CC BY
39
Д.€. Соколов
ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОФСП1ЛОК В УКРА1Н1
Становлення ринково1 економши в Ук-ра1ш докорiнно змшило систему сощально-трудових вiдносин, що об'ективно усклад-нило умови функщонування профспiлок в Укра1т. Процеси, що вщбуваються в сучаснiй економiцi, зумовили появу нових проблем у сощально-трудовш сферi, пов'язаних iз розшаруванням населення за рiвнем доходiв, зростанням безроботя, поширенням явищ прихованого безробiття, неповно! зайнятостi, слабкостi соцiального захисту працюючих, руйнуванням мотивiв до ефективно! пращ. Взаeмодiя роботодавцiв i найманих пращвниюв перетворилася на складнi, багатограннi вщносини. Дiяльнiсть профспiлок за нових економiчних умов i недосконалого трудового законодавства не завжди е ефективною. Тому найскладнiшими залишаються завдання створення пдних умов працi, життя i розвитку для людини.
Дiяльнiсть профстлок як наукова проблема дослiджуеться багатьма науковцями. Г. Алексеев, М. Баглай, Ю. Волков, В. Геець, О. Гршнова, Г. Дмитренко, О. Лiбанова, О. Макарова, Н. Лук'янченко, Т. Парсонс, Л. Позднякова, О. Новшова, О. Мартякова, В. Цвих, О. Фшагша у сво!х роботах проводять дослiдження з вивчення проблем сощально-трудових вiдносин, розвитку профспiлок та сощального партнерства. Однак потребують
вдосконалення питання реформування дiяльностi профстлок в Укра!ш.
Метою роботи е визначення головних проблем реформування дiяльностi профспiлок, оцiнка стану дiяльностi профстлок в Укршт та розробка напрямiв 11 вдосконалення.
Реалп сьогодення потребують критичного переосмислення ролi профспiлок в Укра!ш, пошуку шлях1в реформування дiяльностi профстлок, активiзацil !х ролi у сучасних соцiально-трудових вiдносинах. Актуальнiсть ще1 проблеми посилюе сукупнiсть внутрiшнiх i зовшшшх викликiв:
© Соколов Дмитро Свгенович - acnipaHT. Донецький нацiональний ушверситет.
загострення кризово1 ситуаци в економщ Украши, зростання впливу св^ово1 фшансово1 кризи. Входження Укра1ни до св^ового ринку працi також потребуе перегляду функцш профспiлок з урахуванням вимог мiжнародних норм, рекомендацiй Мiжнародноl оргатзацп працi щодо оцiнювання соцiально-трудових вщносин.
Одночасно зазначенi кризовi явища у сферi працi вiдображають неспроможнiсть бшьшо1 частки профспiлкових органiзацiй протистояти криз^ захистити трудовi права бiльшостi найманих пращвниюв, реально впливати на збереження трудового потен-цiалу.
Проаналiзуемо сучасний стан профорiентацiйного руху в Укршт. Протягом 1991-2009 рр. вiдбувався процес формування представницьких структур суб'ектiв соцiального дiалогу - професшних спiлок i спiлок роботодавцiв (власниюв) всеукра1нського, регiонального та галузевого рiвнiв. Станом на 13 лютого 2010 р. Мш'юстом Укра1ни зареестровано 21 об'еднання органiзацiй роботодавцiв, 136 профстлок i 16 !х об'еднань нащонального рiвня [1, 62].
Профспiлки та профспiлковi об'еднання представляють штереси найманих працiвникiв на вiдповiдних рiвнях ведення колективних переговорiв. Однак головною проблемою такого представництва е розпорошетсть профспiлкового руху та наявтсть у ньому принаймнi двох тишв профспiлок: «традицшних» - якi зберегли специфшу профспiлок радянського часу (змшане членство, акцент на специфiчних функщях, вiдстоювання iнтересiв держави, а фактично - влади над iнтересами найманих пращвниюв), та «незалежних» («вшьних») -як виникли в часи незалежносп, переважно не мають змiшаного членства та, як правило, намагаються вщстоювати насамперед iнтереси i права найманих пращвниюв.
ISSN 1562-109X
«Традицшш» профстлки е бiльш масовими та об'еднаними в одну потужну оргашзащю - Федерацiю профспiлок Украши (ФПУ), яка стала фактичною правонаступницею радянських профспiлок та !х майна; натомють «незалежнi» профспiлки - не згуртоваш, малопотужнi та обмеженi в ресурсах (зокрема, не мають страйкових фоцщв, отже - реальних засобiв впливу на роботодавщв). За таких умов профстлки не в змозi належним чином представляти iнтереси найманих пращвниюв.
