CC BY
7
УДК 616.36-002-036.2 (477.63)
I. А. Андреева, А. М. 1ванова, С. А. Риженко, €. М. Куртов
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ЕП1ДЕМ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ ГЕПАТИТУ У ДН1ПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГ1ОН1
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра тфекцшних хвороб та епiдемiологii (зав. - доц. М. С. Суременко)
Дтпропетровська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - к. мед. н. С. А. Риженко)
Ключовi слова: епгдемгчний процес, гепатит В, ргвень захворюваностi Key words: epidemic process, hepatitis B, mortality rate
Резюме. Проведен ретроспективный эпидемиологический анализ заболеваемости вирусным гепатитом В в Днепропетровской области и в г. Днепропетровске за период с 1992 по 2003 годы. Определены закономерности динамики эпидемического процесса гепатита В - тенденция, интенсивность и характер динамики во времени - среди различных возрастных групп населения, по территории. Установлено, что, несмотря на тенденцию к снижению, показатели заболеваемости гепатитом В остаются высокими и достигают 62,7 на 100 тысяч населения для жителей г. Днепропетровска и 40,9%о для жителей Днепропетровской области. В последние годы увеличивается удельный вес гепатита В в сумме гепатитов в среднем в 1,5-3 раза. Возрастной группой риска являются лица 15-29 лет (показатели заболеваемости достигали уровня 229,7%о). Наряду с этим, в эпидемический процесс всё чаще вовлекаются дети до 2 лет жизни, причем среди детей г. Днепропетровска рост заболеваемости был в два раза больше, чем среди детей Днепропетровской области.
Summary. A retrospective epidemiological analysis of virus hepatitis B (HB) incidence in the Dnepropetrovsk region and in Dnepropetrovsk city over the period 1992-2003 is carried out. Regularities of epidemiological process dynamics of HB (tendency, intensity and character of dynamics in time, among various age groups of the population, in territory) are determined. It is established that parameters of HB incidence remain high and reach 62,7 per 100 thousand of population and 40,9% - for Dnepropetrovsk region despite the tendency to decrease. Relative density of HB in the sum of all hepatitis increases in average by 1,5-3 times. Age group of risk - persons aged 15-29 years (morbidity rate reached 229,7%). There is a tendency that children from age group of 0-2 years are more often involved in epidemic process there with growth of morbidity rate is twice as large in Dnepropetrovsk than in Dnepropetrovsk region.
Гепатит В (ГВ) залишасться актуальною проблемою для охорони здоров'я як в Укра!ш, так i в щлому свт. Соцiально-економiчна значущють ГВ зумовлена досить високим рiвнем захво-рюваносп, нерщко з тяжким переб^ом, можли-вютю хрошзащ! процесу та розвитком ускла-днень (частота фульмшантних форм досягае 1%). У 85-90 % хворих ГВ перебк-ае доброяюсно, у 10-15 % - розвиваеться хрошчний гепатит, який, у свою чергу, у 25 % хворих призводить до формування цирозу та первинного раку печшки [3,7,11,16].
За матерiалами ВООЗ, щороку в свт вiрусом ГВ шфшуеться понад 50 млн. людей, хвордать 20 млн. ошб i близько 2 млн. гинуть вщ ще! ш-фекщ! та И наслщюв [8,12,15]. Показники захво-
рюваност на ГВ коливаються вщ 1 на 100 тис. населення у кра!нах Ившчно! Свропи до 6 - у кра!нах Ивденно! Свропи та 20 - у крашах Центрально! Свропи [17]. У США щороку рее-струеться 300 тис. нових випадюв шфшування вiрусом ГВ, у тому чи^ 90-120 тис. клшчно виражених форм шфекци. У 27-42 тис. шф> кованих розвиваеться хрошчне вiрусоносiйство [14]. У крашах Центрально! Африки, Ивденно-Захщно! та Центрально! Ази показники захворюваност на ГВ, що рееструються, становлять 100 та бшьше на 100 тис. населення в рш [2,17].
