CC BY
65
Швець Наталiя МиколаТвна,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри трудового права, Нацюнальний юридичний ун1верситет ¡мен'1 Ярослава Мудрого, Украна, м. Харк1в e-mail: Natalyshvets@gmail.com ORCID 0000-0002-9899-196X
doi: 10.21564/2414-990x.145.154591 УДК 349.2
РОЛЬ ПРООСШЛКОВОУ ОРГАН1ЗАЦМ В РЕАЛ1ЗАЦМ ПРАЦ1ВНИКАМИ ПРАВА НА СТРАЙК
Проанал1зовано ключову роль профстлки в процедур1 реалгзащ працвниками права на страйк. Запропоновано мехатзм визначення представницького органу, що очолить страйк, якщо на пгдприемств1 функцюнують одночасно декшька професшних стлок. Обгрунтовано дощльтсть розроблення учасниками страйку Положення про страйковий фонд з метою покриття спричине-них роботодавцю незаконним страйком збиткв, компенсацп втраченог за час страйку заробтног плати страйкарям. Висловлено пропозицю надглити профспглку чи тший орган (особу), що очо-люе страйк, правом призупиняти страйк.
Ключовi слова: професшна спшка; страйк; право на страйк; оголошення i проведення страйку; страйковий фонд.
Швец Н. Н., кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры трудового права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : Natalyshvets@gmail.com ; ORCID 0000-0002-9899-196X
Роль профсоюзной организации в реализации работниками права на забастовку
Проанализировано ключевую роль профсоюза в процедуре реализации работниками права на забастовку. Предложен механизм определения представительного органа, который возглавит забастовку, если на предприятии работают одновременно несколько профсоюзов. Рекомендовано участникам забастовки разработать Положение о забастовочном фонде с целью покрытия причиненных работодателю незаконной забастовкой убытков, компенсации утраченной за время забастовки заработной платы бастующим. Высказано предложение наделить профсоюз или иной орган (лицо), возглавляющий забастовку, правом приостанавливать забастовку.
Ключевые слова: профессиональный союз; забастовка; право на забастовку; объявление и проведение забастовки; забастовочный фонд.
Вступ. З моменту проголошення незалежност УкраТни розроблено низку нормативно-правових акпв, що регламентують реалiзацiю пращвниками права на страйк. 1нтереси найманих пращвниюв у процесi оголошення та проведення
страйку може ввдстоювати професшна сшлка. Бiльше того, саме профсшлкова органiзацiя може очолити страйк. Коло повноважень профсшлково! оргашзацп у переб^у страйку фрагментарно окреслено у нормах Закону Укра!ни «Про порядок виршення колективних трудових спорiв (конфлжпв)» вщ 03.03.1998 р. № 137/98-ВР (далi - Закон № 137); завдання профсшлки як органу, що може очолити страйк, на в^х етапах страйкового руху випливають iз комплексного аналiзу статей Закону Укра!ни «Про професшш спiлки, !х права та гаранты дiяльностi» вiд 15.09.1999 р. № 1045-Х1У (далi - Закон № 1045), а також окремих наказiв Нащонально! служби посередництва i примирення, змiст яких буде розкрито на сторшках цie! науково! статть Проблемнi аспекти ролi профсшлки в органiзацi! i проведеннi страйку потребують Грунтовного правового аналiзу з огляду на активiзацiю страйкового руху на теренах Укра!ни за умов економiчно! кризи (упродовж 2017 р. НСПП сприяла зменшенню соцiального напруження та пошуку взаемоприйнятних рiшень мiж сторонами конфлiктiв при проведеннi найманими пращвниками 20 страйкiв [1]). Актуальшсть дослР дження зумовлена необхiднiстю привернути увагу пращвниыв пiдприемств, на яких час вщ часу вiдбуваються страйки, до позитивного досвщу профсшл-кових лiдерiв у вiдстоюваннi прав та iнтересiв страйкарiв у перебiгу страйку, що дозволяе завершити колективний трудовий сшр примиренням його сторiн, попереджаючи тривале протистояння роботодавця й найманих пращвниыв, а у окремих випадках - попередити страйковий рух.
