CC BY
3
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 341.1 Майя Пивовар
Нащональний ушверситет "Львiвськa полтехшка", доктор фшософи, асистент кафедри Teopii' права
та кoнституцioнaлiзму Навчально-наукового пiдрoздiлу 1нституту права, психологи та шновацшно! осв^и law.maya233 @gmail.com ORCID : 0000-0001-5495-5361 Наталiя Бiгун
Нaцioнaльний унiвeрситeт "Львiвськa полтехшка",
студентка мaгiстрaтури Навчально-наукового шдроздшу 1нституту права, психологи та шновацшно! oсвiти Natalia.bihun2000@gmail.com
РОЛЬ ТА ФУНКЮНУВАННЯ СВРОПЕЙСЬКО1 КОМ1С11 "ЗА ДЕМОКРАТ1Ю ЧЕРЕЗ ПРАВО" В УМОВАХ УТВЕРДЖЕННЯ СУЧАСНОГО КОНСТИТУЦ1ОНАЛ1ЗМУ В УКРА1Н1
http://doi.org/10.23939/law2022.35.397
© Пивовар М., Бщн Н., 2022
Дослщжено питання ролi ВенещанськоУ комюУ в умовах утвердження сучасного конcтитуцiоналiзму в УкраУнь Гарантieю захисту конcтитуцiоналiзму е покликання дiяльноcтi ВенещанськоУ комюУ. Дiя СвропейськоУ комюУ "за демократ^ через право" базуеться на трьох основних принципах европейськоУ конституцшноУ спадщини: демократ, правах людини та верховенства права, як водночас становлять основу дiяльноcтi Ради Свропи. Ц принципи знаходять свое вираження в трьох ключових сферах дiяльноcтi КомюУ: демократичнi iнcтитути та оcновнi права, конституцшна юcтицiя та звичайна юстищя, вибори, референдуми та полiтичнi пар™. Комюя також подiляе стандарти та передовий досвщ, прийнятий у краУнах Ради Свропи за УУ межами, зокрема в сусщшх краУнах. Основним завданням ВенещанськоУ комюУ е надання державам конcультацiй у формi "юридичних висновюв" щодо европейських cтандартiв та вимог законопроектов або законiв, як вже дiють та подаються Уй на розгляд. Biн також проводить доcлiдження та звiти з актуальних питань. Важливкть роботи КомюУ - вщповщати на запит органiв державноУ влади чи Свропейського суду з прав людини, надаючи висновки "amicus curiae" не щодо конститущйност вщповщного акту, а щодо порiвняльних конститущй-них та мiжнародно-правових питань. Комюя також cпiвпрацюе з омбудсменами через висновки "amicus" омбудсмешв переважно щодо законодавства, яке регулюе Ухню роботу. Комюя не прагне нав'язувати р1шення, викладенi в i"i висновках. Варто вiдзначити, що комiciя використовуе недирективний пщхщ, заснований на дiалозi, i дiлитьcя досв^ дом й практикою держав-члешв. Особливий правовий статус КомюУ проявляеться в
тому, що й- дiяльнiсть поширюеться на бшьшкть держав св^у, а компетенцiя охоплюе питання розвитку конституцiйних нац1оиальиих правових систем з урахуванням европейсь-ких стандар^в. Робоча група комки може вщвщувати вiдповiдну краТну, щоб зустр^ися
з
риними зацiкавленими сторонами та якомога об'ектившше оцiнити ситуацiю. Органи публiчноТ влади також можуть подавати коментарi до проектiв висновкiв Комки. Пщго-товленi думки, як правило, враховуються защкавленими краТнами. Для УкраТни висновки ВенещанськоТ комки е вкрай важливими для утвердження европейського конститущо-налiзму на шляху до вступу до Свропейського Союзу.
