CC BY
11
УДК 811.161.2'26
Ю. С. Макарець
РОЛЬ РЕДАКТОРА В РЕАЛВАЦП ДЕРЖАВНО1 МОВНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ У СФЕР1 ЗАСОБ1В МАСОВО1 1НФОРМАЩ1
У статт1 досл1джене питания рол1 професп редактора в реал1зацп державног мовног полтики Украгни в засобах масовог ¡нформацП. Проанал1зований п1дх1д втчизняних науковщв до розумтня завдань та перелту профестних навичок редактора, який згставлений 1з вимогами роботодавщв до кандидат1в на замщення посади редактора. Розглянуто заходи державного регулювання, як1 сприяли би тдвищенню грамотност1 втчизняних ЗМ1.
Клю^о^^ слова: мовна полтика, редактор, засоби масовог IнформацП, мовна ситуащя.
Протягом останшх десятилт фах редактора значно розширив свш функцшний дiапазон, ставши доволi популярним серед тих, хто мае бажання працювати в мас-медшнш шдустрп. У зв'язку з цим дослщники в галузi видавничо! справи та редагування та визнаш п фахiвцi переосмислили концепщю професп, наголосивши на 11 творчому аспект та тих викликах, яю ставить перед й представниками сьогодення. Завдання редактора тепер виходять далеко за меж композицшного та мовно-стилiстичного опрацювання текстiв, а його фах ч^ко вiдмежований вiд фаху фшолога й журналiста як такий, що мае власну специфiку й шструментарш. Додрукарська пiдготовка матерiалiв, мовно-стилютичне правлення тексту стали тiльки одним iз численних його обов'язкiв. Трансформацп у сферах економiки видавничо! справи, у самому виробничому процеа, правовш базi, технiчному й технологiчному оснащенш галузi, комп'ютеризацiя редакцiйно-видавничих процесiв тощо - усе це призвело до змши професiйно-дiлових та психологiчних якостей представниюв фаху [13, с. 204]: ретельний мовний цензор перетворився на фахiвця, штереси якого уже не обмежеш вузькими цеховими проблемами, який здатен швидко приймати маркетинговi ршення й вiльно орiентуватися в економщ свого сектору.
Теоретики галузi постшно наголошують на соцiальнiй вiдповiдальностi, що лягае на плечi редактора як людини, яка контролюе дотримання мовних стандартсв у засобах масово! шформацп, а тому багато уваги придшяють питанням пiдготовки редактора (Т. Борко, Н. Вернигора, Ю. Gлiсовенко, Н. Зелшська, А. Мамалига, I. Побщаш, Я. Прихода, В. Рiзун, М. Тимошик та iн.). Однак сьогодш у мовнiй полiтицi Украши вщбуваються перетворення, що мають пiднести значення фаху на новий рiвень, i водночас - вимагають по-новому осмислити питання сощально! вiдповiдальностi його представниюв та механiзми регулювання 1хньо1 фахово! дiяльностi.
Метою пропоновано! статтi е з'ясування ролi редактора ЗМ1 в змщненш соцiального статусу украшсько! мови та визначення тих напрямiв регулювання його дiяльностi, якi дали би змогу тдвищити якiсть вiтчизняних медшних текстiв.
З 2016 року сталася низка законодавчих змш, що спрямоваш на збiльшення квот для украшськомовного продукту на радiо й телебаченш з метою забезпечення належного рiвня функцiонування державно! мови в украшських ЗМ1, пiднесення 11 соцiального статусу та престижу. Тож профеая редактора, який традицшно дбае про належне мовне виконання текспв, опинилася в епщен^ реалiзацii державно! мовно!
пол^ики, i саме вiд рiвня тдготовленосп та вiдповiдальностi фахiвцiв значною мiрою залежатиме, наскiльки резyльтативними 6удуть намагання збалансyвати мовну ситyацiю в Украши та покращити екологiю укра'1нсько'1 мови.
Питання мовно'1 екологп протягом уах рокiв незалежностi Украши не втрачае свое'1 актyальностi i соцiальноï гостроти. Основна проблема зосереджуеться навколо питання про функщонування укра'1нсько'1 мови як едино'1 державно'1 на тлi поширеносп ро^йсь^ внаслiдок тривало'1 полiтики роаяшзацл, яко'1 зазнавала Украша, та суржиюзацп мовлення населення. Усунення сyржикiзованих форм i конструкцш та кальок з мови 3MI - одне з нагальних завдань сьогодення, яке мае стае прюритетом в умовах переходу тих 3MI, що ранiше мютили значну частину росiйськомовного продукту, до дотримання квот на украшськомовний продукт.
