Научная статья на тему 'Роль и место омега-3 жирных кислот в регуляции синдрома системноговоспалительного ответа у пациентов, получающих интенсивную терапию'

Роль и место омега-3 жирных кислот в регуляции синдрома системноговоспалительного ответа у пациентов, получающих интенсивную терапию Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
109
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КРИТИЧНі СТАНИ / ЦИТОКіНИ / ЗАПАЛЕННЯ / ЖИРНі КИСЛОТИ / КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ / ЦИТОКИНЫ / ВОСПАЛЕНИЕ / ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ / CRITICAL CONDITIONS / CYTOKINES / INFLAMMATION / FATTY ACIDS

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Матолинец Н.В.

В статье проанализированы современные научные данные о роли ω-3 жирных кислот в комплексе нутритивной поддержки у больных в критическом состоянии, а также влияние на динамику синдрома общего ответа на воспаление (Systemic Inflammatory Response Syndrome, SIRS), синдрома противовоспалительного ответа (Сompensatory Anti-inflammatory Response Syndrome, CARS), синдрома смешанного антагонистического действия (Mixed Antagonistic Response Syndrome, MARS), развивающегося при взаимодействии разнонаправленных (воспалительного/противовоспалительного) ответов (SIRS/САRS). Использование заместительной иммунокоррекции в комплексе интенсивной терапии критических состояний патогенетически целесообразно и показано в качестве компонента целенаправленной органопротективной терапии. Наличие у пациентов синдрома SIRS или CARS должно определять выбор липидной эмульсии в комплексе парентерального питания с включением эмульсий LCT/MCT с ω-3 жирными кислотами в клинике интенсивной терапии. Использование липидных эмульсий, обогащенных рыбьим жиром, способствует уменьшению продолжительности лечения в стационаре пациентов с критическими состояниями.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Матолинец Н.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Role and Place of omega-3 Fatty Acids in the Regulation of SystemicInflammatory Response Syndrome in Patients Receiving Intensive Care

The paper deals with the analysis of current data on the role of ω-3 fatty acids in nutrition support of the critically ill patients, their effect on the dynamics of the systemic inflammatory response syndrome (SIRS), the compensatory anti-inflammatory response syndrome (CARS), as well as mixed antagonist response syndrome developing at interacting of diverse (inflammatory/anti-inflammatory) responses (SIRS/CARS). The application of replacement immune correction in the complex of intensive therapy of critical conditions is pathogenetically grounded and could be a component of the therapy oriented for organ protection. The presence of SIRS or CARS in patients should determine the choice of lipid emulsion in the complex of parenteral nutrition with the addition of MCT/LCT emulsions with ω-3 fatty acids in the clinic of intensive care. The usage of lipid emulsions enriched with fish oils reduces the duration of hospital treatment of the critically ill patients.

Текст научной работы на тему «Роль и место омега-3 жирных кислот в регуляции синдрома системноговоспалительного ответа у пациентов, получающих интенсивную терапию»

Научный обзор

Scientific Review

МЕДИЦИНА

НЕОТЛОЖНЫХ состояний

УДК 616-036.11:613.2-032:615.456 DOI: 10.22141/2224-0586.8.79.2016.90370

МАТОЛНЕЦЬ Н.В.

Льв1вськийнац'юнальниймедичний ун/верситетiменiДанила Галицького, м. Льв'/в, Укра'/на

РОЛЬ ТА М1СЦЕ ОМЕГА-3 ЖИРНИХ КИСЛОТ У РЕГУЛЯЦП СИНДРОМУ СИСТЕМНО! В1ДПОВ1Д1 НА ЗАПАЛЕННЯ В ПАЦ16НТ1В, ЯК1 ОТРИМУЮТЬ 1НТЕНСИВНУ ТЕРАП1Ю

Резюме. В cmammi проаналiзовано сучаст HayKoei дат щодоролi т-3 жирних кислот у комплека нутритивно1 тдтримки хворих, яKi мають критичний стан, а також вплив на динамку синдрому системно1 eidmeidi на запалення (Systemic Inflammatory Response Syndrome, SIRS), синдрому проти-запально1 eidmeidi (Compensatory Anti-inflammatory Response Syndrome, CARS) та змшаног антаго-тстично1 dii, щорозвиваеться при взаемоди рiзноспрямованоi (запальног/протизапальног) eidmeidi (SIRS/CARS). Призначення замсног iмунокорекцii в комплека штенсивног терапи критичних ста-тв патогенетично обГрунтоване i показане як компонент цшеспрямованог органопротективног терапи. Наявтсть у пацiентiв синдрому SIRS або CARS повинна визначати вибiр лтдног емульси в комплека парентерального харчування з додаванням LCT/MCT-емульсш з т-3 жирними кислотами у клЫщ Ытенсивног терапи. Використання лшдних емульсш, збагачених риб 'ячим жиром, сприяе зменшенню тривалостiлкування в стацiонарi пацiентiв з критичними станами. Ключовi слова: критичт стани; цитокни; запалення; жирт кислоти

