CC BY
11
Актуальт проблеми сучасно! медицини
4. Demetriades D., Murray J., Charalambides K. et al. 8. Trauma fatalities. time and location of hospital deaths // J Am Coll Surg.- 2004.- V. 198, № 1.- P. 20-26. 9.
5. Feied C. Diagnostic peritoneal lavage // Postgrad Med.-1989.- № 85. 40-49.
6. Gomez-Leon J. Penetrating abdominal trauma index: 10. Sensitivity and specificity for morbidity and mortality by ROC analysis // Indian J Surg 2004.- № 66.- P. 347-351. 11.
7. Johnson J., Gracias V., Schwab C. et al. Evolution in damage control for exsanguinating penetrating abdominal injury // J Trauma.- 2001.- V.51, № 2.- P. 261-269.
Реферат
ОБЪЕКТИВИЗАЦИЯ ОЦЕНКИ АБДОМИНАЛЬНОЙ ТРАВМЫ Похмурский В.В., Ретвинский И.А., Чучвара Р.В. Ключевые слова: абдоминальная травма, проникающие ранения живота, индекс абдоминальной травмы, послеоперационные осложнения
Прооперировано 38 пациентов с проникающими ранениями живота и 84 - с тупой травмой. Для проникающих ранений живота расчитывали индекс абдоминальной травмы (АТИ). Тяжесть повреждений при тупой травме живота оценивали по специфичной шкале повреждений органов AIS и расчету индекса суммарных повреждений ISS для сочетанной травмы тела. Общий уровень послеоперационных осложнений составил 3% для изолированной проникающей травмы живота и 19,4% - для тупой. Летальность (за исключением первых 48 ч) составила 2,7% для проникающих ранений и 9,5% - для тупой травмы. У пациентов со множественной травмой тела уровень послеоперационных осложнений и летальности коррелирует с показателем ISS.
Moore E., Dunn E., Moore J. et al. Penetrating abdominal trauma index // J Trauma.- 1981.- V. 21.- P. 439-445. Morales C., Villegas M., Villavicencio R. et al. Intraabdominal infection in patients with abdominal trauma // Arch Surg.- 2004.- V. 139, № 12.- P. 1278-1285. Tugnoli G., Castalia M., Villani S. et al. The damage control surgery // Ann Ital Chir.- 2006.- V. 78, № 2.- P. 81-84. Yoon K., Koo J. Utility of the International Classification of Diseases Injury Severity Score: Detecting Preventable Deaths and Comparing the Performance of Emergency Medical Centers // Journal of Trauma-Injury Infection & Critical Care.- 2003.- V. 54, № 4.- P. 775-780.
УДК [616+617] - 001 - 089
РОЛЬ ТА М1СЦЕ "СК0Р0ЧЕНИХ 0ПЕРАЦ1Й" В Х1РУРГП ТЯЖК01 П0ЕДНАН01 ТРАВМИ
Украшський науково-практичний центр екстрено!' медично!' допомоги та медицини катастроф Рощт Г.Г., Кукуруз Я.С., Крилюк В.О., Сличко 1.И.
В робот{ розглянут{ результаты застосування тактики "скорочених" оперативних втручанъ у постраждалих з тяжкою поеднаною травмою. Використання вищевказаног методики х1рур-г1чного лтування постраждалих дае змогу зменшити р1венъ леталъност1 та розвиток усклад-ненъ в пор1внянт з загалъноприйнятими методиками, що вказуе на необх1дтстъ подалъшого деталъного вивчення даног питання.
Ключов1 слова: поеднана травма, х1рурпчна тактика, скорочен1 операцп. Вступ
В структур! тяжко! механнноТ травми спричи-неноТ потужними джерелами енерги, такими як швидкюы транспорты засоби, кататравма, вог-непальна зброя, здебтьшого домЫують тяжю поеднаы пошкодження. За д1ючою в УкраТы системою надання спец1ал1зованоТ медичноТ допомоги тяжкотравмованим традицмно передбача-еться виконання одномоментного значного за обсягом оперативного втручання, нав1ть якщо патент перебувае в критичному станк Така тактика вимагае не ттьки тривалоТ рутинноТ прац1 чисельноТ бригади спец1алют1в \ значних матер1 -альних затрат, але приводить в бтьшост1 випа-дюв до поглиблення крововтрати та шоку [1, 6,
9].
