CC BY
23
Научный обзор
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-036.11:613.2-032:615.456 DOI: 10.22141/2224-0586.6.77.2016.82179
МАТОЛ1НЕЦЬ Н.В.
Льв/вський нацюнальний медичний унверситет¡мен/ Данила Галицького, м. Льв/в, Укра'/на
РОЛЬ ТА MiCUE ш-3 ЖИРНИХ КИСЛОТ У РЕГУЛЯЦП СИНДРОМУ СИСТЕМНО! BiAnoBiAi НА ЗАПАЛЕННЯ В ПАЩвНПВ, ЯК ОТРИМУЮТЬ iНТEНCИBНУ ТЕРА^Ю
Резюме. У cmammi проанал1зовано сучаст HayKoei дат про роль ш-3 жирних кислот у комплека нутри-тивно'г' тдтримки у хворих у критичному сташ, X вплив на динамку синдрому системно'г' вiдповiдi на запалення (SIRS), синдрому протизапально'г' вiдповiдi (CARS), а також синдрому змшаноИ антаготс-тично'1 дИ(MARS), щорозвиваеться при взаемодпрiзноспрямованоi(запально'/протизапально'г) вiдповiдi (SIRS/CARS). Призначення замсно'г'iмyнокорекцii в комплека ттенсивно'гтерапп критичних сташв па-тогенетично обГрунтоване i показане як компонент цлеспрямовано'г' органопротективно'г' терапп. На-явтсть у пацiентiв синдромiв SIRS або CARS повинно визначати вибiр лтдно'г' емульсп в комплека парентерального харчування з уключенням емульсй МСТ/ЛСТз ш-3 жирними кислотами у хворих у клшщ штенсивно'г' терапп. Використання лтдних емульсш, збагачених риб'ячим жиром, сприяе зменшенню тривалостiлтування в стацiонарi пацiентiв iз критичними станами. Ключовi слова: критичш стани, цитокши, запалення, жирш кислоти.
На сьогодш загальновизнаним фактом е важли-ва роль синдрому системно! вщповщ на запалення (в англомовнш лiтературi — the Systemic Inflammatory Response Syndrome, SIRS) у формуванш критичного стану будь-яко! етюлогп з високим ризи-ком розвитку синдрому полюрганно! недостатност (СПОН) i смерп хворого [3, 5, 23, 27].
У пащента в критичному сташ антигенна стиму-ляцiя призводить до секрецГ! бюлопчно активних ре-човин, у тому числГ й цитоюшв, яю регулюють реак-щю пащента на шфекщю, iмунологiчнi вторгнення, запалення й травму. До основних груп цитоюшв вщ-носяться штерлейкши (IL), штерферони, фактор некрозу пухлини a (TNF-a), ростовГ й колошестимулю-ючi чинники, супресорнi фактори й хемотоксини [1].
Загальш функцГ! цитокшв: пролiферацiя i ди-ференцiювання попередниюв функцiонально активних iмунокомпетентних клгтин, хемотаксис, змiна експресГ! антигенiв i рiзних маркерiв, «пере-ключення» синтезу iмуноглобулiнiв, iндукцiя ци-тотоксичностi в макрофапв, формування вогнища запалення, гуморальна ланка взаемозв'язюв ште-грацiйних систем оргашзму — Гмунно!, нервово! та ендокринно!.
Ефекти цитоюшв тiсно пов'язанi з фГзюлопчни-ми й патофiзiологiчними реакц1ями органiзму. На початковiй стадГ! розвитку запалення рееструють пщвищений рiвень прозапальних цитоюшв (TNF-a, IL-1, -6, -8), iз гiперпродукцiею яких пов'язують ви-
никнення шоку, РДС, ДВЗ-синдрому. МетаболГч-ною вщповщдю органiзму на запалення е розвиток синдрому гiперметаболiзму-гiперкатаболiзму, який запускае СПОН [22].
Найбшьш виражеш метаболiчнi ефекти мають такi цитокши: IL-1, IL-6, TNF-a i у-штерферон [6, 12, 19, 25].
