CC BY
115
background of growing interest in the human appearance "symmetry-asymmetry". The aim of the study was to determine the prevalence of unilateral Class II malocclusion, its place in the structure of malocclusion and morphological features of the dentition and mesiodistal tooth size. To determine the frequency of unilateral class II malocclusion we examined 250 students (105 males and 145 females) aged 20-25 years. Orthodontic diagnosis was based on by the E. Angle's classification. Morphometric analysis of the models was carried out by R. Gerlach's method. There had been revealed that unilateral class II malocclusion made up 38.46% of the total number of class II anomalies and, in most cases was combined with the aesthetic and functional disorders. Among the possible etiologic factors of unilateral class II malocclusion we have found a statistically significant change in the balance of the side segments of the upper and lower dental arches in connection with an increase in the upper teeth sizes.
УДК: 616.31-053.2(477.87)
Мельник В.С., Горзов Л.Ф., Сабов А.В.
ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1Я СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЕД ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ
ДВНЗ «Ужгородський нацюнапьний ушверситет»
Kapiec зу&в i хвороби тканин пародонта в'дносяться до числа найбльш поширених захворювань людини. Оцнку Ух поширеностi та iнтенсивностi в масштабах держави здйснюють за допомогою еп1'демюлог1'чних досл'джень. Вивчення епiдемюлогií стоматолог'чних захворювань серед дитячого населення ЗакарпатськоУ областi лежить в основ! планування та оргашзаци стоматолог'нно)' до-помоги дтям, виявлення потреби в профлактиц та л!куваннi, а також дозволяе ощнити яксний р'тень лкувальних i профтактичних заход/'в.
Кпючов1 слова: епщемюлопя, поширенють, ¡нтенсивнють, Kapiec зуб1в, хвороби тканин пародонта.
Kapiec зубiв i хвороби тканин пародонта вщ-носяться до числа найбтьш поширених захворювань людини [1,5]. Оцшку !х поширеносп та штенсивносп в масштабах держави здшснюють за допомогою епщемюпопчних доспщжень, як проводяться i оцшюються згщно з кpитеpiями, рекомендованими Всесв^ньою оргашзафею охорони здоров'я (ВООЗ).
Значення штенсивносп кapiecу зубiв у д^ей у вiцi 6 рош коливалося вщ 5,7 у 1991 роц до 5,3 в 2016 роф, а у вiцi 12 ромв - вщ 3,32 до 2,88 вщповщно в 1991 i 2016 роках [6]. Стан тканин пародонта за шдексом КП1 у 12^чних школяpiв за даними епщемюпопчного обстеження, прове-деного проф. Горзов 1.П., Потапчук А.М. в 1991 рощ оцшено як ризик виникнення захворювання
[3]. Вивчення епщемюпоги стоматолопчних захворювань серед дитячого населення лежить в оcновi планування та оргашзаци стоматопопчно! допомоги д^ям, виявлення потреби в профтак-тиц та пкуванш, а також дозволяе оцшити якю-ний piвень пкувапьних i профтактичних зaходiв, поpiвняти стан захворюваносп в piзних регюнах
[4].
О.В. Кпггинська е автором та координатором регюнапьно! програми профтактики стоматолопчних захворювань у д^ей «Здорова усмшка дь тей Закарпаття». Метою програми профтактики е зниження штенсивносп та поширеносп основ-них стоматолопчних захворювань у дитячого населення Закарпатсько! обпасп.
Мета дослiдження
Оцшка динaмiки пошиpеноcтi та iнтенcивноcтi кapiecу зубiв, захворювань тканин пародонта, стану гтени порожнини рота серед дитячого на-
селення Закарпаття.
Матерiал i методи дослiдження
Для досягнення поставлено!' мети в ачш 2016 року проведено стоматолопчне епiдемiопогiчне обстеження дитячого населення в м. Ужгород, м. Мукачево, Перечинському, Хустському, Берепв-ському, Тячiвcькому та Рaхiвcькому районах. Стоматолопчне обстеження дитячого населення проводили ствроб^ники кафедри дитячо! стоматологи стоматолопчного факультету УжНУ разом iз студентами 5 курсу пщ час проходжен-ня ними виробничо! практики з дитячо! стоматологи.
