CC BY
16Клинический пример. Пациент К. возрастом 3 лет обратился 19.05.2014 года в лечебно-диагностический центр «Фортуна» с жалобами на боль в области 51,52,61 зубов. После осмотра и рентгенографического исследование был установлен диагноз: пульпит 51,52,61 зубов. В условиях общего ингаляционного наркоза «Севора-ном» с протекцией дыхательных путей ларинге-альной маской компании <^а^еа1» № 2, дополнительной тампонадой окологлоточного пространства произведено лечение соответствующих зубов (рис 1.)
Выводы. Методика использования ларинге-альной маски у детей адекватна, безопасна и может служить альтернативой инвазивной методике интубации трахеи при стоматологических манипуляциях в полости рта у детей под общим ингаляционным наркозом в амбулаторных условиях.
Список литературы
1. Benumof J., Scheller M.S. The importance of transtracheal jet ventilation in the management of the difficult airway. Anesthesio-logy. 1989;71:769-778.
2. Benumof J. The Laryngeal Mask Airway and ASA difficult airway algorithm. Anesthesiology. 1996;84:686-699.
3. Cohen M.M., Rose D. K. The airway: problems and predictions in 18,500 patients Can. J. Anaesth. 1994;41:372-383.
4. Cohen M.M.,Rose D. K. The incidence of airway problems depends on the definition used. Can. J. Anaesth. 1996;43:30-34.
5. Domino K.B., Posner K.L., Caplan R. A. [et al.]. Airway injury during anesthesia: a closed claims analysis. Anesthesiology. 1999;91(6):1703-11.
6. Latto I.P., Rosen M. Management of difficult intubation. Difficulties in Tracheal Intubation. London: Bailliere Tindall;1987:99-141.
Поступила 06.08.14
УДК 616-093.002.614
О. М. Свiтлична, к. мед. н., О. В. Деньга д. мед. н., Л. В. Ашстова к. мед. н.
Одеський нацюнальний медичний ушверситет Державна установа «1нститут стоматологи Нацюнально! академи медичних наук Украши»
ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНА ПРОФ1ЛАКТИКА СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У Д1ТЕЙ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В УМОВАХ НЕСПРИЯТЛИВО1
ЕКОЛОГ1ЧНО1 СИТУАЦП
Метою роботи було пгдвищення ефективностг профшактики основних стоматологгчних захворювань у дитячого населення Одеськог областг на тдставг результатгв мотторингу з урахуванням реггональних бгогео-хгмгчних особливостей. Показано, що диференцшоване застосування профшактичних схем дозволяе досягти суттевог редукцИ каргесу, нормалгзувати показники гомеорезису та мгсцевого ¡мунгтету.
Ключевi слова: дгти, кар1ес,проф1лактика основних стоматологгчних захворювань, реггональнг бгогеохгмг-чт особливост1,проф1лактичн1 схеми,редукця кар1есу,м1сцевий ¡мунгтет.
О. Н. Светличная, О. В. Деньга д.мед.н., Л. В. Анисимова
Одесский национальный медицинский университет Государственное учреждение «Институт стоматологии Национальной академии медицинских наук Украины»
ДИФФЕРЕНЦИРОВАННАЯ ПРОФИЛАКТИКА СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У ДЕТЕЙ, ПРОЖИВАЮЩИХ В НЕБЛАГОПРИЯТНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЯХ
Целью работы явилось повышение эффективности профилактики основных стоматологических заболеваний у детского населения Одесской области на основании результатов мониторинга с учетом региональных биогеохимических особенностей. Показано, что дифференцированное применение профилактических схем позволяет достичь существенной редукции кариеса, нормализовать показатели гомеорезисуа и местного иммунитета.
Ключевые слова: дети, кариес, профилактика основных стоматологических заболеваний, региональные биогеохимические особенности, профилактические схемы, редукция кариеса, местный иммунитет.
© Св1тлична О. М., Деньга О. В., Атс1мова Л. В., 2014.