За цих умов на фоы пповолеми, ппотонп \ не-минучоТ ппотерми суттево попршуеться тканин-на мкроциркуляц1я, в тканинах переважае анае-робний тип дихання, накопичуеться молочна кислота, розвиваеться ацидоз, що в свою чергу провокуе коагулопат1ю та ДВЗ синдром [3, 4, 6,
10] .
До фактор^ ризику розвитку незворотых процесс, що розвиваються у постраждалих з поед-наними пошкодженнями п1д час виконання оперативних втручань дослщники вщносять: мета-
болнний ацидоз рН < 7.3, ппотермт (температура тта < 35 °С), тривалють операцмного втручання > 90 хв., коагулопат1я (кровотеча при вщ-сутност1 xipypri4Horo джерела), необхщнють ма-сивного переливання KpoBi (бтьше 10 одиниць еритроцитарноТ маси) [3, 5, 8].
Вищевказане аргументовано обфунтовуе застосування xipyprNHoT тактику "скорочених оперативних втручань", як одного з вид1в екстрено!' допомоги в xipyprii пошкоджень. В останы деся-тил1ття такоТ тактики притримуються xipyprn кра-IH заходу пщ назвою "damage control" [1, 4, 7].
Мета дослщження. На основ! анал1зу науко-вих джерел ¡нформаци та власного кпннного матер1алу визначити покази та ефективнють застосування хфурпчноТ тактики "скорочених оперативних втручань" у тяжко травмованих.
Матер1али та методи Анал1з результат^ лкування шинного мате-piany охоплюе 56 тяжкотравмованих пац1ет1в, як1 перебували на момент гостталЬаци в критичному стан1 та були гостталЬоваы в Кшвську MicbKy кпннну лкарню швидкоТ медично!' допомоги за перюд з 2004 по 2007 piK.
BciM постраждалим виконали оперативне втручання на органах черевноТ порожнини з ви-користанням принцитв поетапност1 виконання
Том 7, Выпуск 1-2
193
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
ман1пуляц1й згщно "damage control" [3].
В залежност1 в1д дом1нування пошкодження анатом1чних д1лянок використовувались кп1н1ко -д1агностичн1 протокольы схеми (Рощ1н Г.Г., 2006)[2].
Основними критер1ями за якими оц1нювався загальний стан постраждалих як критичний були KLniHiHHi ознаки масивно!' крововтрати (> 1,5 л.), AT < 90 мм рт.ст., пульс - < 60/хв або > 130/хв., ЧДР < 10/хвабо > 30/хв. [7].
Застосування д1агностично - прогностично!' карти - схеми "травма" дало змогу скоротити час первинного огляду хворого до л1чених хви-лин та забезпечити свосчасне дообстеження та л1кування в ранньому пер1од1 травматично!' хво-роби.
Результати та ïx обговорення
Як показав проведений анал1з серед постраждалих переважали чолов1ки 51 (91%) bIkom в1д 17 до 56 рок1в. Bei постраждал1 були госп1тал1зо-BaHi службою ШМД. 3 5б хворих до 2 годин бу-ло госп1тал1зовано - 38 (67,9%), до 6 годин - 15 (26,7%), пкзыше 6 годин - 3 (5,4%).
Дом1нуюча торакальна травма у пац1снт1в з спостер1галась у 9 (16%), орган1в черевноТ по-рожнини у 47 (84%) хворих. 3 моменту первинного огляду та початку ¡нтенсивноТ терапи екст-peHi оперативн1 втручання розпочинались в се-редньому через 10 - 25 хв.
Середнм бал за шкалою ISS екпав 35,2.
За абсолютними показами терм1ново викону-вались наступн1 операци: через шк1рн1 пункци перикарду при тампонад1 серця у 4 постраждалих, екстрена торакотом1я, перикард1отом1я, за-шивання рани серця, хрестопод1бне прошивання кореня леген1 при пошкодженн1 маг1стральних судин у 9 постраждалих; екстрена лапаротом1я: тимчасовий гемостаз за допомогою судинних затискач1в, кл1пс, л1гатур, турн1кет1в, шунтування, з допомогою електрокоагуляци, адгезивних ком-позиц1й (тахокомб), методом тампонування, застосування пл1вкових капюшон1в для пошкодже-них паренх1матозних орган1в, компресивноТ гепа-тов1сцерпластики у 32 постраждалих; ф1ксац1я перелом1в kIctok тазу та довгих kIctok к1нц1вок апаратами зовн1шньо1' фксаци без репозици в1д-ламк1в у 11 постраждалих.