Об'ектами обстеження були д^и, як вщвщу-ють та навчаються у дошкпьних та загапьноос-вiтнiх навчальних закладах мют Ужгорода, Му-качева та 5 райошв обпacтi.
Стомaтопогiчне епiдемiопогiчне обстеження проводилося у вкових групах 6 рокв, 12 pокiв i 15 рокв. У кожнiй вiковiй груп обстежено по 30 хпопчикiв i 30 дiвчaток з числа практично здоро-вих дiтей, що постшно проживають в дaнiй мю-цевосп. Огпяд порожнини рота проводився в умовах стоматолопчного кабшету за допомогою набору стоматолопчного шструментарш (стоматолопчне дзеркапо, зонд) iз заповненням карти ВООЗ. Епщемюпопчне обстеження дiтей проведено в 7 установах осв^и, що забезпечують отримання дошкльно! осв^и та в 14 закладах осв^и, що забезпечують отримання базово! i за-гапьно! середньо! оcвiти. Всього обстежено 760 чоловк.
У ходi епiдемiопогiчного cтомaтопогiчного обстеження вивчена поширенють кapiecу зубiв, ш-тенсивнють кapiecу зубiв за iндекcaми кп, КПВ +
АктуальН проблеми сучасно! медицины
кп, КПВ, стан тканин пародонта за шдексом КП1, стан гiгieни порожнини рота за шдексом Green-Vermillion (OHI-S) та Silness Loe у д^ей рiзних вн кових груп (6, 12, 15 ромв), визначений рiвень надання стоматолопчноТ допомоги дитячому на-селенню [2,7].
Результати дослiдження та 1х обговорення
В результатi обстеження встановлено, що в цiлому по Закарпатськш областi 86,02 ± 0,68% д^ей у вiцi 6 ромв, 79,42 ± 0,78% у вiцi 12 рокiв i 91,63 ± 0,67% у вiцi 15 ромв мають зуби, ураженi карieсом (табл. 1). Поширенють карieсу зубiв у 6-i 15-рiчних дiтей оцшена як висока, а у 12^чних - як середня.
Таблиця 1.
Стоматолоачний статус дитячого населення, що проживав на 3aKapnammi (М ± m)
--ВжДрокщ) 6 12 15
Поширенють карiесу (%) 86,02 ± 0,68 79,42 ± 0,78 91,63 ± 0,67
lнтенсивнiсть карiесу (кпв) 4,35 ± 0,01 0,06 ± 0,002 0
lнтенсивнiсть карiесу (КПВ) 0,07 ± 0,002 2,14 ± 0,003 3,38 ± 0,04
1нтенсивнють карiесу (КПВ + кп) 4,42 ± 0,02 2,2 ± 0,03 3,38 ± 0,03
Стан ппени порожнини рота (OHI-S) 1,00 ± 0,02 1,05 ± 0,02 0,96 ± 0,02
Стан тканин пародонту (КП1) 0,89 ± 0,01 0,85 ± 0,01
Рiвень надання стоматолопчноТ допомоги (%) 43,54 ± 0,84 73,2 ± 0,75 75,46 ± 0,72
Аналiз показникiв iндивiдуального ураження карieсом зубiв показав, що кожна дитина у вiцi 6 ромв мае по 4,42 ± 0,02, у вiцi 12 рокiв - по 2,2 ± 0,03, а у вiцi 15 рокiв - по 3,38 ± 0,03 карюзних зубiв. Причому у 6-рiчних д^ей зареестровано по 0,07 ± 0,002 постшних зубiв (перших постш-них молярiв), уражених карiесом. lнтенсивнiсть карiесу зубiв за iндексом КПВ + кп у д^ей всiх вн кових груп оцiнена як середня.