Аналiз остантх до^джень i публтащй. Правовий статус профсшлки став предметом наукових пошуюв таких учених: Н. Б. Болотша (К. В. ВоЬШа), Г. С. Гончарова (Н. 8. ЫопеЬагоуа), Ю. М. Гришина (Щотова) (Уи. М. ЫгувЬупа (Shchotovа)), В. Л. Костюк (V. Ь. Kostiuk), С. М. Прилипко (8. М. Ргу1урко), А. М. Слюсар (А. М. 81^аг), Н. А. Циганчук (К. А. Tsyhanchuk), О. М. Яро-шенко (О. М. Уaroshenkо) та ш. А от роль профсшлок у реалiзацГí права на страйк науковою спiльнотою проаналiзована фрагментарно лише у роботах П. Х. Лук'янчука (Р. КЬ. ЬикЧапсЬика), М. А. Самбора (М. А. Samborа), Ф. А. Цесарського (Р. А. Tsesarskoho) та iн. Подальше наукове осмислення ключових завдань професiйно! сшлки у процесi оголошення, проведення i при-пинення страйку на чась
Мета i завдання дослгдження - комплексний аналiз ключово! ролi про-фесiйно! спiлки як представницького органу найманих пращвниюв у процесi оголошення, проведення i припинення страйку; призначенням дослщження е поглиблений аналiз правових засад захисту профсшлковою органiзацiею права пращвниюв на страйк.
Виклад основного матерiалу. Конститущя Укра!ни закрiпила право пра-цiвникiв на страйк для захисту економiчних i соцiальних iнтересiв (ч. 1 ст. 44). Вщповвдно до ч. 2 ст. 44 Конституцп порядок здiйснення права на страйк вста-новлюеться законом з урахуванням необхвдност забезпечення нащонально! безпеки, охорони здоров'я, прав i свобод шших людей. Механiзм реалiзацГí права на страйк деталiзований у нормах Закону № 137.
Зпдно 3i ст. 1 Закону № 1045 професшна сшлка - добровольна непри-буткова громадська оргашзащя, що об'еднуе громадян, пов'язаних сшльними iнтересами за родом ïx професiйноï (трудово'1) дiяльностi (навчання). Проф-спiлка - сторона сощального дiалогу за Законом Украши «Про сощальний дiа-лог в УкрашЬ» вiд 23.12.2010 р. № 2862-VI (дай - Закон № 2862). Вщповщно до ч. 2 ст. 243 Кодексу закошв про працю Украши вiд 10.12.1971 р. № 322-VIII (далi - КЗпП) держава визнае професiйнi спiлки повноважними представни-ками працiвникiв i захисниками ïx трудових, соцiально-економiчниx прав та iнтересiв в органах державно'1 влади та мюцевого самоврядування, у вiдносинаx з власником або уповноваженим ним органом, а також з шшими об'еднаннями громадян. Серед повноважень профсшлки - представництво iнтересiв пращв-ниыв за ïx дорученням шд час розгляду шдиввдуальних трудових спорiв та у колективному трудовому спорi (п. 8 ч. 1 ст. 247 КЗпП; п. 8 ч. 1 ст. 38 Закону № 1045; п. 2.16.16. Примiрного положення про первинну профсшлкову оргашза-щю - оргашзацшну ланку членсько'1 органiзацiï Федерацй' профсшлок Украши, затвердженого Постановою Президп Ради ФПУ вщ 15.11.2000 р. № П-30-7). У питаннях колективних iнтересiв працiвникiв профспiлки, ïx об'еднання здш-снюють представництво та захист iнтересiв працiвникiв незалежно вiд членства останшх у профспiлкаx.
Страйком вважаеться тимчасове, колективне, добровшьне припинення роботи пращвниками (невиxiд на роботу, невиконання сво'1х трудових обов'яз-кiв) пiдприемства, установи, оргашзацп (структурного шдроздшу) з метою виршення колективного трудового спору (конфлжту).
