CC BY
172
кiлькох аргумент. Один i3 них - недоцшьшсть, оскiльки будь-яке втручання швелюеться поведшкою економiчних агентiв. Другий - це твердження, що така полiтика породжуе (через рацiональнi очiкування) результати, проти-лежнi прогнозованим. Так, регулювання сукупного попиту призвело до на-ростання шфляцшних процесiв, хоча зайнятiсть залишалась на тому самому рiвнi. Тре^м аргументом був той, що державна полггика стосуеться макро-економiчного рiвня, iгноруючи мiкроекономiчний, де саме i приймаються рь шення про економiчну поведiнку в конкретнiй економiчнiй ситуацй. При-хильники ТРО закликають формувати економiчну полiтику держави так, щоб вона забезпечувала стабiльнiсть рiшень i законiв, щоб змiна грошових i фю-кальних правил не пов'язувалася з тимчасовими потребами державного бюджету, щоб новi правила набували чинностi через достатнiй промiжок часу, аби люди могли адаптуватися i прогнозувати сво! д11.
За останш десять рокiв ТРО привернула увагу економю^в. Однак як на шдтримку, так i проти ТРО висуваються рiзнi досить переконливi аргу-менти, тому на сьогодш бiльшiсть економю^в не погоджуються з ТРО. Про-те, завдяки ТРО економiсти i науковцi придiляють набагато бiльше уваги можливому впливу очшувань на результати змши полiтики, зв'язкам мiж мж-ро- i макроекономiчними теорiями. Перспективним полем для подальших дослiджень може бути приладний аналiз очiкувань економiчних агентiв у вгг-чизнянiй економщ та вплив цих очкувань на ситуацш на грошовому та валютному ринках, зокрема тд час останньо! фшансово! кризи, введення Нащ-ональним банком значних прямих обмежень щодо готiвкових i валютних операцш, попередньо! стерилiзацil грошово! маси.
Лггература
1. Артус М.М. Грош1 та кредит / Мирослав Миколайович Артус. - К. : Вид-во Свро-пейського ун-ту, 2005. - 166 с.
2. Грош1 та кредит / 1.В. Алексеев, М.К. Колюник, О.Й. В1вчар, П.Г. 1льчук. - Льв1в : НУ "Льв1вська полггехшка", 2004. - 168 с.
3. Грош1 та кредит / Савлук М.1., Мороз А.М., Лазепко I I., Пуховкша М.Ф., Шамо-ва I.B. / за ред. M.I. Савлука. - К. : Вид-во Кшвського НЕУ, 2006. - 744 с.
4. Лагутш В.Д. Грош1 та грошовий об1г / Василь Дмитрович Лагутш. - К. : Знания, 2003. - 200 с.
5. Матв1енко П.В. Розвиток грошово-кредитних вщносин у трансформацшшй економь щ Украши / П.В. Матв1енко. - К. : Наук. думка, 2004. - 256 с.
6. Гальчинський А. Теор1я грошей / Анатолш Гальчинський. - К. : Основи, 1996. - С.
51-64.
7. 1стор1я економ1чних учень : тдручник / за ред. Л.Я. Коршйчука. - К., 1999. - С. 431-433.
8. Макконнелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. - М. : Республика, 1992. - Т. 1. - С. 331-332._
УДК 331.5 (4 77.87) Ст. викл. Ю.В. Машика - Закарпатський
державный ушверситет, м. Ужгород
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТ1 ТА МОЖЛИВОСТ1 ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРА1Н1
Йдеться про те, що з розвитком св1тово! економши, економ1чно'! штеграцп та ствробггництва р1зних краш виникла необхщшсть узгоджувати та узагальнювати
трудовi вщносини, якi складаються на нацiональних ринках пращ. Виконання цього зобов'язання взяла на себе Мiжнародна оргашзащя пращ (далi МОП), яка у Конвен-цiях i Рекомендацiях юридично закршида норми трудових вiдносин як частину мiж-народного права. Конвенцп та Рекомендацп МОП пiсля ратифшацп i'x парламентами багатьох краш стали складниками нащонального трудового права, яке регулюе певнi аспекти нацiонального ринку пращ.
Ключов1 слова: мiжнародна органiзацiя пращ, ринок пращ, модель сощально-го партнерства, конвенщя, програма зайнятостi населення.
Senior teacher Yu. V. Mashyka - Transcarpathian State University, Uzhgorod
The international experience of the employment adjustment and the possibilities of its application in Ukraine
The article tells that with the development of the worlds economics, the economic integration and cooperation of different countries, the necessity of coordination and generalization of the labour relationships that arise at the national labour markets has appeared. The International Organization of Labour (further IOL) took the responsibility of the fulfillment of these duties and legally consolidated the standards of the labour relationships as a part of international law in Conventions and Recommendations. The Conventions and Recommendations of IOL after the ratification them by the parliaments of many countries became the constituent part of the national labour law, that regulates certain aspects of the national labour market.
Keyworlds: the International Organization of Labour, the labour market, the model of social partnership, convention, the employment program of population.
Вступ. Комплексному теоретико-практичному дослщженню питань оргашзацп зайнятост в умовах адаптацп економжи до ринкових вщносин присвятили своi пращ украшсью вчеш С. Бандура, Д. Богиня, В. Брич, С. Вовканич, Б. Данилишин, Е. Л1банова, С. Пирожков, С. Писаренко, У. Са-дова, Л. Сем1в, Л. Шевчук, М. Шаленко, М. Чумаченко.
Науков1 основи становлення бшьш ефективних моделей розвитку трудового потенщалу, зокрема зайнятост та безробггтя на репональному та га-лузевому р1вш на засадах дп закошв ринковоi економжи, висвгглено в публь кащях науковщв-дослщниюв М.1. Долшнього, С.М. Злупка, В.С. Кравщва, М.А. Лендела, В.П. Мжловди, М.1. Штюлича та ш.
