CC BY
16
Поширенють вроджених аномалш (вад роз-витку) серед дiтей показуе середнiй рiвень коре-ляцшного зв'язку (р < 0,01) iз вмютом у грунтi нiкелю (г=0,45), марганцю (г=0,42) та свинцю (г=0,32).
Обраховаш нами за результатами проведених дослщжень моделi лшшно1 регресп залежностi окремих класiв хвороб (згiдно МКХ-10) вщ iнтегрального показника концентраци ВМ у грунт свiдчать, що найвища чутливють до комплексного та комбшованого впливу важких металiв, що знаходяться у груни, виявлена у вщношенш хвороб кровi та органiв кровотво-рення (коефiцieнт множинно! кореляци R = 0,66; коефiцieнт детермшаци D = 43,6%; р < 0,05), вроджених аномалш та вад розвитку ^ = 0,69; D = 47,6%; р < 0,01).
Графiчне зображення фактичних та прогнозо-ваних даних (за лшями регресп) поширеносп захворюваностi дитячого населення за окремими класами хвороб у залежност вщ вмiсту важких
металiв у грунт (за показниками iнтегрального територiального забруднення Ютзг) наведене на рис. 1 та 2.
ЩДСУМОК
Таким чином, результати проведених дослщжень шдтверджують наявшсть вiр0Iiдн0I0 впливу забруднення грунту важкими металами на стан здоров'я населення, що тдтверджуеться даними кореляцшного i дисперсiйн0I0 аналiзy захворюваностi дитячого населення. Це потребуе пiдвищення уваги до дiагностики мшро-елементозiв та адекватно1 корекцiï стану здо-ров'я населення з використанням системи медико-профшактичних заходiв. Науково обгрунтований прогноз можливих змiн стану здоров'я населення вщ впливу несприятливих факторiв довкiлля е невщ'емною складовою IiIiенiчних дослiджень та служить основою розробки по збереженню та змщненню здоров'я населення та його окремих груп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Зеренкова Ж.П.. Стан довкшля у MicTi Днь пропетровську // Екополк.-2006. - № 1 (15).- С. 54-58.
2. Лакин Г.Ф. Биометрия: Учеб. пособие для биол. вузов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1990. - 351с.
3. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - К.: МОРИОН, 2000. - 320с.
4. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими веществами: №4266-87: Утв. МЗ СССР от 13.04.87 / Гл.
♦
сан.-эпид управление МЗ СССР. - М., 1987. - 25 с.
5. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / Авцын А.П., Жаворонков А.А., Ришт М.А. и др.; АМН СССР. - М.: Медицина, 1991. - 496с.
6. Опр Л.Б. Методолопчш пвдходи до вивчення забруднення грунту важкими металами на територи населених мюць // Мед. перспективи. - 1998. - Т.3, №1. - С. 86 - 89.
7. Смоляр В.И. Гипо- и гипермикроэлементозы. - К.: Здоровья, 1989. -152с.
УДК 616.36-002:616-036.22(477) Т.А. Сергеева
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ГЕПАТИТАМИ В I С В УКРАШ1
1нститут епгдемгологИ' та iнфекцтних хвороб iM. Л.В.Громашевського АМН Украши лабораторiя eipycHux гепатитiв та ВШ-тфекцп (зав. - д. мед. н., проф. А.Л.Гураль) м. Kuïe
Ключовi слова: eipycHi гепатити В i С, enideMi4Huû процес, система епiдемiологiчного нагляду, структура системи епiдемiологiчного нагляду Key words: viral hepatitis B and C, epidemic process, system of epidemiological surveillance, structure of epidemiological surveillance system
Резюме. В работе представлена концепция системы эпидемиологического надзора за вирусными гепатитами В и С в Украине. Система основывается на закономерностях развития эпидемического процесса гепатитов В и С в современных условиях, преемственности структуры эпидемиологического надзора, достижениях иммунодиагностики и профилактики. Рассмотрены элементы и специфические функции информационной, диагностической, контрольной подсистем эпидемиологического надзора.
