CC BY
9
ВИСНОВКИ
1. Застосування продепу в дозi 0,02 г на добу протягом 1 мюяця сприяе зникненню клiнiчних пр0явiв псих0пат0л0гiчних CTMnTOMiB.
2. У результатi лiкування продепом виявлено достовiрне зникнення депреси у 17 (68,0%) хво-рих (р<0,05).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
3. Успiшна корекцiя непсихотичних психiч-них розладiв у гастроентеролопчних пацieнтiв позитивно впливае на динамшу основного захво-рювання та значно покращуе якiсть життя даного контингенту хворих.
1. Бурчинский С.Г. Фармакопрофилактика в неврологии психиатрии: новые возможности выбора // Журнал практичного лисаря. - 2004. - №5-6. - С.90-93.
2. Каплан Г.И., Сэдк Б.Дж. Клиническая психиатрия. Т. 1. - М.: Медицина, 1994. - 672 с.
3. Логановский К.Н. Лечение депрессии и тревоги: достижения терапевтического консенсуса на основе доказательных клинических руководств // Укра!-нськш медичний часопис. - 2004. - №1. - С.6-12.
4. Моляров С.А. Проблема депрессии в общемедицинской практике // Новости медицины и фармации. - 2005. - № 7. - С. 70-75.
5. Морута Н.А. Клинико-патологические особенности современных невротических расстройств // Международный мед. журнал. - 2004. - Т. 10, № 1. -С. 38-41.
6. Напреенко А.К. Психосоматические расстройства: подходы к фармакотерапии // Международный мед. журнал. - 2002. - Т. 8, № 4. - С. 40-45.
7. Пирков Л.П. Лечение пациентов с пограничными психическими расстройствами в соматических больницах // Дiагностика та лшування психiчних зах-ворювань в Украшг Матер. м1жнар. конфер. - К.: Акмю, 1995. - С.104-105.
8. Эффективность применения сульпирида в комплексном лечении больных с заболеваниями органов пищеварения: (обзор литературы и собствен-
ные исследования) / И.И. Дегтярева, И.Н. Скрипник, Н.Н. Козачок и др. // Сучасна гастроентеролопя. -2002. - №3. - С.69-76.
9. Barrett B., Byford S., Knapp M. Evidence of cost-effective treatments for depression: a systematic review // J. Affect Disord. - 2005. - Vol. 84, N 1. - 113р.
10. Guaiana G., Barbui C., Hotopf M. Amitriptyline versus other types of pharmacotherapy for depression // Cochrane Database Syst Rev. - 2003. - N 2. -CD004186.
11. Side-effect profile of fluoxetine in comparison with other SSRIs, tricyclic and newer antidepressants: a meta-analysis of clinical trial data / P. Brambilla, A. Cipriani, M. Hotopf, C. Barbui // Pharmacopsychiatry. -2005. - Vol. 38, N 2. - P. 69-77.
12. Cost-effectiveness of psychological and pharmacological interventions for generalized anxiety disorder and panic disorder / L. Heuzenroeder, M. Donnelly, M. Haby et al. // Aust N. Z. J. Psychiatry. - 2004. - Vol. 38, N 8. - P. 602-12.
13. Treatment of functional gastrointestinal disorders with antidepressant medications: a meta-analysis / J.L. Jackson, P.G. Malley, G. Tomkins et al. // Am. J. Med. -2000. - N 108. - P. 65-72.
14. Treatment of major depression with psychotherapy or psychotherapy-pharmacotherapy combinations / M.E. Thase, J.B. Greenhouse, E. Frank et al. // Arch. Gen. Psychiatry. - 1997. - Vol. 54, N 11. - P. 989-91.
