CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24(63) №1. Часть 1 2011 г. С. 24 - 27
УДК 811.111'373.7
ПРО ДЕЯК1 НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ УКРА1НОМОВНОГО 1НТЕРНЕТУ
С. В. Зайцева
Днтропетровський нац1ональний ун1верситет 1мен1 Олеся Гончара,
м. Днтропетровськ
У статп розглядаються ститстичш вар1анти у сучасному украшомовному 1нтернет1 та напрями 1х розвитку.
Ключовi слова: 1нтернет, жанр, стиль, блог.
В данш стaттi у загальному виглядi ставиться проблема вивчення мови ме-pежi 1нтернет. Ця проблема е актуальною, оскiльки i3 кшця 90-х pокiв минулого столiття в Укра1ш поряд i3 пресою, радю й телебаченням з'явився четвертий вид медia — 1нтернет-ЗМ1. Для лшгаспв 1нтернет — особливе комунiкaтивне серед-овище, особливе мiсце pеaлiзaцil мови, яке рашше не iснувaло, таке шформацш-но-комунiкaтивне середовище, у якому устшно спiвiснують усний i письмовий вapiaнти мови з piзною жанрово-стилютичною спpямовaнiстю. З погляду фшоло-пчного, завдяки децентpaлiзовaностi 1нтернету, вiдсутностi цензури, можливост висловити свою думку на безмежну аудитора, 1нтернет здобувае характеристику поля найменшо! текстуально1 ушфшаци та нaйбiльшого словесного "демократизму".
Можливост мовного впливу повiдомлень, переданих через 1нтернет, випли-вають з 1хшх властивостей — доступностi (читач за бажанням може вiдкpити сайт у будь-який час доби), глобaлiзовaностi (перетинають безперешкодно будь-якi державш кордони), iнтеpaктивностi (двобiчний зв'язок мiж комунiкaтоpом i pеципiентом, що в будь-який момент стае комушкатором).
Мову меpежi 1нтернет дослiджують Л. Ф. Компанцева, А. Г. Аврамова, Е. Ф. Володарська, Н. З. Гронська, Д. Сербш, Л. Л. Федорова та iншi лшгвюти. С. Г. Чемеркш дослщжуе процеси, хapaктеpнi для укра1нсько1 мови, яка функцiонуе в 1нтернет i приходить до висновку, що екстралшгвальш чинники зумовлюють формування нових ознак стильових piзновидiв укра1нсько1 мови [1]. У монографи розглянуто явища семантично1 дериваци в сучаснш укра1нськш мовi як нaслiдок взаемодп професшно1 i загальновживано1 лексики.
Але проблема стильово! вiдмiнностi мови 1нтернет ще не стала предметом спещального дослiдження Метою дано1 стaттi е визначення основних напрямюв розвитку мовного наповнення меpежi 1нтернет.
Укра1нщ в 1нтернет дуже дiяльнi, як зауважуе видання «КоментарЬ>. Як вiдзнaчaе компашя Panda Securities, у сiчнi-лютому 2010 року з кшвських IP-ад-
рес вiдправлявся 1% свггового спаму. Кш'в пошв дев'яте мюце серед мют-найбiльших розповсюджувачiв небажаних повщомлень, випереджаючи Джакарту (0,85%), Буенос-Айрес, Pio-де-Жанейро (по 0,84%) i Москву (0,56%). В™, як пише видання, украшська iнтернет-аудиторiя вiдзначилася й у бшьш гiдних видах дiяльностi, наприклад, в блогерсга. За даними Ukrainian Watcher, наприкшщ 2009 року Украша вийшла на п'яте мiсце у свт за кiлькiстю зареестрованих екаунпв у «Живому журнала (Livejournal. com). На той час !х в Укра1ш налiчувалося 187,3 тис. Найбшьше юзерiв ЖЖ у США (4531 тис.) i в Росп (1,239 млн.).
Найчастше украшсью користувачi розпочинають використання 1нтернету з google. com. ua, ukr. net i yandex. ua. За даними щомюячного зв^ bigmir)net «Глобальна статистика украшського 1нтернету», кiлькiсть переходiв з ukr. net у серпш зросла на 7,5 % порiвняно з липнем, з google. com. ua упала на 2,1%, а част-ка yandex. ua майже не змшилась.