Проте, незважаючи на значний науковий доробок, пращ названих вче-них та шш1 публжацп i розроблення не охоплюють всього спектру питання щодо вдосконалення та використання м1жнародного досвщу регулювання зайнятост населення, що власне i стало предметом нашого дослщження.
Для написання статл використовували методи статистичш, економь ко-математичш, пор1вняльного анал1зу та динам1чних ряд1в. Мета нашого до-слщження - дослщити м1жнародний досвщ регулювання зайнятост та мож-ливост його використання в Украшь Для висв1тлення мети стаття скла-даеться з1 вступу, основно!" частини дослщження, яка викладена в двох роздь лах, висновюв i перелжу використаних джерел.
У першому роздш йдеться про юторда розвитку, суть та значення МОП. У другому роздш розкриваеться питання щодо застосування м1жна-родного досв1ду регулювання зайнятост населення в Украшь
Результати досл1дження
1сторш розвитку, суть та значення МОП. Створена у квггш 1919 р. як автономна оргашзащя Л1ги Нацш 1з затвердженням ii Статуту як частини
XIII Версальського договору, у 1946 р. МОП - перша спецiалiзована установа ООН. Мета ще1 оргашзацп - сприяння встановленню мщного миру через тд-тримку соцiальноï справедливостi; полiпшення умов пращ та шдвищення жит-тевого рiвня внаслiдок вжиття мiжнародних заходiв 3i сприяння встановленню економiчноï та соцiальноï стабiльностi. Для досягнення ^eï мети МОП скли-кае конференцп за участю представникiв урядiв, профсшлок i пiдприeмцiв для розроблення рекомендацш щодо мiжнародних мiнiмальних норм та мiжнарод-них конвенцiй про працю з питань прав людини, свободи асощацш, заробiтноï плати, тривалостi робочого дня, мшмального вiку для прийняття на роботу; умов працi рiзних категорiй працiвникiв; компенсацп в разi нещасних випадкiв на виробництвi, сощального страхування; оплачуваних вiдпусток, охорони пращ, працевлаштування, трудово1' iнспекцiï [1, с. 398].
Отже, МОП - це тристороння оргашзащя, яку представляють пращв-ники, роботодавцi та державнi органи з рiвними правами пiд час прийняття ршень. Результати цieï сшвпращ щорiчно обговорюються на тристороннiй конференцп. Завдяки дiяльностi цieï органiзацiï та покращенню комунiкацiï в усьому свт люди дедалi бiльше усвiдомлюють вщмшносп умов працi в рiз-них крашах. Свою дiяльнiсть МОП розпочала з прийняттям Конвенцiï, яка регулюе ринок працi. Так, уже в 1919 р. на першш сесп МОП було прийнято Конвенцiю про обмеження з 1921 р. робочого дня на промислових шдприем-ствах - 8 год. на день, або 48 год. на тиждень, але вона в той час не була ра-тифжована вшма державами. Ниш в бшьшосп розвинених краш ринково1' економжи законодавчо визначений 8-годинний день, а в деяких крашах вста-новлений 36-40-годинний робочий тиждень (наприклад, у Францiï, Укршш, а також у США) [2, с. 214].
Украша вступила до МОП у квгтш 1954 р., перебуваючи у складi Ра-дянського Союзу. Мiжнароднi трудовi норми Украши викладенi у конвенщ-ях, рекомендащях МОП, угодах: Конвенцiï 158 МОП, Рекомендацп 166 МОП "Про припинення трудових вщносин з шщативи шдприемця", Конвенцп 154 МОП, Рекомендацiï 163 МОП "Про сприяння колективним договорам", Конвенцп 168 МОП "Про сприяння зайнятост та захисту вщ безробгття", Конвенцп 98 МОП "Про застосування принцишв права на оргашзащю i вве-дення колективних договорiв" [3].
Багато конвенцш, розроблених i прийнятих на конференщях МОП [4], спрямована на лшвщащю рiзних форм дискримшацп iноземноï робочо1' сили. Бiльшiсть краш свгту, в тiй чи шшш формi, долучили до сво1'х закошв поло-ження, що вiдповiдають вимогам конвенцш МОП. Украша за роки незалеж-ност ратифiкувала Конвенцiï та Рекомендацп МОП з основних проблем вщ-творення та використання економiчно активного населення.
Важливе значення для розвитку в Укра1'ш цившзованих сощально-трудових вiдносин, якi б вщповщали потребам громадянського суспiльства i соцiально-орieнтованоï ринково1' економiки, мае досвiд ix регулювання у ви-сокорозвинених европейських краïнаx. Високого рiвня соцiально-економiч-ного розвитку в цих крашах досягнуто значною мiрою завдяки конструктивна сшвпращ мiж соцiальними партнерами. Зпдно з соцiально-економiчними та нацiональними особливостями краш склалися рiзнi моделi сощального
партнерства. Вони розрiзняються за механiзмом правового регулювання до-говiрного процесу, за особливостями вщносин мiж соцiальними партнерами, за рiвнем демократизаци виробничого життя, за пол^ичними орiентащями соцiально-трудових вiдносин (сощал-демократична, консервативна, сощалю-тична) та за шшими ознаками.
За мехашзмом правового регулювання договiрного процесу у свт склалося три основнi моделi соцiального партнерства [5, с. 140-145].
Перша модель характеризуемся високим рiвнем централiзаци договiр-ного процесу. Вона найбшьш характерна для кра!н Швшчно! Свропи: Бельги, Дани, Нiдерландiв, Норвегй, Фшлянди, Швеци. У цих кра!нах втiлено принцип трипартизму (принцип i практика тристороннiх консультацiй з метою ви-роблення компромюно! тристоронньо! угоди профспiлок, пiдприемцiв i дер-жави [6, с. 690]) МОП, зпдно з яким усi ршення щодо соцiально-трудових вiдносин приймаються за активно! участ владних структур та за дiяльностi всiх соцiальних партнерiв. Ди сторiн соцiально-трудових вiдносин детально регламентоваш законодавством, чiтко визначено повноваження та розроблено процедури вирiшення трудових спорiв (конфлiктiв). Органiзацiйний рiвень сощально-трудових вiдносин за експертними оцiнками МОП е дуже високий. Угоди, що укладаються мiж соцiальними партнерами, стають основою для всiх галузей i пiдприемств. Частка працiвникiв, об'еднаних у профспшки, у скандинавських кра!нах становить 90 %. Завдяки взаемоди та сощальному дь алогу на загальнонащональному рiвнi майже завжди досягаеться компромю та злагода, що стало основою побудови держави загального добробуту.