Ключовi слова: Венещанська комiсiя, конституцiоналiзм, европейська демократiя, демократичш перетворення, "м'яке право", "amicus curiae", рекомендаций
Постановка проблеми. Однieю з найважливших функцiй дiяльностi Венещансько! комсп е те, що li акти не мютять обов'язково! жорстко! юридично! сили, тобто "hard law". Для таких держав, як Укра!на, яка перебувае на шляху до европейських прагнень, необхщне юридичне роз'яснення та обгрунтування щодо вiдповiдностi нацiонального законодавства в контекст дотримання основних европейських конституцшних iнститутiв, таких як: захист прав i свобод людини та громадянина, правосуддя, дiя принципiв верховенства права, законносп i т. д. Проблема полягае у тому, що Ко-мгая надае загальнi рекомендацп щодо положень певного закону, законопроекту, проте вони не е зобов'язуючими. Фактично питання чи приймати до уваги отримаш висновки залишаеться на роз-суд держави. Вiдповiдальностi за невиконання висновкiв, як i конкретного мехашзму перевiрки та контролю також немае. Сдине, що може зробити Комюя - через деякий час узяти вщповщний акт для повторного аналiзу i в ходi цього аналiзу надати оцiнку того, якою мiрою було виконано ii по-переднi рекомендацп. У цьому ж самому випадку держава не буде нести жодно! юридично! вщпо-вщальносп. Для Укра!ни недотримання рекомендацiй Венещансько! комюи е неприйнятним з огля-ду пол^ично! позицп держави щодо незворотнього курсу до вступу в СС. Вшна, яка тривае в Укра!ш повинна прискорити процес !! вступу в СС. Ми вже стали свщками того, що Президентом Укра!ни, Прем'ер-мiнiстром Укра!ни та Головою ВРУ спшьно було пiдписано заявку на членство у Свропейському Союзь Попри все залишаеться ще багато кроюв до досягнено! мети i саме тому, влада повинна адаптувати нацiональне законодавство вiдповiдно до европейських стандарив чим швидше. Важливим е те, що Венещанська комгая не припиняе свою роботу попри военну ситуащю в Укра!ш.
Аналiз дослщження проблеми. Питання дiяльностi Венещансько! комюи висв^лено в пра-цях С. П. Головатого, I. I. Лукашука, В. М. Шаповала, С. В. Шевчука, J. Russell, R. Cohn та rnmi.
Мета статт полягае у тому, щоб дослщити та проаналiзувати роль Венещансько! комюи в контекст формування сучасного конституцiоналiзму в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. До сьогодш европейський конституцiйний простiр е результатом складно! взаемодп державно! влади та правових шстшупв, як дiють на рiзних рiвнях. Це пов'язано з подшом мiж пол^ичними та юрисдикцiйними суб'ектами, як нащональними, так i над-нацiональними. Вся структура европейського конституцшного права, незважаючи на його недолiки та непослщовнють, вийшла за останнi десятилiття переважно iз взаемодп полiтики та судово! дiяль-ностi. Протягом довгого перюду часу було важко знайти iншi джерела для тих принципiв, шститу-тiв i процедур, якi формують на сьогоднi Свропу як вщзеркалення демократа. Серед важливих державно-правових явищ та показникiв суспiльно-полiтичного розвитку кожно! демократично!
держави окреме мюце посщае "конститущонатзм". Р. I. Благута зазначае, що: "Сучасний конститу-цioнaлiзм нерозривно пов'язаний з обмеженням державно! влади в штересах громадянського сусш-льства, основою якого е права i свободи людини" [1, с. 3]. Конститущонатзм - це бaгaтoвимiрнe правове явище державного та сусшльно-пол^ичного життя. На рiзниx етапах розвитку державних трaнсфoрмaцiй воно набувало рiзниx форм i наповнювалося рiзним значенням, яке пов'язане з фор-муванням кoнституцiйниx засад та щей, становленням конституцшних трaдицiй та формуванням конституцшних доктрин, створенням конституцшних проекпв, прийняттям кoнституцiй i внесен-ням до них змiн.