IL-1 викликае депресiю ЦНС, розвиток анорек-сГ!. Гiперпродукцiя IL-1P через нейроендокринну гiпоталамо-гiпофiзарно-наднирникову активацiю сприяе розвитку гiперкатаболiзму й м'язово! атро-фГ! [11]. IL-1 стимулюе мiсцеве вивiльнення про-стагландинiв, що викликають розвиток гарячки (синерпзм з TNF-a), збiльшення швидкосп мета-6олГзму й споживання О2. Iнтерлейкiн-1 стимулюе утворення гепатоцитами бГлюв гостро! фази i про-дукщю Т-хелперами IL-2, диференцiацiю й проль ферацiю В-клГтин, звiльнення факторiв, пов'язаних Гз ростом i диференцiюванням мГелощно! та лГмфо-щно! клГтинних лшш. IL-1 викликае нейтрофГлГю та обумовлюе розвиток артерГально! гГпотонГ!.
Адреса для листування з авторами: Матолiнець Наталш Васил1вна E-mail: redact@i.ua
© Матолшець Н.В., 2016 © «Медицина невщкладних статв», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Основним ефектом IL-6 е його участь як кофактора в диференщацп В^мфоципв, ix дозрiваннi i перетворенш в плазматичнi клiтини, яю секретують iмуноглобулiни. IL-6 сприяе експресп рецептора IL-2 на активованих iмуноцитаx, а також iндукуе виробництво IL-2 Т-клггинами.
TNF-a продукуеться моноцитами кров^ легене-вими макрофагами, купферiвськими клггинами пе-чiнки, перитонеальними макрофагами у вщповщь на введення в оргашзм ендотоксину (лшополюа-харид). TNF-a може вироблятися в клггинах iншиx оргашв при ix шемп.
TNF-a вщграе важливу роль в адаптацп орга-нiзму до процесiв тканинного пошкодження i запа-лення. TNF-a шдукуе апоптоз у мiокардi за рахунок утворення сфiнгозину, оксиду азоту й активацго рецепторiв до TNF-a I типу. Сфшгозин (метаболiти сфiнголiпiдiв утворюються при стресi), можливо, е медiатором ранньо^ фази функцiональноi депресп мюкарда. Оксид азоту — це медiатор пiзньоi фази пригнiчення скоротливоi здатносп мiокарда, зумов-леного TNF-a. Iншi меxанiзми, через якi реал!зують-ся негативш впливи TNF-a на мюкард: погiршення функцй мiтоxондрiй, окислювальний стрес, перери-вання збудження й iндукцiя апоптозу мiоцитiв, синтезу кардюдепресивних речовин (IL-1 i IL-6).
TNF-a сприяе розвитку артерiальноi гiпотонii (за рахунок зниження скоротливоi здатностi мюкарда, загального периферичного опору судин, дилатацй правого шлуночка серця), гострого легеневого пошкодження, коагулопатп, анорексп, кахексй, гшер-триглщеридемп, iнсулiнорезистентностi, синтезу й звшьненню гострофазових бiлкiв, активацй глюко-неогенезу, нейтропенп. TNF-a викликае гшерглже-мiю, гiперкалiемiю, петеxiальнi крововиливи в леге-нях i шлунково-кишковому тракп, гострий некроз канальцiв нирок.
TNF-a е вщповщальним за пiдвищення транскрипций печiнковиx бiлкiв гостро'i фази i призво-дить до виснаження тканин, а якщо це тривае дов-го — до кахексп. Наслiдки: анорексiя, втрата ваги, зниження iмунiтету, сповiльнене загоення ран.
у-штерферон е синергiстом TNF-a, тому викликае т ж клшчш та метаболiчнi вiдповiдi.
Прозапальнi цитокши беруть участь у регуляцй рiзниx функцiй скелетних м'язiв, безпосередньо змшюють чутливiсть рецепторiв до д11 шсулшу. Шс-ля взаемодп цитокiнiв iз вiдповiдними рецепторами на клiтиннiй мембраш сигнал передаеться в ядро клггини, де активуються вiдповiднi гени, вщповь дальнi за вироблення клiтиною низькомолекуляр-них бiлковиx речовин.