Сьогодш загальновизнаним фактом е важлива роль синдрому системно! вщповщ на запалення (в англомовнш лiтературi — Systemic Inflammatory Response Syndrome, SIRS) у формуванш критичного стану будь-яко! етюлоги з високим ризиком розви-тку синдрому полюрганно! недостатност (СПОН) i смерт хворого [3, 5, 23, 27].

У критичному сташ антигенна стимуляцiя при-зводить до секрецп бюлопчно активних речовин, у тому числГ цитокшв, що регулюють реакщю пащента на шфекщю, iмунологiчнi вторгнення, запалення й травму. До основних груп цитоюшв належать штерлейкши (IL), штерферони, фактор некрозу пухлини a (TNF-a), ростовi та колошести-мулюючi чинники, супресорш фактори й хемотак-сини [1].

Загальш функцп цитокiнiв: пролiферацiя та ди-ференцiювання попередникiв функщонально активних iмунокомпетентних клiтин, хемотаксис, змша експреси антигенiв i рiзних маркерiв, пере-ключення синтезу Гмуногло6улшГв, шдукц1я цито-токсичностГ в макрофапв, формування вогнища

запалення, гуморальна ланка взаемозв'язюв ште-грацiйних систем оргашзму — iмунноl, нервово! та ендокринно!.

Ефекти цитокiнiв тiсно пов'язанi з фiзюлоriчни-ми й патофiзiологiчними реакцiями органiзму. На початковiй стади розвитку запалення рееструють пiдвищений рiвень прозапальних цитокiнiв (TNF-a, IL-1, -6, -8), iз гiперпродукцiею яких пов'язують ви-никнення шоку, респiраторного дистрес-синдрому, синдрому дисемшованого внутрiшньосудинного згортання кровi. Метаболiчною вщповщдю оргашз-му на запалення е розвиток синдрому гшерметабо-лiзму-гiперкатаболiзму, що запускае СПОН [22].

Найбшьш вираженi метаболiчнi ефекти мають таю цитокши: IL-1, IL-6, TNF-a та у-штерферон [6, 12, 19, 25].

IL-1 викликае депресш центрально! нервово! системи, розвиток анорексй. Гiперпродукцiя IL-1ß через нейроендокринну riпоталамо-riпофiзарно-наднирникову активацiю сприяе розвитку гшер-катаболiзму й м'язово! атрофп [11]. IL-1 стимулюе мiсцеве вившьнення простагландишв, що виклика-

© «Медицина невщкладних стаыв», 2016 © «Emergency Medicine», 2016

© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016

Для кореспонденцп: Матолiнець Наталiя Василiвна, кандидат медичних наук, доцент кафедри анестезюлоги та штенсивно''' терапи, Львiв-ський нацiональний медичний ушверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Украина; e-mail: redact@i.ua For correspondence: Nataliia Matolinets, Candidate of Medical Sciences, Assistant professor of the Department of anesthesiology and intensive therapy, Faculty of Postgraduate Education, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: redact@i.ua

ш

ють розвиток гарячки (синергiзм i3 TNF-a), збГль-шення швидкостi метаболiзму й споживання кисню (О2). IL-1 стимулюе утворення гепатоцитами бГлюв гостро! фази i продукцго Т-хелперами IL-2, дифе-ренцiацiю й пролiферацiю В-клiтин, звГльнення факторiв, пов'язаних i3 ростом i диференцiюванням мГело!дно! та лГмфощно! клiтинних лiнiй. IL-1 ви-кликае нейтрофiлiю та обумовлюе розвиток артерь ально! гшотонп.

Основним ефектом IL-6 е його участь як кофактора в диференщацй В-лГмфоципв, ¡¡х дозрiваннi та перетворенш в плазматичнi клiтини, якi секретують iмуноглобулiни. IL-6 сприяе експресГ! рецептора IL-2 на активованих iмуноцитах, а також шдукуе виробництво IL-2 Т-клГгинами.