Причини мовно'1 ситуацп, яка на сьогодш сформувалася в Укршш, зокрема й поява та поширешсть суржика, мають глибоке iсторико-кyльтyрне корiння. Протягом кшькох столiть Украина входила спочатку до складу Pосiйськоï iмперiï, потсм -Радянського Союзу. Ïï населення зазнавало примусово! асимшяцп рiзними шляхами: росшська мова панувала в освт, наyцi, перiодицi, пiзнiше - на радю й телебаченнi, представники державнох верхiвки також розмовляли росiйською тощо. Усе це призвело до появи певноï частини росiйськомовних украшщв, але переважно - таких, яю розмовляють суржиком, тобто безсистемно поеднують елементи украись^ та ро^йсь^ мов. Примусове переселення украшщв з ïхнiх юторичних територiй на тодi ще малоосвоеш пiвнiчнi територп Pосiï й заселення украшських мiст росiянами призвели до формування стiйкого мiфy про те, що украшська - iсторично мова сшьського населення, а росiйська - мюького, а тому в нових урбанютичних умовах остання престижнiша й економiчно вартiснiша. Kрiм того, за радянських часiв був винайдений новий споаб асимiляцiï корiнного населення, зокрема мовноï: замiсть безпосередньоï заборони певноï мови в освiтi, книгодрyкyваннi тощо, був зроблений акцент на yподiбненнi самоï мовноï системи через наближення мовних форм i конструкцш yкраïнськоï мови до росшських. Така пол^ика виявилася значно дiевiшою, адже не викликала спалахiв опору корiнних украшщв, як це бувае iз безпосередшми заборонами.
З 1991 року, коли Украша перестала бути частиною Pадянського Союзу, зреалiзyвавши iсторичне прагнення украшщв до нацiональноï самостiйностi, вона все ж лишалася в ситyацiï «колонiальноï iнерцiï» [4]. За понад 20 роюв не було здiйснено реальних полiтичних крокiв на шляху реалiзацiï нацiонально орiентованоï полiтики, зокрема мовноï, тож соцiальна й психологiчна деколошзащя yкраïнськоï мови фактично не вщбувалася. Hатомiсть мовне питання ставало об'ектом полггичних манiпyляцiй: представники полiтичноï верхiвки використовували штучно витворену за роки колошзацп yкраïнсько-росiйськy «двомовнiсть» для того, аби сформувати для себе електорат.
Вiтчизнянi засоби масовоï iнформацiï також лишалися переважно росшськомовними. Ю. Бестерс-Дiльгер, яка дослiджyвала украшську друковану перiодикy, зазначала: «Друкована преса в Укршш випускаеться здебiльшого росшською мовою. У Kиевi в газетних кiосках потрiбно запитувати yкраïномовнi газети, оскшьки ïх не виставляють y в^ринах. Mайже неможливо отримати реальш статистичнi данi щодо реальноï частини росшськомовних та yкраïномовних друкованих засобiв масовоï iнформацiï. За оцiнками, вщсоток росiйськомовних газет становить 85-90 %» [1, с. 242-243]. Miнiстерство юстицп не контролювало, чи видавець дотримуеться мови, заявленоï пiд час реестрацп газети або журналу, а тому багато з них виходили шшою мовою, шж заявлено. Наклад украшськомовних
газет був значно нижчий за росшськомовш, що вело до зниження штересу з боку рекламодавцiв до укршнсько'1 преси i, як наслiдок, погiршувався ïxнiй фiнансовий стан, що зумовлювало подальше зменшення тиражiв i попршення якостi самих видань. З проголошенням незалежностi кiлькiсть украшськомовних газет в Укршш не зросла, а зменшилася. За даними «Статистичного щорiчника», кшькють украшськомовних газет порiвняно з 1995 роком у 2000 скоротилася бшьше, шж на 20 %, а понад двадцять вщсотюв усiх газет, яю на той час були в Украш, друкували в Росп i iмпортували в Украшу [Там само].
На радю й телебаченш ситуацiя складалася ще складнiша. У сферi засобiв масово'1' шформацп утвердилася укрансько-росшська двомовнiсть, часом навiть iз переважанням ро^йсь^ мови. «Однieю з особливих ознак укранського телебачення й радю е змiшування мов. Немае телевiзiйних станцiй, якi б вели транслящю лише украшською мовою; так само немае жодно'1 станцп, що вела би передачi виключно росшською мовою унаслiдок встановлено'1 законом вимоги транслювати рекламу виключно украшською» [1, с. 247]. Тож у глядацько'1 аудитора формували враження про нормальнють ситуацп двомовностi в Украш з ïï хаотичним розмежуванням украшсько'1' та росшсько'1' мови, що мало сво'1'м наслiдком ïx змiшування i подальший розвиток суржику.