♦
УДК 6616.44-036.2
Н.В. Тананакна,
B.I. Кравченко, O.I. Ылоусова*, А. А. ОстанЫ**,
C.Г. Городецький**
1нститут ендокринологИ та обмту речовин iM. В.П.Комгсаренка АМН Украти м. Киш
Обласна дитяча mmi4Ha лкарня * м. Днтропетровськ
Обласна клiнiчналiкарня iM. 1.1.Мечникова** м. Днтропетровськ
Ключовi слова: щитоподiбна залоза, еховолюмометрiя, йододефщит, зоб, йодурiя Key words: thyroid gland, echovolumometry, iodine deficiency, goiter, urinary iodine
ТИРЕО1ДНИЙ СТАТУС НАСЕЛЕННЯ ДН1ПРОПЕТРОВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Резюме. В 2004 году проведено эпидемиологическое исследование состояния щитовидной железы у детей и женщин четырёх населённых пунктов Днепропетровской области. Осмотрено 240 детей в возрасте от 6 до 12 лет, 120 женщин детородного возраста 16 - 45 лет в городах Никополе, Павлограде, Жёлтые Воды и посёлке Магдалиновка. Степень увеличения щитовидной железы определялась пальпаторно и с по-
мощью ультразвуковой диагностики. Результаты пальпации оценивались согласно рекомендациям ВОЗ 1994 года, результаты эховолю-мометрии у детей - согласно нормативам 1997 и 2003 годов, у взрослых - по нормативам 1997 года. Установлено, что заболеваемость зобом среди детского населения Днепропетровской области неоднородна, колеблется в разных населённых пунктах от 30% до 6,7%, что может соответствовать недостатку йода в лёгкой и умеренной степени. Для полноценного анализа эффективности йодной профилактики необходимо провести исследование йодурии. Показано, что при оценке эхо-волюмометрии у детей целесообразно использовать нормативы ВОЗ 2003 года.
Summary. In the year 2004 epidemiological research of thyroid gland condition in children and women offour settlements of Dnepropetrovsk region was carried out. It was examined 240 children at the age of 6-12 years, 120 women of genital age (16 - 45 years) in Nikopol, Pavlograd, Zholtye Wody and settlement Magdalinovka. The degree of thyroid gland enlargement was defined by palpation and by ultrasonic diagnostics. Palpation results were estimated according to WHO recommendations of 1994, ultrasonography results in children - according to specifications of 1997 and 2003, in adults specifications of 1997. It is established, that goiter incidence among children population of Dnepropetrovsk region is non-uniform, ranges from 30 % up to 6,7 % in different settlements. This may correspond to iodine insufficiency of mild to moderate degree. For a profound analysis of efficiency of iodine preventive maintenance it is necessary to investigate urinary iodine. It is expedient to use WHO specifications of 2003 in assessment of echovolu-mometry in children.
Одшею з актуальних проблем сучасно! меди-цини е проблема профшактики йодозалежних захворювань та патологи щитоподiбно! залози, зумовлено! йодною недостатшстю. У 1994 рощ вступили в дда рекомендацп ICCIDD по вико-ристанню найбшьш важливих iндикаторiв йодного дефщиту, розроблеш критерп його тяжкосп. Була шдтверджена щншсть визначення пошире-носп ендемiчного зоба у школярiв 6 - 12 роюв для виршення питання про наявшсть недостат-носп цього мшроелементу.
Поширешсть зоба в популяцп визначаеться методом пальпацп щитоподiбно! залози (ЩЗ). Однак цей метод не е достатньо надшним, особливо на початкових стащях захворювання, по-милка вимiрювання може досягати 30% i бшьше [2, 3]. Для бшьш точно! дiагностики структури щитоподiбно! залози i И розмiрiв проводиться еховолюметрiя. Серед населення йододефщтних територш шструментальне визначення розмiрiв зоба необхщно, насамперед, для позначення сту-пеня тяжкосп йододефщиту. Йодний дефщит може бути у випадку, якщо частота зоба в попу-ляцп дтей молодшого й середнього шкiльного вшу перевищуе 5% [15, 16].
Частота зоба у 20 % в щй категорп населення свiдчить про слабкий стутнь йододефiциту, вiд 20 до 30 % - про середнш, понад 30 % - про тяжкий стушнь йододефiциту.
Тому дуже важливо дотримуватись точних стандартiв нормальних розмiрiв щитоподiбно!