«iHHoeawi e aiw.nanw:uviT», № 3, 2014
O. N. Svetlichnaya, O. V. Den 'ga, L. V. Anisimova
Odessa National Medical Universit
State Establishment "The Institute of Stomatology of the National academy of medical science of Ukraine"
DIFFERENTIATED PREVENTION OF DENTAL DISEASES IN CHILDREN LIVING IN AN UNFAVORABLE ECOLOGICAL SITUATION
The aim was to increase the effectiveness ofprevention of common dental diseases in children population of Odessa region on the basis of the monitoring results based on regional biogeochemical features. It is shown that the use of health care complex including bioflavonoids and minerals plant contributes to the normalization of markers of inflammatory and dystrophic processes in periodontal tissues and differentiated application of preventive schemes can achieve a significant reduction of caries, normalize indicators gomeorezisa and local immunity.
Keywords: children, caries, prevention of common dental diseases, regional biogeochemical characteristics, prevention scheme, the reduction of caries, local immunity.
За даними ВООЗ, на лшування захворювань зубiв i ясен витрачасться 10% ушх кошта, що асигнуються на охорону здоров'я в розвитих кра-!нах [1, 2]. Загальновщомо, що стоматолопчне здоров'я дней визначае здоров'я дорослих, i е ш-тегральним показником загального благополуччя суспшьства. Свповий досвщ свщчить, що за умов застосування сучасних технологш первин-но! та вторинно! профшактики поширенють ба-гатьох стоматолопчних захворювань може бути суттево зменшена. В даний час у Схщнш Cвропi поширенiсть карiесу серед дггей досягае 60-90 вiдсоткiв i е тенденщя до !! збiльшення [2]. При цьому iснуючi профiлактичнi програми найчас-тiше не досягають мети, тому що до кшця нез'я-сованими залишаються роль екологiчних факто-рiв у розвитку стоматологiчних захворювань, що загрожують виникненням порушень харчування, зниженням якосп i тривалосп життя [2].
Мета роботи. Метою роботи е тдвищення ефективносп профiлактики основних стоматоло-гiчних захворювань у дитячого населення Одесь-ко! областi на пiдставi результатiв мошторингу з урахуванням регiональних бiогеохiмiчних особ-ливостей.
Матерiали та методи до^дження. Дос-лщження виконане на базi кафедр загально! стоматологи, стоматологи дитячого вшу Одеського нащонального медичного ушверситету й вiддiлу стоматологи дитячого вшу й ортодонти ДУ «1н-ститут стоматологи НАМН». Перспективне ко-гортне дослщження проводилося в 2000-2011 р. Було обстежено 6675 дггей 7, 12, 15 роюв, що проживають у рiзних районах Одесько! области Вивчалися стоматологiчне, соматичне здоров'я, алiментарний статус, рiвень еколого-гiгiенiчно! безпеки, проводилося кшшко-лабораторне досль дження динамiки показниюв гомеостазу ротово! рiдини з урахуванням вимог системного тдходу.
Захворюванiсть на карiес оцiнювали по по-казниках поширеносп (в %) та штенсивносп ка-
pio3Horo процесу, приросту штенсивносп Kapie-су. Iнтенсивнiсть кapiозних уражень оцiнювaли за клiнiчним статусом i3 визначенням iндексу КПВп та КПВз (DMFT в англомовних джерелах), який e загальноприйнятим кpитеpieм ВООЗ [5]. Сеpедньоpiчний пpиpiст кapieсу вираховували шляхом дшення показнику приросту на кшьюсть pокiв, якi складають вiковий пpомiжок для вщ-повiдних груп поpiвняння. Для кожно! вiковоi групи розраховували в абсолютних та вiдносних значеннях структурш компоненти iндексiв КПВв та КПВз.
Ощнку piвня зaхвоpювaностi населення проводили в кожному населеному пункт шляхом проведення оцiнки piвня iнтенсивностi кapieсу за методикою Глобального фонду стоматолопчних даних для дггей у вщ 12 pокiв за наступними градащями: дуже високий - 6,6 i бiльше, високий - 2,5-6,5; помГрний - 2,7-4,4; низький - 1,2-2,6, дуже низький - 0-1,1 [5].