Роль профспiлки в реалiзацiï права на страйк досить важлива. Так, зпдно зi ст. 27 Закону № 1045 профсшлки, ïx об'еднання мають право на оргашза-щю та проведення страйкiв, зборiв, мггинпв, поxодiв i демонстрацiй на захист трудових i соцiально-економiчниx прав та iнтересiв працiвникiв вiдповiдно до закону. Зпдно з ч. 1 ст. 19 Закону № 137 ршення про оголошення страйку на пiдприемствi приймаеться за поданням виборного органу первинно'1 профсшл-ково'1 органiзацiï (профсшлкового представника) чи iншоï органiзацiï найманих пращвниюв, уповноважено'1 представляти штереси найманих працiвникiв, загальними зборами.
З огляду на формулювання ч. 1 ст. 20 Закону № 137 «страйк на шдпри-емствi очолюе орган (особа), що визначаеться загальними зборами (кон-ференщею) найманих працiвникiв при прийнятт рiшення про оголошення страйку», можна зробити висновок, що очолити страйк може представницький орган (в тому чи^ об'еднаний представницький орган) найманих пращвни-кiв, зокрема, професшна сшлка, якщо таке рiшення приймуть загальш збори (конференцiя).
Водночас ш у нормах Закону № 137, ш в Законi № 1045 не вщображено, як визначити представницький орган, що очолить страйк, якщо на шдприемств^ в установи оргашзацп функщонують одночасно декiлька професiйниx сшлок. Пiдтримуемо точку зору Г. С. Гончарово'1 (H. S. Honcharovoi), що профсшлковий
плюралiзм - нормальний процес, який сприяе змаганню мiж рiзними профсшл-ками у захистi трудових прав працюючих [3, с. 31].
Наша позищя, полягае в тому, що якщо на пiдприeмствi, де оголошено страйк, одночасно дiють декшька первинних профсшлкових органiзацiй, вони мають на засадах пропорцiйного представництва утворити об'еднаний пред-ставницький орган з метою захисту iнтересiв працiвникiв, яю беруть участь у страйку. Таким формулюванням пропонуемо доповнити ч. 1 ст. 20 Закону № 137, передбачивши у цш статтi друге речення.
На теренах нашо! держави Указом Президента УкраТни вiд 17.11.1998 р. № 1258/98 утворено Нащональну службу посередництва i примирення (далi -НСПП) для сприяння врегулюванню колективних трудових спорiв (конфлж-пв). Рiшення НСПП мають рекомендацiйний характер i повиннi розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлжту).
Засади взаемодГ! НСПП iз професiйними спiлками, !х об'еднаннями, робо-тодавцями та !х об'еднаннями, центральними i мiсцевими органами виконавчо! влади, органами мiсцевого самоврядування та шшими державними органами в питаннях запобтання виникненню колективних трудових спорiв (конфлж-тiв) передбаченi у п. 9 Положення про порядок здшснення Нащональною службою посередництва i примирення заходiв щодо запобiгання виникненню колективних трудових спорiв (конфлiктiв), затвердженого наказом НСПП вщ 27.03.2009 р. № 16, iз змiнами, внесеними наказом НСПП ввд 28.01.2011 р. № 08. Наказом НСПП ввд 26.09.2014 р. № 66 затверджено Положення про порядок формування i затвердження вимог найманих пращвниюв, профсшлок. Наказом НСПП вщ 18.11.2008 р. № 131 затверджено Положення про порядок проведення страйку як крайнього засобу виршення колективного трудового спору (конфлжту) та примирних процедур шд час страйку (далi - Положення № 131).
Профсшлка з-помiж шшого мае забезпечувати пiд час страйку житте-здатнiсть пiдприемства, збереження майна, додержання законной та громад-ського порядку, недопущення загрози життю i здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу на виконання положень ст. 26 Закону № 137, п. 3.3. Положення № 131.
Роботодавець повинен створювати сприятливе середовище для реалiзацi! профспiлками захисно! функцп у процесi захисту прав працiвникiв, зокрема, й права на страйк. Роботодавець зобов'язаний в тижневий термш надавати на запити профсшлок шформащю, яка е в !х розпорядженш, з питань умов пращ та оплати пращ пращвниыв, а також соцiально-економiчного розвитку шд-приемства, установи, органiзацГí та виконання колективних договорiв i угод. У разi затримки виплати заробггно! плати роботодавець зобов'язаний на вимогу виборних профсшлкових оргашв дати дозвш на отримання в банкiвських уста-новах iнформацi! про наявнiсть кош^в на рахунках пiдприемства, установи, оргашзацп або отримати таку iнформацiю в банювських установах i надати !! профспiлковому органу.