Друга модель найбшьш характерна для краш Центрально! Свропи (Австрй, Iталi!, Шмеччини, Францi!, Швейцарi!) та Велико! Британп, Iрландi!. У цих кра!нах, як правило, на нащональному рiвнi не створюються постiйно дiючi органи сощального партнерства. Уряди кра!н регулярно проводять кон-сультацi! з нацiональними об'еднаннями профспiлок i роботодавцiв. Спiльнi ршення на макроекономiчному рiвнi майже не приймаються, але iнодi укладаються загальнонащональш угоди з найважливiших питань сощально-трудових вщносин. Основний рiвень соцiального партнерства в цiй моделi - ме-зоекономiчний, тобто основш угоди приймаються на рiвнi регюшв та галузей. Частка пращвниюв, об'еднаних у профспiлки у цих кра!нах, перебувае у межах вщ 30 % до 60 %. Вважаемо, що така модель може бути застосована на регюнальному рiвнi, зокрема на Закарпатл по лшй обласно! ради профст-лок, у складi яко! функцiонують обласнi комггети профспiлок за галузевим принципом (видами економiчно! дiяльностi).
Третя модель характеризуеться тим, що переговорний процес вщбу-ваеться на мiкроекономiчному рiвнi. Вона характерна для Францй, Iспанi!, Португалй, Грецi!, а також США i Японi!. У цих кра!нах роль профспшкового руху незначна, вважають, що в постiндустрiальному суспiльствi вiдмирае за-хисна функцiя профспiлок. У практику сощально-трудових вщносин широко втiлюеться система шдив^альних трудових контрактiв, у разi порушення яких працiвник сам може вщстояти сво! права через суд. Частка пращвниюв, об'еднаних у профспшки, досягае 30 %.
Зпдно з дослщженнями Оргашзацп економiчного спiвробiтництва та розвитку, не можна надати перевагу жоднш з цих моделей, осюльки кожна мае сильш i слабю риси. Немае моделi, яка б гарантувала низький рiвень ш-фляцй, конкурентоспроможнiсть пiдприемств, низький рiвень безробiття, постiйне пiдвищення заробгтно1 плати, високу сощальну захищенiсть, злаго-ду в суспшьствь Результати дослiдження свiдчать, що соцiально-трудовi вщ-носини мають бути гнучкими, швидко пристосовуватися до необхщност змiн [5, с. 140].
Важливу роль у питаннях соцiально-трудових вщносин вiдiграе також Економiчна i сощальна рада (далi ЕКОСОР) - головний координуючий орган ООН в сферi економiки, соцiальних вiдносин, екологп, охорони здоров'я, куль-тури, науки й освгти. Ця мiжнародна органiзацiя мае розгалужену оргашза-цiйну систему, до складу яко! входять дев'ять функщональних комiсiй, п'ять ре-гiональних комiсiй (за регiонами свiту), шiсть постшних комiтетiв; 1й також пiдпорядковано вiсiмнадцять спецiалiзованих закладiв, програми, центри тощо.
Функцiональнi комюп ЕКОСОР такi: 1) Статистична комiсiя; 2) Комь тет з народонаселення й розвитку; 3) Комiсiя сощального розвитку; 4) Комь Ыя з прав людини; 5) Комiсiя зi становища жiнок; 6) Комiсiя зi запобiгання злочинностi; 7) Комiсiя з наркотикiв; 8) Комiсiя з науки й технiки; 9) Комiсiя зi стiйкого розвитку [7, с. 76].
У крашах Свропейського Союзу (далi вС), у ходi консультацiй i угод придiляеться значна увага виршенню соцiально-трудових вiдносин. Зокрема, Комiсiя ввропейського Союзу (далi КвС) здiйснила унiфiкацiю законiв, що регулюють дiяльнiсть компанiй. Головна увага була придшена широкому спектру соцiальних проблем, зокрема сощально-трудових вiдносин - вщ ш-ституцiоналiзацil взаемовiдносин мiж пращвниками i пiдприемцями, забезпе-чення безпеки на робочому мющ до участ працiвникiв в управлiннi компаш-ями i прийняття колективних угод в рамках вС.
Незважаючи на тенденщю децентралiзацil соцiально-трудових вщно-син та скорочення профспшкового членства, майже в уЫх крашах вС колективш договори продовжують охоплювати бiльшiсть пращвниюв, оскiльки в багатьох захiдноевропейських крашах законодавство дае право урядовi по-ширювати великомасштабнi угоди мiж профспшками i роботодавцями (х об'еднаннями) на всю галузь, або регiон. Внаслщок ще1 практики в серединi 90-х роюв ХХ ст., за прикладом Францй, профспiлки об'еднували 9,1 % найманих працiвникiв, а колдоговорами було охоплено 90 % пращвниюв, в Нидерландах, вщповщно, - 25,6 та 80 % [8 с. 45].