ГВ як самостшна нозолопчна одиниця рее-струеться в Укра!ш з 1970 року. Показник захворюваност на ГВ в Укра!ш вирю з 6,82 на 100 тис. населення у 1970 рощ до 29,04 у 1997 рощ [6].
05/ Том X / 3
127
В управлшш епiдемiчним процесом при будь-якiй шфекци на сучасному рiвнi успiх насам-перед визначасться використанням системи ди-намiчного та комплексного спостереження за ешдпроцесом. А з урахуванням викладених особ-ливостей, що притаманнi ГВ, актуальнють такого пiдходу набувае ще бшьшого значення.
Вихiдним пунктом при розробц ешде-мiологiчного нагляду е ретроспективний анатз захворюваностi. Метою роботи е визначення закономiрностей динамiки епiдемiчного процесу (тенденци, iнтенсивнiсть i характер динамiки в часi, серед рiзних груп населення, по територи) на основi аналiзу епiдемiологiчних показникiв за перюд спостережень з 1992 до 2003 року.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
При виконаннi роботи застосовували ешде-мiологiчнi, iнформацiйнi та статистичнi методи дослщження [5,9,10]. Вивчали зареестровану зах-
ворюванiсть на гепатит В у Дшпропетровськш областi та м. Дшпропетровську, аналiзували юто-pii хвороб, карти ешдемюлопчного обстеження оcередкiв захворювання на ГВ, медичш карти диспансерного нагляду за особами, яю хворiли на гострий ГВ. Проанатзовано понад 600 даних та джерел шформацп. Статистичний аналiз ре-зультатiв роботи проведено за допомогою пакета програм "Excel" та MATLAB.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз захворюваноcтi на гепатит В у Дшпропетровськш обласн за 1992 - 2003 р.р. показав, що позначилась виражена тенденщя до зни-ження рiвнiв захворюваноcтi i темп зниження становив 6,8 %. Незважаючи на це, рiвнi захво-рюваноcтi на гепатит В залишаються достатньо високими та коливались в межах вiд 19,28 на 100 тисяч населення у 2003 рощ до 40,9 у 1993 рощ (рис. 1).
Рис.1. Захворювашсть на гепатит В у Дшпропетровськш област (на 100 тис. населення)
Необхщно шдкреслити, що реальна кшьюсть захворювань на гепатит В перевищуе даш оф> цшно! статистики, оскшьки зареестрована захво-рюванiсть включае в основному манiфестнi фор-ми, тодi як хворi на безжовтяничш i субклiнiчнi форми, яких часто не виявляють, а також вiру-соноси е основними джерелами шфекци та спри-яють постiйному шдтримуванню епiдемiчного процесу [4,13].
Вивчення структури захворюваносп на гепа-тити показало, що вiдмiчаеться зростання пито-мо! ваги гепатиту В у сумi гепатитiв в останнi роки (ид 26,1 % у 1998 роцi до 33,9 % у 1999 рощ) у порiвняннi з попередшми роками - 7 % у 1996 рощ та 15,7 % у 1992 рощ.
За перюд спостережень епiдемiчна ситуащя в мюп Дшпропетровську була наступна. Показник захворюваносп на гепатит В коливався в межах
вщ 20,68 %0 у 2001 рощ до 62,7 %о у 1993 рощ (рис. 2). Позначилась виражена тенденщя до зниження рiвнiв захворюваносп на гепатит В: темп зниження 11,5 %, що в 1,7 раза перевищуе об-ласний показник (6,8%). Поряд iз цим, питома вага гепатиту В у сумi гепатипв серед мешканщв м. Дн8iпропетровська вища, шж у Дшпро-петровськiй областi, в 1,3-1,8 раза, а також мала значення вщ 41,02% у 2002 рощ до 44,2% у 1999 рощ у порiвняннi з попередшми роками - 13,2% у 1996 рощ та 29,1% у 1993 рощ.