залози, особливо в дитячому вщь Вiд точностi розмежування поняття «норма» i «патолопя» при волюмометрп ЩЗ залежить не тiльки дiагноз конкретно! людини, але й при масових ешде-мiологiчних дослiдженнях визначення наявност йододефiциту, а також ступеня його тяжкосп. Незважаючи на те, що ультразвуковий метод дослiдження ЩЖ використовуеться понад 25 рокiв, ще дискутуеться питання про те, що слщ вважати нормою об'ему ЩЖ в ультразвуковому зображенш у дтей рiзного вiку [2, 9].
На початку масових ешдемюлопчних досл> джень частоти зоба з використанням ультразвукового обстеження найбiльше поширення одержали вiковi стандарти, запропонованi в 1991 рощ Райнером Гутекунстом i його колегами [13]. По^м стали використовуватися нормативи, розроблеш групою Ф. Деланжа i рекомендованi ВООЗ у 1997 рощ [12]. Дослщження з викори-станням цих нормативiв знайшло широке вико-ристання у свт, однак поступово почали зявля-тися публiкацi!, що не узгоджувалися iз запропо-нованими стандартами, це породило дискусда про !х об'ектившсть. Складалося враження, що розробленi для дитячо! популяцi! нормативи ти-рео!дного обему були завищеними. Так, середш значення обему ЩЖ в йодзабезпечених амери-канських, швейцарських, малайзiйських шко-лярiв були менше, нiж у европейських однолггюв iз таким же йодним забезпеченням. Крiм того, при зютавленш частоти зоба (при ощнщ тире-
о!дного об ему по нормативах ВООЗ 1997р.) з шшими шдикаторами зобно! ендемi! виявленi значнi розбiжностi в оцiнцi наявностi i тяжкост ендемi!. Все це визначило необхщнють дослiдити фактори, якi впливають на результати ультразвуково! оцiнки розмiрiв ЩЖ дiтей, що проживають у йодзабезпечених регiонах. 1з цiею метою у 2000 рощ було проведено ультразвукове дослщження щитоподiбно! залози у 45 швей-царських школярiв у вщ 6 - 12 рокiв при рiзних пiдходах. Виявилось, що рiзнi методологiчнi пщ-ходи при визначенш лiнiйних розмiрiв щитопо-дiбно! залози можуть змiнювати результати во-люмометрп.
У 2001 роцi ВООЗ i Мiжнародна рада по контролю за йододефщггними захворюваннями запропонували переглянути нормативи тирео!д-ного обему у дггей 6-12 рокiв, котрi мають площу поверхнi тiла вiд 0,8 до 1,5 м2, однак це питання дотепер залишаеться вiдкритим [17].
У 2003 рощ запропоноваш нормативи об'емiв щитоподiбно! залози для дiтей з йоднасичених регiонiв для загального користування (табл.2) [18].
Ми апробували наведеш нормативи у данiй роботi з метою формування особисто! думки про !х адекватнiсть та унiверсальнiсть.
Дослщження, проведет рашше у Дншро-петровськш областi, засвiдчили про легкий, а часом помiрний ступiнь йодного дефщиту [5, 6, 8], тому важливим було визначити стан ЩЖ тсля запровадження Державно! та регiонально! програм йодно! профiлактики.
Починаючи з 2002 року, тсля прийняття постанови "Про затвердження Державно! про-грами профшактики йодно! недостатностi в насе-лення на 2002 - 2005 роки" активно проводиться масова йодна профшактика, яка включае в себе використання в харчуванш населення йодовано! харчово!соль
У 2004 рощ нами проведет повторт дослщження тирео!дного статусу у населення Дшпропетровсько! область У цш публiкацi! наведет данi про дослiдження розмiрiв ЩЗ у найбшьш вразливо! до йоддефщиту категорi! населення дiтей та жшок дiтородного вiку.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежено 240 дiтей у вщ 6 - 12 роюв (120 хлопчикiв, 120 дiвчат) i 120 жшок дiтородного вiку, вщ 16 до 45 рокiв, у чотирьох населених пунктах Днiпропетровсько! область мютах Пав-лоградi, Нiкополi, Жовтих Водах i селищi мюь-кого типу Магдалишвка. Населенi пункти вибра-нi у вiдповiдностi до дослщжень, що проводились ранiше, i до рiвномiрностi розташування на територи Днiпропетровсько! областi.