За ршенням найманих пращвниыв чи профсшлки може бути утворено страйковий фонд з добровшьних внесыв i пожертвувань (ч. 2 ст. 27 Закону № 137; п. 3.1. Положення № 131). Збитки, заподiянi роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним, ввдшкодовуються органом, уповноваже-ним найманими пращвниками на проведення страйку, у розмiрi, визначеному судом (у межах кош^в i майна, що йому належать).
Нам iмпонуе точка зору Ф. А. Цесарського (F. A. Tsesarskoho), що основним засобом кнування пращвниыв у процесi страйку часто слугують спещальш страйковi фонди. Щ фонди компенсують працiвникам хоча б частину втраченого ними за час страйку заробггку i вельми суттево посилюють позицп пращвниюв при вирiшеннi колективних трудових спорiв (конфлiктiв) [2, с. 165].
Таким чином, у разi створення профсшлкою страйкового фонду тi кошти, що будуть акумульованi на рахунку такого фонду, потенцшно можуть покрити спричинеш роботодавцю незаконним страйком збитки; компенсувати втрачену за час страйку заробггну плату учасникам страйку. Профсшлка мае розробити Положення про страйковий фонд, здшснювати управлшня фондом; звпувати страйкарям, на що були витрачеш кошти, зосередженi у зазначеному фондь В рамках запропонованого Положення дощльно передбачити функцiональнi повноваження скарбника страйкового фонду, який буде виконувати обов'язки бухгалтера на громадських засадах.
Цiкавий досвiд щодо створення, управлiння та використання страйкового фонду передбачений у ст. 278 Трудового кодексу Азербайджансько1 Респу-блжи, затвердженого Законом Азербайджансько1 Республiки вщ 01.02. 1999 р. № 618-IQ. Так, в Азербайджанськiй Республiцi з метою фшансування страйку трудовий колектив або профсшлкова органiзацiя на час страйку можуть ство-рювати страйковий фонд, а пращвники, профспiлковi оргашзацп шших шдпри-емств - фонди солщарносп, каси взаемодопомоги. Вказанi фонди звшьняються вiд податкiв. Кошти фонду можуть бути витрачеш на надання допомоги страй-куючим i на iншi цт, пов'язанi зi страйком. Шсля закiнчення страйку невико-ристаш кошти фондiв витрачаються на цЫ, визначенi трудовим колективом або профсшлковою органiзацiею. Кошти страйкового фонду ршенням суду можуть бути спрямованi на вщшкодування збиткiв, завданих роботодавцю в результат продовження незаконних страйкiв. Вщповщно до ч. 6 ст. 278 Трудового кодексу Азербайджансько1 Республжи забороняеться в будь-якш формi пряме або непряме фшансування страйку державними органами, посадовими особами та шшими роботодавцями.
За умов сьогодення актуальной набувае роз'яснювальна робота профсшлок серед персоналу шдприемства, на якому оголошено страйк. Профсшлковим лще-рам дощльно розгортати серйозну профшактичну роботу, пропагуючи знання й виконання норм Закону № 137 серед найманих пращвниыв. Профсшлка як представницький орган найманих пращвниыв у разi очолювання страйку несе шдвищену вщповщальшсть за дотримання законносп страйкарями, запобпання негативним протиправним проявам страйкових акцш (порушення громадського
порядку; руйнування майна роботодавця; чинення опору законним дiям влас-ника або уповноваженого ним органу щодо забезпечення життeдiяльностi та нормального функщонування шдприемства; перешкоджання виробничому про-цесу працiвникiв пiдприeмства, якi не беруть участ у страйку; примушування iнших найманих працiвникiв до участ у страйку тощо). У цьому контекст доцiльно розповсюджувати серед страйкарiв буклети, брошури про регламент дш працiвникiв, якi беруть участь у страйку (3i змiстом цих шформацшних буклетiв працiвники можуть ознайомитися вдома напередодш оголошення страйку, оскiльки потенцшш страйкарi мають 7 або 15 дшв (на безперервному виробництвi) для шдготовки до страйку, допоки роботодавець ознайомлюеться з рiшенням про оголошення страйку та розмiрковуе над планом сво'1'х дiй у вщ-повщь на надiслане попередження про страйк).