Вивчення показниш гiгiенiчного стану порожнини рота у д^ей обстежених вкових груп показало наявнють м'яких i твердих зубних вщкла-день на зубах, що свщчить про недостатне 'х очищення. Середне значення ппешчного iндексу PLI у 6^чних дiтей склало 1,00 ± 0,02, а ппешч-ного шдексу OHI-S у 12- i 15- рiчних школярiв 1,05 ± 0,02 i 0,96 ± 0,02 вщповщно, що оцiнено як задовiльна ппена порожнини рота.
Стан тканин пародонта вивчали за допомо-
Стоматоло^чний статус дитяч
гою комплексного перiодонтального iндексу (КП1). Встановлено, що у дiтей у вiцi 12 i 15 рош цей показник склав 0,89 ± 0,01 i 0,85 ± 0,01 вщповщно, що свщчить про наявнють ризику вини-кнення захворювання.
Аналiзуючи рiвень надання стоматолопчноТ допомоги дитячому населенню в обстежених в^ кових групах, виявлено, що 43,54 ± 0,84% дiтей у вiцi 6 рокiв надана стоматологiчна допомога в необхщному обсязi i цей показник оцшений як недостатнiй. У вiцi 12 рокiв 73,2 ± 0,75% дитячого населення отримало необхщну квалiфiковану стоматологiчну допомогу i показник оцiнений як задовiльний. Рiвень стоматолопчноТ допомоги дитячому населенню у вiцi 15 рокiв склав 75,46 ± 0,72% i оцiнений як хороший.
У таблиц 2 представлен данi стоматолопч-ного статусу д^ей, що проживають на Закарпат-тк
Таблиця 2.
населення, що проживають в Закарпатсьюй обласmi. (М ± m)
Район Вiк, рокiв Поширенють карiесу,% 1нтенсивнють карiесу за Ыдексом кпв 1нтенсивнють карiесу за iндексом КПВ 1нтенсивнють карiесу за iндексом кпв + КПВ Стан ппени порожнини рота за идексом PLI /OHI-S Стан тканин пародонта за идексом КП1
6 72,6 ± 3,32 3,98 ± 0,12 0,04 ± 0,01 4,02 ± 0,21 1,23 ± 0,03 -
м.Ужгород 12 72,1 ± 3,34 0,26 ± 0,01 2,24 ± 0,21 2,5 ± 0,08 1,34 ± 0,04 1,01 ± 0,18
15 83,2 ± 2,78 0 4,0 ± 0,15 4,0 ± 0,31 1,05 ± 0,02 0,88 ± 0,09
6 69,7 ± 3,42 2,65 ± 0,03 0 2,65 ± 0,21 0,81 ± 0,02 -
м.Мукачево 12 61,2 ± 3,63 0 1,5 ± 0,09 1,5 ± 0,15 0,57 ± 0,04 0,57 ± 0,05
15 69,7 ± 3,42 0 2,35 ± 0,12 2,35 ± 0,25 0,47 ± 0,03 0,47 ± 0,04
6 80,8 ± 2,93 3,9 ± 0,05 0,11 ± 0,06 4,01 ± 0,34 1,23 ± 0,08 -
Перечинський 12 72,7 ± 3,32 0,19 ± 0,01 2,48 ± 0,08 2,67 ± 0,28 1,31 ± 0,09 1,00 ± 0,89
15 89,4 ± 2,29 0 4,06 ± 0,22 4,06 ± 0,38 1,31 ± 0,09 1,07 ± 0,88
6 79,4 ± 3,01 4,12 ± 0,12 0 4,12 ± 0,24 0,91 ± 0,07 -
Хустський 12 67,1 ± 3,5 0 2,01 ± 0,05 2,01 ± 0,15 0,78 ± 0,06 0,86 ± 0,09
15 81,4 ± 2,9 0 3,3 ± 0,15 3,3 ± 0,19 0,79 ± 0,06 0,88 ± 0,09
6 86,7 ±1,46 6,13 ± 0,23 0,14 ± 0,01 6,27 ± 0,42 1,03 ± 0,09 -
Берепвський 12 68,8 ±1,40 0 2,06 ± 0,19 2,06 ± 0,21 0,88 ± 0,06 0,89 ± 0,09
15 79,3 ±1,21 0 2,95 ± 0,24 2,95 ± 0,22 0,97 ± 0,08 0,96 ± 0,11
6 84,8 ±1,45 4,89 ± 0,18 0,18 ± 0,04 5,07 ± 0,31 0,97 ± 0,08 -