Таким чином, сучасний укра!нський кoнституцioнaлiзм спрямований на обмеження публiчнo! влади на користь сустльства. Воно полягае у забезпеченш та захисту прав та свобод людини i гро-маднянина, надання мoжливoстi народу брати участь у пол^ичому та громадяському житп держави. У жодному рaзi кoнституцioнaлiзм не можна зводити тшьки до рeaлiзaцi! приписiв кoнституцi!, бо його поняття е значно ширшим. Кoнституцioнaлiзм е вiдoбрaжeнням та показником демократичного розвитку держави та його пол^ичного сталого життя.
Взявши вектор на евроштеграцшш процеси, Укра!на мае на мeтi вдосконалення провщних сфер державно! дiяльнoстi, виведення !х на новий рiвeнь, а також адаптащя вiтчизнянoгo законо-давства до европейських стандарив та всeбiчний захист прав та свобод громадян. На сьогодш ми маемо ряд триваючих реформ, зокрема судово! системи, правоохоронних oргaнiв, вдосконалення кримiнaльнo! юстицi!, як здiйснюються за спiвпрaцi eкспeртiв Ради Свропи, Вeнeцiaнськo! Кoмiсi!, Оргaнiзaцi! з безпеки i спiврoбiтництвa в Сврош (дaлi - ОБСС) та Свропейського Союзу (дaлi - GC).
На сьогодш захист сучасного европейського кoнституцioнaлiзму здiйснюе Свропейська кoмiсiя "За демокрапю через право" (дaлi - Венещанська кoмiсiя). Науковщ, aнaлiзуючи вплив Венещансько! кoмiсi! на здiйснeння конституцшних трансформацш, що мають мiсцe всeрeдинi нашо! держави, а також розглядаючи сферу !! повноважень, стверджують, що: "Венещанська комюя не е полАтичним органом, який ощнюе ситуaцiю з полАтично! точки зору. Комюя не е також судовою шстанщею, що розглядае спори. I! завдання - встановлення дАалогу Аз кра!нами (представниками влади), а також змщнення демократичних шституив за допомогою правових висновюв. Жоден з ухвалених Ве-нещанською комюею докуменпв не мае обов'язкового значення. Висновки Комюи належать до так званого "soft law" або "м'якого права" i вщрАзняються зваженим дипломатичним тоном. СтвробАт-ництво Укра!ни з Венещансько! комюею розпочалось фактично одразу шсля проголошення неза-лежносп. Однак лише у 1996 р. Укра!на приедналась до Частково! угоди про Свропейську Комюда "За демокрапю через право" i набула статус члена" [2, с. 5]. Акти, як видаються Венещанською комюею, е рекомендацшними, проте високо щнуються Свропейською спшьнотою. Прямий вплив (внутршнш) вщбуваеться з вол1 держави в процес використання практики Венецшсько! комюи та може бути допомАжним регулятором сустльних вщносин. 1хнш вплив можна спостерАгати на нор-ми нащонального права, тому його можна ще назвати внутршшм (internal). Для Укра!ни адаптащя норм нащонального законодавства вщповщно до европейсько! легюлаци - гаранпя вступу Укра!ни до GG. Роль дАяльносп Венещансько! комюи неощнена. Вона спрямована на:
1) вщтворення та правотворення шляхом прямого закршлення рекомендацш Венецшсько! комюи в нормативно-правових актах Укра!ни;
2) встановлення факту вщповщносп припису 201 нащонального законодавства практищ Венецшсько! комюи;
3) правозастосування за допомогою використання рекомендацш Венецшсько! комюи органами державно! влади за вщсутност досвщу нащонального законодавця.
Венещанська комгая е загальновизнаним европейським та свгтовим консультативним юридичним органом, до складу якого належать незалежш експерти. Комюя визначае причини, через як в державА можуть виникати певш проблеми та наводить рекомендаций грунтуючись на яких пропонуеть-
ся вдосконалити законодавчу базу та шляхи реформування публiчно! влади. Також Комюею про-понуються шляхи застосування закону, а саме, що воно мае бути ефективним та своечасним, захи-щати права громадян, що й становить основу концепцп конституцiоналiзму. Тобто, Комгая вщгра-ла значну роль у становленш сучасно! пол^ично! та правово! системи в Укра!ш та забезпечуе попу-ляризащю "европейських щнностей".