Профсшлка визначае мюцеперебування пiд час страйку пращвниыв, якi беруть у ньому участь, за погодженням iз роботодавцем (ч. 8 ст. 19 Закону № 137; п. 2.12. Положення № 131). У щлому слщ зазначити, що профсшлкова оргашзащя у переб^у страйку постiйно мае координувати ди страйкарiв з роботодавцем, якщо страйкуючi з дозволу роботодавця перебувають у межах територп шдприемства. У цьому разi профспiлка не мае зловживати «гостин-шстю» роботодавця. Профсшлка мае стояти на сторожi дотримання страйкую-чими законностi i правопорядку, цивiлiзованого формату проведення страйку у чггкш вiдповiдностi з положеннями Закону № 137. Профспiлковi лщери не вправi примушувати до участ або неучастi у страйку. Профсшлкова дисциплша мае бути жорстко регламентована. Участь у страйку - щлком добровольна акцiя з боку найманих пращвнишв, навiть якщо вони е членами профсшлки, що очолила страйк.
За ст. 33 Закону № 137 «особи, яю примушують працiвникiв до участ у страйку або перешкоджають участ у страйку шляхом насильства чи погрозою застосування насильства, або шляхом шших незаконних дiй, покарання за яю передбачено законодавством, притягаються до кримшально1 вiдповiдальностi згiдно iз законодавством». Пропонуемо доповнити цю статтю шсля слiв «чи погрозою застосування насильства» таким формулюванням: «чи використову-ючи ix матерiальну залежшсть». Конкуренти роботодавця можуть шдбурювати працiвникiв останнього оголосити страйк.
На виконання прописаного у п. 4.7. Положення № 131 профсшлка мае право ввд iменi страйкуючих проводити переговори, консультацп з власником або уповноваженим ним органом (представником), органами виконавчоТ влади i органами мюцевого самоврядування; отримувати шформащю ввд власника або уповноваженого ним органу (представника) щодо стану виконання вимог найманих пращвнишв; шщшвати створення примирних оргашв та брати участь в ix роботi; органiзовувати та проводити збори, мiтинги, шкети з метою виконання висунутих найманими пращвниками вимог; отримувати необxiднi роз'яснення та консультацп вщ НСПП тощо. Значно ширший порiвняно з правами комплекс обов'язюв профспiлки як органу, що очолюе страйк, закршлений
у п. 4.8. Положення № 131. Вважаемо дощльним надшити профсшлку чи шший орган (особу), що очолюе страйк, правом призупиняти страйк. Так, профсшлщ може знадобитися певна шформащя вщ роботодавця з питань, що стосуються iнтересiв страйкарiв, яку роботодавець оперативно не зможе надати, осюльки необхвдно буде залучити спещалкив для шдготовки певних звтв тощо. При-зупинення страйку корисне тим, що шсля його ввдновлення працiвникам не доведеться з самого початку проходити всi процедурнi моменти оголошення страйку. Бшьше того, шд час цiеï паузи роботодавець може знайти компромюне рiшення i попередити вщновлення та продовження з подвшною силою страй-кових потуг пращвниюв.
Слушною видаеться точка зору Н. А. Циганчук (N. A. Tsyhanchuk) щодо необхвдност законодавчого закрiплення права професшно1 спiлки чи iншого органу (особи), що очолюе страйк, на проведення попереджувального страйку [4, с. 12]. Вважаемо, що попереджувальний страйк може стати превентивним заходом, що стимулюватиме роботодавця шти на поступки страйкарям, дозволить запобпти негативним наслщкам тривалих страйыв.
Повноваження профсшлки (об'еднаного представницького органу) як органу, що очолюе страйк, в частиш регламентацп та координацп страйкових дш припиняються у зв'язку з припиненням страйку, шдписанням угоди про врегулювання колективного трудового спору, прийняттям ршення про ввдмшу страйку, визнанням його незаконним чи забороненим.