Закон «Про засади державно'1' мовно'1' полiтики в Украш», який у 2012 р. замшив закон «Про мови в Укранськш РСР» у сферi мовних вщносин, тiльки загострив мовну ситуащю в державi, оскiльки фактично вщкрив шлях для офiцiйного затвердження двомовносп в Украш через прийняття регюнальних офiцiйниx мов. Оскiльки показник у 10 % населення, що говорить мшоритарною мовою в регюш, могла подолати тшьки росiйська (значною мiрою й через те, що до росшськомовних вiдносили себе й суржикомовш), то саме вона могла претендувати на такий статус у тих регюнах, яю до незалежностi зазнавали найсильшшо! асимшяцп, - на Сxодi та Пiвднi Укра^ни. Та збалансувати ситуащю в такий споаб i врахувати мовш права усix мешканщв не вдалося: це призвело до ще бшьшого загострення ситуацiï - вимогу знання украшсько! як державно! мови Украши населення цих регюшв, пiдiгрiте полiтичною демагогiею, сприймало як примусову укршшзащю, а будь-яке розширення сфери функцiонування украïнськоï мови - як загрозу. Про можливiсть такого переб^у подiй йшлося ще в евалуацп робочоï групи Венецiанськоï комiсiï щодо законопроекту «Про мови в Украш» (2011 р.), який майже без змш лiг в основу закону «Про засади державноï мовноï полiтики» [18]. У 2012 р. з державного бюджету Украши зникла стаття видатюв на «забезпечення та розвиток застосування украïнськоï мови» [10]. Держава фактично зняла з порядку денного питання про фшансову тдтримку розвитку державноï мови. Саме в цей час набула поширення метафора «мовна шизофренiя», яка спочатку була засобом образного опису ситуацп навколо мовного питання в Украш, але поступово втратила свое образне значення й термшолопзувалася зi значенням «послщовна культурна пол^ика, яка передбачае змшування украïнськоï i росiйськоï мов» [16; 17].
На цей час у засобах масовоï шформацп росiйська мова залишалася поширеною не менше, шж украхнська (iдеться про двомовнiсть телеканалiв i радiостанцiй, а не про ххню виключну украïномовнiсть чи росшськомовшсть). За таких умов про засвоення молодим поколшням чистоï украïнськоï чи росiйськоï мови не йшлося: вщбувалася активна суржикiзацiя населення й викривлення мовноï свiдомостi. Вiдсутнiсть грамотного мовного планування й невмшня спрогнозувати результати уведених змш, а часто й уведення цих змш лише частково, призводили до того, що чимала частина населення продовжувала втрачати орiентири мовнох' нормативносп
й засвоювала не одну з двох поширених мов, украшську чи росшську, а украшсько-росiйську мiшанку.
У 2014 р. Украша пережила змшу влади. Однак протягом кiлькох перших роюв жодних крокiв у напрямi врегулювання мовно! ситуацй в крш'ш не було. Над мовним питанням у другш половинi 2014-2015 рр. полтики звели вежу мовчання. Аби не загострювати напругу в суспшьста, його визнали таким, що «не на часЬ> (подекуди саме намагання на початку 2014 р. скасувати закон «Про засади державно! мовно! полтики в Укрш'ш» як антиукрашський трактували як причину початку вшськового конфлiкту на Сходi Украши). Однак тиск громадськосп цього разу все ж мав наслщки - з 2016 р. пол^ична елiта краши знову звернула свою увагу на деформовану мовну ситуащю й почалися першi кроки в напрямi й змiни. Конституцiйний Суд Украши почав розгляд питання про конституцшшсть закону «Про засади державно! мовно! полтики» (вiн був визнаний неконституцiйним 28 лютого 2018 р.). Цього ж року був прийнятий закон «Про внесення змш до Закону Украши «Про телебачення i радюмовлення» (щодо частки тсень державною мовою в музичних радюпрограмах i радiопередачах)», що запровадив квоти на пiснi украшською (вiд 35 %) та ведення програм украшською на радiо (щонайменше 60 %). З 13 жовтня 2017 р. набрав чинносп закон «Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо мови аудiовiзуальних (електронних) засобiв масово! шформацй» (встановив норму 75 % украшсько! для загальнонацюнальних i регiональних телеканалiв, 60 % - для мюцевих i 75 % для програм новин на телебаченш.
Нагляд за дотриманням мовних квот здшснюе Нацюнальна рада Украши з питань телебачення та радюмовлення. Завдяки пильному контролю i накладенню штрафних санкцш на радюстанцй за порушення чинного законодавства, зпдно зi звiтом Нацради за першi пiвроку 2017 р., вони здебшьшого перевищують квоти приблизно на 30 % [6]. Однак вона контролюе тшьки дотримання встановлених законодавством кшькюних показниюв.
Для контролю якостi мовлення, хоча б на перехщному етат, жоден регулятор законом не передбачений. Однак саме вона формуе уявлення населення про еталони мовлення та може сприяти тдвищенню сощального статусу мови й покращенню й екологй, адже «люди, за законами психши, репродукують ту мову, яку чують навколо себе» [17]. Тому ключовою ф^урою в контексп реалiзацй державно! мовно! полiтики Украхни у сферi засобiв масово! iнформацй сьогоднi мае стати саме редактор як особа, яка контролюе норматившсть мовлення. Наскшьки витриманим у ЗМ1 буде мовний стандарт значною мiрою залежить саме вщ рiвня майстерностi редакторiв у опрацюванш текстiв.