Венещанська комгая як дорадчий орган з питань конституцшного права та реалiзацн консти-туцiоналiзму чiльне мiсце вщдае принципам конституцiйного права як галузi та вiдносить !х до фундаментальних в нащональнш правовiй системi. Основоположш засади конституцiйного права як науки сво!м завданням мають теоретичне обгрунтування практики реалiзацн прав людини через обмеження державно! влади. На такш iде! базуеться класичний конституцiоналiзм.
Венещанська комюя виокремлюе принцип верховенства права, зазначаючи: "принцип верховенства права е сукупним поняттям, яким до прикладу е загальш принципи права. Так, загальш принципи права (до яких в лiтературi вiдносять принципи правовое' визначеностi, пропорцiйностi, добросовiсностi, розумност тощо), зводяться до дп принципу верховенства права, адже окремi з них виступають його ключовими елементами. Таку тезу можемо обгрунтувати з посиланням на зв^ Венещансько! комюи 2011 р., яким було визначено 58 характерних елеменлв принципу верховенства права, яких необидно дотримуватися як формально, так i по суп" [3]. Принцип верховенства права, який розглядався Комгаею, е ключовою у нащональному конституцiйному правi та у реалiзацi! конституцiоналiзму. "Продовжуючи положення, викладеш Венецiанською комiсiею 2011 р., на початку березня 2016 р. було оприлюднено Контрольний список запитань для ощнки дотримання верховенства права. Визначено ряд причин, яю посягають на верховенство права, зокрема Венещанська комюя звертае увагу на те, що корупщя, конфлшт штерешв, зловживання у сферi права на при-ватнiсть - це приклади того, що найбiльш негативно впливае на реалiзацiю верховенства права" [3].
Важливим етапом у сшвпращ з Венецiанською Комiсiею було ухвалення нею документу -"Rule of Law Checklist", який став для Укра!ни шструментом для покращення розумшня концепцiй конституцiоналiзму та ключових його принцитв для вiтчизняних правникiв та науковщв. "Ухвалення "Rule of Law Checklist" шдтвердило провiдну роль Венещансько! комюп у формуваннi методологи европейського конституцiоналiзму. Адже цей документ, попри рiзнi конституцiйнi модел^ форми правлiння, конституцiйнi механiзми щодо будь-яких шституцш державно! чи мюцево! влади, мiстить загальнi рекомендацп, яю дають можливiсть стверджувати, що Комгая напрацьовуе европейськi стандарти верховенства права й демократ" [4].
Доповщь, схвалена Венецiйською Комiсiею на 86-му пленарному засщанш, мiстить низку тез, яю наголошують на важливосп конституцiоналiзму та необхiдностi пiдпорядкування державних органiв приписам нормативно-правових актiв; вкотре наголошуеться на потребу реформацi! ключових ланок державно! публiчно! влади. Наголошено, що "верховенство права складаеться з таких окремих основоположних елемештв, якi мають прогресувати разом: наявнють основних правил та цiнностей, яю люди спiльно визнають та яким вони згодш себе пiдпорядкувати (конститущона-лiзм). Це стосуеться однаково як неписано!, так i писано! конституцп. Влада повинна шдпорядкува-ти себе законов^'.
На жаль, велика кшькють обгрунтованих пропозищй i рекомендацiй вчених-конститущоналю™ не отримуе належно! реалiзацi!. Проблема насамперед полягае в тому, що держава своечасно не формулюе вщповщних замовлень на шдготовку проекпв закошв та iнших нормативно-правових актiв. Законотворча робота фактично вщдана на самоплив. Рiч не в тому, що юридична наука не дае науково обгрунтованих вщповщей на потреби практики. Недолш практики полягае у тому, що вона не може належним чином сформулювати завдання для юридично! науки. З шшого боку, державш органи не можуть належним чином реалiзувати вже наявнi науковi розробки [5, с. 163].
