-е пересмотр. изд. Stockholm : Liber Distribution AB, 2007. 140 с.
13. Норми радiацiйноí безпе-ки Украши (НРБУ-97) : Державы ппешчш нормативи. ДГН 6.6.1.-6.5.001-98. Кшв, 1998. 135 с.
14. Вимiрювання концентраци радону-222 у повiтрi будинюв методом пасивно[треково1 радонометри з використанням приладу «Track 2010Z». МВК 6.6.2.-063-2000: методичн вка-зiвки з мещд^в контролю / МОЗ Украши. К., 2000. 21 с.
15. Павленко Т.О., Аксьонов М.В., Фризюк М.А., Герман О.О. Методи протира-донового захисту буд^вель (огляд). Ппена населених м'юць : зб. наук. пр. К., 2012. Вип. 60. С.218-222.
16. Радон в помещении. Защита от радона. URL: http://domekonom.su/2012/12/r adon-zaschita.html
REFERENCES
1. ICRP Publication 126. Radiological Protection against Radon Exposure. Annals of the ICRP. 2014 ; 43 (3) : 73 p.
2. Zeeb H. and Shannoun F (eds.). WHO Handbook on Indoor Radon: a Public Health Perspective. WHO ; 2009 : 94 p.
3. Darby S., Hill D., Auvinen A. et al. British Journal of Medicine. 2005 ; 330 : 223 p.
4. Lubin J.H., Wang Z.Y, Boice J.D. et al. International Journal of Cancer. 2004 ; 109 : 132-137.
5. Darby S., Hill D., Auvinen A. et al. Scand. J. Work Environ. Health. 2006 ; 32 (1) : 1-84.
6. Kemski J., Klingel R., Siehl A. and Valdivia-Manchego M. Environ. Geol. 2009 ; 56 : 12691279.
7. Exposure from Natural Radiation Sources. UNSCEAR 2000. Report : Annex B / United Scientific Committee on the
Effects of Atomic Radiation. New York : United Nations, 2000. 74 p.
8. Source-to-effects Assessment for Radon in Homes and Workplaces. UNSCEAR 2006. Report : Annex E / United Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. New York : United Nations, 2009. 138 p.
9. ICRP Publication 65. Protection Against Radon-222 at Home and at Work. Annals of the ICRP. 1994 ; 23 (2) : 78 p.
10. ICRP Publication 115. Lung Cancer Risk from Radon and Progeny and Statement on Radon / ed. C.H. Clement. Annals of the ICRP. 2010 ;
40 (1) : 64 p.
11. Pavlenko T.O. Dovkillia ta zdorovia. 2007 ; 2 (41) : 22-25 (in Ukrainian).
12. Clavensjoe B. and Aakerblom G. Radon Book. Measures against Radon in Existing Buildings. Stockholm : FORMAS ; 2003 : 131p.
13. Normy radiatsiinoi bezpeky Ukrainy (NRBU-97) : Derzhavni hihiienichni normatyvy [Standards of Radiation Safety of Ukraine (SRSU-97): State Hygienic Standards] DHN 6.6.1.6.5.001-98. Kyiv ; 1998 : 135 p. (in Ukrainian).
14. Vymiriuvannia kontsentratsii radonu-222 u povitri budynkiv metodom pasyvnoi trekovoi radonometrii z vykorystannia pry-ladu «Track 2010Z». MVK 6.6.2.063-2000 : metodychni vkazivky z metodiv kontroliu [Measurement of Radon-222 in the Indoor Air of Buildings by the Method of Passive Track Radonometry with the Help of «Track 2010Z». MIC 6.6.2.-063-2000: Methodical Instructions on the Control Methods.
Ministry of Health Care of Ukraine]. Kyiv; 2000 : 21 p. (in Ukrainian).
15. Pavlenko T.O., Akso-nov M.V., Fryziuk M.A. and Herman O.0. Metody protyradonovoho zakhystu budiv-el (ohliad) [Method of Anti-Radon Protection of Buildings (Review)]. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2012 ; 60 : 218-222
(in Ukrainian).