Вимоги до редакторiв, наведеш в наукових працях, значно рiзняться вiд вимог, якi ставить украшський працедавець до претендентiв на посаду «редактора». Втизняш науковцi (Н. Зелшська, Е. Огар, I. Побщаш, В. Рiзун, Ю. Фiнклер, Н. Черниш) слiдом за захiдними дослiдниками (I. Гантер, Р. Дерикур, Б. Лью!, Л.-Т. Шарп та ш.) наголошують на творчому складнику фаху та рiзноманiттi завдань, яю його представникам доводиться виршувати. «Рафшований професiоналiзм, багатоаспектшсть (якщо не унiверсальнiсть) дiяльностi [щеться про здатнiсть працювати з л^ературою будь-якого виду й тематики, тобто про вщмову вiд вузько! спецiалiзацй - Ю. М.] i яскраво виражена творча орiентацiя редактора-фахiвця_ - усе це риси, що дозволяють говорити про формування принципово ново! моделi редактора» [13, с. 204]. I цей новий редактор мае не тшьки працювати над текстом -вш повинен знати основи психологй, маркетингу, умгги користуватися видавничими програмними пакетами, розбиратися в економщ видавничо! справи, вшьно
орieнтуватися на ринку книги тощо. Тому й пщготовка редактора як фахiвця сьогоднi зазнае певних 3mïh. Поряд Ï3 «класичними» редакторськими дисциплiнами (редакторський аналiз, логiчнi та лiнгвостилiстичнi засади редагування, стилютика, режисура та арх^ектошка видання, культура видання i видавничi стандарти тощо) майбутнiм редакторам викладають новi курси, що стосуються видавничого бiзнесу, редакцiйного маркетингу, сучасного книжкового дизайну, мультимедшних технологiй, авторського та штелектуального права, масово'1 комушкацп та шформацп тощо.
Мовно-стилiстичне та композицшне удосконалення тексту, вiдповiдно до сьогоднiшньоï концепцп, перестае бути визначальним прюритетом у професп' редактора, якщо ж вш займаеться тiльки цим, то вш уже не фахiвець редакторсько'1' справи, а уважний i прискшливий мовник. Трансформацiя в розумiннi завдань професп веде й до змш у навчальних планах вищих навчальних закладiв. За рахунок уведення нових дисциплш з економiки, маркетингу, менеджменту тощо частка дисциплш фiлологiчного циклу невпинно зменшуеться. Так, наприклад, у Нащональному педагогiчному унiверситетi iменi М. П. Драгоманова кшьюсть навчального часу, вщведеного на вивчення дисциплiни «Сучасна украшська лiтературна мова» для студенпв спецiальностi «Видавнича справа i редагування», скоротилася з 2014 по 2017 навчальш роки на 30,5 %, а з курсу «Стилютика украшсько'1' мови» - на 40 %. Попри те, що студенти вивчають курс сучасно'1' украшсько'1' мови загалом протягом 3,5 роюв, кiлькiсть аудиторних годин вкрай мала. I це при тому, що науковщ б'ють на сполох: грамотнiсть укра'1'нсько'1' мови у засобах масово'1' шформацй, i друкованих, i електронних, продовжуе с^мко падати. 1деться про недотримання орфографiчних i пунктуацiйних правил, граматичних норм, нерозумшня семантичних вiдтiнкiв у значенш слiв, помилки слововживання, стилiстичнi недолши тощо [12].
Говорячи про сутшсть професп редактора, фахiвцi кафедри видавничо! справи та редагування Украхнсько! академп друкарства (Львiв) визначили ïï представника як «сильну мовну та суспшьно заангажовану особистiсть, здатну брати участь у вах органiзацiйних i творчих процесах, пов'язаних iз пiдготовкою i випуском рiзножанрових текстових повiдомлень у рiзних сегментах масово! та спещально! комушкацп» [13, с. 207]. I хоча у цш дефшщп позищя «сильна мовна особистiсть» стоггь на першому мiсцi, однак саме щодо мовнох вправностi осiб, якi працюють над текстами в украшських ЗМ1, постае чимало питань. Чинникiв тут багато: порiвняно низький рiвень заробiтноï плати та непростi умови пращ, велика завантажешсть редакторiв та вщсутшсть контролю за якiстю продукцй на рiвнi держави, зведення посади редактора до статп економй, через що обов'язок редагувати текст покладаеться на самого автора тощо. Особливо критичною е мовна ситуащя в штернет-ЗМ1, де росшськомовш повщомлення перекладають на украшську через онлайн перекладач^ часто навт не пiддавши докладному редакторському аналiзу, через що з'являються повщомлення на кшталт: 34-р1чна Кунгс сходила на гру команды «Х'юстон Астрос» проти «Лос-Анджелес Доджерс» разом з1 свогм батьком Марком Борисовичем. Папа i дочка сидши поруч i дуже емоцтно стежили за ходом дтства на полi, а в шнщ гри щиро радши за команду «Лос-Анджелес Доджерс», яка опинилася в цей день переможцем... До речi, разом з чоловтом Мша теж не раз болша за улюблет команди на трибунах стадютв [5] або «Розмовляючи з The Hollywood Reporter, глава Disney Боб Айгер дав зрозумти, що шхто не збираеться пом'якшувати насильство в "Дедпула" i що франшиза про балакучим найманця благополучно стане частиною всесвту Marvel, не змтюючи свт рейтинг R. « "Дедпул " був i буде брендом Marvel. Але тепер у нас з'явилась слушна нагода створити марвеловскт бренд з рейтингом R», - прокоментував Айгер» [15].