Додатково визначали шдекс найвищо! штенсивносп кapieсу за наступною методикою. Дос-лiдженa популящя pозподiлялa вщповщно до значень КПВ зу6Гв у зростаючому порядку в^ц мiнiмaльних значень до максимального. Поим в одше! третини дослiджувaних, що мають найви-щу iнтенсивнiсть кapieсу, обчислювали середне значення КПВ зу6Гв, що i е iндексом Н1К.
Поряд з цим визначали кшьюсть населення, яке обшмало третину найвищих paнгiв за зна-ченням КПВ.
Стан тканин пародонту ощнювали за допо-могою iндексу CPITN (Community Periodontal Index of Treatment Needs), рекомендованого ВООЗ для епiдемiологiчних дослiджень та визначення потреби у лшуванш хвороб пародонту [5]. Вико-ристання цього шдексу передбачае pеeстpaцiю трьох ознак (iндикaтоpiв), як характеризують стан пародонта: наявнють чи вщсутшсть крово-точивосп ясен, наявнють чи вщсутшсть над- або шдясневого каменю, пеpiодонтaльнi кишенi гли-
биною 4, 5, 6 i бшьше мшметрГв.
Наявнють чи вщсутшсть вказаних ознак па-толопчних змш у пародонтi оцiнювали у шости зубГв, якi е шдикаторними для кожного з секстанта пародонту [5]. При вiдсyтностi одного з вказаних 3y6iB, ощнку здшснювали бiля поруч роз-ташованого зуба, i, у випадку вщсутносп шдика-торних зyбiв, якi б вщповщали дiагностичним критерiям, секстант не враховували.
Рiвень поширеностi i штенсивносп патоло-гiчних змiн в пародонт попyляцiй населення в окремих населених пунктах оцшювалися на шд-ставГ розроблено1 ВООЗ градацiï поширеностi i штенсивносп ознак патологи пародонту у 15-рiчних пiдлiткiв.
Поширенiсть зубного каменя пщроздГляли на низьку (0-50 %), помiрнy (51-80 %) та високу (81-100 %) при штенсивносп утворення каменю в межах шости секстанов вiдповiдно 0-1,5, 1,62,5 i бшьше одиниць.
Захворюванють на флюроз визначали за сту-пенем поширеносп процесу (у %) i за штенсив-нютю уражень по 5-бальнш шкалi вiдповiдно до класифкаци Мюллера.
Для виключення впливу стороншх факторiв проводилася стратифiкацiя вибiрки обстежених дггей за показником гiгiени порожнини рота, який оцшювався за шдексом Грiн-Вермiлiона (OHI-S) [5]. Пюля стратифшаци загальний масив дiтей, що прийняли участь у дослщженш був зменшений до 2430 дiтей.
Iнформацiя про макро- та мшроелементний склад питних вод, безпеку харчових продукта та грунта Одеськоï областi одержана ¡з звтв саш-тарно-епiдемiологiчноï служби Одесько1' областi за 2001-2007 р. Проводили сшвставлення сольо-вого складу питних вод з нормативними значен-нями у вщношенш показникiв загальноï мшера-лiзацiï, загальноï жорсткосп, загальноï лужносп, вмюту натрда, калiю, кальцiю, магнiю, сульфата, хлоридГв, залiза, кобальту, нiкелю, мщг цинку, фтору, хрому, нпрата, стронщю, свинцю.