Особливо!" актуальной за реалiй сьогодення набувае заборона проведення страйыв у разi оголошення военного стану до моменту його ввдмши. Заборона проведення страйюв пiд час военного стану - тимчасове обмеження права на страйк на перюд дп особливого правового режиму, що автоматично завершуеться, коли припиняе дiяти особливий режим. Про це положення ч. 3 ст. 24 Закону № 137 мають повсякчас пам'ятати очшьники страйку. Таке фор-мулювання зазначено1 стата Закону № 137 розвивае передбачену ч. 2 ст. 44 Конституцп Украши норму, за якою порядок здшснення права на страйк вста-новлюеться законом з урахуванням необхщносп забезпечення нащонально1 безпеки, охорони здоров'я, прав i свобод шших людей. Аналiзоване обмеження е виправданим за умов оголошення военного стану в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 19 Закону Украши «Про правовий режим военного стану» ввд 12.05.2015 р. № 389-VIII. Таким чином, якщо на пiдприемствi вже оголошено страйк, а в кра-lHi (чи на окремих ïï територiяx) буде оголошено военний стан, то розпочатий страйк мае бути автоматично припинений до моменту вщмши военного стану. Якщо у перебпу страйку до моменту його припинення через оголошення военного стану роботодавцем не було задоволено вимог страйкарiв, то шсля вщмши военного стану пращвники будуть змушеш розпочинати процедуру оголошення страйку з самого початку, оскшьки Закон № 137 не передбачае можливосп призупинення страйку.
Профсшлка - досить потужний представницький орган найманих пра-щвниыв, наделений значними повноваження. Профсшлка мае майно, може
створити страйковий фонд. Профспiлковi представники проходять навчання, беруть участь у заходах, шщшованих НСПП у разi виникнення колективного трудового спору; набувають досввду юридично грамотного вступу в страйк, контролю за переб^ом страйкового руху та виходу з нього з найменшими втратами для пращвниыв. Профспiлковi лiдерi ведуть дiалог з роботодавцем, обговорюють поступки у перебпу трудового спору, спрямовують дп страйкарiв у правове русло, шдписують угоду про вирiшення колективного трудового спору тощо.
А. М. Слюсар (A. M. Sliusar) виправдано шдкреслюе неналежний рiвень дотримання прав членiв профспiлковиx оргашзацш, констатуючи переслщу-вання профспiлковиx лiдерiв, звiльнення й утиски працiвникiв через ïx участь у цих об'еднаннях, втручання адмшктрацп й державних оргашв у внутрiшнi справи профспiлок тощо [5, с. 171-172].
Неприпустимо невиправдано утискати члешв профсшлки, якщо остання очолить страйк, незалежно ввд законной чи незаконной останнього. Навiть у тому раз^ якщо через порушення бодай одного чи дешлькох численних строшв, передбачених у нормах Закону № 137, страйк буде визнаний судом незаконним, дощльно збертати цивШзований формат взаемовiдносин мiж роботодавцем та страйкарями, штереси яких представляе орган (особа), що очолив страйк. Оргашзащя та участь у незаконному страйку - це порушення трудово!" дисциплши за ч. 1 ст. 28 Закону № 137. I в кожному конкретному випадку роботодавцев^ а у разi прийняття ршення про звшьнення пращв-ника - учасника незаконного страйку й профсшлщ, членом яко1 може бути страйкуючий, слвд зважити вс за та проти, обираючи рiзновид дисциплЬ нарного стягнення до порушника трудово!" дисциплiни. Не слщ забувати, що й оргашзатор, i учасник страйку вже сво1м рiшенням про оголошення та проведення страйку позбавляють себе на перюд страйку зароб^но!" плати (як виняток - кошти страйкового фонду, якщо такий буде створено, можуть компенсувати повшстю або частково втрату зарплати), час участ у незаконному страйку не зараховуеться до страхового стажу, тобто й оргашзатор, i учасник страйку вже зазнають негативних наслвдыв участ у страйку. Гнобити страйкуючих, вдаючись з-помiж шшого до мобшгу, у перебпу й шсля страйку неприпустимо. Мае бути збережено нормальний мiкроклiмат всерединi пiдприемства, на якому ввдбувся страйк, доцiльно прагнути до оптимального збалансування iнтересiв роботодавця та найманих пращвниыв. А для цього сторони сощально-трудових вiдносин мають одна одну чути шд час переговорiв, проведення примирних процедур з виршення розбiжностей, якi стали причиною прийняття найманими пращвниками рiшення про оголошення страйку. Слвд заручитися шдтримкою висококвалiфiкованиx фаxiвцiв НСПП, що мають практичний досввд сприяння розв'язанню колективних трудових спорiв.