При критичному сташ, незважаючи на тдви-щення рiвня iнсулiну в кровi, розвиваеться цитокш-iндукована iнсулiнорезистентнiсть. У скелетних м'язах пащентш посилюеться катаболiзм бшка для забезпечення субстрату пiд час гостроi фази запаль-roi вщповщ, глюконеогенезу, вiдновлення тканин i функцп iмунноi системи. Дослiдження D.N. Monk et al. (1996) було направлене на проведення ана-лiзу динамжи витрат енергй i складу тша (вага, за-
гальний азот, жир i вода тiла, внутршньоклггинний калiй) у хворих з тупою травмою. Упродовж 21 дня спостереження у хворих у критичному сташ була зареестрована втрата 1,62 кг загального бшка тша (16 %), iз яких 1,09 кг (67 %) — бшок зi скелетних м^в (р < 0,0002) [27].
Y. Zhang et al. (2000) опубл^вали результати дослщження, мета якого полягала в установленш наявностi рецепторiв на поверхнi клiтин скелетно'1 мускулатури для чотирьох прозапальних цитокiнiв: IL-1, IL-6, TNF-a i y-iнтерферону [13]. На тканин-ному рiвнi виявлено механiзм сенсибiлiзацii рецеп-торiв прозапальними цитокiнами. Показано, що ефект впливу цитокiнiв на рецептори скелетних м'язiв посилювався в комбiнацii IL-1, IL-6, TNF-a й ендотоксину.
Z.A. Puthucheary (2013) вивчав термши розвитку атрофii скелетних м'язiв при критичних за-хворюваннях [10]. У хворих у критичному сташ проводилося ультразвукове дослiдження, а саме вимiрювання площi поперечного перерезу прямого м'яза стегна на 1, 3, 7 i 10-й день захворювання. На пiдставi гiстопатологiчного аналiзу характеризува-лася динамiка синтезу бшка в м'язах, сшввщношен-ня бшка й ДНК. Зроблено висновки, що у хворих у критичному сташ протягом першого тижня хвороби вщбуваеться швидка втрата м'язовоi маси, бшьш ви-ражена у хворих зi СПОН.
Таким чином, пiд впливом прозапальних цито-кiнiв швидке виснаження пластичних i енергетич-них ресурав органiзму супроводжуеться розвитком гiперлактатемii, шсулшорезистентносп, порушен-ням утилiзацii глюкози, збшьшенням синтезу глю-кози, депресiею глюконеогенезу й непереносимю-тю глюкози.
Сильне запалення активiзуе протизапальнi па-тологiчнi шляхи, що проявляеться продукцiею про-тизапальних цитоюшв, таких як iнтерлейкiн-10 i трансформуючий фактор росту р (transforming growth factor-р) [31]. Функщею IL-10 е запобпання надмiрному запаленню за рахунок зниження про-дукцii гранулоцитiв, колошестимулюючого фактора i IL-1, IL-6, IL-8 i TNF-a [28]. IL-10 мае iмуности-мулюючий ефект на Т-супресори, е потужним фактором пролiферацii й диференщацп В-лiмфоцитiв, стимулюе синтез iмуноглобулiнiв класу М, А i G [2].
Пiдвищена продукцiя IL-10 може спровокува-ти стан iмуносупресii, вiдомий як синдром проти-запальноi вiдповiдi (сompensatory anti-inflammatory response syndrome, CARS) [17]. Розвиток CARS направлений на обмеження надмiрного запального процесу у хворих з шфекцшним (сепсисом) або не-iнфекцiйним синдромом системноi вiдповiдi на запалення [9].
Одним з основних наслщюв CARS е пiдвищення чутливостi пащенпв, яким проводиться iнтенсивна терапiя, до розвитку шфекцш, зумовлених умовно-патогенною флорою (опортунiстичною). Розвиток нозокомiальноi шфекцп й абдомiнального сепсису е причиною додаткового джерела пошкодження оргашв у пацiентiв у ВА1Т [18].
У багатьох випадках щ два синдроми (SIRS/ CARS) можуть iснувати разом [14, 26] (рис. 1).