Summary. This article presents the concept of epidemiological surveillance system on viral hepatitis B and C in Ukraine. This system is based on regu-
larities of epidemic process development in case of hepatitis B and C at present time, succession of epidemiological surveillance structure, achievements of immunodiagnostics and prophylaxis. The elements and specific functions of informative, diagnostic and control subsystems of epidemiological surveillance are presented.
Найбшьш дieвою формою керування ешде-мiчним процесом (ЕП) при шфекцшних хворобах е епiдемiологiчний нагляд (ЕН) - система динамiчноl оцiнки стану i тенденцш розвитку ЕП у просторi, чаа, серед окремих груп населення з метою розробки та своечасного проведення науково обгрунтованих протиепiдемiчних i про-фiлактичних заходiв [9,12]. Стосовно паренте-ральних вiрусних гепатитiв (ВГ), зокрема гепатитв В (ГВ) i С (ГС), на сьогодн цшсна система i структура ЕН не розроблеш. Окремi питання, що стосуються елеменпв ЕН ГВ, висвiтленi у нак^ МОЗ СРСР № 408 "О мерах по снижению заболеваемости вирусными гепатитами в стране" та у деяких методично-шструктивних документах: "Организация и проведение эпидемиологического обследования очагов гепатита В" (Ки!в, 1985), "Организация эпидемиологического надзора за гепатитом В" (Ки1в, 1990). З моменту видання цих матерiалiв вщ-булися значт змши у розвитку ЕП ГВ в Укра!ш, що вщобразилось на його кшьюсних та якiсних характеристиках, структурi домiнуючих шлях1в i факторiв передачi збудника, у вiковому розподiлi шфшованих та хворих i т. ш. Щодо ГС, то з докуменпв регламентуючого рiвня можна назва-ти наказ МОЗ Украши № 106 "Про обстеження донорiв на гепатит С" (1994 р.), з методично-шструктивних - методичнi рекомендацп "Гепатит С: ешдемюлопя, дiагностика, клшка, лшу-вання" (Ки!в, 2003).
Епiдемiчний процес являе собою складну багаторiвневу систему, що потребуе й певно! системностi ЕН. За сучасними уявленнями, ЕН складаеться з послiдовних, пов'язаних мiж собою пiдсистем: шформацшно!, дiагностичноl i контрольно! пiдсистем. 1нформацшна пiдсистема мае забезпечувати данi про епiдемiчну обстановку. Дiагностична, або анал^ична пiдсистема, або епiдемiологiчна дiагностика, являе собою методологiю розпiзнавання конкретних проявiв ЕП, причин та умов ризику шфшувань i захво-рювань серед населення. Контрольну пiдсистему ще називають органiзацiйно-виконавчою шдси-стемою або шдсистемою прийняття управлшсь-ких ршень. Отже, И специфiчною функцiею е розробка програми протиепiдемiчних та профь лактичних заходiв, адекватних епiдемiчнiй ситу-аци, що склалася, та контроль ефективносп цих заходiв [1,4,13,14].
1нформацИйна пiдсистема епiдемiологiчного нагляду за гепатитами В i С. Ключовим еле-ментом ЕН в цiлому е iнформацiйна пiдсистема. Структура iнформацiйноï пИдсистеми включае об'екти ЕН; ознаки, що рееструються (епИде-мiологiчнi ознаки); маркери ИнфИкування; методи реестрацiï та ïx забезпечення; контингенти, якi пiдлягають обстеженню; установи-виконавцi ре-естрацiï [8].
Об'ектами ЕН за ВГ е установи служби кровИ, ЛПЗ iнфекцiйного та неИнфекцИйного профiлю МОЗ, АМН Украши, рiзниx мiнiстерств та вИ-домств, шкИрно-венерологИчнИ диспансери, поло-говi будинки, наркологИчнИ диспансери, спецИ-алiзованi дитячi заклади, родиннi вогнища Инфек-ци', а також iншi, де можуть складатися умови для реалiзацiï парентеральноï передачi збудникИв.