TNF-a продукуеться моноцитами кровi, легене-вими макрофагами, купферiвськими клiтинами пе-чiнки, перитонеальними макрофагами у вщповщь на введення в органiзм ендотоксину (лшополюа-харид). TNF-a може вироблятися в клГгинах iнших органiв при ¡¡х шемп.

TNF-a вiдiграе важливу роль в адаптацп орга-шзму до процесiв тканинного пошкодження i запа-лення, iндукуе апоптоз у мiокардi через утворення сфiнгозину, оксиду азоту й активащю рецепторiв до TNF-a I типу. Сфшгозин (метаболии сфiнголiпiдiв утворюються при стресi), можливо, е медiатором ранньо! фази функщонально! депресГ! мiокарда. Оксид азоту — це медiатор тзньо! фази пригш-чення скоротливо! здатностi мiокарда, зумовлено-го TNF-a. Iншi механiзми, через яю реалiзуються негативнi впливи TNF-a на мюкард: погiршення функцГ! мггохондрш, окислювальний стрес, пере-ривання збудження й ГндукцГя апоптозу мГоцитГв, синтезу кардюдепресивних речовин (IL-1 i IL-6).

TNF-a сприяе розвитку артерГально! гшотош! (через зниження скоротливо! здатностi мюкарда, загального периферичного опору судин, дилатацй правого шлуночка серця), гострого легеневого пошкодження, коагулопатп, анорексГ!, кахексГ!, гшер-триглщеридемп, iнсулiнорезистентностi, синтезу й звГльненню гострофазових 6ГлкГв, активацп глю-конеогенезу, нейтропенп; викликае гiперглiкемiю, гiперкалiемiю, петехiальнi крововиливи в легенях i шлунково-кишковому трактi, гострий некроз ка-нальцiв нирок.

TNF-a е вщповщальним за пiдвищення транс-крипцГ! печшкових 6ГлкГв гостро! фази i призводить до виснаження тканин, а якщо це тривае довго — до кахексп. Наслiдки: анорексiя, втрата маси тГла, зниження iмунiтету, сповГльнене загоення ран.

y-iнтерферон е синерпстом TNF-a, тому викликае таю самi клГнГчнГ та метаболiчнi вщповщ.

Прозапальнi цитокГни беруть участь у регуляцй рГзних функцГй скелетних м'язГв, безпосередньо змГнюють чутливГсть рецепторiв до дГ! ГнсулГну. Шс-ля взаемодГ! цитокГнГв Гз вГдповГдними рецепторами на клггиннш мембранГ сигнал передаеться в ядро клГтини, де активуються вщповщш гени, вщповь дальнГ за вироблення клГтиною низькомолекуляр-них бГлкових речовин.

При критичному CTaHi, незважаючи на пщви-щення рiвня шсулшу в KpoBi, розвиваеться цитокш-шдукована iнсулiнорезистентнiсть. У скелетних м'язах пащенпв посилюеться катаболiзм бiлка для забезпечення субстрату тд час гостро! фази запаль-но! вiдповiдi, глюконеогенезу, вщновлення тканин i функцп 1мунно! системи. Дослщження Monk D.N. et al. (1996) було спрямоване на проведення аналь зу динам^ витрат енергп i складу тiла (маса, за-гальний азот, жир i вода тша, внутршньоклггинний калiй) у хворих з тупою травмою. Упродовж 21 дня спостереження у хворих у критичному сташ була зареестрована втрата 1,62 кг загального бшка тша (16 %), з яких 1,09 кг (67 %) — бшок зi скелетних м'яз1в (р < 0,0002) [27].

Zhang Y. et al. (2000) опубл^вали результати дослщження, мета якого полягала в установленш наявност рецепторiв на поверхнi клггин скелетно! мускулатури для чотирьох прозапальних цитокiнiв: IL-1, IL-6, TNF-a i y-iнтерферону [13]. На тканин-ному рiвнi виявлено механiзм сенсибшзаци рецеп-торiв прозапальними цитокiнами. Показано, що ефект впливу цитокiнiв на рецептори скелетних м'язiв посилювався в комбшацп IL-1, IL-6, TNF-a й ендотоксину.

Z.A. Puthucheary (2013) вивчав термiни розвитку атрофп скелетних м'язiв при критичних за-хворюваннях [10]. У хворих у критичному сташ проводилося ультразвукове дослщження, а саме вимiрювання площi поперечного перерiзу прямого м'яза стегна на 1, 3, 7 i 10-й день захворювання. На mдставi гiстопатологiчного аналiзу характеризува-лася динамжа синтезу бiлка в м'язах, сшввщношен-ня бiлка й ДНК. Зроблено висновки, що у пащенпв у критичному сташ протягом першого тижня хворо-би вiдбуваеться швидка втрата м'язово! маси, 61льш виражена у хворих зi СПОН.