Тячiвський 112 74,0 ±1,33 0 2,58 ± 0,14 2,58 ± 0,21 1,27 ± 0,11 0,9 ± 0,011
115 82,4 ±1,15 0 3,62 ± 0,16 3,62 ± 0,26 1,07 ± 0,10 0,82 ± 0,08
6 86,0 ±1,49 4,8 ± 0,16 0,04 ± 0,01 4.84 ± 0,32 0,83 ± 0,09 -
Рахiвський 12 70,0 ±1,39 0 2,1 ± 0,18 2,13 ± 0,19 1,20 ± 0,12 1.0 ± 0,12
15 79,0 ±1,23 0 3,4 ± 0,21 3,40 ± 0,26 1,10 ± 0,11 0.9 ± 0,14
Том 16, Випуск 3 (55)
21
Аналiз вивчених показнимв стоматолопчноТ' захворюваност в Закарпатськiй областi показав, що найбтьше (86,7 ± 1,46%) число дп"ей з карю-зними ураженнями у вiцi 6 роюв проживають в Беpегiвськoму paйoнi, а найменше (79,4 ± 3,01%) - у Хустському. Серед 12^чних д^ей пoшиpенiсть кapieсу зубiв найвища (74,0 ± 1,33%) в Тячiвськoму, а найменша (67,1 ± 3,5%) - у Хустському райош. Майже 90% дп"ей у вiцi 15 ромв, що проживають в Перечинському райош, мають ураження кapieсoм зубiв. Це найбтьший показник в нaзвaнiй вшовм гpупi, а найменший (69,7 ± 3,42%) зареестрований у 15-piчних д^ей, що проживають в м. Мукачево.
Показник шдивщуального ураження кapiесoм зубiв у дiтей у вiцi 6 роюв коливався вiд 2,65 ± 0,21 зуба в м. Мукачево до 6,27 ± 0,42 зуба на одну дитину в Берепвському райош. Причому, у вах районах области кpiм Хустського i м. Мука-чева, дiти вищеназваного вку вже мали пoстiйнi зуби, уражеш кapiесoм (вiд 0,04 ± 0,01 зуба у м. Ужгород та Рaхiвськoму райош до 0,18 ± 0,04 зуба в Тячiвськoму райош). У 12- piчнoму вiцi най-меншу (1,5± 0,15) ктькють зубiв, уражених кар^ есом, мали д^и, якi проживають в м. Мукачево, а найбтьше (2,67 ± 0,28) - в Перечинському райош. Серед 15^чних жителiв ЗакарпатськоТ област показник iндивiдуaльнoгo ураження кар^ есом зубiв коливався вiд 2,35 ± 0,25 зуба в м. Мукачево до 4,06 ± 0,38 зуба в Перечинському райош.
Нaйкpaщi показники гiгiенiчнoгo стану порож-нини рота зapеестpoвaнi у 6 piчних дiтей, якi проживають у Рaхiвськoму paйoнi, i у 12- i 15-piчних дiтей, що проживають у Хустському райо-нi. Дещо прше доглядають за зубами д^и трьох обстежених груп, якi проживають у м. Ужгород та Перечинському райош.
Стан тканин пародонта оцшювали за допомо-гою комплексного перюдонтального iндексу, який склав у дп"ей у вiцi 12 poкiв, що проживають у м. Ужгород (КП1 = 1,01 ± 0,18), i 15 poкiв, що проживають в Перечинському райош (КП1 = 1,07 ± 0,88), oцiненo як легка форма захворювання, а у решти обстежених д^ей - як ризик виникнення
Реферат
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ СРЕДИ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗАКАРПАТЬЯ Мельник В.С., Горзов Л.Ф., Сабов А.В.
Ключевые слова: эпидемиология, распространенность, интенсивность, кариес зубов, болезни тканей пародонта.