Колективш договори, в процес переходу до ринкових умов, набува-ють дедалi вагомшо1 значимостi в дiяльностi пiдприемств i органiзацiй як Украши, так i Закарпатсько1 областi. Колективнi договори - це шформащя про кiлькiсть та структуру колективних договорiв (укладених та зареестрованих), яка подаеться шдприемствами, установами та оргашзащями, на яких вони дь ють, згiдно з Законом Украши "Про колективш договори i угоди" [9]. До пращвниюв, яю охоплеш колективними договорами, належать працiвники, яю перебувають у штатi пiдприемства, незалежно вiд членства у профспiлцi, вра-
ховуючи i тих, якi на момент складання звiту вiдсутнi з рiзних причин [9, с. 7; 10, с. 353]. Кшьюсть укладених колективних договорiв та кiлькiсть пращвни-кiв, охоплених ними, вщображае табл. 1, з яко! випливають такi висновки:
• юльшсть укладених колективних договор1в мае тенденцш до збшьшення. Зокрема, в Украш на 1 счня 2007 р. шльюсть укладених колективних дого-вор1в по регюну зб1льшилась на 9,2 % пор1вняно з аналопчним перюдом 2006 р.;
• юльшсть пращвнишв, охоплених колективними договорами на початок 2007 р., становила 82,7 % загалом;
• дещо нижчий показник щодо шлькосп пращвнишв, охоплених колективними договорами в Закарпатськш областц
• значно перевищують середньо регюнальний показник охоплення пращвнишв колективними договорами так секцп: С, Б, Е - промисловють (94,1 %), I -дгяльтсть транспорту та зв'язку (93,8 %) та низка шших. Водночас, у таких секщях, як I - фшансова д1яльтсть, колективними договорами охоплено тшьки 49,7 % пращвнишв, в Ь - державне управлшня - т1льки 52,3 %;
• значна р1зниця 1 в сум1 витрачених кошт1в: в середньому на 1-го пращвника в Укра!т, пор1вняно 1з Закарпатською областю (237,4 проти 86,3 грн);
• загалом, на 6 анал1зованих секцш (А, В, С, Б, Е, Б) в Укра!'н1 припадае 24,5 % вс1х укладених колективних договор1в, на Закарпатт! - 26,3 %, а кшьшсть прац1вник1в, охоплених колективними договорами, вщповщно, - 44,2 % та 36,9 %.
Створення в 1919 р. Мiжнародно! оргашзацй працi i перша прийнята нею конвенщя, присвячена обмеженню робочого часу на промислових тд-приемствах до 8 годин на день, i друга про безробгття, вважаються початком нового типу вщносин мiж державою, роботодавцями та пращвниками. Свiто-ва економiчна криза 1920-1930 рр., поширення новаторських iдей Дж. Кейнса про роль трудового чинника в макроекономiчному регулюванш призвели до рiзко! змiни полiтики багатьох держав щодо зайнятос^ [12, с. 340-352].
Ниш вш кра!ни, якi належать до економiчно розвинених, та мiжнарод-нi економiчнi органiзацi! придiляють першочергову увагу проблемам зайня-тостi, як таким, без виршення яких не можна забезпечити сощально-еконо-мiчну стабшьшсть. У цих кра!нах регулярно розробляють, фшансують i вико-нують програми зайнятост^ що враховують специфiку конкретно! сощально-економiчно! ситуацi!. У загальному випадку програми зайнятостi можна подь лити на групи активних тдпрограм (сприяння зайнятостi) i пасивних - шд-тримання доходiв. До першо! групи належать [13, с. 88-90]:
• програми з субсидування, найму на пост1йну роботу в приватному сектор^ за цими програмами субсидп вид1ляються або на стимулювання зайнятосп ок-ремих груп прац1вник1в (наприклад, молод1), або на збереження робочих м1сць для прац1вник1в, що тдлягають зв1льненню;
• програми п1дтримки тдприемств, що створюються самими безроб1тними (програми самозайнятост1). Така п1дтримка може надаватися на основ1 допо-моги з безробгття (одноразова виплата суми, що дор1внюе одно-, або двор1ч-нш сум1 допомоги. Кр1м цього, таш програми охоплюють багато 1нших пос-луг, що надаються безкоштовно безробгтним, як1 розпочинають свою справу;
• програми професшного навчання, переп1дготовки 1 тдвищення квал1ф1кац1! безроб1тних;
• програми безпосереднього створення нових робочих мюць в державному або комерц1йному сектора
У краж а Закарпатська область
Кл-сть укладе- «¡-сть пращвнимв, Сума витраче- Кьсть укла- Ю-сть прашвни- Сума витра-
Ш О них кол. дого- охоплсних кол. них кошпв на дених кол. К1В, охоплсних чених КОШТ] в
Види економшноТ вор] в договорами 1-го прац. до говор] в КОЛ. договорами на 1-го прац.
Д1ЯЛБНОСТ1 Ж М я ад из П к % до % ДО обл]- % ДО л а к %до % до облн % до
з попер. тис. КОВО) К1-СТ1 грн** попер. к к попер. тис. К0В01 К1-СТ1 грн** попер.