Така позитивна динамша свiдчить про те, що плани порталу UKR.NET стати найбшьш популярною сторiнкою реальнi.
Одним iз головних напрямкiв розвитку мережi 1нтернет е розвиток такого помггного сегменту украшомовного 1нтернету, як державна шформащя. В Укра1ш до державних сайпв належать веб-сторiнки державних установ i органiзацiй, а також 1нтернет-верси державних друкованих та електронних видань. Як вiдомо, Закон "Про мови" в Украш не поширюеться на вiртуальнi ЗМ1, спiльним наказом Держкому шформацшно! полiтики, телебачення i радiомовлення та Держкому зв'язку й шформатизаци вiд 25 листопада 2002 року запроваджено тримов-не публшування шформаци на офiцiйних сайтах — украшською, росiйською та англiйською. Украшська мова е домшуючою в робот центральних органiв влади. Нею готуються та ухвалюються закони та iншi акти, проводяться офiцiйнi засщання. Щодо iнших структур, представлених у Всесвггнш мережi (компанiй, закладiв, оргашзацш тощо), то украшська мова на 1хшх сайтах використовуеться вiдповiдно до концепци маркетингових пiдходiв щодо ие1 чи шшо1 мови у цих структурах.
В украшському сегментi 1нтернету представлеш мiльйони електронних сторiнок, серед яких е сайти, що е лщерами у цьому засобi масово1 комушкаци. Зокрема, такими можна вважати найпопулярнiшi украшсью веб-ресурси, серед яких — пошуковi системи, iнформацiйнi, розважальш портали та iн. Ними найчастше послуговуються користувачi з Укра1ни
"Мова, вщсутня в Iнтернетi, — це мова, яка бшьше не юнуе в модерному св> тГ', — зазначае Тарас Возняк [2].
Другий напрям розвитку укра1номовного 1нтернету — це сайти, яю да-ють змогу вивчати укра1нську мову та спшкуватися нею. Назвемо деякi з них: Портал «Нова мова» (Статп про мову. Консультаци. Словники), Украшська Вiкiпедiя, КiберМова: ресурси i програми для письмово1 та усно1 украшсько1 мови, Привiтання, побажання та поздоровлення украшською мовою, колекцп шдруч-ниюв укра1нсько1 мови, онлайновi словники та довщники, мовнi форуми (Форум украшсько1 мови на Домiвка.net), Форум по украинскому языку в «Городе переводчиков», Форум з украшсько1 мови на tereveni. org. ua, програми для перевiрки
украшсько1 орфографи (РУТА — перевiрка укра1нського та росшського правопису, ПЛАЙ — Росшсько-украшський та украшсько-росшський перекладач, УЛ1С — Росшсько-украшський та украшсько-росшський словник, MTSearch.Net — система повнотекстового пошуку з урахуванням росшсько1 та украшсько1 морфологи тощо).
Поширюються програми машинного перекладу: Pragma — система машинного перекладу (мови: украшська, росшська, англшська, нiмецька, латиська), озву-чення укра1нських текстiв, розмовлялька — украшомовний синтезатор, базiкало — програма для читання укра1нських текстiв i багато шших.
Кiлькiсть укра1номовних сайтiв та !х лiнгвiстичне наповнення тiсно пов'язаш з сайтами росiйською мовою. Серед перших 500 сайпв, яю увшшли до рейтингу рубрики «Топ-25» порталу http://www.bigmir.net/, спостерiгаеться наступне сшввщношення укра1номовних та росiйськомовних он-лайнових ресуршв, що ба-зуються в УА-неть :
Украшомовш сайти Украшомовш сайти Двомовш сайти (i рос., i укр.)
23 407 70
4,6% 81,4% 14%
Якщо двомовнi сайти зарахувати одночасно i до росiйськомовних, i до украшомовних, то ситуацiя виглядатиме наступним чином:
Украшомовш сайти Росшськомовш сайти
93 477
16,3% 83,7%
Необхiдно тдкреслити також такий важливий напрямок поширення украшсько! мови в мережi 1нтернет, як мережев1 б1бл1отеки (Укра1нська лтература в 1нтернет (доб1рка посилань), Б1бл1отека украшсько! лггератури, Б1бл1отека св^ово! лтератури — оригшали та переклади, Украшська проза на Lib.ru, Шевченювська енциклопед1я Exlibris — украшська електронна б1бл1отека тощо.