Кариес зубов и болезни пародонта относятся к числу наиболее распространенных заболеваний человека. Оценку их распространенности и интенсивности в масштабах государства осуществляют с помощью эпидемиологических исследований. Изучение эпидемиологии стоматологических заболеваний среди детского населения Закарпатской области лежит в основе планирования и организации стоматологической помощи детям, выявления потребности в профилактике и лечении, а также позволяет оценить качественный уровень лечебных и профилактических мероприятий.
захворювань тканин пародонта.
Таким чином, даш, отримаш в результат проведеного стоматолопчного епщемюлопчного обстеження дитячого населення ЗакарпатськоТ област дозволяють зробити висновки: 1. д^и у Bi^ 6 i 15 ромв, що проживають в районах ЗакарпатськоТ области мають високу, а у вiцi 12 рош середню поширенють карieсу зубiв. Досягнуто незначне зниження поширеност карieсу зубiв, проте отримаш показники далек вщ мети, поставлено!' дшчо!' Програмою профтактики кар^ есу зубiв i хвороб тканин пародонта, згщно з якою до 2010 року 50% 6^чних дiтей мае бути вiльним вщ карiесу, а на сьогоднiшнiй день складае близько 20%; 2. штенсивнють карiесу зубiв за iндексом штенсивност карiесу зубiв (кп + КПВ) у д^ей 6, 12 i 15 рокiв оцiнена як серед-ня. Серед дитячого населення 12^чного вiку досягнута мета, поставлена дшчою Програмою профiлактики карiесу зубiв i хвороб тканин пародонта; 3. ппена порожнини рота у д^ей всiх вь кових груп задовтьна. Стан тканин пародонта за шдексом КП1 у дiтей 12 i 15 рокiв оцiнено як ризик виникнення захворювань; 4. рiвень надання стоматолопчноТ допомоги д^ям за шдексом РСП: ^вень стоматологiчноТ допомоги) у вiцi 6 рокiв - незадовтьний, у вiцi 12 рокв - задовть-ний, у вiцi 15 рокiв - хороший.
Лггература
1. Борисенко А. В. Захворювання пародонта та Тх вплив на зага-льний стан оргашзму / А. В. Борисенко // Журнал практичного лкаря, - 2005. - № 5. - С. 14-18.
2. Бюллетень ВОЗ «Стоматологическое обследование, основные методы». - 3-е изд. - Женева, 1989. - С.21.
3. Горзов 1.П. Еколопчш аспекти карiесу зубiв та хвороб пародонту / 1.П. Горзов, А.М. Потапчук // Ужгород, ВАТ «Патент», 1998. -225с.
4. Каськова Л.Ф. Епщемюлопчш дослщження - основа планування заходiв профтактики стоматолопчних хвороб у дггей / Л.Ф. Каськова, Н.В. Левченко, О.Ю. Андрiанова [та ш.] // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2011. - № 2. - С. 25 - 26.
5. Каськова Л.Ф. Поширенють зубощелепних аномалш та стан твердих тканин зубiв i тканин пародонта в дггей 11-16 роив / Л.Ф. Каськова, Н.М. Тараненко // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2005. - №1. - С. 51-54.
6. Савичук Н.О. Стоматолопчне здоров'я дггей, методолопчш пщ-ходи та критерп оцЫки / Н.О. Савичук // Современная стоматология. - 2008. - № 1. - С. 94 - 98.
7. Loe H. Oral hygiene in the prevention of caries and periodontal disease / H. Loe // Int. Dent. J. - 2000. - 50(3). - Р. 129-139.
AKTya&BHi npoSAeMH cynacHoi MeAHUHHH
Summary
EPIDEMIOLOGY OF DENTAL DISEASES AMONG CHILDREN OF TRANS-CARPATHIAN REGION Melnik V.S., Horzov L.F., Sabov A.V.
Key words: epidemiology, prevalence, intensity, dental caries, diseases of periodontal tissue.
Dental caries and periodontal diseases are among the most common human diseases. The assessment of the prevalence and intensity across the state is carried out by epidemiological studies. The study of the epidemiology of dental disease among children of trans-Carpathian region underlies the planning and organizing dental care for children, identifying the need for prevention and treatment, as well as enables to evaluate the quality of the medical and preventive measured.