Таблиця 1
Пор1вняльний анал1з норматив1в ВООЗ об'ему щитопод1бно1 залози у дiтей залежно вщ BiKy (97 персентiль)
BiK, роки 1991 1997 2001
ч ж ч ж
6 3,5 5,4 5,0 3,8 3,6
7 4,0 5,7 5,9 4,0 4,2
8 4,5 6,1 6,9 4,3 4,9
9 5,0 6,8 8,0 4,8 5,7
10 6,0 7,8 9,2 5,5 6,5
11 7,0 9,0 10,4 6,4 7,4
12 8,0 10,4 11,7 7,4 8,3
13 9,0 12 13,1 - -
14 10,5 13,9 14,6 - -
15 12 16,0 16,1 - -
Залежно вщ площi тiла
Площа 1997 2001
поверхш тла, м2 ч ж ч ж
0,8 4,7 4,8 3,3 3,4
0,9 5,3 5,9 3,8 4,2
1,0 6,0 7,1 4,2 5,0
1,1 7,0 8,3 5,0 5,9
1,2 8,0 9,5 5,7 6,7
1,3 9,3 10,7 6,6 7,6
1,4 10,7 11,9 7,6 8,4
1,5 12,2 13,1 8,6 9,3
1,6 14,0 14,3 - -
1,7 15,8 15,6 - -
Результати пальпаци ЩЖ оцiнювали вiд-повiдно до класифшаци ВООЗ, 1994 р.[16]. Ультразвукове дослщження щитоподiбноi залози здшснювали за традицiйною методикою за допо-могою портативного ультразвукового сканера «Алока 500 » лiнiйним датчиком 7,5 Мгц.
Розмiри залози визначали вщповщно до реко-мендацiй Brunn et al. Вимiрювали глибину (d), ширину (w) i довжину (l) кож!^' частки. Об'ем частки розраховували за формулою У(см3) = 0.479 х d х w х l (cm), де 0,479 - коефщент поправки на елiпсоiднiсть. Об'ем ЩЗ дорiвнював сумi об'емiв обох часток [14].
Результати волюмометри у дтей аналiзували по нормативах ВООЗ 1997 року й вщповщно до
останшх пропозицш 2003 року [12, 18]. У доро-слих оцiнювали наявшсть зоба при ультразвуковому дослщженш вiдповiдно до нормативiв, запропонованих на територи Украши у 1997 рощ [7], тобто зобом вважалося збшьшення ЩЗ у жiнок дiтородного вшу бшьше 13 см3.
Таблиця 2
Рекомендован! ВООЗ стандарти розм1р1в ЩЖ 2003 року
Ик Хлопчики Дшчинки
Р50 Р97 Р50 Р97
6 1,6 2,91 1,57 2,84
7 1,8 3,29 1,81 3,26
8 2,03 3,71 2,08 3,76
9 2,30 4,09 2,40 4,32
10 2,59 4,73 2,76 4,98
11 2,92 5,34 3,17 5,73
12 3,30 6,03 3,56 6,59
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При пальпаторному дослiдженнi ЩЗ найвища частота зоба визначалася в мют Нiкополi - 23,3% (26,7% у дiвчат i 20% у хлопчиюв), серед дiтей мiста Павлограда - 18,3% (у 16,7% дiвчат та в 20% хлопчиюв). Тшьки у 2 (6,6%) хлопчикiв у м. Павлоградi був виявлений зоб 2 ступеня. Най-менше зоб 1 ступеня зус^чався у дтей селища Магдалишвка - усього в 6,6%. Зпдно з виснов-ками ВООЗ, частота зоба понад 5% може свщ-чити про наявшсть йодного дефщиту. При пальпаци у 90 % хлопчикiв i дiвчаток м. Жовтi Води зоб не визначався, а у 10% вшх обстежених дтей виявили збшьшення ЩЗ 1 ступеня (по ВООЗ). При обстеженш дорослого населення вшх насе-лених пунктiв було виявлене збiльшення щито-подiбноl залози як 1, так i 2 ступеня. Найвищий показник зоба серед жшок визначений у м. Ншо-полi - 36,6 %, найнижчий - у мют Жовтi Води 23,3%; у майже 14% жшок мют Ншополя та Жовтi Води визначили шляхом пальпаци зоб 2 ступеня.