Я о року штат, прац. року с! О року штат, прац. року
Всього 92479 109,2 9757 82,7 237,4 126,3 2231 100,0 176,2 81,9 86,3 149,9
у т.ч: сшьське госп-во, мисливство, лкове госп-во А 8648 96,1 776,5 87,2 44,0 140,1 141 98,7 7,9 91,3 4,5 270,5
рибальство, рибництво В 181 116,0 10.9 78,7 21,1 144,8 2 100,0 0,1 96,6 - -
промисловкть С, I), Е 9748 105,4 3137,4 93,1 333,1 132,6 326 109,4 49,5 94,1 95,2 121,7
будшництво Р 4125 100,6 379,1 79,5 315,8 114,7 118 113,5 7,5 91,2 161,0 171,2
торпвля; ремонт автомобш1в, побутових вироб1в та предме^в ОС об ИСТОГО вжитку в 8264 108,0 430,4 52,4 94,5 104,3 292 88,0 8,7 68,4 10,6 99,6
щяльшсть готел1В та ресторашв Н 1151 108,2 53,7 63,4 258,0 212,2 20 90,9 0,7 73,6 - -
щялыпсть транспорту та зв'язку [ 3591 105,2 928,6 92,8 671,1 127,0 97 91,5 17,9 93,8 444,7 175,1
фжансова Д1яльшсть J 1476 119,9 143,7 51,6 419,3 87,3 70 125,0 2,7 49,7 31,5 195,3
опсрацпз нерухомим майном, оренда, ¡нжишрингта надання К 6247 108,6 500,9 83,0 217,9 133,6 109 94,8 3,7 72,9 81,2 140,9
послуг пщприемцям
державне управл!ння ь 1 1593 129,7 349,6 57,2 209,5 157,8 276 114,5 7,8 52,3 16,8 90,4
осв1та м 24146 110,0 1437,1 84,3 47,5 102,9 454 96,4 37,2 80,9 1 1,6 151,7
охорона здоров'я та надання сощальноТ допомоги N 6961 110,1 1163,4 87,5 52,9 115,9 142 98,6 24,9 78,4 7,4 418,2
надання комунальних та шдивщу-альних послуг; д1яльшсть у сфер1 О 6438 108,7 263,8 68,1 91,7 148,5 183 95,8 7,6 78,1 10,2 433,6
культури та спорту
Секцй" КВЕД сфери матер1ального виробництва, % до гпдсумку
сшьське госп-во, мисливство, люове госп-во А 9,3 X 8,0 X 18,5 X 6,3 X 4,5 X 5,2 X
промислов!сть В 10,5 X 32,2 X 140,3 X 14,6 X 28,1 X 1 10,3 X
рибальство, рибництво С, О, Е 0,2 X 0,1 X 8,9 X 0,1 X - X - X
буд1вництво Р 4,5 X 3,9 X 133,0 X 5,3 X 4,3 X 186,6 X
Разом: 24,5 X 44,2 X 75,2 X 26,3 X 36,9 X 75,5 X
Примипка\ *Розраховано за джерелом: [ 10, с. 384; 11, с. 434],
**Сума витрачених коитв на непередбачеш законодавством пшьги та виплати пращвникам I членам цс слмей.
До групи пасивних шдпрограм належать програми надання Bcix видiв допомоги через втрату роботи (з безробiття, вихiднi виплати, допомога пра-цiвникам збанкрутiлих шдприемств, спецiальна пiдтримка рiзних груп пра-цiвникiв) та програми дострокового виходу на пенсда (або передпенсiю, ос-кiльки людина може повернутися на роботу, або з досягненням пенсшного вжу перейти на пенсiю).
Мiжнародний doceid щодо регулювання зайнятост населення. МГж-народний досвщ свiдчить, що регулювання зайнятост можна здiйснювати за рахунок шших важелiв державно! полгтики [14, с. 457]: стимулювання зайня-тостi в розвинених кра'нах здшснюеться шляхом надання пiльг у разi звшь-нення вiд виплат у сощальш фонди, компенсаци витрат на професшну шдго-товку i шдвищення квалiфiкацiï працiвникiв i безпосередньо щодо зменшен-ня податкiв на створення нових робочих мюць, розвиток персоналу, за пра-цевлаштування неконкурентоспроможних категорш громадян.
Крiм того, юнуе практика спещальних державних субсидiй на заробгт-ну плату працевлаштованим молодим людям, безробгтним, або особам перед-пенсшного вiку в розмiрi 50 % витрат роботодавця на зазначеш цш протягом 3-6 мiсяцiв, що значно здешевлюе для шдприемств використання тако'' робо-чоï сили; фiнансовi штрафи застосовуються в розвинених кра'нах в основному у разi використання такого адмшютративного заходу, як квотування робочих мюць для iнвалiдiв та шших неконкурентоспроможних категорш пращвниюв.
Безробiття властиве для ушх кра'н свiту, зокрема i для розвинених, i характеризуеться ситуащею, за яко'' частина працездатних громадян не може знайти роботу. Рiвень безробгття у вщсотках до економiчно активного населення за методикою МОП в кра'нах "велико'' Ымки", Центрально'' Свропи та окремих кра'нах СНД характеризуе табл. 2.
Виконане дослщження (табл. 2) засв^уе про такi динамiчнi тенденцiï у ргвнях безробiття аналiзованих груп кра'н:
• зменшення р1вня безробитя характерне для державно'' политики вс1х анал1зо-ваних кра'н;
• в анал1зованих кра'нах СНД тенденцiя до зменшення р1вня безробитя у вщ-соткових пунктах (в.п.) у 2006 р., пор1вняно з 2000 та 2005 рр., проявляеться в Бшорус1, Казахстан^ а також в Украгт. Таку тенденцию у в.п. неможливо про-анал1зувати по Грузи, Росшськш Федерацп, оскшьки дат за 2006 р. ввдсутт;
• в окремих кра'нах "велико'' с1мки" р1вень безробитя у 2006 р. був значно ви-щим, шж в кра'нах СНД (Франщя - 9,4 %, Н1меччина - 8,4 %). Однак, державна поттика у сфер1 безробитя була спрямована на зниження його р1вня: вс кра'ни у 2006 р., пор1вняно з 2005 р., знизили цей р1вень у в.п., за винят-ком Канади;
• у кра'нах Центрально'' Свропи з 5-ти анал1зованих кра'н вс досягли зменшення р1вня безробитя у 2006 р., пор1вняно з 2000 та 2005 рр., за винятком Угорщини, де цей показник за остант 2 роки мае тенденцию до збшьшення.
У розвинених кра'нах реалiзацiя державних гарантш соцiального за-хисту громадян вщ безробiття здiйснюеться шляхом загальнообов'язкового державного соцiального страхування на випадок безробгття; надання особли-вих гарантш пращвникам, як втратили роботу через змши в органiзацiï ви-робництва та пращ; надання додаткових гарантш для окремих категорш гро-
мадян, як не здатш на однакових умовах конкурувати на ринку пращ; надан-ня гарантш для осiб з обмеженими фiзичними та розумовими можливостями; добровольно! участi громадян у державному страхуванш вiд безробiття.