На протяз1 перших 6 - 24 годин померло 23
(41,1%) хворих, в тому числ1 п1д час операци - 6 (10,7%), в п1сля травматичному пер1од1 померло 6 (10,7%) постраждалих. Таким чином загальний р1вень летальност1 склав 51,7%.
У 27 (48,3%) хворих, що вижили в м1ру проведения ¡нтенсивноТ терапи та стаб1л1заци осно-вних показник1в гомеостазу на протяз1 наступних 72 годин виконувались повторн1, завершаюч1 операци на органах грудноТ кл1тки, черевноТ по-рожнини та к1стках.
Висновок
Досв1д в1тчизняних та заруб1жних автор1в I на-ш1 власн1 досл1дження св1дчать про необх1дн1сть застосування л1кувально1 тактики поетапних, скорочених операц1й у тяжкотравмованих, як1 перебувають в критичному стан1.
Л1тература
1. Бойко В.В., Криворучко I.A., Удербаев М.М. та iHrni. "Damage control" при xipyprinHOMy л1куванн1 пошко-джень печ1нки // Неотложная медицинская помощь. Сборник статей. Вып. 7. - Харгав «Основа». 2004. -с.84 - 85.
2. РощЫ Г.Г. Тяжка поеднана травма: Автореф. д-ра мед. наук. - Кшв, 2006. - 31 с.
3. Ertel W., Oberholzer A., Platz A. Slockcr R. Incidence and clinical pattern of the abdominal compartment syndrom. after "damage-control" laparotomy in 3 11 patients with severe abdominal and/or pelvic, trauma // Crit Care Med.-2006.- Vol. 28.- P.1747-1753.
4. Tremblay LN, Feliciano DV, Scmidt J. at all. Skin only or silo closure in the critical ill patient with an open abdomen.// Am J Surg. - 2001. - Vol.182.- P.670-675
5. Foy HM, Nathens AB, Maser B, at all. Re-inforced silicone elastomer sheeting, an improved method of temporary abdominal closure in damage control laparotomy// Am J Surg. - 2004. - Vol.182. - P.630-638
6. Kudsk KA, Ivatury RR, Morris Jr JA at all. Damage control in the trauma patient// Contemporary Surgery. - 2001. -Vol.57. - P. 325-343
7. Kafie FE, Tessier DJ, Williams RA, at all. Serial abdominal closure technique (the "SAC" procedure): a novel method for delayed closure of the abdominal wall// Am Surg. -2003. - Vol.69. - P.102-105
8. Jernigan TW, Fabian TC, Croce MA, at all,. Stager management of giant abdominal wall defects: acute and long- term result//Ann Surg.-2003.-Vol.238.-P.349-355
9. Hirshberg A., Sheffer N., Barnea O. Computer simulation of hypothermia during "damage control" laparotomy // Wld. J. Surg. - 1999. - Vol.23, №9. - P.960-965
10. Garner GB, Ware DN, Cocanour CS at all. Vacuum -assisted wound closure provides early fascial reapproximation in trauma patient with open abdomens// Am J Surg. -2003. - Vol.182. - P.630-638
Реферат
РОЛЬ И МЕСТО "СОКРАЩЕННЫХ ОПЕРАЦИЙ" В ХИРУРГИИ ТЯЖЕЛОЙ СОЧЕТАННОЙ ТРАВМЫ. Рощин Г.Г., КукурузЯ.С., КрылюкВ.О., Сличко И.Й.
В работе рассмотрены результаты применения тактики "сокращенных" оперативных вмешательств у пострадавших с тяжелой сочетанной травмой. Использование вышеуказанной методики хирургического лечения дает возможность уменьшить уровень летальности и развития осложнений, который указывает на необходимость дальнейшего изучения данного вопроса. Ключевые слова: сочетанная травма, хирургическая тактика, сокращенные операции.