Пюля одержання результата за декiлькома показниками розраховували штегральш iндекси якосп питно1' води, що дорiвнювали сумам вщ-ношень фактичних концентрацш окремих сольо-вих компонент до ГДК цих компонент. Критерь ем якосп води при використанш iнтегрального iндексy було виконання умов рГвняння:
гдк1
де: Кф;; i ГДК! - фактична концентрацiя у во-дГ та ГДК для 1-го компонента
Вщповщно до вимог ГОСТу 2874-82 сума вщношень наведених концентрацш розраховува-лася тшьки для хГмГчних сполук з однаковими
лГмГтуючими показниками шкщливосп: органо-лептичним та саштарно-токсиколопчним. Одержат результати пщлягали ранждаванню та ста-тистичному аналГзу.
Для ощнки характеру харчування викорис-товували метод опитування, зясовуючи частоту споживання продукта з високим глшемГчним ш-дексом (солодощГ).
Для проведення бюхГмГчних дослщжень змшану слину у кшькосп 3 мл одержували без стимуляци шляхом плювання у пробГрку. Слину центрифугували при охолодженш й дослщжува-ли супернатант. Вмют магшю визначали методом Chromy V. за допомогою набору Lachema (ЧехГя). Активнють у-ГТП визначали за методом КиЦапек-Отоу'а у модифкаци А.П. Левицько-го. Активнють ГЛДГ визначали за методом Williams-Elliot у модифшаци А.П. Левицького спектрофотометрично при 365 нм. При постано-вщ реакци використовували стандартш реактиви виробництва Boehringer (НГмеччина). Активнють ЛДГ визначали спектрофотометрично за Henry R.S. et al. (1960). Активнють а-гщроксГбутиршдегщрогенази визначали спетро-фотометрично при 365 нм за допомогою набору Bio Mericux. Активнють АСТ та АЛТ визначали за допомогою методу Reifman-Frenkel.
На пщставГ аналГзу еколопчно1' ситуаци у зош проживання дней було сформовано три кль шчш групи, в яку увшшли дни що споживали питш води рГзного мшерального складу. В зале-жносп вщ бюгеохГмГчних характеристик регюну диференцшовано застосовували одну з трьох схем профшактики (табл. 1), яку повторювали кожш 6 мюящв
На всГх етапах проведення статистичного аналГзу для пщготовки первинних таблиць спря-женосп та групування ознак використовувалися стандартш функци програмного пакету MS Excell 2007. Визначення критерГальних значень та основш обчислення проводилися за допомогою статистичних пакета програми Statistica 7.0.
Результати до^дження. РГвень поширеносп та штенсивносп основних стоматолопчних захворювань у дней рГзних вГкових груп в Оде-ськш обласп перевищуе загальнонацюнальш по-казники на 25-30 %. Найвищою поширенють та штенсивнють карГесу е у м. Бшяевщ, смт. Вели-ка-Михайтвка, у м. Кодима, смт. Микола1'вка, смт. Саврань та Ширяево. В цих населених пунктах рГвень патолопчно1' ураженосп перевищував як середньоукрашський рГвень (72,3 %), так i се-реднш рГвень в регюш (64,8 %).
Таблиця 1
Схеми профилактики
Термш Низький екологiчний ризик Високий еколопчний ризик (м'яка вода, високий вмiст фтору) Високий еколопчний ризик (висока жорстюсть води, низький вмют фтору
Per os Мюцево Per os Мюцево Per os Мюцево