Розподш обстежених за ступенем пальпатор-но виявленого збiльшення щитоподiбноl залози наведений у таблищ 3.
Для об'eктивiзащl дослiджень пiсля пальпаци щитоподiбноl залози проводили ультразвукову дiагностику. У вшх оглянутих дiтей вiдзначалася нормальна ехоструктура щитоподiбноl залози.
Розрахованi об'еми ЩЗ порiвнювали з нормативами 1997 i 2003 рокiв i з даними пальпа-торного дослщження щитоподiбноl залози.
Частота збiльшених об'eмiв щитоподiбноl залози представлена в таблищ 4. З наведених вище даних видно, що найбiльш порiвняннi мiж собою пальпаторнi дослiдження ЩЗ й даш еховолюмометри, оцiненi по стандартах 2003 року. Так, наприклад, у м.Ншополь за УЗ результатами вщповщно до нормативiв 2003 року частота зоба у дтей склала 27,7%, що узгоджусться з даними пальпаци (23,3%). За класифiкацieю 1997 року збшьшення щитопо-дiбноl залози у дтей у м. Нiкополi вщсутне. За класифiкацieю Деланжа i соавт. (1997р.) виявля-еться вкрай низька частота зоба по вшх обстежених районах, що не вщповщае ш даним паль-паторних дослщжень ЩЗ, нi чутливому шдика-тору зобно! ендеми - йодури в цих населених пунктах. Отже, при еховолюмометри ЩЗ у дiтей доцшьно використовувати нормативи 2003 року. Однак ця класифiкацiя не цiлком вщповщае даним пальпаторних дослiджень. У селищi мiського типу Магдалинiвцi за даними пальпа-торного дослiдження дифузний зоб 1 ступеня визначасться у 6,7% хлопчиюв i дiвчат, а за даними УЗО - зпдно зi стандартами 2003 року -у 61,7% дггей. Така невщповщшсть даних пальпаци й еховолюмометри може свщчити про необхщшсть подальшого вдосконалювання нормативiв УЗ об'eмiв ЩЗ для дитячого населення, що проживае на територiях iз дефiцитом йоду.
У дорослого населення обстежених райошв ситуацiя виглядала таким чином: у Нiкополi -36,6% жшок при пальпаци мали збшьшення ЩЗ 1 i 2 ступеня, при УЗО зоб виявлений за нормативами 1997 року - у 30% жшок. У двох жшок виявлений вузловий зоб.
У мют Павлоградi за даними еховолюмометри зоб виявлений у 20%, що цшком вщповь дае даним пальпаторного обстеження - 18,8%. У Магдалишвщ при ультразвуковому дослщженш у 10% жшок виявили дифузний зоб 1 та 2 ступеня i у 10% - вузловий зоб, а при пальпаци частота зоба становила 30%. У Жовтих Водах при УЗД виявили 3 (10%) випадки вузлового зоба i у 6 (20%) жшок - дифузний зоб , при пальпаторному обстеженш зоб виявили у 23,3% жшок. У майже половини обстежених жшок ЩЗ була неоднорщно1 структури, пщвищено1 або зниже-но! ехогенность
Збшьшення ЩЗ найчаспше виникае внаслщок недостатнього надходження йоду, котрий е субстратом для синтезу тиреощних гормошв.