Отже, гад впливом прозапальних цитокiнiв швидке виснаження пластичних i енергетичних ресурсiв оргашзму супроводжуеться розвитком гшерлактатемп, iнсулiнорезистентностi, пору-шенням утилiзацi! глюкози, збiльшенням синтезу глюкози, депреаею глюконеогенезу й непереноси-м1стю глюкози.

Сильне запалення активуе протизапальш па-толог1чн1 шляхи, що проявляеться продукщею протизапальних циток1н1в, таких як IL-10 i транс-формуючий фактор росту в (transforming growth factor-в) [31]. Функщею IL-10 е запобтання над-м1рному запаленню через зниження продукщ! гра-нулоцит1в, колошестимулюючого фактора й IL-1, -6, -8 i TNF-a [28]. IL-10 справляе !муностимулю-ючий ефект на Т-супресори, е потужним фактором прол!феращ! й диференщацп В-л1мфоцит1в, стимулюе синтез 1муногло6улш1в класу М, А i G [2].

Пдвищена продукц!я IL-10 може спровокувати стан iмуносупресi!, вщомий як синдром протиза-пально! вщповщ (Compensatory Anti-inflammatory Response Syndrome, CARS) [17]. Розвиток CARS спрямований на обмеження надмiрного запального

процесу у хворих з шфекцшним (сепсисом) або не-iнфекцiйним синдромом системно! вщповщ на за-палення [9].

Одним з основних наслщюв CARS е пiдвищення чутливостi пацiентiв, яким проводиться штенсивна терапiя, до розвитку iнфекцiй, зумовлених умовно-патогенною флорою (опортушстичною). Розвиток нозоком!ально! шфекц!! й абдомшального сепсису е причиною додаткового джерела пошкодження ор-ганiв пащенпв у вщщленш анестезiологГ! й штен-сивно! терап!! (ВА1Т) [18].

У багатьох випадках цi два синдроми (SIRS/ CARS) можуть iснувати разом [14, 26] (рис. 1).

Синдром змшано! антагонютично! д!! (Mixed Antagonistic Response Syndrome, MARS) визнача-еться як синдром взаемод!! рiзноспрямованих (за-пально!/протизапально!) вiдповiдей (SIRS/CARS). В умовах критичного стану MARS — стадiя !муно-дефекту (фаза адаптивного iмунiтету), коли е ча-совий розрив м!ж SIRS i CARS. На 5-ту добу з моменту пошкодження починаеться максимальний ризик розвитку септичних ускладнень, тому ступiнь збалансованосп цих процесiв обумовлюе вихiд по-страждалого з критичного стану [8]. Отже, SIRS, SIRS/CARS i MARS — це складовi (стад!!) системно! вщповщ оргашзму на запалення. На сьогодн! визнано, що !мунний дистрес — це неспецифiчний клтчний синдром порушення механiзмiв вродже-ного й адаптивного iмунiтету з дисфункщею кл!тин !мунного реагування [7].

Для корекц!! синдрому гшерметабол!зму-гшер-катаболiзму та !мунного дистресу в комплексi ш-тенсивно! терап!! критичних станiв патогенетично обГрунтоваш показання до нутритивно! тдтримки з використанням р!зних фармаконутрiентiв, у тому числ! ю-3 жирних кислот (ЖК) як компонента щ-леспрямовано! органопротективно! терап!! [4].

Зг!дно з Guidelines on Parenteral Nutrition: Intensive Care (2009), у хворих п!д час перебування у ВА1Т лшщи повинш бути нев!д'емною части-

ною парентерального харчування (ПХ) для забез-печення енерг!! i незамшних ЖК [20]. До оптимального складу ПХ, !мов!рно, повинн! входити ю-3 ЖК. Акцентуеться увага на тому, що викорис-тання сумш! довголанцюгових i середньоланцю-гових (LCT/MCT) лшщних емульс!й мае кл!н!чн! переваги пор!вняно з LCT, але це потребуе тд-твердження в проспективних контрольованих до-сл!дженнях. Сум!ш! LCT/MCT у комплекс! нутритивно! тдтримки е ефективним джерелом енерг!!, стшю в умовах пероксидац!!, п!двищують захисш властивост! кл!тинно! мембрани !зольованих ней-троф!л!в i не е субстратом для синтезу протиза-пальних мед!атор!в.