Табл. 2. Рiвень безробШтя* вдсоток до економiчно активного населення;
у середньом й за рщ
Угрупування кра!н 1995 2000 2004 2005 2006 2006, у ввдсоткових пунктах (в.п.) до:
2000 2005
Окрем1 кра!ни СНД
Бшорусь 2,9 2,1 1,9 1,5 1,2 -0,9 -0,3
Груз1я 10,3 12,6 13,8
Казахстан 12,8 8,4 8,1 7,8 -5,0 -0,3
Молдова 8,5 8,1 6,6 5,4 - -1,2
Росшська Федеращя 9,5 10,6 7,9 7,2 - -
Укра!на 5,6 11,6 8,6 7,2 6,8 -4,8 -0,4
Кра!ни "велико! с1мки"
1тал1я 11,2 10,1 8,0 7,7 6,8 -3,3 -0,9
Канада 9,5 6,8 7,2 6,8 6,3 -0,5 0,5
Н1меччина 8,0 7,2 9,5 9,5 8,4 1,2 -1,1
Сполучене Корол1в-ство (Великобритатя) 8,5 5,3 4,7 4,8 5,3 0,0 -0,5
Сполучет Штати Америки 5,6 4,0 5,5 5,1 4,6 0,6 -0,5
Франщя 11,1 9,1 9,6 9,7 9,4 0,3 -0,3
Япотя 3,2 4,7 4,7 4,5 - -
К ра!ни Ц ентрально! Свропи
Польща 13,3 16,1 19,0 17,7 13,8 -2,3 -3,9
Словаччина 13,1 18,8 18,2 16,3 13,4 -5,4 -2,9
Словетя 6,7 6,3 6,5 6,0 -0,7 -0,5
Угорщина 5,6 6,4 6,1 7,2 7,5 1,1 0,3
Чеська Республша 4,1 8,7 8,3 7,9 7,1 -1,6 -0,8
ПримШка: *Розраховано за джерелом: [10, с. 536, 15, с. 556].
Досвщ розвинених кра!н переконливо доводить, що висок сощально-економiчнi результати, зокрема у зайнятост^ досягаються лише за умови, що сощальш партнери як защкавлеш учасники регулювання соцiально-трудових вiдносин беруть на себе i несуть рiвнозначну вiдповiдальнiсть за розроблення i виконання взаемоприйнятних рiшень i збереження сощально! злагоди.
Трудовий договiр у формi контракту укладаеться тiльки з тими катего-рiями працiвникiв, стосовно яких юнують вiдповiднi нормативнi акти. Такими актами е: Закон Укра!ни "Про освггу", "Про статус академi! наук Укра!ни", "Про товарну бiржу", "Про оплату пращ", "Про основи державно! полггики у сферi науки i науково-технiчно! дiяльностi", "Про споживчу кооперащю", "Про статус i соцiальний захист громадян, яю постраждали внаслiдок Чорно-бильсько! катастрофи", "Про адвокатуру", "Про селянське (фермерське) гос-подарство", "Про шдприемства в Укра!нi"; Указ Президента Укра!ни "Про заходи щодо пiдвищення рiвня роботи органiв державно! виконавчо! влади", "Про вдосконалення державного регулювання у сферi зайнятостi населення та
pинку ^ащ в Укpаïнi"; Пoстанoви Кабiнeту Miнiстpiв Укpаïни "npo у^ав-лiння майшм, щo e у загальнoдepжавнiй власшс^", "npo застoсування ган-тpактнoï фopми тpудoвoгo дoгoвopу з кepiвниками ^д^^мотв, щo e у загаль-нoдepжавнiй власнoстi" тoщo.
З мeтoю забeзпeчeння зайнятoстi насeлeння, задoвoлeння пoтpeб Tpo-мадян у пpацi Кабiнeт Мшс^в Укpаïни i мiсцeвi opгани дepжавнoï виганав-чoï влади poзpoбляють piчнi та дoвгoтepмiнoвi дepжавнi й тepитopiальнi npo^ pами зайнятoстi, в якж викopистoвуeться дoсвiд poзвинeниx кpаïн, Кoнвeнцiй та Peкoмeндацiй МОП щoдo зайнятосп та бeзpoбiття насeлeння. Di пpoгpами спpямoванi на: спpияння poзвитку та стpуктуpнoï пepeбудoви eкoнoмiки, poз-шиpeння сфepи зайнятoстi за pаxунoк ствopeння нoвиx poбoчиx мiсць шляxoм пpямoгo iнвeстування пpiopитeтниx галузeй i peгioнiв; стимулювання нoвиx фopм гoспoдаpювання, шу^м^нта виpoбництв, пiдпpиeмницькoï дiяльнoс-тi, poзвитoк малиx i сepeднix пiдпpиeмств та opганiзацiй; пoлiпшeння систeми вiдтвopeння, poбoчoï сили в пoeднаннi з poзвиткoм poбoчиx мiсць, opганiза-цiю пpoфopieнтацiï, пepeпiдгoтoвку poбoчиx кадpiв та пiдвищeння ïx квалiфi-каци; opганiзацiю oплачуваниx гpoмадськиx poбiт; дoбpoвiльнe пepeсeлeння гpoмадян у мeжаx Укpаïни; сoцiальну пiдтpимку, сoцiальний заxист гpoмадян, нeздатниx на piвниx мoжливoстяx кoнкуpувати на pинку пpацi; poзpoблeння заxoдiв зi с^ияння зайнятoстi сiльськoгo насeлeння.
Оснoвним завданням дepжавнoï пoлiтики зайнятoстi e opieнтацiя peri-oнiв на ствopeння умoв пpацeвлаштування з уpаxуванням poзвитку галузeй eкoнoмiки, забeзпeчeння випepeджаючoï пiдгoтoвки i пepeпiдгoтoвки poбoчoï сили. Нацioнальна пpoгpама зайнятoстi насeлeння Укpаïни пoвинна виxoдити з пpoгpами стабiлiзацiï й poзвитку eкoнoмiки, i бути взаeмoпoв,язанoю з ^o^ pамами iншиx напpямiв - "Чopнoбиль", "Пpiopитeтний poзвитoк сeла", "Ега-лoгiя", "Пpиватизацiя", "Кoнвepсiя" та ш. [2, с. 11б].