Таблиця 3
Результати пальпаторного обстеження ЩЖ населення ДшпропетровськоТ области
Частота зоба 1
Населений пункт Стать 0 1 ступшь 2 ступшь
п % п % п %
Шкополь дати ч 24 80 6 20 0 0
ж 22 73,3 8 26,7 0 0
ч+ж 46 76,7 14 23,3 0 0
доросл1ж 19 63,4 7 23,3 4 13,3
Павлоград д1ти ч 24 80 4 13,3 2 6,7
ж 25 83,3 5 16,7 0 0
ч+ж 49 81,7 9 15 2 3,3
доросл1ж 21 70 7 23,3 2 6,7
Магдалин1вка дати ч 29 96,7 1 3,3 0 0
ж 27 90 3 10 0 0
ч +ж 56 93,3 4 6,7 0 0
доросл1ж 21 70 8 26,7 1 3,3
Жовт1 Води дати ч 27 90 3 10 0 0
ж 27 90 3 10 0 0
ч+ж 54 90 6 10 0 0
доросл1ж 23 76,7 3 10 4 13,3
Крiм дефiциту йоду, можлива роль шших факторiв зовнiшнього середовища (природного й техногенного походження), якi в рщких випадках можуть бути самостшною причиною виникнення зоба, але частше збiльшують тяжкiсть зобно! ендемi! в умовах дефщиту йоду [4, 10, 11].
Таблиця 4
Частота зоба у населення ДшпропетровськоТ области у вщповщност до стандарт1в ВООЗ 1997 та 2003 рок1в
Населений пункт Стать Частота зоба при зктавлент з
нормативами 1997 року нормативами 2003 року
Шкополь ч 0 20%
ж 0 23,3%
ч +ж 0 27,7%
Павлоград ч 0 33,3%
ж 3,3% 43,3%
ч+ж 1,7% 38,3%
Магдалитвка ч 0 56,7%
ж 3,3% 66,7%
ч+ж 1,7% 61,7%
Жовт1 Води ч 3,3% 26,7%
ж 0 26,7%
ч+ж 1,7% 26,7%
Виходячи з отриманих даних, поширенiсть зоба в обстежених населених пунктах вщповщае легкому й помiрному дефiциту йоду. Однак, зва-жаючи на те, що показник частоти зоба в результат йодно! профшактики змiнюеться через три-валий строк шсля нормалiзацi! йодно! забезпече-носп, для бiльш адекватно! оцiнки напруженосп йодно! ендемi! в Днiпропетровськiй област необидно провести дослiдження екскреци йоду iз сечею у дитячого та дорослого населення.
ВИСНОВКИ
1. Пальпаторне дослiдження ЩЖ та ехово-люмометрия, проведенi у дiтей та жшок д^ород-ного вiку Дншропетровсько! областi, свiдчать про наявнiсть йодного дефщиту в легкому й по-мiрному ступенi по рiзних населених пунктах.
2. Для ешдемюлопчно! ощнки наявностi зобно! ендемi! i !! тяжкостi з метою прийняття орга-нiзацiйних рiшень по !! лiквiдацi!, монiторингу й наступнiй профшактищ, а також методично! уш-фшаци статистично! звiтностi доцiльно при про-веденнi обстеження дитячого населення впрова-джувати нормативнi стандарти ультразвукового обстеження ЩЖ, запропоноваш у 2003 рощ.
3. Розбiжностi даних пальпаторного й ультразвукового обстеження свщчать про необхщшсть пiдвищення навикiв пальпаторного обстеження ЩЖ та удосконалювання нормативiв УЗ об'емiв
щитоподiбно! залози для дiтей i дорослого насе-лення в регiонах зi слабким ступенем йодно! недостатностi.
4. Для повнощнного аналiзу ефективностi йодно! профшактики в Днiпропетровськiй обла-
ст необхвдно провести дослiдження екскреци йоду iз сечею у дiтей i дорослого населення, а також визначити яюсть йодовано! солi на те-ритори областi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Афанасьев Д.Е., Афанасьева Е.В. Возможности ультразвуковой диагностики в тиреодологии -правда и домыслы // Новые медицинские технологии. -2005. - №4. -С.11-20.
2. Власенко М.В. Нормативи тиреоидного общему у дггей: пошук точносл // Клшчна ендокринолопя та ендокринна х1рург1я. - 2005. - №3 (12). - С.26-30.
3. Дедов И.И., Свириденко И.Ю. Стратегия ликвидации йоддефицитных заболеваний в Российской Федерации // Проблемы эндокринологии. - 2001. -Т.47, №6. - С.3-11.