Синдром змшано! антагошстично^ дп (Mixed Antagonistic Response Syndrome — MARS) визнача-еться як синдром взаeмодii рiзноспрямованих (за-пально^/протизапально'О вiдповiдей (SIRS/CARS). В умовах критичного стану MARS — стадiя iмуно-дефекту (фаза адаптивного iмунiтету), коли е часо-вий розрив м1ж SIRS i CARS. На 5-ту добу з моменту пошкодження починаеться максимальний ризик розвитку септичних ускладнень, тому стутнь зба-лансованостi цих процесiв обумовлюе вихiд потер-пiлого з критичного стану [8]. Таким чином, SIRS, SIRS/CARS i MARS — це складовi (стадй) системное вщповщ органiзму на запалення. На сьогодш визнано, що iмунний дистрес — це неспецифiчний клiнiчний синдром порушення механiзмiв вродже-ного й адаптивного iмунiтету з дисфункцiею клiтин iмунного реагування [7].
Для корекцп синдрому гiперметаболiзму-гiпер-катаболiзму та iмунного дистресу в комплекс ш-тенсивно^ терапй критичних станiв патогенетично обГрунтоваш показання до нутритивно^ пiдтримки з використанням рiзних фармаконутрiентiв, у тому чи^ ю-3 жирних кислот (ЖК), як компонента щ-леспрямовано^ органопротекгивно^ терапп [4].
Згiдно з Guidelines on Parenteral Nutrition: Intensive Care (2009), у хворих у BAIT лшщи повинш бути невiд'емною частиною парентерального хар-чування (ПХ) для забезпечення енергй i незамiнних жирних кислот [20]. До оптимального складу ПХ, ймовiрно, повинш входити ю-3 жирш кислоти. Ак-центуеться увага на тому, що використання сум^ довголанцюгових та середньоланцюгових (LCT/ MCT) лшщних емульсiй мае клiнiчнi переваги по-рiвняно iз LCT, але це потребуе тдтвердження в проспективних контрольованих дослщженнях. Су-мiшi LCT/MCT в комплекс нутритивно^ шдтрим-ки е ефективним джерелом енергп, стiйкi в умовах пероксидацй, пiдвищують захиснi властивосп кль тинно^ мембрани iзольованих нейтрофшв i не е субстратом для синтезу протизапальних медiаторiв.
Додавання ш-3 ейкозапентаеново'1 (ЕПК) i до-ксагексаеново'1 кислоти (ДГК) у лшщш емульсИ мае очевидний протективний ефект на кттинш мембрани й запальш процеси. Застосування жирових емульсш з додаванням риб'ячого жиру (переважання ш-3) зменшуе синтез менш активних ейкозано'щв i прозапальних медiаторiв, молекул адгезИ, пролiфе-рацiю лiмфоцитiв i моноципв, хемотаксис, адгезiю й мiграцiю лейкоцитiв. Зроблено висновок, що лшщш емульсИ з умiстом риб'ячого жиру, ймовiрно, можуть зменшувати тривалiсть лжування хворих у ВА1Т.
За даними M. Jdrzejczak-Czechowicz, M.L. Kowalski (2011), сьогодш доцшьно говорити про вплив лшщних емульсiй на функцИ iмунноï системи й запальш процеси, що супроводжують основне захво-рювання [21]. Метаболiзм ш-3 ейкозапентаеновоï кислоти проходить з утворенням медiаторiв непар-но'1 серИ — PG 3-ï серИ, TX 3-ï серИ та LT 5-ï серИ, яю забезпечують протизапальну дiю (anti-inflammatory action).
У процес метаболiзму лiнолевоï кислоти (ш-6) утворюеться арахiдонова кислота. Цикл арахщоно-во'1 кислоти проходить з утворенням 2-ï серИ про-стагландишв (PG) i тромбоксанiв (TX) за циклоок-сигеназним шляхом (COX) i лейкотрiенiв 4-ï серИ (LT) — за лшоксигеназним (LOX). Синтезованi медiатори парно! серИ забезпечують прозапальну дш (pro-inflammatory action). Наприклад, шдви-щений синтез PGE2 супроводжуеться розвитком гшертермИ, вазодилатацИ та гшеремИ, набрякiв i гшералгезИ. TXA стимулюе агрегацiю тромбоци-тiв, обумовлюе вазоконстрикторний та бронхо-констрикторний ефекти. LTB4 обумовлюе адгезш лейкоцитiв iз судинним ендотелiем, сприяе 1х екс-травазацИ.