Додавання ю-3 ейкозапентаеново! (ЕПК) i до-ксагексаеново! (ДГК) кислот у лшщш емульс!! мае очевидний протективний ефект на клггинш мембрани й запальш процеси. Застосування жирових емульс!й з додаванням риб'ячого жиру (перева-жання ю-3) зменшуе синтез менш активних ейко-занощв i прозапальних мед!атор!в, молекул адгез!!, прол!ферацш л!мфоцит!в i моноцит!в, хемотаксис, адгезго й м!грац!ю лейкоцит!в. Зроблено висно-вок, що л!п!дн! емульс!! з умютом риб'ячого жиру, ймов!рно, можуть зменшувати тривал!сть л!кування хворих у ВА1Т.

За даними M. J^drzejczak-Czechowicz, M.L. Kowalski (2011), сьогодн! доц!льно говорити про вплив лшщних емульс!й на функц!! !мунно! системи й запальш процеси, що супроводжують основне захво-рювання [21]. Метабол!зм ю-3 ЕПК в!дбуваеться з утворенням мед!атор!в непарно! сер!! — PG 3-! сер!!, TX 3-! сер!! та LT 5-! сер!!, що забезпечують проти-запальну даю (anti-inflammatory action).

У процес! метабол!зму лшолево! кислоти (ю-6) утворюеться арахвдонова кислота. Цикл арахщо-ново! кислоти проходить з утворенням 2-! сер!! простагландишв (PG) i тромбоксан!в (TX) за ци-клооксигеназним шляхом (COX) i лейкотр!ен!в 4-! сер!! (LT) — за лшоксигеназним (LOX). Син-

Протизапальж цитокши

Протизапальж цитокши

Рисунок 1. Схематичне зображення патогенезу SIRS i CARS (Cotran R.S., Kumar V., Collins T., Robbins S.L., 1999)

ДГК 22 : 6 Ш-3

22 :5 ш-6

Рисунок 2. Схема метаболiзму есенцальних жирних кислот (Jqdrzejczak-Czechowicz M., Kowalski M.L., 2011)

ш

тезовaнi медiатори парно! серп забезпечують про-запальну дГю (pro-inflammatory action). Напри-клад, пiдвищений синтез PGE2 супроводжуеться розвитком гшертерми, вазодилатацГ! та гiперемГ!, нaбрякiв i гшералгезГ!. TXA стимулюе aгрегaцiю тромбоципв, обумовлюе вазоконстрикторний та бронхоконстрикторний ефекти. LTB4 обумовлюе aдгезiю лейкоцитiв Гз судинним ендотелiем, сприяе !х екстравазацГ!.

Tina Jafari et al. (2015) проведено комп'ютери-зований пошук лгтератури в базах даних PubMed и Cochrane, ISI WEB of Science i Iran Medex для по-шуку рандомГзованих контрольованих дослГджень, яю оцГнювали ефект ПХ з фармаконутрГентами [24]. ПГд час аналГзу показано, що внутршньовен-не введення фармаконутрГенпв значно знижувало ризик розвитку шфекцшних ускладнень (р < 0,05) i летальностГ (р < 0,001) у хворих на гострий панкреатит, вГропдно знижувалася тривалГсть госпгталГза-цГ! (р < 0,001). Зроблено висновок, що включення в комплекс ПХ фармаконутрГентГв, таких як глута-мш i ю-3 ЖК, може полшшувати прогноз у хворих на гострий панкреатит.

Ефективним донатором енергГ! та компонентом Гмунонутритивно! пГдтримки в пацГентГв пГсля операцшних утручань великого обсягу, хворих на сепсис, пащенпв Гз масивними травматичними по-шкодженнями та опГками вважаеться використання LCT/MCT-емульсГй з ю-3 ЖК (лшоплюс у складГ нутрифлекс омега). Це забезпечуе можливють уве-дення есенцГальних ЖК, зменшення глюкозного навантаження Гз забезпеченням високого проте!н-зберГгаючого ефекту. Згщно з даними R.D. Stapleton et al. (2010), на фош ГнфузГ! LCT/MCT-емульсГй з ю-3 ЖК у хворих не знижувалася артерГальна окси-генацш, не пщвищувалися рГвнГ аспартатамшо-трансферази, аланГнамГнотрансферази (АЛТ) i бь лГрубГну, забезпечувалася регуляцш балансу про- i протизапальних медГаторГв системи SIRS/CARS [16]. Використання збагачених риб'ячим жиром ль пщних емульсш у пацГентГв у критичному сташ су-проводжувалося зменшенням тривалостГ лжування в стацГонарГ.