Слiд пiдкреслити, що у профспшковому середовищi досi
вiдбуваеться боротьба мiж «незалежними» i «традицiйними», спостерiгаються тенденци (за потурання держави) до монополiзащl статусу профспшково1 сторони в сощальному партнерствi Федерацiею профспiлок Украши. У результат проф-спiлковий рух е розпорошеним. Вiдбуваеться щорiчне збiльшення (у тому чи^ штучне) кiлькостi профспшкових органiзацiй, але це не призводить до тдвищення 1х ефективностi як захисниюв iнтересiв найманих працiвникiв. Реально в сощальному дiалозi беруть участь лише близько половини легалiзованих оргашзацш iз всеукрашським статусом (причому частина оргашзацш не вщповщае заявленому статусу).
Ниш в Укра1ш вiдбуваються значнi змши в профспiлковому русi. Так, 8 вересня 2009 р. створений Нащональний спшьний представницький орган профспiлок i профспiлкових об'еднань для ведення колективних переговорiв (НСПО) (трьома профоб'еднаннями: Нащональний форум профспшок Украши; Нацiональна конфедеращя профспiлок Украши; Конфедерацiя вiльних профспшок Украши). Представництво: 62 профспiлки i профоб'еднання (за даними НСПО - понад 4 млн. членiв профспшок).
За шщативою ФПУ створений 24 вересня 2009 р. спшьний представницький орган всеукрашських профспшок та профспшкових об'еднань для ведення колективних переговорiв та сощального дiалогу на нащональному рiвнi (СПО). Представництво: на момент першого
засiдання СПО (19 жовтня 2009 р.) - 55 всеукрашських профспшок i 2 профоб'еднання (за даними ФПУ - 10,1 млн. члешв профспшок); розглядалася можливють приеднання до СПО ще 25 всеукрашських профспшок i 2 профоб'еднань (загалом - 556 тис. членiв профспiлок) [1, 62].
Слщ зазначити, що головними цшями дiяльностi профспiлок е забезпечення повно! зайнятостi; покращення умов пращ; стабшьне зростання зароб^но1 плати; стабшьшсть угод мiж роботодавцями й найманими пращвниками, подальше вдосконалення !х змюту.
Важливою складовою сощально1 захищеностi працюючих е стан умов працi та охорони пращ на виробнищта. Наявшсть шкiдливих та небезпечних факторiв виробництва негативно впливае на стан здоров'я пращвниюв, тривалiсть життя та продуктившсть працi. Обстеження стану умов пращ на тдприемствах здiйснюеться на пiдставi результатiв атестаци робочих мiсць (саштарно-ппешчних обстежень шкiдливих факторiв виробничого середовища). У 2009 р. зазначеним обстеженням були охопленi пiдприемства промисловостi, сшьського господарства, будiвництва, транспорту та зв'язку, ^м статистично малих, де наприкшщ грудня 2009 р. було зайнято 4708,3 тис. оаб. 1з них 1309,4 тис. осiб, або 27,8%, працювали у несприятливих умовах, у тому чи^ 296,0 тис. жшок (16,2%).
Основою соцiального дiалогу на рiвнi пiдприемства е колективно-договiрне регулювання соцiально-трудових вiдносин. Колективний договiр е юридичною формою регулювання соцiально-трудових вщносин на виробництвi, основним засобом узгодження штерешв найманих працiвникiв та роботодавщв. Станом на 31 грудня 2009 р. у кра1ш дiяло 95 тис. зареестрованих колективних договорiв, що на 0,7% менше, шж у 2008 р. Кiлькiсть пращвниюв, охоплених
колективними договорами, становила 9038,3 тис., що складае 83,9% облшово1 кiлькостi штатних працiвникiв.
Залежно вщ сфери економiчноl дiяльностi спостертаеться диференцiацiя показника рiвня охоплення колективними договорами. Найбшьший вiдсоток охоплення
припадае на тдприемства водного транспорту, з виробництва транспортних засобiв та устаткування, лiсового господарства та пов'язаних з ним послуг, а також сфери дослщжень i розробок (96,599,9% обтково1 кiлькостi штатних працiвникiв), найменший - в оргашзащях торгiвлi, у сферi фшансово1 дiяльностi та дiяльностi готелiв i ресторанiв (51,1-62,1%) [2, 324].