Tina Jafari et al. (2015) проведено комп'юте-ризований пошук лiтератури в базах даних PubMed и Cochrane, ISI WEB of Science i Iran Medex для по-шуку рандомiзованих контрольованих дослщжень, якi оцiнювали ефект парентерального харчування з фармаконутрiентами [24]. При проведенш аналiзу показано, що внутршньовенне введения фармако-
Протизапальнi цитокши
Травма
Норма ikjy
CARS
Протизапальнi цитокiни
Раннiй СПОН
SIRS
lнфекцiя
Пiзнiй СПОН
Рисунок 1. Схематичне зображення патогенезу SIRS i CARS (Cotran R.S., Kumar V., Collins T., Robbins S.L., 1999)
▼
ДГК 22 : 6 ш-3
▼
22 : 5 ш-6
Рисунок 2. Схема метаболiзму есенщальних жирних кислот (Jçdrzejczak-Czechowicz M., Kowalski M.L., 2011)
нутрГенпв значно знижувало ризик розвитку шфек-цГйних ускладнень (р < 0,05) i летальностГ (р < 0,001) у хворих Гз гострим панкреатитом, вГрогщно знижу-валася тривалють госпГталГзацГ! (р < 0,001). Зроблено висновок, що включення в комплекс парентерального харчування фармаконутрГентГв, таких як глута-мГн i ю-3 ЖК, може покращувати прогноз у хворих Гз гострим панкреатитом.
Ефективним донатор енергГ! та компонентом Гмунонутритивно! пГдтримки в пащенпв пГсля опе-рацГйних утручань великого обсягу, у хворих Гз сепсисом, пащенпв Гз масивними травматичними по-шкодженнями та опГками вважаеться використання МСТ/ЛСТ-емульсГй з ю-3 ЖК (лшоплюс у складГ нутрифлекс омега). Це забезпечуе можливють уве-дення есенцГальних жирних кислот, зменшення глюкозного навантаження Гз забезпеченням висо-кого проте!нзберГгаючого ефекту. ЗгГдно з даними R.D. Stapleton et al. (2010), на фонГ шфузп МСТ/ ЛСТ-емульсш з ю-3 ЖК у хворих не знижувалася ар-терГальна оксигенацГя, не пГдвищувалися рГвнГ АСТ, АЛТ i бГлГрубГну, забезпечувалася регуляцГя балансу про- i протизапальних медГаторГв системи SIRS/ CARS [16]. Використання збагачених риб'ячим жиром лГпГдних емульсш у пацГентГв у критичному сташ супроводжувалося зменшенням тривалостГ ль кування в стацГонарГ.
L. Pradelli et al. (2012) провели метааналГз 23 до-слщжень, якГ включали 502 планових хГрургГчних i реанГмацГйних хворих (Гз них 762 пащенти з ВА1Т). ПацГенти при гГперзапальних станах отримували за показаннями додаткове парентеральне харчування, збагачене ю-3 ЖК [30]. Автори продемонстрували, що введення парентерального харчування, збагаче-ного ю-3 ЖК, дае певш переваги, пов'язаш зГ ста-тистично та клшчно значимим зниженням рГвня ГнфекцГйних ускладнень, зменшенням тривалостГ перебування у ВА1Т i стацГонарГ в цГлому. Реестру-валися покращання газообмГну в легенях, знижен-ня маркерГв запалення, полшшення функцГ! печш-ки, антиоксидантного статусу, оптимГзацГя вмГсту жирних кислот у фосфолшщах плазми й мембранах клГтин, тенденцГя до зниження частоти дисфункцГ! нирок.