У Закаpпатськiй oбл. булo poзpoблeнo пpoгpаму зайнятост насeлeння на 200б-2007 pp., яка затвepджeна piшeнням двадцятoï сeсiï oбласнoï pади вiд 22 гpудня 200S p., № б49 [1б]. Пpoгpаму зайнятoстi насeлeння poзpoблeнo вiдпoвiднo дo peалiзацiï Указу Пpeзидeнта Укpаïни вщ 11 липня 200S p., №1073/200S "npo вдoскoналeння дepжавнoгo peгулювання у сфepi зайнятoстi насeлeння та pинку пpацi в Укpаïни", Пpoгpами дiяльнoстi Кабiнeту Mim^ тpiв Укpаïни "На зустpiч людям" [17] та зпдш зi статтeю 14 Закoну У^аши "npo зайнятiсть насeлeння" [18], статью 42 Закoну Укpаïни "npo мiсцeвe са-мoвpядування в Укpаïнi" [19].
Пpoгpама спpямoвана на змeншeння чи^льшст нeзайнятoгo насeлeн-ня; пiдвищeння eфeктивнoстi викopистання наявниx i ствopeння нoвиx po6o-чиx мiсць, oсoбливo шляxoм залучeння iнвeстицiй, впpoваджeння стpатeгiï пpoмислoвo-iннoвацiйнoï пoлiтики; спpияння мoбiльнoстi poбoчoï сили; на шд^имку пiдпpиeмництва, малoгo та сepeдньoгo бiзнeсу, iндивiдуальнoï тpу-дoвoï дiяльнoстi; пpацeвлаштування нeзайнятиx гpoмадян, oсoбливo тиx, якi пpoживають у сшьськж та гipськиx насeлeниx пунктаx, на вшьш й нoвoствo-pюванi poбoчi мiсця; пoсилeння мoтивацiï дo лeгалiзацiï пpoдуктивнoï зайня-тoстi; ствopeння с^иятам^ умoв для poзвитку сiльськoгo (зeлeнoгo) туpиз-
му; ствopeння сiльгoсппiдпpиeмств, заснoваниx на пpиватнiй власшст^ а та-кoж власниx сшьськж гoспoдаpств, пoв,язаниx з виpoбництвoм, пepepoбкoю та peалiзацieю сiльськoгoспoдаpськoï пpoдукцiï; лeгалiзацieю peальниx oбся-гiв тpудoвoï м^аци, щo спpиятимe сoцiальнoму заxисту мeшканцiв oбластi у pазi xвopoби, ^m^^oro випадку на виpoбництвi, пpoфзаxвopювання, виxoду на пeнсiю. Oснoвнi пpiopитeтнi завдання [1б, с. 2, 3]:
• poзвитoк пpoмислoвoгo виpoбництва чepeз peалiзацiю iнвeстицiйниx npoeR-т1в, зoкpeма у СЕЗ "Закаpпаття" з буд1вництва дpугoï чepги завoду TOB 'Tpo-^^^pm™" (пoшив вepxу автoмoбiльниx сидшь); виpoбництва eлeктpoн-khx виpoбiв та кoмпoнeнтiв TOB "Флeкстpoнiкс"; виpoбництва та зб^ання кoмпoнeнтiв для eлeктpoннoï пpoмислoвoстi TOB "Джeйбiл Укpаïна"; ствo-peння пpoмислoвoï iнфpастpуктуpи для виpoбництва автoмoбiлiв (TOB "PK", TOB "CTC"); poзшиpeння виpoбництва дepeвини (TOB "Hoмiнатop", TOB '^x^^r"); poзpoблeння зoлoтopуднoгo poдoвища (фipма "Сауляк") та in.;
• poзвитoR туpистичнo-oздopoвчoгo ROмплeRсу та йoгo iнфpастpуRтуpи, якe здiйснюeться чepeз затвepджeння в устанoвлeнoму пopядRу пpиpoдниx тepи-тopiй peкpeацiйнoгo пpизначeння, poзpoблeння гeнepальниx платв ïx забудo-ви та oблаштування; будiвництвo гipсьROлижниx ROмплeRсiв на БopжавсьRиx пoлoнинаx MiжгipсьROгo, гopi Близнищ PаxiвсьROгo, ropi Kpасiя BeлиRoбe-peзнянсьROгo та пoлoнинi Pуна ПepeчинсьROгo pайoнiв;
• eфeктивнe пpиpoдoRopистування, пiдтpимRа poзвитRу малoгo пiдпpиeмниц-тва;
• тpансRopдoннe спiвpoбiтництвo, poзбудoва пpиRopдoннoï та митнoï iнфpас-тpуктуpи.
Peалiзацiя циx пpiopитeтниx завдань дасть змoгу виpiшити iншi важли-вi завдання: пiдвищeння piвня життя насeлeння; збiльшeння сepeдньoмiсячнoï заpoбiтнoï плати та чи^ль^ои зайнятoгo насeлeння у вщ 15-70 poкiв; зни-жeння oбсягiв бeзpoбiтнoгo насeлeння та piвня бeзpoбiття; активiзацiï шд-пpиeмницькoï дiяльнoстi та пiдвищeння нoмiнальниx дoxoдiв насeлeння та ш. Bважаeмo, mo нeдoлiкoм пpoгpами зайнятoстi насeлeння в peгioнi e oснoвнi пoказники pинку пpацi щoдo зайнятoстi насeлeння, бeзpoбiтнoгo насeлeння, piвня зайнятoстi та бeзpoбiття, нe вpаxoвують види eкoнoмiчнoï дiяльнoстi, чe-peз якi бiльш peальнo мoжна спpoгнoзувати пpiopитeтнi напpями фopмування pинку ^ацц ствopeння нoвиx poбoчиx мiсць дoцiльнo пpoгнoзувати за видами eкoнoмiчнoï дiяльнoстi пiдпpиeмств, устанoв та opганiзацiй - у poзpiзi пpиpoд-нoeкoнoмiчниx зoн peгioну.