616.314.25/.26-089.23 TpofyuMeHHO K.H., Kapac&HOK A.E.
KOMn^EKCHMM niflXIfl flO OPTOflOHTMHHOrO mKYBAHHfl nA^GHTIB B PAHHbOMY 3MIHHOMY nPMKYCI
bflh3y «ykpaihcbka megumha ctomatonormha akagemia», m. n0ntaba
flnn noninuieHHn etfieKmueHocmi opmodoHmunHoao niKyeaHHa dimeu 6-9 poKie 3 3y6owenenHuMu aHoMa-niHMu nKap-opmodoHm noeuHHuu npoeodumu po6omy 3 6ambKaMu, 3anponoHoeaHuu aemopcbKuu cnociS nideuweHHH Momueaui'i 6ambKie, nideuwyeamu Momueauio dumuHu euKopucmoeytonu «^odeHHUK opmo-doHmunecKoao nauieHma», dna CKoponeHHn mepMiHie niKyeaHHa 3anponoHoeaHuu aemopcbKuu anapam 3 eecmuSynnpHUM 6a3ucoM.
Knro^oBi cnoBa: paHHiM 3MiHHUM npuKyc, 0pT0fl0HTi/NHe niKyBaHHa, mofleHHi/iK 0pT0fl0HTMHH0r0 nai_(ieHTa, niKyBaHHa CKyn4eH0CTi.
Cmammn e ippaaMeHmoM iHiuiamueHOi HQP B,QH3y «yKpaiHcbKa Meduwa cmoMamonoaHHa aKadeMM» «CmaH opmodoHmuwoao 3dopoe'n ma uoao KopeKujn y nauieHmie pi3Hoao eiKy i3 ducmanbHuM npuKycoM» (№ depxaeHoTpeecmpaui'i0113U003539).
y Ham nac 3y60^enenHi aH0Manii e Mac0BiM HBM^eM, n0mupeHiCTb aKux fl0carae 80% [2,3,7], ^0 p06iTb 0pT0fl0HTiK> np06neM0K> c0^anbH0i 3HanMM0cTi. EnifleMi0^0riHHi n0Ka3HuKu n0mupe-H0cTi 3y60^enenHux aH0ManiM n0flinaK>Tb n0 0K-peMix peri0Hax yKpamu b 3anewH0CTi Bifl 0c06nu-B0cTeM мeflмкo-coцianbнмx i riflp0xiMiHHix yM0B peri0HiB, Bifl BMicTy $T0py b nuTHiM B0fli [2,7] i iH.
OpT0fl0HTMHHe niKyBaHHa - 0flHe 3 HaMcKnafl-Himux i TpiBanux b cT0MaT0n0rii, T0My, Ha wanb, 3a fl0n0M0r0K> fl0 niKapa-0pT0fl0HTa 3BepTaeTbca nume He3HanHa nacTMHa fliTeM i3 3y60^enenHMMM aH0ManiaMi. HaMnacTime 3BepTaK>Tbca fliTM 9-13 p0KiB - 44,8%, a fliTM 6-9 p0KiB cKnaflawTb flywe ManuM Biflc0T0K - Bcb0r0 6,7%, ^0 n0acHK>eTbca HM3bK0w n0iH^0pM0BaHicTW HaceneHHa np0 3y-60^enenHi aH0Manii, np0 n03MTMBHi M0wrrnB0cTi AMTaH0r0 0praHi3My b цboмy B^i i HeraTiBHi Hac-niflKM BiflM0BM Bifl 0pT0fl0HTMHH0r0 niKyBaHHa. KpiM T0r0, HaBiTb Ti na^eHTu, aKi 3BepTaK>Tbca 3a A0n0M0r0w, He 3aB^flu Bifln0BiflanbH0 cTaBnaTbca fl0 0pT0fl0HTMHH0r0 niKyBaHHa, T0My ^0 y fliTeM 610 p0KiB fl0 Hb0r0 Hi3bKa M0TMBa^a [3].