16. Radon v pomeshchenii. Zashchita ot radona. [Indoor Radon. Protection from Radon]. URL: http://domekonom.su /2012/12/radon-zaschita.html
Hagitfwno go pega^i'i 12.03.2018
AWARENESS AND UNDERSTANDING OF THE THREATS FOR THE HEALTH OF THE BEHAVIORAL RISK FACTORS IN THE DEVELOPMENT OF NON-COMMUNICABLE DISEASES BY THE YOUNG PEOPLE AS AN IMPORTANT COMPONENT OF THE IMPLEMENTATION OF PREVENTIVE MEASURES
Serdiuk A.M., Gulich M.P., Koblianska A.V., Liubarska L.S.
ОБ1ЗНАН1СТЬ ТА УСВ1ДОМЛЕННЯ МОЛОДДЮ ЗАГРОЗИ
ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ПОВЕД1НКОВИХ ФАКТОР1В РИЗИКУ РОЗВИТКУ НЕ1НФЕКЦ1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ - ВАГОМА СКЛАДОВА РЕАЛ1ЗАЦ11 ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАХОД1В
СЕРДЮК А.М., ГУЛ1Ч М.П., КОБЛЯНСЬКА А.В., ЛЮБАРСЬКА Л.С.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. КиТв УДК 613.97:613.2:316.62 Ключовi слова: неiнфекцiйнi захворювання, поведiнковi фактори ризику, cnoci6 життя, o6i3HaHicTb, усвiдомлення, опитувальн1 анкети.
Масштабний тягар хро-нiчних неiнфекцiйних захворювань (Н1З), що охопив yci краТни сучас-ного CBiTy i демонструе тенденцю до зростання, негативно впливае як на здоров'я окремого громадянина, так i на громадське здоров'я суспть-ства загалом [1-3].
Виршальну роль у форму-ваннi негативних тенденцм у сферi громадського здоров'я
ОСВЕДОМЛЕННОСТЬ И ОСОЗНАНИЕ МОЛОДЕЖЬЮ УГРОЗЫ ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ ПОВЕДЕНЧЕСКИХ ФАКТОРОВ РИСКА РАЗВИТИЯ НЕИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ - ВАЖНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ Сердюк А.М., Гулич М.П., Коблянская А.В., ЛюбарскаяЛ.С. ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Актуальность обусловлена необходимостью изучения уровня осведомленности молодежи относительно факторов риска развития неинфекционных заболеваний и степени их распространенности для прогнозирования последствий реализации профилактических мер. Цель - определение уровня осведомленности студентов о поведенческих факторах риска развития неинфекционных заболеваний и осознание ими угрозы этих факторов для здоровья. Материалы и методы. Проведен опрос студентов Киевского национального торгово-экономического университета по специальности «пищевая технология и товароведение» (выборка - 430 респондентов) об основних факторах риска развития неинфекционных заболеваний, а также осознания молодежью роли образа жизни для сохранения здоровья. Результаты. Было показано, что о влиянии поведенческих факторов на развитие неинфекционных заболеваний осведомлено большинство студентов: о влиянии нерационального питания - 87,4%, о недостаточной физической активности - 80,9%, о злоупотреблении алкоголем и слабоалкогольными напитками - 92,2%, о курении - 91,6%. Однако эта осведомленность не приводит к осознанию угрозы для их здоровья: употребляют сладкие газированные и слабоалкогольные напитки (соответственно 68% девушек, 92% юношей; 65% девушек, 71% юношей), каждая третья девушка (более 40%) предпочитает выпивать чай или кофе с 2 и больше ложками сахара, употребляет 25 г и более соли в сутки, а также 25% респондентов употребляют маргарины и спреды, около 25% не употребляют ежедневно фрукты и овощи; курят сигареты и употребляют наркотики соответственно 23,8% девушек, 43,7% юношей и 10,3% респондентов. Установлено, что только 55% опрошенных указали об активном образе жизни и поддержании своей физической формы. Приведенное исследование свидетельствует о необходимости дальнейшего усовершенствования информационных и учебных программ для улучшения осведомленности и осознания молодожью опасности основных поведенческих факторов риска развития неинфекционных заболеваний. Ключевые слова: неинфекционные заболевания, поведенческие факторы риска, образ жизни, осведомленность, осознание, опросные анкеты.
© Сердюк А.М., Гул/'ч М.П., Коблянська А.В., ЛюбарськаЛ.С. СТАТТЯ, 2018.