Енциклопедичний портал «В1к1пед1я» (uk.wikipedia.org) належить до тих елек-тронних ресуршв, яю функщонують багатьма мовами, причому вар1ант цього ен-циклопедичного видання кожною мовою ушкальний. Принцип реал1зацИ вказано-го проекту такий, що тут у текстовому масив^ а також у меню не трапляються вкраплення шшою мовою, бо для цього проекту використання мови шшо!, шж мова, якою ведуть сторшку, нерелевантне. Тому в украшськш версп «Вшпеди» ус записи здшснено украшською мовою. Оскшьки це ресурс, який твориться зу-силлями людей з усього св1ту, тут 1нод1 бувають мовш огр1хи, як будь-який ко-ристувач «Вшпедп» може виправити. Кожна стаття на сайт «Вшпедп» мае вщповщну юторда — хронолопю редагування матер1алу. Як засвщчуе практика, майже кожна повноцшна стаття украшською мовою на цьому енциклопедич-ному портал1 чимало раз1в редагована. Це — показник прагнення користувач1в 1нтернету як до достов1рност1 фактично! шформаци, так i до написання вщповщно до норм сучасно! украшсько! лтературно! мови. Нарештi, треба звернутися до та-
кого специфiчного явища, як блог та блогосфера. Пiд "украшською блогосферою" p03yMÎeM0 yci блоги, що так чи iнакше стосуються Украши чи потенцiйно можуть мiстити локальний украшський контекст: ведуться теперiшнiми чи колишшми мешканцями Украши украшською та росшською мовами. Украшська блогосфера уже 2 - 3 роки перебувае у процес зародження. Окремi блоги ще не становлять единий медiа-простiр. Але наразi новi блоги вщкриваються достатньо часто, i через 1,5 - 2 роки украшсью блоги зшлються у "повноцшну" блогосферу. Важливо пiдкреслити, що блоги не е просто полем для оргашзацп легкого спшкування. Блоги мають пол^ичш дiячi, вченi, iншi вiдомi особи. Наприклад для фiлологiв важливе значення мае блог професора Пономарiва, де розглядаються фyндаментальнi та прикладнi проблеми лiнгвiстики.
Але не можна не помiчати у мережi 1нтернет, особливо у блогах, форумах, чатах та шших некерованих фшологами сайтах тенденци до вживання суржику, наявшсть значно1 кiлькостi граматичних, лексичних, стилютичних помилок. Украïнськi онлайн-ЗМ1, як i весь украшськомовний 1нтернет, мають дбати i про бшьшу наповнюванiсть украшським текстом, i про якiсть цього тексту — його шформативнють, змютовшсть, грамотнiсть. Постае задача перегляду концепци розробки i наповнення 1нтернет сайпв — вiд рекламно-комерцiйноï до влас-не iнформацiйноï. З таким шдходом, yкраïномовнi вебсайти можуть стати аль-тернативним конкурентоспроможним джерелом не тшьки корисноï професiйноï iнформацiï, а й самоосвгги.
Таким чином, можна зробити висновок, що украшська мова в 1нтернет розвиваеться переважно у напрямку виконання таких фyнкцiй, як офщшне iнформyвання, освiта, частково спiлкyвання. Перспективи подальшого дослiдження ми бачимо в аналiзi лексичного та граматичного наповнення текспв, призначених для виконання цих функцш.
Лiтература
1. Чемеркш С. Г. Украшська мова в 1нтернет1: позамовш та внутршньоструктурш процеси. Монограф1я. — К., 2009. — 240 с.
2. Возняк Т. Глобатзащя як виклик людству // Ï. — 2000. — №19.
Зайцева С. В. О некоторых направлениях развития украиноязычного интернета.
В статье рассматриваются стилистические варианты в современном украиноязычном Интернете и направления их развития.
Ключевые слова: Интернет, жанр, стиль, блог.
Zaitseva S. About some directions of Ukrainian internet development.
The article deals with stylistic variants of the contemporary Ukrainian Internet and the directions of their development.
Key words: Internet, genre, style, blog.
Статья поступила в редакцию 18 октября 2010 г.