Цшавою також е думка С. Головатого (заступника Голови Конституцшного Суду Украши та постшного представника Венецiанськоï комюи) щодо фундаментальних цiнностей европейського конституцiоналiзму. Вiн зводить до того, що Комюя е ключовим органом при розробщ текстiв конституцiй та шших законодавчих актiв, а також бере активну участь в процесi захисту громадя-нами своïх основоположних прав та свобод. G засобом "швидкого реагування", що надае допомогу у розробщ тексту конституцп, проекту виборчого законодавства, захисту прав людини е Gвропейська комюя "За демократiю через право" (Венещанська комюя). Як зазначалось на першому пленарному засщанш Конституцiйноï Асамблеï: "Главою держави були ч^ко визначенi iдеï конституцшно-правовоï модернiзацiï. Такими iдеями е утвердження верховенства права, свобода, демократiя, як е необхiдним пiдrрунтям конституцiйного процесу. Ц iдеï становлять трiаду фундаментальних щн-ностей европейського конституцiоналiзму" [6].
Роль Венещансько1' комiсiï у формуванш вiтчизняноï моделi конституцiоналiзму е справдi неоцiненною. Комiсiя створюе стандарти, грунтуючись на яких, не тшьки Украша, а й вся европейська спiльнота адаптуе свое законодавство. "Венещанська комюя, враховуючи рекомендацiï держав, здшснюе роботу по розробцi та гармошзацп европейських виборчих стандартiв. Так, Комюею було прийнято Кодекс надежно!' практики у виборчих справах та Керiвнi принципи щодо виборiв 2002 р., Кодекс належноï практики при проведенш референдумiв та Керiвнi принципи при проведенш ре-ферендумiв 2007 р., Доповщь про виборчi правила та позитивш д^ щодо участi нащональних мен-шин у процесi прийняття рiшень в европейських державах 2005 р., Доповщь про виборчi системи держав Gвропи у 2003 р., порiвняльне 93 дослiдження про виборче законодавство держав-члешв та захист нащональних меншин 2000 р. тощо. Ц стандарти, безумовно, мають враховуватися державами при шдготовщ проектiв вщповщних законiв" [7, с. 14].
Сшвпраця Венецiанськоï комiсiï та Украши мютиться в майже 100 висновках Комюи та двох Amicus Curiae доповщях, як вiдображають значну кiлькiсть штелектуального живлення, змiстовноï юридичноï доктрини та вражаючi практичнi вказiвки. Усi вони включають в себе трiаду спшьних европейських цiнностей: демократiя, права людини та верховенство закону. I через виршальну роль, яку вщграе Венещанська комюя, усi вони нинi становлять корпус юридичноï та полiтичноï дiяльностi Украши [8, с. 360].
Дослщниця В. В. Дубас зазначае, що: "важко вiднайти конституцiйну державу, в якш не реатзу-еться принцип незалежност правосуддя. Однак, як видаеться, формальне закрiплення цього принципу не свщчить про його ефективну реадiзацiю, хоча може виступати його правовою формою. Ре-адiзацiя принципу незалежноï судовоï влади е передумовою утвердження принципу верховенства права та базових iнститутiв демократичного суспiльства. Саме судова влада покликана забезпечува-ти справедливють й утверджувати принцип верховенства права в Украшь На противагу цьому до-вiра суспiльства до оргашв судовоï влади щоразу знижуеться, внаслщок чого запит на необхщнють ïï реформування зростае" [9, с.180].
Найважливiшими висновками Венецiанськоï комiсiï, як стосуються нацiонадьного характеру, а саме проведення судовоï реформи в Укра1ш, стали:
1. Промiжний висновок щодо запропонованих змiн до Конституцiï Украши в частит правосуддя вщ 25.07.2015 р. (стосуеться скасування повноважень законодавчого органу влади - Верхов-ноï Ради Украши щодо призначення суддiв; скасування випробувального термiну для новопризна-чених суддiв; вилучення "порушення присяги" з пiдстав для звшьнення суддiв iз посад).