Анатз положень генеральних угод i результатiв !х виконання свiдчить про переважно формальне ставлення насамперед держави та роботодавщв як до укладання i змiсту зазначених угод, так i !х дотримання. Це ставлення виявляеться ще на стади формування угод, коли до документа вносяться завiдомо нереалiстичнi або таю, що суперечать чинному законодавству, зобов'язання. На заключнiй стади, коли сторони розглядають виконання угоди, перевага надаеться юльюсним, а не яюсним показникам, вщповщальшсть сторiн у разi невиконання ними взятих на себе зобов'язань е, як правило, суто символiчною.
Про формальний характер угод свiдчить i ставлення до них i до процесу !х укладання з боку укра1нського суспшьства. За результатами соцiологiчного дослiдження, проведеного Центром Разумкова в серпнi 2010 р., лише 8% громадян краши знають, що вiдбуваються переговори з укладання Генеральное' угоди на 2010-2012 р. (з тих, хто засвщчив свое членство у профспшщ, -16,3%). Вщповщно не знають про переговори - 66,5% (серед члешв профспшок - 67,9%). Водночас 21% громадян (у тому чи^ 13,2% тих, хто повщомив про свое членство у профспшщ) не знають, що таке сама Генеральна угода.
Слщ вщзначити, що несвоечасшсть виплати зароб^но1 плати е в Укра1ш постшною практикою, зокрема, через неналежний законодавчий захист зароб^но1 плати та постшш вiдмови держави й роботодавщв вносити вщповщш
зобов'язання до генеральних угод. Невиплати набули нового поширення шд час поточно1 фiнансово-економiчноl кризи: станом на 1 квггня 2010 р. загальна заборгованiсть iз виплати зарплат складае понад 1,7 млрд. грн. (212,5 млн. дол.), що на
16,2% бшьше порiвняно з початком року. При цьому майже 67% заборгованосп припадае на економiчно активш пiдприемства; чисельнiсть працiвникiв, яким заборгована зарплата, становить майже 474 тис. оаб.
Упродовж 2009 р. заборгованють iз виплати заробггно1 плати продовжувала зростати, але повiльнiшими, шж у попередньому роцi, темпами. Сума боргу на 1 ачня 2010 р. досягла 1473,3 млн. грн., що на 23,9% бшьше показника на початок 2009 р. Для порiвняння: темп приросту показника у 2008 р. становив 77,8%. Обсяг невиплачено1 зароб^но1 плати на початок ачня 2010 р. дорiвнював 6,2% фонду оплати пращ попереднього мюяця проти 5,3% на 1 ачня 2009 р.
Виходячи з анатзу вищезазначених показниюв, визначимо рiвень довiри працiвникiв профспiлкам на основi дослщження, що було проведене соцiологiчною службою Центру Разумкова. Респондентам було поставлено запитання: «Чи довiряете Ви профспшкам?» (рис. 1). Найбiльш поширеною вщповщдю на це запитання у жовтш 2009 р. було «Скорiше не довiряю» - 28,1% опитаних. Дослщивши динамiку 2006-2009 рр., слiд зазначити, що найчастше респонденти схиляються саме до ще1 вiдповiдi. Найменший вщсоток складае вiдповiдь «повнiстю довiряю».
Протягом останнього часу тею чи шшою мiрою довiряють профспiлкам лише близько третини громадян краши, тодi як не довiряють - 40-50%. Причому рiвень довiри дещо зрiс саме тд час поточно1 фiнансово-економiчноl кризи, коли профспiлки дiйсно досить активно вимагали вiд соцiальних партнерiв вжити заходiв iз захисту найманих пращвниюв. Водночас динамiка рiвнiв довiри/недовiри протягом перiоду кризи (грудень 2009 р. - серпень 2010 р.) е негативною, що може свщчити про певне суспшьне розчарування в результативносп згаданих вимог.