До ознак, що рееструються, вИдносять такi кИлькИснИ ознаки ЕП, як захворюванИсть, ура-женИсть, хворобливИсть, смертнИсть, летальнИсть, поширенИсть, втрата працездатностИ, характер динамИки захворюваностИ, носИйства, смертности, летальности. Мають значення також показники, котрИ характеризують розподИл хворих, носив та померлих по територи, за соцИальними, вИковими, гендерними, професИйними групами. Показники сезонности, вогнищевостИ та деякИ ИншИ не вИдИ-грають суттево1' ролИ при здИйсненнИ ЕН за парентеральним ВГ [6,15].
ЗахворюванИсть на ГВ в УкрашИ рееструеться з 1970 р., ГС - з 2003 р, але до матерИалИв статистично1' звИтностИ потрапляють лише ви-падки гострого гепатиту. При цьому вИдомо, що ГВ i ГС характеризуются рИзноманИтнИстю клИнИко-морфологИчних проявИв; тривалою, еволюцИйно зумовленою персистенцИею збуд-никИв в органИзмИ людини; переважанням нема-нИфестних, важких для диагностики форм патологИчного процесу над клИнИчно вираженими вариантами; зростанням кИлькостИ хронИчних гепатитИв тощо [5,7]. ЦИ обставини сприяють тому, що при ГВ i ГС прихований компонент ЕП, що формуеться, зокрема, за рахунок значного числа недИагностованих хворих, суттево пере-вищуе його видимИ прояви. РеестрацИя лише гострих форм ГВ i ГС не вИдображае, а скорИш викривляе дИйсну захворюванИсть, ускладнюе оцИнку справжньо1' Интенсивности ЕП. Враховую-чи викладене, а також досвИд реестраци парен-теральних ВГ в Инших крашах свИту, необхИдно в
найближчий час впровадити розмежоваш показ-ники, котрi характеризують штенсивнють ЕП ВГ: 1) захворюванiсть на гос^ ГВ i ГС з клшчно манiфестними проявами; 2) захво-рюванiсть на хронiчнi ГВ i ГС з клiнiчно ма-шфестними проявами; 3) захворюванiсть на гос^ ГВ i ГС без ктшчних проявiв (випадки без жовтяничного, субклшчного перебiгу); 4) захво-рюванiсть на хрошчш ГВ i ГС без клшчних проявiв; 5) хронiчне вiрусоносiйство збудникiв ГВ i ГС. Потребують вiдображення у звiтностi й випадки мшст-гепатш!в вiрусноl природи. При оцшщ показникiв смертностi, летальностi, шва-лщносп, пов'язаних з iнфiкуванням вiрусами ГВ i ГС (ВГВ, ВГС), також необхщно враховувати усi варiанти ктшчного перебiгу цих iнфекцiй. Чiтка оцшка захворюваностi на гострi та хрошчш ВГ дозволить максимально наблизитися до визначення реального рiвня поширення ш-фекцiй, розраховувати економiчнi збитки, спри-чиненi тiею чи iншою формою ГВ/ГС, визначати необхiднi витрати.