За даними N.N. Li et al. (2014), призначення в тс-ляоперацГйному перГодГ ПХ, збагаченого ю-3 ЖК, супроводжувалося значним зниженням тривалос-п лГкування хворих у стацГонарГ (95% Д1 вщ —3,02 до —1,27), вГрогщносп розвитку шфекцп (95% Д1 вщ 0,35 до 0,81), зменшенням рГвня АЛТ (95% Д1 вщ —11,75 до —0,94) i загального бГлГрубГну кровГ (95% Д1 вГд —3,6 до 0,52) [15]. Зроблено висновок, що ю-3 ЖК у складГ ПХ е безпечними i необхщними для шсляоперацшних хворих.
Висновки
1. Розвиток у пащента SIRS або CARS повинно визначати вибГр лшщно! емульсГ! в комплекс парентерального харчування в схемГ штенсивно! терапГ!.
2. У пащенпв Гз масивними травматичними по-шкодженнями, опГками i сепсисом, а також у тс-
ляоперащйних хворих використання МСТ/ЛСТ-емульсГй з ю-3 жирними кислотами як донатора енергГ! е ефективним i безпечним компонентом Гмунонутритивно! пГдтримки.
3. Використання в комплекс нутритивно! пГдтримки лшщних емульсГй, збагачених риб'ячим жиром, сприяе зниженню тривалостГ лГкування в стацГонарГ пащенпв Гз критичними станами.
Список л1тератури
1. Козлов В.К. Иммунопатогенез и цитокинотерапия хирургического сепсиса: Пособие для врачей/В.К. Козлов. — СПб.: Ясный свет, 2002. — 48 с.
2. Малыш И.Р. Уровень интерлейкина-10 и состояние клеточного звена иммунитета у пострадавших с синдромом полиорганной недостаточности вследствие тяжелой политравмы / И.Р. Малыш, Ю.А. Гайдаев, Л.В. Згржебловская//Украгнський журнал екстремальног медицини 1мет Г.О. Можаева. — 2003. — Т. 4, № 4. — С. 22-27.
3. Молчанова Л.В. Системный воспалительный ответ и молекулы адгезии // Общая реаниматология. — 2005. — Т. I, № 1. — С. 54-59.
4. Нестеренко А.Н. Заместительная иммунокоррекция при хирургическом сепсисе: осознание патогенетической целесоо-бразности/Нестеренко А.Н. //Медицина неотложных состояний. — 2011. — № 7-8 (38-39). — С. 123-130.
5. Лукач В.Н. Прогностическое значение определения спектра провоспалительных цитокинов у больных с краниотора-кальной травмой тяжелой степени / Лукач В.Н., Калиничев
A.Г., Байтугаева Г.А., Мангус А.Э., Вторушина Л.И. //Анестезиология и реаниматология. — 2008. — № 1. — С. 74-77.
6. Мороз В.В. Сепсис: Клинико-патофизиологические аспекты интенсивной терапии: Рук-во для врачей / В.В. Мороз,
B.Н. Лукач, Е.М. Шифман, В.Т. Довгих, И.И. Яковлева. — Петрозаводск: ИнтелТех, 2004. — 291 с.
7. Черний В.И. Нарушения иммунитета при критических состояниях: особенности диагностики / В.И. Черний, А.Н. Нестеренко //Внутренняя медицина. — 2007. — № 2. — С. 12-23.
8. Чернш В.И. Иммунокоррекция в комплексе интенсивной терапии хирургического сепсиса: Методические рекомендации / В.И. Черний, А.Н. Нестеренко. — К., 2010. — 76 с.
9. Adib-Conquy M. Compensatory anti-inflammatory response syndrome/M. Adib-Conquy, J.M. Cavaillon//Thromb. Haemost. — 2009. — Vol. 101, № 1. — P. 36-47.
10. Acute skeletal muscle wasting in critical illness / Puthu-cheary Z.A., Rawal J., McPhail M, Connolly B., Ratnayake G., Chan P., Hopkinson N.S., Phadke R, Dew Т., Sidhu P.S., Velloso C., Seymour J., Agley C.C., Selby A., Limb M, Edwards L.M., Smith K., Rowlerson A., Rennie M.J., Moxham J., Harridge S.D., Hart N, Montgomery H.E. // JAMA. — 2013. — Vol. 310, № 15. — Р. 1591-1600.