Якщо дослiдники у галузi видавничо!' справи та редагування говорять про початок нового етапу у юторп фаху i розвивають теоретичнi основи професп в напрямi розумiння 11 як дiяльностi оргашзацшно!', маркетингово!', сощолопчно!', то фшологи-укра'шюти наголошують, що ЗМ1 потребують перш за все мовного еколога, яким дос завжди був редактор. О. Пономарiв констатував, що «за часи незалежносп Украши стан з украшською мовою в ЗМ1 у деяких аспектах навт попршився, оскiльки ранiше преса i радю були зразком л^ературного мовлення, керiвники медiйних установ говорили укра'нською мовою, запрошен давали нею iнтерв'ю... Зараз ситуащя змiнилася на гiрше. Зменшилася кiлькiсть мiсцевих (обласних i районних) газет, як виходять укра'нською мовою. Вражае кiлькiсть мовних помилок у наявних текстах» [12, с. 142-143]. Девiативнiсть текспв укра'нських ЗМ1 спотворюе уявлення реципiентiв про фонетичнi та граматичш норми укра'шсько!' мовно'1 системи, перетворюючи 1х на «криве дзеркало» мови.
Про вимоги потенцiйних роботодащв до кандидатiв на замiщення вакансп «редактор» та рiвень попиту на фахiвцiв чимало шформацп дае один з найпопуляршших сайтiв для пошуку роботи в Украш Work.ua [19]. Наприклад, на 14 жовтня 2017 р. в мют Киевi було зареестровано 133 вакансп з пом^кою «редактор», загалом по Укршш - 232. Бшьшють вакансш - посади редакторiв для сайтiв рiзного тематичного спрямування (понад 25 %). Однак мало кому потрiбен суто редактор, бшьшють роботодавцiв шукають «редактора-журналiста», «редактора-кореспондента», «редактора-перекладача» чи «редактора-коректора». При цьому у вимогах до кандидатiв у 98 % вакансш зазначеш вiльне володшня укра'нською i росiйською мовами та «досвщ написання текстiв (статей) на рiзну тематику». Здебiльшого роботодавцi у столищ пропонують зароб^ну плату тшьки на 25-85 % вищу за прожитковий мшмум. За освiтою кандидат може бути фшологом, журналiстом, фахiвцем з видавничо!' справи та редагування тощо. Тож роботодавщ не розмежовують щ професп попри настiйливi наполягання науковщв. Бiльше того, трапляеться, що обов'язки редагувати матерiали покладенi на самих журналютсв, дослiдження ж довели, що тшьки 40 % iз них - це люди, яю мають осв^у журналiста [12].
Тож реальшстю для Украши е ситуащя, коли, з одного боку, науковщ твердять про «мюшшсть» фаху редактора [2], а з шшого - засоби масово!' шформацп часто або не придшяють належно!' уваги редагуванню текспв, або ж наймають оаб, як не мають достатньо!' квалiфiкацii. Така ситуацiя робить майже неможливою вдалу реалiзацiю державное' полiтики зi сприяння розвитку державное' мови. Мова ЗМ1 сприймаеться традицiйно як еталон, та сьогодш через цей стереотип та мовно-стилютичну девiативнiсть 1'хшх текспв вiдбуваеться пiдмiна: замiсть зразково!' л^ературно!' мови вони поширюють суржикiзованi тексти.
Першочерговим завданням у контекстi сучасно!' державно!' мовно'1 полiтики Украши мае стати не тшьки забезпечення тдготовки редакторiв-фахiвцiв, а й врегулювання максимальних норми навантаження на редактора та введення сертифшацп його роботи. С. Караванський, аналiзуючи лшгвютичш проблеми й виклики укра'нського сьогодення, наголосив, що аби покращити мовну екологiю, потрiбнi «атестацiя на державному рiвнi вах редакторiв газет, журналiв, радiо, телебачення та книжкових видавництв;... створення курав пiдвищення квалiфiкацii для мовних редакторiв ЗМ1, радiо, телебачення i книжкових видавництв; запровадження шкали заохочень для редакторiв, якi пiдносять рiвень грамотносл у сво'1'х виданнях; запровадження шкали стягнень для редакторiв, що допускають кричущi мовнi ляпсуси, аж до позбавлення надалi права на редагування» [3, с. 204].