2. Висновок щодо проекту закону про внесення змш до Конституцп Украши щодо недотор-канност народних депутатiв Украши та сувдв вiд 19.06.2015 р. (Венещанська комюя схвалюе той факт, що проект змш до Конституцп Украши передае повноваження скасовувати судщвську недо-торканнiсть вiд парламенту до Вищоï ради юстицiï. Комiсiя переконано сподiваеться, що триваюча конституцiйна реформа в Украш перетворить Вищу раду юстицп у справдi незалежний орган).
3. Висновок щодо Закону Украши "Про судоустрш i статус сувдв" i внесення змш до Закону Украши "Про Вищу Раду юстицiï" вiд 23.03.2015 р. (вважае за необхiднiсть виключити роль Верховно! Ради Украïни в призначенш суддiв на посади безстроково та ïx звiльненнi; компетенцiю Верxовноï Ради Украши в зняттi iмунiтету i3 суддiв слiд виключити (наразi приймаються вiдповiднi змiни до конституцп).
4. Висновок щодо проекту закону "Про внесення змш до закону Украши "Про судоустрш i статус суддiв" та деяких закошв Украши щодо дiяльностi Верховного Суду та оргашв суддiвського самоврядування" вiд 13.10.2020 р. (у висновку придшено увагу питанню кiлькостi суддiв Верховного Суду, тобто виключити норму про максимальну кшькють суддiв, ïï буде приймати Вища Рада правосуддя). Можемо прослщкувати, що комiсiя вкотре визнала потребу у залученнi мiжнародниx експерлв до очищення судово1' влади в Украш. Украïнськi органи суддiвського врядування самостiйно не можуть провести судову реформу, яка б мала довiру у суспшьсга. Щодо добору суд-дiв Вищого антикорупцiйного суду iз залученням мiжнародниx експертiв та стейкxолдерiв Комiсiя також пiдтримуе цю позищю.
Слiд не забувати, що одним iз важливих крокiв на шляху виконання украшських зобов'язань перед Свропою щодо подолання корупцiï стало те, що 24 вересня 2021 р. за результатами телефон-но1' розмови шщшованим головою Венецiанськоï Комiсiï Джанш Букiккiо та Президентом Украши Володимиром Зеленським вщбулось обговорення Закону Украши "Про запобтання загрозам нащо-нальнш безпецi, пов'язаним iз надмiрним впливом ошб, якi мають значну економiчну або полiтичну вагу в суспшьному життi (олiгарxiв)". Мiж сторонами було домовлено про надання висновку Вене-цiанською комiсiею на 10-11 грудня 2021 р. Однак через розпочату в Украш вшну з боку Росп процедура надання висновку призупинилась. Переконаш, що пiсля завершення вшни цей закон буде сприяти еднiстю пiдxодiв щодо необxiдностi розбудови в Украш верховенства права, демократп та реалiзацiï судово1' реформи. Справедливо визначае А. Р. Крусян: "1дея украшського конститущо-налiзму може стати реальнютю тiльки у тому випадку, якщо ïï буде сформульовано в умовах суто украïнськоï "культурноï парадигми"" [10, с. 68].
Висновки. Варто наголосити, що роль Вене^а^ь^' Комюи в контекст утвердження кон-ституцiоналiзму в Украïнi е ключовою для побудови европейського демократичного суспшьства. Комюя створюе стандарти, вiдповiдно до котрих Украïна формуе та вдосконалюе законодавство, зокрема i Основний закон держави - Конститущю. Вплив Венецiанськоï комюп на процес управ-лiння, вдосконалення та пiдштовxування Украïни до iнституалiзацiï верховенства права носить гли-бокий вплив на незмшну орiентацiю Украши на проевропейську шм'ю, демократичнi наци. На практищ можна перевiрити переваги, яю спрямованi на модернiзацiю украшського законодавства, а також з огляду на партнерсью вщносини у прийнятп рiшень мiжнародними, передусiм европейсь-кими оргашзащями щодо Украïни у зв'язку iз сучасними евроiнтеграцiйними процесами.