1-й мюяць для 7 рошв консерво-вана морська капуста, 1 ч.л. 1 р/д, для 12 рошв Кламш, 1 т 1 р/д «Алфавгг школяр» за схемою з/паста «Жемчуг» 2 р/д Кальцид, (7 лет 1 т 2 р/д, 12 рошв 1 т 3 р/д) з/елжсир Бюдент - 2, 1 ч.л. на 50 мл води з/паста «Жемчуг» 2 р/д Бютрит-С (7 лет 1 т 1 р/д, 12 лет 1 т 3 р/д) Дента+ зубна паста «Жемчуг» 2 р/д зубний елжсир Бю- дент-2, 1 ч.л. на 50 мл води
2-й мюяць Бютрит-Дента (7 лет 1 т 1 р/д, 12 рошв 1 т 2 р/д) з/елжсир Бюдент-3, 1 ч.л. на 50 мл води з/паста Bland-a-med 2 р/д «Алфавгт школьник» за схемою з/елжсир Санодент 1 ч.л. на 50 мл води з/паста Oral-B Sensitive (з пдрокаапатитом) Бютрит-Дента (7 рошв 1 т 1 р/д, 12 лет 1 т 2 р/д) Дента-з/п Bland-a-med
3-й мюяць - - для 7 рошв консерво-вана морська капуста, 1 ч.л. 1 р/д, для 12 рошв Кламш, 1 т 1 р/д з/елжсир Бюдент -2, 1 ч.л. на 50 мл води з/паста «Жемчуг» 2 р/д консервована морська капуста, 1 ч.л. 1 р/д, для 12 рошв Кламш, 1 т 1 р/д з/елжсир Бюдент-3, 1 ч.л. на 50 мл води
Результати мошторингу основних стомато-лопчних захворювань свщчать про наявнють стшко! тенденци до зростання р1вня поширеносп та штенсивносп карюзних уражень 1з в1ком. Найбшьше значення мае частота вщвщування дитиною стоматолога, яюсть питно! води та рь вень споживання рафшованих вуглевод1в. При сполученш вказаних фактор1в ризик виникнення стоматолопчно! патологи збшьшувався у 10-12 раз1в (ВР=5,8 (4,0-7,2), а переб1г карюзного про-цесу вщр1зняеться прогред1ентшстю.
Яюсний склад питних вод у населених пунктах райошв Бесараби, Придунавя, центральних та швденно-схщних райошв Одесько! област е ф1зюлопчно несприятливим. Найбшьш вираже-
ний вплив на стоматолопчне здоров я д1тей со-льовий склад питних вод спричиняв у груш 12-р1чних дггей. При цьому певш проективш влас-тивост були притаманш загальнш мшератзаци (г=-0,51 р<0,05), сполукам фтору (г=-0,5 p<0,05) 1 кальцш-стронщевому сшввщношенню (г=-0,49 p<0,05).
Диференцшоване застосування р1зних схем профшактики було спрямоване на вщновлення нормального гомеорезису ротово! рщини та м1к-робюценоза ротово! порожнини, актив1зацда природних фактор1в !мунного захисту та норма-л1зацда функцюнально-адаптацшних реакцш (рис.).
Рис. 1. Зтст профiлактичних схем
Таблиця 2
Бiохiмiчнi показники гомеостаза ротовоТ рщини
Показники Здоровi дти Дти, хворi на карiес
До профшактики Шсля профшактики
у-ГТП, од. 2,9±0,2 3,6 ±0,2* 2,9 ±0,2
ГЛДГ, ммоль/л 9,8 ±0,7 6,5 ±0,3* 10,2 ±0,4
ЛДГ, ммоль/л 103,9 ±14,3 103,1 ±9,1 103,8 ±5,8
а-ГБДГ, ммоль/л 76,3 ±4,4 77,3 ±4,5 75,9 ±3,5
АСТ, од. 16,5 ±0,6 10,0 ±0,5* 16,2 ±0,4
АЛТ, од. 6,7 ±0,2 5,7 ±0,3 6,3 ±0,3
Уреаза, мкмоль/хв л 3,1 ±0,1 3,6 ±0,2* 3,2 ±0,1
Лiзоцим, мг/л 35,3 ±0,6 27,1 ±0,4 33,8 ±0,8
Прим I тка : * - ввдмшносл е статистично достчжрними.
Спостереження за показниками гоместаоза ротово1' рщини, у тому числГ маркерами дисбио-за, протягом дослщження, показали що викорис-товуваний профшактичний комплекс дозволяе нормалГзувати активнють фермента групи тран-спептидаз, дегидрогеназ i трансаминаз, а також секрещю лГзоциму (табл. 2).