Виcмoвoк. Oтжe, викoнанe дoслiджeння засвiдчилo, mo втpучання дepжави в тpудoвi вiднoсини маe бути виважeним i пpoгpамнo-планoвим, фунтуватися на ту^вта пpoгнoзаx i дoвгoстpoкoвiй пoлiтицi, вpаxoвуючи загальнoeкoнoмiчну кoн,юнктуpу. Пopяд з тим, у poзвинeниx кpаïнаx дepжава те втpучаeться у власнe пiдпpиeмницьку дiяльнiсть, яка дo тoгo ж стаe eфeк-тивнiшoю за pаxунoк дepжавниx пpoгpам, а тoму цi аспeкти вимагають ш-дальшoгo наукoвoгo oбгpунтування, якi ми дoслiджуватимeмo надалi.
Лiтeрaтyрa
1. Eкoмoмiчмa eмциклoпeдiя : [у 3-x т.]. - К. : Бид. цeнтp мARадeмiям, 2002. I гoлoва pe-даRцiйнoï pади: Гавpилишин Б. Д. (гoлoва) [та ш.]. - T. 2 I [вщп. peд. MoHepnnM C.B. та ш.]. -2002. - 952 с.
2. Осовська Г.В. Управлшня трудовими ресурсами : навч. поабник / Г.В. Осовська, О.В. Крушельницька. - К. : Кондор, 2003. - 224 с.
3. Садова У.Я. Сощальна пол^ика в Укрш'ш : репональш дослщження i перспективи розвитку : монографiя / У.Я. Садова. - Л^в : 1рД НАН Украши, 2005. - 408 с.
4. Конвенци та рекомендаций ухваленi Мiжнародною оргашзащею працi / Мiжнародне бюро пращ. - Женева. - 1999. - Т. 1, 2. - 1560 с.
5. Жуков В. Сощальне партнерство в Укрш'ш : навч. поабник / В. Жуков, В. Скурапв-ський. - К. : Вид-во УАДУ, 2001. - 200 с.
6. Економ1чна енциклопед1я : [у 3-х т.]. - К. : Вид. центр "Академiя", 2002. / голова ре-дакщйно'1 ради: Гаврилишин Б. Д. (голова) [та ш]. - Т. 3 / [вщп. ред. Мочерний С.В. та ш]. -2002. - 952 с.
7. Мшнародш орган1зац1'Т : навч. поабник / за ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. -К. : ЦУЛ, 2003. - 288 с.
8. Бшяцький С. Соцiальне партнерство у розв'язаннi проблем зайнятосп (приклад СС для Украши) / Украша : аспекти пращ / С. Б^цький, А. Хахлюк, Т. М1рошниченко. - 2003. -№ 3. - С. 123-129.
9. Закон УкраТни "Про колективш договори i угоди" / Кодекс закошв про працю. -Харюв : ПП "1НГВ1Н1", 2008. - 128 с.
10. Статистичний щор1чник Украши за 2006 р. / Держком. статистики Украши / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Консультант", 2007. - 551 с.
11. Статистичний щор1чник Закарпаття за 2006 / Головне управлшня статистики у За-карпатськш обласп / за ред. 1.В. 1льтьо. - Ужгород, 2007. - 591 с.
12. 1стор1я економ1чних учень : тдручник / Л.Я. Корншчук, Н О. Тарасенко, А.М. По-ручник та iн. - К. : Вид-во Кшвського НЕУ, 2001. - 564 с.
13. Мжловда В.П. Концептуальш основи формування регионального ринку працi: мо-нографiя / В.П. М1кловда, В.В. Мiкловда, М.С. Смовженко / Трудовий потенщал i зайнятiсть: теоретичнi основи та репональш особливосп [Долiшнiй М. I., Злупко С. М. та iн.]. - Ужгород : Карпати, 1997. - 422 с.
14. Державне регулювання економжи / Михасюк I. Р., Мельник А. Ф., Крупка М. I., Залога З. М. - Львiв : Вид-во "Украшсью технологи, 1999. - 640 с.
15. Статистичний щор1чник УкраТни за 2005 р. / Держком. статистики Украши / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Консультант", 2006. - 575 с.
16. Програма зайнятост1 населення Закарпатсько'1 обласп на 2006-2007 рр. / Ршення двадцято'1 сеси обласно'1 ради вщ 22 грудня 2005 р., № 649. - Ужгород, 2005. - Кн. 1. - 39 с.
17. Програма д1яльност1 Кабшету МЫс^в Украши "На зус^ч людям". [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з: http://www.zakon.rada.gov.ua.
18. Закон УкраТни "Про зайнятють населення" (станом на 1 березня 1999 р.) / Верховна Рада Украши : офщ. вид. - К. : Парлам. вид-во, 1999. - 32 с.
19. Закон УкраТни "Про мюцеве самоврядування в Укра1'ш". [Електронний ресурс]. -Доступний з: http://www.zakon.rada.gov.ua.
УДК314 (477) Ст. викл. Н.М. Заярна, канд. екон. наук;
студ. Н.1. Горбаль - Львiвська КА
ОЦ1НКА I ПРОГНОЗУВАННЯ ДЕМОГРАФ1ЧНО1 СИТУАЦП В УКРА1Н1
Розглянуто взаемод1ю умов життя населення 1 геодемограф1чно'х' системи кра-!ни, що виявляеться в штенсивносп демограф1чних процес1в, яким сьогодн1 прита-манн1 швидк1 зм1ни як на макро-, так 1 на макрор1внях. Ц1 процеси складно прогнозу-вати 1 вщтак досить важко переоцшити значения таких прогноз1в для формування довго- 1 середньостроково'х' стратегй' сощально-економ1чного розвитку крайни.
Ключов1 слова: демограф1чна ситуац1я, демограф1чний процес, демограф1чний прогноз.
