CC BY
20
IRRADIATION DOSES OF UKRAINIAN PUBLIC DUE TO NATURAL RADIOACTIVITY SOURCES
Pavlenko T.O.
ДОЗИ ОПРОМ1НЕННЯ НАСЕЛЕНИЯ УКРА1НИ ЗУМОВЛЕН1 ТЕХНОГЕННО-П1ДСИЛЕНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ
i
ПАВЛЕНКО Т.О.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологií iм. О.М. Марзеева АМНУ", м. КиТв
Ключовi слова: техногенно-пщсилеш джерела природного походження, середньо-зважена ефективна доза опромiнення, населення.
ДОЗЫ ОБЛУЧЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ, ОБУСЛОВЛЕННЫЕ ТЕХНОГЕННО-УСИЛЕННЫМИ ИСТОЧНИКАМИ ПРИРОДНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ Павленко Т.А. Проведены оценка и анализ средневзвешенных суммарных доз облучения населения Украины от техногенно-усиленных источников природного происхождения (радона-222 в воздухе жилых помещений, природных радионуклидов в питьевой воде и радиоактивности строительных материалов). Величина средневзвешенной суммарной эффективной дозы облучения населения, обусловленная этими источниками, сегодня составляет 2,5 мЗв в год. Для сравнения приводятся суммарные дозы облучения для критической группы населения отдельных регионов страны. Средневзвешенная суммарная эффективная доза облучения для этой категории составляет 4,1 мЗв в год.
цшка середньозважених ефек-тивних доз опромшення для окремих техногенно-пщсиле-них джерел природного походження (ТПДПП), одного з ва-гомих критерпв при проведены процедур виправданост "втру-чання" та оптимiзацiТ контрза-ходiв, прямо залежить вщ структури житлового фонду та демографiчноТ ситуаци у краТ'нк За останнi 15 роюв значно змiнилися кiлькiсть та структура населення УкраТни, його ви ковий склад тощо. Так, у 1991 роц сiльське населення зага-лом по краТнi становило 55%, ниш — лише 31%. На рiвнi окремих репоыв Ц змiни ще бiльш
вражаючк На рис. 1 наведено вщсоткове спiввiдношення кiлькостi населення для окремих регюшв краТни вiдповiдно до piвня 1992 року [1, 2]. Так, у Дoнeцькiй oбластi на сьогодн залишилося тiльки 24% сшьсь-кого населення, пopiвнянo з 1992 роком, у Луганськм — 27%, у Ки'Твсьюй — 50%. Менш пoмiтнi змiни вiдбулись у захщ-них областях краТни. Кiлькiсть сшьського населення там зменшилася лише на 15-20%.
Вщповщно змiнились i оцЫки середньозважених ефективних доз (ЕД) опромшення населення краТни вiд ТПДПП.
1фм того, за oстаннi 15 роюв було отримано додаткову Ыфор-мацiю щодо oпpoмiнeння цими джерелами. Наприклад, кшь-кiсть обстежених буд^вель щодо вмiсту радону у пов^ зросла бiльшe нiж удвiчi [3]. Значно збтьшився також масив даних про вмют природних радюнукли дiв у питнiй вoдi та буд^вельних матepiалах. Результатам дослд жень внеску цих джерел присвя-чено ктька статей [3-5], тому у цм poбoтi внесок окремих джерел не розглядатиметься.
Рисунок 1
Динамка чисельност сiльського населення окремих регiонiв УкраГни, критично'!' групи щодо опромшення ТПДПП за перюд з 1991 по 2007 роки
Донецька
Луганська
Днтропетровська
Хаpкiвська
Чepнiгiвська
КиТвська
Запopiзька
Сумська
Кipoвoгpадська МиколаТвська
Житомирська
Черкаська
Полтавська
Херсонська
ВЫницька
Хмельницька
Одеська
Львiвська АР Крим
Тepнoпiльська
Рiвнeнська
Волинська
1вано-Франювська
Закарпатська Чepнiвeцька
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Чисельнють сшьського населення у регюы, % до piвня 1992 року
Е&Н*36
Методи дослiджень. Роз-рахунки ефективних доз опро-мiнення населення провадили-ся за математичними моделями МКРЗ [6] та дозовими кое-фщентами НКДАР ООН [7].
Середне значення сумарноТ рiчноí ефективноТ дози опромi-нення населення окремих ре-гiонiв УкраТни за рахунок ТПДПП визначалося сумою вах ТТ складових, а саме:
EтПДПП =Еяп +Езовн +Епв , мЗв на рк\
Ейп — середньорiчна ефектив-на доза опромiнення населення окремого репону за рахунок iзотопiв радону у повiтрi житло-вих примiщень;
Езовн — середньорiчна ефек-тивна доза зовнiшнього гамма-опромiнення населення окремого репону, зумовлена радю-активнiстю буд^вельних матери алiв;
Епв — середньорiчна ефектив-на доза внутрiшнього опромi-нення населення окремого ре-гюну за рахунок природних ра-дюнукл^в у питнiй водi.