L. Pradelli et al. (2012) провели метааналГз 23 дослГджень, яю включали 502 планових хГрурпчних i реанГмацГйних хворих (серед них 762 пащенти з ВА1Т). ПацГенти при гГперзапальних станах отри-мували за показаннями додаткове ПХ, збагачене ю-3 ЖК [30]. Автори продемонстрували, що введення ПХ, збагаченого ю-3 ЖК, дае певш переваги, пов'язаш зГ статистично та клжчно значущим зниженням рГвня ГнфекцГйних ускладнень, зменшенням тривалостГ перебування у ВА1Т i стацГонарГ в цГлому. Рееструвалося полшшення газообмГну в легенях, зниження маркерГв запалення, полш-шення функцГ! печГнки, антиоксидантного статусу, оптимГзацш вмГсту ЖК у фосфолГпГдах плазми й мембранах клгтин, тенденцш до зниження частоти дисфункцГ! нирок.

За даними N.N. Li et al. (2014), призначення в шсляоперацшному перюдГ ПХ, збагаченого ю-3

ЖК, супроводжувалося значним зниженням три-валостГ лГкування хворих у стацГонарГ (95% довГр-чий Гнтервал (Д1) вГд —3,02 до —1,27), ГмовГрностГ розвитку шфекцГ! (95% Д1 вГд 0,35 до 0,81), зменшенням рГвня АЛТ (95% Д1 вГд -11,75 до -0,94) i загального бшрубшу кровГ (95% Д1 вГд -3,6 до 0,52) [15]. Зроблено висновок, що ю-3 ЖК у складГ ПХ е безпечними i необхщними для лГкування тс-ляоперацГйних хворих.

Висновки

1. Розвиток у пащента SIRS або CARS повинен визначати вибГр лшщно! емульсГ! в комплекс ПХ у схемГ штенсивно! терапГ!.

2. У пацГентГв Гз масивними травматичними по-шкодженнями, опГками i сепсисом, а також у тс-ляоперацГйних хворих використання LCT/MCT-емульсГй i ю-3 ЖК як донатора енергГ! е ефективним i безпечним компонентом Гмунонутритивно! тд-тримки.

3. Використання в комплекс нутритивно! пГдтримки лшщних емульсГй, збагачених риб'ячим жиром, сприяе зниженню тривалостГ лГкування в стацГонарГ пацГентГв Гз критичними станами.

Список лгтератури

1. Козлов В.К. Иммунопатогенез и цитокинотерапия хирургического сепсиса: Пособие для врачей / В.К. Козлов. — СПб. : Ясный свет, 2002. — 48 с.

2. Малыш И.Р. Уровень интерлейкина-10 и состояние клеточного звена иммунитета у пострадавших с синдромом полиорганной недостаточности вследствие тяжелой политравмы / И.Р. Малыш, Ю.А. Гайдаев, Л.В. Згржеблов-ская // Украгнський журнал екстремальног медицини iменi Г.О. Можаева. — 2003. — Т. 4, № 4. — С. 22-27.

3. Молчанова Л.В. Cистемный воспалительный ответ и молекулы адгезии// Общая реаниматология. — 2005. — Т. I, № 1. — С. 54-59.

4. Нестеренко А.Н. Заместительная иммунокоррек-ция при хирургическом сепсисе: осознание патогенетической целесообразности / Нестеренко А.Н. // Медицина неотложных состояний. — 2011. — № 7—8 (38—39). — С. 123-130.

5. Лукач В.Н. Прогностическое значение определения спектра провоспалительных цитокинов у больных с кра-ниоторакальной травмой тяжелой степени / Лукач В.Н., Калиничев А.Г., Байтугаева Г.А., Мангус А.Э., Вторуши-на Л.И. // Анестезиология и реаниматология. — 2008. — № 1. — С. 74-77.

6. Мороз В.В. Сепсис: клинико-патофизиологические аспекты интенсивной терапии: Рук-во для врачей/В.В. Мороз, В.Н Лукач, Е.М. Шифман, В. Т. Довгих, И.И. Яковлева. — Петрозаводск: ИнтелТех, 2004. — 291 с.

7. Черний В.И. Нарушения иммунитета при критических состояниях: особенности диагностики / В.И. Черний, А.Н. Нестеренко // Внутренняя медицина. — 2007. — № 2. — С. 12-23.