АналГзуючи результати бюхГмГчних досль джень ротово1' рщини встановлено, що максима-льний рют був характерний для АСТ (до 16,2±0,4 мкмоль/л хв) i АЛТ (до 6,3±0,3 мкмоль/л хв), тодГ як у-ГТП i ГЛДГ демонстрували чпку тенденщю до зниження активносп вщповщно 2,9±0,2 мкмоль/л хв i 10,2±0,4 мкмоль/л хв.
Висновки. 1. До груп ризику по основних класах стоматолопчних захворювань серед дитячого населення належать дни ¡з зниженим аль ментарним статусом, що зловживають рафшова-ними вуглеводами, споживають м'яю питш води з низьким вмютом фтору та низьким кальцш-стронщевим сшввщношенням.
2. Профшактика стоматолопчних захворювань серед дитячого населення Одесько1' обласп мае проводитися ¡з врахуванням природних бю-геохГмГчних особливостей регюну, зокрема со-льового складу питних вод.
3. Розроблеш профшактичш рекомендацп враховують регюнальш бюгеохГмГчш особливос-
тг складу питних вод i включають призначення легкозасвоюваних препарата кальщю, природних джерел мшроелемента (морська капуста) та бюфлавоно1дав (Бютрит-С). Апробоваш профшактичш схеми довели свою ефективнють протя-гом тривалого катамнестичного спостереження -¡ндекс редукци карГесу у дослщжуваних населених пунктах склав 15-30 %.
Список лтератури
1. Мониторинг и оценка оздоровления полости рта. Доклад комитета экспертов ВОЗ.- TRS 782. - WHO, Geneva.
- 1991. - 45 с.
2. Foreman M. Children's oral health / M. Foreman // NCSL Legisbrief. - 2007 - Bld. 15(36) - S. 1-2.
3. Влияние экологических факторов на распространенность зубочелюстных аномалий и их корреляций с заболеваниями тканей пародонта у школьников г. Днепропетровска / О. В. Деньга, Б. Н. Мирчук, Е. Н. Дычко [и др.] // Вгсник стоматологи. - 2004 - №3 - С. 72-75
4. Ель МуттаК Фат1ма Захра. Профшактика кар1е-су зуб1в у дггей з використанням р1зних екзогенних засоб1в: автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Ель Муттаю Фатама Захра.
— К., 2002. — 19с.
5. Горд1юк М. М. Клшчт методи дослщження при проведенш профiлактичноï роботи серед дггей i тдштюв / М. М. Гордшк, Кравець Т. П. Кривий Ргг, „Етюд-Серв1с" -44 с.
Надшшла21.08.14
УДК 616. 314 - 002 - 031.82 :[577.161.2: 575.113.2]
Н. I. Смоляр, д. мед. н., О. О. Сов'як, Г. В. Макух, д. бюл. н.
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет 1меш Данила Галицького 1нститут спадково! патологи Нацюнально! Академп Медичних Наук Укра!ни
АЛЕЛЬНИЙ ПОЛ1МОРФ1ЗМ ГЕНА РЕЦЕПТОРА В1ТАМ1НУ Б (УБЯ) У Д1ТЕЙ З ДЕКОМПЕНСОВАНОЮ ФОРМОЮ КАР16СУ
У роботi наведено результати анализу частот алелiв i генотипiв полiморфних локуав Ара1 та TaqI гена рецептора вiтамiну D (VDR) у дiтей з декомпенсованою формою карieсу у порiвняннi з дiтьми, у яких виявлено компенсовану форму карieсу ( контрольна група). Вiдмiнностi у частотах генотитв та алелiв полiморфного локусу TaqI гена VDR у дimей 1з декомпенсованою формою карieсу у порiвняннi 1з групою дiтей з компенсова-ною формою не сягнули статистично вiрогiдних значень. Крiм того, встановлено, що наявтсть в геноmипi алелю а полiморфного локусу Ара1 гена VDR збшьшуе ризик розвитку множинного карieсу у 2,15 рази.
Ключовi слова: карieс, декомпенсована форма, генотип, рецептори вimамiну D.
© Смоляр Н. I., Сов 'як О. О., Макух Г. В.,2014.