Важливою складовою шформацшно1 шд-системи ЕН е маркери шфшування, виявлення яких допомагае у вирiшеннi ряду клшко-епiдемiологiчних завдань: встановленнi дiагнозу, контролi ефективностi терапи, аналiзi ешде-мюлопчного фону, оцiнцi ефективностi проф> лактичних заходiв тощо. Можна видiлити кл> нiчнi, серологiчнi, бiохiмiчнi, морфологiчнi, мо-лекулярно-бiологiчнi та ряд iнших маркерiв. З погляду ЕН, слiд зупинитися на серолопчних та молекулярно-генетичних маркерах шфшування ВГВ та ВГС, визначення яких, зокрема, дозволяе проводити сероешдемюлопчш дослщження з метою оцiнки поширення шфекцш, визначення груп i факторiв пiдвищеного ризику iнфiкування, тощо. Сероешдемюлопчш дослщження базу-ються на систематичному дослщженш зразкiв сироваток кровi вщ рiзних соцiальних, ген-дерних, вшових груп населення на маркери ГВ та ГС. За сучасними уявленнями, виявлення специ-фiчних маркерiв iнфiкування дозволяе судити про рiвень iнфiкованостi чи шшо1 групи населення або популяци в цiлому, виявляти групи шдвищеного ризику, оцiнити масштаби циркуляци збудникiв, проводити сероешде-мiологiчний контроль територш, що допомагае в оперативнш оцiнцi епiдемiчноl ситуаци, ран-ньому виявленню И змiн та прогнозуванню наслщюв [2,8]. Актуальними маркерами шфь кування збудниками ГВ i ГС, з позици серо-епiдемiологiчних дослщжень, е HBsAg i антитiла до корового антигену (анти-НВс) ВГВ та антитша до ВГС (анти-ВГС) [11,16].
Функци реестраци ознак (методи реестраци) мають виконувати клiнiчне спостереження у поеднаннi з клiнiко-лабораторними дослщжен-нями та статистичним облiком.
При формуванш обстежуваних контингентiв спираються, насамперед, на мету дослщжень. Дослiдження можна умовно розподшити на дiагностичнi, за епiдемiчними показаннями та профiлактичнi [8,11,16]. Дiагностичнi дослiд-ження спрямованi на встановлення та верифь кацiю дiагнозу; !х необх1дно здiйснювати при пiдозрi (або з метою виключення) гострого чи хрошчного ВГ. Обстеження за епiдемiчними показаннями мають мiсце при розслщуванш спалахiв ВГ, оцiнцi ефективносп протиепiдемiч-них i профiлактичних заходiв, сероепiдемiологiч-них дослiдженнях. Вони також необхщш при виникненнi одиничних або групових захво-рювань ВГ у ЛПЗ, дитячих дошкiльних, спецiалi-зованих закладах, iнших органiзованих колекти-вах, у родинних вогнищах iнфекцil, в оточенш хворих на гострi або хрошчш ВГ та вiрусоносilв, при професшному iнфiкуваннi тощо. Профi-лактичш обстеження повиннi поширюватися на певш контингенти осiб, таких як донори кров^ кiсткового мозку, органiв, тканин; персонал закладiв служби кровi; ваптних; медичних пра-цiвникiв та цший ряд iнших1.
Епiдемiологiчна дiагностика. Дiагностична пiдсистема ЕН включае у себе аналiз захво-рюваностi (оперативний - короткостроковий, ретроспективний - довгостроковий, проспектив-ний - прогноз на майбутне) та ешдемюлопчне обстеження [6,14,15]. Оперативний ешдемю-лопчний аналiз (ОЕА) мае забезпечувати свое-часну й швидку оцiнку епiдемiчноl ситуаци та особливостей розвитку ЕП за короткий промiжок часу або на певний момент. Основною метою ОЕА е мошторинг, своечасне виявлення змiн ЕП та !х причин, перевiрка ефективностi обрано1 тактики втручання у ЕП.
При плануванш ОЕА необхiдно враховувати, що основний компонент ЕП при парентеральних ВГ формуеться за рахунок безжовтяничних, субклшчних форм гострих та хронiчних ГВ i ГС. При цьому динамщ формування хронiчних ГВ i ГС притаманна певна iнертшсть, тобто можуть тривалий час рееструватися висою показники захворюваносп на хронiчнi ВГ шсля зниження захворюваностi на гострi гепатити. Так, мiж динамiкою реестрацil гострих i хронiчних форм ГВ спостершаеться кореляцiйна залежнiсть iз
1 Перелш I обгрунтування контингент1в для профшактичних досл1джень, так само як [ порядок 1х проведения потребують окремо1 публ1кац11.