OpT0fl0HTMHHMM anapaT flna K0peK^i naT0n0rii npuKycy e ny^0piflHMM npeflMeT0M flna n0p0^HMHM p0Ta flMTMHu; i b nepi0fl aflanTa^i, i b n0naTK0BiM $a3i niKyBaHHa na^eHTu BiflnyBawTb 6inb b 3y6ax, Ha cnu30BiM o6onoнцi, y Hux 3MiHK>eTbca xapaKTep i 3bmhkm npuM0My wi, n0pymyeTbca cMaK Ta 3ByK0-BiM0Ba [4].
BinbmicTb SaTbKiB fl0cuTb 6e3Bifln0Bifla-nbH0 cTaBUTbca fl0 0pT0fl0HTMHH0r0 niKyBaHHa, B T0M nac, K0nu nume b0hu M0wyTb BnnuHyTu Ha ce-pM03HicTb cTaBneHHa cB0ei amtmhm fl0 K0peK^i npuKycy. 3a pe3ynbTaTaMu aHKeTyBaHHa, Ha wanb,
TinbKu 50% SaTbKiB Bifl3Hana«Tb, ^0 3y60^enenHi aH0Manii n03Hana«Tbca Ha $0pMyBaHHi 0c06uc-T0cTi flMTMHM, HaBiTb 51,5% 0nuTaHux BBa^awTb, ^0 3^A He BnnuHe Ha Bu6ip np0^ecii. BinbmicTb (83%) SaTbKiB He 3HaK>Tb, ^0 caMi fliTM i ixHi 0flH0-niTKu 3BepTa«Tb yBary Ha ecTeTMHHi Hefl0niKM cB0-ei 3y60^enenH0i cucTeMu [5].
MaM^e Bci nepepax0BaHi hmhhmkm b 35,7%-62% BunaflKiB npu3B0flaTb fl0 nepepuBaHHa 0pT0fl0HTM-HH0r0 niKyBaHHa y fliTeM 6-9 p0KiB, 57% niKapiB -0pT0fl0HTiB 6anaTb npunuHy nepepuBaHHa niKyBaHHa b M0r0 TpuBan0cTi i piBHi 0cBiTu SaTbKiB [3,5].
MeT0w Ham0r0 fl0cnifl^eHHa cTan0 BM3HaneH-Ha n0Tpe6u b 0pT0fl0HTMHH0My niKyBaHHi fliTeM 6-9 p0KiB b m n0nTaBa, BMBneHHa np06neM, ^0 bmhm-KawTb b npoцeci niKyBaHHa fliTeM b цboмy вiцi i aB-T0pcbKi mnaxu BupimeHHa niflBM^eHHa e^eKTMB-H0cTi 0pT0fl0HTHHH0r0 niKyBaHHa.
3aB,qaHHfl flOcnifl^eHHa
1. Вмзнaнмтм n0Tpe6y b 0pT0fl0HTHHH0My niKyBaHHi fliTeM 6-9 p0KiB m n0nTaBa.
2. O^hutu flмcцмnniнy 0pT0fl0HTHHH0r0 niKyBaHHa cepefl fliTeM 6-9 p0KiB, aKi вмкopмcтoвyвanм 3HiMHi кoнcтpyкцil.
3. Оцiнмтм aBT0pcbKuM cn0ci6 (naTeHT yKpaiHu № 23677) niflBu^eHHa e^eKTHBH0cTi 0pT0fl0HTun-H0r0 niKyBaHHa fliTeM 6-9 p0KiB 3 3^A mnax0M niflBu^eHHa мoтмвaцil ix SaTbKiB.
4. Оцiнмтм aBT0pcbKuM cn0ci6 e$eKTuBH0CTi 0pT0fl0HTHHH0r0 niKyBaHHa fliTeM 6-9 p0KiB 3 3^A mnax0M Bnp0Bafl^eHHa «^|0fleHHuKa 0pT0fl0HTu-HH0r0 niKyBaHHa», flna na^eHTa (naTeHT yKpaiHu № 19849).
5. Оцiнмтм aBT0pcbKuM cn0ci6 n0ninmeHHa
TOM 16, BunycK 3 (55)
23