Аналiз захворюваносп на ГВ серед рiзних вь кових груп населення показав, що у м. Дшпропетровську нам^илося зниження рiвнiв захворюваносп у вшх вшових групах ризику - до 56,3 %о серед осiб 15-19 роюв та 78,1 %о серед осiб 2029 рокiв у 2000 рощ. У той же час до ешде-мiчного процесу стали бшьше залучатися дiти до
2 роюв: у 1999 рощ рiвень захворюваност на гепатит В становив 17,31 %о у порiвняннi з попе-реднiм перiодом - вщ 5,2 %о у 1992 рощ до 11,8 %о у 1996 роцi. Такий стан речей можна пояснити внутршньолшарняним зараженням вiруcом ГВ, на що вказують А.Л. Гураль та cпiвавт. [1].
Подiбна тенденцiя намiтилаcя i серед меш-канцiв Дншропетровсько! облаcтi. До етде-мiчного процесу залучались вci вiковi групи на-селення. Найвищi показники захворюваносп на
ГВ у вшовш групi 15-19 рокiв - до 229,7%о у 1995 роцi, але до 2000 року цей показник зни-зився до 71,6 %о у 1997 роцi, тобто майже у 3 рази. Також вирю показник захворюваностi серед дггей до 2 рокiв: вiд 7,1 %о у 1992 роцi до 10,86 %о у 1999 роцi, але цей рiст значно менший (в 1,5 раза), серед дггей Дншропетровсько1 областi, нiж серед дтей м. Днiпропетровська (бiльше нiж у 3 рази).
Рис.2. Захворювашсть на гепатит В у м. Дншропетровську (на 100 тис. населення)
70 60 50 40 30 20 10 0
ВИСНОВКИ
1. Епiдемiчна ситуащя щодо ГВ в м. Дш-пропетровську та в Дшпропетровськш област залишаеться напруженою. Незважаючи на тен-денцiю до зниження захворюваноcтi, показники li залишаються високими i досягають 62,7 %о.
2. В останш роки вiдмiчаетьcя зростання пи-томо! ваги гепатиту В у cумi гепатитiв у серед-ньому в 1,5-3 раза.
3. До епiдемiчного процесу, ^м вiкових груп ризику (15-29 роюв), все чаcтiше залучаються дь ти до 2 роюв життя.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Актуальш питання ещдемюлогп та профшак-тики гепатиту В в Украш / Гураль А.Я., Мар1евсь-кий В.Ф., Шапнян В.Р., Матушко Г.В. // 1нфекцшш хвороби. - 1996. - № 3. - С. 12-17.
2. Балаян М.С., Михайлов М.И. Вирусные гепатиты: Энциклопедический словарь. - М.: Новая Слобода, 1994. - 208 с.
3. Гендон Ю.З. Программы ВОЗ по борьбе с вирусным гепатитом В // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 1988. - № 8. - С. 118-120.
4. Гураль А.Л. Пути повышения эффективности эпидемиологического надзора за гепатитом В в Украине // Журн. практ. врача. - 1998. - № 6. - С. 7-10.
5. Епвдемюлопчна д1агностика. Ч. 1. Ретроспек-тивний ешдемюлопчний анал1з: Метод. рекомендаци для студ. мед. ун-ту, л1кар1в-штершв, л1кар1в-етде-мюлопв та л1кар1в-паразитолопв ФДПО / Н. О. Виноград, I. В. Заставний, Л. В. Риза та ш. - Льв1в: ЛДМУ, 1999. - 79 с.
6. Мар1евський В.Ф., Гураль А.Я. Проблема ге-
патиту В в Укра!ш // Журн. практ. лшаря. - 1999. - № 3. - С. 2-8.
7. Михайлов М.И. Гепатит В - аспекты изучения // Вопр. вирусологии. - 1990. - Т. 35, № 4. - С. 268277.
8. Новые перспективы профилактики гепатита В: (информация компании «Пастер Мерье Конном») // Укр. мед. часопис. - 1999. - № 1. - С. 93-96.
9. Черкасский Б. Л. Инфекционные и паразитарные болезни человека: Справочник эпидемиолога.
- М.: Изд-во Мед. газета, 1994. - 344 с.
10. Черкасский Б. Л. Эпидемиологический диагноз. - М.: Медицина, 1990. - 236 с.