Фактично комiсiя стала основою украïнськоï правовоï системи. Плiдна спiвпраця Венещансь-rnï комiсiï та украïнськоï влади устшно продовжила роботу пiсля конституцiйноï реформи 2016 р. i продовжиться надаль
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Блатуга Р. I. Сучасний конституцюнал1зм: проблеми теори та практики : матер1али наукового семшару (21 червня 2019 р.) / упор. Н. Я. Летш. Льв1в : ЛьвДУВС, 2019. 396 с.
2. Клименко О. I. Законодавче закршлення конституцшно-правово1 реформи в Укршш. Часопис Кшвського унгверситету права. 2016. № 2. С. 67-70.
3. Барський В. Р., Дворшченко Д. Ю. Вплив £вропейсько1 комюи "За демократш через право" на конституцшш трансформаци та демократичш перетворення в Уршш. Право i сустльство. 2019. № 5. С. 3-11.
4. Матат А. В. Верховенство права як конституцшний принцип. Верховенство права очима правникгв-початкгвцгв : матер. Всеукр. наук. конфер. студенпв та астранпв (м. Одеса, 18 лист. 2017 р.). Одеса, 2017. С. 57-60.
5. Шемшученко Ю. Розвиток конституцiоналiзму в науковому та практичному аспектах. Збiрник матерiалiв i тез Мiжнародноl онлайн-конференцп. Ки1в, 2020. С. 162-164.
6. Головатий С. Трiада европейських цшностей - верховенство права, демократия, права людини - як основа укранського конституцiйного ладу. Право Украти. 2011. № 5. С. 159-174.
7. Федорова А. Венещанська комюгя та Украна: правовi аспекти сшвпращ. Право Украши. 2011. № 7. С. 130-138.
8. Serhiy Holovaty. Backbone of the Rule of Law: The decisive contribution of the Venice Commission in Ukraine. Venice Commission thirty-year quest for democracy through law. Lund, 2020. P. 339-364.
9. Дубас В. В. Вплив практики Свропейсько! комки "За демократш через право" на розвиток конституцюнатзму в Укршт" дис. на здоб. д-ра фшос. Львiв. Нацюнальний у-т rn. I. Франка. Л^в, 2022. 284 с.
10. Крусян А. Р. Сучасний укратський конституцiоналiзм: монографiя. Ки1в : Юршком 1нтер, 2010.
560 с.
REFERENCES
1. Blatuha, R. I. (2019). Suchasnyi konstytutsionalizm: problemy teorii ta praktyky. [Modern constitutionalism: problems of theory and practice]. Materialy naukovoho seminaru (21 chervnia 2019 r.) / upor. N. Ya. Lepish. Lviv : LvDUVS, 2019. 396 p. [in Ukrainian].
2. Klymenko, O. I. (2016). Zakonodavche zakriplennia konstytutsiino-pravovoi reformy v Ukraini.
[Legislative consolidation of constitutional and legal reform in Ukraine]. Journal of Kyiv University of Law. No. 2. pp. 67-70 [in Ukrainian].
3. Barskyi, V. R., Dvornichenko, D. Yu. (2019). Vplyv Yevropeiskoi komisii "Za demokratiiu cherez pravo" na konstytutsiini transformatsii ta demokratychni peretvorennia v Uraini. [Influence of the European Commission "For Democracy through Law" on constitutional transformations and democratic transformations in Ukraine]. Pravo i suspilstvo. No. 5. P. 3-11 [in Ukrainian].
4. Matat, A. V. (2017). Verkhovenstvo prava yak konstytutsiinyi pryntsyp. [The rule of law as a constitutional principle]. Verkhovenstvo prava ochyma pravnykiv-pochatkivtsiv : mater. Vseukr. nauk. konfer. studentiv ta aspirantiv (m. Odesa, 18 lyst. 2017 r.). Odesa. P. 57-60 [in Ukrainian].
5. Shemshuchenko, Yu. (2020) Rozvytok konstytutsionalizmu v naukovomu ta praktychnomu aspektakh. [Development of constitutionalism in scientific and practical aspects]. Zbirnyk materialiv i tez Mizhnarodnoi onlain-konferentsii. Kyiv. P.162-164.[in Ukrainian].