зсувом на 5 роюв. При ГС взаемозв'язки мiж гострою та хрошчною захворюванiстю бiльш складнi i ще бiльш розтягнyтi у часi [10,17]. Виходячи з цього, ОАЕ не може дати вичерпноï iнформацiï щодо ГВ i ГС за короткий промiжок часу, за винятком випадюв спалахiв iнфекцiй. Для оцiнки дiйсноï iнтенсивностi сукупного ЕП ГВ i ГС, а не окремо гостроï та хронiчноï захворюваностi у комплекс статистичних до-слiджень необхiдно застосовувати методи ек-страполяцiï з урахуванням кшькост населення, яке обстежуеться на маркери шфшування збудниками гепатитiв, i частотш показники HBs-антигенемiï та циркуляци анти-ВГС в рiзних групах населення.
Ретроспективний епщемюлопчний аналiз (РЕА) дозволяе оцшити епiдемiчнy ситyацiю за значний перюд (не менше року), що передуе моменту дослщження. Результати РЕА служать джерелом прогностично1' iнформацiï та вщ-правною точкою для ОАЕ [6,15]. При проведенш РЕА необхщно враховувати багаторiчнy, рiчнy динамiкy захворюваностi сукупного населення та його окремих популяцш ^зно1" статi, вiкy, соцiальноï належност i т.iн.), а також аналiз захворюваностi по окремих територiях та за певними ознаками (факторами ризику, охоплен-ням профшактичними щепленнями тощо). Отриманi данi у сyкyпностi дозволяють виявляти найбiльш yраженi групи населення та провщш фактори ризику шфшування; пояснювати причини змiн рiвнiв захворюваност у краïнi в цiломy, на окремих територiях та серед певних контингентiв; цiлеспрямовано планувати й проводити адекватш протиепiдемiчнi та профiлактичнi заходи.
Для повно1' й об'ективно1' ощнки ЕП ГВ i ГС, прогнозу захворюваност та епiдемiчноï ситyацiï при виконанш РЕА необхiдно користуватися комплексом статистичних пiдходiв, що вщо-бражають iнтервальнi (захворюванiсть) i момент-ш (поширенiсть) показники. При цьому не мож-на недооцiнювати значення кумулятивних показникiв: загальна сума yсiх нових випадкiв ГВ i ГС, зареестрованих протягом року, дозволяе оцiнити iнтенсивнiсть та динамшу ЕП цих шфек-цiй в щлому i, зокрема, темпи i тенденци накопичення джерел збyдникiв (з урахуванням високого хронюгенного потенцiалy ВГВ i ВГС) -так званий "потенщал нозоформ" [10,17]. Для ощнки дшсно1' кiлькостi осiб з прихованими варiантами гострих та хронiчних ГВ i ГС, як i у випадку ОЕА, треба користуватися методами екстраполяци.
При проспективному ешдемюлопчному ана-
лiзi (ПЕА) оцiнюють тi ж самi ознаки, що й при РЕА, але з урахуванням не тшьки ураженого, але й здорового, сприйнятливого населення. Прин-ципова рiзниця мiж цими методами полягае у тому, що при ретроспективному дослщженш ешдемюлог йде вiд факту захворювання до його причини, тодi як при проспективному - вщ причини до захворювання [14,15]. При проведенш проспективного аналiзy користуються дво-ма основними методичними пiдходами: "попе-речний" та "продольний" [3,15]. "Поперечне" дослiдження дозволяе оцiнити епiдемiчнy ситу-ацiю у конкретний момент часу (моментну поширенють), "продольне" - змши епiдемiчноï ситyацiï в динамiцi у порiвняннi з iншими перiодами. Одним iз рiзновидiв поперечного дослщження е крос-секцiйне, за результатами якого можна зробити висновок про моментну поширенють шфекцш серед окремо1' групи населення (пщвищеного ризику шфшування, професiйноï тощо) у певний промiжок часу. Данi, отриманi у ходi ПЕА дозволяють порiвнювати частоту виникнення захворювань в однiй грyпi населення вщносно до iншоï (визначати вщносний ризик). Фактичнi матерiали, отриманi в результат ПЕА, вкрай необхщш для визначення обсяпв лшу-вально1' роботи у майбутнш перiод, проти-епiдемiчноï дiяльностi та матерiальних витрат на 1'х здiйснення.