Професiйнi сшлки у сво1и дiяльностi, спрямованiй на захист трудових прав та соцiально-економiчниx штере^в працiвникiв, мають прагнути до вре-
гулювання колективного трудового спору з допомогою переговорного процесу, шляхом реалiзацiï сощального дiалогу, по можливост запобпати застосуванню радикальних форм захисту колективних прав та iнтересiв найманих пращвниюв. Профсшлка здатна попередити колективний трудовий сшр, здатна запобпти страйку.
Який би аспект сощально-трудових вщносин мiж роботодавцем та пращвни-ками, штереси яких представляе профспiлка, ми не розглядали, слвд констату-вати, що усшх багато в чому визначаеться вмшням вести дискусп i переговори. Здатшсть проводити конструктивнi перемовини з протилежною стороною, якими б складними вони не були, спроможшсть примирити сторони, - кращий шлях максимального задоволення iнтересiв цих сторш.
О. М. Ярошенко (O. M. Yaroshen^) справедливо наголошуе на необхщно-ст створення в УкраТш нового ефективного мехашзму попередження трудових конфлiктiв, примирення пращвниюв i роботодавцiв у сшрних питаннях, а також оперативного та правильного ïx виршення [6, с. 212]. Аналiз практики страйку-вання переконливо доводить, що настав час вжити зусиль для оновлення норм закошв № 137, № 1045, № 2862, змщення акцентiв на запобпання виникненню колективних трудових спорiв (конфлшпв), на попередження страйкiв, зокрема, й шляхом посилення ролi професiйниx сшлок як у попередженнi страйкiв (шщшвання роз'яснювально'1 роботи та iн.), так i шляхом активiзацiï захисно'1 функцп профспiлковоï органiзацiï пiд час оргашзацп та проведення страйку з метою мiнiмiзацiï негативних наслщюв страйкування.
Висновки. Пращвники об'еднуються у профспiлку для того, щоб остання захищала ïx права. Профсшлка контактуе з роботодавцем, органами влади, прагнучи у правовому полi виршувати питання трудових ввдносин та полш-шення становища пращвниыв. Профсшлка вщграе значну роль у реалiзацiï права працiвникiв на страйк. Вона мае перевагу серед шших оргашв, що можуть очолити страйк, оскшьки володiе можливiстю фiнансово забезпечу-вати страйкарiв.
З метою посилання ролi профспiлок у процесi захисту права пращвниыв на страйк необхвдно внести змiни до Закону № 137, закршивши меxанiзм визначення представницького органу, що очолить страйк, якщо на пiдприемствi функщонують одночасно декшька професiйниx спiлок; надiливши профспiлку чи шший орган (особу), що очолюе страйк, правом призупиняти страйк, ого-лошувати попереджувальний страйк.
Перспективи подальших дослвджень проблематики, що була шднята у цш публжацп, випливають з потенцiйноï необxiдностi внесення змш до норм Закону № 1045 у частиш деталiзацiï координацшних заxодiв профспiлковоï органiзацiï та НСПП у переб^у реалiзацiï права на страйк. Поза увагою у цш стати залишилося питання контролю за використанням кошпв страйкового фонду у разi створення останнього тощо. Отже, у питаннях вивчення ролi профсшлково'1 оргашзацп в реалiзацiï права на страйк зарано ставити крапку.
Список л^ератури:
1. 1нформащя про результати дiяльностi Нацiонально'i служби посередництва i примирення за 2017 рж. URL: http://www.nspp.gov.ua/home/struktura-nspp-5/8169-informatsiia-pro-rezultaty-diialnosti-natsionalnoi-sluzhby-poserednytstva-i-prymyrennia-za-2017-rik (дата звернення: 17.12.2018).