4. Йод-дефщитш захворювання д1агностика, про-фшактика та л1кування: Метод.рекомендаци / Упоряд. ТронькоМ.Д., Кравченко В.1. - Ки!в, 2003. - 28с.
5. Лузанчук 1.А. Йодний дефщит та розм1ри щи-топод1бно! залози у д1тей р1зних регюшв Укра!ни // Ендокринолопя.— 2002. - Т.7. - № 1. - С.141.
6. Лузанчук 1.А., Кравченко В.1., Турчин В.1. Ендем1я зоба серед датей Харьшвско!, Дшпропет-ровсько!, Донецько! областей та Автономно! Респуб-л1ки Крим // Ендокринолопя. - 2004. - Т.9, №1. -С.46-51.
7. Матящук С.И. Эпштейн Е.В. Ультразвуковые методы определения объёма щитовидной железы и их оценка // Журнал практичного лжаря. - 2000. - №5. -С.47-50.
8. Тананашна Н.В., Кравченко В.1., Лузанчук 1.А. Частота випадшв зоба та йодна забезпеченють в тв-денно -схвдних областях Укра!ни на початку виконан-ня державно! програми йодно! профшактики // М1ж-народний ендокринолопчний журнал. - 2005, №1, С.34-38.
9. Шилин Д.Е. К вопросу о внедрении международных нормативов ультразвукового объёма щитовидной железы (ВОЗ, 1997) в педиатрическую прак-
тику // Актуальные вопросы детской и подростковой эндокринологии. - М.,1999. - С.64-73.
10. ШШдловський В.О., Дейкало 1.М., Шщловський О.В. Йодний дефщит i йододефщпш захворювання // Поабник для л1кар1в. - К. - 2004. - С.68.
11. Delange F. Adaptation to iodine deficiency during growth: Etiopatogenesis of endemic goiter and cretinism. // Pediatric Thyroidology. - 1985.- P.295-326
12. Delange F., Benker G., Caron Ph. Thyroid volume and urinary iodine in European schoolchildren: standartization of values for assessment of iodine deficiency // Europ. J. Endocr. - 1997. - Vol.136.- P.180-187.
13. Gutenkunst R., Martin - Teichert H. Requirements for goiter surveys and the determination of thyroid size // In.: Iodine Deficiency in Europe. A continuing Concern. - N.Y. - 1993. - P.109-118.
14. Volumetrie der Schildrusenlappen mittels real -time sonographie / Brunn J., Blocjk U., Ruf J. et al. // Deutsche Medizinssche Wochenschrift. - 1981, Vol.106.-Р.1338-1340.
15. WHO, UNISEF, ICCIDD. - 1993. - Indicators for assessing iodine deficiency disorders and their control programme. - WHO/NUT. - 93.1.1-33.
16. WHO, UNISEF, ICCIDD. Indicators for Assessing Iodine Deficiency Disorders and their Control Through Salt Iodization. - Geneva. - 1994.
17. WHO, UNISEF, ICCIDD. Assessment of Iodine Disorders and Monitoring of their Elimination. - Geneva. - 2001.
18. Zimmermann M.B. New reference values for thyroid volume by ultrasound in iodine-sufficient schoolchildren: a Word Health Organization/Nutrition for Health and Development Iodine Deficiency Study Group Report // American Journal of Clinical Nutrition. - 2004. - Vol.79.- P.231-237.
♦
УДК 616.36-002:616.89-008.441.3-08
В.П.Дядик ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАП1Я ХВОРИХ НА
ГОСТР1 В1РУСН1 ГЕПАТИТИ В НА ТЛ1 НАРКОМАНЫ
Днтропетровська державна медична академiя кафедра тфекцшних хвороб та еniдемiологii (зав.- доц. М.С.Суременко) м. Днтропетровськ Ключовi слова: гострий вiрусний гепатит В, наркоматя, л^вання Key words: acute viral hepatitis B, narcomania, treatment
Резюме. В статье дается сравнительная характеристика результатов лечения острого вирусного гепатита В (ОВГВ) у обычных и наркозависимых больных. Длительность пребывания наркозависимых больных с ОВГВ больше, чем у обычных больных, в среднем на 5 дней, при этом