Епiдемiологiчне обстеження. Важливим роз-дiлом епiдемiологiчноï дiагностики е епщемю-логiчне обстеження (ЕО) осередку, яке у випадку ВГ може розгорнутися у епщемюлопчне спосте-реження. Оскшьки ВГ вiднесенi до небезпечних iнфекцiй, згiдно з Наказом МОЗ Украши № 133 (вщ 19.07.1995 р. "Про затвердження Перелiкy особливо небезпечних, небезпечних шфекцшних та паразитарних хвороб людини i носiйства збудниюв цих хвороб"), кожний осередок ГВ i ГС мае шдлягати обов'язковому ЕО. Мета ЕО осередку полягае у встановленш причин його виникнення та у визначенш умов розпов-сюдження дано1' iнфекцiйноï хвороби. При цьому необхщно виявити джерело шфекци, шляхи та фактори передачi збудника; окреслити меж1 (кордони) осередку; провести заходи з його лiквiдацiï [6].
При проведенш ЕО, о^м епiдемiологiчного анамнезу та опитування хворого, необхiдно здшснювати ретельний огляд i санiтарне обстеження осередку, вивчати медичну та шшу докyментацiю (що може мати вщношення до осередку), проводити лабораторш обстеження не тiльки хворого, але й ошб, якi з ним спш-кувалися. Слiд пiдкреслити, що при ВГ особли-
вого значення набувае лабораторне забезпечення ЕО вогнища шфекци. Необхiдно придiлити увагу таким моментам, як стан житла, скупченiсть людей, соцiально-побутовi умови проживання i працi тощо. У ЛПЗ, спецiалiзованих дитячих установах, закладах для ошб iз психiчними розладами та деяких iнших може виникнути потреба у бшьш детальному саштарно^ру-сологiчному обстеженнi обладнання та предмета середовища, зокрема на наявшсть слiдiв кровi. Необхiдна перевiрка зв^но1 документаци щодо дотримання санiтарно-протиепiдемiчного режиму у таких закладах.
ЕО вогнищ ГВ i ГС мае сво! особливостi, оскiльки воно часто завершуеться тривалим клiнiко-епiдемiологiчним спостереженням iз ви-користанням сучасних методiв специфiчноl дiагностики з метою визначення безжовтяничних i субклiнiчних варiантiв шфекцшного процесу та контролю стану здоров'я осiб, якi спiлкувались i контактували з хворими.
Контрольна пщсистема. Контрольну шд-систему можна також називати тдсистемою прийняття управлшських рiшень або орга-нiзацiйно-виконавчою тдсистемою. Вважаемо, що на сучасному еташ розвитку ешдемюлопчно1 науки бiльш доцшьним було б конкретизувати назву ще1 системи - „контрольно-оргашзацшна", оскiльки И специфiчними функцiональними компонентами е обгрунтування, планування, органiзацiя, контроль проведення профшак-тичних та протиепiдемiчних заходiв, при необхщносп !х коригування, а також оцшка !х ефективностi. Саме ця пiдсистема мае реал> зовувати заходи, спрямоваш на вдосконалення системи виявлення, облшу та реестрацп випадкiв усх варiантiв парентеральних ВГ. Контрольно-оргашзацшна пiдсистема ЕН за ГВ i ГС мае бути спрямована на ус три ланки ЕП при цих шфекщях: джерело шфекци, розрив мехашзму передачi збудникiв та сприйнятливе населення.