2. Цесарський Ф. А. Захисна функщя профспiлок, форми ТТ реалiзацii : дис. ... канд. юрид. наук. Харкiв, 2004. 200 с.
3. Гончарова Г. Плюралiзм профсшлок i трудовi ввдносини: вирiшення питань на практицi. Право Украгни. 1999. № 10. С. 30-33.
4. Циганчук Н. А. Професшт стлки як суб'екти трудового права : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харюв, 2004. 20 с.
5. Слюсар А. М. Правовий статус суб'екпв трудового права УкраТни: теоретико-правовий аспект : монографiя. Харюв : Ф1НН, 2011. 336 с.
6. Ярошенко О. М. Проблемш моменти законодавчого регулювання трудових спорiв. В1с-ник АкадемИ правових наук Украгни. 2005. № 1. С. 206-214.
References:
1. Informatsiia pro rezultaty diialnosti Natsionalnoi sluzhby poserednytstva i prymyrennia za 2017 rik. URL: http://www.nspp.gov.ua/home/struktura-nspp-5/8169-informatsiia-pro-rezultaty-diialnosti-natsionalnoi-sluzhby-poserednytstva-i-prymyrennia-za-2017-rik [in Ukrainian].
2. Tsesarskyi, F.A. (2004). Zakhysna funktsiia profspilok, formy yii realizatsii. Candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
3. Honcharova, H. (1999). Pliuralizm profspilok i trudovi vidnosyny: vyrishennia pytan na praktytsi. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 10, 30-33 [in Ukrainian].
4. Tsyhanchuk, N.A. (2004). Profesiini spilky yak sub'iekty trudovoho prava. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
5. Sliusar, A.M. (2011). Pravovyi status sub'iektiv trudovoho prava Ukrainy: teoretyko-pravovyi aspect. Kharkiv: FINN [in Ukrainian].
6. Yaroshenko, O.M. (2005). Problemni momenty zakonodavchoho rehuliuvannia trudovykh sporiv. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy - Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 1, 206-214 [in Ukrainian].
Shvets N. M., PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of Labour Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : Natalyshvets@gmail.com ; ORCID 0000-0002-9899-196X
The role of the trade union organization in the implementation of the right of workers to strike
Analysed the key role of the trade union in the procedure for exercising the right to strike by employees. A mechanism has been proposed for determining the representative body that will lead the strike if several trade unions work at the enterprise at the same time.
It was recommended to the participants of the strike to develop the Provision on the strike fund in order to cover the losses caused to the employer by the illegal strike; compensation for wages lost during a strike to strikers. The trade union should manage the fund; reporting to the strikers about the money of this fund. Within the framework of the proposed Provision it is expedient to provide functional powers of the treasurer of the strike fund, which will act as an accountant on a voluntary basis.
Has been proposed to give the trade union or other body (person), leading the strike the right, to suspend the strike. Suspending the strike is useful because after its restoration, employees will not have to go through all the procedural moments of the announcement from the very beginning of the strike.
We believe that a prevention strike can be a preventive measure, that will encourage an employer to take action for prevent the negative consequences of prolonged strikes.
It is unacceptable to unjustifiably squeeze union members if the latter leads the strike, regardless of the lawfulness or illegality of the latter. The normal microclimate within the enterprise where the strike took place must be preserved; it is advisable to seek to optimally balance the interests of the employer and the employees. And for this, the parties to the social-labour relations have to hear each other during negotiations.
Keywords: trade union; strike; right to strike; announcement and carrying out of the strike; strike fund.
Рекомендоване цитування: Швець Н. М. Роль профспшково1 оргашзацп в реалiзащi пра-щвниками права на страйк. Проблеми законность 2019. Вип. 145. С. 129-139. doi: https://doi. org/10.21564/2414-990x.145.154591.
Suggested Citation: Shvets, N.M. (2019). Rol profspilkovoi orhanizatsii v realizatsii pratsivnykamy prava na straik [The role of the trade union organization in the implementation of the right of workers to strike]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 145, 129-139. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.145.154591 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 18.01.2019 р.