Для розрахунку середньозва-жених за структурою житлового фонду ЕД опромшення викори-стовувалася iнформацiя офщй-ноТ статистики [2] та бази даних щодо вмiсту радону у повiтрi примiщень. За браком офщйноТ шформаци щодо структури жит-лового фонду краТни розрахунки було проведено за низкою при-пущень. По-перше, припускало-ся, що сiльське населення меш-кае в одноповерхових будинках. По-друге, що середня юльюсть поверхiв для багатоповерхових будинкiв у мютах становить 9, тобто на першому поверсi меш-кае дев'ята частина мюького на-селення.
Розрахунки величини внеску у сумарну дозу опромшення питноТ води з артезiанських свердловин було проведено за територiальним розташуван-ням щодо пдрогеолопчних особливостей. Наприклад, дан щодо вмiсту природних радю-нукл^в у пробах питноТ води з артезiанських свердловин Рiв-ненськоТ област та вiдповiдних Тм ефективних доз було присвоено Волинсьюй та ЧернИв-ськiй областям, якi розташоваш поза межами УкраТнського кри-сталiчного щита (УКЩ), тощо.
Щодо внеску буд^вельних ма-терiалiв, припускалося, що для буд^вництва використовуються тi матерiали чи сировина, якi
IRRADIATION DOSES OF UKRAINIAN PUBLIC DUE TO NATURAL RADIOACTIVITY SOURCES Pavlenko T.O.
This report includes the estimation and analysis of average weighted summary irradiation doses for public due to natural radioactivity sources (indoor radon-222, natural radioactivity in drinking water and building materials). The value of average weighted summary effective dose was estimated 2,5 mSv per year for public. For comparison, the report includes the summary irradiation dose for critical group of the public for different regions. The average weighted summary effective dose for this category was estimated 4,1 mSv per year.
видобуваються чи виробля-ються у найближчих областях (тобто найбшьш eKOHOMi4HO виважений варiант). Наприклад, пюок та щебшь, яю видобуваються у Дшпропетров-сьюй области постачаються у схщш репони та на твдень краТни тощо.
Результати дослщжень. Розрахунки середньозважених ЕД опромшення населення УкраТни подано на рис. 2. Для по-рiвняння наведено вщповщш ЕД для стьського населення — критичноТ групи з позици ЕД опромшення вщ ТПДПП.
Анатз результат дослiджень встановив, що середньозважен ЕД опромiнення варiюють вiд 1 мЗв на рк до 4,3 мЗв на рк Найбiльшi значення середньозважених ЕД опромшення зафк-совано у Вшницьюй (2,9 мЗв на рк), Житомирськiй (3,1 мЗв на рк), Тернопiльськiй (4,3 мЗв на рк), Черкаськiй (4,1 мЗв на рк) областях. Для критичноТ групи — стьського населення макси-мальш значення ЕД притаманнi Житомирсьюй (5,6 мЗв на рiк), Черкасьюй (5,5 мЗв на рiк), Тер-нопiльськiй (7,4 мЗв на рк), Ми-колаïвськiй (6,3 мЗв на рк), 1ва-
Рисунок2
Дiапазон iснуючих середньозважених ЕД опромiнення населення УкраУни вiд техногенно-пiдсилених джерел природного походження, мЗв на piK
Черывецька Хмельницька Харгавська Сумська Львiвська АР Крим Донецька 1вано-Франгавська Кiровоградська Закарпатська Луганська Микола'|'вська Волинська Чернiгiвська Терноглльська Одеська Полтавська Херсонська Рiвненська Днiпропетровська Запк^зька Черкаська Ки'|'вська Житомирська Вiнницька
7 8 мЗв на рк
■ Зважена сумарна ЕД s Сумарна ЕД для стьського населення
37*Е&Н
0
2
3
4
5
6
но-Франкiвськiй (6,2 мЗв на piK) областям. Якщо пpоаналiзувати склад населення цих областей, то бтьшють населення виявиться сiльськими меш-канцями. Вщповщно для областей, де превалюе мiське населення, яке мешкае у багатоповерхо-вих будинках, за уах iнших однакових умов се-редньозважен ЕД опpомiнення будуть меншими у 2-3 рази.