8. Черний В.И. Иммунокоррекция в комплексе интенсивной терапии хирургического сепсиса: Методические рекомендации /В.И. Черний, А.Н. Нестеренко. — К., 2010. — 76 с.

9. Adib-Conquy M. Compensatory anti-inflammatory response syndrome/M. Adib-Conquy, J.M. Cavaillon// Thromb. Haemost. - 2009. - Vol. 101, № 1. - P. 36-47.

10. Acute skeletal muscle wasting in critical illness / Puthu-cheary Z.A., Rawal J., McPhail M., Connolly B., Ratnayake G., Chan P., Hopkinson N.S., Phadke R., Dew T., Sidhu P.S., Velloso C., Seymour J., Agley C.C., Selby A, Limb M., Edwards L.M., Smith K., Rowlerson A., Rennie M.J., Moxham J., Harridge S.D., Hart N, Montgomery H.E. // JAMA. - 2013. - Vol. 310, № 15. - P. 1591-1600.

11. Central nervous system inflammation induces muscle atrophy via activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis / Braun T.P., Zhu X., Szumowski M., Scott G.D., Grossberg A.J., Levasseur P.R., Graham K., Khan S., Damaraju S., Colmers W.F., Baracos V.E., Marks D.L. // J. Exp. Med. - 2011. -Vol. 208, № 12. - P. 2449-2463.

12. Bédard S. Cytokines modulate glucose transport in skeletal muscle by inducing the expression of inducible nitric oxide synthase / Bédard S., Marcotte B., Marette A. // Biochem. J. -1997. - Vol. 325. - P. 487-493.

13. Zhang Y. Cytokines and endotoxin induce cytokine receptors in skeletal muscle / Zhang Y., Pilon G., Marette A., Baracos V.E. // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. - 2000. -Vol. 279. - P. 196-205.

14. David N. Herndon: Total burn care. - Saunders, Elsevier. - 2007. - P. 292-308.

15. Li N.N. Does intravenousfish oil benefit patients post-surgery? A meta-analysis of randomised controlled trials / N.N. Li, Y. Zhou, X..P. Qin, Y. Chen, D. He, J.Y Feng, X.T. Wu// Clin. Nutr. - 2014. - Vol. 33, № 2. - P. 226-239.

16. Stapleton R.D. Fish oil in critical illness: mechanisms and clinical applications / Stapleton R.D., Martin J.M., Mayer K. // Crit. Care Clin. - 2010. - Vol. 26. - P. 501-514.

17. Fumeaux T. Role of interleukin-10 in the intracellular sequestration of human leukocyte antigen-DR in monocytes during septic shock / T. Fumeaux, J. Pugin // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2002. - Vol. 166. - P. 1475-1482.

18. Grigoryev E.G. Therapy of compartmentalization of the proinflammatory and anti-inflammatory cytokines in sepsis / E.G. Grigoryev// Critical Care. - 2010. - Vol. 14, № 1. -P. 566.

19. Goodman M.N. Tumor necrosis factor induces skeletal muscle protein breakdown in rats / M.N. Goodman // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. - 1991. - Vol. 260. - P. 727730.

20. Singer P. Guidelines on Parenteral Nutrition: Intensive care / P. Singer, M.M. Berger, G. Van den Berghe, G. Biolo, P. Calder, A. Forbes, R. Griffiths, G. Kreyman,

X. Leverve, C. Pichard // Clinical Nutrition. — 2009. — № 28. — P. 387-400.

21. Jgdrzejczak-Czechowicz M. Effects of parenteral lipid emulsions on immune system response / M. Jgdrzejczak-Czechowicz, M.L. Kowalski // Anaesthesiology Intensive Therapy. — 2011. — Vol. XLIII, № 4. — P. 207-213.

22. Marshall J. C. Biomarker of sepsis / J. C. Marshall, K. Reinhart // Crit. Care Med. — 2009. — Vol. 37, № 7. — P. 2290-2298.

23. Lee J.H. Outcomes and prognostic factors for severe community-acquired pneumonia that requires mechanical ventilation / J.H. Lee, Y.J. Ryu, E.M. Chun, J.H. Chang//Korean J. Intern. Med. — 2007. — № 22. — P. 157-163.

24. Jafari T. Parenteral immunonutrition in patients with acute pancreatitis: A systematic review and meta-analysis / T. Jafari, A. Feizi, G. Askari, A.A. Fallah // Clinical nutrition. — 2015. — Vol. 34, № 1. — P. 35-44.