11. Buffet C. Histoire des hepatitis virales // Ann. Gastroenterol. Hepatol. - 1990. - Vol. 26, N 3. - P. 105109.
12. Centers for Desease Control and Preventation Summary of Notifiable Desease U.S. // MMWR. - 1995.
- Vol. 43. - P. 71.
13. Hepatitis B as Occupational Hazard: Viral hepatitis prevention board // WHO. Eur. Occupational Health
05/ Том X / 3
129
Series. - 1994. - N 8. - P. 1-64.
14. Kane M. Epidemiology of hepatitis B infection in North America // Vaccine. - 1995. - Vol. 13, N 1. - P. 16-17.
15. Progress in the control of viral hepatitis: Memorandum from a WHO meeting // Bull. WHO. - 1988. -Vol. 66, N 4. - P. 443-445.
16. Robinson W.S., Keote L., Aoki N. Hepadna viruses in cirrhotic lives and hepatocellurar carcinoma // Med. Viral. - 1990. - Vol. 31, N 1. - P. 18-32.
17. Roure C. Overview of epidemiology and disease burdenoff hepatitis B in European region // Vaccine. -1995. - Vol. 13, N 1. - P. 18-21.
ВПЛИВ МАЛИХ ДОЗ ЮШЗУЮЧОï РАД1АЦП НА ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В
Резюме. В статье представлены результаты исследований содержания радона и продуктов его распада в помещениях жилищного и общественного назначения ряда районов Одесской области во взаимосвязи с показателями здоровья проживающего детского населения. Установлено, что в данном регионе имеет место большое количество населенных пунктов с 2-3 кратным превышением в них активности радона -222 относительно норматива. Эти данные коррелируют з более низкими показателями физического и полового развития в сочетании с более высоким уровнем заболеваемости детей и подростков. Summary. The results of investigation of radon content and products of its decomposition in the housing accomodations and public localities of some regions of Odessa oblast in association with health indices of children population are presented in the article. It was determined, that in a given region there exists a great number of localities where activity of radon - 222 exceeds the normatives by 2-3 times. These data correlate with lower indices of physical and pubertal development in combination with a higher morbidity rate of children and adolescents.
УДК 614.876:613.8-053.2/.6
М.М. Надворний, О.М. Надворна, Ю.М. Ворохта, М.Г. Дзюбан*, Л.Р. Зайченко*, Н.1. Волкова**
Одеський державний медичний унгверситет Одеська обласна сан1тарно-етдемюлог1чна станцгя* Саратська центральнарайонна лгкарня**
Ключовi слова: радгацгя, радон, здоров'я, дгти
Key words: radiation, radon, health, children
Впливу малих доз юшзуючо! радiацiï на здо-ров'я присвячена велика кшьюсть публшацш. Ще у1946 рощ Л. П. Бреславець [1] висловила думку, що закон Арндта-Шульце проголошуе: «Слабю подразники збуджують життедiяльнiсть, подразники середньоï сили пригшчують ïï, бшьш сильш - зовшм припинюють", а тому може бути застосований i для ди iонiзуючоï радiацiï. Спри-ятливi бюлопчш ефекти ди малих доз юшзуючо1' радiацiï на оргашзм отримали в лiтературi назву "гормезис" [2].
Природний радiацiйний фон е невщ'емною частиною зовшшнього середовища, його постш-ний вплив на численш регуляторш мехашзми оргашзму забезпечуе оптимальне функщонуван-
ня цих механiзмiв, тдвищуе рiвень адаптаци до шших середовищних впливiв. Втм у визначеннi кiлькiсних характеристик малих доз радiащI рiзнi автори дають суперечливу iнформацiю [2,3,4]. Бшьшють iз них вважають, що межа рiчноI ефе-ктивно! дози для малих доз радiащi' становить 100 мЗв на рш. Ця величина значно вище рiвнiв, рекомендованих чинними нормами радiацiйноI безпеки.
У структурi природного радiацiйного фону можна видiлити таю основш компоненти: телу-ричне опромшення (0,5 мЗв, або 22,7% вщ сере-дньо! рiчноI ефективно! дози), космiчне опром> нення (0,3 мЗв, або 13,6%), надходження рад> онукладв з !жею та водою (0,4 мЗв, або 18,2%) та