Поpiвняння значень середньозважених ЕД з вщповщними значеннями для стьського населення свщчить, що на ц показники значною ми рою впливае спiввiдношення сiльського i мiського населення pегiону. Для бтьшосп "стьських" ре-гiонiв, тобто тих областей, де i нин превалюе стьське населення (наприклад, захiднi репони краТни: Терноптьська, lвано-Фpанкiвська, Черни вецька областО, ЕД опpомiнення для критичноТ групи в 1,5 рази перевищують середньозважен значення. Виняток становить Дыпропетровська область, де бiльшiсть населення мешкае у мютах, проте ЕД стьського населення бтьше нiж удвiчi перевищують середньозважене значення по область
М^мальы ЕД опpомiнення пpитаманнi твыч-ним областям УкраТни: Сумськiй, Волинськiй, Полтавськм, Чеpнiгiвськiй. Сеpедньозваженi значення ЕД для цих областей становлять 11,5 мЗв на рк, а ЕД опромшення стьського населення практично не в^^зняються вщ цих величин — 1,5-2,5 мЗв на рк
Особлива ситуа^я склалась у КиТ'всьюй области пiвденна теpитоpiя якоТ знаходиться на УКЩ, а тв-нiчна — це Полюся. Середньозважена ЕД опроми нення населення цiеï областi становить близько 2 мЗв на рк, проте ваpiабельнiсть на piвнi окремих pайонiв становить рази.
Висновки
1. Середньозважеш ЕД опpомiнення населення УкраТни знаходяться у дiапазонi вщ 1 до 4,3 мЗв на рк.
2. Для стьського населення ця величина вари юе вщ 2 до 7 мЗв на рк.
3. Сеpедньоpiчна ЕД опpомiнення населення вщ ТПДПП становить 2,5 мЗв на рк, для стьського населення вщповщна величина становить 4,1 мЗв на рк.
Л1ТЕРАТУРА
1. Населення УкраТни. 1992 рк / Демогpафiч-ний щоpiчник — К.: Технка, 1993. — 238 с.
2. Демогpафiчна ситуа^я в УкраТ'ш. — № 174.
— www.ukrstat.gov.ua.
3. Павленко Т.О. Рiвнi радону у пов^ будинкiв УкраТни / Довктля та здоров'я. — 2007. — № 2.
— С. 22-25.
4. Павленко Т.О., Аксьонов М.В., Фризюк М.А. Буд^вельш матеpiали як джерело доз опромшен-ня населення УкраТни // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2007 — Т. 11, № 1. — С. 94-96.
5. Бузинний М.Г. Природна радюактивнють питноТ води свердловин на територи УкраТни // Ппешчна наука та практика на pубежi стол^ь / Мат. XIV з'Тзду гiгiенiстiв УкраТни. — Дшпропет-ровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — Т. II. — С. 308-310.
6. ICRP Publication 65 (Annals of the ICRP Vol. 23 № 2) Protection Against Radon-222 at Home and at Work. — Vienna: Pergamon, 1994. — 78 p.
7. Effects of Radiation on the Environment. United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation: UNSCEAR (2000) Report to the General Assembly with Scientific Annex. — New York: UN, 2000.
THE REGION MONITORING OF ENVIRONMENTAL RADIATION CONTAMINATION
Antonuk M.V.
АНТОНЮК М.В.
Любешiвська районна СЕС, Волинська область
МОН1ТОРУВАННЯ РАД1АЦ1ННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА РАЙОННОМУ Р1ВН1
результат аварп на Чорно-бильсьюй АЕС пщвищеного радюактивного забруднення зазнала територiя трьох тв-шчних районiв ВолинськоТ областi: Камшь-Каширсько-го, Любешiвського, Мане-вицького, до складу яких вхо-дять 167 населених пунк^в, у тому чист Любешiвського — 47, де мешкають 36650 осiб, у т.ч. 6245 д^ей.
Згiдно з даними Укрпдро-мету, радiацiйний фон у пер-шi днi пiсля аварií на ЧАЕС з 26 кв^ня по 3 травня 1986 року у смт. Любешiв та ба-гатьох селах району сягав вщ 700 до 3000 Мкр/год.
За даними проведених дослщжень, радюактивного забруднення зазнала вся те-риторiя району. Порiвняно з доаварiйним рiвнем, забруднення радiоцезiем у цлому по населених пунктах зросло вщ 20 до 50 разiв. Найбшьш ра-дiоактивно забрудненими (по-над 1 Ю/км2), за даними аеро-гаммаспектрозйомки та на-земних обстежень, були села Любна, Бережна Воля, Судче, Дольськ, Цир, Лахвич^ Вт.
Площа лiсових масивiв господарств зi щiльнiстю забруднення вщ 1 до 5 Кi/км2 становить 3071 га.
Радюактивне забруднення води у рiчках, озерах i став-
МОНИТОРИНГ РАДИАЦИОННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ НА РАЙОННОМ УРОВНЕ Антонюк Н.В.
В работе освещается опыт районных СЭС в области мониторинга радиоактивного загрязнения окружающей среды в послеаварийный период. Показано, что несмотря на внедрение многочисленных противорадиационных мероприятий в агропромышленном комплексе и лесном хозяйстве продолжает наблюдаться значительное превышение допустимых уровней радионуклидов цезия-137 и стронция-90 в продуктах питания. Подчеркивается необходимость продолжения усиленного контроля продуктов питания.
Е&Н*38