Якщо подiбнi пропозицп подекуди й можуть видатися надмiрними, то видаеться доцшьним створення Департаменту з сертифшацп якосп мовлення при Нацiональнiй радi Украши з питань телебачення i радюмовлення, до якоï б входили ученьлшгвюти, письменники, професшш журналiсти та редактори-фахiвцi, що сприяло би пiдвищенню рiвня грамотностi ЗМГ. Цей орган мае бути не дорадчим, а мати повноваження справжнього регулятора, зокрема здшснювати мовну сертифшащю телеканалiв i радюстанцш, яка була би необхiдною умовою ïxньою дiяльностi (поки порушення мовних норм не загрожуе реальними наслщками, ïx дотримання досягти важко, про що свщчить хоча б сучасна ситуащя iз мовними квотами на втизняному радiо). Могло би стати таким регулятором i Украшське бюро лiнгвiстичноï експертизи, яке проводило б аналiз текстiв ЗМГ [12]. Варто було би також внести до лiзенцiйно-дозвiльних докумешив на дiяльнiсть у ЗМГ пункт щодо дотримання норм украïнськоï лiтературноï мови, культури спшкування та пункт про сертифiкування квалiфiкацiйного рiвня журналiстiв i редакторiв.
Отже, фах редактора у контекст реалiзацiï нацiональноï мовноï полiтики Украши в прес та на телебаченнi перетворюеться на одну з ключових позицп. На представникiв професп лягае сощальна вiдповiдальнiсть за пiдвищення престижу украïнськоï мови через представлення ïï аудитора у найкращих зразках. Дотримання втизняними ЗМГ мовних норм, полiпшення ïx мовноï екологл дасть змогу перетворити ïx з iнструмента суржиюзацп населення Украши на справжнш взiрець культури мовлення. Для цього потрiбно вжити заxодiв, перш за все на державному рiвнi, щодо 1) пщвищення престижу професп редактора як «мовного еколога», 2) належного викладання у необхщному для формування професiйноï мовноï компетенци обсязi дисциплiн фiлологiчного циклу на факультетах, яю готують редакторiв, та 3) законодавчого закрiплення шституцш мовноï сертифшацп ЗМГ та надання ïm реальних iнструментiв регулювання й контролю якосп мовлення телеканалiв i радюстанцш.
Список використаноУ л1тератури
1. Бестерс-Дiльгер Ю. Мовна полiтика у засобах масовоï шформацп / Ю. Бестерс-Дiльгер // Мовна пол^ика та мовна ситуацiя в Укршш : аналiз i рекомендацй. - 2-е вид. - Кшв : Видавничий дiм «Киево-Могилянська академiя», 2010. - С. 234-277 ; Besters-Dilher Yu. Movna polityka u zasobakh masovoi informatsii / Yu. Besters-Dilher // Movna polityka ta movna sytuatsiia v Ukraini : analiz i rekomendatsii. - 2-e vyd. - Kyiv : Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2010. - S. 234-277.
2. Борко Т. М. Проблеми тдготовки редакторiв в украшських виданнях / Т. М. Борко // Вюник Житомирського державного ушверситету iменi Гвана Франка. -2014. - Вип. 3. - С. 53-56 ; Borko T. M. Problemy pidhotovky redaktoriv v ukrainskykh vydanniakh / T. M. Borko // Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. - 2014. - Vyp. 3. - S. 53-56.
3. Караванський С. Гдютизми сталiнськоï ярижки у державнш мовi Украши / С. Караванський. - Львiв : БаК, 2016. - 224 с. ; Karavanskyi S. Idiotyzmy stalinskoi yaryzhky u derzhavnii movi Ukrainy / S. Karavanskyi. - Lviv : BaK, 2016. - 224 s.