Численними дослiдженнями показано, що основними джерелами, як пiдтримують цирку-ляцiю збудникiв та високу штенсившсть ЕП при парентеральних ВГ, е хворi на хронiчнi ГВ i ГС, а також хронiчнi вiрусоносil й особи iз латентними, безсимптомними, стертими форма-
ми ВГ. Виявлення хворих на хрошчш ВГ, розумшня !х ролi як джерел шфекци з наступними протиепiдемiчними заходами е потужшм механiзмом впливу на актившсть ЕП. Важливу роль у цьому вщпрають профiлактичнi обстеження.
Розрив парентерального мехашзму передачi збудникiв при ГВ i ГС передбачае наступнi групи заходiв [5,7]: запобiгання пiслятрансфузiйних/ шслятрансплантацшним гепатитам; передачi ВГВ i ВГС у медичних закладах при проведенш лiкувально-дiагностичних парентеральних втру-чань, не пов'язаних iз гемотрансфузiями або трансплантащею; внутрiшньолiкарняному поши-ренню ГВ i ГС; iнфiкуванню при немедичних парентеральних втручаннях (введенш наркотич-них препарата, татуюванш, пiрсiнгу, процедурах манiкюру й педикюру та ш); професiйним шфшуванням медичними працiвниками; знижен-ня ризику шфшування ВГВ i ВГС статевим шляхом; запобпання зараженню у шмейних осередках шфекци; профiлактика перинатального шфшування i ряд iнших.
Щцвищення захисту вiд збудникiв паренте-ральних ВГ сприйнятливого населення шляхом специфiчноl iмунопрофiлактики на сьогоднi е реальним лише у вiдношеннi ГВ, оскшьки вакцин проти ГС поки що на юнуе. Щеплення проти ГВ на сьогодш е одним iз найпотужнiших засобiв боротьби з щею iнфекцiею. Проте для того, щоб наблизитись до результата, очшу-ваних вщ вакцинопрофiлактики, необхiдна оцiнка И ешдемюлопчно1 та iмунологiчноl ефективностi ^ за необхiдностi, - внесення коригувальних змiн до календаря профiлактич-них щеплень.
ЩДСУМОК
Таким чином, при комплекснiй розробщ основних положень системи ЕН за паренте-ральними ВГ в Укра1ш в цiлому та на окремих територiях необидно враховувати дiйсну штенсившсть, прояви, тенденци та рушiйнi сили ЕП на сучасному еташ з урахуванням !х клшко-епiдемiологiчних особливостей, структури, бага-тофакторностi розвитку ЕП, досягнень сучасно1 дiагностики й профшактики.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Беляков В.Д. Эпидемиологический надзор -основа современной организации противоэпидемической работы // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 1992. - N 8. - С.53-56.
2. Васильева В.И. Сероэпидемиологический контроль в системе эпидемиологического надзора за инфекционными заболеваниями // Проблемы ин-
фектологии. - М.: Медицина, 1991. - С. 306-314.
3. Гисеке Й. Современная эпидемиология инфекционных болезней. - 2-е изд. - М.: 2004. - 290 с.
4. Далматов В.В., Обухова Т.М., Стасенко В.Л. Эпидемиологический надзор и социально-гигиенический мониторинг в системе управления здоровьем населения // Эпидемиология и ин-
фекционные болезни. - 2005. - № 2. - С. 34 - 38.
5. Епвдемюлопчна характеристика гепатиту В в Укрш'т 1 шляхи шдвищення ефективносп його профшактики / Гураль А.Л., Мар1евський В.Ф., Сергеева Т.А. та ш. // 1нфекцшш хвороби. - 2003. - № 2. -С. 35-42.
6. Ешдемюлопчний метод дослщження. Етде-мюлопчна д1агностика: (Навч.-метод. пос1б.) / Гоц Ю.Д., Попович О.Б., Павлова Н.О. та ш. - К.: 2003. - 52 с.