11. Central nervous system inflammation induces muscle atrophy via activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis / Braun T.P., Zhu X., Szumowski M, Scott G.D., Grossberg A.J., Levasseur P.R., Graham K., Khan S., Damaraju S., Colmers W.F., Baracos V.E., Marb D.L. // J. Exp. Med. — 2011. — Vol. 208, № 12. — Р. 2449-2463.
12. Bedard S. Cytokines modulate glucose transport in skeletal muscle by inducing the expression of inducible nitric oxide synthase / Bedard S., Marcotte B., Marette A. // Biochem. J. — 1997. — Vol. 325. — Р. 487-493.
13. Zhang Y. Cytokines and endotoxin induce cytokine receptors in skeletal muscle / Zhang Y., Pilon G., Marette A., Baracos V.E. // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2000. — Vol. 279. — P. 196205.
14. David N. Herndon: Total burn care. — Saunders, Elsevier. — 2007. — Р.292-308.
15. Li N.N. Does intravenous fish oil benefit patients post-surgery? A meta-analysis of randomised controlled trials / N.N. Li, Y. Zhou,
X.P. Qin, Y. Chen, D. He, J.Y Feng, X.T. Wu // Clin. Nutr. -2014. - Vol. 33, № 2. - P. 226-239.
16. Stapleton R.D. Fish oil in critical illness: mechanisms and clinical applications/ Stapleton R.D., Martin J.M., Mayer K. // Crit. Care Clin. - 2010. - Vol. 26. - P. 501-514.
17. Fumeaux T. Role of interleukin-10 in the intracellular sequestration of human leukocyte antigen-DR in monocytes during septic shock / T. Fumeaux, J. Pugin // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2002. - Vol. 166. - P. 1475-1482.
18. Grigoryev E.G. Therapy of compartmentalization of the proinflammatory and anti-inflammatory cytokines in sepsis / E.G. Grigoryev// Critical Care. - 2010. - Vol. 14, № 1. - P. 566.
19. Goodman M.N. Tumor necrosis factor induces skeletal muscle protein breakdown in rats / M.N. Goodman // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. - 1991. - Vol. 260. - P. 727-730.
20. Singer P. Guidelines on Parenteral Nutrition: Intensive care/ P. Singer, M.M. Berger, G. Van den Berghe, G. Biolo, P. Calder, A. Forbes, R. Griffiths, G. Kreyman, X. Leverve, C. Pichard // Clinical Nutrition. - 2009. - № 28. - P. 387-400.
21. Jqdrz,ejcz,ak-Cz,echowicz, M. Effects of parenteral lipid emulsions on immune system response / M. J^drzejczak-Czechowicz, M.L. Kowalski//Anaesthesiology Intensive Therapy. - 2011. - Vol. XLIII, № 4. - P. 207-213.
22. Marshall J.C. Biomarker of sepsis / J.C. Marshall, K. Reinhart // Crit. Care Med. - 2009. - Vol. 37, № 7. - P. 2290-2298.
23. Lee J.H. Outcomes and prognostic factors for severe community-acquired pneumonia that requires mechanical ventilation / J.H. Lee, Y.J. Ryu, E.M. Chun, J.H. Chang // Korean J. Intern. Med. - 2007. - № 22. - P. 157-163.
24. Jafari T. Parenteral immunonutrition in patients with acute pancreatitis: A systematic review and meta-analysis / T. Jafari,
A. Feizi, G. Askari, A.A. Fallah // Clinical nutrition. — 2015. — Vol. 34, № 1. — P. 35-44.
25. Memon R.A. Regulation of fatty acid transport protein and fatty acid translocase mRNA levels by endotoxin and cytokines / Memon R.A., Feingold K.R., Moser A.H., Fuller J., Grunfeld C. // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 1998. — Vol. 274. — Р. 210217.
26. Cotran R.S. Robbinspathologic basis ofdisease/ Cotran R.S., Kumar V., Collins T., Robbins S.L. — 6h ed. — Philadelphia: W.B. Saunders, 1999. — 75р.