4. Лизанчук В. Мовна еколопя [Електронний ресурс] / В. Лизанчук // Дзеркало тижня. - 2017. - 8 вересня. - Режим доступу : https://dt.ua/socium/movna-ekologiya-253536_.html ; Lyzanchuk V. Movna ekolohiia [Elektronnyi resurs] / V. Lyzanchuk // Dzerkalo tyzhnia. - 2017. - 8 veresnia. - Rezhym dostupu : https://dt.ua/socium/movna-ekologiya-253536_.html
5. Мша Кушс з батьком на бейсбольному MaT4i [Електронний ресурс] // Кшоафша. - 2017. - 30 жовт. - Режим доступу : https://kinoafisha.ua/ua/news/mila-kunis-s-otcom-na-beisbolnom-matcse ; Mila Kunis z batkom na beisbolnomu matchi [Elektronnyi resurs] // Kinoafisha. - 2017. - 30 zhovt. - Rezhym dostupu : https://kinoafisha.ua/ua/news/mila-kunis-s-otcom-na-beisbolnom-matcse
6. Обсяг ведення передач украшською мовою на загальнонащональних радюстанщях (сiчень-липень 2017 р.) [Електронний ресурс] / Нащональна рада Украши з питань телебачення i радюмовлення. - Режим доступу : https://www.nrada.gov.ua/obsyag-vedennya-peredach-ukrayinskoyu-movoyu-na-zagalnonatsionalnyh-radiostantsiyah-sichen-lypen-2017-r/ ; Obsiah vedennia peredach ukrainskoiu movoiu na zahalnonatsionalnykh radiostantsiiakh (sichen-lypen 2017 r.) [Elektronnyi resurs] / Natsionalna rada Ukrainy z pytan telebachennia i radiomovlennia. -Rezhym dostupu : https://www.nrada.gov.ua/obsyag-vedennya-peredach-ukrayinskoyu-movoyu-na-zagalnonatsionalnyh-radiostantsiyah-sichen-lypen-2017-r/
7. Олшник G. Росшськомовними патрютами манiпулюють : Юрш Шевчук про «мовну шизофрешю» в Укршш [Електронний ресурс] / G. Олшник // Радыо Свобода. -2015. - 8 червня. - Режим доступу : https://www.radiosvoboda.org/a/27059088.html ; Oliinyk Ye. Rosiiskomovnymy patriotamy manipuliuiut : Yurii Shevchuk pro «movnu shyzofreniiu» v Ukraini [Elektronnyi resurs] / Ye. Oliinyk // Radbio Svoboda. - 2015. -8 chervnia. - Rezhym dostupu : https://www.radiosvoboda.org/a/27059088.html
8. Побщаш I. Профеая редактора : Термшолопчний, творчий та функщональний аспекти / I. Побщаш // Вюник Кшвського нащонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Серiя : Журналiстика. - 2010. - Вип. 17. - С. 46-50 ; Pobidash I. Profesiia redaktora : Terminolohichnyi, tvorchyi ta funktsionalnyi aspekty / I. Pobidash // Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia : Zhurnalistyka. -2010. - Vyp. 17. - S. 46-50.
9. Прихода Я. Редактор у системi сощальних комушкацш / Я. Прихода // Вюник Книжково'1 палати. - 2011. - № 12. - С. 18-20 ; Prykhoda Ya. Redaktor u systemi sotsialnykh komunikatsii / Ya. Prykhoda // Visnyk Knyzhkovoi palaty. - 2011. - № 12. -S. 18-20.
10. Про державний бюджет Украши на 2012 рш : Закон Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4282-17 ; Pro derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2012 rik : Zakon Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4282-17
11. Про засади державно'1 мовно'1' пол^ики Укра'ниь : Закон Украши (втратив чиншсть) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5029-17 ; Pro zasady derzhavnoi movnoi polityky Ukrainy : Zakon Ukrainy (vtratyv chynnist) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5029-1
12. Соколова С. Укра'нська мова в сучасних засобах масово'1 комушкацп : проблеми культури мови, стилютики та сощолшгвютики / С. Соколова // Укра'нська мова. - 2014. - № 2. - С. 133-145 ; Sokolova S. Ukrainska mova v suchasnykh zasobakh masovoi komunikatsii : problemy kultury movy, stylistyky ta sotsiolinhvistyky / S. Sokolova // Ukrainska mova. - 2014. - № 2. - S. 133-145.
13. Сучасний редактор : проблеми професшного вишколу / Н. В. Зелшська, Е. I. Огар, Ю. Е. Фшклер, Н. I. Черниш // Полiграфiя i видавнича справа. - 2002. -Вип. 39. - С. 203-209 ; Suchasnyi redaktor : problemy profesiinoho vyshkolu / N. V. Zelinska, E. I. Ohar, Yu. E. Finkler, N. I. Chernysh // Polihrafiia i vydavnycha sprava. - 2002. - Vyp. 39. - S. 203-209.
14. Тимошик М. Змютове наповнення поняття редагування в науцi про видавничу справу та редагування / М. Тимошик // Держава i регюни. Серiя : Соцiальнi комушкацп.
- 2010. - № 2. - С. 232-237 ; Tymoshyk M. Zmistove napovnennia poniattia redahuvannia v nautsi pro vydavnychu spravu ta redahuvannia / M. Tymoshyk // Derzhava i rehiony. Seriia : Sotsialni komunikatsii. - 2010. - № 2. - S. 232-237.
15. У Disney общяють зберегти «Дедпула» дорослий рейтинг [Електронний ресурс] // Кшоафша. - 2017. - 18 груд. - Режим доступу : https://kinoafisha.ua/ua/news/v-disney-obesxauat-sohranit-dedpulu-vzrosli-reiting ; U Disney obitsiaiut zberehty «Dedpula» doroslyi reitynh [Elektronnyi resurs] // Kinoafisha. - 2017. -18 hrud. - Rezhym dostupu : https://kinoafisha.ua/ua/news/v-disney-obesxauat-sohranit-dedpulu-vzrosli-reiting
16. Хомшський С. Й. Чи можна любити Украшу росшською мовою ? / С. Й. Хомшський // Украшський смисл : науковий збiрник / за ред. проф. I. С. Поповой - Дншропетровськ : Л!ра, 2016. - С. 21-29 ; Khominskyi S. Y. Chy mozhna liubyty Ukrainu rosiiskoiu movoiu ? / S. Y. Khominskyi // Ukrainskyi smysl : naukovyi zbirnyk / za red. prof. I. S. Popovoi. - Dnipropetrovsk : Lira, 2016. - S. 21-29.