7. Ешдемюлопя гепатиту С в Укралш: сучасний стан проблеми / Гураль А.Л., Мар1евський В.Ф., Сергеева Т.А., Шапнян В.Р. // Вчення Л.В. Грома-шевського в сучасних умовах боротьби з шфек-цшними хворобами. - К., 2006. - С. 54-58.
8. Информационная подсистема эпидемиологического надзора за гепатитом В / Фролов А.Ф., Оргель М.Я., Гураль А.Л., Тычинский Н.В. // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. -1991. - № 7. - С. 46-48.
9. Покровский В.И. Пути оптимизации эпидемиологического надзора за инфекционными болезнями в стране // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 1986. - № 11. - С. 3-7.
10. Пути совершенствования эпидемиологической диагностики вирусных гепатитов В и С / Шляхтенко
Л.И., Мукомолов С.Л., Сулягина Л.Г., Шаргородская Е.П. и др. // Мир вирусных гепатитов. - 2006. - № 1. -С. 2-10.
11. Сергеева Т.А., Шагшян В.Р., Манько В.Г. Се-ролопчна д1агностика гепатиту С: тдходи до дослщжень в залежносп в1д мети 1 завдань // Лаб. д1агностика. - 2004. - № 4. - С. 11-17.
12. Современный эпидемиологический анализ: Шаханина И.Л., Чернова Т.П., Ивлиева О.М. и др.; ВНИИМИ. Сер.: Эпидемиология, вирусология и инфекционные болезни. Вып. 3. - М., 1987. - 73 с.
13. Черкасский Б.Л. Руководство по общей эпидемиологии. - М.: Медицина, 2001. - 560 с.
14. Черкасский Б.Л. Системный подход в эпидемиологии. - М.: Медицина, 1988. - 288 с.
15. Черкасский Б.Л. Эпидемиологический диагноз. - Л.: Медицина, 1990. - 208 с.
16. Шагинян В.Р., Гураль А.Л., Маричев И.Л. Задачи и возможности лабораторного тестирования при вирусных гепатитах // Лаб. диагностика. - 2000. - № 2. - С. 36-40.
17. Шляхтенко Л.И. Системный подход к изучению эпидемического процесса гепатитов В и С, прогноз и принципы профилактики // Мир вирусных гепатитов. - 2003. - № 7-8. - С. 14-15.
УДК 613.24:615.356-008.64:616.15:612.398.192-053.6
С.А. Щудро ВПЛИВ В1ТАМ1ННО1 НЕДОСТАТНОСТ1 У
ХАРЧУВАНН1 ШКОЛЯР1В-П1ДЛ1ТК1В НА АМ1НОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ПЛАЗМИ КРОВ1
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологИ
(зав. - д. мед. н., проф.Е.А.Деркачов)
Ключовi слова: школярi-пiдлiтки, харчовий рацюн, полiвiтамiнна недостатнкть, пiдлiтковий период розвитку, амтокислотний склад плазми Kpoei Key words: pupil-adolescents, nutrition budget, polyvitamin insufficiency, adolescent period of development, amino acid blood plasma content
Резюме. Проанализирован витаминный состав среднесуточных пищевых рационов школьников-подростков. Изучен состав свободных и связанных аминокислот плазмы крови при поливитаминной недостаточности. Выявлена сильная корреляционная связь между количеством свободных и связанных аминокислот. Обговаривается возможность использования аминокислотного анализа как способа исследования механизма протекания патологических процессов в подростковом периоде развития, а также как диагностического показателя донозологических состояний организма школьников-подростков.
Summary. There was analyzed vitamin content of daily average nutrition budget of pupil-adolescents. There was studied content offree and bounded amino acids of blood plasma in polyvitamin insufficiency. There was revealed a strong correlation link between amount of free and bounded amino acids. Possibilities of amino acid analysis usage as a means of investigation of a mechanism of pathologic processes course in adolescent period of development as well as diagnostic index of donosologic states of the organism of pupil-adolesecents are discussed.