27. Monk D.N. Sequential changes in the metabolic response in critically injured patients during the first 25 days after blunt trauma / Monk D.N., Plank L.D., Franch-Arcas G., Finn P.J., Streat S.J., G.L. Hillet//Ann. Surg. — 1996. — Vol. 223. — Р. 395-405.
28. Schneider C.P. The role of interleukin-10 in the regulation of the systemic inflammatory response following trauma-hemorrhage / C.P. Schneider, M.G. Schwacha, I.H. Chaudry//Biochem. Biophys Acta. — 2004. — Vol. 1689. — P. 22-32.
29. Vosylius S. Sequential organ failure assessment score as the determinant of outcome for patients with severe sepsis / S. Vosylius, J. Sipylaite, J. Ivaskevicius // Croat Med. J. — 2004. — № 45. — Р. 715-720.
30. Pradelli L. m-3 fatty acid-enriched parenteral nutrition regimens in elective surgical and ICU patients: a meta-analysis / L. Pradelli, K. Mayer, M. Muscaritoli, A.R. Helle// Critical Care. — 2012. — № 16. — R184.
31. Yeh F.L. Deficient transforming growth factor beta and interleukin-10 response contribute to the septic death of burned patients / F.L. Yeh, H.D. Shen, R.H. Fang // Burns. — 2002. — Vol. 28, № 7. — P. 631-637.
Отримано 10.10.16 ■
Матолинец Н.В.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
РОЛЬ И МЕСТО Ю-3 ЖИРНЫХ КИСЛОТ В РЕГУЛЯЦИИ СИНДРОМА СИСТЕМНОГО ВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ОТВЕТА У ПАЦИЕНТОВ, ПОЛУЧАЮЩИХ ИНТЕНСИВНУЮ ТЕРАПИЮ
Резюме. В статье проанализированы современные науч-
ные данные о роли ю-3 жирных кислот в комплексе нутри-тивной поддержки у больных в критическом состоянии, их влияние на динамику синдрома общего ответа на воспаление (SIRS), синдрома противовоспалительного ответа (CARS), а также синдрома смешанного антагонистического действия (MARS), развивающегося при взаимодействии разнонаправленных (воспалительного/противовоспалительного) ответов (SIRS/CARS). Назначение заместительной иммунокоррекции в комплексе интенсивной терапии критических состояний патогенетически обоснованно и
показано в качестве компонента целенаправленной орга-нопротективной терапии. Наличие у пациентов синдромов SIRS или CARS должно определять выбор липидной эмульсии в комплексе парентерального питания с включением эмульсий МСТ/ЛСТ с ю-3 жирными кислотами у больных в клинике интенсивной терапии. Использование липидных эмульсий, обогащенных рыбьим жиром, способствует уменьшению продолжительности лечения в стационаре пациентов с критическими состояниями.
Ключевые слова: критические состояния, цитокины, воспаление, жирные кислоты.
Matolinets N.V.
Danylo Halytsyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine SI «Dnipropetrovsk Medical Academy of MH of Ukraine», Dnipro, Ukraine
ROLE AND PLACE OF W-3 FATTY ACIDS IN REGULATION OF SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE
IN CRITICALLY ILL PATIENTS
Summary. The paper deals with the analysis of current data on the role of œ-3 fatty acids in nutrition support of the critically ill patients, their effect on the dynamics of the systemic inflammatory response syndrome (SIRS), the compensatory anti-inflammatory response syndrome and mixed antagonist response syndrome developing at interacting diverse (inflammatory/anti-inflammatory) responses (SIRS/ CASR). The application of replacement immune correction in the complex of intensive therapy of critical conditions is
pathegenetically rational and could be a component of the therapy oriented for organ protection. The presence of SIRS or CARS in a patient must determine the choice of MCT/ HCT emulsion with ra-3 fatty acids in the intensive therapy of the patients. The usage of lipid emulsions enriched with fish oils reduces the duration of in-hospital treatment of the critically ill patients.
Key words: critical conditions, cytokines, inflammatory, fatty acids.