17. Шевчук Ю. Мовна шизофрешя : нова, потужна форма русифшацп [Електронний ресурс] / Ю. Шевчук // Захщна шформацшна корпоращя. - 2015. - 8 лип.
- Режим доступу :
http://zik.ua/news/2015/07/08/yuriy_shevchuk_movna_shyzofreniya_nova_potuzhna_forma
_rusyfikatsii_605587 ; Shevchuk Yu. Movna shyzofreniia: nova, potuzhna forma rusyfikatsii [Elektronnyi resurs] / Yu. Shevchuk // Zakhidna informatsiina korporatsiia. - 2015. - 8 lyp. -Rezhym dostupu :
http://zik.ua/news/2015/07/08/yuriy_shevchuk_movna_shyzofreniya_nova_potuzhna_forma
_rusyfikatsii_605587
18. Opinion on the Draft Law on Languages in Ukraine. Adopted by the Venice Commission at its 86th Plenary Session (Venice, 25-26 March 2011). [Electronic resource]. -Mode of access : http://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2011)008-e
19. https://www.work.ua/
Стаття надшшла до редакцп 26.04.2018.
I. Makarets
ROLE OF EDITOR IN IMPLEMENTATION OF THE STATE LINGUISTIC POLICY OF UKRAINE IN THE FIELD OF MASS MEDIA
The article is dedicated to examining the role of editor's profession in implementing the state language policy of Ukraine in mass media. An analysis of the domestic scientists' approach to understanding of the editor's tasks is made, which is given in comparison with the requirements of employers to candidates for the post of editor.
Language ecology of the media space largely depends on how professional editing is. For Ukraine, this issue is especially on time in the conditions of necessity to overcome the consequences of interference of the Ukrainian and Russian languages, which leads to the formation of a surzhyk and eventually to deformation of both languages systems.
Today, in the sphere of editorial education it is necessary to strengthen the philological component, and at the state level there is an urgent need for controlling of the quality of media broadcasting and certification of editor s professional competence. That is why creation of the Speech Quality Certification Department at the National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting, in which scholars, writers, professional journalists and editors will participate, is really necessary in order to increase media literacy.
This institution should be not consultative but should have authority of true regulator, in particular it should carry out language certification of TV channels and radio stations, which would be obligatory condition for them (while violations of linguistic norms do not lead to real consequences and penalties, it is difficult to achieve respect for them). Observance of language norms in media, improvement of its language ecology will make it possible to turn media from the instrument of surzhykization of Ukrainian population into a true exemplar of speech culture.
Thus, the profession of an editor in the context of implementation of the Ukrainian state language policy in press and on television becomes one of the key positions. Editors responsible for raising the prestige of the Ukrainian language: they are able to do it through presentation in media its best samples. Observance of language norms in media, improvement of its language ecology will make it possible to turn media from the instrument of surzhykization of Ukrainian population into a true exemplar of speech culture. For this, it is necessary to take measures at the state level for: 1) raising the prestige of the editor's profession as a language ecologist; 2) teaching of philological disciplines in proper scope that is necessary for formation language proficiency of future editors; and 3) legislative mintage of institutions which could provide language certification of media and giving to it real tools for regulating and controlling quality of speech in mass media.
Key words: language policy, an editor, media, language situation.
YflK 811.111'373
S. Melnyk
MEANS OF VERBALIZATION OF THE MIND CONCEPT IN MODERN ENGLISH DISCOURSE
The article covers the main means of verbalization of the MIND concept as one of major emotional concepts in Modern English. On analyzing lexicographic sources thoroughly, there has been made a conclusion about the main meanings of the synonymous and antonymous words of the mind substantive. In addition, we can judge about the MIND concept structure, its core and periphery. We can refer the concept main features to the core, and additional and figurative ones to its periphery.
Key words: concept, emotional concept, substantive, lexeme, verbalization, lexical-semantic variant, frame, subframe, slot, derivative, structure, core, periphery.
Introducion. Cognitive linguistics (from English cognition «knowledge», «cognitive ability») considers language functioning as a kind of cognitive activity, and studies cognitive mechanisms and human consciousness structures through language phenomena [19, p. 24].
The research material is a dictionary definition and interpretation of the mind substantive, its synonyms and antonyms as well as their linguistic usage in the English idioms.
While doing the linguistic research, the following methods have been used: method of contextual analysis, distributive method, the method of dictionary definitions analysis.
Theoretical background. Concept is the basic semantic notion in cognitive linguistics and this is precisely what differs cognitive linguistics from other areas of semantic research