25. Memon R..A. Regulation of fatty acid transport protein and fatty acid translocase mRNA levels by endotoxin and cytokines / Memon R.A., Feingold K.R., Moser A.H., Fuller J., Grunfeld C. // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 1998. — Vol. 274. — P. 210-217.

26. Cotran R.S. Robbins pathologic basis of disease / Co-tran R.S., Kumar V., Collins T., Robbins S.L. — 6h ed. — Philadelphia: W.B. Saunders, 1999. — 75p.

27. Monk D.N. Sequential changes in the metabolic response in critically injured patients during the first 25 days after blunt trauma / Monk D.N., Plank L.D., Franch-Arcas G., Finn P.J., Streat S.J, G.L. Hillet // Ann. Surg. — 1996. — Vol. 223. — P. 395-405.

28. Schneider C.P. The role of interleukin-10 in the regulation of the systemic inflammatory response following trauma-hemorrhage / C.P. Schneider, M.G. Schwacha, I.H. Chaudry // Biochem. Biophys. Acta. — 2004. — Vol. 1689. — P. 22-32.

29. Vosylius S. Sequential organ failure assessment score as the determinant of outcome for patients with severe sepsis / S. Vo-sylius, J. Sipylaite, J. Ivaskevicius // Croat Med. J. — 2004. — № 45. — P. 715-720.

30. Pradelli L. m-3 fatty acid-enriched parenteral nutrition regimens in elective surgical and ICUpatients: a meta-analysis / L. Pradelli, K. Mayer, M. Muscaritoli, A.R. Helle // Critical Care. — 2012. — № 16. — R184.

31. Yeh F.L. Deficient transforming growth factor beta and interleukin-10 response contribute to the septic death of burned patients/F.L. Yeh, H.D. Shen, R.H. Fang//Burns. — 2002. — Vol. 28, № 7. — P. 631-637.

OTpuMaHO 20.10.2016 ■

Матолинец Н.В.

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина

РОЛЬ И МЕСТО ОМЕГА-3 ЖИРНЫХ КИСЛОТ В РЕГУЛЯЦИИ СИНДРОМА СИСТЕМНОГО ВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ОТВЕТА У ПАЦИЕНТОВ, ПОЛУЧАЮЩИХ ИНТЕНСИВНУЮ ТЕРАПИЮ

Резюме. В статье проанализированы современные научные данные о роли ю-3 жирных кислот в комплексе нутри-тивной поддержки у больных в критическом состоянии, а также влияние на динамику синдрома общего ответа на воспаление (Systemic Inflammatory Response Syndrome, SIRS), синдрома противовоспалительного ответа (Compensatory

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Anti-inflammatory Response Syndrome, CARS), синдрома смешанного антагонистического действия (Mixed Antagonistic Response Syndrome, MARS), развивающегося при взаимодействии разнонаправленных (воспалительного/противовоспалительного) ответов (SIRS/CARS). Использование заместительной иммунокоррекции в комплек-

се интенсивной терапии критических состояний патогенетически целесообразно и показано в качестве компонента целенаправленной органопротективной терапии. Наличие у пациентов синдрома SIRS или CARS должно определять выбор липидной эмульсии в комплексе парентерального питания с включением эмульсий LCT/MCT с ю-3 жирны-

ми кислотами в клинике интенсивной терапии. Использование липидных эмульсий, обогащенных рыбьим жиром, способствует уменьшению продолжительности лечения в стационаре пациентов с критическими состояниями. Ключевые слова: критические состояния; цитокины; воспаление; жирные кислоты

N.V. Matolinets

Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine

ROLE AND PLACE OF OMEGA-3 FATTY ACIDS IN THE REGULATION OF SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME IN PATIENTS RECEIVING INTENSIVE CARE

Abstract. The paper deals with the analysis of current data on the role of ro-3 fatty acids in nutrition support of the critically ill patients, their effect on the dynamics of the systemic inflammatory response syndrome (SIRS), the compensatory anti-inflammatory response syndrome (CARS), as well as mixed antagonist response syndrome developing at interacting of diverse (inflammatory/anti-inflammatory) responses (SIRS/ CARS). The application of replacement immune correction in the complex of intensive therapy of critical conditions is patho-

genetically grounded and could be a component of the therapy oriented for organ protection. The presence of SIRS or CARS in patients should determine the choice of lipid emulsion in the complex of parenteral nutrition with the addition of MCT/LCT emulsions with ro-3 fatty acids in the clinic of intensive care. The usage of lipid emulsions enriched with fish oils reduces the duration of hospital treatment of the critically ill patients. Keywords: critical conditions; cytokines; inflammation; fatty acids

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.