Таким чином, на пiдставi проведеного аналiзу доцiльно виокремити таю загальноукрашсью тенденц^, притаманнi розвитку сощально-трудових вiдносин з участю профспiлок:
за умов нерозвинуто1 демократ^, вiдсторонення держави вщ активного
регyлювaння сфери пр8ц1 i доходiв, недоcконaлоcтi трудового зaконодaвcтвa тa cлaбкоcтi контролю зa його дотримaнням cоцiaльний дiaлог y крaïнi бiльше деклaрyeтьcя, шж реaльно впровaджyeтьcя;
формyвaння cоцiaльного пaртнерcтвa
35
З0
все ще знaходитьcя та почaтковiй cтaдil: роботодaвцям не виcтaчae cоцiaльноï вiдповiдaльноcтi, профcпiлкaм - реaльноï незaлежноcтi й aктивноcтi y вiдcтоювaннi iнтереciв нaймaних прaцiвникiв;
25
20
15
10
Жовтень Липень Березень Грyдень Червень Березень Грyдень ВересеньБерезень 2009 2009 2009 2008 2008 2008 2007 2007 2007
□ Повшстю довiряю □ Cкорiше довiряю □ Скорме не довiряю
Рис. 1. PieeHb doeipu пра^вниюв профстлкам [3]
зaхиcнi можливост профcпiлок y питaннях оплaти прaцi, збереження тa розвитку трудового потенцiaлy пiдприeмcтв, cоцiaльного зaхиcтy прaцюючих повною мiрою не використовуються, що негативно вiдбивaeтьcя нa aвторитетi профспшкових оргaнiзaцiй;
вкрaй обмежено використовуються можливост регyлювaння cоцiaльно-трyдових вiдноcин зa допомогою вдоcконaлення колективних договорiв; незвaжaючи m
високий вiдcоток прaцiвникiв, охоплених дieю колективних угод, cоцiологiчнi обстеження зacвiдчyють поширене формaльне cтaвлення до !х yклaдaння, необiзнaнicть третини прaцiвникiв про !х змicт aбо cтaн викошння;
у профcпiлковомy рyci немae едшння, внyтрiшнi cyперечноcтi роздирaють нa 4aCTm цей рух, що зaвдae шкоди не тiльки eдноcтi, aле й чисельному cклaдy профоргaнiзaцiй (рис. 2).
5
0
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 200? 2006 2007
Рис. 2. Динамгка зм!ни кыькостг члетв
Так, протягом 1998-2007 рр. спостертаеться с^мке скорочення кшькост члешв профспшок в Украш (вiд 16,56 до 9,75 млн. ошб). За результатами соцюлопчного дослiдження, проведеного Центром Разумкова в серпш 2010 р., лише 27% громадян засвiдчили належнiсть до профспшки. Це становить приблизно 10 млн. ошб, тодi як чисельшсть працюючого населення - близько 20 млн. Отже, можна припустити, що реальний рiвень охоплення працiвникiв профспшками становить близько 50% [2, 63].
Таким чином, доцшьно реформувати дiяльнiсть профспiлок за умови очищення та оновлення профспiлкового руху в Украш. Необхiдно розробити принципово нову профспшкову iдеологiю, новi пiдходи до розбудови профспшкових органiзацiй, запровадити кращi форми i методи свiтового досвiду дiяльностi профспiлок, якi б дозволили завдяти усi важелi впливу для здiйснення справедливо1 та ефективно1 сощально1 пол^ики, аби унеможливити будь-яке порушення трудових прав людини.
Окреслене реформування дiяльностi профспiлок може здiйснюватися, зокрема, за такими основними напрямами: розширення суспшьно1 бази свое1 дiяльностi за рахунок
профстлок е УкраМ, млн. оаб [3] поширення реального членства трудящих у профспшках з метою створення громадянсько1 основи для забезпечення сощально1 безпеки людини, И надiйного сощального захисту; активiзацiя трудового потенцiалу громадян на основi посилення трудово1 мотиваци, подолання
деструктивних явищ, що поширилися у трудовiй сферi в перюд кризи; реалiзацiя функцiй захисту прав та штерешв працiвникiв у сощально-трудовш сферi; розробка пакета рекомендацiй щодо правил i процедур сощально1 дiяльностi та вiдповiдальностi роботодавцiв i профспшок на рiвнi пiдприемств та регюшв тощо.
Лiтература
1. Шангiна Л. Сощальний дiалог як важлива частина «доброчинного кола доб-робуту» - формування зароб^но1 плати / Л. Шангша // Нацiональна безпека i оборона. -2010.-№ 7 (118).-С. 61-77.
2. Праця Укра1ни 2009: Стат. зб.; Вiдп. за вип. Н.В. Григорович / Держкомстат Ук-ра1ни. - К., 2010.-341 с.
3. Соцюлопчне опитування: Чи дов> ряете Ви профспшкам? (динамша 2000-2009) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uceps.org/ ukr/poПphp?poП_id=84.