6. Holovatyi, S. (2011). Triada yevropeiskykh tsinnostei - verkhovenstvo prava, demokratiia, prava liudyny - yak osnova ukrainskoho konstytutsiinoho ladu. [The triad of European values - the rule of law, democracy, human rights - as the basis of the Ukrainian constitutional order]. Pravo Ukrainy. No. 5. P. 159-174. [in Ukrainian].
7. Fedorova, A. (2011). Venetsianska komisiia ta Ukraina: pravovi aspekty spivpratsi. [Venice Commission and Ukraine: legal aspects of cooperation]. Pravo Ukrainy. No. 7. P. 130-138.[in Ukrainian].
8. Holovaty S. (2020). Backbone of the Rule of Law: The decisive contribution of the Venice Commission in Ukraine. Venice Commission thirty-year quest for democracy through law. Lund. P. 339-364. [in English].
9. Dubas, V. V. (2022). Vplyv praktyky Yevropeiskoi komisii "Za demokratiiu cherez pravo" na rozvytok konstytutsionalizmu v Ukraini. [The impact of the practice of the European Commission "For Democracy through Law" on the development of constitutionalism in Ukraine]. dys. na zdob. d-ra filos. Lviv. Natsionalnyi u-t im. I. Franka. Lviv. 284 p. [in Ukrainian].
10. Krusian, A. R. (2010). Suchasnyi ukrainskyi konstytutsionalizm [Modern Ukrainian constitutionalism]. Monohrafiia. Kyiv : Yurinkom Inter. 560 p. [in Ukrainian].
Дата надходження: 27.07.2022р.
Maiia Pyvovar
Lviv Polytechnic National University, PhD, assistant lecturer of department theory of law
and constitutionalism Educational and scientific department of the Institute of Law, psychology and innovative education law.maya233@gmail.com ORCID : 0000-0001-5495-5361 Natalia Bigun Lviv Polytechnic National University, graduate student
Educational and scientific department of the Institute of Law, psychology and innovative education Natalia.bihun2000@gmail.com
THE ROLE AND FUNCTIONING OF THE EUROPEAN COMMISSION DEMOCRACY THROUGH LAW IN THE CONDITIONS OF APPROVAL OF MODERN CONSTITUTIONALISM IN UKRAINE
The article examines the role of the Venice Commission in the establishment of modern constitutionalism in Ukraine. The guarantee of the protection of constitutionalism is the vocation of the Venice Commission. The work of the European Commission for Democracy through Law is based on three basic principles of the European constitutional heritage: democracy, human rights and the rule of law, which at the same time form the basis of the Council of Europe's work. These principles are reflected in the Commission's three key areas: democratic institutions and fundamental rights, constitutional justice and ordinary justice, elections, referendums and political parties. The Commission also shares the standards and best practices adopted in the countries of the Council of Europe abroad, in particular in neighboring countries. The main task of the Venice Commission is to provide advice to states in the form of "legal opinions" on European standards and requirements of bills or laws that are already in force and submitted to it. He also conducts research and reports on topical issues. The importance of the Commission's work at the request of the Constitutional Court or the European Court of Human Rights. The Commission also cooperates with ombudsmen through the ombudsmen's "amicus" conclusions, mainly on the legislation governing their work. The Commission does not seek to impose the decisions set out in its conclusions. It should be noted that the Commission takes a non-directive approach based on dialogue and shares the experience and practice of the Member States. The special legal status of the Commission is manifested in the fact that its activities extend to most countries of the world, and its competence covers the development of constitutional national legal systems in accordance with European standards. The commission's working group can visit the country concerned to meet with various stakeholders and assess the situation as objectively as possible. The authorities may also submit comments on draft opinions to the Commission. Prepared opinions are usually taken into account by the countries concerned. For Ukraine, the conclusions of the Venice Commission are extremely important for the establishment of European democracy on the way to joining the European Union.
Key words: Venice Commission, constitutionalism, European democracy, democratic transformations, "soft law", Conclusions, "hard law".
